Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених нашого університету невпинно слідкує за тим, аби вся сковородинівська родина була духовно та, інтелектуально, розвинутою. Чи не щотижня воно організовує, або ж активно долучається до проведення подій університетського, міського, регіонального, всеукраїнського та навіть міжнародного значення.
Та є в календарі заходів університету особлива подія, на яку завжди з нетерпінням очікує наукова спільнота викладачів та студентів нашої альма-матер, наші постійні гості – це Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених, аспірантів та студентів «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», що цієї осені відсвяткувала свій перший вагомий ювілей, відбувшись вп’яте.
14-15 листопада 2018 року до ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» знову злетілись гості з чи не всіх куточків України, аби представити свої нові наукові доробки, поділитись своїми знаннями та досвідом, обговорити важливі проблеми чи не у всіх можливих наукових аспектах.
Пленарне засідання, що почалось близько опівдня в конференц-залі імені Василя Сухомлинського, вже традиційно, відкрила голова Наукового товариства університету Оксана Луцик. Саме вона, вступивши кілька років тому на посаду очільниці Товариства, стала рушійною силою того, аби традиційна наукова конференція набула саме такого сучасного вигляду та високого рівня свого проведення. У вітальному слові Оксана Олександрівна привітала всіх учасників конференції та побажала їм нових наукових здобутків, а гостям конференції – приємних миттєвостей перебування на славетній переяславській землі.
Роки існування конференцій Наукового товариства університету заклали у їх проведенні низку сталих традицій, однією з яких є вітальне слово проректора з наукової роботи, кандидата філософських наук Сергія Рика, без якого важко уявити проведення наших весняних та осінніх конференцій. Сергій Миколайович наголосив на тому, що сучасні молоді вчені мають бути мобільними, активно комунікувати між собою, та за роки свого навчання встигнути об’їхати всі куточки України. Адже без діалогу і активної співпраці не можливо уявити не лише розвиток молодої української науки, а й все людське життя. Проректор щиро зичив, аби конференція подарувала кожному з її учасників нових друзів, серед яких можна було знайти як однодумців так і опонентів, що є запорукою розвитку ідей, планів та гіпотез кожного науковця. Науковець завжди має бути щирим та багатогранним, активно представляти себе та не пасти задніх. На думку Сергія Рика, кожен має знайти ту наукову тему, що стане істинним науковим інтересом та вестиме людину протягом всього її життя в царині науки, ставши темою численних концепцій, монографій та кваліфікаційних робіт.
Після того, як Оксана Луцик познайомила учасників із планом роботи конференції, та представила секції та їх модераторів, всі розійшлися по аудиторіях – представляти та обговорювати нові сторінки сучасної вітчизняної науки, які, можливо, з часом, отримають важливе значення у розвитку світової науки, та імовірно, мають всі шанси здійснити в ній справжній переворот.
Робота конференції, цього разу, розгорнулась у наступних секціях:
– Секція історико-філософських та політико-правових наук, яку модерував магістрант ІІ року навчання соціоісторичного факультету, перший заступник голови Наукового товариства університету Петро Шихов, а до організаційного комітету секції увійшли: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України Людмила Хмельницька та кандидат історичних наук, старший викладач кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Діана Животівська. У ході засідання секції учасники обговорили важливі сторінки української та світової історії та культури від давніх часів, і закінчуючи сьогоденням. Багато учасників, традиційно, досліджували різнопланові історичні сторінки своєї малої батьківщини, різнопланових аспектів, що віддавна викликають науковий інтерес у багатьох молодих та амбітних дослідників, та тих, наукова розробка яких знаходиться на низькому старті, зокрема виборчих кампаній, які розгорнуться в Україні у 2019 році.
– Секція природничо-економічних наук, традиційними модераторами якої стали студент ІV курсу та голова Наукового товариства природничо-технологічного факультету Сергій Осадчук та магістрант І року навчання, голова Наукового товариства фінансово-гуманітарного факультету Ярослав Пономаренко. Членами організаційного комітету секції стали: кандидат біологічних наук, доцент кафедри географії, екології та методики викладання, провідний фахівець навчально-наукового відділу університету Олена Дзюбенко; кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти, заступник декана фінансово-гуманітарного факультету з наукової роботи Вячеслав Різник; кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку та оподаткування Людмила Яременко; кандидат історичних наук, доцент кафедри географії, екології та методики викладання Валерія Мічуда. Наукові праці, які захищали учасники секції, стосувались ІТ-сфери, проблем світової та української економіки та маркетингу, низки проблем природного та техногенного характеру, дослідження з біологічної проблематики та багато інших.
– Секція психолого-педагогічних наук, яку, цьогоріч, вперше модерувала студентка ІІІ курсу соціоісторичного факультету, заступниця голови Наукового товариства соціоісторичного факультету (відділення педагогіки і психології) Юлія Миронюк. Членами організаційного комітету секції випала честь бути: кандидату психологічних наук, доценту кафедри психології університету Світлані Герасіній та кандидату історичних наук, доценту кафедри педагогіки університету Олені Сергійчук. Робота секції складалась із низки добірних досліджень з проблематики проблем дошкільного виховання дітей та всебічних векторів педагогіки. Учасники проговорили тематику реформи нової української школи, доторкнулись до вивчення різноманітних психологічних особливостей школярів та студентів.
– Секція філологічних наук, модератором якої вперше стала студентка ІІІ курсу та заступник голови Наукового товариства філологічного факультету Ольга Власюк. Незмінним організаційним комітетом секції став тандем кандидата філологічних наук, доцента кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмили Довбні та кандидата педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання філологічного факультету Євгенія Костик, до якого долучилась кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології, перекладу та методики навчання Наталія Борисова. У ході секції добірне товариство філологів та філологинь розглянуло специфіку низки літературних творів та авторів української та світової літератури, методологічні основи діяльності філологів та перекладачів, питання лексики та молодіжного сленгу, специфіку української та іноземної філології та літературознавства.
Робота секцій тривала в першій та другій половині дня, а традиційна кава-брейк стала платформою міжгалузевого та міжособистісного спілкування всіх учасників конференції, які обмінювались між собою свіжими науковими новинами та тенденціями, знайомились, жартували та гарно і продуктивно проводили час у колі теплого високоінтелектуального спілкування.
Наступний день подарував учасникам конференції екскурсії музеями та творчими експозиціями міста Переяслава та, зокрема нашого університету.
Символічно, що коли, в перший день, учасники конференції розходились по домівках над подвір’ям університету падав густий, перший, білий сніг, який, традиційно, є символом чистоти та оновлення. Думається, що така атмосфера та післясмак гарного дня, сповненого для кожного з нас нових наукових пізнань, збагатили учасників конференції новими ідеями та задумами, що, неодмінно, знайдуть своє втілення і будуть представлені в ході наступних конференцій та різнопланових заходів Наукового товариства університету.
Максим Левченко,
заступник голови Наукового товариства університету з інформаційного забезпечення
