28 жовтня 2026 року в польському місті Радом розпочав роботу XI Польсько-український науковий форум «Освіта перед цивілізаційними та воєнними загрозами – польсько-український досвід». До складу представницької української делегації на чолі з почесним президентом НАПН України Василем Кременем увійшов ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Віталій Коцур.
Захід незмінно вразив масштабом та об’єднав провідних науковців обох держав для осмислення ролі освіти в умовах сучасних криз. Перший день форуму відзначився насиченою офіційною програмою: обміном найвищими академічними нагородами, врученням унікального мистецького подарунка від переяславців та глибокими пленарними дискусіями.
Робота форуму розпочалася з урочистих заходів, які засвідчили глибоку повагу та міцне партнерство між науковими спільнотами Польщі та України.
Національна академія педагогічних наук України відзначила вагомий внесок польських колег у розбудову двостороннього освітнього партнерства. Професорам та академікам Польської академії наук (ПАН) було вручено традиційні нагороди НАПН України, зокрема медалі Костянтина Ушинського та Григорія Сковороди. Знаковою подією стало урочисте присвоєння звання доктора Honoris Causa НАПН України видатному польському професорові Тадеушу Александеру. Зі свого боку, Польська академія наук також високо оцінила лідерство українських партнерів у збереженні освітнього потенціалу в умовах війни – президент НАПН України Василь Кремень отримав престижну почесну відзнаку ПАН.
Саме на початку офіційних заходів відбулася знакова для нашого закладу подія. Від імені Національної академії педагогічних наук України та Університету Григорія Сковороди в Переяславі ректор Віталій Коцур урочисто презентував Радомському університету імені Казимира Пуласького унікальний подарунок.
Польським партнерам передали гобелен «Портрет Казимира Пуласького» – патрона Радомського університету. Віталій Вікторович розповів присутнім про історію створення цього монументального полотна та урочисто вручив керівництву закладу відповідний сертифікат на витвір мистецтва. Зауважимо, роботу у 2026 році спеціально для цієї події створила кандидат педагогічних наук, доцентка кафедри мистецької освіти та візуально-музичних практик факультету природничо-історичної освіти, членкиня Спілки дизайнерів України Ольга Стрілець, використавши власну авторську технологію ручного ткацтва.
Наукова частина пленарних засідань вибудовувалася навколо глобальних змін в освітній сфері. Під час свого виступу почесний президент НАПН України Василь Кремень проаналізував трансформації, що відбулися в українській освіті за останні п’ять років. Він детально зупинився на тому, як університети змушені змінювати свою класичну місію перед лицем безпрецедентних загроз, щоб готувати фахівців з інноваційним та антикризовим мисленням.
Цю ключову тезу логічно продовжив ректор УГСП Віталій Коцур, чия доповідь завершувала післяобідню пленарну програму. У своєму виступі «Від освітньої установи до центру суспільної стійкості: трансформація місії Університету Григорія Сковороди в Переяславі в умовах війни» він практично проілюстрував теоретичні візії. На загальновідомому читачам нашого сайту прикладі УГСП, Віталій Коцур розкрив, як саме заклади вищої освіти змінили свою роль в умовах повномасштабного вторгнення, перетворившись на потужні осередки гуманітарної підтримки, волонтерства, психологічної допомоги та суспільної стійкості для громад.
Подальша програма першого дня була максимально насиченою та охопила найширший спектр викликів. Серед ключових тем пленарних доповідей польських та українських колег звучали: «Війна – суворий учитель…» (академік Нелля Ничкало), «Освітні втрати українських учнів в умовах війни: результати емпіричних досліджень» (академік Олена Локшина), «Таємне навчання під час Другої світової війни» (професор Тадеуш Александер), а також «Цифрові медіа, кіберзагрози та інформаційна безпека учнів в умовах гібридної війни» (професор Станіслав Ющик).
Окремим вагомим блоком стала велика польсько-українська панельна дискусія «Освіта перед кризами та цивілізаційними змінами». До відкритого діалогу долучилися не лише ректори та академіки, а й перша заступниця Президента міста Радома Катаржина Калиновська, представники бізнесу та студенти, що дозволило комплексно оцінити проблеми інтеграції та розвитку молоді.
Наприкінці першого дня учасникам також презентували спільний науковий щорічник «Професійна та неперервна освіта», який налічує вже 10 випусків і є яскравим свідченням системної дослідницької взаємодії обох країн.
Робота XI Польсько-українського наукового форуму триває у форматі секційних засідань, де науковці продовжують шукати ефективні відповіді на виклики, які ставить перед освітою цифрове сьогодення та війна.
