Навіть примхлива осіння погода не завадила у середу, 13 жовтня 2021 року, напередодні світлого та радісного свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, здійснити щиру і богоугодну справу – на території Університету Григорія Сковороди в Переяславі освятили новозбудовану капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія. Сковородинівська родина віддавна чекала на цю подію, слідкувала за тим як на території альма-матер формується та міцніє цей непересічний осередок духовності. А втім чи не найбільше на цей день чекав головний ініціатор зведення каплички – ректор університету (1998-2021 рр.), голова Вченої ради університету, доктор історичних наук, професор, академік Віктор Коцур. Від ідеї до реалізації сплинуло кілька років, і от у цей день відомий науковець офіційно став не лише будівничим вищої освіти на Київщині, а й розбудовником осередку Божої благодаті на території студентського містечка.
На запрошення будівничого чин освяти у цей день мав звершити архієрей Переяславсько-Вишневської єпархії Православної церкви України митрополит Олександр (Драбинко). За годину до початку освячення він приїхав до нашого Університету, де особисто Віктор Петрович та колектив факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва на чолі з деканом кандидатом педагогічних наук, професором Наталією Ігнатенко провели йому екскурсію мистецькими аудиторіями університету. На згадку про цей вікопомний день Олександр Драбинко отримав у подарунок книгу «Переяслав у віках», картину від колективу факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва, а також добірку богословських та лінгвокультурологічних праць від завідувача кафедри української лінгвістики та методики навчання факультету української та іноземної філології нашого університету, кандидата педагогічних наук, професора та поета Олександра Потапенка.
Уже під час урочистого відкриття та освячення каплички Віктор Коцур звернувся до присутніх з такими словами:
«Мабуть, сенс життя полягає в тому, аби ми залишили ті духовні осередки, які надихатимуть та окрилюватимуть, надаватимуть сил і наснаги. Кожен освітній храм повинен мати ще й духовний храм, адже саме у поєднанні освіти й духовності та інших вічних й нетлінних речей, які сповідує церква, є істина. Сьогодні ми маємо чудову нагоду доторкнутися і освятити цей храм, який додасть нам наснаги у нашій творчості і повсякденному житті. Водночас, цей храм є ще й поєднанням пам’яті – пам’яті викладачів і студентів, що відіграли вирішальну роль у розбудові нашого Університету. Їхні імена відображено на стеллі пам’яті. Ми їх пам’ятаємо і будемо молитися за них!».
Естафету вітальних слів перейняв нинішній виконуючий обов’язки ректора університету, доктор історичних наук, доцент Віталій Коцур:
«Я хочу побажати, аби ця капличка стала особливим місцем для наших викладачів та студентів, адже духовність і релігія є основними складовими виховного процесу. Ми до цього довго йшли, і відрадно, що тут відображені наші колеги, яких вже немає з нами, але яких ми безмежно поважаємо, любимо і цінуємо. Тут є імена студентів, які в нас навчалися, які викладали і віддали цьому місту себе, свою душу і своє здоров’я. Переяславщина ще з часів Київської Русі завжди була осередком духовності, культури та освіти. Такою, на моє переконання, вона має лишатися і нині. І от сьогодні ми зробили ще один невеличкий крок до збереження цієї спадщини. Я вітаю усю спільноту університету з цією подією!».
Справді саме через духовність і пам’ять, наступність поколінь і розуміння високої місії у житті кожного будується наша держава. Слова ці підтверджують вчинки мецената, а віднедавна міського голови міста Переяслава Вячеслава Саулка, який теж завітав розділити цю сокровенну мить з родиною Університету:
«Кожна людина будуючи храм у своєму житті, душі або таким яким ми його зараз бачимо, увіковічнює своє ім’я на цій землі. Переяславщина має велику кількість храмів – на цій землі гартувалася історія України, її перших церковних метрополій, дух козацтва. Храм це саме та споруда, завдяки якій люди стають ближчими до Бога, вшановують пам’ять своїх рідних і близьких, виховують взаємоповагу, відкривають душі і отримують благословіння. Я сьогодні висловлюю слова шани на адресу Віктора Петровича – людини, яка збудувала цей храм. Люди це точно оцінять, і приходитимуть сюди не лише в радості а й в горі. Я про це мрію, і цього вам зичу».
Коли слово взяв архієрей Переяславсько-Вишневської єпархії Православної церкви України митрополит Олександр (Драбинко) то чесно зізнався:
«Я довго думав, якими словами до вас звернутися сьогодні. Але усе що я б хотів сказати, прозвучало щойно із вуст міського голови. Він розповів про те, що таке храм і чим він є в житті людини. Сказав все дуже вірно, мені навіть нічого додати – прийміть це до відома і виконання. Хотів би лише всіх привітати з прийдешнім святом святої Покрови і побажати, аби Господь за молитв Пречистої Матері, котра розпростерла свій омофор над усім світом, оберігав нас від лиха, війни, ворога. Щоби подав нам можливість бути хазяїнами на своїй землі, так як це й було історично. Ми ніколи ні до кого не загарбували – завжди лише захищалися і проливали свою кров на своїй землі а не на чужій. А якщо й на чужій то лише допомагаючи звільнитися комусь від загарбання. Хай Боже благословіння спочине на всіх нас, на цьому місці».
Після цього розпочалася свята молитва, яку співслужили благочинний Переяславщини, протоієрей Іоанн, настоятель Свято-Володимирського храму, протоієрей Іван та настоятель Храму Святого Василя Великого, ієрей Андрій.
Надалі освячення перейшли церковні діячі перейшли до приємної місії. З благословення митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія Віктору Коцуру було вручено грамоту «За відродження духовності України, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо» та нагороджено орденом святителя Миколая Чудотворця. Новоутворений храм та його благочинець отримали видання «Святого Євангелія» та унікальну ікону Святого Володимира з часточкою святих мощей – справжню святиню із ризниці покійного митрополита Володимира, якої точно немає ніде на Переяславщині. Віднині вони знаходитимуться на вічному зберіганні і вічному поклонінні в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.
Новозбудована капличка вже стала окрасою і осередком духовності УГСП, а також місцем, де зможе зупинитися кожен подорожній, адже знаходиться вона на виїзді з території студмістечка. На великі церковні свята у сковородинівській капличці проходитимуть літургії, тож ми уклінно запрошуємо усіх охочих на розмову з Богом й аби вклонитися пам’яті про спочилих сковородинівців.
Господь посеред нас!
