Сьогодні під водами Дніпра лежать чимало затоплених сіл та містечок. Причиною стало будівництво у другій половині ХХ ст. каскаду гідроелектростанцій та водосховищ на Дніпрі. Для спорудження останньої, Канівської ГЕС, було затоплено десятки сіл. Громада сіл, раніше розташованих на південь від Переяслава, прагне зберегти пам’ять про свою малу батьківщину – так анонсує свій фільм «Берегти пам’ять про затоплені села» youtube-канал проєкту «Ukrainer», де він з’явився менш ніж добу тому.
Разом із утворенням Канівського водосховища затопленими опинилися багато унікальних природних ландшафтів, пам’яток та важливих для української історії місць. Активні мешканці сіл, затоплених для будівництва ГЕС, створили громадську організацію «Старий Дніпро», яка збирає історичні відомості та розповіді очевидців, видає книги та організовує культурні заходи, серед яких – щорічний заплив «Дніпро ревучий» – так починає свій тематичний лонгрід сайт проєкту.
Пропонуємо вам переглянути 12-ти хвилинну стрічку, до зйомок якої, серед інших, долучилися й наші земляки – місцевий активіст, голова ГО «Корінь нації» Микола Богатир, голова ГО «Старий Дніпро», створеної в серпні 2015 року з метою об’єднання зусиль небайдужих громадян та переселенців із затоплених Дніпровськими водосховищами територій для відтворення та збереження пам’яті про затоплені землі, людей та їх цінності Віталій Іващенко та упорядник книг серії «Затоплені села Переяславщини», які неодноразово презентувалися в нашому університеті, Микола Михняк:
««Ukrainer» роблять дуже корисну справу і вже досить довго. Цього разу, в полі зору великої знімальної групи була акваторія затоплених сіл Переяславщини і все, що стосується цієї теми. Тут дійсно велика історія, про яку не маємо права забути. Велика шана ГО “Старий Дніпро” та всім, хто пише книги про затоплені села. Велика подяка фундатору музейної справи Михайлу Сікорському та його команді, що зберегли багато споруд і не дали їм бути знищені водами Канівського штучного моря. Велика подяка співорганізаторам та партнерам культурологічної події «Дніпро Ревучий». Все це зберігає пам’ять про затоплені села Переяславщини та Канівского водосховища. Особисто я провів активних три дні на зйомках зі знімальною групою і як очевидець та безпосередній учасник, маю бажання поділитися інформацією й розповісти як це все було?
Знімали багато – з води, суші, повітря. З різних камер, місць та ракурсів. Зустрічалися з багатьма людьми, які стосуються теми. Відзнято величезну кількість відео, але так як формат проєкту не передбачав створення тривалого по часу матеріалу, то вийшло те, що й мало би бути. Подивіться інші відео – більшість із них уніфіковані за таймінгом. Хоча як на мене, там відзнято на години цікавої роботи – щирого й не підробгого інтерв’ю людей, які пам’ятають своє дитинство в унікальних, але знищених радянською владою селах. Під час інтерв’ю були навіть сльози на очах тих, хто розповідав про свій рідний край. Але ці зустрічі не лишилися поза увагою. Про найцікавіші факти з інтерв’ю можна дізнатися в текстовому описі за цим же посиланням.
Тепер я зрозумів як це все робиться на професійному рівні. Ці три дні активних зйомок були емоційно виснажливі, але розуміючи про важливість відео – це трішки заспокоювало та водночас давало сили черпати звідкись думки, а не закритися від хвилювань. Говорив щиро, те що думаю, чим живу і про що болить. Важко було пересилити себе погодитися бути умовно кажучи героєм цього відео, коли є люди, які в цій темі мають бути героями основними, як на мене. У відео далеко не все розкрито, про що ми говорили і не все показано з того, де ми були, але я дивуюсь професіоналізму команди «Ukrainer», які вміють майже нереальні задачі не просто виконувати, але й робити їх суперкорисними, змістовними та цікавими. Це відео буде цікавим не один десяток років. Вірю в це. Маю надію, що після цього резонансного матеріалу та його публічного розголосу, шанси на порятунок руїн Іллінської церкви (між іншим під загрозою існування), будуть трішечки вищі, як і шанси на створення Музею затоплених сіл, який хотіли зробити ГО «Старий Дніпро». Люди старались, але їх ідею не підтримали.
Особисто хочу сказати, що я щиро радий нашому знайомству та співпраці. Від усієї Переяславщини, велика дяка команді «Ukrainer» за ваші важливі та користі справи. Подяка за ваші цікаві матеріали, у тому числі й по затоплених селах. Дійсно цікаво, корисно і дозвольте цей матеріал використовувати в подальших просвітницьких заходах, а особливо у стінах майбутнього «Народного музею», який ми в міру можливостей, поступово створюємо власними силами. Хочемо це відео обов’язково показати й на культовій події про затоплені села – «Дніпро Ревучий 2022».
Бажаю вам завжди натхнення, позитиву, можливостей та пам’ятати про Переяславщину. Тут ще багатенько чого є цікавого і про що можна відзняти. Вибачайте, якщо щось не так» – ділиться подробицями та враженнями від знімального процесу Микола Богатир, дякуючи команді проєкту у своєму Facebook.
Наразі Відділ PR-технологій та зв’язків з громадськістю та Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених вже готує зустріч з командою проєкту «Ukrainer» у форматі постійного проєкту університету «Платформа можливостей», у ході якого поговорять і про цю стрічку – за попередньою домовленістю така зустріч запланована у оф-лайн форматі на першу декаду жовтня. Залишається сподіватися, що пандемії та карантинним обмеженням не вдасться зіпсувати ці плани.
