28 березня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі в рамках VI Семінару зі збереження природо-культурної спадщини та за співініціативи УГСП, Громадської ініціативи «Корінь нації», ГО «Живе місто. Київ» й компанії «Любосвіт» відбувся еко-культурний круглий стіл «Просвітницькі дерева. Втрачені, збережені, нові». Переповідаємо вам важливі деталі цього зібрання. 

Найперше, учасників поважного зібрання привітали представники Університету Григорія Сковороди у Переяславі. Проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник зазначив, що альма-матер надзвичайно приємно приймати такий захід, який є надзвичайно важливим та актуальним.

«Ми впевнені що лише спільними зусиллями молоді, академічної спільноти й небайдужих громадян ми зможемо врахувати усі існуючі виклики. Тільки разом ми зможемо реалізувати усі важливі завдання зі збереження та примноження нашої регіональної культурно-природної спадщини. Бажаємо усім друзям, партнерам та молоді ефективної роботи, корисного проведення часу та продуктивного спілкуванні і конструктивних напрацьованих тут рішень», –  зазначив Вячеслав Володимирович, та передав слово декану факультету природничих наук Юрію Козубенку.

У свою чергу Юрій Леонідович зауважив, що ще з давніх-давен дерева були для українців символами збереження життя, елементами поєднання різних світів. Саме це, на думку Козубенка, формує нас як українців. На його думку, ми маємо не тільки пам’ятати про те, що було, а й водночас дбати про те, що буде – зокрема в аспекті збереження дерев, які посадили Тарас Шевченко чи Іван Мазепа. Юрій Леонідович закликав до плідної співпраці.

Керівник Відділу культури і туризму Переяславської міської ради Валентин Шуткевич зауважив, що Переяславська міська влада всіляко сприяє розвитку туризму. Він відзначив роботу свого колеги, краєзнавця Миколи Богатиря, який завжди «б’є на сполох» та дбає про збереження важливих дерев. «Нам є чим пишатися, нам є що показати. Тож слід посилювати цей напрямок роботи, аби Переяслав й надалі був туристичним магнітом для всіх українців», – зауважив Валентин Сергійович.

Ще до початку зібрання близько півсотні його учасників могли ознайомитися з виставкою значущих та унікальних дерев Лівобережної Київщини й табличок, які вже незабаром будуть встановлені біля значущих дерев, а також виставкою книг та тематичних QR-кодів розміщених в стінах закладу та залі, де відбувалася зустріч. Надалі ж тему круглого столу вичерно розкрив пізнавальний просвітницький виступ методиста КЗ «Переяславський ЦКМ», краєзнавця, засновника громадської ініціативи «Корінь нації» Миколи Богатиря присвячений значущим та унікальним деревам Лівобережної Київщини та, зокрема, Переяславщини.

Богатир підраховує, що протягом останнього десятиріччя біля визначних дерев було організовано більше сотні заходів. Принагідно, краєзнавець розповів своє бачення щодо того, як можна дати друге життя деревам що перестали існувати та презентував ідеї щодо того, на яких історичних місцях можна посадити нові дерева які нестимуть важливу інформацію.

«Усе починалося із волонтерства та подорожей. Згодом розумієш, що просто подорожувати не можеш – ти бачиш дерево, яке руйнується, а навколо дерева – ще й багато різної інформації. І тут пов’язується друге, третє, десяте, й таким чином утворюються просвітницькі маршрути та багато інших проєктів. Коли ми бачимо, як випилюють дерева – і це правильно десь робиться, а десь неправильно і неприпустимо, – то ми не маємо просто допустити до тієї ситуації, коли всі кричать, обзивають одне одного, а зробити мудро. І от університет, культура, просвітяни, добрі люди намагаються випередити скандальну ситуацію і зробити так, як має бути», – серед іншого зазначив Микола Богатир який надалі, використавши дані власних досліджень та архівних матеріалів, зупинився на історії тих дерев, які, на жаль, в силу різних причин не було збережено.

Також у цьому слоті присутні мали змогу візуалізовано пригадати те, як починалася така робота та наочно побачити, які туристичні маршрути існують в краї та потребують великої уваги у просвітницьких програмах не лише з боку туристів, а й жителів громади.

Направду приємним сюрпризом для команди університету, де відбувався захід, стало інтерв’ю Бориса Войцехівського – лауреата премії імені Героя України М.І. Сікорського, який, до слова, привіз до Переяслава «внучку» верби, яку Тарас Шевченко саджав у Казахстані. Її «спадкоємці» посаджені як на території музею «Заповіту» Т.Г.Шевченка, так і на території університету.

Як засвідчив у коментарі виданню Proslav Микола Богатир, вікові, меморіальні та інші значущі дерева можуть бути ретрансляторами історії Переяслава. На його думку, вони є свідками тих чи інших подій, своєрідними друзями багатьох відомих українців. Проте, як зауважує Богатир, в силу різних помилок значна частина важливих дерев на Переяславщині справді зникла. Зважаючи на це, ще у 2016 році, громадська ініціатива «Корінь нації» напрацювала проєкт збереження місцевих дерев, який потребував уточнення. Пригадує, як у 2023 році на одному з засідань виконавчого комітету Переяславської міської ради було переглянуто список дерев, які знаходяться на територіях комунальної власності. Такі значущі дерева було включено до списку дерев, які не можна зрубувати, а для самих дерев силами небайдужих людей було виготовлено таблички. Водночас на Переяславщині досі залишаються дерева які не знаходяться на територіях комунальної власності та надалі потребують збереження – для них теж виготовили таблички. Загальна кількість таких табличок складає 65 штук. Три з них будуть знаходитися в університеті – це «Тарасова верба», «Алея академіків» та «Дуби Левка Лук’яненка». З рук ініціаторів зібрання їх отримав проректор Вячеслав Різник.

Наразі вже задекларовано те, що у всіх куточках міста та громади такі таблички будуть розташовані на дроті чи на пружинці – цвяхів для таких робіт не використовуватимуть. Згодом почате доповнять просвітницькі відео й QR-коди з відео чи текстом.

Принагідно, у ході зібрання, Микола Богатир подякував меценатам, зокрема присутній у залі директорці компанії «Любосвіт» Світлані Коцюмбас, яка профінансувала левову частку таких табличок. Звісно ж, у цей день вона теж мала що сказати присутнім:

«У сучасному світі збереження природи та культурної спадщини є надзвичайно важливим. Дерева відіграють визначну роль у нашій еко-системі та культурній спадщині. Тому наша місія полягає у збереженні та відновленні природних насаджень, а також створенні нових. Крім того, ми не повинні забувати про культурне значення цих дерев. Багато дерев вважаються символом національної ідентичності , мають велике історичне та культурне значення».

Також багато табличок було виготовлено завдяки підтримці меценатки, письменниці, завідувачки «А-студії» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Мар’яни Ангелової. Справедливо зазначити, що матеріально до виготовлення таких табличок доклалися й небайдужі переяславці – аби закінчити цей проєкт ініціатори використали кошти акумульовані ще у 2017 році. Приємно зауважити, що, приміром, на табличку для Покровської тополі виділив гроші Заслужений тренер України, викладач факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Тарас Кириченко.

Наостанок було озвучено плани та ідеї нових екопросвітницьких та культурологічних проєктів, зокрема у співпраці з УГСП – це написання книги «Просвітницькі» дерева Переяславської громади»; пленер під «Дубом української нації»; екокультурний захід «Дерева говорять» й включення нових дерев до природно-заповідного фонду) та багато іншого.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі активно підтримуватиме просвітницькі та екологічні акції спираючись на свої славні традиції та новітній досвід. У добрий шлях!

У четвер, 28 березня 2024 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбудеться круглий стіл «Просвітницькі дерева. Втрачені, збережені, нові». Захід проведуть в рамках VI Семінару зі збереження природо-культурної спадщини.

Серед організаторів заходу Громадська ініціатива «Корінь нації», Університет Григорія Сковороди у Переяславі в особі факультету природничої освіти, ГО «Живе місто. Київ», компанія «Любосвіт».

Планується, що спікерами круглого столу стануть керівники Університету Григорія Сковороди у Переяславі та Переяславської міської територіальної громади; кандидат історичних наук, доцент, декан факультету природничої освіти Юрій Козубенко; представник ГІ «Корінь нації», громадський діяч, методист КЗ «Переяславський ЦКМ» Микола Богатир; меценатка, директорка компанії «Любосвіт» Світлана Коцюмбас; меценатка, письменниця, завідувачка «А-студії» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Мар’яна Ангелова та інші поважні гості.

На вас чекає пізнавальний просвітницький виступ про значущий та унікальні дерева Лівобережної Київщини; презентація програми збереження значущих дерев Переяславської громади; озвучення ідеї запуску проєкт «Хранителі дерев» та інших екопросвітницьких та культурологічних проєктів, зокрема у співпраці з УГСП (написання книги «Просвітницькі» дерева Переяславської громади»; пленер під «Дубом української нації»; екокультурний захід «Дерева говорять» й включення нових дерев до природно-заповідного фонду) та багато іншого.

На локації діятимуть виставки значущих та унікальних дерев Лівобережної Київщини (у переході між корпусами); виставка табличок, які будуть встановлені на значущих деревах, виставка книг та тематичних QR-кодів (конференц-зала імені Василя Сухомлинського).

Не пропустіть цю унікальну подію, що об’єднає природу, культуру та освіту!

«Раді повідомити, що днями між ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та Інститутом агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук укладено договір про науково-освітнє співробітництво» – йдеться на сторінці кафедри географії, екології і методики навчання факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій університету у Facebook.

Співпраця між установами передбачає взаємний обмін поточною науковою, статистично-аналітичною інформацією; формування спільних науково-інформаційних систем і наукових проєктів; спільну розробку науково-дослідної тематики; проведення наукових, науково-практичних конференцій, та семінарів, а також підготовку науково обґрунтованих підходів до вирішення економічних, екологічних і соціальних проблем у державі; участь в постійних та тимчасових експертних чи робочих групах для вивчення окремих проблемних питань аграрно-економічного розвитку країни; експертизу науково-дослідних робіт, рецензування наукових статей, монографій, методичних посібників; спільне виконання науково-дослідних програм, проєктів, міжнародних грантів; участь наукових працівників у читанні спецкурсів, спецсемінарів, проведенні семінарських і практичних робіт, спецпрактикумів.

Зазначено, що від імені альма-матер до реалізації даного договору долучаються науково-педагогічні працівники нашої кафедри географії, екології і методики навчання та кафедри біології, методології та методики навчання (факультет гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій) і кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології нашого університету (факультет фізичного виховання, спорту та здоров’я), які сьогодні є учасниками проєкту госпдоговірного дослідження на тему: «Біологічне забруднення агроекосистем Центральної України: еколого-валеологічні аспекти (на прикладі ПП «Соснова»)».

Координатором діяльності з боку сковородинівців стане кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії, екології і методики навчання Носаченко Володимир Миколайович, з боку Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук – кандидат біологічних наук, завідувач лабораторії екологічного оцінювання агроекосистем відділу агроекології і біобезпеки Шавріна Віра Ігорівна.

Вітаємо сковородинівців з новою співпрацею. Переконані, що попереду багато спільних успішних сторінок проектної діяльності!

Сьогодні, 25 вересня 2020 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за ініціативи Національного центру сталого розвитку та Професійної асоціації екологів України, і за сприяння Переяславської міської ради та міського голови міста Переяслава Тараса Костіна, відбувся Всеукраїнський ECOFORUM-2020 «The European Green Deal: виклики для України. Кругова економіка».

Захід модерували президентка Професійної асоціації екологів України, виконавча директорка Ecobusiness Людмила Циганок та голова комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ, генеральний директор Центру Екології та Розвитку Нових технологій Владислав Антипов.

Після реєстрації учасників, зокрема представників комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, очільників ОТГ та природоохоронних департаментів ОДА, а також голів галузевих Асоціацій, представників міжнародних структур та фондів й керівників підприємств, природоохоронних та інженерних служб та привітальної кави у актовому залі університету відбулося урочисте відкриття Форуму. Вітальні слова до учасників виголосили президентка Професійної асоціації екологів України, виконавча директорка Ecobusiness Group Людмила Циганок, міський голова Переяслава Тарас Костін, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар, голова комітету екологічної політики Верховної Ради України, народний депутат України Олег Бондаренко та заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Надалі робота Форуму тривала у двох сесіях та кількох панелях, у ході яких учасники зібрання обговорювали важливість та механізми реалізації Нової зеленої угоди ЄС та її значення для України, задавали орієнтири вдосконалення державної політики у сфері поводження з охороною атмосферного повітря, водних ресурсів, промисловими відходами, демонстрували представникам ОТГ можливості у сфері покращення якості довкілля, окреслювали рішення для основних екологічних проблем України у 2020 році та формували умови для відкритого діалогу між владою, суспільством і бізнесом.

Приміром, робота сесії № 1 у першій панелі мала назву «Екологічна політика України. Якою буде зелена дорожня карта для України?». У її ході радник віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олексій Рябчин ознайомив усіх з програмою Green Deal для України, розміркувавши з учасникам про те, чи створює вона зайві ризики, чи є необхідністю або новими шансами стати драйвером екологізації. У свою чергу т. в. о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Костянтин Гура розповів усім охочим про участь України у реалізації EU Green Deal, детальніше зупинившись на констексті діючих та запланованих державних ініціатив з підвищення енергоефективності економіки. Своїми думками з означеної теми секції поділився й заступник голови Державної екологічної інспекції України Денис Каплунов. Надалі віцепрезидентка ПАЕУ Людмила Хоміч розповіла про Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні (ЕІТІ) у сегменті відкриття екологічної інформації у видобувних галузях; віцепрезидент ПАЕУ Валентин Щербина – про збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у контексті можливостей для України та викликів для бізнесу; віцепрезидентка ПАЕУ зі сталого розвитку Валерія Заружко – про можливості та готовність України до сталого розвитку, а президентка «Let’s Do It Green Ukraine» Анна Радченко поділилася своїми напрацюваннями щодо синергії бізнесу, громади та влади у ініціативі «Зробимо Україну чистішою разом».

Після зміни панелей у сесії мова пішла про перспективи та ризики ЕКО-реформ на 2020/2021 роки. З привітальним словом до учасників звернулися співголова МФО, заступник голови комітету екологічної політики ВРУ, народний депутат України Олександр Маріковський та директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» Габріель Зауер. Згодом своїми думками про готовність України дихати чистим повітрям і спільно дбати про довкілля разом з усією Європою поділилася співголова МФО, народний депутат, голова підкомітету Верховної ради України з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Леся Василенко, а голова громадської ради при Мінприроди/Мінекоенерго (2016-2020) Світлана Берзіна розповіла про інструменти циркулярної економіки у контексті зеленого курсу. Наостанок роботи цієї панелі заступник директора департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності Тамара Буренко поділилася своїми роздумами щодо того, що несе Європейська Зелена Угода для українських підприємств – можливості чи загрози.

Крайня панель у роботі першої секції мала назву «Енергоефективність: як проблеми перетворити в можливості. ВДЕ: перспективи та ризики». Говорили про використання чистої енергії домогосподарствами та громадами (Юрій Шафаренко, заступник голови Держенергоефективності); національний виклик: «чиста» енергія та земля для майбутніх поколінь (Олександр Домбровський, голова правління 100 RE Ukraine); нову енергетичну стратегію та важливість водню (Олександр Рєпкін, голова водневої ради); cтан та перспективи розвитку біоенергетики в Україні, зупинившись на окремих успішних кейсах (Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України); вітрову енергетику як складову зеленого енергетичного переходу (Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, віцепрезидент WWEA); закріплення курсу на розвиток  відновлюваної енергетики, визначений European Green Deal в умовах українських реалій у контексті наслідків для бізнесу (Артем Семенишин, член правління, виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України) та перспективи водню в українських реаліях (Олександр Павловський, партнер компанії «Тесла Енерго»).

Після обідньої перерви на каву-брейк робота Всеукраїнського екофоруму в Переяславі продовжилася у сесії № 2 під назвою «Взаємодія бізнесу-влади-громади задля екологізації. Кращі екотехнології». Там виступи учасників стосувалися запобігання утворенню відходів як основи циркулярної економіки (Валентин Щербина, віцепрезидент ПАЕУ), успішних прикладів управління відходами приватним бізнесом в м. Тернопіль та м. Одеса (Андрій Гріненко, гендиректор компанії «Кліар Енерджі»); досвіду і перспектив м. Славутича у реалізації проєктів з енергоефективності (Михаїл Шинкаренко, заступник міського голови м. Славутич); когенерації шляхом газифікації біомаси як способу зменшення вартості тепла для споживачів місцевих громад та успішного досвіду Чернігівської генеруючої компанії (Сергій Савчук, виконавчий директор Clear Energy, ексголова Держенергоефективності); cталого користування водними ресурсами в контексті просторового планування розвитку громади у розрізі проблем та шляхів вирішення (В’ячеслав Фадєєв, експерт з питань сталого розвитку та економіко-екологічних досліджень, член ПАЕУ, директор ТОВ «Гекко Груп»); кейсів із побудови енергонезалежності громад, використання місцевих агровідходів як енергетичної сировини, агрофотовольтаїки (Станіслав Ігнатьєв, генеральний директор «Solar Generation», засновник Харківського енергетичного кластера); передових українських технологій скорочення викидів парникових газів як шанс для України (Олександр Кузнецов, засновник ТОВ «Декарбон Iнжинирiнг»); зелених облігацій як інструменту залучення фінансування в проєкти екологічного спрямування (Андрій Фролов, заступник начальника Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Держенергоефективності); компактних стаціонарних постів моніторингу атмосферного повітря airpointer відповідно до поcтанови КМ № 827 від 14 серпня 2019 р. (Василь Дорохов, начальник відділу аналітичних систем ТОВ «Екнісінжиніринг»); cистеми управління відходами на підприємстві, у розрізі проблематики та перспектив (Олена Потапенко, менеджер з екологічної безпеки ТОВ «ДТЕК Мережі»); модернізації очисних споруд шляхом оновлення технологічних рішень (Олексій Мясоєдов, керівник відділу досліджень і технологічних рішень EKOTON Group); принципів практичного моніторингу довкілля (Юлія Лісняк, виконавчий директор компанії «Центр практичної екології»); агровольтаїки в Україні (Дмитро Грищенко, представник «Тесла Агро») та практичних рішень щодо поводження з небезпечними відходами територіальних громад (Кирило Косоуров, голова комітету управління відходами ПАЕУ).

На завершення дня учасникам зібрання провели екскурсію, також вони відвідали діючу електростанцію ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», де її генеральний директор Андрій Мілюта ознайомив відвідувачів з процесами та обладнанням: паровим котлом Wartsilla та паровою турбіною Triveni, тріскоподрібнюючим комплексом та автоматичним складом Vecoplan.

Уже завтра всі кого у Переяславі зібрав Всеукраїнський екофорум та виявив бажання, отримають змогу долучитися до челенджу «Позбався зайвоGO!», де матимуть можливість зустріти схід сонця на повітряних кулях, відвідати екскурсію до музею та фестиваль.

У зв’язку з тим, що циркулярна (кругова) економіка як  підхід, що заснований на вторинній переробці практично будь-якого товару набуває все більшої впізнаваності, а кругова економіка стає все більш популярною в Європі Професійна асоціація екологів України спільно з Національним центром сталого розвитку запрошують стати учасником та партнером ECOFORUM-2020 «THE EUROPEAN GREEN DEAL: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ. КРУГОВА ЕКОНОМІКА», який відбудеться вже 25 вересня в місті Переяславі за сприяння міської ради та міського голови Переяслава. Місце проведення – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», вулиця Сухомлинського, 30.

 Серед завдань форуму: обговорення важливості та механізмів реалізації Нової зеленої угоди ЄС та її значення для України, задання орієнтирів вдосконалення державної політики у сфері поводження з охороною атмосферного повітря, водних ресурсів, промисловими відходами, демонстрування можливостей для ОТГ у сфері покращення якості довкілля, окреслення рішення для основних екологічних проблем України у 2020 році та формування умов для відкритого діалогу між владою, суспільством і бізнесом.

Зазначимо, що дорожня карта передбачає цілий комплекс заходів щодо підвищення ефективного використання енергоресурсів, переходу до «чистої» циркулярної економіки, зменшення забруднення та запобігання змінам клімату. Усе це сприятиме покращенню якості життя людей та стану довкілля. Плануються досить жорсткі екологічні вимоги до продукції, яка ввозитиметься до країн ЄС. Йдеться про так званий «Carbon Border Tax». Це означає, що «брудну», карбоноємну продукцію можуть не допустити на ринки ЄС. Тож Україні вже зараз варто брати до уваги нову стратегію ЄС та прискорюватися у питанні підвищення енергоефективності та циркулярності економіки.

Відтак, до участі запрошуються представники комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, голови об’єднаних територіальних громад та  голови природоохоронних департаментів ОДА, а також голови галузевих Асоціацій, представники міжнародних структур та фондів й керівники підприємств, природоохоронних та інженерних служб.

Значно більше інформації про форум можна дізнатися тут: https://cutt.ly/wfe6aK1

Зареєструватися та зголоситися до участі можна за цим посиланням: https://cutt.ly/TfdolDO

Крім того, учасники форуму матимуть нагоду долучитися до челенджу «Позбався зайвого!», який відбудеться в Переяславі 26 вересня – охочі матимуть можливість зустріти схід сонця на повітряних кулях!*

Контактна особа для довідкової інформації: Інна Сінєнко (тел. + 38 (073) 305-80-16, event@ecolog-ua.com)

*Вартість польоту на кулях узгоджується із підрядником. Організатор не компенсує витрати на політ.

Інформацію розміщено на правах партнерства