Спікери семінару: Олена Бокшиц – завідувач навчально-практичного центру забезпечення якості освіти; Ірина Каменська – керівник навчально-наукового відділу; Сергій Ващенко – провідний фахівець навчально-практичного центру забезпечення якості освіти.

Під час семінару розглядатимуться такі питання: нормативне забезпечення освітніх програм, підготовка до акредитації бакалаврських освітніх програм; Опитування учасників освітнього; Навчально-методичне забезпечення освітніх компонентів – практичні аспекти застосування Положення про навчально-методичне забезпечення, вимоги до оформлення робочих програм навчальних дисциплін (освітніх компонентів) і силабусів; відомості самооцінювання – особливості підготовки та належного документального підтвердження інформації під час акредитації; присвоєння професійних кваліфікацій; кваліфікований електронний підпис (КЕП) на кваліфікаційних роботах.

Підключитися до зібрання дистанційно можна буде тут: https://teams.microsoft.com/meet/3562950621927499?p=fOPtakJ8wLmt6LIE4O

Семінар стане майданчиком для фахового обговорення актуальних викликів у роботі гарантів, обміну досвідом і напрацювання практичних рішень, спрямованих на підвищення якості освітніх програм та ефективну підготовку до акредитації.

Запрошуємо гарантів освітніх програм, і обов’язково тих, акредитація яких запланована на 2027 рік. Для інших учасників передбачено можливість дистанційного долучення до заходу.

Запис «Якісна освітня програма – практичні аспекти роботи гаранта»: в УГСП відбудеться навчально-методичний семінар для гарантів освітніх програм спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Своєрідним модератором написання в університеті, яке всьоме організовує Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, став провідний фахівець цього відділу, журналіст, мовний омбудсмен закладу Максим Левченко. Звертаючись до присутніх перед початком трансляції, він наголосив на об’єднавчій місії події:

«Я дуже втішений тим, що радіодиктант стає таким масовим культурним явищем. Ще за тиждень-другий до його написання ми чи то обурюємося, чи радіємо, чи сперечаємося стосовно того, кому подобається чи не подобається читець. Але головне – що є цей навколомовний момент, який нас гуртує. Є це свято української писемності і мови яке акцентує – ми були, ми є, ми будемо тут завжди. При своїй землі і волі!».

До радіодиктанту в університеті традиційно долучилася кандидатка філологічних наук, незмінна експертка диктантів в УГСП Людмила Довбня, яка вимушено привітала сковородинівців дистанційно:

«Щороку цей день доводить, що мова – це не лише система звуків, слів чи граматичні правила. Це генетична пам’ять народу, архітектура нашого мислення, територія свободи та невидимий міст між тими, кого розділяють кордони й обставини. Сьогодні за одним столом над аркушами паперу схиляться школярі, академіки, військові та цивільні… І в кожного буде свій почерк, свій темп, свої сумніви щодо пунктуації, але у всіх нас буде спільне – українське слово. І в цьому наша сила: ми є різними, але залишаємося єдиними у головному».

Після цього розпочалося безпосереднє написання, а десятки сковородинівців зосередились над написанням запропонованого диктанту. Цьогоріч учасникам запропонували щемкий текст під назвою «Лист, який не закінчується». Його автором став письменник, поет та ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Відомо, що у березні 2022 року він став до лав 125-ї окремої бригади ТрО, брав участь у боях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а у липні 2025 року був звільнений у запас через тяжке поранення. Його прозова збірка «Гемінґвей нічого не знає» (2025) стала потужним свідченням солдата про війну та братерство.

Вперше в історії радіодиктанту текст лунав у дуетному виконанні: диктували Артур Пройдаков – найкращий вчитель України 2021 року, який першим з українців увійшов до топ-10 світової премії Global Teacher Prize 2023, та співачка, волонтерка, засновниця книжкового застосунку UnderBooks Даша Астаф’єва. Окрім мовного єднання, цьогорічна подія мала й важливу благодійну мету – під час ефіру тривав збір «Пиши своє, збивай вороже» на підтримку проєкту «Дронопад» від фонду «Повернись живим».

Підбиваючи підсумки після написання, Максим Левченко відзначив фахове диктування та комфортний темп:

«Справді дуже щемкий текст, і поза можливими помилками тут бракує хіба моїх слів – я тримався як міг, і подумки присвячував його дорогим мені людям. Вперше за багато років немає зауважень щодо того, як він прочитаний. Певен, у кожного зараз є та людина, якій би хотілося адресувати ці слова. Власне, цьогоріч я задоволений, моя рука не втомилася вперше за багато років».

Під час обговорення результатів Людмила Довбня зізналася, що текст не залишив байдужою і її:

«Текст дуже щемкий. Мене він розчулив просто до сліз – такі думки військової людини, але вони врешті життєствердні, людини, яка реально всім серцем кохає. Мені дуже близькі ті метафори, які трапилися в самому тексті: наприклад, «слова мандрують часом» чи незвичне для буденного життя «вір мені міцно». Щодо орфограм – текст ніби нескладний, але було над чим думати не філологам. Згадаймо правопис складних прислівників: «впівсили» – разом, «хоч-не-хоч» – через дефіс, слово «комбінувати» чи «зсу-шний спальник».

Також експертка відзначила філософську гру слів автора: він вжив правильне, але символічне поєднання щодо останньої та крайньої зустрічі, стверджуючи, що ця зустріч не остання, «бо буде наступна».

Усі, хто бажає перевірити власну грамотність, можуть надіслати свої роботи фахівцям до 11:00 29 жовтня. Сфотографований або відсканований текст (у форматах jpg, png, jpeg, tiff, pdf) приймають на електронну адресу rd@suspilne.media, а паперові листи можна надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001 (штемпель має бути не пізніше 28 жовтня). Для тих, хто планує здійснити самоперевірку, оригінал тексту оприлюднять на сайтах «Українського радіо» та «Суспільне Культура» 29 жовтня.

Радіодиктант національної єдності вкотре довів: не біймося помилитися в слові, біймося втратити смак до нього. Українське слово залишається нашою спільною силою, що об’єднує націю навіть у найтемніші часи.

Запис «Лист, який не закінчується»: сковородинівці всьоме об’єдналися навколо Радіодиктанту національної єдності – 2026 спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Національна контактна особа програми «Горизонт Європа» за напрямом «Новий європейський Баухаус» (NEB) в Україні Олеся Скляренко взяла участь у вітальній зустрічі проєктів Нового європейського Баухаусу (NEB) спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис П’ятиріччя стійкості та розвитку: в УГСП конференція трудового колективу схвалила звіт ректора та одноголосно підтримала Віталія Коцура на майбутніх виборах спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2026 році зібрання незмінно було присвячене вшануванню пам’яті видатного подвижника музейної справи, Героя України Михайла Івановича Сікорського. В умовах безпекових викликів воєнного стану захід пройшов у змішаному форматі – частина учасників зібралася у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, інші долучилися онлайн на платформі «Microsoft Teams».

Подію супроводжувала насичена культурно-мистецька програма. Зокрема, учасники мали змогу оглянути презентації творчих робіт «Мистецький вернісаж» (куратори Юрій Козубенко, Олена Ткаченко), що об’єднав виставки «Моя земля – моя пісня», «Сильна, незламна, мальовнича моя Україна» (куратор Роман Мотузок), «Квіти моєї Землі» (куратор Інна Рубан), «Барви рідного краю» (куратор Ольга Стрілець) та «Орнамент Землі» (куратор Марта Генесіран). Окрім цього, діяв виставково-презентаційний проєкт «Простір особистості», де експонувалися творча інсталяція «Музейний всесвіт Михайла Сікорського», виставка «Мої музеї…» та книжкова виставка «Краєзнавча спадщина Переяславщини» (куратор Ольга Шкира), а також «Фотографії з альбомів Михайла Сікорського» (куратор Ольга Стрілець). У другій половині дня гості відвідали виставку «Марія Примаченко: світ, якого не бачили інші» (куратор Катерина Нагайко) та долучилися до екскурсії музеями Переяслава «Стежками Михайла Сікорського».

Форум розпочався із виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання за всіма загиблими у російсько-українській війні. Як наголосив ведучий заходу, провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, саме завдяки Силам оборони України наукова та культурна спільнота має змогу збиратися, планувати майбутнє та зберігати національну спадщину.

За усталеною традицією, робоча частина форуму відкрилася переглядом кліпу на пісню «Сіла птаха». З екрана під проникливу мелодію на присутніх дивився сам Михайло Сікорський, ніби запитуючи нащадків, чи гідно вони продовжують його справу. Після цього делегація відправилася для покладання квітів до могили видатного земляка.

З вітальним словом до учасників звернувся ректор УГСП, доктор історичних наук, професор, заступник голови НСКУ Віталій Коцур. Він запропонував присутнім поринути в альтернативну історію і уявити, яким би було місто без постаті Михайла Сікорського:

«Інколи замислюєшся: яким би був Переяслав, якби сюди свого часу не приїхав Сікорський? Місто, яке історично було князівством, в умовах сучасної децентралізації могло б залишитися звичайним містечком без музеїв, без університету, без тієї колосальної спадщини. Сьогодні музеї, створені ним, – це не просто місця для екскурсій, це інтелектуальні простори, де формується національна ідентичність. Завдяки тісній співпраці Університету, Заповідника та фонду «Рідна країна» ми створюємо можливості для молоді, показуючи наочно, наскільки глибокою є наша історія», – підкреслив Віталій Вікторович.

Виконувачка обов’язків генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна акцентувала на поліфункціональності форуму та вручила книжкові новинки почесним гостям, запропонувавши ініціювати присвоєння звання почесного громадянина міста Миколі Томенку за його постійну підтримку.

«Цей ювілейний форум давно вийшов за межі суто краєзнавчого чи музейного зібрання – сьогодні ми говоримо про політологію, культурологію, суспільні та мілітарні процеси. Я мала щастя бачити Михайла Івановича під час роботи в депутатському корпусі, де часто точилися суперечки, але коли слово брав він, його незмінною та сокровенною фразою було: «Музеї треба зберегти». Те, що ми сьогодні це робимо, є не винятково заслугою Заповідника, а результатом синергії з нашими великими партнерами – Університетом та Національною спілкою краєзнавців України», – розповіла Марина Іванівна.

Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко висловив вдячність організаторам за збереження пам’яті про фундатора музейної справи та відзначив стійкість освітянської спільноти.

«Сьогодні серед вас надзвичайно почесно говорити, адже в умовах повномасштабної війни, коли ворог цинічно намагається знищити наші наукові установи, славетний Університет Григорія Сковороди та наукова спільнота Переяслава залишаються потужним освітнім форпостом. Михайло Іванович Сікорський – це легенда нашої сучасності, чиє ім’я увійшло у вічність поряд із Володимиром Мономахом, Богданом Хмельницьким, Володимиром Великим та Григорієм Сковородою, адже він зробив усе, щоб Україна знала свою історію, яка починається саме з Переяслава», – сказав Вячеслав Володимирович.

Громадський і політичний діяч, засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко у своєму ґрунтовному виступі запропонував концепцію позиціонування Переяслава як світоглядної столиці краєзнавства, ґрунтуючись на діяльності трьох постатей: Михайла Сікорського, Петра Тронька та Володимира Заболотного.

«Ми маємо розуміти, що насправді три людини зробили музейний Переяслав і перший в Україні скансен: це Михайло Сікорський, Петро Тронько, який допоміг із виділенням землі, та Володимир Заболотний, чия роль залишається недооціненою. Останні дослідження в архівах КДБ показують, що в 1944-1945 роках Заболотний мав чітку проукраїнську позицію, обговорюючи необхідність створення самостійної України та власної архітектурної академії без московських філіалів. Я вважаю, що нам треба активніше згадувати цю тріаду діячів і позиціонувати Київ як адміністративну столицю українського краєзнавства, а Переяслав – як його світоглядну столицю», – акцентував Микола Володимирович.

Окремим зворушливим моментом вітальної частини стало зачитування відкритого листа від Київської організації ветеранів ракетних та космічних військ. Полковник у відставці Олександр Наумов передав щирі слова вдячності організаторам, наголосивши, що форум є гідним продовженням справи видатного українця, а служіння історії незмінно об’єднує нові покоління дослідників і громадських діячів.

Ключовою подією форуму традиційно стало відзначення кращих дослідників минувшини. Варто акцентовано зазначити, що цьогоріч відбулося вже 14-те вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Список лауреатів престижної нагороди поповнило п’ять нових імен. Церемонію провів голова НСКУ, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт, наголосивши на суспільній значущості постаті Михайла Івановича.

«Я пам’ятаю, як 15 років тому в цій самій залі на спільному засіданні за участі Івана Драча та відомих академіків ми прийняли рішення про започаткування цих читань, і я бачу, що це рішення живе та діє. Нещодавнє опитування жителів показало, що 84% респондентів високо оцінюють особистий вклад Сікорського у розвиток Переяславщини, і ця цифра абсолютно достовірно відображає той серйозний шлях з увічнення пам’яті, який ми обрали», – зазначив Олександр Реєнт, після чого перейшов до оголошення п’ятьох лауреатів 2026 року.

Першим нагороду отримав Станіслав Дембіцький, колишній науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» та шевченкознавець.

«Слава Сікорського – це жива легенда. Я був свідком, як у 1988 році делегація Академії наук та міністри з Білоруської РСР приїхали до нас і буквально благали Михайла Івановича переїхати до Мінська, щоб створити їм музей народної архітектури. Вони пропонували йому чотирикімнатну квартиру та необмежені ресурси, але він залишився тут, створивши 24 музеї з тих трьох кімнаток краєзнавчого закладу, до якого прибув у 1951 році», – поділився спогадами Станіслав Дембіцький.

Лауреатом став також заслужений будівельник України, голова ГО «Старий Дніпро» Віталій Іващенко, який розповів про складні ідеологічні трансформації музейного простору.

«Мені довелося працювати з Михайлом Івановичем над переформатуванням музею, який першопочатково будувався як музей «трьохсотріччя возз’єднання». Ми зустрілися в його скромній кімнатці, і разом із Вірою Мельник переробили всю концепцію на «Музей дружби народів», але, на жаль, це величезне приміщення так і не добудували. Я як інженер бачу там можливість поетапного завершення будівництва, щоб розмістити там діораму «Битва за Дніпро», якій нині шукають нове місце, та створити повноцінний музей краєзнавства Київщини», – запропонував Віталій Іващенко.

Наступним відзнаку отримав фахівець у галузі етнографії та дослідник історії освоєння космосу Леонід Кірпікін, який відверто розповів про історію знайомства академіків із юним Сікорським.

«У мене з Михайлом Івановичем були неоднозначні стосунки, але Петро Тимофійович Тронько розповів мені легендарну історію про те, як вони з Заболотним і Бажаном уперше звернули на нього увагу. Почувши на вулиці цікаву розмову молодого спеціаліста, присланого готувати місто до 300-річчя, вони запросили його до столу; той був голодним і з’їв усе, що вони приготували, але після цього почалася глибока душевна розмова, в якій Сікорський настільки вразив їх своїми ідеями, що вони взяли його під свою опіку на багато років», – пригадав Леонід Кірпікін.

Премію також було вручено Василю Тимошенку, директору Малинського міського краєзнавчого музею, який напередодні особисто досліджував музейний простір Переяслава.

«Ми приїхали сюди невеличким десантом, аби вивчити музейну справу Переяслава, відвідали скансен, музей Сковороди та археології, і я розумію, скільки ще десятиліть нам усім треба працювати, щоб досягнути рівня Михайла Сікорського. Передаю вітання від краєзнавців Древлянщини та презентую книгу про відомі особистості Малинщини, серед яких родина Міклухо-Маклаїв, чий ювілей ми незабаром відзначатимемо на міжнародній конференції, доводячи, що це українська постать, яку ми росіянам не віддамо», – наголосив Василь Тимошенко.

П’ятою лауреаткою стала кандидатка історичних наук Галина Денисенко з Інституту історії України НАНУ. Через поважні причини вона не була присутня, проте надіслала листа, який зачитали зі сцени.

«Мені довелося зустрічатися з цією надзвичайно скромною і водночас великою людиною у Ворзелі, куди співробітники змусили його поїхати на відпочинок, проте довго він там не затримався, бо його чекала улюблена музейна справа. Такі люди, як Петро Тронько та Михайло Сікорський – це справжні велетні духу, люди з великої літери, до справи яких долучатися – велика честь, що надихає на нові задуми на краєзнавчому фронті», – йшлося у листі Галини Денисенко.

Отримуючи нагороду від імені колеги, перший заступник голови НСКУ Руслана Маньковська підкреслила глибоке значення культурної спадщини.

«Сьогодні багато говорилося про те, що Михайло Іванович і Переяслав – це одне ціле, і тут згадуються слова Сковороди: «З видимого пізнавай невидиме». Культурна спадщина, яку плекав Сікорський, є маркером нашої національної пам’яті та ідентичності, яку сьогодні так цинічно намагається викорінити ворог, але сила українського народу полягає саме в його історії та в таких людях, як фундатор переяславських музеїв», – зазначила Руслана Маньковська.

Музичним подарунком для всіх лауреатів став виступ студентки І курсу магістратури УГСП Нелі Кироди, яка проникливо виконала пісню «Ясени». Згодом у залі відбулася презентація унікального проєкту «Рушник Михайла Сікорського». Студенти ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» під пісню «Два кольори» у виконанні Артема Логвинюка внесли до зали довге вишите полотно.

Голова Переяславського осередку товариства «Просвіта», старша наукова співробітниця Заповідника Наталія Заїка розповіла про кропітку працю над створенням цього символу.

«Михайло Іванович віддавав особливу шану рушникам, тому до його 100-річчя ми спільно з професійним коледжем та заповідником створили цей унікальний рушник, відтворивши двосторонній орнамент «Дерево життя» зі старовинного Положаївського рушника ХІХ століття. Коли свого часу цей давній рушник побачив Іван Гончар, він низько вклонився майстрині; я щиро вдячна підприємцю Андрію Черновському за подароване автентичне полотно та майстрині Наталії Шевченко, яка довершила вишивку, що стала символом продовження справи Сікорського», – пояснила Наталія Любомирівна, закликавши учасників залишити записи у спеціальному літописі проєкту.

Ще у рамках спільного засідання правління та Переяславського осередку НСКУ були представлені нові друковані праці 2026 року. Голова міського осередку спілки Олександр Колибенко зробив загальний огляд доробку місцевих дослідників.

«Від попереднього нашого форуму члени Переяславської міської організації підготували та опублікували 13 нових видань, серед яких матеріали круглих столів, фотолітопис села Комарівка, ілюстровані каталоги фарфору та робіт Георгія Ткаченка, дослідження Супійських фортець, а також збірники матеріалів конференцій з охорони культурної спадщини. Крім того, ми маємо три нові вагомі публікації від наукової бібліотеки університету», – перерахував Олександр Володимирович.

Особливу увагу привернуло монументальне довідкове видання молодшого наукового співробітника НІЕЗ «Переяслав» Вікторії Вовкодав.

«Мій бібліографічний покажчик «Нерухомі пам’ятки НІЕЗ «Переяслав» (1954-2025)» охоплює 120 пам’яток, з яких 8 національного та 112 місцевого значення, що перебувають в управлінні заповідника. Я опрацювала та систематизувала 700 джерел – від монографій до статей у наукових журналах – зробивши цю кропітку роботу для того, щоб максимально полегшити пошук інформації для майбутніх дослідників та науковців», – розповіла Вікторія Вовкодав.

Директорка наукової бібліотеки УГСП Ольга Шкира презентувала університетські доробки, приурочені до 40-річчя поступу закладу, зокрема бібліографічний покажчик «Україна Terra Kozakorum» та видання «Закарбовані миті».

«Наша бібліотека активно займається краєзнавством, і сьогодні ми презентуємо книгу «Закарбовані миті» з автографами видатних гостей університету, а також унікальний покажчик «Україна Terra Kozakorum», історія якого почалася ще у 2000 році з допомоги школярам у козацькому конкурсі. Завдяки титанічній праці Лідії Губар та Наталії Романенко, сьогодні це видання налічує 9 000 бібліографічних описів та іменний покажчик на 30 000 прізвищ, а художнє оформлення обкладинки з Козаком Мамаєм здійснив наш випускник Олександр Сусь», – підсумувала Ольга Шкира.

Форум завершився масштабною церемонією нагородження. Олександр Реєнт вручив почесні грамоти та подяки НСКУ великій когорті краєзнавців і науковців. Цьогоріч заслужені відзнаки отримали Вікторія Вовкодав, Олександр Горбовий, Тарас Нагайко, Наталія Польська, Ольга Стрілець, Оксана Луцик, Наталія Юхименко, Юрій Козубенко, Наталія Заїка, Світлана Тетеря, Наталія Костюк, Василина Гладун, Олена Калінович, Тетяна Мартинюк, Леся Ткаченко, Віктор Ревега, Наталія Ревега та Ігор Гайдаєнко.

Ректор Віталій Коцур, зі свого боку, відзначив інституційних партнерів пам’ятними коїнами із зображенням М. Сікорського, вручивши їх представникам Національної спілки краєзнавців України, Переяславської міської ради, НІЕЗ «Переяслав» та Фонду «Рідна країна». Також Віталій Вікторович нагородив грамотами до 40-річчя поступу УГСП працівників заповідника, які є випускниками чи колишніми співробітниками університету. Грамот за багаторічне партнерство, вагомий внесок у розвиток закладу вищої освіти, з нагоди 40-річчя університету та XV Всеукраїнського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання» були удостоєні: Навальна Марина Іванівна – в. о. генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», заступник генерального директора з науково-методичної роботи; Вовкодав Вікторія Олександрівна, молодший науковий співробітник науково-методичного відділу охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; Вовкодав Сергій Михайлович, старший науковий співробітник Музею космосу науково-дослідного філіалу «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; Гайдаєнко Ігор Васильович, учений секретар Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; Колибенко Олександр Володимирович, завідувач науково-дослідного відділу археології Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; Нагайко Катерина Миколаївна, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Музей «Заповіту» Т. Г. Шевченка» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Нагайко Тарас Юрійович, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

Офіційна частина форуму традиційно фіналізувалася спільною фотографією учасників у холі університету.

Також варто наголосити, що на полях ювілейних «Сікорських читань» також відбулася ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Україна в культурно-історичних процесах минулого та сьогодення», про яку днями ми розповімо в окремій публікації мережі  сайтів університету.

Запис В УГСП пройшов ювілейний XV історико-культурологічний форум «Сікорські читання»: нотатки на полях та підсумки зібрання спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Урочисте пленарне засідання, яке відбулося 1 жовтня в конференц-залі імені В. Сухомлинського, відкрив проректор з наукової та інноваційної роботи Василь Дудар. У вітальному слові він акцентував увагу на тому, що наука є ще одним своєрідним фронтом боротьби із ворогом за життя, свободу і справедливість української нації. І саме Григорій Сковорода одним із перших філософів втілював ці цінності своїм життям. На думку Василя Леонідовича, ХХІІІ Сковородинівські читання продовжують цю місію у вихованні студентства в гуманістичних традиціях.

Надалі у ході пленарного засідання прозвучали ґрунтовні доповіді науковців з України та зарубіжжя.

Томістичні погляди на думку Г. Сковороди сковородинознавцям представив доктор християнської філософії, член Наукового томістичного товариства, психотерапевт Гандзель Міхал-Тадеуш, IWT Michał Handzel (м. Лодзь, Польща).

Наталія Левченко, професорка кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди познайомила учасників пленарного засідання із метафізикою буття Бога поза вимірами часу й простору в екзегетиці Григорія Сковороди.

Професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ганна Токмань вшанувала пам’ять Миколи Сулими як провідного учасника Сковородинівських читань в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, доповівши про напрями й здобутки його сковородинознавчих наукових досліджень та Дмитра Шупти, представивши дослідницький груповий проєкт «Поетична Сковородіана Дмитра Шупти» як самостійна робота студентів з Історії української літератури (кінець ХХ–початок ХХІ ст. cт.).

Професор кафедри української мови, літератури та методики навчання Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Тарас Кремінь проаналізував погляди нашого професора Миколи Корпанюка про пріоритетні завдання і перспективи взаємодії інститутів держави і громадянського суспільства.

Керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталія Юхименко презентувала фундаментальне колективне дослідження, присвячене 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди (1722-1794) «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди: колективна монографія», у якому перший розділ «Українське ХVІІІ століття» розпочинається з розкриття специфіки Просвітництва як феномену пан’європейської культури ХVІІ – ХVІІІ ст., далі аналізуються особливості розвитку української культури, просвітницько-гуманістичні ідеї української філософії, національна література і мова ХVІІІ ст. Особлива увага у цьому розділі приділена розвиткові української освіти і педагогіки впродовж ХVІІІ ст., а також розглянуто надбання українського музичного мистецтва цього періоду. Показано роль і значення церкви в українських землях. Зображено труднощі економічного життя українського народу в російсько-імперських умовах. Прикінцеві параграфи цього розділу присвячені містам і селам, які пов’язані з біографією Григорія Сковороди. Детально описано економічний і соціальний стан, коло спілкування, життєвий побут тих міць, у яких довелося жити, учитися і працювати Григорію Сковороді у автобіографічній послідовності: Чорнухи, Київ, Переяслав, Коврай, Харків, Слобідська Україна, Сковородинівка (Пан-Іванівка).

У другому розділі «Особистість Григорія Сковороди в історичному контексті» на архівних матеріалах уважно простежено родовід українського філософа. Багато нових цікавих фактів знайдено при дослідженні його навчання в початкових навчальних закладах, а потім у Києво-Могилянській академії, придворній хоровій капелі, написання перших музичних творів, Токайська експедиція (на матеріалах угорських джерел). У наступних параграфах розділу описується початок просвітницької і трудової діяльності молодого українського вільнодумця. У повсякденній черговості та творчій наповненості постає життєвий шлях Григорія Сковороди: спочатку дається аналіз його діяльності у Переяславському колегіумі, потім описується його перебування в Ковраях у якості приватного вчителя, далі розглядається харківський період життя і просвітницько-педагогічної роботи філософа у Харківському колегіумі. Завершується розділ вивченням мандрівного способу життя, який розпочав Григорій Сковорода в останні два десятиліття своєї земної кар’єри та дослідженням його взаємин і спілкування з визначними діячами Слобожанщини.

Центральним розділом книги є третій розділ «Учений-філософ, педагог, богослов і письменник», у якому оцінюється величезний внесок Григорія Сковороди у розвиток української філософії, просвітництво, педагогіку, гуманізм, богослов’я, тлумачення Біблії, біблейський символізм, філософічну белетристику. Особливий інтерес викликають параграфи, які присвячені новому переосмисленню літературно-поетичної спадщини Григорія Сковороди, байок і пісенних творів неперевершеного майстра, великого і змістовного епістолярного спадку та своєрідності самої мови авторських текстів. Завершується розділ параграфом про психологізм творчості Григорія Сковороди.

У четвертому розділі «Місце творчості Григорія Сковороди в національному та європейському культурному просторі» розкрито вплив мислителя на національний історико-культурний процес, вітчизняну літературу ХІХ-ХХ ст., розвиток української філософської думки. Проаналізовано й значення філософського, літературного та педагогічного доробку Григорія Сковороди у європейському контексті. У останньому параграфі розділу підкреслюється ноосферно-синергетичний аспект творчої спадщини Григорія Сковороди у контексті здобутків науки кінця ХХ – початку ХХІ ст.

П’ятий розділ «Вчення та образ Григорія Сковороди у творчості нащадків». Йдеться про висвітлення його творчості в національному фольклорі, різножанровому мистецтві, як образ універсальної константи картини світу українських письменників кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст. У одному з параграфів Григорій Сковорода розглядається як виразник релігійного духу українства. Також у цьому розділі читачам представлена новітня бібліографія сковородинознавчих праць (2000-2008 рр.), Харківська лабораторія сковородинознавства. Книга ілюстрована багатьма кольоровими світлинами, на яких зображено видатних українських та європейських діячів Просвітництва, науки, культури, мистецтва, репродукціями художніх творів, знімками експонатів з музеїв Г. Сковороди, культових споруд, пам’ятників і пам’ятних місць пов’язаних з Г. Сковородою, зразків національного одягу, фольклорних сюжетів тощо. Авторський колектив монографії налічує 52 особи.

Читання у цей день об’єднали багатьох науковців України та світу, які долучилися як дистанційно, так і в очному форматі. Зокрема, університет відвідала делегація Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Друга частина пленарного засідання пройшла у форматі екскурсій музеями та історичними місцями Переяслава, які провели співробітники музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – багаторічного співорганізатора Сковородинівських читань.

Наступного дня, 2 жовтня 2026 року, розгорнули роботу чотири секції конференції, учасники яких обговорили різні аспекти сковородинівського учення, актуальні для сьогодення.

З доповідями можна буде ознайомитися у збірнику наукових праць «Переяславські сковородинівські студії», вип. 11, який вийде вже незабаром. Наступні ХХІV Сковородинівські читання орієнтовно відбудуться у перший четвер жовтня 2028 року.

Запис ХХІІІ Сковородинівські читання в УГСП відбулися попри складну безпекову ситуацію в країні спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Випусковий редактор сайту УГСП Максим Левченко взяв участь у найбільшій медіаподії України – Donbas Media Forum 2026 спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис ПУМБ та Mastercard запускають нову акцію для освітян і студентів: як нею можуть скористатися сковородинівці спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Відповідно до порядку денного, першочергово було розглянуто питання обрання голови, заступника голови та секретаря Комісії. За результатами відкритого обговорення та голосування головою Комісії обрано Ярощука Ярослава Олександровича, доктора філософії (PhD), представника факультету соціальних наук, бізнесу та адміністрування. Заступником голови Комісії обрано Власенко Євгенію Олександрівну, представницю органів студентського самоврядування. Секретарем Комісії обрано Ващенка Сергія Володимировича, кандидата історичних наук, провідного фахівця, представника навчально-наукового центру забезпечення якості освіти.

У ході засідання члени Комісії ознайомилися з нормативно-правовою базою та внутрішніми документами університету, які регламентують питання академічної доброчесності та визначають повноваження і порядок роботи Комісії. Особливу увагу було приділено питанням дотримання етичних стандартів в освітній і науковій діяльності, запобігання порушенням академічної доброчесності та розвитку культури відповідального академічного середовища.

Також члени Комісії розглянули питання розширення її складу з метою забезпечення збільшення представництва академічної спільноти університету. Під час обговорення було підтримано ініціативу щодо залучення до роботи Комісії представників відділу аспірантури та докторантури, а також Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених університету. За результатами розгляду питання ухвалено рішення звернутися до відповідних структурних підрозділів щодо подання кандидатур їхніх представників для подальшого затвердження складу Комісії на найближчому засіданні вченої ради університету.

Під час обговорення питання «Різне» члени Комісії висловили пропозиції щодо вдосконалення механізмів популяризації принципів академічної доброчесності, проведення інформаційно-просвітницьких заходів та активізації роботи із запобігання можливим порушенням у сфері освіти і науки.

Підсумовуючи результати засідання, голова Комісії Ярослав Ярощук наголосив на важливості спільної роботи всіх учасників освітнього процесу задля формування культури академічної відповідальності, чесності та взаємної поваги в університетському середовищі.

Початок роботи Комісії є важливим кроком у зміцненні системи внутрішнього забезпечення якості освіти та утвердженні принципів академічної доброчесності як невід’ємної складової діяльності університетської спільноти.

Запис В УГСП відбулося засідання Комісії з питань академічної доброчесності спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Наталія Ігнатенко – одна з провідних науковиць і педагогинь Університету Григорія Сковороди в Переяславі, відома своєю активною участю у впровадженні інноваційних технологій в освіті, розробці фандрейзингових стратегій та проєктній діяльності. Вона є координатором десятків масштабних міжнародних ініціатив (зокрема програм Erasmus+ та Британської Ради), членом Науково-методичної комісії МОН України, експертом з оцінювання підручників, а також людиною, яка з 1998 року зробила колосальний внесок у розбудову університету та підготовку нових поколінь фахівців.

Ця висока нагорода є визнанням багаторічної педагогічної, наукової та організаційної діяльності Наталії Вікторівни. Як зазначається в документі, звання присвоєно за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм.

Колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром щиро вітає Наталію Вікторівну із високим державним визнанням. Бажаємо вам міцного здоров’я, невичерпного натхнення, наукових і творчих звершень, нових здобутків та подальших успіхів у благородній справі служіння українській освіті!

Запис Професорка УГСП Наталія Ігнатенко удостоєна почесного звання «Заслужений працівник освіти України» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП відзначили освітян відомчими нагородами та вручили дипломи докторів філософії (PhD) спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зібрання присвячене вшануванню пам’яті видатного подвижника музейної справи, Героя України Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011). У програмі заходу органічно поєднаються наукові та культурно-мистецькі дійства.

У рамках Форуму відбудеться вже 14-те вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Інформуємо, що лауреатами 2026 року визначено:

• Галину Денисенко – кандидатку історичних наук, старшу наукову співробітницю Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України;
• Станіслава Дембіцького – колишнього наукового співробітника Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», фахівця в галузі музеєзнавства, шевченкознавця, громадського діяча;
• Віталія Іващенка – заслуженого будівельника України, Почесного жителя Переяславської громади, голову ГО «Старий Дніпро», краєзнавця;
• Леоніда Кірпікіна – колишнього наукового співробітника Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», фахівця в галузі етнографії та музеєзнавства України, дослідника вітчизняної історії освоєння космосу;
• Василя Тимошенка – кандидата історичних наук, директора Малинського міського краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що минулоріч лауреатами Премії стали Юрій Костенко, Інна Савсюк та Іван Якименко.

Також у ході цьогорічного зібрання пройде ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Україна в культурно-історичних процесах минулого та сьогодення».

Довідково: Форум «Сікорські читання» проводиться щорічно з 2012 року та є традиційним майданчиком, де реалізуються творчі та наукові ініціативи в галузі історії та культури. Його головною ідеєю є вшанування подвижницького поступу відомого музейного діяча, Героя України Михайла Івановича Сікорського, а також сприяння розвитку наукових та творчих ініціатив у сфері історичної науки, культури та мистецтва.

Запис XV Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання» у 2026 році відбудеться 16 жовтня спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Одразу ж слід зауважити, що ранок першого робочого дня після ювілею розпочався для Віталія Коцура з неймовірно теплого сюрпризу. Просто біля головного корпусу його зустріла велика сковородинівська родина: під проникливий вокальний виступ студентки Анастасії Чуприни колектив щиро привітав свого ректора, побажав нових звершень, а представники студентського самоврядування вручили йому святковий торт. Утім, не обійшлося і без креативу та фірмового гумору – відтепер в університеті з’явився офіційний «паперовий замінник» очільника. Ростова фігура Віталія Вікторовича сумлінно «підмінятиме» його під час частих відряджень, зустрічатиме делегації та буде завжди доступною для селфі у фойє закладу. А на добру згадку про цей особливий день ректор отримав ще й власну мініатюрну 3D-фігурку, яка стала чудовим символом того, що університетська спільнота цінує свого лідера в будь-яких вимірах, форматах та масштабах. Більше світлин з місця подій знайдете за посиланням: https://90625-kostivna.gallera.io/iuvilei-vitaliia-kocura

Засідання розпочалося з презентації унікального двомовного видання, присвяченого 40-річному шляху нашої альма-матер. Ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур представив книгу, що простежує еволюцію закладу: від витоків освітніх традицій Переяславського колегіуму до сучасного університету.

Видання детально розкриває розвиток факультетів, наукових шкіл, міжнародну співпрацю та волонтерство. Окремий акцент зроблено на сучасному етапі в умовах великої війни, а саме стійкість спільноти та вміння розбудовувати екосистему підтримки для студентів і ветеранів. Наразі світ побачив сигнальний примірник майбутнього багатодруку, тож згодом ми ще неодноразово і ретельно розповідатимемо про нього.

«Ми вирішили зробити цю працю двомовною, адже зараз, представляючи Україну за кордоном, вкрай важливо, щоб світ розумів наше історичне коріння і бачив наш сучасний потенціал», – наголосив Віталій Вікторович.

Почесний президент Національної академії педагогічних наук України, голова Наглядової ради УГСП Василь Кремень високо оцінив фундаментальну роботу колективу. Він підкреслив, що такі заклади, як Переяславський, є справжніми форпостами нації, які забезпечують історичну тяглість української освіти.

«На мій погляд, це надзвичайно яскраве та ґрунтовне видання, яке не просто характеризує здобутки університету за останні 40 років, а й розкриває їх на основі глибокої освітньої спадщини Переяславщини впродовж багатьох століть. Я переконаний, що університет повинен і надалі впевнено заявляти про цю лінію спадкоємності – від славетного Переяславського колегіуму до сучасного потужного закладу вищої освіти. Дуже важливо і те, що книга має англомовний варіант. Сьогодні світ має знати не лише про те, як Україна бореться, а й про наші сильні, незламні університети.

Попри всі безпрецедентні виклики нашого часу, Університет Григорія Сковороди в Переяславі потужно розвивається, покращуючи свою роботу в багатьох напрямах. Ви успішно формуєте контингент студентів, а ввести в оману громадську думку, вступників та їхніх батьків практично неможливо – вони завжди відчувають, де дають справжню якість, і де є перспектива.

За ці чотири десятиліття в університеті сформувався потужний колектив із прекрасною морально-психологічною атмосферою, яка дозволяє гідно долати будь-які випробування. У цьому є велика заслуга Віктора Петровича Коцура, а протягом останніх п’яти років цю естафету впевнено перехопив Віталій Вікторович. Він примножив найкращі надбання в умовах надзвичайно складних викликів, перетворивши університет на справжній форпост освіти, національної свідомості та надійної підтримки Збройних Сил України. Ваш заклад доводить: ви є не лише освітнім центром, а й духовним стержнем громади та регіону», – розлого зазначив Василь Григорович та зачитав ювіляру офіційну вітальну адресу від Наглядової ради.

Надалі привітальну естафету перехопив голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, який пригадав окремі віхи становлення Віталія Коцура як науковця:

«Я багато років знаю Віталія Вікторовича і найбільше мене свого часу вразив його захист докторської дисертації в нашому інституті. Він показав дуже глибокі знання, розуміння предмету і глибину розкриття! Він не читав з папірця, а говорив і переконав всіх членів ради… Я повністю підтримую ситуацію, яка на сьогоднішній день є в університеті. Її треба розвивати й удосконалювати і на це є всі сили. Тому як член Наглядової ради я підтримую рекомендацію Віталія Вікторовича на наступний термін», – щиро ствердив Олександр Петрович та, згодом, виконав ще одну приємну місію – вручив ректору медаль «За сумлінну працю» від громадських об’єднань, з якими співпрацює Національна спілка краєзнавців.

Громадський і політичний діяч Микола Томенко запропонував мислити ще масштабніше: розробити стратегічний план розвитку закладу одразу на 12 років та юридично закріпити історичний зв’язок із Переяславським колегіумом, аби невдовзі святкувати 300-річчя освітньої традиції в місті.

«Фонд «Рідна країна» нещодавно відзначив своє 20-річчя, і аналіз показує, що всі ці роки ми активно співпрацюємо з вашим університетом – спочатку з Віктором Петровичем, а тепер із Віталієм Вікторовичем. Сьогодні я хочу ще більш категорично наголосити: історичний освітній зв’язок між традицією Переяславського колегіуму та сучасним університетом не просто дуже важливий, він потребує принципового закріплення. Треба, щоб наші історики та археографи активно попрацювали над документальною, джерелознавчою базою для майбутніх державних рішень.

Думаю, настав час відійти від старої системи планування і підготувати стратегію розвитку університету відразу на 12 років вперед. Це вже масштаб для системної та фундаментальної роботи. До того ж, у багатьох ідеологіях число 12 є символічним і щасливим. Тому ми робимо план на 12 років і беззаперечно підтримуємо в цьому ректора та колектив.

Сьогодні Віталій Коцур і вся ваша команда показують унікальний приклад того, як заклад у невеликому історичному місті може не просто виживати, а демонструвати потужну, правильну, патріотичну освітню ініціативу. Свого часу були розмови, мовляв, хай університети залишаються лише в обласних центрах. Але подивіться, до чого призводить ліквідація інфраструктури в колишніх гетьманських містах – без таких закладів вони просто занепадають. Ми не маємо права допустити цього! Такі університетські форпости в історичних містах, як Переяслав чи Ніжин, мусять жити і розвиватися. Тому від нашої команди вам щире вітання та підтримка!», – ствердив Микола Володимирович.

В.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна передала ректору спеціальну вітальну адресу від колективу Заповідника та наголосила на винятковій ролі університету у збереженні національної пам’яті:

«Про діяльність НІЕЗ «Переяслав» без співпраці з УГСП не може йти й мови. Віталій Вікторович має величезне власне господарство, але завжди відгукується на наші проблеми. Коли було звільнено комплекс Михайлівської церкви, і ми на добу залишилися без охорони, Віталій Вікторович не тільки сприяв нам у залученні військової охорони, але й особисто захищав те, що ми звільняли. Вклад ректора і університету у збереження культурної національної спадщини – неоціненний. Для мене університет – це теж моя школа, це майже 25 років життя. А 40 років – це прекрасний вік, щоб стартувати вже не просто з бажанням молодості, а з досвідом і мудрістю за плечима!», – зазначила Марина Іванівна.

Ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Самойленко закріпив ідею тісної співпраці та обговорив перспективу створення Асоціації містоутворюючих університетів. На знак духовного та наукового єднання він передав до фондів бібліотеки УГСП нові видання про ніжинських шістдесятників, а ректору вручив особливий подарунок:

«Справді, величезна робота проведена науковцями, щоб підкреслити важливість і тяглість української освіти впродовж століть. У нас давні партнерські й дружні стосунки з Переяславським університетом, які ми обов’язково будемо поглиблювати. Оскільки нам усім завжди потрібні сили і Божий захист, від нашого колективу дарую цю ікону ручної роботи – щоб Божа Матір-захисниця та Святий Миколай оберігали ваш університет, колектив і вашу родину!», – зазначив Олександр Григорович.

Після гостей слово взяли представники команди університету. Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар тепло звернувся до ректора:

«Ми є сильні тим, що ми – єдиний колектив. Ви відкриваєте нову сторінку свого життя. У ній будуть нові виклики і перемоги, але знайте, що ми завжди Вас підтримуємо, і колектив завжди поруч. Многая Вам літа!»

Естафету перейняв керівник навчального відділу університету, член Вченої ради закладу Анатолій Брехунець, який перевів емоційні привітання у площину стратегічних рішень:

«Останні п’ять років були найважчими, але вони показали, хто є хто, де ми є, і підтвердили, що ми рухаємося вперед як єдина команда. Віссю, навколо якої все це успішно крутиться, є Віталій Вікторович. Оскільки Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на посаду ректора, я виношу пропозицію підтримати кандидатуру Віталія Коцура на балотування на другий термін».

Вчена рада одноголосно проголосувала за те, щоб рекомендувати та підтримати Віталія Коцура, як кандидата на посаду ректора на прийдешніх виборах.

Засідання продовжилося низкою приємних нагороджень. Заслужений тренер України, доцент Тарас Кириченко від імені Союзу гирьового спорту України виконав почесну місію – вручив ректору відзнаку Союзу, подякувавши за всебічну підтримку спорту та спортсменів в УГСП.

Ще одна потужна нагорода знайшла свого власника через роки: ветеран, доктор філософії PhD Владислав Горанін вручив Віталію Коцуру номерну медаль «Учасник Євромайдану» від керівництва добровольчих тактичних груп «Білий молот» – за організацію самооборони Переяславщини та значний внесок у боротьбу під час Революції Гідності.

Поза тим, цього дня дипломи отримала велика когорта новоприсуджених докторів філософії (PhD), а низка працівників університету була відзначена відомчими нагородами до Дня працівників освіти (детально про це – в нашій окремому матеріалі нашого сайту – прим.ред.). Також Вчена рада підтримала висунення академіка АІН України, доктора педагогічних наук, професора кафедри теорії та методики професійної підготовки Марка Вайнтрауба на здобуття довічної державної стипендії видатних діячів науки.

Кульмінацією заходу став показ динамічного відеоролика «40/40. Час змін». На екрані промайнули кадри з 1986 до 2026 року: від старих аудиторій до сучасних міжнародних форумів, від офіційних засідань до живих, неформальних зустрічей ректора зі студентами, волонтерських акцій та занять спортом. Відео резюмувало головну філософію цього дня: результат створює не одна людина, а команда. Але завдання керівника – об’єднати її і не зупиняти рух.

Символічно, що 40 років університету і 40 років ректору зійшлися в одній точці. Для одного – це вже велика історія, для іншого – час, коли попереду ще дуже багато. Але як промовисто стверджували фінальні титри на екрані: «40 років – це тільки початок. Для університету. І для його ректора».

Запис В УГСП презентували видання до 40-річчя поступу УГСП та привітали ректора-ровесника Віталія Коцура спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У заході взяли участь проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, гаранти освітньо-наукових програм за спеціальностями А1 «Освітні науки» – Ольга Шапран, А7 «Фізична культура і спорт» – Наталія Пангелова, А5 «Професійна освіта» – Ірина Доброскок, В9 «Історія та археологія» – Валентина Молоткіна, D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» – Інна Макарчук, С4 «Психологія» – Лариса Калмикова та D4 «Публічне управління та адміністрування» – Оксана Пархоменко-Куцевіл, а також аспіранти-першокурсники й докторанти.

Під час настановчих зборів учасники обговорили організаційні та змістові аспекти підготовки здобувачів третього і наукового рівнів вищої освіти. Особливу увагу було приділено особливостям організації освітньо-наукового процесу, плануванню наукових досліджень, дотриманню принципів академічної доброчесності, підготовці дисертаційних робіт та формуванню індивідуальної траєкторії наукового розвитку.

Важливою частиною зустрічі стало спілкування з гарантами освітньо-наукових програм, які окреслили ключові вимоги до навчання та наукової діяльності за відповідними спеціальностями, ознайомили присутніх з організаційними особливостями підготовки та наголосили на важливості системної взаємодії між здобувачами, науковими керівниками й університетською спільнотою.

У межах заходу відбулося урочисте вручення посвідчень аспірантам першого року навчання. Ця подія стала символічним початком нового етапу їхнього професійного та наукового становлення, пов’язаного з поглибленням дослідницьких компетентностей, пошуком нових наукових ідей та внеском у розвиток сучасної української науки.

Настановчі збори стали майданчиком для відкритого діалогу, обміну очікуваннями та окреслення перспектив подальшої співпраці. Адже підготовка наукових кадрів є одним із важливих напрямів діяльності Університету Григорія Сковороди, а підтримка аспірантів і докторантів – вагомою передумовою розвитку дослідницького середовища, наукових шкіл та інноваційного потенціалу закладу.

Попереду на здобувачів чекає відповідальний шлях наукового пошуку, професійного зростання та нових відкриттів, а університетська спільнота й надалі сприятиме створенню умов для їхньої успішної наукової діяльності.

Запис В УГСП відбулися настановчі збори аспірантів першого року навчання та докторантів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Сковородинівська сродність у дії: на осінньому благодійному ярмарку в УГСП зібрали понад 57 тисяч гривень в межах ініціативи «Сродний збір» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Цього надвечір’я у залі зібралися юні спортсмени, студенти, тренери, представники спортивної спільноти міста та всі, хто цікавиться боксом. Головною подією стало відкрите тренування Постола, під час якого учасники мали можливість побачити його роботу та лайфхаки успішного бою, спробувати свої сили у вправах та безпосередньо поспілкуватися з чемпіоном.

Зустріч була особливою для сковородинівців ще й тому, що Віктор Постол є випускником нашого закладу. У 2017 році він закінчив тоді ще ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». За плечима спортсмена – багаторічна професійна кар’єра, титул чемпіона світу WBC у першій напівсередній вазі та виступи на найбільших боксерських аренах світу.

Серед іншого учасників і гостей спортивної зустрічі привітав міський голова Переяслава Вячеслав Саулко, який побажав спортсменам нових здобутків та відзначив важливість розвитку спорту й створення можливостей для молоді безпосередньо в громаді.

До заходу долучився Володимир Канна – представник спортивної спільноти Переяслава, багаторічно пов’язаний із розвитком регбі в місті та підтримкою спортивних ініціатив. Окремою складовою зустрічі стала співпраця та підтримка спортивних проєктів за участі FILA, Віктора Постола та представників місцевої спортивної спільноти.

Ще до присутніх звернувся тренер з боксу, майстер спорту України, старший викладач кафедри спортивних дисциплін і туризму факультету фізичної культури, спорту і здоров’я університету та керівник ГО «Спортивний клуб «Сильні Переяслава» Ігор Юрченко. Для нього бокс у Переяславі – це багаторічна робота з молоддю, підготовка спортсменів та розвиток традицій цього виду спорту.

Від Спортивного клубу УГСП учасників привітав його керівник, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Андрій Пивовар. Він розповів про відновлення діяльності Спортивного клубу університету, розвиток спортивних секцій та можливості, які сьогодні створюються для студентської молоді. Окремо запросив присутніх долучатися до секцій і спортивних заходів СК УГСП.

Під час зустрічі учасники не лише тренувалися разом із Віктором Постолом, а й випробували себе у спортивних активностях. Завершилася подія спільним спілкуванням і традиційною фотосесією з чемпіоном.

Запис УГСП відвідав випускник закладу та чемпіон світу Віктор Постол: провів відкрите тренування для боксерів міста спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.