У вівторок, 7 листопада 2023 р., на базі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбувся Всесвітній Конгрес дослідників Голодомору-Геноциду українців «Непокарані геноциди – повторюються!», приурочений 90 роковинам пам’яті українців, знищених у 1932-1933 роках комуністичним тоталітарним режимом.
Ініціаторами проведення наукового заходу стали 21 науково-дослідні, освітні, мистецькі, правові, громадські заклади та установи України і зарубіжжя. Серед організаторів Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
На відкритті заходу ректор Віталій Коцур зауважив, що доброю традицією стали спільні заходи УГСП з науковою спільнотою України з дослідження та популяризації такої важкої і водночас актуальної проблеми як Геноцид українців 1932-1933 рр., котра ніколи не втрачала політичного звучання в умовах перманентної російсько-української війни. Зауважив, що попри те, що з теми Голодомору сьогодні написано понад 7 тис. праць, вона потребує подальшого поглиблення і деталізації.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі має певні напрацювання як із дослідження ключових проблем історії України, так і їх поширення в руслі національно-патріотичного виховання молоді. Зокрема, спільно з Міністерством молоді та спорту України другий рік реалізується Всеукраїнський онлайн-проект «Єдина Україна» з метою формування національної ідентичності через поглиблення знань з історії України. Також сковородинівським університетом розпочато лекторій з історії України для військовослужбовців у руслі просвітницької і національно-патріотичної роботи, розвінчання історичних та пропагандистських міфів. Ключовою темою даних проєктів є лекції про Геноцид 1932-1933 рр. та його соціокультурні, посттравматичні наслідки.
Завідувачка кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету гуманітарноїї освіти і соціальних технологій, професор Валентина Молоткіна та доцент кафедри Оксана Тарапон представили матеріал з поширення фейків та пропаганди щодо Голодомору в російських ЗМІ, а також акцентували увагу на проблемах формування політики національної пам’яті з теми Голодомору-Геноциду 1932-1933 рр., поділилися своїм досвідом поширення правди про голод в освітній та культурно-просвітницькій роботі.
Загалом, за більше як шість годин роботи Конгресу, виступаючі акцентували увагу на дискусіях з приводу демографічних втрат від Геноциду та складнощах у їх вивченні, поглибили тези щодо мети, причин, передумов Голодомору та його наслідків. Поза тим, учасниками Конгресу було розглянуто історичні, соціокультурні, мовознавчі аспекти Голодомору, розкрито особливості правового визнання Голодомору актом Геноциду, зроблено наголос на деструктивному впливові інформаційно-пропагандистської війни кремля проти поширення правди про Голодомор-Геноцид українців, зокрема, як шляхом підміни понять і термінів робляться спроби применшити масштаби і суть української трагедії, нівелювати геноцидний характер голоду.
Особливий акцент доповідачів було зроблено на порівнянні геноцидних практик проти України сталінського і путінського режимів. Представники Міжнародних організацій Німеччини та США засудили кремлівське керівництво і висловили підтримку народу України в сучасній війні, а також презентували власні дослідження проблеми Геноциду.
Підсумком Конгресу стало прийняття резолюції щодо консолідації зусиль та подальшого напрямку роботи дослідження, популяризації та подолання геноцидних наслідків на політичному, правовому, соціокультурному рівнях.
Пресцентр кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін
