Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» вже не перший рік радує світ своїми невпинними досягненнями і пильнує, аби студенти нашої альма-матер долучалися до проведення різноманітних заходів, зокрема наукового характеру. Вже стало доброю традицією щосеместрове проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів та студентів «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», тому і травень цього року теж не став виключенням, вшосте зібравши до альма-матер усіх охочих спраглих до науки молодих людей.
Як завжди, учасниками конференції стали не лише студенти, аспіранти та викладачі нашого рідного університету – на гостину прибули представники з Київського університету імені Бориса Грінченка та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, які так само представляли свої наукові доробки, ділились знаннями та досвідом, обговорювали важливі проблеми чи не у всіх можливих наукових аспектах. Заочно в конференції взяли участь також представники з Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк), Національного технологічного університету «Дніпровська політехніка», Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Пленарне засідання відбувалось у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. Його вже вкотре відкрила голова Наукового товариства університету, людина, завдяки якій конференція набула саме такого формату Оксана Луцик. Звернувшись до учасників із вітальним словом та побажавши усім успіхів та натхнення, вона запросила до слова ректора університету, доктора історичних наук, академіка Віктора Коцура. Віктор Петрович зазначив, що категорія «молодий вчений» має надзвичайно широке поняття, адже ти молодий вчений, і коли ще не захищений, і тільки но захистив кандидатську дисертацію, і коли захистив докторську дисертацію чи кожного разу, коли ти переходиш на іншу ступінь наукового зростання. Віктор Петрович зауважив: «Ми бачимо значимість цього наукового заходу з кількох причин. Перш за все, це апробація і можливість доповісти результати свого дослідження, розповісти про свої наукові думки та ідеї. Конференція молодих вчених – це досвід, який сприяє поширенню комунікації між вченими. Ще один аспект – це те, що за підсумками конференції народжується дуже багато нових ідей, проектів. Буває, що на конференції почуєш якусь одну фразу, чи цікавий вислів і це стає стимулом для подальших роздумів, для обрання якоїсь нової теми чи напрямку дослідження. Тобто в процесі обговорення тем конференції з’являються раціональні зерна, на які можна спиратися, їх розвивати. Згодом вони виливаються у серйозні наукові дослідження, або в якісь наукові проекти. Також є прикладний аспект конференції молодих вчених, адже кожен з нас працює в аудиторії з студентами і, як правило, наукові напрацювання, які ми маємо, ми намагаємося перенести у площину комунікації в студентській аудиторії і запровадити ці знання, інновації у студентське середовище. Відтак, хочеться відзначити методологічний аспект конференції молодих вчених – методологія, звичайно, потужно оновлюється. Ми підтягуємось до європейських методологічних підходів, принципів. Сьогодні в методології домінує ідеологічний підхід, де центром є людина та цивілізаційний підхід, де прогрес перемагає над регресом. У цій площині кожен виступаючий обирає той інструментарій, який є необхідний йому для того, аби повніше й об’єктивніше розкрити свою роботу, а це означає, що кожен з Вас може використовувати низку методів та сучасних підходів і, насамперед, людино-вимірних аспектів Хочеться побажати плідної роботи науковому форуму молодих дослідників і побажати, насамперед, творчих пошуків, цікавих тем і вагомих результатів, які особливо важливі, коли ми входимо у міжнародну систему наукових напрямів і намагаємось, аби ще більше викладачів видавались у міжнародних науково-метричних базах, а там підходи базуються на європейських цінностях, на певних традиціях. Ми повинні їх опановувати і запроваджувати в практику нашого повсякденного науково-освітнього життя. Бажаю успіхів і дякую за увагу!»
Після того, як Оксана Луцик познайомила учасників із планом роботи конференції, та представила секції і їх модераторів, всі розійшлися по аудиторіях – представляти та обговорювати нові сторінки сучасної вітчизняної науки, які, можливо, з часом, отримають важливе значення у розвитку світової науки, та імовірно, мають всі шанси здійснити в ній справжній переворот.
Робота конференції розгорнулась у наступних секціях:
- Секція історико-філософських наук, яку вперше модерувала студентка IV курсу соціоісторичного факультету, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених соціоісторичного факультету Юлія Стукало. Членом організаційного комітету була кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України Людмила Хмельницька. У ході засідання секції учасники обговорили проблеми розвитку Локанщини періоду Другої світової війни, питання гігієни українського одягу в повсякденній обрядовості XIX – початку XX ст., зображення та філософію часу в архітектурі Собору Паризької Богоматері, православні святині Переяславської землі, музичне середовище в системі міського простору на прикладі Києва кінця XIX – початку XX ст., відновлення більшовицької влади на Кролевеччині, погляди Володимира Заболотного на архітектурне спрямування, історію заснування села Корост Сарненського району та можливість ошлюзу Білорусі Росією.
- Секція політико-правових наук, традиційним модератором якої був магістрант ІІ року навчання соціоісторичного факультету, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Петро Шихов. Членом організаційного комітету була кандидат історичних наук, старший викладач кафедри політології Леся Коцур. Наукові праці, які захищали учасники секції, стосувались збереження замкових комплексів в Івано-Франківській області, законодавчого підґрунтя кваліфікації історичних подій на прикладі Голодомору 1932-1933 рр. та програми інвестування у безпеку НАТО.
- Секція природничо-економічних наук, модераторами якої вперше були студентка ІІ курсу природничо-технологічного факультету, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених природничо-технологічного факультету Марія Супрунова та студентка ІІІ курсу фінансово-гуманітарного факультету, заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених фінансово-гуманітарного факультету Валентина Кармазіна. До організаційного комітету увійшли: кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, екології та методики викладання Людмила Воловик, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та методики навчання Олена Дзюбенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти Вячеслав Різник, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування Людмила Яременко. Учасники секції досліджували питання механізму розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в контексті інтеграції до ЄС, економічних проблем міграції, впливу небезпечних підприємств Києва на здоров’я населення, а також риби як біоіндикаторів водних екосистем.
- Секція психолого-педагогічних наук, яку модерували магістрант І року навчання педагогічного факультету, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених педагогічного факультету Ольга Костюкевич та студентка ІІІ курсу соціоісторичного факультету, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених соціоісторичного факультету (відділення педагогіки і психології) Юлія Миронюк, а до організаційного комітету увійшли: кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Світлана Герасіна, кандидат історичних наук, доцент кафедри педагогіки Олена Сергійчук, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки Олена Хмельницька, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Діана Чижма. Робота секції складалась із низки добірних досліджень з психологічного аналізу, психокорекційних методів та прийомів у роботі психолога, досліджень розвитку особистості, тощо.
- Секція філологічних наук, яку модерувала студентка IV курсу філологічного факультету, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених філологічного факультету Мирослава Редька. Незмінним організаційним комітетом секції став тандем кандидата філологічних наук, доцента кафедри української лінгвістики і методики навчанняЛюдмили Довбні та кандидата педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання філологічного факультету Євгенії Костик. У ході секції поважне товариство філологів та філологинь розглянуло особливості вживання фразеологізмів в англійській мові, особливості звертання у родинному колі в англійській мові, специфіку функціонування сленгу в романі Стівена Чбоські «Переваги скромників» та інші цікаві питання.
Після роботи секцій розпочалась кава-брейк, під час якої учасники конференції мали можливість поспілкуватись, обговорити досліджувані теми уже в неформальній обстановці та гарно провести час у колі теплого спілкування у приємній компанії.
Наступного дня для гостей-учасників конференції була запропонована екскурсія музеями та визначними місцями Переяслава, яка, безперечно, справила гарне враження та подарувала позитивні емоції.
Хочеться вірити, що учасники гарно провели час, знайшли нових знайомих та розширили коло власних наукових інтересів, а проведення конференції збагатило присутніх новими ідеями та задумами, які, неодмінно, знайдуть своє втілення і будуть представлені в ході наступних конференцій та різнопланових заходів Наукового товариства університету. Далі буде.
Аліна Нестерук
