З глибоким сумом колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі сприйняв звістку про смерть віце-президента Національної академії педагогічних наук України, головної наукової співробітниці відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, академіка-засновника Національної академії педагогічних наук України, доктора педагогічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Савченко Олександри Яківни.
Значення постаті Олександри Савченко у становленні та розвитку вітчизняної освітньої науки важко переоцінити. Фундаментальні дослідження в галузі дидактики, методики початкового навчання, численні підручники та посібники назавжди залишаться інтелектуальним надбанням нації.
Олександра Яківна народилася 8 травня 1942 року в місті Ізмаїл Одеської області. У 1963 році закінчила Ізмаїльський державний педагогічний інститут, факультет педагогіки і методики початкового навчання.
З 1963 по 1967 роки Олександра Яківна працювала вчителем початкових класів шкіл м.Києва та викладачем Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького.
Наукову діяльність О.Я.Савченко розпочала в Науково-дослідному інституті педагогіки: аспірантка, молодший науковий співробітник, завідуюча лабораторією початкового навчання НДУ педагогіки, а з 1992 року – головний учений секретар АПН України.
У період 1995 по 2000 роки Олександра Яківна займала посаду заступника Міністра освіти України. Натепер Олександра Яківна Савченко – віце-президент АПН України, академік, доктор педагогічних наук, професор.
Як фахівець в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи Олександра Яківна є автором педагогічної системи формування пізнавальної самостійності молодших школярів.
Брала активну участь у підготовці законодавчої бази і формуванні стратегії розвитку української освіти і науки. Є одним із авторів Державного стандарту для основної і старшої школи, концепції 12-річної загальноосвітньої школи.
Підготувала кількох докторів і майже чотири десятки кандидатів наук, входила до складу двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, член президії ВАК України.
За своє життя опублікувала більше трьох сотень наукових праць, зокрема монографії «Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів», «Навчально-виховний процес у малокомплектній школі», підручник для студентів «Дидактика початкової школи», підручник і дидактичний посібник з читання для учнів початкових класів.
Нагороджена орденами «Знак Пошани», княгині Ольги ІІІ ступеня, медаллю К.Д. Ушинського, медаллю А.С. Макаренка, Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України.
Нині ми із сумом констатуємо та визнаємо, що з Олександрою Яківною цей світ ставав набагато мудрішим, добрішим і світлішим, ніж був би без неї. Велике щастя, що така людина була на цьому світі й дарувала нам душевне тепло і свій талант, зокрема неодноразово приїздила до нашої альма-матер і завжди була тут надзвичайно бажаною та важливою гостею, адже її приїзд чи не завжди ставав маленьким святом, непересічною й радісною подією. Її хотілося слухати, у неї хотілося вчитися, її досвід ми переймали з великою увагою та натхненням, а нині вона назавжди йде від нас у засвіти.
У наших серцях назавжди вкарбовано світлий образ видатної педагогині та вченої, а пам’ять про Олександру Яківну ще багато років матиме вагу та визнання в наступних поколіннях українських педагогів. Людина йде, а світло від неї залишається.
Керівництво, професорсько-викладацький та студентський колективи, співробітники та науковці Університету Григорія Сковороди в Переяславі поділяють глибоку скорботу та висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким Олександри Яківни.
