20 лютого 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулися пам’ятні заходи з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні – дня вшанування тих, хто першими віддали життя за свободу, гідність та європейське майбутнє України під час Революції Гідності 2013-2014 років.
О 10:00 на другому поверсі першого корпусу університету відбулося пам’ятне зібрання за участі керівництва університету, науково-педагогічних працівників, співробітників та здобувачів вищої освіти. Ведучий заходу, провідний фахівець відділу інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, відкрив зібрання словами подяки за єдність громади університету та наголосив, що День Героїв Небесної Сотні – це не просто дата, а внутрішній дороговказ для кожного українця.
«Ми зібралися для вшанування пам’яті перших жертв у нашому новітньому протистоянні з росією. Ті люди вийшли на Майдан, бо зрозуміли небезпеку для української державності, мови, культури. Вони усвідомили, що мовчання означатиме втрату свободи. День Героїв Небесної Сотні – це день для нас, щоб ще раз заявити: їхні жертви були недаремними», – підкреслив він.
До слова було запрошено ректора університету, безпосереднього учасника подій Революції Гідності, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура. Звертаючись до колег і студентства, він наголосив на атмосфері єдності, що панувала на Майдані, коли не мало значення, хто ти – студент, викладач чи працівник будь-якої сфери.
«Тоді всіх об’єднала спільна мета – захист свободи й гідності. Для українців це не абстрактні поняття, а світоглядна основа. Гасло «вбити в собі раба» стало визначальним. Революція Гідності стала початком новітнього етапу нашої боротьби. Саме за ці цінності люди виходили тоді і за них сьогодні українці продовжують боротьбу. Ми повинні це пам’ятати, навчати наших дітей і підтримувати одне одного, адже без єдності нам буде важко перемогти», – наголосив Віталій Вікторович.
Ректор зауважив, що події 2013-2014 рр. стали точкою неповернення для українського суспільства та початком нового етапу державотворення. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні, за словами ректора, невіддільна від сучасної боротьби українського народу проти російської агресії. Саме з Майдану сотні юнаків і дівчат у 2014 році пішли добровольцями на Схід, ставши основою перших батальйонів. Сьогодні їхню справу продовжують Захисники й Захисниці України, доводячи, що вибір на користь свободи й гідності залишається незмінним.
На завершення присутні запалили свічки пам’яті та вшанували хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні й усіх, хто віддав життя за Україну в російсько-українській війні.
По опівдні пам’ятні заходи продовжилися у межах постійно діючої виставки «Соборна українська держава – вільна і міцна», що з кінця січня експонується в укритті №1 корпусу №1 університету. Сьогодні оглянути її завітали третьокурсники ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» разом із викладачами. На відкриття, аби особисто поспілкуватися з відвідувачами, завітав й ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.
Віталій Вікторович провів відкриту, щиру розмову з молоддю про те, що означає бути українцем сьогодні. Він говорив про національну ідентичність як про поєднання мови, історії, свободи та відповідальності. Особливу увагу приділив революційним хвилям – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, які стали переломними моментами в пробудженні громадянської свідомості.
«Революція Гідності – це не лише масовий протест, це момент, коли українці остаточно усвідомили: свобода, гідність і незалежність – це не подарунок, а те, за що треба боротися щодня. Тоді тисячі людей вийшли на Майдан, а потім пішли захищати країну на фронт. Без цих подій наша нація формувалася б значно повільніше. Сьогодні ви, молодь, маєте те, чого не мали попередні покоління: можливість вільно говорити, вчитися, подорожувати, критикувати владу, будувати власний світогляд. Освіта – це ваш інструмент: коледж дає практичні навички, університет – критичне мислення й ширший горизонт. Війна показала: мужність і єдність – це основа виживання нації. Боротьба за мову, гідність, незалежність триває, і саме від вашого свідомого вибору залежить, якою буде Україна завтра», – наголосив ректор.
Він підкреслив, що кожен може бути частиною цієї боротьби – на фронті чи в тилу, через навчання, волонтерство, збереження культури. Молоде покоління, за словами ректора, – це ключ до майбутнього, а знання історії та рідної мови – фундамент сильної громадянської позиції.
Після виступу ректора слово взяли люди, яких об’єднали події Майдану, війна та волонтерство:
- Світлана Шевченко щиро поділилася з присутніми та здобувачами коледжу своїми особистими спогадами про майданівські часи, земляків-майданівців, викладачів та студентів УГСП які стали до руху опору в найбуремніші дні і ночі Революції Гідності.
- Микола Товкайло з великою емоційністю говорив про історичний контекст: століття боротьби українців проти імперських впливів, здобуття незалежності 1991 року, помилки виборів і те, як постгеноцидна травма впливала на рішення суспільства. Він наголосив на важливості національно свідомого вибору влади, професіоналізму та чесності. Водночас закликав налаштовуватися на перемогу й позитив: «Ми мусимо перемогти. Іншого виходу немає. А для цього потрібно думати про інтерес України – міцну державу, нормальних людей при владі, які не крадуть, а працюють для добра всієї країни».
- Інна Марченко, відома в громаді волонтерка, розповіла про свою щоденну роботу: регулярні поїздки на передову, передачу всього необхідного бійцям, підтримку їх морально. Учасники згадували її як приклад непохитної стійкості – жінку, яка не зраджує принципам, не йде на компроміси з гідністю й робить більше, ніж може здаватися можливим. Звучали слова подяки: «Її волонтерський рух – один із найпотужніших, її прапор Майдану став символом на виставці, а її слова «я мало роблю для своїх хлопчиків» – це про постійне бажання робити більше».
- Руслана Потапенко, дружина Ярослава Потапенка – учасника Майдану, історика, який передбачав велику війну ще в 2014 році, – розповіла про феномен українського волонтерства, який народився саме на Майдані, коли держава була на межі краху. Вона підкреслила силу духу людей, які не відсиджувалися, а діяли: студенти, викладачі, звичайні громадяни. Руслана згадала свого чоловіка як лідера, який згуртував переяславців на Майдані, вів їх мудрою порадою й розумінням історії. Вона закликала молодь пишатися своєю професією (вишивання, творчість, культура), бо саме через неї можна нести українську ідентичність у світ. Завершила виступ словами про унікальних людей поруч: Інну Марченко, Світлану Шевченко – тих, хто завжди в перших лавах боротьби за цінності.
Екскурсію виставкою провела її координаторка, старша наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав» Наталія Заїка. Вона детально провела гостей через експонати: фотографії учасників Революції Гідності з Переяслава, особисті речі майданівців, документи, символіку Революції Гідності, показуючи прямий зв’язок між подіями 2013-2014 років і нинішньою війною. Події які почалися з 2022 року поповнили експозицією артефактами великої війни – тут є речі, передані місцевим добровольчим формуванням чи привезені студентами-захисниками і студентками-захисницями України: уламки КАБ-ів, хвостовики, тубуси, гільзи, уламки, казанки, каски, амуніція, трофеї, бойові стяги, шеврони і пам’ятні світлини, книги, карти, гасла тощо.
На завершення всі разом вшанували пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання біля стенду виставки, запаливши свічки пам’яті.
Ці заходи в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі стали яскравим прикладом передачі досвіду поколінь: від спогадів про Майдан – до сучасної боротьби, від розмов про історію – до закликів діяти сьогодні. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні живе в серцях і надихає продовжувати шлях до вільної, соборної та міцної України.
