«Творцем може бути кожен, якщо у нього є те, що його надихає» – саме таку життєву позицію щодо креативності, від недавнього часу, має наша колега – кандидат філологічних наук, доцентка кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології Наталія Швець. Ще від початку пандемії вона полюбила, у вільний від роботи час, пройтися рідним містом й спіймати у фотооб’єктив свого смартфону трансформації в його природі та архітектурі, відобразити миті погодних змін та всього того, що, у зв’язку з пандемією вже два роки не завжди вдається побачити здобувачам нашого закладу освіти, які вчаться дистанційно і, подекуди, знаходяться за сотні кілометрів від Переяслава та його університету. Своїми світлинами Наталія Швець невпинно ділиться у соціальних мережах, проте ті, хто «не підписаний» на Наталію Віталіївну далеко не завжди могли оцінити її позанаукового й викладацького хисту. На прохання прес-служби університету вона зібрала 24 авторські світлини зроблені за чотири пори року періоду дворічної пандемії і люб’язно погодилася поділитися ними з читачами нашого сайту – кожен прокоментувала. Насолоджуйтесь, сковородинівці!
Початок карантину (хоча тоді ми ще не знали, що то лише початок) й захоплення фотозйомкою – як то кажуть, почала «набивати руку»
(29 березня 2020 року)
Зустріла цього красеня по дорозі на роботу і встигла зробити кілька знімків його чарівного польоту. Найкращий – цей!
(23 квітня 2020 року)
Саме під час карантину виробилася звичка зустрічати світанок біля річки Трубіж, неподалік від дому… Закарбувала мить одного квітневого ранку
(27 квітня 2020 року)
Цей човен стоїть припнутий у цьому місці скільки я себе пам’ятаю, проте сфотографувати його надихнулася одного травневого карантинного ранку…
(3 травня 2020 року)
Не могла пройти повз яблуневий цвіт у перших промінчиках весняного сонця…
(4 травня 2020 року)
Каштанова алея, що веде до автостанції, була особливо прекрасною після дощу…
(07 травня 2020 року)
Ранковий похід до супермаркету запам’ятався барвистим (хоч і похмурим) небом…
(8 травня 2020 року)
У розпал карантину центр міста був безлюдним, проте птахи випадково стали героями фото
(5 червня 2020 року)
Узбережжя річки Трубіж радувало око по дорозі у справах…
(12 червня 2020 року)
Перші дні нового 2021 року зустрічала верхи, милуючись зимовим заходом сонця
(2 січня 2021 року)
Годівничка біля рідної школи виглядала привабливою не лише для птахів
(10 квітня 2021 року)
На День закоханих небо зашарілося так мило, що я не могла це не сфотографувати
(14 лютого 2021 року)
А цей зимовий захід сонця я зустріла по дорозі додому після насиченого дня
(22 лютого 2021 року)
Ранок перед онлайн-конференцією, яку ми з колегами технічно підтримували з центрального корпусу
(18 березня 2021 року.)
У той день корпус університету виглядав по-особливому гарно серед вкритих краплями дощу дерев
(18 березня 2021 року)
Повертаючись з прогулянки площею, випадково спіймала у кадр птахів, що раділи гарній погоді не менше за містян
(3 квітня 2021 року)
У пошуках нового ракурсу для світлини центру міста випадково натрапила на нього за готелем «Пектораль»
(5 квітня 2021 року)
«Похмурі дні по-своєму чарівні», – подумалось мені, коли йдучи у справах, побачила ось таке розташування хмар
(5 квітня 2021 року)
Не перша моя спроба зробити знімок з лебедями, яких зустрічала по дорозі на роботу, проте перше фото так близько
(13 квітня 2021 року)
Зачаровуюче середмістя у деталях
(21 квітня 2021 року)
Похід до супермаркету весняного вечора – це не просто похід, а й можливість побачити прекрасне у буденних деталях
(22 квітня 2021 року)
Того квітневого вечора узбережжя Альти сяяло красою
(22 квітня 2021 року)
Краплі дощу у траві виблискували тисячами іскорок… Як тут не зробити фото?
(22 квітня 2021 року)
І хоч фотографії не можуть передати реальну красу весняного заходу сонця біля води, але спробувати це сфотографувати – варто
(22 квітня 2021 року)
Поза тим, мало хто знає, що викладачка Наталія Швець має ще й поетичний талант – разом з цими світлинами вона надіслала й авторську поезію, яка більш ніж варта вашої уваги:
Сфотографую сонце
у небі широкім,
де хмари-незнайомці
забувають про спокій…
Сфотографую весну
серед пишного цвіту,
і фото безсловесно
наповнить душу світлом…
Сфотографую щастя,
заховане у митях,
а як ті фото скласти –
відчуєш все прожите…
Сподіваємося, вам сподобався такий формат інфотейменту на нашому сайті. Переконані, у кожного з тих, хто дочитав до цих рядків, є свої захоплення і вподобання: хтось фотографує, хтось пише картини чи вишиває бісером. Безпомильно, кожен з Вас має добірку улюблених нефахових книг, фільмів, музичних альбомів чи інших речей, які вам подобаються і якими, ви б могли поділитися зі світом. На часі нарешті відкритися своїм колегам та студентам з іншого боку – цим матеріалом ми започатковуємо нову рубрику нашого сайту, і запрошуємо вас ставати її активними творцями. Надсилайте свої слушні пропозиції на електронну скриньку moderator.phdpu@gmail.com з поміткою «До рубрики» і вже найближчим часом про ваші вподобання читачам нашого сайту. Скільки людей стільки й смаків – не соромтеся відкритися світові, бо можливо ваші захоплення вже розділяє чи от-от розділить ще хтось з тих, з ким ви щоденно перетинаєтеся в стінах нашої альма-матер. А якщо й не розділяє, то завжди може запропонувати щось на противагу. Словом, ми дуже чекаємо на ваші пропозиції!
