22 травня 2026 року в актовій залі Університету Григорія Сковороди в Переяславі було сповнено гомоном, усмішками та піднесеним настроєм студентів, викладачів, науковців та почесних гостей. Тут відбулося масштабне дійство, яке об’єднало одразу дві вагомі події – відзначення Дня науки та продовження святкування 40-річчя новітнього поступу нашого закладу.

За чотири десятиліття альма-матер виплекала не одне покоління талановитих педагогів, науковців та патріотів, тож свято зібрало справжнє сузір’я почесних гостей, викладачів та співробітників, здобувачів вищої освіти та випускників альма-матер.

Урочиста частина розпочалася зі вступного слова незмінного ведучого ключових сковородинівських заходів, провідного фахівця відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександра Молоткіна, який привітав учасників урочистого засідання наглядової ради та наголосив, що цей рік проходить під знаком 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Олександр Юрійович відзначив історичний шлях закладу: від невеликої філії столичного інституту до потужного, знаного в Україні та світі самостійного університету. Подякувавши попередникам і нинішньому колективу за невтомну розбудову альма-матер, промовець висловив тверду впевненість, що попереду на велику університетську родину чекають нові сторінки славної історії, які вони продовжуватимуть успішно писати разом.

Після того як присутні згуртувалися довкола виконання Державного Гімну України, вони схилили голови у журбі перед світлою пам’яттю захисників та захисниць України, мирних жертв що полягли у горнилі російсько-української війни. Почесне право покласти квіти до погруддя Григорію Сковороди на території університету було надано студенту IV курсу факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Петру Жилі та студентці факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Анастасії Чуприні.

Офіційну частину урочистостей відкрив ректор Віталій Коцур – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.

«Доброго дня, сковородинівці! Щиро вітаю вас із сьогоднішнім святом. Це лише початок нашого річного відзначення 40-річного поступу університету. За ці роки сформувалася потужна наукова школа, ми випустили тисячі фахівців, які сьогодні навчають і виховують молоде покоління на засадах людиноцентризму, патріотизму, любові до рідного краю та гідності. Ми виховали воїнів, ветеранів і тих людей, які нині творять сучасну Україну.
Сьогодні Університет Григорія Сковороди в Переяславі знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Нас знають як заклад, що готує не лише сильних педагогів, а й потужних управлінців, психологів, лідерів і державотворців. Особливо важливо, що 10% нашої університетської родини – це учасники бойових дій та ветерани. Саме тому сучасна місія університету – це не лише якісна освіта, а й потужна соціальна відповідальність і підтримка тих, хто боронить державу.
Що таке Університет Григорія Сковороди в Переяславі? Це дух історії, це наше гасло «Libertas per Sapientiam» – «Свобода через мудрість». Це понад 300 років освітньої традиції Переяславщини – від Переяславського колегіуму до сучасного класичного університету.

УГСП – це не просто заклад освіти. Це родина. Це місце, де об’єдналися люди з усіх куточків України, де знайшли підтримку наші колеги зі Сходу та Півдня. Я пишаюся тим, що маю честь працювати поруч із вами, бути частиною цієї великої команди та разом продовжувати нашу освітню традицію. Бажаю всім нам витримки, стійкості та єдності. Продовжуємо трьохсотлітню освітню традицію і святкуємо 40-річний поступ! Слава Україні!» – наголосив Віталій Вікторович.

 Надалі з екрану до сковородинівської спільноти звернувся Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий:

«Шановні колеги, шановна спільнота університету, дорогі друзі. Щиро вітаю вас із цією важливою датою 40-річчям відновлення традиції вищої освіти в Переяславі. Це не лише про дату, це про тяглість і про роль, яку університет відіграє сьогодні. Такий університет, як ваш, відноситься до містоутворюючих закладів, які є опорними точками для міста і регіону, формують середовище, утримують молодь, створюють можливості.

І це особливо важливо зараз. Окрім того, сьогодні окрема місія у педагогічних університетів, адже через підготовку вчителя ми фактично працюємо з майбутнім поколінням цієї країни. І це пряма відповідальність за якість школи, за підготовку вчителя і за ті результати, які ми побачимо вже найближчими роками. Але слід усвідомлювати, що сьогодні вища освіта виконує не лише освітню, але й важливу функцію стійкості.

Вона дає молоді можливість залишатися в Україні, навчатися, розвиватися, пов’язувати своє майбутнє з країною. Ми змінюємо підходи до фінансування вищої освіти, зокрема запускаємо систему грантів, щоб підтримувати вступників і давати їм більше можливостей обирати навчання в Україні. Паралельно ми розвиваємо можливості в науці, через проектну аспірантуру, через формування національної системи дослідників.

Це про те, щоб молоді люди могли не лише навчатися, а й реалізовувати себе в дослідженнях тут, в Україні. Для держави принципово важливо, щоб молодь залишалася в Україні, навчалася, розвивалася і бачила тут своє майбутнє. Наше завдання створювати для цього реальні можливості. Саме це ми робимо разом з вами», – йшлося у зверненні Оксена Васильовича.

Музичним подарунком для всіх присутніх став надзвичайно чуттєвий виступ студентки факультету української та іноземної філології університету Ольги Шевчук, яка виконала відому композицію із репертуару Алессандро Сафіна «Luna tu».

Наймасштабнішою частиною дійства стала церемонія нагородження. Спершу для вручення високих відзнак на сцену запросили Президента Національної академії педагогічних наук України, академіка НАПН України, доктора філософських наук, професора, голову Наглядової ради УГСП Василя Кременя.

«Доброго дня, шановні друзі. Шановний пане ректоре, студенти, викладачі, співробітники! Дозвольте від Наглядової ради вашого славного університету та від Національної академії педагогічних наук України щиро і сердечно привітати вас зі святом! Щойно відбулося засідання Наглядової ради, де ми заслухали звіт ректора Віталія Вікторовича про роботу за останній рік та й, власне, за всі п’ять років. Хочу доповісти вам, що Наглядова рада одноголосно високо оцінила діяльність і ректора, і всього колективу університету.

40 років – з одного боку, багато, як для життя людини, а з іншого, як для колективу, не так і багато. Але цей університет розвивався на моїй пам’яті, і я можу сказати, що зроблено було надзвичайно багато. Якщо порівняти стан речей 40 років тому і нинішній, то це абсолютно різні речі. У чому причина успіху? Перш за все, я думаю, у тому колективі, у всіх його поколіннях, які ці 40 років творили і сьогодні працюють в університеті. І, безумовно, це велика заслуга очільників закладу. Тому сьогодні я хотів би віддати особливе належне попередньому ректору – Віктору Петровичу Коцуру…», – на цих словах Василя Григоровича зала вибухнула гучними оплесками. Усі присутні підвелися зі своїх місць і стоячи аплодували протягом двох хвилин, віддаючи шану людині, яка присвятила своє життя становленню альма-матер. Розчулений Віктор Петрович вийшов на сцену і став поруч із Василем Кременем, який після овацій продовжив свою промову:

«Шановні друзі, я дуже радію з того, що був причетний до певних сторінок розвитку вашого університету. Пригадую 2000 рік: я тільки став Міністром освіти і науки, і тоді за клопотанням закладу ми вперше надали йому третій рівень акредитації. У 2002 році я підписав подання до Кабінету Міністрів щодо перетворення вашого інституту на університет. А вже у 2004 році, за поданням ректора Віктора Петровича Коцура, університет отримав найвищий, четвертий рівень акредитації.

Була й ще одна цікава сторінка нашої співпраці. Років десять тому ми разом із Віктором Петровичем були в Польщі, в Університеті Адама Міцкевича в Познані. Нам дуже сподобався їхній європейський формат назви: без оцих довгих і громіздких «державний вищий навчальний заклад, національний технічний…» і так далі. Ми обмінялися думками, і я сказав: «А чому б не зробити в Переяславі щось подібне?». Віктору Петровичу ідея теж припала до душі. І ось у 2021 році з’явилася ця лаконічна, красива назва – Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ви – спадкоємці потужних освітніх традицій. Таке глибоке історичне коріння, як у Переяславі, знайти десь в Україні важко. Нагадаю лише 1702 рік: за ініціативи Івана Мазепи тут була створена перша школа при єпархіальній кафедрі. До речі, пане ректоре і пане мере, це гарна нагода наступного року відзначити 325-річчя освітньої діяльності в місті Переяславі.

Ваш сьогоднішній успіх стоїть на плечах попередників, але він примножений завдяки вашим зусиллям. Я щиро дякую вам за творення цього потужного університету. Мені дуже приємно свідчити, що заклад має надзвичайно тісні зв’язки з Національною академією педагогічних наук України – у нас багато спільних проєктів, захистів та іншої співпраці. Тому НАПН України вирішила щедро, наскільки ми можемо, відзначити працівників університету. Вам 40 років, і ми прикинули, що по одній нагороді за кожен рік – це буде якраз. Тож маємо 40 нагород, і доведеться трохи зачекати, поки їх усі вручать. Дякую вам!», – підсумував президент НАПН України.

Спершу за багаторічну плідну науково-дослідну діяльність, зокрема вагомий внесок у вивчення інтелектуальної спадщини видатних діячів аграрної науки України та успішний захист дисертаційного дослідження на базі Університету; відзначаючи системну підтримку освітніх ініціатив, надання благодійної допомоги для розбудови інфраструктури закладу та вагомий особистий внесок у реалізацію соціально значущих проєктів; а також з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі медаллю Національної академії педагогічних наук України «Володимир Мономах» нагородили кандидата історичних наук, мецената та випускника університету Юрія Павлушка.

Надалі за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок у підготовку педагогів, розвиток вітчизняної науки й техніки та з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі були відзначені:

• Медаллю «Григорій Сковорода»: Коцур Віталій Вікторович, Джуран Василь Миколайович, Хомич Валерій Феодосійович, Троценко Валерій Володимирович, Чернов Борис Олексійович.
• Медаллю «Леся Українка»: Коцур Надія Іванівна, Доброскок Ірина Іванівна, Ігнатенко Наталія Вікторівна, Левченко Тетяна Миколаївна, Калмикова Лариса Олександрівна, Кучеренко Світлана Юріївна, Тютюнник Оксана Михайлівна, Шапран Ольга Іллівна, Токмань Ганна Леонідівна.
• Медаллю «Іван Франко»: Коцур Віктор Петрович, Куйбіда Віктор Віталійович, Козубенко Леонід Миколайович, Мірошніченко Денис Анатолійович, Потапенко Олександр Іванович.
• Медаллю «Ушинський К. Д.»: Васенко Василь Васильович, Дудар Василь Леонідович, Різник Вячеслав Володимирович, Сіропол Володимир Олександрович.
• Почесною грамотою Національної академії педагогічних наук України: Вінс Вікторія Анатоліївна, Воловик Людмила Михайлівна, Ткаченко Олеся Віталіївна, Соловйова Тетяна Миколаївна, Харченко Наталія Валентинівна.
• Грамотою Національної академії педагогічних наук України: Опанасенко Наталія Іванівна, Черненко Галина Миколаївна, Лохвицька Любов Василівна, Малашевська Ірина Анатоліївна, Руденко Оксана Володимирівна.
• Подякою Національної академії педагогічних наук України: Ковальська Катерина Володимирівна, Козубенко Юрій Леонідович, Перчук Оксана Володимирівна, Редзюк Вячеслав Володимирович, Хмельницька Олена Сергіївна, Хмельницька Людмила Василівна, Шемуда Марина Григорівна.

Перехід до наступного блоку привітань прикрасив виступ студента факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Іллі Головка, який виконав невмирущу пісню «Два кольори» (муз. О. Білаша, сл. Д. Павличка) у супроводі концертмейстера Світлани Чорнобай.

Церемонію продовжив Віце-президент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, член Наглядової ради Олег Рафальський.

«Надзвичайно приємно бути сьогодні в цьому залі, адже свята у нас зараз бувають не так часто, і тому радість від цього, мабуть, іще більша. Якщо ж говорити серйозно, то маю доручення від Президії Національної академії наук України привітати вас із 40-річним ювілеєм!

Коли ми думали, як вас привітати, то спробували проаналізувати: а якою ж є співпраця між Національною академією наук України та Переяславським університетом? Хотілося, щоб вона була такою ж системною, ґрунтовною та інституційною, як у Василя Григоровича з НАПН України. І виявляється, у нас теж є чим пишатися! Почнемо з основного: інститути Академії наук, зокрема Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, з 2011 року виховали вам діючого ректора. Він і досі працює у нас за сумісництвом та є прикладом для багатьох, як потрібно працювати в сучасному науковому світі – світі, де науковець має бути в рейтингах, відповідати найвищим стандартам та невпинно розвиватися.

По-друге, виявляється, частина наших інститутів уже давно системно співпрацює з університетом. Це Інститут історії України, Інститут філософії, Інститут джерелознавства. Як ви помітили, більшість із них суспільно-гуманітарного профілю, адже і сам заклад займається саме такими напрямами. Але є інститути й абсолютно іншого характеру, проте дуже важливі – це Інститут гідробіології, Інститут географії. Тобто ми маємо справжню інституційну співпрацю, яка в нинішніх умовах повинна тільки ширитися й розвиватися.

Наука і освіта нероздільні. Це можна зробити тільки штучно, адже ми всі знаємо: науковець, який не вчиться, перестає бути науковцем, а освітянин, який не займається наукою і не підтримує свій рівень, перестає бути освітянином. Ми – як сполучені посудини, настільки близькі, що розділити нас неможливо. Тому нині у світі, зокрема за океаном, популярний новий термін – «наукова освіта». За цим велика перспектива, і ми, чесно кажучи, з цим сперечатися не будемо, бо впевнені, що так воно і має бути.

Національна академія наук теж готувалася до свята. На минулому тижні ми провели спеціальне засідання Президії, де одностайно висловилися за те, щоб привітати і відзначити найкращих працівників вашого університету нашими академічними нагородами. Тому я прошу мені допомогти. З величезним задоволенням маю честь оголосити…», – зазначив Олег Олексійович, перейшовши до приємної місії відзначення сковородинівців.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок працівників Університету Григорія Сковороди в Переяславі у розвиток освіти, науки, підготовку педагогічних і науково-педагогічних кадрів та утвердження авторитету вітчизняної науки Національна академія наук України нагородила: Коцура Віталія Вікторовича (відзнакою «За професійні здобутки»), Шапрана Юрія Петровича (відзнакою «За підготовку наукової зміни»), Брехунця Анатолія Івановича (Почесною грамотою Президії НАН України і ЦК профспілки), Гончаренка Олексія Миколайовича, Дем’яненка Бориса Леонідовича, Рика Сергія Миколайовича (Подякою НАН України).

За тим естафету привітань перейняв Голова Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт:

«Шановні друзі, шановні колеги, дорогий Віталію Вікторовичу, дорогий Вікторе Петровичу! У мене сьогодні також свято, і я поясню чому. Щиро вітаю вас, адже кожне таке святкування нині – це певне психологічне розвантаження і відпочинок від того надскладного світу, у якому ми живемо.

Травневими весняними днями 1986-го року – професор Потапенко і Віктор Петрович не дадуть збрехати – ми разом із Сергієм Миколайовичем вперше з’явилися на цій землі, у Переяславському університеті. Відтоді, як влучно зазначив Віталій Вікторович, цей заклад став для мене справжнім затишком, став рідним і надзвичайно важливим у моєму житті – багато в чому завдяки нашій багаторічній дружбі з Віктором Петровичем та університетською родиною.

Майже щорічно я маю честь вручати відзнаки на ваших конференціях. Лише тиждень тому ми передали сюди 17 чи 18 нагород! Думаю, якщо порахувати всі відзнаки, які за ці роки вручила вам Національна спілка краєзнавців України, їх кількість буде не меншою, ніж в Академії наук. І це абсолютно заслужено! Адже та робота, яку проводить переяславська краєзнавча спільнота – вкрай важлива, часто волонтерська, спрямована на підтримку всіх нас. Проведення щорічних конференцій, круглих столів, наших краєзнавчих та історичних експедицій, підготовка видань – усе це було б просто неможливим без Переяслава і без вашої колосальної підтримки. Дякую вам за це! А зараз я з великою радістю перейду до вручення сьогоднішніх нагород», – вітально анонсував Олександр Петрович.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий внесок у підготовку педагогів, розвиток вітчизняної науки й техніки та з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі Національна спілка краєзнавців України нагородила: Березанську Ірину Михайлівну, Ващенка Сергія Володимировича, Водяного Олега Миколайовича, Козубенка Юрія Леонідовича, Коцур Лесю Михайлівну.

Нотку патріотичної енергетики у залі запалив фахівець навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко, виконавши легендарну композицію Володимира Івасюка «Червона рута».

Яскравим візуальним доповненням до урочистих промов та привітань став показ нового промо-відео Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Присутні в залі мали змогу переглянути динамічний ролик, який у ключових датах підсумував величний 300-річний поступ освітньої традиції на Переяславщині. Ця захоплива відеомандрівка крізь століття – від зародження Переяславського колегіуму до потужного сучасного закладу вищої освіти – наочно продемонструвала глибоке історичне коріння, тяглість поколінь та незламний дух сковородинівської родини, яка продовжує творити історію, яка триває.

Безумовно, Університет є серцем Переяславської громади, тому до вітань не міг не долучитися міський голова міста Переяслава Вячеслав Саулко.

«Бути сьогодні на такому святі – це велика честь. Переяслав – це історія, культура і духовність, це місто, де зароджувалася нація. З давніх-давен він був потужним центром розвитку мови, науки та культури. І ми пишаємося, що ця славетна історія продовжується донині, і продовжуєте її саме ви! Щойно ми бачили на екрані віхи нашого поступу, а до цього – вітали на сцені відданих своїй справі людей. Саме ці науковці, професори та викладачі є величчю нашого міста.

У Переяславі діє понад два десятки музеїв, але однією з найяскравіших перлин громади є Університет Григорія Сковороди. Завдяки вам Переяслав знає весь світ – варто лише згадати, скільки ваших вихованців, олімпійських чемпіонів, підіймають прапор України на світових аренах! Окремо хочу звернутися до студентів: саме ви сьогодні творите славу університету і країни, ви – наше майбутнє.

Місто і університет – це неподільне ціле. Ми маємо надзвичайно тісну співпрацю з вашим чудовим, найенергійнішим та найспортивнішим ректором Віталієм Коцуром. Як один із прикладів нашої єдності – спільними зусиллями висаджений дендропарк, що вже став окрасою і закладу, і всієї громади. Слава нашому університету, слава викладачам, слава нашим героям-захисникам і слава Україні! А тепер маю велику честь відзначити подяками від міської ради тих сковородинівців, які примножують славу нашого краю», – ствердив Вячеслав Володимирович.

За особисті наукові здобутки, високу публікаційну активність і науково-пошукову діяльність та з нагоди Дня науки Переяславська міська рада нагороджує: Дзюбенко Олену Володимирівну, Костика Євгенія Петровича, Кравченко Тетяну Петрівну, Хараджи Марину Вікторівну, Шевчук Ларису Дмитрівну, Костінську Ольгу Миколаївну, Красюк Валентину Михайлівну, Лоху Анатолія Анатолійовича, Обертій Ніну Павлівну, Погребну Людмилу Миколаївна, Рубан Інну Володимирівну, Семененко Олену Газисівну, Товкун Лідію Павлівну.

Музичним акордом перед фінальним блоком знову стала пісня «Ми – українці» (муз. І. Корнілевича, сл. А. Матвійчука) у виконанні студента Іллі Головка.

Кульмінацією заходу стало вручення відзнак згідно з наказом ректора Віталія Коцура. З метою відзначення працівників і підбиття підсумків наукової та науково-педагогічної діяльності університету за багаторічну сумлінну працю, вагомі творчі досягнення, професійну майстерність та з нагоди Дня науки наказом університету було затверджено:

• Нагородити відзнакою університету «Орден княгині Ольги»: Онищенко Наталію Петрівну, Базилевич Наталію Олександрівну.
• Нагородити відзнакою університету «Орден Володимира Мономаха»: Кириченко Тараса Григоровича.
• Нагородити грамотою університету: Левченко Інну Миколаївну, Молоткіну Валентину Костянтинівну, Волженцеву Ірину Вікторівну, Доцевич Тамілію Іванівну, Литвина Андрія Федоровича, Мисан Інну Володимирівну, Ніколаєва Леоніда Олеговича, Стеценко Аллу Іванівну, Юзковець Ірину Олександрівну, Крикун Валентину Сергіївну, колектив Центру ветеранського розвитку (керівник – Т.М. Кузьменко).
• Оголосити подяку із занесенням у трудову книжку: Довжуку Ігорю Володимировичу, Калмикову Георгію Валентиновичу, Довгополій Людмилі Іванівні, Летючій Любові Петрівні, Пивовару Андрію Анатолійовичу, Якубі Василю Володимировичу.
• Оголосити подяку університету співробітникам бібліотеки за вагомий внесок в організацію інформаційно-бібліографічної роботи: Забарило Любові Михайлівні, Деркач Тетяні Леонідівні.
• Оголосити подяку співробітникам університету за допомогу в організації та забезпеченні наукової діяльності: Гагаріній Ірині Станіславівні, Йосипенко Олені Вікторівні, Лесик Людмилі Олександрівні, Шкирі Ользі Іванівні, Савенку Ігорю Васильовичу, Паламарчук Оксані Миколаївні, Плужник Оксані Василівні, Юхименко Наталії Федорівні, Герасимчуку Віктору Петровичу, Вовкодаву Андрію Михайловичу, Омельченко Вікторії Олександрівні, Потупі Тетяні Василівні, Бабаку Олександру Анатолійовичу.

За перемоги у престижних всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних змаганнях (зокрема форумі «Дотик природи–2025», конкурсі «Освіта для сталого розвитку», мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка та конкурсі з української мови та літератури) грамотами університету нагородили: Острадчука Олександра, Ситник Карину, Сентіщеву Юлію, Пушкар Алевтину та Авраменко Анну. Окрему подяку за підготовку талановитих студентів-переможців висловили Великдан Юлії Віталіївні.

Натомість за плідну науково-дослідну роботу та активну участь у діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених грамотами нагородили: Березіна Антона, Лилу Діану, Омельяненко Вікторію, Пипко Катерину, Середу Ірину, Спасуна Олександра, Захарченка Дениса, Шепель Анастасію, Герасименка Олексія, Рижука Антона, Євдоченка Владислава, Гречку Назара, Марущака Івана, Меренкова Артема, Мисан Вікторію, Острадчука Олександра, Петренко Юлію, Ющенко Ангеліну, Калюжку Мирославу та Шевчук Ольгу.

На завершення цього величного свята випускниця університету Ганна Мельник виконала зворушливу фінальну пісню Назарія Яремчука «Родина». Ця композиція якнайкраще підкреслила головний лейтмотив заходу: Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це міцна, згуртована і непереможна родина, яка вже 40 років гідно тримає освітній та науковий стрій України. Це історія, що триває.

Усі фото від фотографині університету Ірини Середи з нагородження знайдете за посиланням: https://fex.net/uk/s/b2yfmxa 

10 жовтня 2025 року в молодіжному центрі КЗ «Недригайлівський центр культури і дозвілля» відбувся вечір пам’яті «Збережемо тепло душі», присвячений 90-річчю з дня народження видатного українського історика, краєзнавця, педагога, публіциста та журналіста Петра Коцура. У рамках заходу підсумували XIV щорічний відкритий краєзнавчий, історико-культурологічний конкурс на здобуття премії імені Петра Михайловича, який традиційно популяризує історію рідного краю.

На захід прибула родина ювіляра: син Анатолій Коцур – доктор історичних наук, професор Київського університету ім. Тараса Шевченка, та онук Віталій Коцур – доктор історичних наук, кандидат політичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Також був присутній Олександр Лисенко – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заступник директора Національної спілки краєзнавців України. Гості, як і поціновувачі спадщини Петра Коцура, відзначили його внесок у краєзнавство, який надихає дослідників, журналістів і всіх, хто прагне правди та знань.

Петро Коцур – член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, автор шести фундаментальних книг з історії рідного краю та понад 500 публікацій, зокрема близько 400 статей, нарисів, етюдів і розповідей у районній газеті. Його праці відображають нелегке, але сповнене духовності життя земляків. У селі Сакуниха, де він пропрацював усе життя вчителем історії, Коцур створив один із найкращих шкільних краєзнавчих музеїв Сумської області. За свою працю він був нагороджений понад 50 грамотами, 20 подяками, медаллю «Ветеран праці», дипломом Лауреата премії імені Героя України Михайла Сікорського, званнями «Людина року» Недригайлівщини та «Почесний громадянин Сакунихи» (посмертно).

Петро Михайлович виховав трьох синів – Анатолія, Віктора та Володимира, які закінчили школу із золотими медалями. На жаль, Володимир передчасно пішов із життя. Анатолій і Віктор обрали шлях батька, ставши докторами історичних наук. Віктор Коцур, академік НАПН України, до недавнього часу очолював Університет Григорія Сковороди в Переяславі, нині є головою Вченої ради нашого закладу. Онук Петра Михайловича, Віталій Коцур, продовжує сімейну традицію як ректор нашого університету. Династію Коцурів об’єднує любов до України та її історії.

Керуючий справами та секретар виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради Юлія Шевченко звернулася до присутніх зі словами вдячності родині Коцурів за їхній приклад духовності. Вона наголосила на важливості таких заходів для збереження історичної пам’яті та коріння для нащадків, підкресливши внесок Петра Коцура у прославлення Недригайлівщини.

Учениця Петра Михайловича Катерина Рогозіна поділилася спогадами про шкільне життя, а завідувач КЗ «Недригайлівський краєзнавчий музей Державного історико-культурного заповідника «Посулля» Іван Абаровський розповів про пошуково-дослідницьку роботу та краєзнавчі здобутки ювіляра. У залі працювала виставка книг «Талант підкріплений працею», підготовлена працівниками КЗ «Недригайлівська публічна бібліотека», а також експозиція світлин із сімейного архіву родини Коцурів.

Неймовірного тепла додали зустрічі тематичні пісні у виконанні творчих колективів Недригайлівського центру культури і дозвілля та мистецької школи. Серед іншого, пригадали й такий цікавий випадок із життя Петра Коцура: у одній із центральних українських газет він опублікував статтю про ясени, що росли край дороги. Ця стаття надихнула композитора Олександра Білаша створити музику, до якої поет Михайло Ткач написав слова. Пісню виконав Дмитро Гнатюк, і вона стала відомою в Україні.

Лауреатами конкурсу у 2025 році стали краєзнавці Іван Абаровський, Володимир Богатир і Петро Яковенко. Переможницею вікторини на краще знання історії краю та життєпису Петра Коцура стала вчителька історії Вільшанського ліцею Валентина Бабенко.

У своїх промовах організатори конкурсу дякували за збереження кращих традицій регіону та відзначили лауреатів цьогорічного конкурсу та учасників дипломами, медалями, преміями та подарунками. Ще кожен учасник отримав фотоальбом «Батькова мудрість» (частина 1), що містить 400 світлин земляків, зібраних у результаті багаторічної пошукової роботи.

Також варто зазначити, що протягом року 36 кращих матеріалів конкурсу було опубліковано на шпальтах газети «Голос Посулля» та ще дванадцять – у друкованих виданнях Роменщини.

Петро Коцур залишив неоціненний слід у історії Недригайлівщини, а його життя є прикладом для наслідування. Захід його пам’яті ще раз підтвердив те, що такі постаті, як Петро Коцур, дарують духовний хліб, аби душа нації не втрачала своєї сили. У 2026 році відбудеться XV конкурс краєзнавчих дописів імені Коцура, який, за сподіваннями організаторів, стане ювілейним і пройде в умовах мирного часу, засвідчивши перемогу України.

29 травня 2023 року з нагоди відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства в конференц-залі імені В. О. Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся науково-просвітницький захід «Краєзнавчі зустрічі». Цьогоріч традиційна ініціатива, що реалізується науково-дослідним відділом історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» була втілена у партнерстві з підрозділами кафедрою історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін; навчально-науковим центром історичного краєзнавства Київщини та науковою бібліотекою Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, а також Переяславським міським осередком Національної спілки краєзнавців України.

З вітальним словом від імені Національної спілки краєзнавців України (далі – НСКУ) до присутніх звернувся заступник голови НСКУ доктор історичних наук, професор Віктор Коцур, який наголосив на важливості краєзнавчої роботи для збереження історичної пам’яті українського народу. Натомість ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур зауважив на важливій місії Переяслава як історичного та культурно-освітнього центру та актуальних напрямках співпраці з НІЕЗ «Переяслав».

Також до виступаючих приєднався голова Переяславського осередку НСКУ кандидат історичних наук, професор Олександр Колибенко, який розповів про важливі краєзнавчі проєкти, які втілюються переяславськими краєзнавцями, а також зауважив на важливості вивчення візуальних джерел й, зокрема, розповів присутнім про найдавніші літописні зображення пов’язані з Переяславщиною.

Надалі в основній частині зібрання, модератором якого був кандидат історичних наук, завідувач навчально-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» Тарас Нагайко, старшим науковим співробітником навчально-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» кандидатом історичних наук, доцентом Оленою Колибенко було прочитано лекцію на тему: «Переяслав на мініатюрах Радзивіллівського літопису».

На наочному матеріалі спікерка здійснила огляд найбільш виразних сюжетів з історії середньовічного Переяслава, відображених у пам’ятці, а також продемонструвала потенціал подальшого вивчення вказаних візуальних джерел.

Загалом було окреслено сім сюжетів, пов’язаних з історію одного з найдавніших міст України, та проаналізовано одинадцять зображень Радзивіллівського літопису. Поза тим, вона ознайомила аудиторію з історією створення, побутування та вивчення літописної пам’ятки.

Інформацію надано НІЕЗ «Переяслав»

Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання», який щорічно відбувається у Переяславі на знак пошанування постаті Героя України Михайла Івановича Сікорського, хоч і з місячним запізненням (у зв’язку з масованими обстрілами спричиненими повномасштабним вторгненням російських військ на територію України) знову об’єднав наукову та творчу громадськість України та Переяславщини.

Захід відбувся в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі минулої середи, 16 листопада 2022 року – під акомпонемент повітряних тривог і сирен.

Засідання незмінно відкрив чуттєвий кліп «Сіла птаха», де як і одинадцять років поспіль з екранів на учасників зібрання як завжди проникливо та мудро, крізь століття, поглянули очі Михайла Сікорського – визначного музейного діяча, який відійшов у вічність 27 вересня 2011-го. Вшанувавши пам’ять полеглих захисників України та мирних жителів внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України та пам’ять Михайла Івановича незмінний модератор заходу Олександр Молоткін представив почесних гостей свята, які очно долучилися до його проведення у 2022 році: завідувача відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, заступника голови Національної спілки краєзнавців України, Почесний краєзнавець України Олександра Удода; доктора історичних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України, академіка Національної академії педагогічних наук України, у 1998–2021 роках ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, нині голову Вченої ради університету, заступника голови Національної спілки краєзнавців України, «Почесного громадянина міста Переяслава», Почесного краєзнавця України Віктора Коцура; діючого голову Переяславської міської територіальної громади, «Почесного громадянин міста Переяслава» Вячеслава Саулка; голову Переяслав-Хмельницької міської ради у 2006–2010 роках, «Почесного громадянина міста Переяслава» Івана Якименка; генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича та заступника генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з науково-методичної роботи, голову міського осередку Національної спілки краєзнавців України Олександра Колибенка, а також «Почесного громадянина міста Переяслава», голову громадської організації «Старий Дніпро» Віталія Іващенка та інших достойників, зокрема Лауреатів премії імені Героя України Михайла Сікорського минулих років, яким вдалося у цей день бути присутніми в залі.

У своїх вітальних промовах усі гості пригадували постать Михайла Івановича, ділилися з чим міська влада та краєзнавча спільнота підходять до відзначення 100-річчя від дня народження Сікорського – відомо, що НІЕЗ «Переяслав» вже незабаром мають присвоїти ім’я його батька, а в місті з’явиться бронзовий пам’ятник Михайлові Сікорському. Поза тим згадували імена та сторінки поступу українського краєзнавства в добу Української Незалежності, розглядали актуальні аспекти його вивчення в умовах війни, рефлексували щодо сучасних реалій та прийдешніх горизонтів діяльності Національної спілки краєзнавців України тощо.

Центральною подією цього дня стало ювілейне, десяте за ліком, вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Передувала цій миті фотопрезентація «Лауреати Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України (2013-2021)». Цьогорічними лауреатами цієї високої нагороди стали двоє лауреатів. Це – історикиня та етнографиня Ніна Захарчук, яка у 1984–2011 рр. була завідувачкою Музею класика єврейської літератури Шолома-Алейхема НІЕЗ «Переяслав» й  історик та археолог Дмитро Тетеря. У 2005–2018 він був завідувачем науково-дослідного відділу «Музей трипільської культури», у 2018–2022 рр. завідувачем науково-дослідного відділу археології Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». З 10 березня 2022 р. і донині – офіцер Збройних сил України. Нагороду від імені чоловіка отримувала знана музейна працівниця нашого краю, директорка єдиного в Україні Музею кобзарства НІЕЗ «Переяслав» Світлана Тетеря.

Як Ніна Олександрівна так і Світлана Анатоліївна говорили про те, наскільки важливою є ця відзнака для нагороджених. Зазначали, що вона підкреслює гідним рубіконом їхнього багаторічного краєзнавчого та музейного поступу, згадували про його витоки, дякували причетним, ділилися планами на майбутнє. Слід додати, що цю щорічну загальноукраїнську краєзнавчу премію Національної спілки краєзнавців України на честь Михайла Івановича заснували ще у 2013 році. Вона присуджується діячам культури, науки та освіти за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи.

У другій половині дня роботу Форуму було продовжено у форматі спільного засідання Правління Національної спілки краєзнавців України та її Переяславського міського осередку, під час якого, серед іншого, гостем свята заступником голови Національної спілки краєзнавців України, Почесним краєзнавцем України Олександром Удодом було вручено подяки НСКУ таким викладачам та співробітникам Університету Григорія Сковороди в Переяславі: Коцуру Роману Володимировичу – доктору філософії, доценту кафедри загальної історії, правознавства і методики навчання; Молоткіній Валентині Костянтинівні – доктору історичних наук, професору, завідувачці кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін та Потапенко Руслані Михайлівні – доктору філософії, доценту кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін. Натомість голова Вченої ради УГСП Віктор Коцур нагородив краєзнавців краю почесними відзнаками університету – «Орденом Володимира Мономаха» удостоєно Михайла Гича – Заслуженого юриста України, лауреата Премії імені Героя України Михайла Сікорського (2015 р.), мецената, краєзнавця, члена Національної спілки краєзнавців України й Олександра Колибенка – кандидата історичних наук, професора, заступника генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», голову Переяславського осередку Національної спілки краєзнавців України. «Медаль Михайла Сікорського» отримала директорка публічної бібліотеки с. Єрківці Дівичківської сільської ради Київської області Ольга Шульга.

Надалі робота продовжилася у форматі пленарного засідання, в ході якого, за участі дослідників Переяслава, презентували книги краєзнавчої тематики, які побачили світ у 2021-2022 рр. Нижче наводимо їх перелік:

Видання 2021 р.

1. Вюнище та Козинці. Історія сіл Переяславського краю. статті, спогади, документи / М. Ю. Чирков [та ін.]; за заг. наук. ред. І. І. Доброскок, О. В.Колибенко. – Кам’янець-Подільський (Хмельниц. обл.): ТОВ «Друкарня «Рута», – 624 с. : іл. 500 (Серія: Затоплені села Переяславщини; кн. 5).
2. Кузьмицька І. Заквітчена Україна: альбом / Ірина Кузьмицька, Ольга Шкира. – Переяслав: Фокус-Медіа, 2021. – 32 с.
3. Лой В. І. Біля підніжжя Виблої Могили або історія села Козлів з давніх часів і дотепер / Василь Лой. – Київ: Саміт-книга, 2021. 304 с.
4. Людина в історії краю: Переяславщина: матеріали круг. ст. «Краєзнавство Переяславщи ни: дослідження, проблеми, постаті», м. Переяслав, 13 жовт. 2021 р. / упоряд.: Т. Ю. Нагайко, О. А. Горбовий. Переяслав – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2021. 148 с. (Серія «Краєзнавча бібліотека Переяславщини» ; вип. 20).

2022

5. «Сікорські читання» : Х Всеукр. історико-культуролог. форум, 20 жовтня 2021 р. / [укл. : Т. Нагайко; стенограм. О. Горбовий, М. Щербина]; Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Переяслав (Київ. обл.) – Кам’янець-Подільський (Хмельн. обл.): ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. 72 с. : іл.
6. Гич М.М. Єрковці. Історія села Переяславського краю. Колективізація. Розкуркулення. Голодомор. Репресії. / М. М. Гич. – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. – 528 с. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини: вип. 22.).
7. Колибенко Ол. В., Колибенко О. В. Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – Переяслав– Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. 252 с. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини: вип. 21.).
8. Галина Бузян – талановита археологиня, музеєзнавець та пам’яткоохоронець Переяславського краю (до 70-річчя від дня народження) / упоряд., авт. вступ. ст.: Д. А Тетеря, О. О. Прядко, В. М. Білоусько. Переяслав – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. 100 с.: іл.
9. Із музейного зібрання… Традиційні сорочки Лівобережної Черкащини початку ХХ століття: каталог / авт.-упор.: В. М. Білоусько, Д. А. Тетеря. Переяслав – Київ: ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2022. 32 с.: іл.
10. Григорій Сковорода і Переяславщина : хрестоматія : ювілей. вид. на честь 300-х роковин від дня народж. «українського Сократа» / уклад.: О. І. Шкира, Л. В. Губар, Т. Л. Деркач [та ін.] ; вступ. ст. В. В. Коцура. – Переяслав (Київ. обл.) : Домбровська Я. М., 2022. – 606 с.

Серед друкованих новинок наукових розвідок, видання результатів яких анонсовано на найближчий час два видання –  Добраничівка. Плужники. Ташань. Села в матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років». [архівні дослідж.] / [упоряд. та авт. передм. Ю. Б. Коржов]. – Переяслав (Київ. обл.) ; Кам’янець-Подільський (Хмельниц. обл.) : ТОВ «Друкарня Рута», 2022. – ? с. – (Серія «Краєзнавчі зошити»; вип. 2) й Городище було, немов у вінку. Село у спогадах та документах // авт.-упоряд.: М. К. Михняк; наук. ред. І. І. Доброскок, О. В. Колибенко. Київ: «Український пріоритет», 2022. 520 с., іл. 296 (Серія «Затоплені села Переяславщини»; кн. 4).

Наостанок засновники та організатори Форуму незмінно дякують усім, хто понад десятиліття його проведення словом і ділом долучився до спільної справи – пошанування пам’яті визначного музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського та за сприяння розвитку культурно-наукового надбання Української держави. Нагадаємо, що незмінними співорганізаторами заходу, крім Університету Григорія Сковороди в Переяславі, є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» й Національна спілка краєзнавців України.

Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання», який щорічно відбувається у Переяславі з нагоди пошанування постаті Героя України Михайла Івановича Сікорського, вдесяте об’єднав наукову та творчу громадськість України. Цьогорічний ювілейний захід 13 жовтня, у день народження творця переяславських музеїв, відкрив традиційний круглий стіл «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті», що мав спеціальну тему: «Людина в історії краю».

Відкриваючи засідання, генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич зауважив на основних завданнях щодо збереження творчого спадку М. І. Сікорського, відмітив значний внесок багатьох поколінь музейних працівників та наголосив на важливості розвитку краєзнавчого руху на Переяславщині, як важливої складової наукової діяльності Заповідника. До програми круглого столу було включено 25 тем доповідей. За результатами його роботи буде опубліковано збірник матеріалів під назвою «Людина в історії краю. Переяславщина».

Вшанування пам’яті визначного музейного діяча, який відійшов у вічність рівно десятиліття тому, 27 вересня 2011-го в Переяславі на 88-му році життя, в межах роботи Форуму продовжилося 20 жовтня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Як і минулого року, в умовах пандемії, формат заходу було дещо змінено. Зокрема, організатори урочистостей відмовилися від концертного супроводу. Зібрання містило у своїй програмі традиційні тематичні заходи з пошанування пам’яті Героя України Михайла Сікорського: наукові та культурно-мистецькі дійства, круглі столи, виставки, презентації, майстер-класи, творчі зустрічі та багато іншого. Упродовж роботи Форуму в аудиторіях та інших локаціях університету було розгорнуто мистецькі та просвітницькі виставки. Зокрема, виставки творчих робіт викладачів та студентів університету «Світ символіки в українському етнографічному мистецтві», «Споконвічні образи Дерева-життя у декоративному мистецтві», «Народна архітектура Середньої Наддніпрянщини», декоративна композиція з елементами об’єму «Квіти», книжкова виставка «Краєзнавство Переяславщини» та традиційна виставкова експозиція «Михайло Сікорський – гордість України». Також для учасників заходу викладачами кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання було підготовлено майстер-класи з малярства на склі «Мотиви полтавського народного розпису скрині» та техніки декупажу «З Україною в серці».

Перед тим як завітати в Університет учасники читань поклали квіти до могили Михайла Івановича на Заальтицькому кладовищі. Під час урочистої частини зібрання з вітальними словами до учасників форуму звернулися голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, в.о. ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, голова організаційного комітету Віктор Коцур, лідер політичної партії Громадський рух «Рідна країна», Микола Томенко, міський голова Вячеслав Саулко, заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав» з науково-методичної роботи Олександр Колибенко. Усім промовцям направду було що згадати, позаяк кожного з них пов’язують світлі історії знайомства та співпраці з іменитим музейником. Кожен з них висловив думку про те, що пам’ять про Михайла Івановича не лише треба зберігати, а й примножувати та розвивати.

Центральною подією цього дня стало дев’яте за ліком вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Цьогорічними лауреатами цієї високої нагороди стали п’ять лауреатів. Це – історик, етнограф, музеєзнавець Людмила Набок (м. Переяслав), завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Надія Кукса (с. Суботів Чигиринської міської громади), директор музею історії м. Коломия, Заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України та Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, член Національної спілки краєзнавців України, Почесний краєзнавець України Михайло Арсак (м. Коломия), доктор історичних наук, професор кафедри історіографії і джерелознавства, декан факультету туризму ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», академік Української історичної академії наук, член-кореспондент Академії туризму України, Почесний краєзнавець України, член Правління Івано-Франківської обласної організації НСКУ Володимир Великочий, голова Івано-Франківської обласної організації НСКУ, член президії НСКУ, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, Почесний краєзнавець України Михайло Косило (обидва – м. Івано-Франківськ). Усі нагороджені у своїх промовах поділилися своїми здобутками на ниві вітчизняного краєзнавства, міркували про його проблеми та перспективи, і пообіцяли ще неодноразово прислужитися українській краєзнавчій справі на рідних Київщині, Черкащині та Івано-Франківщині.

Слід додати, що цю щорічну загальноукраїнську краєзнавчу премію Національної спілки краєзнавців України на честь Михайла Івановича заснували ще у 2013 році. Вона присуджується діячам культури, науки та освіти за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи. Поза тим, у червні 2014-го на честь Михайла Івановича рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради перейменували вулицю Московську.

Урочисту частину Форуму також склало вручення Черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича, лауреатом якої став переяславський журналіст та краєзнавець Микола Михняк. Поза тим, під час заходу за багаторічну діяльність у популяризації історії рідного краю та України університетську відзнаку «Орден Володимира Мономаха» отримав письменник та краєзнавець Іван Шпиталь.

У другій половині дня роботу Форуму було продовжено у форматі спільного засідання Правління Національної спілки краєзнавців України та її Переяславського міського осередку, під час якого було вручено квитки новим членам НСКУ (викладачі Оксана Плужник, Ірина Трускавець та Роман Коцур – прим.авт.), а також відзначено грамотами та подяками найактивніших краєзнавців Переяславщини, серед яких було чимало викладачів та співробітників Університету.

Під час заключної частини зібрання громадськості було представлено нові друковані краєзнавчі видання: щорічник «Краєзнавство Переяславщини» (Вип.1.); збірки: «Особистість у локальному історичному просторі : Переяславщина» – упорядники Тарас Нагайко, Олександр Горбовий; «Положаї. Село в Генеральному описі Лівобережної України 1765–1769 років» – упорядник Юрій Коржов; монографії: «Пам’ятки доби бронзи Середнього Потрубіжжя» – автор Юрій Костенко, «Золотоноша: історична топографія та фортифікації» – автор Олександр Прядко, «Козацтво Переяславського полку: походження, персоналії, події, факти» – автор В’ячеслав Лоха, «Єрковці. Історія села Переяславського краю. Служба в царській армії. Перша світова війна. Громадянська війна 1918‑1922 рр.» – автор Михайло Гич та інші публікації. Також було анонсовано майбутні видання серії «Затоплені села Переяславщини»: «Городище було, немов у вінку. Село у спогадах та документах» – автор/упорядник Микола Михняк і «Вюнище та Козинці. Історія сіл Переяславського краю. Статті, спогади, документи» – автор/упорядник Микола Чирков. Також учасники зібрання почули про ідею створення історичного атласу Переяслава – доповідач Ростислав Сосса.

Перебіг форуму у 2021 році відслідковували місцеве онлайн-видання «Інформатор» та освітнього телепроєкту «Навчайся з нами» на «5 каналі» – ось їх відеоогляди події:

11 квітня 2019 року відбулася чергова подія в межах науково-просвітницького проекту «Краєзнавчі зустрічі». Проект було започатковано у жовтні 2018 р. Він реалізується працівниками науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основну увагу зосереджено на оприлюдненні наукової інформації щодо важливих історичних подій, висвітленні ролі та значення відомих постатей, поширенні відомостей про об’єкти історико-культурної спадщини, що мають безпосередній взаємозв’язок з Переяславщиною. Проект має на меті популяризацію знань про історичне минуле Переяславщини та спрямований на відновлення історичної пам’яті та виховання патріотизму шляхом донесення актуальної інформації до широкого загалу слухачів. Цільову аудиторію проекту складають історики, краєзнавці, освітяни, викладачі, студенти, учителі, учні, працівники культурних установ, містяни, що цікавляться історичним минулим рідного краю.

Черговий захід проекту відбувся у конференц-залі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». У присутності широкої цільової аудиторії (музейні працівники, викладачі, студенти, бібліотекарі, журналісти та представники громадськості) відбулася зустріч з дослідником історії Переяславщини, членом Національної спілки краєзнавців України Юрієм Коржовим. Організаційне сприяння надали бібліотека та наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених цього навчального закладу, а також місцеві засоби масової інформації – ТРК «Альта» та газета «Вісник Переяславщини». Приводом для зібрання послугувала поява друком одразу трьох праць Юрія Коржова, що вийшли у серії «Краєзнавча бібліотека Переяславщини», що започаткована при НІЕЗ «Переяслав»:

• Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю. У 2-х томах / Ю.Б. Коржов. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2017. – Т. 1. – 280 с. іл. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини ; вип. 4).
• Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю. У 2-х томах / Ю.Б. Коржов. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2018. – Т. 2. – 520 с. іл. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини ; вип. 11).
• Коржов Ю. Б. Пологи-Вергуни. Село в матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років. Переяславський полк. / Упорядник Ю. Б. Коржов. – Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2018. – 154 с. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини ; вип. 12).

Модератором зустрічі виступив завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав», к.і.н. Тарас Нагайко. Ним для присутніх було представлено електронну презентацію серії «Краєзнавча бібліотека Переяславщини». На початку заходу присутні мали змогу почути розлогий виступ голови міського осередку Національної спілки краєзнавців України, к.і.н., професора Олександра Колибенка, в якому він окреслив стан розвитку краєзнавства на Переяславщині та охарактеризував найбільш помітні краєзнавчі видання, що вийшли друком поза згаданою серією.

Традиційно під час проведення краєзнавчих заходів діяла книжкова виставка краєзнавчих видань, організована бібліотекою університету.

У процесі презентації автор представив загалу багаторічні наукові напрацювання, окреслив основні напрями власної пошукової роботи, а також дав оцінку наявній джерельній базі. Виступ спікера та загальне обговорення стосувалося теми «Генеалогічні та археографічні студії в історичному краєзнавстві».

Доповідаючи про роботу над книгами, Юрій Коржов відзначив, що допомогу у редагуванні, рецензуванні, макетуванні вказаних праць та консультування під час їх написання здійснили Валентина Батрак, к.і.н., проф. Олександр Колибенко, Володимир Набок, Людмила Набок, к.і.н. Тарас Нагайко та к.і.н. Олекандр Юрченко. Також автор подякував усім, хто надавав відповідні матеріали та відомості, зокрема науковцям відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Галині Бузян, Дмитру Тетері, Олександру Прядку та односельцям.

Під час заходу до слова були запрошені численні гості – учасники «Краєзнавчих зустрічей». Зокрема, виступи мали: дружина автора Анжеліка Батечко, історик-етнограф Людмила Набок, голова ГО «Старий Дніпро» Віталій Іващенко, член цієї організації краєзнавець Микола Чирков, завідувач Меморіального музею Г.С. Сковороди Тетяна Родіоненко, делегація гостей з с. Ташань, директор університетської бібліотеки Ольга Шкира. Учасники заходу висловили бажання зустрітися знову за чергової нагоди – появи нового видання з історії Переяславщини.

ДОВІДКА:

Коржов Юрій Борисович. Народився 21 листопада 1966 р. в м. Києві. У 1988 р. закінчив Київське вище військове авіаційно-інженерне училище. Старший науковий співробітник наукового центру зв’язку та інформатизації Генерального штабу Збройних Сил України, підполковник запасу. Одружений, має чотирьох дітей, трьох онуків. Автор наукової монографії «Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю» у 2-ох томах. Упорядник та видавець матеріалів Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр. в межах Переяславського полку, зокрема про населені пункти: Вергуни, Положаї, Ташань. Коло наукових інтересів: історія України, історія Переяславщини, генеалогія. Член Національної спілки краєзнавців України.

Завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав», к. і. н. Тарас Нагайко