У четвер, 2 квітня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі став майданчиком для обговорення ключових трансформацій в українській освіті. У конференц-залі імені Василя Сухомлинського та на платформі «Zoom» відбувся навчально-методичний семінар, присвячений розбору норм нового Закону України «Про академічну доброчесність».
Захід зібрав науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти всіх рівнів та представників інших закладів вищої освіти, зокрема до обговорення дистанційно долучилися колеги з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Організаторами зустрічі виступили Навчально-науковий центр забезпечення якості освіти спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.
Головним спікером семінару став фахівець І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко. Свій виступ він розпочав із роз’яснення часових меж впровадження нового закону:
«Принцип академічної доброчесності не є новим для України – його базові засади були закладені ще у 2017 році. Проте сьогодні ми виходимо на новий рівень. Закон офіційно набув чинності 1 лютого 2026 року, а його повне введення в дію відбудеться 31 липня. Цей піврічний період даний уряду та закладам освіти для адаптації нормативної бази. Ми в нашому університеті вже активно доопрацьовуємо внутрішні положення, аби вони повністю відповідали букві закону до серпня цього року», – зазначив Борис Анатолійович.
Однією з важливих новацій закону є розширення кола осіб, на яких поширюються правила доброчесності. Відтепер до списку суб’єктів, окрім викладачів та студентів, офіційно додані вступники.
Спікер акцентував увагу на тому, що закон базується на чотирьох «китах» – фундаментальних цінностях:
- Чесність (насамперед перед самим собою)
- Довіра до результатів академічної діяльності.
- Повага до честі, гідності та прав інтелектуальної власності.
- Відповідальність перед суспільством за результат своєї праці.
Окрему увагу під час семінару приділили статті 8 нового Закону, яка докорінно змінює підхід до оприлюднення наукових текстів. Згідно з новими нормами, тексти дисертацій та кваліфікаційних робіт, підписані КЕП (кваліфікованим електронним підписом), мають оприлюднюватися на сайті університету до їхнього захисту.
«Це питання буде чітко врегульоване нашим оновленим внутрішнім положенням. Усі роботи мають бути у відкритому доступі в машинозчитувальному форматі. Прозорість – це найкращий запобіжник плагіату», – підкреслив спікер.
УГСП продовжує впроваджувати політику нульової толерантності до порушень. Борис Анатолійович розповів про структуру внутрішньої системи забезпечення доброчесності, яка включає:
- Діяльність Комісії з питань академічної доброчесності;
- Інститут уповноважених осіб (зокрема НПП, які мають право фіксувати порушення, як-от списування, безпосередньо під час освітнього процесу);
- Розробку чіткого переліку порушень та санкцій (до серпня на сайті буде оприлюднена таблиця, де кожному проступку відповідатиме конкретний захід реагування).
Під час семінару також було наголошено на важливості просвітницької роботи кураторів груп та вивчення дисциплін з академічного письма.
УГСП продовжує вдосконалювати внутрішню систему моніторингу. Окрім роботи Комісії з питань академічної доброчесності, новий закон передбачає появу «уповноважених осіб» (зокрема викладачів), які мають право фіксувати порушення безпосередньо під час освітнього процесу. Невдовзі на сайті університету з’явиться оновлений список порушень та відповідних заходів реагування – від повторного оцінювання до відрахування або позбавлення наукових ступенів.
«Академічна доброчесність – це не лише набір правил, а культура, яку ми будуємо разом. Вона забезпечує довіру до ваших знань і формує вас як справжніх фахівців», – підсумував Борис Анатолійович.
Захід став важливою платформою для популяризації оновлених правових засад освітньої діяльності, ще раз підкресливши прагнення УГСП до створення чесного, прозорого та якісного академічного простору.
