Академічна доброчесність Архіви - Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Будуємо культуру довіри разом: в УГСП розібрали норми нового Закону «Про академічну доброчесність»

Журналіст — Fri, 03 Apr 2026 08:17:44 +0000

У четвер, 2 квітня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі став майданчиком для обговорення ключових трансформацій в українській освіті. У конференц-залі імені Василя Сухомлинського та на платформі «Zoom» відбувся навчально-методичний семінар, присвячений розбору норм нового Закону України «Про академічну доброчесність».

Захід зібрав науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти всіх рівнів та представників інших закладів вищої освіти, зокрема до обговорення дистанційно долучилися колеги з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Організаторами зустрічі виступили Навчально-науковий центр забезпечення якості освіти спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.

Головним спікером семінару став фахівець І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко. Свій виступ він розпочав із роз’яснення часових меж впровадження нового закону:

«Принцип академічної доброчесності не є новим для України – його базові засади були закладені ще у 2017 році. Проте сьогодні ми виходимо на новий рівень. Закон офіційно набув чинності 1 лютого 2026 року, а його повне введення в дію відбудеться 31 липня. Цей піврічний період даний уряду та закладам освіти для адаптації нормативної бази. Ми в нашому університеті вже активно доопрацьовуємо внутрішні положення, аби вони повністю відповідали букві закону до серпня цього року», – зазначив Борис Анатолійович.

Однією з важливих новацій закону є розширення кола осіб, на яких поширюються правила доброчесності. Відтепер до списку суб’єктів, окрім викладачів та студентів, офіційно додані вступники.

Спікер акцентував увагу на тому, що закон базується на чотирьох «китах» – фундаментальних цінностях:

Чесність (насамперед перед самим собою)
Довіра до результатів академічної діяльності.
Повага до честі, гідності та прав інтелектуальної власності.
Відповідальність перед суспільством за результат своєї праці.

Окрему увагу під час семінару приділили статті 8 нового Закону, яка докорінно змінює підхід до оприлюднення наукових текстів. Згідно з новими нормами, тексти дисертацій та кваліфікаційних робіт, підписані КЕП (кваліфікованим електронним підписом), мають оприлюднюватися на сайті університету до їхнього захисту.

«Це питання буде чітко врегульоване нашим оновленим внутрішнім положенням. Усі роботи мають бути у відкритому доступі в машинозчитувальному форматі. Прозорість – це найкращий запобіжник плагіату», – підкреслив спікер.

УГСП продовжує впроваджувати політику нульової толерантності до порушень. Борис Анатолійович розповів про структуру внутрішньої системи забезпечення доброчесності, яка включає:

Діяльність Комісії з питань академічної доброчесності;
Інститут уповноважених осіб (зокрема НПП, які мають право фіксувати порушення, як-от списування, безпосередньо під час освітнього процесу);
Розробку чіткого переліку порушень та санкцій (до серпня на сайті буде оприлюднена таблиця, де кожному проступку відповідатиме конкретний захід реагування).

Під час семінару також було наголошено на важливості просвітницької роботи кураторів груп та вивчення дисциплін з академічного письма.

УГСП продовжує вдосконалювати внутрішню систему моніторингу. Окрім роботи Комісії з питань академічної доброчесності, новий закон передбачає появу «уповноважених осіб» (зокрема викладачів), які мають право фіксувати порушення безпосередньо під час освітнього процесу. Невдовзі на сайті університету з’явиться оновлений список порушень та відповідних заходів реагування – від повторного оцінювання до відрахування або позбавлення наукових ступенів.

«Академічна доброчесність – це не лише набір правил, а культура, яку ми будуємо разом. Вона забезпечує довіру до ваших знань і формує вас як справжніх фахівців», – підсумував Борис Анатолійович.

Захід став важливою платформою для популяризації оновлених правових засад освітньої діяльності, ще раз підкресливши прагнення УГСП до створення чесного, прозорого та якісного академічного простору.

Запис Будуємо культуру довіри разом: в УГСП розібрали норми нового Закону «Про академічну доброчесність» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбудеться науково-методичний семінар присвячений актуальним питанням організації освітнього процесу та удосконалення освітніх програм

Журналіст — Wed, 18 Mar 2026 08:42:00 +0000

27 березня 2026 року об 11:00 в конференц-залі імені В.О. Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі, у змішаній формі – наживо та на платформі «Zoom», відбудеться науково-методичний семінар, присвячений актуальним питанням організації освітнього процесу та удосконалення освітніх програм за участі

Звертаємо увагу, що гаранти освітніх програм, які виходять на акредитацію у 2026-2027 навчальному році, а також відповідальні особи за розроблення і супровід навчальних планів мають бути присутніми виключно в офлайн-форматі.

До участі запрошуються декани факультетів, гаранти освітніх програм та відповідальні особи за розроблення і супровід навчальних планів.

У межах семінару планується розглянути:

сучасні підходи до проєктування та оновлення освітніх програм;
формування навчальних планів;
питання забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності;
практичні аспекти підготовки до акредитаційних процедур.

Спікери події:

Анатолій Брехунець – керівник навчального відділу

Олена Бокшиц – керівниця навчально-наукового центру забезпечення якості освіти

Борис Любченко – фахівець І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти

Ірина Каменська – керівник навчально-наукового відділу

Семінар стане платформою для професійного обговорення, обміну досвідом та напрацювання ефективних рішень у сфері освітньої діяльності.

Запис В УГСП відбудеться науково-методичний семінар присвячений актуальним питанням організації освітнього процесу та удосконалення освітніх програм спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

«Актуальні вимоги до формування Переліку наукових фахових видань: підготовка документації для подання до МОН України через систему URIS»: деталі робочої зустрічі навчально-наукового відділу з членами редколегій

Журналіст — Thu, 26 Feb 2026 08:46:12 +0000

25 лютого 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася робоча зустріч представників навчально-наукового відділу та членів редакційних колегій університетських наукових фахових видань, присвячена обговоренню механізму формування Переліку наукових фахових видань України.

Спікером зустрічі виступила керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська. У своєму виступі вона окреслила стратегічне значення процедури включення та підтвердження статусу наукових видань у Переліку, наголосивши, що відповідність оновленим вимогам є не лише формальною процедурою, а й інструментом забезпечення якості наукової діяльності університету.

Під час зустрічі було детально проаналізовано ключові зміни до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України. Особливу увагу учасники приділили оновленим вимогам до складу редакційних колегій, прозорості процедур рецензування, забезпеченню академічної доброчесності, наявності чітко визначеної редакційної політики, вимогам до оприлюднення інформації на вебсайтах видань, дотриманню періодичності виходу номерів.

Під час зустрічі обговорили подальші етапи реалізації нових вимог до наукових фахових видань, практичні аспекти підготовки документів, типові помилки при поданні заявок та ризики, які можуть призвести до відмови або втрати статусу фахового видання.

Окремий змістовний блок дискусії був присвячений пункту 7 Порядку, який визначає вимоги до редакційної політики, організації рецензування та забезпечення якості наукових публікацій. Було підкреслено, що ключовим маркером реальної відповідності видання академічним стандартам передбачено:

наявність чітко прописаної та оприлюдненої редакційної політики;
регламентовану процедуру незалежного рецензування;
дотримання принципу анонімності (double blind review);
визначення порядку розгляду конфліктів інтересів;
механізми запобігання академічному плагіату;
прозорість критеріїв прийняття або відхилення статей;
наявність процедури відкликання публікацій у разі виявлення порушень.

У ході обговорення наголошувалося, що формальне декларування процедур без їх фактичного виконання може становити ризик для видання. Тому особливу увагу було приділено необхідності документального підтвердження дотримання вимог Порядку, а саме: протоколів рецензування, архівування рецензій, ведення реєстру рецензентів, фіксації перевірки на плагіат та належного оформлення редакційних рішень.

Ірина Степанівна акцентувала, що вимоги до редакційної політики фактично є індикатором інституційної зрілості видання та відображає реальний рівень внутрішньої організації редакційного процесу.

«За результатами зустрічі було узгоджено алгоритм підготовки документів для подання заявки, визначено відповідальних осіб за оновлення редакційних політик, окреслено необхідність проведення внутрішнього аудиту сайтів видань, рекомендовано уніфікувати підходи до оформлення процедур рецензування, домовлено про розроблення шаблонів документів для редакцій», – розповіли пресслужбі університету в навчально-науковому відділі.

Учасники заходу відзначили, що системна координація між навчально-науковим відділом та редакційними колегіями є важливою умовою збереження та підвищення позицій університетських видань у національному науковому просторі.

Підтвердження та розширення присутності університетських видань у Переліку наукових фахових видань України є складовою розвитку наукової інфраструктури університету, підвищення його академічної репутації та конкурентоспроможності.

Навчально-науковий відділ і надалі здійснюватиме методичний супровід редакцій, забезпечуючи відповідність діяльності видань вимогам нормативних документів та сучасним стандартам наукової комунікації. Робота у цьому напрямі триває.

Запис «Актуальні вимоги до формування Переліку наукових фахових видань: підготовка документації для подання до МОН України через систему URIS»: деталі робочої зустрічі навчально-наукового відділу з членами редколегій спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбувся навчально-методичний семінар з політики, стратегії та інструментів реалізації відкритої науки в університеті

Журналіст — Thu, 15 Jan 2026 07:05:41 +0000

13 січня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі провели навчально-методичний семінар «Відкрита наука в університеті: стратегія, політика та інструменти реалізації», спрямований на підвищення обізнаності науково-педагогічних працівників щодо актуальних вимог Політики відкритої науки та на посилення координації між структурними підрозділами у її впровадженні. Усі деталі зібрання вже тут.

Семінар відкрив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, який підкреслив ключову роль принципів відкритої науки у розвитку сучасного університету, зростанні видимості наукових результатів, підвищенні якості досліджень та інтеграції в міжнародний науковий простір.

З доповіддю «Політика відкритої науки в університеті: мета, принципи, ролі, відповідальність та механізми моніторингу» виступила керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська. У виступу було акцентовано, що відкрита наука забезпечує вільний доступ до результатів досліджень і наукових даних, сприяє ефективному обміну інформацією, повторному використанню даних, підвищує прозорість наукової діяльності та посилює видимість наукових напрацювань університету на національному й міжнародному рівнях.

Політика відкритої науки університету ґрунтується на принципах відкритості, прозорості, відповідальності, академічної доброчесності та дотримання авторського права. Вона передбачає розвиток інституційного репозитарію, забезпечення довготривалого зберігання та доступності наукових матеріалів, підтримку міждисциплінарної та міжнародної співпраці, орієнтацію науки на суспільну користь, інноваційність, інклюзивність та підвищення якості наукових досліджень.

Другу доповідь «Екосистема відкритої науки університету: цифрові інструменти та наукометричні сервіси для дослідника» представила провідна фахівчиня навчально-наукового відділу Анна Христюк. У її виступі було окреслено роль комплексної екосистеми відкритої науки, яка об’єднує цифрові рішення та організаційні механізми для збереження, поширення й презентації наукових результатів. Особливу увагу приділено розвиткові інституційного репозитарію, його інтеграції з міжнародними базами даних, застосуванню наукових ідентифікаторів (ORCID, Google Scholar, Scopus, Web of Science), підтримці відкритого доступу та прозорої наукової експертизи, а також моніторингу результативності наукової діяльності. Підкреслено, що використання цих інструментів сприяє зростанню наукової видимості, дотриманню доброчесності та інтеграції університету в глобальний науковий простір.

Проведений семінар став важливим етапом у формуванні системного підходу до впровадження Політики відкритої науки в університеті. Отримані рекомендації та напрацювання підсилять якість наукової діяльності, сприятимуть поширенню результатів досліджень і забезпечуватимуть гармонійне включення університету в національні та міжнародні наукові мережі.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі послідовно розбудовує інституційну екосистему відкритої науки та створює умови для підвищення ефективності наукової роботи. Навчально-науковий відділ забезпечує постійну консультативну підтримку науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти щодо використання міжнародних наукових ідентифікаторів (ORCID, Scopus, Web of Science, Google Scholar), розміщення матеріалів в інституційному репозитарії, дотримання академічної доброчесності, авторського права та реалізації практик відкритого публікування.

Запис В УГСП відбувся навчально-методичний семінар з політики, стратегії та інструментів реалізації відкритої науки в університеті спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі доєднався до «Тижня доброчесності – 2025»: підсумки

Журналіст — Fri, 12 Dec 2025 11:05:21 +0000

З 1 по 9 грудня 2025 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі доєднався до «Тижня доброчесності» – щорічної ініціативи Офісу доброчесності Національного агентство з питань запобігання корупції, яка об’єднала тисячі учасників освітніх закладів для популяризації цінностей доброчесності та формування культури прозорості в Україні.

Цьогорічна кампанія «Тиждень доброчесності», яка відбувалася відповідно до листа НАЗК від 28.11.2025 № 121-01/96802-2025, включила в себе низку креативних і практичних активностей. Ці заходи допомогли кожному навчитися застосовувати принципи відповідальності та відкритості в житті й роботі, а також були покликані сприяти формуванню культури чесності й відповідального ставлення до академічної діяльності серед здобувачів освіти та викладачів.

Основна мета тижня – популяризувати цінності доброчесності, прозорості та етичної поведінки, а також ознайомити студентську та професорсько-викладацьку спільноту з кращими практиками запобігання корупції та академічним шахрайствам.

Під час «Тижня доброчесності» УГСП доєднався до таких заходів:

урок доброчесності від студентів. Студенти університету, під час практичного навчання, підготували й провели серію інтерактивних уроків для здобувачів освіти різних спеціальностей;
вебінар «Три виміри доброчесності в житті та кар’єрі». Відбулося обговорення впливу доброчесності на особистий розвиток, професійну діяльність та взаємодію в суспільстві;
онлайн-лекторій «Доброчесність та антикорупція: свідомість, відповідальність, приклад». Лекторій, присвячений формуванню розуміння корупційних ризиків, шляхів їх запобігання та ролі громадянина;
флешмоб «Хвиля доброчесності»: учасники створювали творчі відео, фото та короткі меседжі, які популяризували цінності доброчесності та поширювалися в соціальних мережах.
показ фільму «Після ери мовчання» з інтерактивом від Павла Бульдовича. Завершальний захід із подальшим інтерактивним обговоренням теми відповідальності та громадянської позиції.

Навчально-науковим центром забезпечення якості освіти, навчально-науковим відділом було організовано та проведено навчально-методичні та науково-практичні семінари на тему: «Академічна доброчесність: від теорії до практики» для здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників.

У рамках «Тижня доброчесності» кафедра психології провела зустрічі, де здобувачі та викладачі обмінювалися особистим досвідом осмислення етичних принципів у роботі.

Професор Галина Хомич у статті «Доброчесність психолога: вибір між професією і собою» підкреслила, що професійна доброчесність – це внутрішня робота та зрілість, що вимагає наукової чесності, відповідальності, супервізії та вміння розв’язувати дилеми між особистим і професійним.

Проведені заходи сприяли формуванню у студентської спільноти університету активної громадянської позиції, підвищенню рівня правової та етичної культури, а також усвідомленню важливості доброчесності у всіх аспектах освітнього та професійного життя.

Запис Університет Григорія Сковороди в Переяславі доєднався до «Тижня доброчесності – 2025»: підсумки спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбулася освітня зустріч «Основи написання наукових досліджень»: чому навчились здобувачі та молоді вчені

Журналіст — Thu, 20 Nov 2025 09:05:18 +0000

19 листопада 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, у змішаному форматі – наживо та в онлайні на платформі «Microsoft Teams» відбулася змістовна зустріч здобувачів освіти, молодих учених в межах багаторічного курсу, що став традиційним івентом Наукового товариства університету, «Основи написання наукових досліджень».

Захід мав на меті надати здобувачам системне уявлення про наукове письмо, вимоги до оформлення досліджень, можливості участі у науковій діяльності університету та базові принципи академічної доброчесності.

Зустріч відкрила голова Наукового товариства університету, PhD у галузі історії Оксана Луцик, яка ґрунтовно представила етапи створення наукового дослідження – від формулювання ідеї до підготовки кінцевого тексту. Вона зосередила увагу на ключових складниках: визначенні теми, обґрунтуванні актуальності, формулюванні мети та завдань, структуруванні матеріалу, підборі джерел та підготовці висновків. Спікерка зауважила, що правильний початок дослідження значною мірою визначає його якість:

«Науковий текст починається не з написання першого абзацу. Він починається з чіткої думки – що ви хочете дослідити, для чого і яким шляхом. Якщо ці кроки продумані, писати значно легше», – наголосила Оксана Олександрівна.

У своїй доповіді вона детально пояснила відмінності між науковою статтею, тезами, курсовою, бакалаврською й магістерською роботою. Окрема увага була приділена формулюванням, які часто викликають труднощі у студентів: вибір методів, обґрунтування теоретичної бази, побудова аргументації, узгодженість між метою й завданнями.

Крім того, учасникам надали практичні рекомендації щодо роботи з літературою: де шукати якісні джерела, як оцінювати їхню надійність, як уникати перенасичення тексту другорядною інформацією. Студенти змогли побачити фрагменти реальних студентських робіт, що дозволило краще уявити, як виглядає коректна структура наукового тексту.

Керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська розповіла про систему підтримки молодих дослідників, яка діє в університеті. Вона підкреслила, що наукова діяльність здобувачів є важливою складовою освітнього процесу, адже дозволяє формувати вміння критично мислити, працювати з інформацією та презентувати результати власних ідей.

Ірина Степанівна окреслила основні напрями, у яких студенти можуть проявити себе: участь у міжуніверситетських та міжнародних конференціях, подання робіт до фахових збірників, участь у конкурсах наукових робіт, діяльність у студентських наукових гуртках. Принагідно промовиця повідомила про графік найближчих подій, до участі в яких здобувачі можуть долучитися вже цього навчального року, приміром XIX Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», яка відбудеться 27 листопада 2025 року.

Особливо важливим аспектом виступу стало пояснення того, як будувати власну наукову траєкторію – від перших спроб у підготовці тез до створення розгорнутих досліджень і публікацій у виданнях університету та партнерських інституцій.

Питанням академічної доброчесності був присвячений виступ фахівця першої категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Бориса Любченка. Він докладно пояснив принципи, яких повинен дотримуватися кожен автор наукової роботи: чесність, самостійність, повага до інтелектуальної власності, коректність цитування, достовірність поданої інформації.

Спікер навів найпоширеніші приклади порушень, з якими стикаються під час перевірки студентських робіт, і пояснив, як їх уникати. Особливу увагу приділено використанню сучасних цифрових інструментів і штучного інтелекту.

«Чужий текст, навіть якщо він створений програмою, не стає вашим. Академічна доброчесність – це не обмеження, а показник професійної відповідальності. Ваш текст має містити вашу думку, вашу логіку й ваш внесок», – акцентував Борис Анатолійович

Учасники отримали алгоритм самоперевірки, який допоможе уникнути неточностей при оформленні роботи та дотримати вимог академічної культури.

Завершальна частина зустрічі була присвячена роботі з навчальними матеріалами. Здобувачам продемонстрували приклади структурованих наукових текстів і фрагменти з помилками, характерними для початківців. Такий формат допоміг краще зрозуміти, як виглядає узгоджена структура, чому важливо витримувати логічну послідовність і яким чином формулювати висновки.

Курс «Основи написання наукових досліджень» стала важливим елементом у розвитку академічної культури альма-матер. Вона надала здобувачам чіткі рекомендації, практичні інструменти й бачення того, як вибудовувати власну наукову діяльність. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує створювати умови для формування свідомих, відповідальних і методологічно підготовлених молодих дослідників.

Захід організовано Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених у співпраці з навчально-науковим відділом та навчально-науковим центром забезпечення якості освіти.

Запис В УГСП відбулася освітня зустріч «Основи написання наукових досліджень»: чому навчились здобувачі та молоді вчені спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбувся навчально-методичний семінар з авторського права та оновлення наукових профілів у міжнародних базах даних

Журналіст — Wed, 19 Nov 2025 08:45:03 +0000

18 листопада 2025 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі провів навчально-методичний семінар «Авторське право в науковій діяльності та оновлення профілів у міжнародних базах даних», спрямований на підвищення обізнаності науково-педагогічних працівників щодо захисту інтелектуальної власності та сучасних підходів до формування цифрової наукової ідентичності.

Семінар відкрив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, який наголосив на важливості системного розвитку наукової культури, дотримання принципів академічної доброчесності та ефективного представлення результатів досліджень у глобальному науковому просторі.

У межах заходу були представлені три змістовні доповіді фахівців навчально-наукового відділу. Про «Порядок реєстрації авторського права на твір» говорив провідний фахівець навчально-наукового відділу Богдан Яценко. У доповіді було детально розглянуто: що саме охороняє авторське право у науковій діяльності; які об’єкти підлягають правовому захисту: статті, тези, монографії, методичні матеріали, презентації, ілюстрації, електронні курси; правила визначення співавторства й типові конфліктні ситуації; найпоширеніші порушення (плагіат, самоплагіат, дублювання публікацій); основні рекомендації щодо запобігання порушенням та дотримання етики роботи з текстом; практичні рекомендації з покроковою інструкцією, як подати заявку на авторське право. Окремо було наголошено на ролі коректного цитування, необхідності фіксації домовленостей про співавторство та використанні антиплагіатних сервісів.

Тему «Цифрова наукова ідентичність: як ефективно підтримувати профілі у міжнародних базах даних (ORCID, Google Scholar, Scopus, WoS)» розкрила провідний фахівець навчально-наукового відділу Анна Христюк. Учасники дізналися про: важливість актуальних наукових профілів для видимості у міжнародному середовищі; принципи роботи ORCID, Google Scholar, Scopus Author ID та Web of Science ResearcherID; типові помилки при веденні профілів (дубляжі, некоректна афіляція, неправильне закріплення публікацій), а також необхідність зв’язування профілів між собою для автоматичної синхронізації публікацій.Було представлено рекомендації щодо оновлення профілів, включно з перевіркою афіляції українською й англійською мовами, додаванням DOI/Bib TeX в ORCID, корекцією профілів Scopus та Google Scholar, а також використанням ключових слів (keywords) для кращої індексації.

Доповідь з теми «Підведення підсумків та перспективи подальшої роботи» керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська. У підсумковій доповіді були окреслені ключові результати семінару та акцентовано увагу на важливості дотримання принципів академічної доброчесності; системного оновлення наукових профілів після виходу кожної публікації; розвитку персонального наукового бренду викладачів; підвищення репутації кафедр та університету через якісну представленість у міжнародному науковому просторі.

У практичній частині учасникам були продемонстровані покрокові інструкції зі створення та оновлення ORCID, а також додавання нових публікацій у Google Scholar.

У межах роботи університету також підготовлено практичні рекомендації з покроковою інструкцією щодо подання заявки на реєстрацію авторського права. Вони містять чіткий алгоритм дій для науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти: від підготовки матеріалів і авторизації в електронному кабінеті Укрпатенту до заповнення заявки, завантаження твору, оплати збору та отримання електронного свідоцтва. Такий інструментарій спрощує процедуру реєстрації інтелектуальних напрацювань, підвищує рівень їх правового захисту та сприяє формуванню культури академічної доброчесності в університеті.

Семінар став важливим етапом у формуванні культури відповідального авторства та ефективного управління цифровими науковими профілями в університеті.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує активно підтримувати розвиток науковців і викладачів, забезпечуючи доступ до сучасних інструментів, консультацій та навчальних матеріалів.

Навчально-науковий відділ працює у постійному режимі консультацій і готовий надати підтримку щодо: реєстрації авторського права; оновлення профілів ORCID, Scopus, Web of Science, Google Scholar; підготовки наукових матеріалів й дотримання вимог академічної доброчесності.

Запис В УГСП відбувся навчально-методичний семінар з авторського права та оновлення наукових профілів у міжнародних базах даних спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Наукове товариство університету запрошує на зустріч у межах курсу «Основи написання наукових досліджень»

Журналіст — Fri, 14 Nov 2025 08:02:52 +0000

Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, й віддавна спільно з навчально-науковим відділом та навчально-науковим центром забезпечення якості освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, незмінно опікується тим, аби у студентів не виникало проблем з написанням наукових доповідей і статей, курсових, дипломних та інших видів робіт і досліджень.

19 листопада 2025 року об 11:40 запрошуємо всіх охочих бакалаврів, магістрів та аспірантів до участі у курсах «Основи написання наукових досліджень», які відбудуться у змішаному форматі – наживо у конференц-залі імені Василя Сухомлинського та на платформі «Microsoft Teams».

Курси «Основи написання наукових досліджень» – крутезний івент, де протягом близько півтори години змістовної бесіди спікери проводять присутнім повний екскурс у царині наукової праці, лаконічно та зрозуміло пояснюючи абсолютно все, починаючи від того, що таке наукова робота та яких видів вона буває, і закінчуючи переліком неодмінних елементів, без яких вона не може обійтися.

Програма виступів під час заходу:

Оксана Луцик, голова Наукового товариства, тема виступу: «Мистецтво наукового письма: перші кроки до якісного дослідження». Під час заняття говоритимуть про те, як писати різні види наукових робіт (реферат, стаття, курсова, кваліфікаційна робота); бали та критерії оцінювання наукової діяльності; анонс профільної наукової конференції.
Ірина Каменська, керівник навчально-наукового відділу розповість про можливості для студентів та молодих учених: конкурси, всеукраїнські й міжнародні конференції, фахові наукові збірники закладу;
Борис Любченко, фахівець першої категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти – про академічну доброчесність та ШІ.

Написання наукових досліджень – клопіткий процес, але знаючи всі його тонкощі робота над науковою статтею, тезами, доповідями, кваліфікаційними роботами – курсовою, бакалаврською та магістерською стає справжнім задоволенням. Ми чекаємо на кожного з Вас і сподіваємось, що ці курси стануть для Вас корисними і надихнуть розпочати роботу над власним науковим дослідженням.

Запис Наукове товариство університету запрошує на зустріч у межах курсу «Основи написання наукових досліджень» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбулася робоча зустріч із гарантами освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

Журналіст — Fri, 07 Nov 2025 09:24:13 +0000

4 листопада 2025 року у конференц-залі імені В.О. Сухомлинського відбувся навчально-методичний семінар «Лідерство гаранта освітньої програми у формуванні культури якості в університеті».

Захід організовано навчально-науковим центром забезпечення якості освіти під керівництвом Олени Бокшиц, Олени Усик та фахівця І категорії Бориса Любченка.

Під час семінару було ґрунтовно розглянуто питання нормативного забезпечення створення освітніх програм. Учасники навчально-методичного семінару розглянули основні законодавчі акти, які регулюють систему вищої освіти, зокрема Закон України «Про освіту» та «Про вищу освіту».

Окрему увагу приділено підзаконним нормативним документам, серед яких:

Постанова Кабінету Міністрів України № 1341 від 23.11.2011 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», що визначає рівні кваліфікацій і їх співвіднесення з освітніми ступенями;
Постанова КМУ № 266 від 29.04.2015 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»;
Постанова КМУ № 266 від 24.07.2013 (зі змінами) «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності»;
Наказ МОН України № 600 від 01.06.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти»;
Наказ МОН України № 1005 від 28.09.2018 «Про затвердження Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».

Під час обговорення Олена Миколаївна та Олена Федорівна акцентували увагу на ключовій ролі гаранта освітньої програми у формуванні культури якості в університеті. Було визначено основні функції гаранта під час створення освітньої програми та забезпечення пакету супровідних матеріалів для її акредитації. Окремо розглянуто етапи підготовки документів, послідовність дій гаранта і групи забезпечення та встановлені дедлайни підготовки пакету супровідних матеріалів.

Також детального обговорення набули Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, зокрема пункти 35-38, які регламентують кадрові, матеріально-технічні та освітньо-наукові вимоги до закладів вищої освіти.

Ще під час зустрічі обговорено ключові питання, пов’язані з оновленням класифікатора галузей освіти і спеціальностей та переходом до нових літерно-цифрових шифрів освітніх програм відповідно до вимог Національного класифікатора України «Класифікатор галузей освіти і спеціальностей» (НК 002:2024).

Такі навчально-методичні семінари є важливою платформою для професійного обміну досвідом, підвищення компетентності гарантійних груп і вдосконалення внутрішніх систем забезпечення якості. Вони допомагають університету зміцнювати культуру академічної доброчесності, узгоджувати дії з вимогами НАЗЯВО та підвищувати ефективність підготовки до акредитаційних процедур. У результаті подібні зустрічі стимулюють сталий розвиток якості вищої освіти та сприяють формуванню лідерської позиції гаранта у створенні сучасних освітніх програм.

Запис В УГСП відбулася робоча зустріч із гарантами освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбулася робоча зустріч із гарантами освітніх програм щодо підготовки до акредитації у 2025-2026 навчальному році

Журналіст — Mon, 27 Oct 2025 11:30:18 +0000

21 жовтня 2025 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбувся навчально-методичний семінар, організований навчально-науковим центром забезпечення якості освіти під керівництвом Олени Бокшиц та Олени Усик спільно з проректором з навчально-методичної роботи Володимиром Носаченком.

Під час зустрічі обговорено ключові питання, пов’язані з оновленням класифікатора галузей освіти і спеціальностей та переходом до нових літерно-цифрових шифрів освітніх програм відповідно до вимог Національного класифікатора України «Класифікатор галузей освіти і спеціальностей» (НК 002:2024).

Керівницею навчально-наукового центру Оленою Бокшиц було закцентовано увагу на важливих змінах у системі класифікації галузей знань і спеціальностей, запроваджених Національним класифікатором України НК 002:2024. Відповідно до нової редакції, замість традиційних цифрових позначень спеціальностей (наприклад, 011, 012, 013) впроваджуються оновлені буквено-цифрові шифри – A1, A2, A3 тощо. Такі зміни мають на меті забезпечити більшу узгодженість із міжнародними стандартами класифікації освітніх напрямів і сприяти гармонізації українського освітнього простору з Європейською рамкою кваліфікацій. Зауважено, що нові шифри застосовуються для всіх освітніх програм, які проходять процедуру відкриття, ліцензування або акредитації після набуття чинності НК 002:2024, а також у випадках, коли здійснюється зміна назви спеціальності чи галузі знань відповідно до оновленої класифікації. Зокрема, освітні програми з позначеннями A4, A5, B1 тощо належать до нового набору 2025 року, тоді як чинні програми продовжують функціонувати за попередніми шифрами до завершення періоду їхньої акредитації.

Під час зустрічі було окремо підкреслено, що якість освітньої програми та освітнього процесу у закладі вищої освіти є інтегральним показником ефективності освітньої діяльності і визначається ступенем відповідності Критеріям оцінювання якості освітніх програм, затвердженим Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Зазначені Критерії виступають нормативно-методичною основою для оцінювання змісту, структури, результатів навчання, кадрового забезпечення, ресурсного потенціалу та внутрішніх механізмів забезпечення якості. Саме їх дотримання гарантує відповідність освітніх програм сучасним академічним і професійним стандартам, сприяє формуванню культури якості в освітньому середовищі та забезпечує сталий розвиток системи вищої освіти в контексті європейських підходів до забезпечення якості.

На навчально-методичному семінарі увагу гарантів було зосереджено на всі 10 критеріїв самоаналізу:

Проєктування та цілі освітньої програми;
Структура та зміст освітньої програми;
Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання;
Навчання і викладання за освітньою програмою;
Контрольні заходи, оцінювання здобувачів і академічна доброчесність;
Людські ресурси;
Освітнє середовище та матеріальні ресурси;
Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми;
Прозорість та публічність;
Навчання через дослідження (для ОП третього, освітньо-наукового рівня).

Окрему увагу під час обговорення було приділено організаційним аспектам підготовки до акредитації освітніх програм. З метою забезпечення чіткого розуміння етапів та послідовності виконання процедур підготовки відомостей самооцінювання, гарантам нагадано про «Інструкцію з підготовки відомостей самооцінювання освітньої програми», затвердженої наказом Університету Григорія Сковороди в Переяславі від 17 лютого 2025 року № 62.

У документі визначено структуру, змістові вимоги та алгоритм дій на всіх етапах підготовки матеріалів до акредитації, а також чітко окреслено терміни, послідовність виконання завдань і кінцеві дедлайни для подання супровідної документації. Такий підхід сприяє системності, прозорості та підвищенню ефективності акредитаційних процесів, що є важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Крім того, у ході зустрічі акцентовано на необхідності розроблення стратегій ідейного та методичного забезпечення акредитаційного процесу, формування інноваційних підходів до представлення результатів освітньої діяльності, а також удосконалення внутрішніх процедур планування й моніторингу якості освітніх програм. Такий комплексний підхід сприяє підвищенню ефективності управління якістю освіти, розвитку аналітичного мислення гаранта та формуванню стратегічного бачення подальшого розвитку освітніх програм.

Запис В УГСП відбулася робоча зустріч із гарантами освітніх програм щодо підготовки до акредитації у 2025-2026 навчальному році спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Академічна доброчесність у дії: для здобувачів УГСП провели науково-практичний семінар із методистом Борисом Любченком

Журналіст — Tue, 21 Oct 2025 10:32:55 +0000

20 жовтня 2025 року, у конференц-залі Василя Сухомлинського о 13:00 в змішаному форматі методист Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко провів для здобувачів Університету Григорія Сковороди в Переяславі науково-практичний семінар на тему «Академічна доброчесність: від теорії до практики». Його відвідали близько 200 здобувачів освіти – як очно, так і онлайн через платформу Microsoft Teams.

Захід був організований Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету спільно з Навчально-науковим центром забезпечення якості освіти, за підтримки Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю.

Під час зустрічі Борис Анатолійович ознайомив учасників із поняттям академічної доброчесності відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», визначивши її як сукупність етичних принципів та встановлених законом правил, що регулюють навчальну, наукову та творчо-професійну діяльність. Основні цінності академічної доброчесності, на яких базується діяльність університетської спільноти, включають чесність, справедливість, відповідальність, довіру та повагу.

Підкреслюючи важливість теми, методист зазначив:

«Академічна доброчесність – це не просто формальність чи набір правил. Це принципова позиція, яка формує культуру відповідальності, чесності та взаємоповаги в академічному середовищі. Вона забезпечує довіру до результатів навчання та наукових досліджень, виховує в здобувачів здатність критично мислити та самостійно приймати відповідальні рішення».

Please wait while flipbook is loading. For more related info, FAQs and issues please refer to DearFlip WordPress Flipbook Plugin Help documentation.

Особливу увагу Борис Любченко приділив різновидам порушень академічної доброчесності, серед яких:

Академічний плагіат – представлення чужих результатів як власних;
Самоплагіат – повторне використання власних попередніх робіт без належного посилання;
Фабрикація та фальсифікація – вигадування або змінювання даних;
Списування та обман під час оцінювання;
Необ’єктивне оцінювання та впливи на нього, включно з корупційними практиками;
Відчуження або приписування авторства, академічний саботаж та схиляння до порушення доброчесності;
Інституційні порушення, зокрема недотримання процедур реагування на порушення.

Надалі методист детально пояснив наслідки для порушників: від повторного проходження оцінювання чи освітніх компонентів, позбавлення пільг, до відрахування з університету. В УГСП дотримуються принципу нульової толерантності до недоброчесної поведінки.

Також до семінару долучилася керівниця Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Бокшиц, яка підсумувала головні тези заходу та акцентувала на практичному значенні академічної доброчесності для здобувачів освіти:

«Академічна доброчесність – це насамперед про якість вашого знання та вміння вчитися. Це чесність перед собою: я здобув, я навчився, я зміг, і тепер можу науково вірно подавати інформацію. Ми живемо у час стрімких інформаційних технологій, де штучний інтелект може бути і корисним помічником, і загрозою для розвитку власного мислення. Якщо користуватися ним виважено – він допомагає розвиватися. Але коли він повністю замінює вашу роботу, це вже свідчить про відсутність самостійності. Академічна доброчесність формує вас як фахівців і як людей, здатних до саморозвитку, відповідальності та поваги до праці інших», – зазначила Олена Миколаївна, наголосивши на важливості обов’язкового проходження анкетування щодо академічної доброчесності та якості освітнього процесу, що дозволяє університету вдосконалювати навчання та підтримувати зворотний зв’язок зі здобувачами. Вона підкреслила, що всі наукові та кваліфікаційні роботи перевіряються через програму Strike Plagiarism, яка дає змогу об’єктивно оцінити рівень самостійності та унікальності виконаного завдання.

«Відносіться до своєї роботи чесно, справедливо і з відповідальністю. Не запозичуйте забагато – розвивайте свої думки, читайте, шукайте власні формулювання. Саме так формується справжній фахівець і науковець», – закликала керівниця Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти.

Особливу увагу під час семінару приділили питанню використання штучного інтелекту. Було зазначено, що сервіси, зокрема ChatGPT, не є проявом плагіату самі по собі, проте їхнє некоректне використання може суперечити принципам доброчесності.

Семінар також висвітлив правила перевірки робіт на плагіат, типові помилки при оформленні цитувань і посилань, а також роль аналітики у системі якості освіти.

Підсумовуючи зустріч, Борис Любченко підкреслив, що дотримання принципів академічної доброчесності – це запорука не лише якісного навчання, а й формування професійної репутації та розвитку критичного мислення здобувачів освіти.

Захід став черговим етапом у системній роботі Університету Григорія Сковороди в Переяславі з утвердження культури академічної доброчесності, етичної поведінки та відповідального ставлення до знань у здобувачів вищої освіти.

Запис Академічна доброчесність у дії: для здобувачів УГСП провели науково-практичний семінар із методистом Борисом Любченком спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Student Ambassador Program for Academic Integrity: сковородинівці можуть долучитися до нової ініціативи від Європейської мережі академічної доброчесності

Журналіст — Tue, 14 Oct 2025 06:18:32 +0000

Європейська мережа академічної доброчесності (ENAI) презентує нову ініціативу: Student Ambassador Program for Academic Integrity. Програма спрямована на зміцнення культури академічної доброчесності у вищій освіті шляхом залучення студентів як довірених перших контактних осіб. Як до неї можуть долучитися сковородинівці?

Повідомляється, що студентські амбасадори виступатимуть в ролі посередників серед своїх однолітків, допомагаючи роз’яснювати питання, ділитися матеріалами та просувати доброчесність у своїх академічних спільнотах. Завдяки навчанню, наставництву та можливостям міжнародного нетворкінгу амбасадори отримають цінний досвід, одночасно сприяючи формуванню культури довіри та відповідальності.

Деталі програми:

Відкрита для студентів всіх рівнів (бакалавр, магістр, PhD) з будь-якої країни.
Тривалість: 1 рік, з можливістю продовження. Приблизно. 3–4 години/місяць.
Переваги: тренінги, менторство, визнання, та розвиток лідерських навичок.

Дедлайн подачі заявок: 19 жовтня 2025, 23:59 CET.

Форма для подачі заявки: https://forms.gle/ZdRgBr6NUJPNa7rB8

Більше інформації на сайті ENAI: Student Ambassador Program for Academic Integrity

Запис Student Ambassador Program for Academic Integrity: сковородинівці можуть долучитися до нової ініціативи від Європейської мережі академічної доброчесності спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

В УГСП відбулася робоча зустріч із заступниками деканів із наукової роботи: якими є стратегічні орієнтири на 2025–2026 навчальний рік

Журналіст — Mon, 13 Oct 2025 07:56:39 +0000

10 жовтня 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася робоча зустріч із заступниками деканів із наукової роботи. Захід пройшов під керівництвом проректора з навчально-методичної роботи Володимира Носаченка та керівника навчально-наукового відділу Ірини Каменської.

Захід було організовано з метою обговорення ключових завдань на 2025–2026 навчальний рік, планування діяльності факультетів і кафедр, а також визначення стратегічних напрямів розвитку наукової діяльності університету. Зустріч проходила у змістовній, конструктивній і продуктивній атмосфері.

Основні питання, розглянуті під час зустрічі:

Організація та планування наукової роботи – наголошено на важливості якісного формування кафедральних тем, орієнтованих на реальні результати: наукові публікації, проєкти, участь у конференціях, впровадження результатів досліджень.
Планування наукової роботи НПП – обговорено вимоги до обсягів наукової складової в педагогічному навантаженні відповідно до чинного законодавства та наказів університету.
Підготовка до державної атестації ЗВО у частині провадження наукової діяльності – визначено напрями роботи в контексті трьох основних напрямків: суспільний, природничо-математичний та гуманітарно-мистецький. Підкреслено, що наукове підґрунтя є ключовим чинником успішного проходження атестації.
Оновлення профілів НПП у міжнародних наукових базах даних (МНБД) – наголошено на необхідності підтримання актуальності профілів у Google Scholar, ORCID, ResearchGate, Scopus і Web of Science, що сприятиме підвищенню індексів цитування й міжнародної видимості університету.
Планування роботи наукових центрів, лабораторій і кафедр –закцентовано на необхідності вчасного оновлення тем кафедральних досліджень, а також на оформлення чинних Положень відповідно до вимог університету.
Публікаційна активність – підкреслено важливість публікацій у фахових і міжнародних виданнях (категорії «А» і «Б»), а також міжкафедральної та міжуніверситетської співпраці у спільних дослідженнях.
Зміни до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України – заступників ознайомлено з оновленими вимогами МОН щодо категоризації журналів і критеріїв їх включення до переліку.
Участь студентів у науковій діяльності – визначено необхідність активізації роботи Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих учених, зокрема через участь у конкурсах, конференціях і проєктних ініціативах.
Підготовка звіту про наукову діяльність за 2025 рік – обговорено строки та вимоги до заповнення форм звітності, а також порядок подання інформації до навчально-наукового відділу.

Окрему увагу приділено питанням академічної доброчесності, контролю унікальності наукових робіт і підвищення цифрової компетентності викладачів, зокрема через тренінги з користування платформами ORCID, ResearchGate, Scopus і внутрішнім репозитарієм університету.

За підсумками зустрічі узгоджено терміни виконання основних завдань, визначено відповідальних осіб і встановлено дедлайн подання оновлених планів наукової роботи факультетів – до 1 листопада 2025 року.

Учасники зустрічі відзначили важливість координації дій між факультетами, кафедрами та науковими підрозділами задля забезпечення єдиного наукового простору університету, підвищення результативності досліджень та зміцнення позицій Університету Григорія Сковороди в Переяславі в науковому середовищі.

Запис В УГСП відбулася робоча зустріч із заступниками деканів із наукової роботи: якими є стратегічні орієнтири на 2025–2026 навчальний рік спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Фахівці навчально-наукового центру забезпечення якості освіти УГСП спільно з колегами із університету Кременчуга провели тематичний онлайн-вебінар

Журналіст — Thu, 26 Dec 2024 09:14:58 +0000

У минулий четвер, 19 грудня 2024 року, фахівці навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, спільно з колегами з центру акредитації і ліцензування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, провели онлайн-вебінар, присвячений актуальним питанням забезпечення якості освіти.

Повідомляється, що учасники заходу детально розглянули такі важливі теми:

Інституційне формування якості освіти: як створити ефективну систему забезпечення якості в університеті;
Нове «Положення про акредитацію освітніх програм»: детальний аналіз змін та нових вимог;
Підготовка до акредитаційних експертиз: практичні рекомендації та обмін досвідом;
Академічна доброчесність: важливість дотримання етичних норм в освітньому процесі та шляхи її забезпечення.

«Обмін досвідом під час вебінару дозволив визначити спільні завдання та окреслити перспективні напрями подальшої співпраці. Адже ефективна система забезпечення якості освіти є запорукою успішного функціонування будь-якого університету, свідченням його спроможності надавати якісні освітні послуги та бути конкурентоспроможним на освітньому ринку», – зазначає керівниця навчально-наукового центру забезпечення якості освіти, кандидат педагогічних наук Олена Усик та, принагідно, дякує колегам з університету Кременчуга за плідну співпрацю.

Нагадаємо, що у листопаді представники УГСП долучилися до «Форуму якості освіти 2024: резильєнтність української системи освіти»

Запис Фахівці навчально-наукового центру забезпечення якості освіти УГСП спільно з колегами із університету Кременчуга провели тематичний онлайн-вебінар спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

«Академічна доброчесність: від теорії до практики»: про що говорила методист Алла Дереча під час практичного семінару для здобувачів УГСП

Журналіст — Mon, 21 Oct 2024 13:51:03 +0000

21 жовтня 2024 року, у конференц-залі Василя Сухомлинського о 13:00 в змішаному форматі методист Алла Дереча провела для здобувачів Університету Григорія Сковороди науково-практичний семінар на тему «Академічна доброчесність: від теорії до практики». Захід був організований Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету Григорія Сковороди в Переяславі спільно з Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти, за підтримки Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю.

Під час семінару Алла Анатоліївна ознайомила учасників із визначенням «академічна доброчесність» та її основними складовими, акцентувала на важливості цього поняття для України, зазначивши:

«Академічна доброчесність – це нове поняття для України. Воно до 2015 року майже жодного разу не вживалося в публічному просторі. Академічна доброчесність існує саме для того, щоб повернути довіру до результатів навчання».

Please wait while flipbook is loading. For more related info, FAQs and issues please refer to DearFlip WordPress Flipbook Plugin Help documentation.

За її словами, дотримання принципів академічної доброчесності не лише сприяє успіху в навчанні, але й формує особистість. Саме тому Дереча приділила особливу увагу проблемі плагіату, пояснюючи його різновиди.

«Прагнемо створити середовище, в якому кожен студент може розвиватися та досягати своїх академічних цілей на основі принципів чесності та сумлінності».

Університет Григорія Сковороди в Переяславі створив систему, яка допомагає кожному студенту зрозуміти та дотримуватись правил академічної чесності; отримати доступ до необхідної інформації та ресурсів; розвивати навички академічного письма та дослідження; уникнути негативних наслідків порушення академічних норм.

Як зауважила Алла Анатоліївна, систематичне опитування студентів це важливий інструмент для зворотного зв’язку при формуванні якісного освітнього середовища, адже відгуки допомагають зрозуміти над чим ще потрібно працювати. Пропозиції сприяють розвитку університету та допомагають вдосконалювати навчальні програми, методи викладання та загальну атмосферу в університеті.

Обговорюючи роль штучного інтелекту, Алла Дереча зазначила, що, хоча ChatGPT не є плагіатом у класичному розумінні, він може створювати тексти, схожі на існуючі. Багато закладів вищої освіти заборонили використання ШІ для написання наукових робіт через ризик плагіату та недостовірної інформації. Однак, вона вказала на потенціал ШІ у пошуку та аналізі інформації: «Користуватися ШІ можна, головне, правильно атрибувати інструмент штучного інтелекту і створювати унікальний контент».

На завершення семінару Алла Дереча підсумувала, що академічна доброчесність повинна стати нормою для всіх учасників освітньої та наукової діяльності. Розуміння та прийняття принципів академічної доброчесності є запорукою довіри і поваги в науковій спільноті, а також основою для професійного успіху та кар’єрного росту.

Запис «Академічна доброчесність: від теорії до практики»: про що говорила методист Алла Дереча під час практичного семінару для здобувачів УГСП спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ректор УГСП Віталій Коцур та проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник долучились до роботи конференції воркшопу «Освітній менеджмент: культура доброчесності як чинник якісної освіти»

Журналіст — Mon, 15 Apr 2024 06:14:16 +0000

З 12 по 13 квітня 2024 року у столиці відбувається конференція-воркшоп «Освітній менеджмент: культура доброчесності як чинник якісної освіти», яку організувала Києво-Могилянська бізнес-школа (Kyiv-Mohyla Business School [kmbs]) спільно з Могилянською стратегічною агенцією (Mohyla Strategic Agency), програмою U-LEAD з Європою та «Майбутні». У перший день до її роботи долучилися ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур та проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник.

Конференція має меті створення передумов формування у системі освіти культури, що заснована на чеснотах доброчесності, відповідальності, поваги, справедливості і сприятиме підвищенню довіри громадян до неї завдяки спільному пошук рішень освітніми полісімейкерами та управлінцями, педагогами.

Повідомляється, що зібрання присвячене освітньому менеджменту згуртувало полісімейкерів (представників законодавчої та виконавчої гілок влади); представників органів місцевого самоврядування й освітніх інституцій; педагогів та здобувачів освіти, а також NGO, які працюють у сфері освіти.

На початку зустрічі з вітальним словом звернулися представниця RMTeam International Маріам Симонова та декан Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Саврук. Привітавши учасників, промовці наголосили на важливості тематики заходу.

Перший день конференції був присвячений панельній дискусії з полісімейкерами та освітніми менеджерами, де основна увага приділена питанням культури доброчесності в освіті. Цій темі був присвячений виступ Голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака. Учасниками у цій панелі були: заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, очільник Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт, очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Голова Апеляційного комітету Національного агентства Іван Назаров та інші.

«Академічна доброчесність є і етичним принципом, і основою державної освітньої політики. З 2017 року академічна доброчесність має законодавче тлумачення і втілюється на всіх рівнях освіти в Україні. Це невід’ємна складова внутрішньої системи забезпечення якості кожного закладу освіти, щоб підтримувати довіру до результатів навчання, гарантувати справедливе й об’єктивне оцінювання учнів і студентів, відповідальну педагогічну й управлінську діяльність», – зазначив Руслан Васильович.

Також у ході зустрічі заступник керівника апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Стародубцев презентував модель «П’яти вимірів доброчесності». Після чого учасники продовжили роботу в групах та поспілкуватися на теми визначення та цінності академічної доброчесності; культурні зміни крізь призму спадщини та орієнтири в майбутнє; освітні політики та практики; технологічні виклики як бар’єри дотримання культури академічної доброчесності; обмеження ресурсів; психологічні фактори в умовах етичної дилеми; навчання освітян; створення кодексу честі.

Другий день конференції, приурочений практичним аспектам реалізації доброчесної культури в освітньому середовищі. Учасники заслухали виступ керівниці офісу доброчесності НАЗК Людмила Слива про важливість цінностей доброчесності у підготовці майбутніх громадян. Своєю чергою директорка Тернопільської школи No28 Лілія Вавринів розповіла про культуру доброчесності в освітньому закладі через інструмент авторської системи оцінювання.

Конференція стала платформою для обміну досвідом та ідей між учасниками, сприяючи подальшому розвитку освіти в Україні. Ідеї учасників заходу будуть систематизовані, описані та доступні громадськості для пошуку ефективних рішень задля розвитку освіти.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник долучились до роботи конференції воркшопу «Освітній менеджмент: культура доброчесності як чинник якісної освіти» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.