Колибенко Олена Володимирівна

Наукова та організаційна діяльність.

Член Національної спілки краєзнавців України, завідувач лабораторії археологічних досліджень (на громадських засадах).

Коло наукових інтересів.

До кола наукових інтересів входять: вивчення ролі та місця еліт у суспільно-політичному житті Русі, а також дослідження у галузі спеціальних історичних дисциплін. У  1986 р. брала участь в археологічних дослідженнях могильника черняхівської культури у с. Соснова Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., займалася обробкою матеріалів археологічних досліджень на території Переяславщини та введенням їхніх результатів у науковий обіг у своїх публікаціях.

Основні наукові праці. Олена Володимирівна Колибенко має понад 60 опублікованих наукових праць, у тому числі 3 монографії, 2 навчальних посібника. Серед них:

• Переяслав у віках. Монографія / [редкол.: В.А. Смолій, В.П. Коцур, І.П. Якименко та ін.]. К.: Світ успіху, 2007. 423с. (співавтор).
• Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Київська область / [В.П. Андрущенко [та ін.]; редакційна рада В.Г. Кремінь (голова) [та ін.]; за загальною редакцією В.П. Коцура]. К.: Знання України, 2013. 419 с. (співавтор).
• Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети. Монографія. – К.: «Аванпост-прим», 2018. – 202 с. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип.9) (співавтор).
• Донька Всеволода Ярославича Янка Всеволодівна: історико-історіографічний портрет переяславської князівни // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2015. – Вип. – С. 3–11.
• До питання про монети від боярина Ратибора // Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 5–6 листопада 2015 р. – Кіровоград – Київ – Переяслав-Хмельницький, 2015. – С.31–32.
• Єпископський двір Переяславля Руського за писемними джерелами та матеріалами археологічних досліджень // Церква – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Тринадцятої Міжнародної наукової конференції (27–29 травня 2015 р.). На пошану київського митрополита Євгенія (Болховітінова). – К., 2015. – С. 20–22.
• Володимир Всеволодович Мономах: князь, людина, письменник // Бориспільський край: [краєзнавчий альманах] / гол. ред. і упоряд. В. Литвин; ред. рада: А. Федорчук, Л. Пасенко, Л. Ковальова, Н. Погребна та ін. – Біла Церква: Білоцерківдрук, 2016. – Вип. 4. – 386 с.
• Володимир Глібович Переяславський: «рука Москви» чи перший князь «Оукраїни»? // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2016. – Вип. 38. – С. 23–35.
• Єпископи Переяславля Руського // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2016. – Вип. 39. – С. 33–41.
• Знахідки ольвійських монет на Переяславщині // Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІV Міжнародної науково-практичної конференції, 22–23 червня 2016 р. – Кіровоград – Київ – Переяслав-Хмельницький, 2016. – С.18–21.
• «Вислі» монети від боярина Ратибора // Ruthenica. – К., 2017. – Т. – С. 156–173.
• Владимир Всеволодич и его «племя»: потомки Мономаха в борьбе за киевское причастие, [w:] Dobre i złe sąsiedztwa. Obce – nasze – inne, t. 1: Bliscy i dalecy sąsiedzi, red. Katarzyna Grysińska-Jarmuła, Teresa Maresz, Bydgoszcz, 2018, s. 40–57.
• Переяславські князі другої половини ХІІ століття – нащадки Юрія Долгорукого // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2018. – Вип. – С. 35–42.
• Переяславль Руський на перехресті життєвих шляхів руської та візантійської еліти // ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2018. – Вип.14 (16). – С. 170–180.
• Ярослав-Федір Всеволодович – князь Переяславля Руського // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2018. – Вип. – С. 5–13.
• К вопросу о денежном обращении Ольвии в связи с находками монет на левом берегу реки Днепр возле Переяслава // Tabularium Historiae. T.V.: Bydgoszcz, 2019, s. 31–58.
• Переяславський князь Михайло Всеволодович: славна смерть після безславного життя // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2019. – Вип. – С. 5–17.
• «Профессия – археолог»: трудова книжка Євгенії Махно зі службового архіву НІЕЗ «Переяслав» // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 23. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2019. – С. 474–480.
• «Благовірного князя корінь» Ярополк Володимирович – князь Переяславля Руського // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав, 2019. – Вип. – С. 30–43.
• Трудові книжки археологів Тамари Мовші та Євгенії Махно як джерела до історії вітчизняної археології та музеєзнавства // ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». Збірник наукових статей. – Переяслав, 2019. – Вип.15 (17). – С. 51–64.
• Морська слава Переяслава або хто згубив якір? // ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». Збірник наукових статей. – Переяслав, 2019. – Вип. 16 (18). – С. 132–143.

Навчально-педагогічна робота.

Викладає навчальні дисципліни: Археологія, Давня історія України, Допоміжні історичні дисципліни, Історичне краєзнавство, Основи історичного музеєзнавства, Охорона та збереження пам’яток історії та культури, Кількісні методи в історичних дослідженнях, Основи екскурсознавства, Пам’яткознавство, Київщинознавство.

Колибенко О.В. у педагогічній діяльності вміло застосовує матеріали власних наукових досліджень, працює над розробкою та вдосконаленням науково-методичного забезпечення навчальних курсів. Забезпечила навчальний процес навчальними посібниками: Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини (археологічні джерела): Навчальний посібник. – Переяслав-Хмельницький: ПЦ Ризографіка, 2005. – Ч. 1. – 114 с.; Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини. Ч.2. Топонімічні джерела: Навчальний посібник. – Корсунь-Шевченківський, 2010. – 203 с.

Керує навчальною археологічною практикою студентів-істориків.