8-10 жовтня 2026 року у Києві, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, відбулася наймасштабніша медійна подія року – 11-й Donbas Media Forum (DMF 2026). Цьогоріч захід зібрав безпрецедентну кількість учасників: 1397 медійників з різних куточків України та з-за кордону. Серед тих, хто долучився до творення нових сенсів вітчизняної журналістики, був і випусковий редактор сайту та мультимедійних платформ, провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Університету Григорія Сковороди в Переяславі Максим Левченко.
У 2026 році DMF пройшов під глибоко філософською та людиноцентричною темою: «Я_МЕДІА: людина – для людини – про людину. Як у світі війн, геополітики, суцільного ШІ та втрати зв’язків повернути в фокус людину, безпеку, права та гідність».
Співорганізатори форуму, ГО «DII-Ukraine» та Міністерство культури України, подбали про те, аби кожен метр простору нагадував про головне. Зали, де паралельно проходили заходи, традиційно отримали назви українських міст, які тимчасово перебувають в окупації – Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Бердянськ, Каховка, Ялта. Так організатори символічно повертають їх у публічний простір. Візуальне оформлення форуму доповнювали орнаменти з рослинами східних степів України: ковилою, аспленієм Гейфлера та донецькою волошкою, що подумки переносили учасників до схилів Сіверського Донця. Як зазначила голова Оргкомітету DMF Любов Раковиця, форум став справжнім проявом стійкості всієї медіаспільноти, яка продовжує виконувати свою професійну місію, незважаючи на воєнні ризики та обстріли.
82 події та ключові панельні дискусії
Програма форуму була настільки насиченою, що перед учасниками постійно поставав складний вибір. Загалом відбулося 82 події: публічні дискусії, воркшопи, презентації, антикорупційні дебати. Тематика обговорень охоплювала найгостріші виклики сьогодення: від збереження етичних стандартів під час висвітлення війни та психологічного здоров’я медійників до фінансової стійкості редакцій в умовах тотального наступу штучного інтелекту. Максиму Левченку на форумі довелося ретельно пріоритезувати свій графік.
Серед інших, у програмі було 9 спеціальних дискусій у межах треку «Війна та медіа», які не анонсувались публічно напередодні з безпекових причин. Там представники військових підрозділів, які відповідають за комунікацію з медіа, та інші експерти у мілітарної тематики могли разом із журналістами щиро обговорити проблемні моменти щоденної співпраці.
За вже багаторічною традицією на Форумі працював кінозал, де учасники могли переглянути 10 документальних стрічок від медійників, а потім обговорити їх із авторами та героями фільмів. У програмі були представлені такі фільми: «На звук сирен» та «Вони чекають чотири роки. Історії двох родин цивільних бранців» (Лабораторія журналістики суспільного інтересу), «Останній Прометей Донбасу» (Антон Штука), «Свідки. Місце народження» (Марина Кронглевська / Docudays UA, Docuclub), «Їдемо, бо нас чекають: Історія подружжя, яке возить газету до прифронтових сіл України» (НСЖУ), «Джин у повітрі» (Сергій Лисенко / Docudays UA, Docuclub) та «Сліди» (Аліса Коваленко та Марися Нікітюк / Docudays UA, Docuclub), «Своє» («Накипіло» за підтримки IMS), «Висвітлення війни в Україні: журналісти розповідають свої історії» (RSF), «Воїни науки» (Мультимедійна платформа іномовлення України у співпраці з Національним антарктичним науковим центром).
Ще учасники могли ознайомитись із 9 виставками, які для Форуму підготували партнери: інтерактивна виставка «Сприйняття корупції та антикорупційні інструменти» (Національне агентство з питань запобігання корупції за підтримки Institute for War & Peace Reporting), простір пам’яті «Присутні» (Премія імені Георгія Ґонґадзе в межах проєкту RECвієм спеціально для Donbas Media Forum. Відео створене спільно з командою платформи пам’яті «Меморіал»), фотовиставка «В обіймах сили» (БФ «Громадянин» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»), виставка «Цивільні в неволі: Історії незаконних затримань» (Медійна ініціатива за права людини), фотовиставка «Між вибухами» («Накипіло» за підтримки Товариства побратимства «Харків – Нюрнберг» та культурно-просвітницького центру «Будинок Нюрнберга»), фотовиставка «СУМЩИНА: ПАРАЛЕЛІ. Один регіон. Дві реальності» (Кордон.Медіа за підтримки Європейського Союзу та German Marshall Fund of the United States Transatlantic Foundation), інтерактивний простір «Ліга Сильних: медіа без бар’єрів» (ГО «Ліга сильних»), виставка «Смливість слова» (ІМІ за підтримки ЄС).
Серед важливих зупинок триденного зібрання, Максим став учасником презентації проєкту інформаційного агентства «Укрінформ» – книги «Командири перемоги», яка фіксує для історії імена та подвиги тих, хто сьогодні кує нашу незалежність на полі бою.
Довколаформатні активності та сковородинівська гордість
Поза теоретичною базою, DMF 2026 запропонував потужний блок практичних навичок у «Куточку безпеки». Особливу увагу Максима Левченка привернув тренінг із роботи з детектором дронів «Чуйка» від компанії BlueBird Tech. Цей пристрій нині рятує життя багатьом журналістам у прифронтових відрядженнях, допомагаючи фіксувати ворожі БПЛА. Символічним моментом тренінгу стало те, що алгоритм роботи з пристроєм та специфіку встановлення антен Максиму пояснював експерт компанії Євген Морський – теж випускник Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Це вкотре доводить, що сковородинівська родина присутня в найрізноманітніших і найважливіших сферах життя країни.
Також випусковий редактор долучився до фахових консультацій з протимінної обізнаності від спеціалістів HALO Trust в Україні та ознайомився з роботою Українського центру трансплант-координації, де прямо на форумі можна було підписати згоду на посмертне донорство органів (цією можливістю скористалися 5 учасників заходу). Принагідно, незабаром такі консультації домовлено провести і в нашому університеті.
Соціальна відповідальність
Традиційно ранок на DMF розпочинався з донації крові, яку проводили фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Цього разу кров здали 15 учасників, що дозволить врятувати 45 життів. Проте Максим Левченко вимушено до цієї ініціативи на форумі не долучався, адже має чіткий донорський графік – лише нещодавно, 23 вересня, він уже здав кров у стінах рідного університету і наразі витримує необхідний 60-денний інтервал для відновлення організму перед наступною донацією.
«Хочу подякувати організаторам за запрошення та велику увагу до кожного спікера та гостя зібрання – попри надскладні безпекові виклики, постійні обстріли та блекаути у столиці в ці дні, усе відбулося на найвищому рівні, – ділиться враженнями наш колега, – Такі заходи дають унікальну змогу не лише фахово провести час і здобути нові скіли, а й замережуватися з колегами з усієї України. Для мене це була чудова можливість у кулуарах розповісти про наш університет провідним медійникам, поділитися нашими здобутками. Я впевнений, що отримані знання та корисні контакти обов’язково стануть у пригоді для реалізації нових, ще більш амбітних проєктів Університету Григорія Сковороди в Переяславі».
Donbas Media Forum став не просто місцем для навчання, а й колосальним майданчиком для нетворкінгу, що є вкрай важливим для розвитку інформаційної політики університету.
