Комендант гуртожитку відіграє важливу роль у житті студентського колективу. Його робота впливає на зручність та безпеку проживання студентів, на створення атмосфери, де молодь може розвиватися та навчатися в комфортних умовах. Він не тільки менеджером, але й душею місця спільного проживання, завжди готовими допомогти та підтримати студентів у такому важливому життєвому етапі як перші роки самостійного проживання нарізно від батьків, серед однолітків з якими треба ділити побут.
На початку вересня виповнилося 20 років відтоді, як незмінним комендантом гуртожитку №2 Університету Григорія Сковороди в Переяславі є Микола Каплюк. Сьогодні, 12 жовтня, життєвий годинник відміряв йому нову знакову відмітку – 70 років. На початку робочого дня ректор університету Віталій Коцур, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, заступник голови профспілкового комітету Михайло Бойко, начальник експлуатаційно-технічного відділу Олександр Столяренко, колеги по роботі, представники студентське самоврядування та жителі гуртожитків мали велику радість і честь особисто привітати ювіляра й подякувати йому за приклад людяності і професійності.
На місці святкової події були та представники пресслужби університету які, принагідно, поспілкувалися з Миколою Порфирійовчем і поставили йому кілька запитань з нагоди поважних ювілеїв.
– Миколо Порфирійовичу, привідкрийте, будь ласка, секрет такого довгого перебування на посаді?
– Навіть не знаю. Мабуть, його немає. Я просто роблю свою роботу.
– Що найбільше запам’яталося за ці 20 років роботи?
– Не зрідка згадую свої перші дні роботи в університеті. Згадую студентів які жили, якісь їхні успіхи та досягнення. Тішуся за жителів-випускників, які стали фахівцями своєї справи.
– А чи можна хоч приблизно підрахувати, скільки за час вашої роботи через гуртожиток пройшло студентів-мешканців?
– Сказати отак зразу направду складно, але, наскільки можу підрахувати, то це десь понад 2000 осіб.
– Яким є робочий день коменданта гуртожитку №2?
– Він проходить геть по різному. Починаю день зі збору інформацію про обсяг роботи на цей і прийдешні дні, відбувається т.зв. «планування». Надалі ходжу проблемними точками, вирішуємо проблеми мешканців.
– Про що мрієте, Миколо Порфирійовичу, станом на цей ювілейний день?
– У такому віці мрії вже річ, дещо, другорядна. Головне аби усі ми мали мирне небо, були здоровими, і аби у людей виникало якнайменше проблем. А якщо й виникали, то були такими які можна якнайлегше подолати та вирішити.
Дорогий Миколо Порфирійовичу!
З нагоди вашого 70-річчя та 20-річчя відданої роботи на посаді коменданта гуртожитку №2 Університету Григорія Сковороди в Переяславі, ми хочемо щиро вітати вас та висловити нашу щиру подяку за вашу неймовірно важливу роботу.
За 20 років роботи на цій посаді, 70 років життєвого шляху, ви вклали величезну енергію та турботу у кожну справу, яку робите, в студентську спільноту. Ваше професійне віддання і пильність, ваша здатність вирішувати проблеми та створювати гармонійний простір проживання високо оцінений вже кількома поколіннями сковородинівців, які пам’ятають і, через роки, тепло відгукуються про Вас. Ви заслуговуєте на найкращі слова подяки за цю важливу роботу не лише у цей день, а й повсякчас.
Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя та ще довгих років подальших досягнень у житті та вашій роботі. Нехай ваша праця завжди буде плідною і наповненою вдячністю студентів, які мають щастя проживати в гуртожитку який має такого чудового господаря. Ми дуже любимо й поважаємо Вас!
