У четвер, 20 лютого 2020 року, у головному корпусі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» вже вшосте відбулося традиційне вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Згадати про ті буремні події, запалити свічку пам’яті та засвідчити свою повагу та важливість подвигу учасників Революції Гідності на великій перерві прийшло керівництво університету, його співробітники, викладачі та студенти.
Зібрання відкрив ведучий, керівник соціально-гуманітарного відділу університету Андрій Іващенко. Він зазначив, що історія українського народу береже багато трагічних і болючих дат, які складаються в численні роковини, а це зібрання є нашою згадкою про тих, хто зробив свій великий внесок у відстоювання свідомого вибору українців, у незалежність, врешті – до новітньої вітчизняної історії. «Велика кількість людей, яка зібралася тоді на Майдані засвідчила наш демократичний вибір інтегруватися із цивілізованим світом і йти своїм шляхом, не бути сателітом держави, яка позиціонує себе «наддержавою» за рахунок страждань інших. Ніхто не міг подумати, що у ХХІ столітті країна науковців і хліборобів, країна, яка йшла своїм визнаним світом і ствердним шляхом, порине у вир кривавих революції та подальшої війни, яка триває і зараз, де продовжують гинути наші співгромадяни. Усі ми чули про останні обстріли та втрати, та, так чи інакше, є очевидцями цих подій». Андрій Володимирович поділився власними міркуваннями та спогадами про ті часи, засвідчивши у своїй розповіді великий волонтерський та особистісний внесок сковородинівців у державотворчі процеси України відтоді і до сьогодні. Не оминув він увагою і останніх інформаційних приводів, які викликають велике занепокоєння у небайдужої частини українців.
Від імені керівництва університету слово тримав перший проректор Валерій Хомич: «Сьогодні ми відзначаємо шості роковини найдраматичніших подій, які розгорнулися на Майдані, зокрема протягом 18-20 лютого 2014 року, коли беззахисні люди виступили проти свавілля влади, проти озброєного загону правоохоронців задля збереження своєї гідності, національної ідентичності, відстоювання свого європейського вибору. Небесна Сотня – це свідчення сили і незламності українського духу, демонстрація єдності та непоборності. Пам’ять про них зобов’язує нас продовжувати боротися за освячені кров’ю ідеали – свободи, гуманізму, цивілізаційного вибору. Кожен з нас повинен особистим прикладом демонструвати це у повсякденності та при вихованні підростаючого покоління. Їх подвиг безсмертний, він робить нас – кращими, Україну – могутнішою, народ – згуртованішим. Адже, попри спроби дезінформації та напруження ситуації, він доводить, що в єдності наша сила. Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні, а ми будемо втілювати їхні ідеали у практику».
Багато сковородинівців у вирі буремних події були не лише на Майдані, а й продовжили справу захисту України надалі вступивши до добровольчих батальйонів, лав Збройних Сил України аби боронити Вітчизну на Сході. Серед тих хто був у вирі вогняної зими і колишній студент, а нині фахівець Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету, аспірант І року навчання Петро Шихов. У цей день він поділився з університетською родиною своїми спогадами про ті події, зазначивши, що від свого початку Майдан усім своїм існуванням демонстрував те, якою має бути країна – без агресії, ненависті, зайвого сміття на прилеглих вулицях. Він був чи не найкращим прикладом самоорганізації українців. Але все перекреслили криваві події 18 лютого, про які у всіх подробицях розповів новому поколінню студентів вишу Петро, відзначивши світлі наміри та не бажання заподіяти комусь смерті, що були притаманні чи не для кожного з безпосередніх учасників Революції Гідності, на відміну від представників внутрішніх військ, «Беркуту» та тітушок. «Нашим щитам та палицям протистояли їхні арматури. Я і досі не можу вкласти в свою голову, яка ненависть і які обставини змусили їх до прямого наміру йти і вбивати людей. Під час Революції Гідності ми своїм прикладом показали, якою має бути наша Батьківщина, і прикро, що сьогоднішні події свідчать про те, що Революцію ще не закінчено. Ми і досі далекі від тих ідеалів, які були притаманні людям взимку 2013-2014 рр. Ви, як майбутні педагоги, маєте щоденно доводити своїми словами і діями те, що ми дійсно одна країна, і не має жодної різниці звідки ти. Приміром, я з Донецька, і мені прикро, що з війною, яка почалася вже протягом наступних кількох днів по тому, як закінчилася Революція, ще й досі не покінчено. Ми прагнемо до миру, але поки що його не бачимо…» – зазначив Петро.
На завершення заходу присутні запалили свічки та під лемківську народну пісню «Плине кача» хвилиною мовчання згадали про ті яскраві і водночас страшні кадри Революції Гідності, події та людей, захисників та волонтерів, всіх тих завдяки кому ми відтоді і донині маємо мирне небо над головою.
Вже по обіді в залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях», для всіх охочих, відбувся показ документальної стрічки «5 портретів Майдану» (побачила світ у 2019 році – прим. авт.), у якій мова пішла про історії об’єднані Революцією гідності. Про власний Майдан з екрану сковородинівцям розповіли учасники протистоянь: журналіст Богдан Кутєпов, художниця Леся Хоменко, перформерка Алевтина Кахідзе, художник Максим Вегера та автор VR-реконструкції подій на Майдані Олексій Фурман. А втім, надзвичайно прикро, що до перегляду долучилося набагато менше сковородинівців, ніж могло б долучитися до нього у цей непересічний день, коли слід було б призабути про якісь нагальні справи та віддати належну шану поборникам нашої великої української мрії, незалежності та цивілізаційного вибору.
Нагадаємо, що «День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого» було встановлено Указом Президента України від 11 лютого 2015 року «на підтримку ініціатив громадськості з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України» для щорічного його відзначення.
Список Героїв Небесної Сотні було відкрито 22 січня 2014 року, коли жертвами снайперської кулі стали Сергій Нігоян і Михайло Жизневський, а ввечері того ж дня у Бориспільському районі Київської області знайшли тіло замордованого Юрія Вербицького. Вже до 18 лютого кількість загиблих зросла до 9, а з 18 по 20 лютого, коли настав пік протистояння повсталого люду і режиму Януковича, полягло найбільше – 78, після 20-го лютого – ще 20. 105-ти Героям Небесної Сотні – громадянам України – було посмертно присвоєно звання Героїв України, а трьох іноземців – Михайла Жизневського, Зураба Хурція і Давида Кіпіані – посмертно нагороджено орденами Героїв Небесної Сотні. У Києві та на малих батьківщинах Героїв Небесної Сотні з’явилися вулиці, меморіали й монументи на їхню честь. Пам’ятний камінь «Викладачам і студентам Університету Григорія Сковороди, Борцям за Українську Державу. 2014 р.», який свого часу з’явився на території ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», засвідчує нашу пам’ять та нагадує нам про те, що нові покоління сковородинівців мають продовжувати важливу націєтворчу справу, закладену їх попередниками, живими та полеглими Героями новітньої вітчизняної історії.
Схилімо голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв Небесної сотні і всіх тих, хто поклав своє життя за Україну. Герої не вмирають, вони навічно оселяються у наших серцях і з небес нагадують нам про те, якою ціною завойовується наше право жити у вільній і незалежній країні.
[/mpc_quote]
ФОТОГАЛЕРЕЯ
[/mpc_quote]