«Найнесподіваніше й водночас найкраще, чим мав закінчитися цей рік»: перше в історії університету танцювальне шоу «SKOVORODANCE 2019»

Б’ємося об заклад, що в тридцятитрьохлітній історії альма-матер ще не було жодного проєкту, який анонсувавшись менш ніж за тиждень та ще й в період сесії, здачі річних звітів й проведення акредитацій набрав такого розголосу та настільки вразив своїм масштабом, грандіозністю, неймовірною емоційністю та щедрістю сюрпризів. Певне, йдучи увечері 5 грудня 2019 року до розважального клубу «Адреналін» на перше в історії університету танцювальне шоу «SKOVORODANCE 2019» кілька сотень глядачів, яким врешті поталанило побачити все це на власні очі, сподівалися на щось неймовірне, але ніхто не очікував що це буде аж ТАК!

Протягом кількох останніх тижнів осені шість пар впізнаваних викладачів та студентів факультетів нашого університету таємно і наполегливо готувалися, вигадували неймовірні образи та під пильним наглядом хореографа Бориса Шевчука працювали над тим, аби цього вечора зійтися у грандіозному герці за право стати кращими серед кращих та написати нову, танцювальну історію Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

І ось один із найкращих та найтанцювальніших днів у році настав – більш ніж за годину до початку дійства у клуб масово почали сходитися численні наукового-педагогічні працівники, співробітники, студенти, активні містяни. Констатуємо, що прогнозовано їх було справді багато і в один момент організаторам навіть почало здаватися, що клуб не вмістить такої кількості охочих на власні очі побачити дійство. Попри відвертий скепсис декого з гостей з приводу браку сидячих місць, все ж слід констатувати, що, на прикрість, наше місто та університет поки не має більш вдалої локації, де б можна було провести танцювальне шоу, забезпечивши при цьому рівномірний та широкоградусний огляд усього дійства й комфорт відвідувачів яким би, при бажанні, не довелося кілька годин поспіль просидіти в одному положенні. До слова, вхід до клубу протягом вечора для студентів і аспірантів (за пред’явленням студентського чи читацького квитка), викладачів та співробітників університету (за пред’явленням запрошення) був вільний, а для решти випадків і гостей – 50 гривень.

Попри подібну щедрість, як для заходу такого масштабу та рівня підготовки, організатори зазделегідь анонсували, що втілюють цей захід ще й з благодійною метою – віддячити за безкоштовний вхід можна було пожертвою до спеціальної скриньки, кошти з якої були спрямовані на реабілітацію студента педагогічного факультету Вадима Скробача, студентки фінансово-гуманітарного факультету Вікторії Гузовської та лікування студента філологічного факультету Олександра Магдича. Забігаючи наперед, зазначимо, що протягом вечора до цієї скриньки було зібрано майже 4000 гривень, які вже наступного дня були рівномірно розподілені між потребуючими та передані представникам факультетів для подальшого перерахунку нашим студентам.

І ось інтро сповістило про довгоочікуваний початок вечора, а на сцену для виконання спільного танцю вийшли найкращі, найвідважніші та найдивовижніші люди цього вечора, цього року, цього університету – викладачі та студенти альма-матер, які першими зважилися на подібний експеримент та виявили бажання відстояти свої факультети в рамках цієї сміливої й творчої авантюри: допитливий і веселий викладач Юрій Козубенко та граційна студентка Людмила Голуб з природничо-технологічного факультету; пара істориків – викладачка Анастасія Ставицька та юний студент Вадим Осадчук з соціоісторичного факультету; одна з найулюбленіших викладачок міжфаку Катерина Варивода та студент факультету фізичного виховання, що полонив не одне дівоче серце Вадим Бовшик; вишуканий і неповторний викладач з ароматом французького парфуму Микола Шабінський та витончена Катерина Харченко з філологічного факультету; інтелігентна й запальна Леся Тірбах та харизматичний і рішучий студент фінансово-гуманітарного факультету Артем Усенко, а також анонсована раніше пара «сюрприз» від педагогічного факультету, якою у висновку вечора виявилися викладач, художник та музикант Роман Мотузок та студентка, художниця й просто красуня Вікторія Марченко з педагогічного факультету. У ці миті глядачам справді можна було позаздрити, адже попереду на них чекало кілька годин непередбачуваних перевтілень та постановок від учасників, які, у цей же час, ледь стримуючи своє хвилювання та приховуючи свої образи за класичними білими футболками та синіми джинсами стояли на паркеті у бойовій готовності, готуючись показати максимум танцювальної техніки та яскравого шоу.

Увесь вечір на паркеті за перебігом подій слідкував та вів програму доволі неочікуваний та напрочуд харизматичний дует ведучих у складі легендарного та імпозантного Олександра Молоткіна і милої й перспективної студентки Яни Проворової. Поки учасники готувалися до танцю вони коротко розповіли глядацтву про історію народження проєкту та представили членів поважної журівської колегії, яким у цей вечір було доручено належно оцінити танцювальний хист та загальну концепцію кожного з шести номерів. Склад журівської колегії тривалий час тримався в секреті, та врешті набув наступного вигляду: кандидат психологічних наук, професор, завідувачка кафедри психології університету, яка до того ж ще й неймовірно гарно танцює Галина Хомич; креатор, енерджайзер та голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених, керівник Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету, аспірантка та помічниця ректора Оксана Луцик. Зазначимо, що цього вечора до суддівської колегії мали долучитися доктор історичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, ректор університету Віктор Коцур та всесвітньовідомий та легендарний український танцівник та хореограф, народний артист України, прославлений танцюрист Державного ансамблю танцю УРСР під керівництвом Павла Вірського, багаторазовий лауреат міжнародних конкурсів, головний танцмейстер Віденських балів України, незмінний член журі телепроекту «Танці з зірками», творець і художній керівник «Школи танцю Чапкіса» Григорій Чапкіс, проте в останній момент у обох з’явилися обставини, які, на прикрість, унеможливили їхню присутність та суддівство на заході. І якщо Віктора Петровича з легкістю зміг замінити його син, викладач університету, політолог та науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Віталій Коцур, то над кандидатурою яка б належно замінила Григорія Миколайовича довелося думати аж надто раптово та зважено. Врешті, було вирішено запросити в журі не меншого ніж Чапкіс вершителя доль (особливо у період здачі сесії) старшого викладача, провідного фахівця відділу інформаційних технологій та моніторингу якості освіти Ярослава Щоголєва. Час та події довели, що сукупний вибір журівської колегії, з огляду на ситуацію, був більш ніж вдалим та виправданим.

Коли інтрига, здавалося б, досягла свого максимуму на паркет вийшла перша пара учасників шоу, яка представляла велику родину істориків, політологів, педагогів, дошкільнят та психологів соціоісторичного факультету – викладачка Анастасія Ставицька та першокурсник Вадим Осадчук. Завдяки ним гості вечора з легкістю перенеслися у атмосферу казкового балу, де принц (Вадим) серед півдесятка красунь обирає для танцю свою Попелюшку (Анастасія). Слід відзначити, що класичний вальс у їх виконанні одразу ж задав танцювальному вечору відповідного градусу, який, після перших коментарів журі, продовжила збільшувати наступна пара учасників – вишуканий і неповторний дует викладача філологічного факультету Миколи Шабінського та витонченої студентки яка любить і вміє танцювати Катерини Харченко. Певно, це був саме той випадок, коли постановка прийшлася до смаку глядачам з перших секунд – варто було лише Миколі Євгеновичу увійти до залу в образі мачо як зал буквально вибухнув оваціями. Сюжет відповідав атмосфері – нічний бар, дорогий алкоголь, пристрасне танго і неймовірні рухи та карколомні підтримки.

Слід зазначити, що перед кожним із танців на спеціально встановленому екрані транслювалися зазделегідь підготовані відеощоденники, у яких учасники поділилися історією становлення своєї пари, секретами підготовки. Ролики були сповнені вдалих дотепів, відвертості та стали справжнім сюрпризом для кожної з пар, адже творці поспілкувалися з найдорожчими для учасників людьми – їх колегами, друзями та рідними людьми. А чого були варті лише самі коментарі хореографа проєкту Бориса Шевчука, який відверто, влучно та щиро розповідав про свої враження та досвід роботи з кожною з пар. За загальним враженням намагання медійної команди проєкту були не марними!

Наступний блок виступів пройшов не лише в атмосфері запеклої боротьби між природничо-технологічним факультетом та факультетом фізичного виховання а й у дусі здорової внутрішньоколективної конкуренції, адже обидвоє учасників-викладачів (Юрій Козубенко та Катерина Варивода – прим.авт.) є вихідцями з однієї кафедри – медико-біологічних дисциплін і валеології. Обираючи навіть між ними було б справді важко віддати комусь одноосібну перевагу, адже номер представників природничо-технологічного, а саме веселого викладача Юрія Козубенка та граційної студентки Людмили Голуб був сповнений правдивої української містики, масштабності, несподіваних образів та танцювальної містерії. Натомість, контемп у виконанні пари факультету фізичного виховання – чуттєвої викладачки Катерини Вариводи та підкорювача дівочих сердець, студента-красеня Вадима Бовшика вразив глибиною своєї внутрішньої історії, палітрою сокровенних почуттів, широтою захоплюючих і, в чомусь, достатньо несподіваних рухів.

Не можна не згадати, що в ході підготовки до цього вечора команда його організаторів довго думала над тим, аби прикрасити концертну програму ексклюзивними зірковими номерами, і навіть вела перемовини з деякими знаними українськими артистами – у когось не вийшло по даті, хтось не підійшов за райдером та гонораром. А втім, у якийсь момент, творцями було слушно вирішено, що не потрібно ніяких зіркових гостей, адже у нашій альма-матер не бракує власних зірок – прекрасних вокалістів, танцюристів та гумористів. Відтак, шоу по справжньому прикрасили запальні виступи відомої в університеті та впізнаваної на теренах України вокалістки, учасниці вокальної студії університету «Sing Well» Аліни Набухотної, чарівної й амбітної співачки Ірини Марущак та навіть випускника університету, а нині його працівника й автора цієї статті Максима Левченка, який на два роки полишив велику університетську сцену, але цього вечора не зміг відмовити собі в задоволенні прийняти пропозицію своїх колег та знову повернутися на неї. Усіх вокалістів було нагороджено подарунковими сертифікатами на відвідання караоке для подальшого розвитку їх таланту.

У крайньому, для змагальної частини вечора, блоці пара фінансово-гуманітарного факультету протистояла парі «сюрприз» з педагогічного факультету. Якщо «Skovorodance», переводячи в кулінарну площину, сміливо можна порівняти з вишуканою стравою то модерний фокстрот у виконанні пари фінансово-гуманітарного факультету запальної викладачки Лесі Тірбах та бешкетника-студента Артема Усенка був ще тією вишуканою спецією. За задумом, молода і розважлива студентка (Леся) приходить на заняття та провокативно намагається його зірвати та завадити старому архаїчному професору (Артем). А втім у розвитку номера виявляється, що є ще порох у порохівницях старого професора, і цілісно пара порадувала усіх розмаїттям драйвових та енергійних рухів.

Протягом усього вечора для багатьох лишалося загадкою те, хто ж стане тією самою парою-«сюрпризом» яка буде відстоювати педагогічний факультет. Протягом довгого часу відстояти факультет планували та наполегливо готувалися відомий викладач, художник і рок-музикант, справжній спортсмен Роман Мотузок та справжня красуня, образотворець Вікторія Марченко. Проте менше ніж за тиждень до виходу на паркет у Романа Миколайовича трапилася складна життєва неприємність, після якої він був вимушений відмовитися від участі у проекті. У чому ж полягав сюрприз? Спершу своїми припущеннями поділилися пари та хореограф. Вже за кілька хвилин з’явилася й довгоочікувана відповідь. Протягом тижня організатори шукали гідну заміну теренами всього університету та міста, підтримували Романа Мотузка у його біді та сподівалися на диво… і воно сталося. Врешті «сюрприз» полягав у тому що за добу до шоу Роман Миколайович знайшов у собі сили разом зі своєю партнеркою по новому підготувати номер та попри не кращий період в житті довести задумане та підготовлене до кінця. Запальний рок-н-рол у виконанні представників педагогічного переповідав історію життя цих чудових людей і у висновку дійсно став тим самим танцем-сюрпризом, танцем життям, танцем-дивом.

Коли усі пари станцювали, а журі та глядачі сформували загальну картинку щодо своїх фаворитів, почалося найцікавіше – голосування та визначення кращих із кращих. Як голосувало журі? У бланках для голосування кожен із членів суддівської колегії поставив свої бали – від 1 до 6. Звісно, система була дещо жорсткою, адже на танцполі цього вечора не було переможців та переможених – кожен доклав максимум зусиль, витратив час та поклав частинку свого здоров’я. Але, на прикрість, конкурс є конкурс і в ньому не могло не бути переможців, тому лічильна комісія звела бали кожного з членів журі до середнього арифметичного і отримала зведений «бал від журі». Як віддавали голоси сковородинівці? Проголосувати за улюблену пару можна було трьома способами: відсканувати QR-код який розвішений на столиках та стінах клубу або у соціальних мережах; перейти за прямим посиланням у соціальних мережах або ж на сайт, де треба було ввести код та проголосувати. Глядачі, видається, мали достатньо часу, аби проголосувати за тих, кого підтримували найбільше – у підсумку їх бали теж було зведено до формату від 1 до 6, відповідно до кількості голосів відданих за кожну з пар. З несподіваною швидкістю поширилось голосування серед глядачів і не тільки – вболівальників виявилось близько 600. А втім, підсумовуючи бали, виявилося, що одразу дві пари отримали однакову кількість голосів, а думка глядачів дещо різнилася від суддівської. Врешті, ситуація була настільки напруженою та заплутаною, що аби у всьому розібратися журі та лічильній комісії навіть довелося йти до нарадчої кімнати, аби тихо й спокійно у всьому розібратися.

У цей час доволі інтригуючу та напружену атмосферу в залі розраджували танці від неймовірно талановитої і молодої хореографічної студії університету «New Face», які, до слова, отримали подяки від ректора та солодкий сюрприз, розіграш серед глядачів 200$ на круїз світом від титульного спонсора проєкту – компанії «InCruises» та справді неочікуваний сюрприз – виступ збірної дітей викладачів та співробітників сковородинівського університету, серед яких були і діти учасників. Мабуть, у залі не було тих, у кого не викликали б щирий захват  веселі та влучні поетичні рядочки та істинна дитяча безпосередність і подача – не описати словами, як це було мило та крутезно.

Нарешті після тривалого очікування та запеклих дискусій було підведено підсумки першого в історії університету танцювального шоу. Cлід зазначити що на паркеті справді не було переможців та переможених. Кожна пара за короткий час зробила практично неможливе – переборола свої стереотипи та страхи, подолала моральні гризоти, всілякі негаразди та фізичний біль і цього вечора цілком могла б скласти гідну компанію кращим танцівникам країни й світу. Вони дійсно заслуговують на номінації, які присудила їм суддівська колегія: «Ніжність на паркеті» – Анастасія Ставицька та Вадим Осадчук, «Перевтілення сезону» – Катерина Варивода та Вадим Бовшик, «Вогонь пристрасті» – Роман Мотузок та Вікторія Марченко. Призерами цього неймовірного шоу стали чудова пара Юрія Козубенка та Людмили Голуб і надзвичайно драйвові Леся Тірбах та Артем Усенко. Попри те, що однозначим тріумфатором вечора за версією як журі, так і переважної більшості глядачів стала пара Миколи Шабінського та Катерини Харченко, не можна втомитися висловлювати щиру вдячність та повагу цим людям – найперші хто зважився на щось незвідане, найкращі, найвідважніші та найдивовижніші люди цього вечора, цього року, цього університету. Беззаперечно, їх титанічна праця, час та зусилля що межували з неможливим в рівній мірі та гідно були оцінені глядачами, друзями та колегами.

Організатори свята, Відділ освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності та Наукове товариство університету висловлюють безмежну вдячність усім партнерам та спонсорам, без яких було б важко уявити цього шоу у тому масштабі у якому воно врешті втілилося. Особлива подяка – хореографу шоу Борису Шевчуку, який приділив підготовці до цього вечору купу свого часу сил та енергії. Саме завдяки йому кожен номер був особливим, по-своєму цікавим та перехоплюючим подих. Хочеться вірити, що це було те найнесподіваніше й водночас найкраще, чим мав закінчитися цей рік. Тішить, що в залі панувала неймовірна святкова атмосфера та насичений адреналіном настрій – певне, важко собі було б уявити кращий початок зими та вдаліше завершення сесії.

2020 рік – тримайся, бо на тебе покладено великі надії та грандіозні наміри! Хочеться сподіватися, що далі неодмінно буде. Бо варто лише поринути у непередбачуваний та вируючий світ під назвою «SKOVORODANCE» і він вже ніколи не відпустить зі своїх обіймів твого гарячого серця та заполонить усі твої думки, змушуючи рухатися по життю у нестримному танцювальному ритмі.