У четвер, 22 жовтня 2026 року, в актовій залі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Конференція трудового колективу. Цьогорічне зібрання мало стратегічний характер, адже на порядку денному стояло підбиття підсумків роботи ректора, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура за повний п’ятирічний цикл виконання Концепції розвитку університету (2021–2025 роки) та визначення векторів руху на наступні роки.

За усталеною традицією голова профспілкового комітету університету Сергій Закопайло закликав присутніх вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять усіх полеглих захисників і захисниць України, серед яких є студенти, випускники, а також рідні та близькі працівників сковородинівської родини.

Після офіційного відкриття делегати затвердили зміни у складі Конференції, зафіксувавши постійно діючий склад у кількості 126 осіб (на момент початку зареєструвалося 106 делегатів, що забезпечило кворум).

Шляхом голосування було обрано робочі органи: лічильну комісію у складі Анатолія Осієнка, Тетяни Кравченко та Олександра Вовкодава, а також редакційну комісію, до якої увійшли Людмила Погребна, Оксана Плужник та Інна Мисан. Головуючим Конференції було обрано керівника навчального відділу Анатолія Брехунця.

У своїй ґрунтовній доповіді ректор Віталій Коцур презентував детальний аналіз життєдіяльності закладу в умовах пандемії, повномасштабної війни, демографічної кризи та скорочення державного фінансування. Очільник університету підкреслив, що всі десять цільових показників ефективності (KPI), передбачених його контрактом із Міністерством освіти і науки України, виконано в повному обсязі, а більшість із них – зі значним перевиконанням.

Рейтингові показники засвідчили суттєвий прогрес: в авторитетному рейтингу «Топ-200 Україна 2026» університет піднявся на 35 позицій порівняно з 2021 роком, посівши 112-те місце. Також заклад увійшов до світового рейтингу THE Impact Rankings 2026 та значно покращив позиції в базі Scopus (h-index зріс із 12 до 22).

Окрему увагу ректор приділив контингенту здобувачів та фінансовій стабільності. За п’ять років загальна кількість студентів зросла на 25% – з 4985 до 6251 особи. Попри надскладні 2024-2025 роки, вступна кампанія 2026 року продемонструвала рекордний приріст: зараховано 2563 вступники, що на 32% більше ніж минулорічний показник. Водночас відбулася кардинальна зміна структури фінансування. Через скорочення державного фінансування на 31%, університет був змушений диверсифікувати джерела доходів. Власні надходження (спецфонд) зросли у 2,4 рази і сьогодні становлять 45% від загального бюджету вишу, забезпечуючи виплату заробітних плат і стабільне функціонування закладу.

Наукова та міжнародна діяльність стали драйверами розвитку УГСП. За звітний період кількість аспірантів зросла на 74%, а кількість захистів дисертацій докторів філософії збільшилася в 11,5 рази (лише у 2025 році відбулося 23 захисти). Університет виграв 27 потужних міжнародних проєктів, серед яких гранти програм Horizon Europe (зокрема Нової європейської ініціативи Баугауз) та Erasmus+.

Окреслюючи виклики, Віталій Вікторович відверто вказав на скорочення науково-педагогічного персоналу на 14% та збільшення навантаження на викладачів. Саме тому ключовими пріоритетами Концепції розвитку на 2026–2030 роки визначено відтворення кадрів (збереження власних докторів філософії), утримання стабільного набору, пошук нових джерел фінансування (зокрема створення ендавмент-фонду), стовідсоткову акредитацію освітніх програм та цифровізацію управління на базі системи EduRank+.

Обговорення звіту пройшло у форматі конструктивного діалогу, під час якого представники різних структурних підрозділів висловили свою оцінку діяльності адміністрації.

Завідувачка кафедри теорії і методики професійної підготовки Інна Левченко відзначила людяність, відкритість ректора та його підтримку молодих науковців, наголосивши на успішності впроваджених ініціатив.

Відповідальний секретар приймальної комісії Олег Хищенко акцентував на ефективній вертикалі управління, яка дозволила закладу не просто вистояти, а й перевиконати плани державного замовлення та успішно інтегруватися в ЄДЕБО.

Керівник соціально-гуманітарного відділу Вадим Домарецький розповів про потужний волонтерський рух: за час повномасштабного вторгнення сковородинівці зібрали сотні тисяч гривень для ЗСУ, передали десятки тон допомоги, створили молодіжний простір «ТВіСТ» та Центр підтримки студентів.

Декан факультету педагогічної освіти і психології Вячеслав Різник високо оцінив антикризовий менеджмент, впровадження системи KPI для працівників, створення Центру ветеранського розвитку та активну позицію ректора у захисті інтересів містоутворюючих університетів на державному рівні.

Завідувач відділу аспірантури та докторантури Володимир Сіропол доповнив статистику, повідомивши, що станом на жовтень 2026 року вже відбулося 30 успішних захистів, а дипломи УГСП визнаються в країнах ЄС.

Керівниця відділу міжнародних зв’язків Валентина Крикун підкреслила рекордну проєктну активність: понад 250 студентів взяли участь у програмах мобільності, а лише у 2026 році подано 13 грантових заявок, чотири з яких уже отримали фінансування.

Аспірантка Діана Сентіщева поділилася особистим досвідом академічної мобільності до Туреччини й Польщі та подякувала за постійну підтримку студентських ініціатив.

Підсумовуючи обговорення, головуючий Анатолій Брехунець підкреслив, що за п’ять років Віталій Коцур продемонстрував високий рівень антикризового управління, розбудував партнерські зв’язки з територіальними громадами та довів свій патріотизм, ініціювавши створення ДФТГ.

Заслухавши звіт ректора та виступи делегатів, редакційна комісія сформувала проєкт ухвали. Конференція трудового колективу одноголосно постановила затвердити склад делегатів зі змінами, роботу ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі за звітний період визнати задовільною та затвердити його підсумковий звіт за п’ять років.

Голова редакційної комісії Людмила Погребна оголосила рішення зборів Конференції трудового колективу.

Кульмінаційним моментом стало рішення колективу однозначно рекомендувати Віталію Коцуру взяти участь у конкурсі на заміщення посади ректора (оголошеному наказом МОН України № 450-К від 01.09.2026 року) та висловити йому повну підтримку на виборах, які відбудуться 26 листопада 2026 року.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур долучився до зйомок 16-го сезону популярного інформаційно-розважального проєкту «Загублений світ» на телеканалі «2+2». Новий сезон присвячений реаліям війни в Україні, ключовим подіям, що вже змінили її хід та у нас на очах змінюють увесь світ, а також незламним людям, які роблять неможливе заради нашої перемоги.

Днями у мережі з’явився один із тематичних випусків за участі ректора під назвою «Назад у майбутнє», де Віталій Вікторович виступив у ролі експерта, провівши паралелі між прадавніми українськими технологіями та сучасними світовими інноваціями.

У нових тематичних випусках «Загубленого світу» ведучий Геннадій Попенко намагається дослідити приховані аспекти жорстокої війни: від причин, чому Чорнобаївка стала прокляттям для окупантів, до спроб російських ідеологів використати окультні сили за прикладом нацистів.

Окрему увагу у випуску «Назад у майбутнє» присвячено прадавнім технологіям терморегуляції, якими володіли трипільці ще близько 6000 років тому. Коментуючи технологічні досягнення наших предків, Віталій Коцур пояснив, що трипільці вміли виготовляти двошаровий керамічний посуд за принципом термоса. Для охолодження рідин у спеку вони створювали глеки зі специфічною пористою текстурою, додаючи в глину полову, траву чи пісок, які після випалювання залишали мікропори. За словами науковця, через ці пори волога повільно випаровувалася, охолоджуючи вміст глека. Крім того, ректор підкреслив, що трипільці будували справжні стародавні мегаполіси та зводили саманні будинки з глини й соломи, які чудово зберігали сталу температуру і слугували своєрідними «смарт-будинками» свого часу.

Дивовижний зв’язок між сучасними медичними дивами та народною мудрістю розкривається на прикладі історії дівчинки Сейбі, яка народилася з вагою лише 245 грамів – менше за горнятко води – і вижила завдяки п’яти місяцям у скляному кувезі. Як зазначив Віталій Коцур, аналог подібного методу порятунку передчасно народжених або слабких немовлят існував в Україні ще у XVIII–XIX століттях під назвою «перепікання дітей». Коли піч згорала і температура опускалася до 30-40 градусів, досвідчена баба-повитуха загортала маля в рядно, клала на дерев’яну хлібну лопату й ненадовго поміщала в тепле запіччя, супроводжуючи це обрядовими за замовляннями «випікання сухот». Науковець підкреслив, що це був неймовірний виклик природі й прообраз сучасного інкубатора задовго до появи електрики, хоча з часом традиція обросла міфами, а повитух почали помилково вважати зловісними відьмами, що пізніше закарбувалося в народних казках.

Науковий аналіз Віталія Коцура торкнувся й історії розвитку протезування – від давньоєгипетських дерев’яних пальців та штучних очей у стародавньому Ірані до козацької доби. Експерт зазначив, що українські козаки створювали для поранених побратимів протези з дерева та заліза, аби повернути воїна в стрій або принаймні до гідного життя у курені. Сьогодні цей шлях еволюціонував до біоніки, екзоскелетів та сучасних розробок українських студентів, таких як підсилюючий механічний каркас від студента КПІ Андрія Гонтаренка для розбору завалів або сенсорна рукавичка «Моноскрипт» від студентки Анастасії Орел для людей із тремором рук.

Наприкінці випуску автори та експерти проєкту підводять глядачів до думки про наближення людства до технологічної сингулярності, коли інновації розвиватимуться швидше за наше усвідомлення. Дослідження у сфері генної інженерії, клонування та зупинки процесів старіння відкривають нові горизонти, де столітній ювілей стане новою нормою. А приклади молодих українських винахідників доводять, що саме незашореність розуму та прагнення допомогти іншим дозволяють створювати технології майбутнього вже сьогодні.

Делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі у складі ректора, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура та проректорки з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності, доктора економічних наук, професора Оксани Ковтун перебуває з робочим візитом у Литовській Республіці. Поїздка присвячена розвитку академічної мобільності, залученню європейських партнерів та створенню нових освітніх можливостей для українських випускників, які наразі перебувають у країнах Балтійського регіону.

Одним із ключових приводів візиту стала робоча зустріч партнерів з України та Литви, під час якої було підсумовано успішні результати функціонування Літньої школи історії 2025 року. Спираючись на цей позитивний досвід, сторони офіційно розпочали планування та координацію роботи школи на 2026 рік.

Цьогоріч у центрі уваги організаторів – суттєве розширення участі молодих дослідників, розвиток академічної мобільності та впровадження інноваційних форматів українсько-литовського наукового співробітництва. Зокрема, обговорено спільні молодіжні ініціативи в рамках програми Erasmus+, міжнародні обміни та залучення нових закордонних партнерів.

Важливим досягненням стало те, що цього року до ініціативи долучаються представники Віденського університету (Австрія). Це значно розширює європейську географію проєкту та відкриває додаткові горизонти для міжкультурного обміну й активної участі молоді в масштабних європейських освітніх програмах.

У сонячно-дощовий недільний день у Вільнюсі відбулася ще одна знакова робоча зустріч. Ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур та проректорка з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності Оксана Ковтун провели перемовини з керівництвом провідних освітніх інституцій Литви.

У зустрічі взяли участь заступниця Генерального директора з міжнародних питань Міжнародної української школи, проректорка Європейської освітньої академії Олена Кузьменчук та Президент Європейської освітньої академії Петро Пирогов.

Головними темами обговорення стали підписання Договору про співпрацю між УГСП та литовськими партнерами; вступ випускників Міжнародної української школи Литви (#TUMLietuvoje) до Університету Григорія Сковороди в Переяславі; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також спільні міжнародні проєкти у межах грантової програми Erasmus+.

Міжнародна українська школа Литви активно розширює взаємодію задля системної підтримки українських учнів та закладів вищої освіти. Керівництво литовських інституцій висловило щиру вдячність Віталію Вікторовичу та Оксані Анатоліївні за ініціативу цієї зустрічі, відкритість до діалогу та спільне стратегічне бачення майбутнього української освіти в європейському просторі.

Варто зазначити, що УГСП вже має успішний практичний досвід реалізації українсько-литовських проєктів в умовах війни. Цей бекграунд є потужним прикладом солідарності та ефективної міжнародної взаємодії, спрямованої на збереження наукового потенціалу України.

«Для нашого університету надзвичайно важливо міцно тримати зв’язок із українською молоддю за кордоном, підтримувати її та створювати якісні, конкурентоспроможні освітні можливості безпосередньо в Україні», -наголошує ректор Віталій Коцур.

Адміністрація університету також висловлює окрему вдячність Сергію Шумилу за всебічну допомогу та підтримку в організації цієї надзвичайно важливої та результативної зустрічі. Започаткований у Вільнюсі діалог закладає надійну основу для довготривалого партнерства, нових наукових відкриттів та інноваційних освітніх траєкторій.

11 травня 2026 року, у Національній академії аграрних наук України відбулася урочиста подія, присвячена 40-річчю поступу Університету Григорія Сковороди в Переяславі та відновлення традицій вищої школи на Переяславщині.

Цей день став знаковим етапом у підбитті підсумків багаторічного партнерства НААН України, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України та Універиситету Григорія Сковороди в Переяславі, що об’єднало провідні наукові та освітні інституції держави. З радістю ділимося усіма деталями цієї вагомої зустрічі.

Ректору університету Віталію Коцуру, згідно рішення Президії Національної академії аграрних наук України було вручено почесну відзнаку НААН України, а на адресу закладу надійшла вітальна адреса з нагоди нагоди 40-річного ювілею Університету Григорія Сковороди в Переяславі. У листівці за підписом ноовобраного президента Ігоря Гриника, заклад відзначають як потужний сучасний осередок освіти, науки та національної культури, що успішно поєднує вірність сковородинівським ідеалам із вимогами сучасної європейської вищої школи. У вітальному тексті увага акцентується на системній модернізації університету та його вагомому внеску у зміцнення духовних засад суспільства, а також окремо підкреслюється стратегічне значення багаторічної плідної співпраці з Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою НААН у розвитку наукового потенціалу та підготовці висококваліфікованих фахівців. На завершення НААН України висловлює глибоку шану професіоналізму сковородинівців і бажає колективу невичерпного натхнення, нових інтелектуальних звершень, миру та подальшого процвітання в ім’я розбудови України.

Також НААН України висловила подяку колективу нашого закладу за вагомий внесок Університету Григорія Сковороди в Переяславі у розвиток освіти і науки України, підготовку висококваліфікованих кадрів, зокрема й для аграрної галузі, збереження національних освітніх традицій.

Ще за рішенням Президії НААН України, за особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, групу відомих науковців Університету Григорія Сковороди в Переяславі було нагороджено пам’ятною ювілейною медаллю «100 років Національній академії аграрних наук України». Почесні відзнаки отримали: проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар; кандидат історичних наук, доцент кафедри екології, географії і методики навчання Катерина Ковальська; завідувачка кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності, професорка Надія Коцур; декан факультету фізичної культури, спорту і здоров’я, професор кафедри природничих дисциплін і методики навчання Віктор Куйбіда; PhD, доцентка кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Руслана Потапенко; кандидат історичних наук, старший викладач кафедри теорії і методики технологічної освіти та комп’ютерної графіки Оксана Пильтяй; завідувач кафедри політології і журналістики, кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур; кандидат історичних наук, викладач кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Михайло Бойко та кандидат педагогічних наук, професор кафедри географії, екології і методики навчання Борис Чернов. Саме ці фахівці мають безпосередню причетність до утвердження та розбудови тісної співпраці між університетом та академічними установами.

Особливий акцент під час зібрання було зроблено на 25-річчі плідної співпраці, що пов’язує університет із Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою НААН. Ця співпраця, закріплена спільним договором, не лише не втрачає актуальності, а й предметно розвивається дотепер.

Непроминальним здобутком цього партнерства стало створення спільного дослідницького центру регіонального спрямування та відкриття спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій. Результатом її ефективної роботи стали десятки успішних захистів, зокрема за спеціалізацією «Історія науки і техніки», що дало потужний поштовх розвитку історико-наукової школи в Переяславі.

За багаторічну співпрацю з УГСП, підтримку наукової та дослідницької діяльності, турботу про академічну спільноту, збереження інтелектуальної спадщини українського народу та з нагоди 40-річчя відновлення традиції вищої школи на Переяславщині подяками університету були відзначені:

• Колектив Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України – унікальної та єдиної в державі спеціалізованої бібліотеки, що є науково-методичним центром та фундаментом інформаційного забезпечення аграрної галузі.
• Віктор Вергунов – доктора сільськогосподарських наук, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника сільського господарства України, академіка НААН України, почесного академіка НАПН України, директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України, чия турбота про збереження інтелектуальної спадщини українського народу є взірцевою.

Урочистості відвідала і делегація представників Національної академії мистецтв України (яка теж отримала нагороду з нагоди свого 30 річчя – прим.авт.) на чолі з президентом Віктором Сидоренком й віцепрезидентами Валерієм Бітаєвим та Олександром (Олесем) Саніним. Спілкування з видатним українським режисером Саніним стало теплим нагадуванням про давню дружбу з університетом, де він свого часу презентував свій культовий фільм «Поводир». У ході спілкування з ректором Віталієм Коцуром було досягнуто домовленості про майбутню гостьову лекцію та творчу зустріч пана Олеся зі сковородинівською спільнотою.

Загалом зустріч вкотре підтвердила: сільське господарство – це найважливіша галузь народного господарства, а аграрна наука – її фундамент. Університет Григорія Сковороди в Переяславі, інтегруючись у єдиний світовий інформаційний простір разом із партнерами, продовжує забезпечувати цей фундамент висококваліфікованими кадрами та глибокими науковими дослідженнями.

Вітаємо нагороджених та зичимо нових звершень на благо української науки та освіти!