Нещодавно древньому вікопомному Переяславу виповнилося 1111 років. Як відомо, історію кожного міста творять його мешканці та люди, долі яких тісно переплітаються з цим славетним містом. Переяслав, у різні часи, став знаковим для Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, братів Кличків. Місцевий університет виховав низку відомих державних діячів, політиків та спортсменів сучасності.
Яскравим прикладом позитивних змін у суспільстві є спортивна й педагогічна діяльність справжніх фахівців своєї справи. До ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», з року в рік, вступає чимало талановитих хлопців та дівчат. Багато з них стають майстрами спорту, чемпіонами світу з різних видів спорту. Серед когорти визначних спортсменів чільне місце посідає майстер спорту міжнародного класу із сумо, член національної збірної з цього виду спорту, викладач нашого університету Вікторія Царук. Латинське прислів’я «Mens sana in corpore sano» (У здоровому тілі – здоровий дух ), як найкраще характеризує її як спортсменку, викладача та тренера.
В університеті активно впроваджуються інноваційні педагогічні методи насамперед в спорті. Молоді викладачі пліч-о-пліч з відомими професорами, академіками ставлять за мету виховання почуття патріотизму, національної самосвідомості, відданості Україні, виховання спортивно-патріотичних якостей у сучасної молоді. Безумовно, таким досвідченим викладачем університету є заслужений тренер України Сергій Безкоровайний.
На підтвердження цих слів ми познайомимо Вас з відомими переяславцями, спортивні успіхи яких, в останні роки, вже не викликають зайвих запитань. Поговоримо про спорт, історії зростання, виклики сучасності та плани на майбутнє.
– Вікторіє, останнім часом регіональні ЗМІ рясніють матеріалами щодо Ваших численних перемог у змаганнях як національного так і міжнародного значення. Однак про те, яким видався Ваш шлях до таких успіхів відомо, доволі, небагато. Розкажіть, з чогось почалась Ваша любов до спорту, і як Ви стали тою, ким є зараз?
В.Ц: Мій спортивний розвиток почався ще в дитинстві. Раніше я займалась баскетболом, потім грала в Переяславі в Першій Лізі України. А от що стосується сумо, то це все заслуга Сергія Борисовича, який, свого часу, зумів насадити якийсь потенціал, запропонував прийти на тренування. Так все і почалося.
– Сергію Борисовичу, я знаю, що Ви в 2014 році приїхали до Переяслава викладати в університеті, і з того часу ми спостерігаємо невпинний розвиток сумо в нашому місті. Саме завдяки Вам наше місто має велику і потужну базу спортсменів з, не побоюсь цього слова, світовими іменами. В чому секрет Вашого успіху?
С.Б: Секрет успіху в працелюбності і, можливо, якомусь індивідуальному тренерському талані. Певне, я десь і в чомусь, свого часу, побачив те, що не розгледіли інші мої колеги. Не секрет, що і тренери, і спортсмени завжди беруть краще від всіх кого вони зустрічають на своєму професійному шляху.
В.Ц: Велика заслуга Сергія Борисовича в тому, що він знає кому який прийом запропонувати, адже шаблонними є лише класичні елементи. Не всім все підходить, до кожного спортсмена завжди потрібен індивідуальний підхід. С.Б: Кожен учень особливий, і навіть якщо їх, умовно, буде сто то кожен буде по різному виконувати той чи інший прийом. У одних хороша гнучкість, в інших – сила. Тренерським завданням є використати ці переваги. Хто робить це успішно – той виховує чемпіонів. Як то кажуть, переможців не судять.
– А чому для своєї тренерської та викладацької діяльності ви обрали саме Переяслав?
С.Б: Мене запросили сюди на роботу. Великим плюсом стало і те, що мені дали житло. Якби його не дали, не виключаю, що міг зупинитися в якомусь іншому місті. Адже в Україні, на щастя, вистачає закладів вищої освіти, а оскільки професія моя затребувана, думаю, без роботи я б не залишився. Відзначу, що тренерською роботою я займався і до переїзду в Переяслав (у 2014 році Сергій Борисович переїхав до Переяслава з Артемівська, що на Донеччині – прим. авт), тому підкорювати вершини є для мене, в чомусь, звичною справою.
– А що Вас, Вікторіє, як спортсменку, і вас, Сергію Борисовичу, як тренера мотивує до нових перемог?
С.Б: У будь якого тренера, як і у будь якого спортсмена є якісь свої спортивні амбіції та спортивна злість. Все починається з малого – спочатку ти хочеш підкорити Чемпіонат України, потім ти підкорюєш Європу, і, звісно ж, якщо ти підкорив Європу потрібно підкорювати світ. І якщо Вікторія стала бронзовою призеркою Чемпіонату світу з сумо, що проходив 20-22 липня 2018 р. у місті Таоюань у провінції Тайвань (Китайська Республіка), зрозуміло, що наступний етап це Всесвітні ігри. Для неолімпійських видів спорту це як Олімпійські ігри. Звісно ж, наша мета туди потрапити. Для цього потрібно пройти великий шлях: бути чемпіоном чи призером ряду змагань міжнародного класу. Плюс ліцензійні турніри, в яких теж потрібно боротись. В зв’язку з цим, потрібно завжди перебувати в відмінній фізичній формі, і бути готовим до нових спортивних викликів. Ну і звісно ж ніяк не обійтись без фінансової підтримки.
– Хто ж допомагає фінансово?
В.Ц: Зараз я є членом національної збірної команди України, тому звісно ж трохи допомагає держава. Але, на прикрість, нині вона не може профінансувати участь у всіх турнірах. Наша спортивна форма, медикаменти та необхідний інвентар це допомога Віталія Яреми. Поки що він єдиний, хто не стоїть осторонь, і приходить нам на допомогу. Адже фінансування потрібно в кожному сегменті нашого спорту.
С.Б: Окрім цього він допомагає і в проведенні чемпіонату Київської області з сумо, зокрема у закупівлі медалей. А оскільки одночасно ми проводимо і чемпіонат університету і чемпіонат області, обійняти їх фінансово щоразу є дуже складно, особливо для нас та нашого університету. Адже нині одна найдешевша медаль коштує 35 гривень, а нагороджуємо ми щоразу близько сотні учасників. Приємно, що жодного разу ніхто не залишився ображеним.
В.Ц: Нині через складну ситуацію в країні університет не може допомагати нам так, як це було тоді, коли ми лише починали свою діяльність. Але університет безкоштовно виділяє нам приміщення для тренувань та змагань.
– А якою є участь міста у цьому процесі?
В.Ц: На сьогодні Переяслав-Хмельницька міська рада виділила нам ставку сумо у міській спортивній школі. Півставки ми вже освоюємо, а половина ставки є вакантною і її ми освоюватимемо трішки згодом, адже нині ми потребуємо фахового молодого спеціаліста з молодої генерації борців, який мав би відповідну освіту (вчитель фізичного виховання) та рівень майстра спорту з сумо.
С.Б: Нашим головним завданням на сьогодні, окрім дорослого, є розвиток дитячого спорту. Студенти це добре, але ми помічаємо багато місцевих дітей, які прагнуть розвиватися в сумо. Ми хочемо аби в Переяславі були всі умови для цього, адже без малого спорту не може бути великого.
– Які ще мрії і прагнення, окрім вищезазначених, ставите перед собою?
В.Ц: Наші прагнення і плани не змінні з року в рік: низка вітчизняних змагань, гранд-виступи, два європейські змагання та чемпіонат світу. Ми живемо і працюємо від змагання до змагання. На сьогодні кістяк жіночої збірної Київської області з сумо складає наш університет, на змагання всеукраїнського рівня також їздять саме наші студенти. Наш далекий глобальний план – це, звісно ж, Всесвітні ігри.
– Дякую за розмову! Зичимо Вам нових перемог на благо рідного міста та нашого університету у всіх аспектах Вашої діяльності.
Віталій Коцур, Максим Левченко
