Запис У Дипломатичній академії України презентували колективну монографію про Григорія Сковороду в день 303-ліття від дня його народження спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

На презентацію були запрошені й представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі, зокрема керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, представники кафедр мистецьких дисциплін і філософії та соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія, студентство.

Слід зазначити, що дві останні картини із триптиха були раніше представлені на виставці картин «Сад божественних пісень», що експонувалася з березня по червень 2025 року, присвяченій відомій збірці Григорія Сковороди, яку показали на загал вперше саме у стінах музею в Переяславі. Тоді ж і виникла ідея створити роботу в дарунок музею. Тож «Замріяна ніч…» або «Мені флейта і вівця миліші царського вінця» (це ще одна назва картини) – створена саме для експозиції Меморіального музею Г.С.Сковороди в Переяславі, яка й завершила триптих. Валерій Франчук створив іще й авторські копії «Все минає…» та «Світ ловив мене…», щоб саме триптих поповнив колекцію музею.

Зверталися до гостей автор – народний художник України Валерій Франчук, в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна, головна зберігачка фондів НІЕЗ «Переяслав» Аліна Кузьменко, керівниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, народний депутат Верховної Ради України кількох скликань Іван Заєць та вокальна студія «Фортуна» (худ. керівник Лариса Дорошенко).

На презентованій картині – зовсім юний Сковорода посеред розквітлих рожевих мальв, обернений до місяця. Поруч ягнятко, а за обрієм – храм – символ душі самого Сковороди. За словами художника – це вільний Сковорода, якого неможливо приручити будь якими земними благами чи насолодами.

Наталія Юхименко зауважила, що сучасні реалії такі, у яких не Сковороді потрібно, щоб його пам’ятали, а нам, нащадкам, потрібно пам’ятати й вивчати його. І що на картині саме той юнак, який розпочинає непростий і тернистий «шлях до себе», який він сам пройшов гідно й чесно і нас вчить через покоління йти цим шляхом. І дуже добре, що митці різних жанрів сьогодні звертаються до Сковороди й представляють його, аби любомудр міг достукатися до душ українців.

Загалом зустріч із митцем видалася душевною, теплою, обнадійливою, за що вдячність організаторам та усім учасникам. І щира радість від того, що експозиція музею попвнилася такими чудовими картинами.

Запис Представники УГСП завітали на презентацію триптиха із образом Григорія Сковороди народного художника України Валерія Франчука у Переяславі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Як і завше, відповідно до Положення про конкурс, у ньому беруть участь здобувачі вищої, передвищої та середньої освіти, вчителі, методисти, митці, краєзнавці й усі охочі як індивідуально, так і творчими колективами, котрі прагнуть зреалізувати свої знання, науково-пошукові, літературні, музичні, образотворчі, валеологічні та інші здібності із цієї тематики. Їм до 15 листопада 2025 року слід представити організаційному комітетові конкурсу роботи у наступних номінаціях:

• Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій);
• Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього;
• Методичні розробки вивчення творчості Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів;
• Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві;
• виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди;
• Краєзнавча Сковородіана;
• Меморіальні музеї  Григорія     Сковороди  та     їхня   роль  у розвиткові Сковородинознавства.

Надсилати свої роботи, додавши авторську довідку, у якій вказати ПІП автора, заклад освіти, факультет, групу (відділення клас тощо), поштову адресу, номер телефону та ПІП керівника роботи (за наявності), місце роботи, посаду, за адресою:

Центр Сковородинознавства університету, вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав Київської обл., 08400 з поміткою «На конкурс».

Також роботи можна надсилати на електронну скриньку: scovoroda2006@ukr.net. Контакти: 093-622-91-71 (Наталія Юхименко)

Підсумки і переможців у відповідних номінаціях буде оголошено і нагороджено на загальноуніверситетських урочистостях до дня народження Савича, які, за традицією, відбуватимуться в університеті 3 грудня 2025 року.

Інформацію надано Центром Сковородинознавства

Запис «З Григорієм Сковородою крокуємо у майбутнє»: дванадцятий конкурс триває до 15 листопада спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Урочисте відкриття форуму супроводжувалося вітальними словами організаторів та партнерів заходу, зокрема Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, заступника Міністра освіти і науки України Миколи Трофименка, Президента ENQA Дугласа Блекстока, директор EQAR Александара Шушняра, голови Державної служби якості освіти Руслана Гурака, ректора ЛНТУ Ірини Вахович та інших.

Програмою першого дня форуму передбачалося пленарне засідання, участь у двох панельних дискусіях та воркшопі за напрямами. Пленарне засідання модерував голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Він підкреслив:

«Ми хочемо, щоб уся країна на прикладі Луцького національного технічного університету побачила, як можна змінюватися. Форум – це простір для дискусій і пошуку нових рішень. Багато ідей народжується на панельних дискусіях чи майстер-класах, але не менше – у неформальному спілкуванні. Після років обмежень через пандемію та війну ми маємо більше зустрічатися, ділитися досвідом і робити українську вищу освіту кращою».

Протягом першого дня форуму відбулися тематичні сесії та презентації, де спікери детально обговорювали розвиток системи забезпечення якості освіти, сучасні підходи до акредитації освітніх програм та впровадження інноваційних методів оцінювання результатів навчання. Панельні дискусії висвітлювали практичні приклади впровадження стандартів якості, труднощі та досягнення закладів вищої освіти України, а майстер-класи й воркшопи надавали учасникам прикладні навички щодо функціонування внутрішніх систем забезпечення якості та підготовки до акредитаційних перевірок.

Другий день форуму був присвячений питанням реалізації стандартів вищої освіти нового покоління, доступності та інклюзивності освіти, а також ментального здоров’я учасників освітнього процесу.

У межах заходу між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Луцьким національним технічним університетом було укладено договір про співпрацю, який передбачає обмін досвідом у реалізації освітніх ініціатив та участь у спільних науково-дослідних проєктах.

Від імені університету проректор Володимир Носаченко подякував організаторам форуму та передав голові Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрію Бутенку та заступниці голови Олені Єременко монографії науковців університету «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» та Щорічники Сковороди.

UQAF–2025 став важливою платформою для обміну досвідом, пошуку інноваційних рішень у сфері вищої освіти та зміцнення співпраці між українськими та міжнародними університетами, сприяючи підвищенню якості освітніх програм та формуванню сучасного, інтегрованого освітнього середовища.

Запис Представники УГСП взяли участь у Українському форумі якості освіти: обмін досвідом і нові підходи спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У ході спілкування Віталій Вікторович та Василь Леонідович не лише обговорювали з Василем Григоровичем та Неллею Григорівною перспективи подальшої співпраці та спільного наукового поступу, а й презентували та подарували видатним дослідникам плід багаторічної наукової праці сковородинівців – колективну монографію «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди», яку нещодавно презентували на території Національного заповідника «Софія Київська», у рамках гуманітарного форуму «Сковорода і свобода: внутрішня незалежність як основа державності», організованого Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Благодійним фондом «МХП-Громаді».

Нагадаємо, що авторський колектив видання налічує 52 дослідників спадщини Сковороди з Інституту філософії та Інституту літератури НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідних університетів Києва, Харкова, Львова, Одеси, Житомира, Черкас, Переяслава, а також працівників усіх музеїв Сковороди в Україні, краєзнавців, учителів та земляків-аматорів. Книга, видана за сприяння БФ «МХП-Громаді», обсягом 525 сторінок поділена на п’ять розділів, що всебічно висвітлюють епоху XVIII століття та життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди.

Президія НАПН України в особі Василя Кременя та Неллі Ничкало відзначили, що представлена монографія відкриває нові горизонти у вивченні спадщини українського любомудра. Вона постає вагомим науковим і культурним орієнтиром, здатним стати джерелом натхнення й інтелектуальних відкриттів для науковців, педагогів та широкого читацького кола. Академіки поділилися планами представити її на міжнародному рівні, під час наукових заходів закордоном.

Позаяк у липні 2025 року вийшло друком п’ятикнижжя праць Президента НАПН України Василя Григоровича Кременя «Освіта: ідеї, роздуми, досвід: статті, доповіді, виступи, інтерв’ю» (Київ: Грамота, 2025), у якому представлені 296 праць автора за період незалежної України, сковородинівці отримали у подарунок для бібліотеки закладу від Василя Григоровича, зокрема як голови Наглядової ради УГСП, це цінне видання.

У отриманому багатотомнику представлені праці стратегічного спрямування, у яких висвітлено методологічні, філософсько-світоглядні, інноваційно випереджувальні ідеї реформування національної освіти і науки в Україні.

За повідомленням сайту одного з інститутів НАПН України структура видання хронологічно презентує поступ наукової думки академіка Василя Григоровича Кременя у контексті націєтворчих змін 1997-2024 рр.:

• Том 1: 1997–2002 рр. – від обрання президентом НАПН України й виголошення ідей людиноцентризму в освіті на загальних зборах НАПН України 1997 року – до ухвалення Національної доктрини розвитку освіти України та затвердження її Указом Президента України від 17 квітня 2002 року й початку реального втілення її настанов в освіту.
• Том 2: 2003-2005 рр.: від методологічних засад модернізації освітньої галузі на всіх рівнях, зокрема вищої освіти – до доленосних рішень Міністра освіти і науки України, пов’язаних із жеребом Майдану 2004-го року та посутнього забезпечення доєднання до Болонського процесу через підписання Болонської декларації 19 травня 2005 року.
• Том 3: 2006-2010 рр. – період занурення у наукову діяльність, написання доленосних монографій «Філософія національної ідеї: Людина. Освіта. Соціум» (2007), «Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору» (2009) – до виступу на парламентських слуханнях у Верховній Раді 9 червня 2010 р., що відстоював 12-річну загальну освіту для України на шляху до європейського майбутнього.
• Том 4: 2011-2016 рр. – час інтенсивного розроблення філософсько-освітнього підґрунтя подальшого розвитку освітньої галузі, зокрема інформатизації і дистанційної освіти, інноваційності як основи світобачення сучасної людини, освіти дорослих, синергетичного підходу в освіті, формування людського капіталу як основи розвитку суспільства.
• Том 5: 2017-2024 рр. – сучасний період поглиблення проблематики націєтворення, стратегічних напрямів розвитку освітніх наук за умов дистанційної освіти, психологічної і педагогічної підтримки громадян України у ситуації повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зокрема освітньої спільноти, розвитку тісної взаємодії з європейськими науково-освітніми партнерами (https://naps.gov.ua/ua/press/releases/3661/).

Університет Григорія Сковороди в Переяславі в особі ректора, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Віталія Коцура висловлює вдячність Василю Григоровичу та Неллі Григорівні, усій команді НАПН України за плідну співпрацю, підтримку та відданість науковій справі.

Висловлюємо окрему вдячність Президенту НАПН України, голові Наглядової ради УГСП академіку Василю Кременю за видання фундаментального п’ятитомника. Це наукове зібрання, яке побачило світ у непростий час переосмислення національної ідентичності, громадянських цінностей і пошуку нових орієнтирів розвитку української освіти й науки в умовах війни, стало вагомим внеском у духовний та інтелектуальний поступ сучасної України.

Переконані, що п’ятитомник і надалі стане надійною основою для наукових досліджень і рефлексій, особливо для молодого покоління вчених, які вивчають сучасні тенденції філософії освіти, педагогіки та психології у контексті європейської інтеграції.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та проректор Василь Дудар відвідали НАПН України: поспілкувалися про перспективи й обмінялися науковими доробками спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід, який зібрав  науковців, освітян, митців, представників духовенства, студентську молодь та дипломатичні кола, був приурочений до Дня Незалежності України й продовжив загальнонаціональне відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Символічне місце проведення форуму – Софійський собор – підкреслило спадкоємність української цивілізації: від християнських витоків Київської Русі та гуманізму Сковороди до сучасної демократичної України.

Присутні вшанували пам’ять полеглих у російсько-українській війні хвилиною мовчання та виконали Державний Гімн України. З вітальним словом виступили директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, ректор Університету Григорія Сковороди Віталій Коцур і заступник головного виконавчого директора МХП та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.

«Щиро вітаю вас у стінах найдревнішої пам’ятки Східної Європи – Софії Київської. У 2022–2024 роках ми в заповіднику реалізували низку виставкових проєктів, присвячених Григорію Сковороді. Це була наша відповідь на виклики часу і спосіб показати його постать крізь призму сучасності. Софія Київська має безпосередній вплив на творчість Сковороди. Це місце, де він відчував духовну силу й черпав натхнення для своїх ідей. У цих проєктах брали активну участь науковці. Вони допомогли нам не лише глибше дослідити постать Сковороди, але й подати результати цих студій широкій громадськості. Свята Софія – місце, де зароджувалася наша держава, духовність, культура, наука. Сьогодні прекрасна подія – презентація книги про великого філософа України. Я горджуся, що моєму рідному університетові, попри складні часи, вдалося видати таку монографію. Автори – надзвичайні, видання – чудове, і воно надихає. Дякую меценатам, які долучилися до підтримки, і бажаю вам успіхів», – зазначила директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.

«Для нас було важливо провести цей форум саме у Софії Київській. Це місце уособлює спадкоємність нашої духовної та культурної традиції. Ідеї Григорія Сковороди про свободу, гідність і «сродну працю» сьогодні є не просто філософськими категоріями, а дороговказами для суспільства, яке бореться за право бути вільним. Ми прагнемо, щоб ці цінності надихали і сучасних українців, і прийдешні покоління. Разом із нашими партнерами ми бачимо завдання Університету Григорія Сковороди в Переяславі не лише у збереженні спадщини, а й у тому, щоб активно вплітати її у сучасний контекст. Молодь має стати головним носієм цього знання – бо саме вона формує гуманітарний фундамент незалежності України. Важливо також, що ця книга та весь наш науковий доробок мають звучати на міжнародному рівні: у партнерських закладах, культурних центрах, університетах світу. Адже спадщина Сковороди – це не лише український скарб, а й частина європейської та світової філософської традиції», – підкреслив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.

«Для нас величезна честь бути партнерами цього проєкту. Якби не десятирічна праця українських учених, цієї книги не було б. Ми, як бізнес і як фонд, розуміємо свою відповідальність у підтримці української культури та ідентичності. Особливо в час війни ми бачимо: воюють не лише за територію, воюють проти нас як нації – з нашою історією, духовністю, культурою. Тому підтримка науки, культури, музейної справи для нас пріоритетна. Ми пишаємося співпрацею з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі і сподіваємося, що таких проєктів після війни стане ще більше. Слава Україні!», – сказав у свою чергу голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.

Ключовою подією форуму стала презентація колективної монографії «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди». Авторський колектив видання налічує 52 дослідників спадщини Сковороди з Інституту філософії та Інституту літератури НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідних університетів Києва, Харкова, Львова, Одеси, Житомира, Черкас, Переяслава, а також працівників усіх музеїв Сковороди в Україні, краєзнавців, вчителів та земляків-аматорів. Особлива вдячність, на якій акцентували у ході форуму пролунала на адресу світлої пам’яті професора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Миколи Корпанюка, від якого зародилася сама ідея цього видання.

Книга обсягом 525 сторінок поділена на п’ять розділів, що всебічно висвітлюють епоху XVIII століття та життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди. Вона показує його внесок у розвиток української та європейської філософії, літератури, педагогіки й богослов’я, а також актуальність його ідей сьогодні. Видання ілюстроване світлинами, архівними матеріалами, репродукціями творів мистецтва та музейними експонатами.

Монографія не лише узагальнює багаторічні дослідження, а й відкриває нові перспективи у вивченні спадщини українського любомудра, роблячи її важливим науковим і культурним орієнтиром для дослідників, освітян і широкої читацької аудиторії.

Форум продовжила панельна дискусія, модераторкою якої виступила докторка філософських наук, професорка КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кривда. До обговорення долучилися заступник головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП, голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар, старший викладач НАУКМА Аліна Севастюк та український письменник і військовослужбовець Сергій Жадан.

«УГСП акумулює знання про Григорія Савича, але наше завдання – не просто навчити, яким він був, а дати можливість кожному самому відкрити Сковороду. У цьому полягає свобода: щоб кожен через власний досвід зрозумів його спадщину. Ми започаткували творчий конкурс «З іменем Сковороди крокуємо в майбутнє», де школярі, студенти й викладачі через малюнки, твори, проєкти показують, як вони відчувають Григорія Савича. У нас є галерея студентських робіт, а завдяки Фонду Миколи Томенка видано «Щорічник: Григорій Сковорода», де на кожній сторінці – його цитати та малюнки наших студентів-переможців конкурсу. Це дозволяє молоді бачити Сковороду сучасним і актуальним. Навчально-науковий Центр Сковородинознавства, який діє в університеті понад 20 років, намагається зібрати сучасні ідеї та бачення про Сковороду. Щороку ми проводимо сковородинівські наукові конференції і заходи, куди запрошуємо дослідників, і це не просто спогади про його творчість, а спроба по-сучасному оцінити його колосальний внесок. Ми також створили портал «Сковорода» – інтернет-платформу, де зібрано твори, відео, переклади, щоб кожен міг слухати чи читати його спадщину. Ми не монополізуємо знання про Сковороду, а виступаємо лідером, заохочуючи інших до співпраці, щоб його ідеї жили в освіті, культурі та серцях молоді», – презентував набутки закладу проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар.

«Це видання – не лише науковий доробок. Це потужний інтелектуальний та культурний ресурс, який формує духовний щит нашої держави. Сковорода говорив про внутрішню свободу і життя в істині. Його слова сьогодні звучать як ніколи актуально. Ця монографія допоможе новим поколінням українців краще зрозуміти його філософію та віднайти власний шлях», – зазначив заступник головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП, голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.

«Сковорода може бути на дотик, сучасним і зрозумілим. Ми разом з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі реалізували проєкт «Цифрова інклюзія», де створили мобільний застосунок Digital Inclusion. Спочатку він був для дітей з особливими потребами, але ми додали розділ «Музика і звуки», де озвучили найзначніші цитати Сковороди, які резонують і сьогодні. Їх може слухати кожен – діти, дорослі. Ми також додали розділ «Розпис», де викладачі університету створили елементи народної спадщини – витинанки, мотанки, орнаменти – для ментальної реабілітації. Цей проєкт показує, як Сковорода може бути живим компасом, точкою сили, стрижнем для сучасної людини. Себто Сковорода – це не лише про минуле, а про майбутнє. У моїй педагогічній практиці я використовую його принципи, наприклад, у лекції «У пошуках сенсу», де вчу студентів будувати професійний розвиток за концепцією сродної праці, навіть у створенні профілю в LinkedIn. Співпраця з університетом дозволила оживити спадщину Сковороди через цифрові технології, і я вдячна за можливість працювати разом, щоб зробити його ближчим до молоді, до освіти, до нашого часу», – зазначила старший викладач НАУКМА Аліна Севастюк.

«Мені здається, що Сковорода на перший погляд не вписується в декорації цієї страшної війни – він максимально пацифістський, аполітичний, відокремлений від політично-соціальних речей. Але насправді він глибший за всі сучасні означники, як-от «хіпстер», бо в ньому є універсум, ідея внутрішньої свободи та гідності, яка допомагає зберегти людську ідентичність. У цей важкий час, коли суспільство втомлене й дезорієнтоване, саме ця свобода, яку сповідував Сковорода, дає силу інвестувати в спільну справу, роблячи його присутність парадоксально важливою. Для харків’ян Сковорода – це наш патрон, розчинений у ландшафті міста: він мандрував Слобожанщиною, ходив з флейтою, як говорив Тичина. Вороги полюють на цей образ – знищили музей у Сковородинівці та корпус педагогічного університету, де вивчали його твори, – але Сковорода не знищений. Він живе на стінах, у цитатах, пам’ятниках, допомагаючи Харкову лишатися фортецею, яка тримає передній край і за якою починається Україна», – зазначив у ході дискусії український письменник і військовослужбовець Сергій Жадан.

Форум відвідав й міністр освіти і науки України Оксен Лісовий:

«Концепти Сковороди в українській філософії та культурі – це про ефективність і спрямованість на результат: сродна праця означає давати найкраще людям навколо, не витрачаючи життя на нелюбі речі, а любов до справи, ближнього й світу робить нас результативними. Освіта повинна формувати це розуміння, виводити на сродну працю через реформи змісту, які не перевантажують непотрібним, а будують світоглядну базу на цінностях любові, гідності та добробуту – християнських, загальнолюдських, європейських, – щоб досягти спільного блага після війни, коли нас буде мало, але ми маємо бути супер-ефективними.

Я дуже вдячний Переяславському університету за те, що послідовно підсвічує постать Сковороди: вони багато років проводять конференції кожні два роки, залучаючи дослідників з України та за кордоном, мають Центр Сковородинознавства з хорошим відгуком від науковців. Я знаю цей університет як осередок, який добротно й якісно займається цим задовго до мого приходу в освіту, і це видання – важливе й своєчасне», – зазначив Міністр.

Також учасники дискусії обговорили кілька стратегічних питань: яке повідомлення прагнули донести автори монографії, як вона вписується у стратегію розвитку Навчально-наукового Центру Сковородинознавства та університету, яке значення має подія в межах відзначення 300-річчя Сковороди й яку роль у створенні книги відіграли викладачі, здобувачі та партнери. Важливою темою стало бачення ролі молоді у збереженні й популяризації спадщини філософа, а також міжнародний вимір – можливість презентації монографії в університетах та культурних центрах за кордоном.

Після обговорення учасники форуму мали можливість відвідати спеціальну екскурсію територією Національного заповідника «Софія Київська», яку провів  завідувач відділу «Софійський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін.

Слід подякувати і відзначити присутність на форумі давніх друзів та партнерів університету – делегацію науковців Національного історико-етнографічного «Заповідника» на чолі з в.о. генерального директора Мариною Навальною, ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрія Бойчука, громадського діяча Олеся Донія та багатьох інших давніх друзів і партнерів.

Філософія Сковороди – внутрішня свобода, самопізнання, «сродна праця» та життя в істині – формує духовний каркас українського спротиву. Форум засвідчив, що перемога України можлива лише тоді, коли держава захищає не лише кордони, а й внутрішній світ громадянина. Свобода думки, культури й філософії – це стратегічні засади національної безпеки.

Запис У Софії Київській відбувся форум «Сковорода і свобода: внутрішня незалежність як основа державності»: презентували плід 30-річної роботи науковців УГСП спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Уже завтра, 26 лютого 2025 року об 11:00 годині в університетській бібліотеці у співпраці з Меморіальним музеєм Григорія Сковороди НІЕЗ «Переяслав» та Навчально-науковий центр Сковородинознавства УГСП, на платформі «Zoom», відбудеться онлайн-презентація книги сковородинознавця, харківського краєзнавця, журналіста, засновника і директора приватного музею міської садиби (м.Харків) Андрія Парамонова під назвою «Сковородинівський путівник українськими маєтками».

Видання вийшло друком у 2024 році в харківському видавництві «Раритети України» за підтримки Українського культурного фонду. У своєму дослідженні автор розкриває невідомі раніше факти з історії маєтків Харківщини, життя родин їх власників і пропонує сім маршрутів місцями, якими колись подорожував Григорій Савич. Книга спонукає читачів здійснити цікаву мандрівку Слобожанщиною, колишніми і нинішніми маєтками, монастирями, селами, дорогами, відчути особливу атмосферу Харкова XVIII сторіччя.

«Усі ці нові туристичні маршрути – піші, кінні та велосипедні – дозволять туристам свіжим поглядом побачити мандрівний Муравський шлях, надзвичайно колоритний у лісостеповій зоні України, більше дізнатися про Слобідську Україну з її багатими рослинним і тваринним світом, про колишні маєтки козацької старшини, які створювались, щоб зміцнити родини і залишити красу нащадкам. Ну і звісно, вони показують, скільки ще невтомної роботи чекає на українців після перемоги над ворогом, скільки завдань, найважливіші з яких – збереження і відновлення спадщини Григорія Савича Сковороди та пам’яті про його приятелів і друзів», – стверджує Андрій Парамонов.

Посилання для приєднання до події: https://us02web.zoom.us/j/82506603086?pwd=T4zfRbqReOg4jiTlJB7PWhy3btlYxb.1 

Ідентифікатор конференції: 825 0660 3086
Код доступу: 686141

Яким було місто два з половиною століття тому? Де жив, з ким зустрічався і товаришував великий старчик? Як змінився Харків за 35 років, протягом яких Сковорода жив у ньому? Відповіді на ці питання маєте нагоду віднайти вже завтра. Долучайтесь!

Запис «Сковородинівський путівник українськими маєтками»: в УГСП відбудеться презентація видання краєзнавця та журналіста Андрія Парамонова спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

За сталою  традицією захід своїм вступним словом відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Сковородинівська родина згадує про свого патрона не раз чи кілька на рік, а, буквально, живе з його іменем кожен новий день. Для нас цей дух є особливим, і я скрізь зазначаю, що УГСП – це, найперше, людиноцентризм і студентоцентризм, відкритість й доступність. Себто ми плекаємо те, за що постраждав Сковорода і пішов з Переяславського колегіуму, фактично. Розуміємо, що, як заклад вищої освіти, ми маємо плекати свободу через мудрість, формувати і розвивати сучасну молодь, яка надалі зробить свій внесок у розвиток нашої держави. Бажаю усім присутнім сковородинівської мудрості, здоров’я та натхнення, витримки в цей складний для нашої країни час», – завершив свою промову Віталій Вікторович після чого від імені усієї родини університету до погруддя Григорію Савичу біля університету лягла корзина квітів.

У онлайн-форматі до зібрання долучився й закордоний гість, керівник партнерського університету – ректор Університету Ієзуїтського в Кракові Томаш Хома:

«Приємно і радісно бути з вами у цей день, розділяти його у цей особливо складний час для вашої країни. Нам дуже резонує назва цього форуму. Прагнення до свободи об’єднує і Україну, і Польщу яка теж тривалий час не мала її. Ми боролися за цю свободу так само як українці і врешті вона прийшла. Господь повернув нам її. Ми бажаємо усім вами аби прийшов такий день, коли ви зможете помолитися вже не «Господи, поверни нам свободу», а «Господи, благослови свободу України». Нехай цей день спонукає до таких пошуків, як би складно це було. Врешті, свобода має величезну вартість. Хочеться підкреслити, що Ігнатій і Сковорода дуже близькі, адже Сковорода закінчив Могилянську академію яка включала принципи заладені св. Ігнатієм Лойолою, а Ігнатій був містиком і філософом й шукав таку ж істину. Нехай Бог благословить Україну і вашу зустріч!».

Мав що сказати і генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич:

«Наші вороги дали відповідь на питання, чому ім’я Григорія Сковороди згадується нами у віках, вшановується на національному рівні. Зміст його думок, хто він такий, чому його постать важлива у європейському контексті, кого він репрезентує – десятиліттями москалі намагаються довести якусь свою причетність до нього, врешті – знищили його музей. Свобода і сковородинівські категорії – те, що відрізняє нас від росіян. Нині його настанови не втрачають актуальності для нашого суспільства. Дбаємо про їх збереження та передачу новим поколінням у музейх НІЕЗ «Переяслав», зокрема меморіальному музеї Г.С. Сковороди. Завжди хочеться більшого, але тішимось, що вже розкрили постать Сковороди для багатьох школярів з Києва чи Черкас. Бажаю вам перемоги, свободи і здоров’я!».

Надалі працювали у форматі міні-презентації сковородинівських видань, де багато років досліджується багатошаровість постаті Григорія Савича, дихає людське натхнення на наукові та мистецькі пошуки. У цей день першою такою подією стало представлення книги Володимира та Світлани Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь. До 300-річчя від дня народження українського вчителя, просвітителя, філософа». Як стало відомо загалу із презентації, яку продемонстрували автори, робота над виданням розпочала свій шлях у 2016 році, коли подружжя Петровських відвідало садибу філософа та мислителя в Сковородинівці на Харківщині, де Григорій Сковорода провів останні дні свого життя. Також відвідали кілька важливих меморіальних музеїв і досліджували першоджерела. Серед іншого, у 2022 році, досліджуючи філософа, завітали й до Переяслава. Пан Володимир та пані Світлина поділилися тонкощами підготовки, ексклюзивними світлинами своїх дослідницьких мандрів та масштабністю презентаційного туру видання. Наостанок презентації подарували університету примірники своїх сковородинівських напрацювань, а також рідкісний двотомник «Байок Харківських» де їх надруковано ще й шрифтом Брайля.

Надалі у межах заходу відбулася презентація монографії авторства Наталії Новородовської та Віталія Коцура. У своїй роботі автори дослідили реалізацію мовної політики в УРСР у 1960–1980-х роках. Серед іншого проаналізували вплив русифікації на соціокультурне життя у означений період та те, як це впливає на т.зв. «мовне питання» в Україні й донині, політизацію свого процесу, тяглість цієї традиції. Зізнаються, хочуть аби ця книга була прикладною і не залежувалася на бібліотечних полицях.

Слово у дистанційному форматі мав й автор передмови до монографії, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він поділився своїми рефлексіями щодо постаті Григорія Сковороди в історії українського народу та сучасності. Надалі представив свою рецензію, оприлюднену в українському медіапросторі, на презентоване наукове дослідження та підкреслив, що «українська мова, культура і духовність завжди були серед міцних основ національної ідентичності, безпеки та свободи мільйонів вільних».

«З цих причин кремлівський імперський дискурс, побудований на неофашистській ідеології, недоімперській суті та хронічній брехні, – серед кривавих прикладів злочинства проти українського народу. В різні роки спостерігалися неодноразові спроби московитів знищити мовні, культурні чи наукові здобутки українців, тому лінгвоцид межував із тотальним фізичним знищенням – геноцидом», – сказав Тарас Дмитрович та нагадав, що однією з причин російсько-української війни, про яку згадують російські пропагандисти, починаючи з 2014 року, стала «мовна проблема».

«Безперечно, така праця заслуговує на увагу не лише з боку мовознавців, істориків чи правників, але і кожного громадянина. Ми маємо розуміти увесь спектр причин російської агресії, а також знати, як боротися з їх наслідками, утверджувати державну мовну політику, зміцнювати громадянське суспільство, захищати людські права. Важливо і те, щоб кожен злочинець поніс покарання за геноцид проти українського народу», – наголосив Уповноважений та, за твердженням авторського колективу, надихнув їх на нове дослідження, у якому охоплять мовне питання у десятиріччях на порубіжжі ХХ-ХХІ ст. Нині ж передали свої чинні напрацювання бібліотеці університету.

Не менш важливою подією стала презентація книги Юрія Садового «Легенда України Григорій Сковорода. Невпійманий світом». У ній автор книги зробив спробу дослідити філософію окремих творів Сковороди, не обмежуючись біографією великого українського містика. Метою книги є вшанування пам’яті філософа та наближення сучасного читача до глибинних витоків його гуманістичних ідей.

«У 80-х до моїх рук потрапила книга Григорія Сковороди. Від його філософських трактатів щось забриніло у моїй душі, я почав в них надалі вчитуватися. Згодом приїхав у Переяслав до музею, познайомився і порозумівся з Михайлом Івановичем Сікорським. Завдячую йому натхненням на написання цієї книги, своїй дружині яка її редагувала і упорядковувала, сину – графічному дизайнеру, що її проілюстрував. У цій книзі моя точка зору на його творчу спадщину, можливо є й інші. Думаю, ми не уявляємо якого світового рівня є постать Сковороди, який пласт думок вона підняла. Зараз шукаємо кошти на видання шостої частини цієї книги», – серед іншого зазначив автор.

Також відбулась презентація найкращих робіт XI Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє».

• Робота-переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана» Аудіокнига «Легенди і перекази про Григорія Сковороду». Автори – творча група вчителів Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області: керівник – Опалінська Валентина Олександрівна, вчитель української мови та літератури; Малимон Людмила Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар; Горошко Любов Миколаївна, вчитель біології та хімії, педагог-організатор.
• Робота переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана». Степан Нехорошев. Коврайський період Життя і творчості Г.С.Сковороди: усно-історичні оповідання. Упорядник Руденко Юлія Миколаївна, к.і.н., доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
• Робота переможець у номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві». Короткий аналіз документальних фільмів про життя і творчість Григорія Сковороди у формі презентації. Автор – здобувачка вищої освіти 2 курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом Мельник Оксана Олегівна.
• Робота переможець у номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди». Відео до твору Григорія Сковороди De Libertate у виконанні Тараса Компаніченка та Хорея козацька. Автор і виконавиця ролі: Брик Юлія Владиславівна, здобувачка 3 курсу соціально-психологічного факультету спеціальності «Дошкільна освіта», група ДО-31.

Як зазначила керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталії Юхименко, це далеко не всі роботи та гості, які могли б бути представлені та присутні у цьому залі. Принагідно, подякувала усім учасникам та акцентувала увагу, що кращі роботи «не ляжуть на полицю», а обов’язково будуть відображені на науково-освітньому порталі «Григорій Сковорода», який бачить і читає вся Україна, а також на сторінці Центру на сайті університету. Також своїми думками у ході зібрання поділився композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної спілки композиторів України Віктор Рева.

Коли місце основної дії перемістилося до актової зали університету, присутні прослухали виступ мішаної хорової капели кафедри музичного мистецтва і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі під художнім керівництвом і деригуванням професора Анатолія Мартинюка та концертмейстрині Світлани Чорнобай. Традиційна концертна програма додала культурного змісту та музичних фарб святковому дню. Серед іншого виконували три наспіви на текст Григорія Сковороди «Ой, ти пташко» (музика Ігоря Гайдаєнка). Потішили й першим виконанням композиції «Зоряний Переяслав» (у залі були присутні автори цього твору – поет Олександр Потапенко та композитор Віктор Рева), а також відому українську пісню «Черемшина» (вірші – Миколи Юрійчука. музика – Василя Михайлюка, переклад для мішаного хору – Вадима Бриллянта, соло – магістранта І року навчання Олександра Ільчишина) та «Ой, ти дівчино з горіха зерня» (вірші – Івана Франка, аранжування – Віктора Реви).

Після цього на сцену піднялися ректор Віталій Коцур та керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, які в урочистій атмосфері, під оплески понад сотні гостей заходу, нагородили переможців ХІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо у майбутнє», потішилися що цій традиції не стають на заваді пандемії і війни:

У номінації «Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій)»:

І місце:

• Чугай Наталія – здобувачка І курсу другого рівня вищої освіти факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ткаченко Олеся Віталіївна).
• Волинець Анна – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів та природокористування України (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України Сидоренко Ірина Григорівна).
• Харченко Назар – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія,Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Науменко Ольга – асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник професор, доктор  Університету Григорія Сковороди в Переяславі,президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина Блохин Дарина Дмитрівна).

ІІ місце:

• Черниш Юлія – здобувачка вищої освіти ІІ курсу кафедри міжнародних відносин та журналістики, спеціальність «Культурологія» ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» (керівник завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Момот Неля Миколаївна).
• Зайковська Єлизавета – здобувачка вищоїосвіти І курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Олефіренко Максим – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Юрченко Вадим – здобувач вищої освіти ІІ курсу факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Березанська Ірина Михайлівна.).

У номінації «Краєзнавча Сковородіана»:

І місце:

• Опалінська Валентина – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Малимон Людмила – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

• Горошко Любов – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Руденко Юлія – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Київського кооперативного інституту бізнесу і права.

У номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди»:

І місце

Брик Юлія – здобувачка вищої освіти ІІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в  Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).

У номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства»:

І місце:

• Опалінська Валентина – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Малимон Людмила – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Горошко Любов – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

У номінації «Методичні плани вивчення творчости Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів»:

І місце:

• Різник Людмила – директор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Кучеренко Раїса – викладач математики вищої категорії, викладач-методист ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж», м. Переяслав, Київської області.

У номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві»:

І місце:

Мельник Оксана – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом (керівник кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом Холод Ганна Ярославівна).

У номінації «Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього»:

І місце:

Рева Віктор – композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної Спілки Композиторів України.

Поза тим, за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність у підготовці студентів до конкурсу подяками були нагороджені:

• Харченко Лариса Миколаївна – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Ткаченко Олеся Віталіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання, заступник завідувача кафедри з виробничих питань, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Холод Ганна Ярославівна – кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Березанська Ірина Михайлівна – кандидат історичних наук, доценткафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Момот Неля Миколаївна – завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», керівник студентів-переможців конкурсу;
• Сидоренко Ірина Григорівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, керівник студентів-переможців конкурсу.
• Блохин Дарина Дмитрівна – професор, доктор, президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина.
• Потапенко Олександр Іванович – кандидат педагогічних наук, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність та багаторічну участь у культурно-мистецьких заходах по вшануванню пам’яті Григорія Сковороди.

Яскравим акордом завершення відзначення 302-річчя від дня народження Григорія Сковороди став вже не перший у стінах альма-матер виступ військового оркестру 25-ї БрОГП ім. князя Аскольда Національної Гвардії України на чолі з начальником, військовим диригентом, старшим лейтенантом Василем Канчієм.  З перших же хвилин виступу він задав настрою відзначенню знаменної дати попурі на українські пісні «О, Україно!» Надалі виконали кілька пісень, які опроявила російсько-українська війна – «Воїни світла» (із репертуару гурту «Ляпіс Трубецькой»), «Героям» (із репертуару гурту «Без Обмежень») та «Їхали козаки» (із репертуару гурту «Тінь Сонця»). Також у програмі лунала низка пісень авторства Володимира Івасюка, зокрема «Червона рута» та «Пісня буде поміж нас». Поруч з тим сковородинівців та гостей закладу дивували як улюбленими композиціями, які виконує вже кілька поколінь українців – «Черемшина», так і відносними новинками – шевченківські «Думи, мої думи» у аранжуванні Артема Пивоварова, «Гуляли» із репертуару Козака Сіромахи та «Кацапи» із репертуару гурту «ТіК», а також англомовною «Gonnaа fly now» композиторів Білла Конті й Керол Коннорс. Присутніх зачаровував вокал: Вікторії Сімонової, Аліни Губської, Олександра Андрейцева й Антона Панькіна. Під бурхливі оплески вдячних слухачів виступ завершили справжнім гімном опору українців – «Ой, у лузі червона калина».

Слід зазначити, що протягом дня для гостей були організовані мистецькі виставки, художні майстерні, майстер-класи та книжкова виставка «Мислитель Григорій Сковорода», яка надала можливість більш глибоко ознайомитись із творчістю і життям цього видатного українця.

Захід став яскравим прикладом того, як культурні і наукові заходи можуть об’єднувати людей різних поколінь навколо спадщини великого філософа, чия мудрість і сьогодні надихає на нові пошуки у розумінні людських цінностей та життєвих орієнтирів.

Запис Презентації, виступ оркестру, відзначення кращих: форум «Філософія свободи і пошуку» згуртував всю Україну навколо 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

3 грудня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбудеться ряд культурно-мистецьких та наукових подій, які вкотре згуртують науковців, краєзнавців й шанувальників творчості найвидатнішого любомудра нашої нації не лише з альма-матер, але й з усіх куточків України. Знайомимо вас з програмою заходів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди в УГСП.

Планується, що зі вступним словом до присутніх звернеться не лише ректор УГСП Віталій Коцур, а й запрошені гості – представники освітньої та наукової інтелігенції України, високопосадовці.

• Презентація книги Володимира та Світлани Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь. До 300-річчя від дня народження українського вчителя, просвітителя, філософа», шлях якої розпочався ще у 2016 році з відвідування подружжям Петровських садиби у Сковородинівці, де Григорій Савич провів останні дні та години свого земного життя. Згодом відвідали Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, Меморіальний музей Г.С. Сковороди та Навчально-науковий Центр Сковородинознавства, що діє при Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, працювали з першоджерелами. Провідною ідеєю презентації видання стане обговорення актуальності, європейськості та людиновимірності філософії Сковороди.

• Презентація книги Юрія Садового «Легенда України Григорій Сковорода. Невпійманий світом». У книзі автор не досліджує дивовижну біографію великого містика України, а лише робить спробу розібратися в філософії окремих творів величезної спадщини Григорія Сковороди. Мета автора вшанувати пам’ять нашого легендарного співвітчизника, та допомогти сучасному читачеві наблизитися до глибинних витоків філософа-гуманіста, що може привести сучасне людство до розуміння нових цінностей в житті.

• Презентація кращих робіт XI всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє» у номінаціях:

• Робота-переможець у номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознаства»,
• Робота-переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана»
• Робота переможець у номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві».
• Робота переможець у номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди».

• Виступ хорової капели Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Художнім керівником і диригентом колективу є професор Анатолій Мартинюк, який анонсує традиційну неймовірну концертну програму яка додасть культурологічного змісту та музичних фарб відзначенню 302-го дня народження Григорія Савича. Як це було у 2022 році можна переглянути тут.

• Урочисте нагородження переможців XI всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє»

• Виступ військового оркестру 25-ї БрОГП ім. князя Аскольда Національної гвардії України

Також протягом дня на сковородинівців та гостей закладу чекатимуть мистецькі виставки, художні майстерні, майстер-класи й книжкова виставка «Мислитель Григорій Сковорода».

Ті, хто з різних причин не зможу бути присутнім у дні вшанування в УГСП наживо, може долучитися до заходів в онлайн-режимі, з допомогою підключення на платформі Microsoft Teams: http://surl.li/ulccwi.

Запрошуємо до участі в анонсованих заходах всіх, хто хоче осмислити життя та творчість українського просвітителя-гуманіста Григорія Сковороди й історію рідної Батьківщини крізь призму сучасності.

Запис «Філософія свободи і пошуку»: в УГСП проведуть форум до 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди (програма заходів) спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Як розповідають сковородинівці, спершу час на Харківщині присвятили відвідуванню Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди та покладанню квітів на могилу мислителя.  Зауважимо, що в травні 2022 року російська орда вбивць, варварів та мародерів влучила ракетою в Музей Григорія Сковороди.

Як розповів у своєму Facebook Микола Томенко, учасники зустрічі обговорили з очільницею Музею Наталією Мицай стан збереження обʼєктів нашої історико-культурної спадщини на Харківщині. Домовилися, що за сприяння ректора Київського національного університету будівництва та архітектури Олексія Дніпрова, музейне приміщення буде підготовлено до зими. У свою чергу ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур передав керівництву Музею «Сковородинівські щорічники» для заохочення меценатської допомоги.

Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття», до якої переяславці долучилися у Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди була присвячена пам’яті видатного українського літературознавця, професора Леоніда Ушкалова й проводилася у змішаному форматі з дотриманням вимог безпеки. Її проведення включало пленарне засідання яке передбачило презентацію університету, роботу виставок, круглий стіл та секційні засідання.

Слід зауважити, що вранці, напередодні конференції, російська орда влучила в центральний корпус ХНПУ. Символічно, що із трьох вітражів вцілів лише вітраж Сковороди. Вітражі Василя Сухомлинського і Антона Макаренка були розбиті. Вибиті й шибки в багатьох аудиторіях та в кабінеті ректора Юрія Бойчука.

Серед основних напрямів роботи конференції були: проблеми буття української літератури в наукових студіях Леоніда Ушкалова; філософські теорії буття людини і Всесвіту в наративах митців давньої України; духовний і душевний простір буття в літературі; екзистенційний вимір особистісних і суспільних викликів в умовах війни; українська і світова література, а також категоріальні контури буття у вербальних і невербальних формах, стильових і поетикальних рівнях художнього вираження.

Особливий інтерес викликав круглий стіл «Місце Григорія Сковороди в національному пантеоні історичних героїв України», модератором якого виступив Юрій Бойчук. Доповідачі, серед яких Микола Жулинський та Георгій Філіпчук, розглядали вплив Сковороди на формування української національної ідентичності та його духовну спадщину.

У своїй промові ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур зауважив, що наш заклад відіграє особливу роль у збереженні та популяризації спадщини Сковороди. За його словами, розташований у місті, тісно пов’язаному з життям мислителя, він став інтелектуальним і культурним центром, що підтримує дослідження його творчості, а освітні програми закладу нині спрямовані на формування у студентів національної свідомості та впровадження філософських ідей Сковороди у сучасне життя. Університет організовує конференції, культурні заходи та наукові проєкти, присвячені філософу, тим самим забезпечуючи постійний зв’язок між минулим і сучасністю.

«У наш час ідеї Сковороди стають основою для переосмислення української ідентичності в умовах глобалізації. Його акцент на моральності, свободі та гармонії допомагає українцям зрозуміти своє місце у світі та утвердитися як самобутня нація. Університет Григорія Сковороди в Переяславі є живим прикладом того, як спадщина великого філософа інтегрується у сучасну культуру, освіту та національну рефлексію. Його ідеї залишаються дороговказом для українців у пошуках духовної глибини, моральної стійкості та національного самоусвідомлення», – підкреслив Віталій Вікторович. Принагідно, учасники переяславської делегації презентувала свої наукові та науково-просвітницькі проекти.

Конференція засвідчила важливість міждисциплінарного підходу до вивчення літератури, об’єднавши дослідників, чиї ідеї сприяють поглибленню знань про культурну спадщину України та світу.

Зауважимо, що вже завтра ми познайомимо вас із програмою заходів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди, які розпочнуться в стінах альма-матер з 2 грудня 2024 року.

Запис Делегація УГСП відвідала Харківщину напередодні 302-річчя Григорія Сковороди спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Сковородинівці завітали на Харківщину в рамках відзначення 250-річчя від дня написання Савичем «Байок Харківських» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Науковці УГСП долучилися до розширеного засідання Вченої ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: про що говорили та що презентували спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Подружжя письменниці Ірен Роздобудько та поета і барда Ігоря Жука стало гостями УГСП: про що спілкувалися спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Міжнародна конференція «XХІІ Сковородинівські читання» відбудеться 3-4 жовтня: які наукові напрями роботи розглядатимуть спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Стартує одинадцятий Всеукраїнський конкурс «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє»: як стати учасником легендарного інтелектуально-творчого змагання від УГСП спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Той, чия совість як чистий кришталь»: представники УГСП завітали на презентацію унікальної книги дослідників Володимира і Світлани Петровських про Григорія Сковороду спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.