«Світ Успіху» готує до друку колективну ілюстровану монографію науковців, яких об’єднав Центр Сковородинознавства

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > «Світ Успіху» готує до друку колективну ілюстровану монографію науковців, яких об’єднав Центр Сковородинознавства

Не може не тішити те, що для сковородинівців 2021 рік розпочався з гарних новин. Серед них і те, що завдяки грантовій програмі інституційної підтримки Українського культурного фонду видавництво «Світ Успіху» готує до друку унікальне видання – колективну ілюстровану монографію науковців, яких об’єднав Центр Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі, очолений доктором філологічних наук, професором Миколою Корпанюком.

Монографія порадує читачів новими дослідженнями життя великого українського Любомудра Григорія Сковороди напередодні його 300-річчя.

Зайди у «Сад божественних пісень»,
Де в’є гніздечко пташка-жовтобока,
Поглянь на цю красу краєчком ока –
Освятишся душею. Новий день,
Народжений зорею на світанні,
Вітає пісня соловейка рання.
Ти в храм науки чистим увійди,
Торкнися серцем ніжної сопілки,
Відчуєш голос кожної билинки,
Що гомонить рядком Сковороди.
Зайди у «Сад божественних пісень»
І подумки тернистий шлях пройди,
І поклонись стежкам Сковороди…

Саме з цієї поезії доцента сковородинівського університету, яка знаходиться на заслуженому відпочинку, Ніни Гаврилюк розпочинається ця надзвичайно цікава книга.

У передмові до наукового видання «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктор Коцур відмітив:

«Дана праця новаторська за тематичним висвітленням доробку вченого-письменника на тлі того часу, аналізом його в національному та європейському контекстах на основі засад сьогоднішніх наукових гуманітарних досягнень. Довкола монографії об’єдналися вчені Переяслава, Києва, Харкова, Миколаєва, Житомира, Полтави, Черкас, дослідники з Чорнух, Коврая, Сковородинівки, науковці Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».»

Юрій Бошицький (Токайська експедиція Григорія Сковороди):

«Григорій Савич Сковорода – визначний український філософ світового рівня, учений, поет і мандрівник. Він поширював учення про самопізнання та внутрішню згоду з волею Бога, наголошуючи, що людина має невичерпний духовний потенціал, який лише необхідно спрямувати на пізнання і творчість. Сьогодні ми називаємо Григорія Сковороду першорозумом України, будителем нації, людиною українського бароко – і водночас, нашим сучасником, провісником нинішньої незалежної України. І це справедливо.

Г. Сковорода філософію щастя трактує як нове відродження людини через розкриття її божистої суті, виявлення закладеного таланту Богом, що забезпечується працею за покликанням. Це, на його думку, автоматично призведе до злагодженого функціонування всього суспільства. Г. Сковорода – єдиний європейський філософ, який усім своїм життям доводив просту істину, що щастя полягає в тому, щоб, відкривши в собі справжню до чогось здібність, побудувати на ній власне життя. Адже найпотрібніше нам дається легко. А те, що дається найважче, не потрібне взагалі. Коли ж люди про цей принцип забувають, світ перетворюється на хаос.»

Іван Стогній, Олена Кравченко (Філософський доробок Григорія Сковороди):

«Вчення Г. Сковороди – це, насамперед, трактування людини як найвищої цінності, що може здобути щастя власними силами незалежно від Божої ласки, багатства та місця в суспільстві. Отже, сковородинівська теорія людини, її щастя і шляхи його здобуття є унікальними, «бо вносять аспекти, що є свіжими на тлі титанів стародавньої, середньовічної і навіть сучасної філософії» [36, с. 293].

Український мислитель залишив в історії людства блискучий взірець того, ким може бути людина, якщо обирає життя за високими критеріями гуманізму, духовності й культури.»

Сердечно вітаємо співавторів монографії з цією прекрасною подією і зичимо їм нових творчих звершень, подальших вагомих здобутків, реалізації нових цікавих ідей та натхнення.

Перейти до вмісту