<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	
	xmlns:georss="http://www.georss.org/georss"
	xmlns:geo="http://www.w3.org/2003/01/geo/wgs84_pos#"
	>

<channel>
	<title>Савич Архіви - Університет Григорія Сковороди в Переяславі</title>
	<atom:link href="https://uhsp.edu.ua/tag/savych/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://uhsp.edu.ua</link>
	<description>УГСП</description>
	<lastBuildDate>Tue, 25 Feb 2025 13:05:21 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.0.12</generator>

<image>
	<url>https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/02/cropped-favicon-2.png?fit=32%2C32&#038;ssl=1</url>
	<title>Савич Архіви - Університет Григорія Сковороди в Переяславі</title>
	<link>https://uhsp.edu.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
<site xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">197669064</site>	<item>
		<title>«Сковородинівський путівник українськими маєтками»: в УГСП відбудеться презентація видання краєзнавця та журналіста Андрія Парамонова</title>
		<link>https://uhsp.edu.ua/2025/02/25/skovorodynivskyj-putivnyk-ukrayinskymy-mayetkamy-v-ugsp-vidbudetsya-prezentacziya-vydannya-krayeznavczya-ta-zhurnalista-andriya-paramonova/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 25 Feb 2025 13:05:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Анонси]]></category>
		<category><![CDATA[Анонси Центру Сковородинознавства]]></category>
		<category><![CDATA[«Сковородинівський путівник українськими маєтками»]]></category>
		<category><![CDATA[Андрій Парамонов]]></category>
		<category><![CDATA[Григорій Сковорода]]></category>
		<category><![CDATA[НІЕЗ Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[Онлайн-презентація]]></category>
		<category><![CDATA[Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[Презентація книги]]></category>
		<category><![CDATA[Савич]]></category>
		<category><![CDATA[УГСП]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Харків]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://uhsp.edu.ua/?p=67908</guid>

					<description><![CDATA[<p>Постать Григорія Сковороди, видатного українського філософа і письменника – неординарна. Дослідженню життя і творчості любомудра присвячені тисячі книжок, наукових досліджень. Попри це, з року в рік Університету Григорія Сковороди в [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2025/02/25/skovorodynivskyj-putivnyk-ukrayinskymy-mayetkamy-v-ugsp-vidbudetsya-prezentacziya-vydannya-krayeznavczya-ta-zhurnalista-andriya-paramonova/">«Сковородинівський путівник українськими маєтками»: в УГСП відбудеться презентація видання краєзнавця та журналіста Андрія Парамонова</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><em>Постать Г</em><em>ригорія </em><em>Сковороди, видатного українського філо</em><em>со</em><em>фа і </em><em>письменника – неординарна. Дослідженню життя і творчості любомудра присвячені тисячі книжок, наукових досліджень. Попри це, з року в рік Університету Григорія Сковороди в Переяславі вдається відкривати все нові й нові грані захопливої сковородіані. Не стане виключенням і цей тиждень.</em></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>Уже завтра, 26 лютого 2025 року об 11:00 годині в університетській бібліотеці у співпраці з Меморіальним музеєм Григорія Сковороди НІЕЗ «Переяслав» та Навчально-науковий центр Сковородинознавства УГСП, на <a href="https://us02web.zoom.us/j/82506603086?pwd=T4zfRbqReOg4jiTlJB7PWhy3btlYxb.1" target="_blank" rel="noopener">платформі «Zoom»</a>, відбудеться онлайн-презентація книги сковородинознавця, харківського краєзнавця, журналіста, засновника і директора приватного музею міської садиби (м.Харків) Андрія Парамонова під назвою «Сковородинівський путівник українськими маєтками». </em></strong></p>
<p style="text-align: justify;">Видання вийшло друком у 2024 році в харківському видавництві «Раритети України» за підтримки Українського культурного фонду. У своєму дослідженні автор розкриває невідомі раніше факти з історії маєтків Харківщини, життя родин їх власників і пропонує сім маршрутів місцями, якими колись подорожував Григорій Савич. Книга спонукає читачів здійснити цікаву мандрівку Слобожанщиною, колишніми і нинішніми маєтками, монастирями, селами, дорогами, відчути особливу атмосферу Харкова XVIII сторіччя.</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-67911 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/02/22222-9-1024x683-1.jpg?resize=1024%2C683&#038;ssl=1" alt="" width="1024" height="683" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/02/22222-9-1024x683-1.jpg?w=1024&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/02/22222-9-1024x683-1.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/02/22222-9-1024x683-1.jpg?resize=768%2C512&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Усі ці нові туристичні маршрути – піші, кінні та велосипедні – дозволять туристам свіжим поглядом побачити мандрівний Муравський шлях, надзвичайно колоритний у лісостеповій зоні України, більше дізнатися про Слобідську Україну з її багатими рослинним і тваринним світом, про колишні маєтки козацької старшини, які створювались, щоб зміцнити родини і залишити красу нащадкам. Ну і звісно, вони показують, скільки ще невтомної роботи чекає на українців після перемоги над ворогом, скільки завдань, найважливіші з яких – збереження і відновлення спадщини Григорія Савича Сковороди та пам’яті про його приятелів і друзів»</em></strong>,<strong><em> – </em></strong>стверджує <strong>Андрій Парамонов</strong>.</p>
</blockquote>
<p><strong>Посилання для приєднання до події:</strong> <a href="https://us02web.zoom.us/j/82506603086?pwd=T4zfRbqReOg4jiTlJB7PWhy3btlYxb.1" target="_blank" rel="noopener">https://us02web.zoom.us/j/82506603086?pwd=T4zfRbqReOg4jiTlJB7PWhy3btlYxb.1 </a></p>
<p><em>Ідентифікатор конференції: 825 0660 3086</em><br />
<em>Код доступу: 686141</em></p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Яким було місто два з половиною століття тому? Де жив, з ким зустрічався і товаришував великий старчик? Як змінився Харків за 35 років, протягом яких Сковорода жив у ньому? Відповіді на ці питання маєте нагоду віднайти вже завтра. Долучайтесь!</strong></p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2025/02/25/skovorodynivskyj-putivnyk-ukrayinskymy-mayetkamy-v-ugsp-vidbudetsya-prezentacziya-vydannya-krayeznavczya-ta-zhurnalista-andriya-paramonova/">«Сковородинівський путівник українськими маєтками»: в УГСП відбудеться презентація видання краєзнавця та журналіста Андрія Парамонова</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">67908</post-id>	</item>
		<item>
		<title>Презентації, виступ оркестру, відзначення кращих: форум «Філософія свободи і пошуку» згуртував всю Україну навколо 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди</title>
		<link>https://uhsp.edu.ua/2024/12/04/prezentacziyi-vystup-orkestru-vidznachennya-krashhyh-forum-filosofiya-svobody-i-poshuku-zgurtuvav-vsyu-ukrayinu-navkolo-302-yi-richnyczi-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Dec 2024 15:59:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Центру Сковородинознавства]]></category>
		<category><![CDATA[«Філософія свободи і пошуку»]]></category>
		<category><![CDATA[302-річниця]]></category>
		<category><![CDATA[Виступи]]></category>
		<category><![CDATA[Гості]]></category>
		<category><![CDATA[Григорій Сковорода]]></category>
		<category><![CDATA[Зібрання]]></category>
		<category><![CDATA[Науково-навчальний центр сковородинознавства]]></category>
		<category><![CDATA[оркестр]]></category>
		<category><![CDATA[Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[Презентації]]></category>
		<category><![CDATA[презентації книжок]]></category>
		<category><![CDATA[Савич]]></category>
		<category><![CDATA[УГСП]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Університет Григорія Сковороди в Переяславі]]></category>
		<category><![CDATA[Урочистості]]></category>
		<category><![CDATA[форум]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://uhsp.edu.ua/?p=65765</guid>

					<description><![CDATA[<p>3 грудня 2024 року в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся форум «Філософія свободи і пошуку: до 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди», який об’єднав [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2024/12/04/prezentacziyi-vystup-orkestru-vidznachennya-krashhyh-forum-filosofiya-svobody-i-poshuku-zgurtuvav-vsyu-ukrayinu-navkolo-302-yi-richnyczi-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody/">Презентації, виступ оркестру, відзначення кращих: форум «Філософія свободи і пошуку» згуртував всю Україну навколо 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong><em>3 грудня 2024 року в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся форум «Філософія свободи і пошуку: до 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди», який об’єднав науковців, краєзнавців та шанувальників творчості найвидатнішого любомудра нашої нації. У 2024 році закладу, що гордо носить ім’я видатного любомудра, видається, знову вдалося з честю і науково-культурологічним смаком вшанувати вікопомну дату. У свою чергу ми, пресслужба університету, незмінно розповідаємо та показуємо як це було.</em></strong></p>
<p style="text-align: justify;">За сталою  традицією захід своїм вступним словом відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі <strong>Віталій Коцур</strong>:</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65780" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3181.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3181.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3181.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3181.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3181.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Сковородинівська родина згадує про свого патрона не раз чи кілька на рік, а, буквально, живе з його іменем кожен новий день. Для нас цей дух є особливим, і я скрізь зазначаю, що УГСП – це, найперше, людиноцентризм і студентоцентризм, відкритість й доступність. Себто ми плекаємо те, за що постраждав Сковорода і пішов з Переяславського колегіуму, фактично. Розуміємо, що, як заклад вищої освіти, ми маємо плекати свободу через мудрість, формувати і розвивати сучасну молодь, яка надалі зробить свій внесок у розвиток нашої держави. Бажаю усім присутнім сковородинівської мудрості, здоров’я та натхнення, витримки в цей складний для нашої країни час»</em></strong>, – завершив свою промову Віталій Вікторович після чого від імені усієї родини університету до погруддя Григорію Савичу біля університету лягла корзина квітів.</p>
</blockquote>
<p style="text-align: justify;">У онлайн-форматі до зібрання долучився й закордоний гість, керівник партнерського університету – ректор Університету Ієзуїтського в Кракові <strong>Томаш Хома</strong>:</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-65776" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda2.jpg?resize=1096%2C585&#038;ssl=1" alt="" width="1096" height="585" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda2.jpg?w=802&amp;ssl=1 802w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda2.jpg?resize=300%2C160&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda2.jpg?resize=768%2C410&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1096px) 100vw, 1096px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Приємно і радісно бути з вами у цей день, розділяти його у цей особливо складний час для вашої країни. Нам дуже резонує назва цього форуму. Прагнення до свободи об</em></strong><strong><em>’</em></strong><strong><em>єднує і Україну, і Польщу яка теж тривалий час не мала її. Ми боролися за цю свободу так само як українці і врешті вона прийшла. Господь повернув нам її. Ми бажаємо усім вами аби прийшов такий день, коли ви зможете помолитися вже не «Господи, поверни нам свободу», а «Господи, благослови свободу України». Нехай цей день спонукає до таких пошуків, як би складно це було. Врешті, свобода має величезну вартість. Хочеться підкреслити, що Ігнатій і Сковорода дуже близькі, адже Сковорода закінчив Могилянську академію яка включала принципи заладені св. Ігнатієм Лойолою, а Ігнатій був містиком і філософом й шукав таку ж істину. Нехай Бог благословить Україну і вашу зустріч!».</em></strong></p>
</blockquote>
<p style="text-align: justify;">Мав що сказати і генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» <strong>Олексій Лукашевич</strong>:</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65791" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3227.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3227.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3227.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3227.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3227.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Наші вороги дали відповідь на питання, чому ім</em></strong><strong><em>’я Григор</em></strong><strong><em>ія Сковороди згадується нами у віках, вшановується на національному рівні. Зміст його думок, хто він такий, чому його постать важлива у європейському контексті, кого він репрезентує – десятиліттями москалі намагаються довести якусь свою причетність до нього, врешті – знищили його музей. Свобода і сковородинівські категорії – те, що відрізняє нас від росіян. Нині його настанови не втрачають актуальності для нашого суспільства. Дбаємо про їх збереження та передачу новим поколінням у музейх НІЕЗ «Переяслав», зокрема меморіальному музеї Г.С. Сковороди. Завжди хочеться більшого, але тішимось, що вже розкрили постать Сковороди для багатьох школярів з Києва чи Черкас. Бажаю вам перемоги, свободи і здоров</em></strong><strong><em>’я!</em></strong><strong><em>».</em></strong></p>
</blockquote>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65792" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3241.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3241.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3241.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3241.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3241.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Надалі працювали у форматі міні-презентації сковородинівських видань, де багато років досліджується багатошаровість постаті Григорія Савича, дихає людське натхнення на наукові та мистецькі пошуки. У цей день першою такою подією стало представлення книги Володимира та Світлани Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь. До 300-річчя від дня народження українського вчителя, просвітителя, філософа». Як стало відомо загалу із презентації, яку продемонстрували автори, робота над виданням розпочала свій шлях у 2016 році, коли подружжя <strong>Петровських</strong> відвідало садибу філософа та мислителя в Сковородинівці на Харківщині, де Григорій Сковорода провів останні дні свого життя. Також відвідали кілька важливих меморіальних музеїв і досліджували першоджерела. Серед іншого, у 2022 році, досліджуючи філософа, завітали й до Переяслава. Пан Володимир та пані Світлина поділилися тонкощами підготовки, ексклюзивними світлинами своїх дослідницьких мандрів та масштабністю презентаційного туру видання. Наостанок презентації подарували університету примірники своїх сковородинівських напрацювань, а також рідкісний двотомник «Байок Харківських» де їх надруковано ще й шрифтом Брайля.</p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65796" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3284.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3284.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3284.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3284.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3284.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Надалі у межах заходу відбулася презентація монографії авторства <strong>Наталії Новородовської</strong> та <strong>Віталія Коцура</strong>. У своїй роботі автори дослідили реалізацію мовної політики в УРСР у 1960–1980-х роках. Серед іншого проаналізували вплив русифікації на соціокультурне життя у означений період та те, як це впливає на т.зв. «мовне питання» в Україні й донині, політизацію свого процесу, тяглість цієї традиції. Зізнаються, хочуть аби ця книга була прикладною і не залежувалася на бібліотечних полицях.</p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65797" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3288.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3288.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3288.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3288.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3288.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Слово у дистанційному форматі мав й автор передмови до монографії, Уповноважений із захисту державної мови <strong>Тарас Кремінь</strong>. Він поділився своїми рефлексіями щодо постаті Григорія Сковороди в історії українського народу та сучасності. Надалі представив свою рецензію, <a href="http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2024/12/03/092524.html" target="_blank" rel="noopener">оприлюднену в українському медіапросторі</a>, на презентоване наукове дослідження та підкреслив, що <em>«українська мова, культура і духовність завжди були серед міцних основ національної ідентичності, безпеки та свободи мільйонів вільних»</em>.</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«З цих причин кремлівський імперський дискурс, побудований на неофашистській ідеології, недоімперській суті та хронічній брехні, – серед кривавих прикладів злочинства проти українського народу. В різні роки спостерігалися неодноразові спроби московитів знищити мовні, культурні чи наукові здобутки українців, тому лінгвоцид межував із тотальним фізичним знищенням – геноцидом»</em></strong>, – сказав Тарас Дмитрович та нагадав, що однією з причин російсько-української війни, про яку згадують російські пропагандисти, починаючи з 2014 року, стала «мовна проблема».</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Безперечно, така праця заслуговує на увагу не лише з боку мовознавців, істориків чи правників, але і кожного громадянина. Ми маємо розуміти увесь спектр причин російської агресії, а також знати, як боротися з їх наслідками, утверджувати державну мовну політику, зміцнювати громадянське суспільство, захищати людські права. Важливо і те, щоб кожен злочинець поніс покарання за геноцид проти українського народу»</em></strong>, – наголосив Уповноважений та, за твердженням авторського колективу, надихнув їх на нове дослідження, у якому охоплять мовне питання у десятиріччях на порубіжжі ХХ-ХХІ ст. Нині ж передали свої чинні напрацювання бібліотеці університету.</p>
</blockquote>
<p style="text-align: justify;">Не менш важливою подією стала презентація книги Юрія Садового «Легенда України Григорій Сковорода. Невпійманий світом». У ній автор книги зробив спробу дослідити філософію окремих творів Сковороди, не обмежуючись біографією великого українського містика. Метою книги є вшанування пам’яті філософа та наближення сучасного читача до глибинних витоків його гуманістичних ідей.</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65800" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3320.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3320.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3320.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3320.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3320.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«У 80-х до моїх рук потрапила книга Григорія Сковороди. Від його філософських трактатів щось забриніло у моїй душі, я почав в них надалі вчитуватися. Згодом приїхав у Переяслав до музею, познайомився і порозумівся з Михайлом Івановичем Сікорським. Завдячую йому натхненням на написання цієї книги, своїй дружині яка її редагувала і упорядковувала, сину – графічному дизайнеру, що її проілюстрував. У цій книзі моя точка зору на його творчу спадщину, можливо є й інші. Думаю, ми не уявляємо якого світового рівня є постать Сковороди, який пласт думок вона підняла. Зараз шукаємо кошти на видання шостої частини цієї книги», </em></strong>– серед іншого зазначив автор.</p>
</blockquote>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-65771" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda7.jpg?resize=1150%2C654&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="654" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda7.jpg?w=769&amp;ssl=1 769w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/skovoroda7.jpg?resize=300%2C170&amp;ssl=1 300w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Також відбулась презентація найкращих робіт XI Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє».</p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><em>Робота-переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана» Аудіокнига «Легенди і перекази про Григорія Сковороду». Автори &#8211; творча група вчителів Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області: керівник – Опалінська Валентина Олександрівна, вчитель української мови та літератури; Малимон Людмила Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар; Горошко Любов Миколаївна, вчитель біології та хімії, педагог-організатор.</em></li>
<li><em>Робота переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана». Степан Нехорошев. Коврайський період Життя і творчості Г.С.Сковороди: усно-історичні оповідання. Упорядник Руденко Юлія Миколаївна, к.і.н., доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київського кооперативного інституту бізнесу і права. </em></li>
<li><em>Робота переможець у номінації </em><em>«Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві». Короткий аналіз документальних фільмів про життя і творчість Григорія Сковороди у формі презентації. Автор &#8211; здобувачка вищої освіти 2 курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом Мельник Оксана Олегівна.</em></li>
<li><em>Робота переможець у номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди». Відео до твору Григорія Сковороди De Libertate у виконанні Тараса Компаніченка та Хорея козацька. Автор і виконавиця ролі: Брик Юлія Владиславівна, здобувачка 3 курсу соціально-психологічного факультету спеціальності «Дошкільна освіта», група ДО-31. </em></li>
</ul>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65804" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3365.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3365.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3365.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3365.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3365.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Як зазначила керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства <strong>Наталії Юхименко</strong>, це далеко не всі роботи та гості, які могли б бути представлені та присутні у цьому залі. Принагідно, подякувала усім учасникам та акцентувала увагу, що кращі роботи «не ляжуть на полицю», а обов’язково будуть відображені на <a href="https://skovoroda.man.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">науково-освітньому порталі «Григорій Сковорода»</a>, який бачить і читає вся Україна, а також на <a href="https://uhsp.edu.ua/universytet/struktura/pidrozdily-univerystetu/navchalno-naukovyj-czentr-skovorodynoznavstva/" target="_blank" rel="noopener">сторінці Центру на сайті університету</a>. Також своїми думками у ході зібрання поділився композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної спілки композиторів України <strong>Віктор Рева</strong>.</p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65807" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3389.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3389.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3389.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3389.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3389.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Коли місце основної дії перемістилося до актової зали університету, присутні прослухали виступ мішаної хорової капели кафедри музичного мистецтва і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі під художнім керівництвом і деригуванням професора <strong>Анатолія Мартинюка </strong>та концертмейстрині<strong> Світлани Чорнобай</strong>. Традиційна концертна програма додала культурного змісту та музичних фарб святковому дню. Серед іншого виконували три наспіви на текст Григорія Сковороди <strong><em>«Ой, ти пташко»</em></strong> <em>(музика Ігоря Гайдаєнка)</em>. Потішили й першим виконанням композиції <strong><em>«Зоряний Переяслав»</em></strong> <em>(у залі були присутні автори цього твору – поет Олександр Потапенко та композитор Віктор Рева)</em>, а також відому українську пісню <strong><em>«Черемшина»</em></strong> <em>(вірші – Миколи Юрійчука. музика – Василя Михайлюка, переклад для мішаного хору – Вадима Бриллянта, соло – магістранта І року навчання Олександра Ільчишина)</em> та <strong><em>«Ой, ти дівчино з горіха зерня»</em></strong> <em>(вірші – Івана Франка, аранжування – Віктора Реви)</em>.</p>
<p style="text-align: justify;">Після цього на сцену піднялися ректор <strong>Віталій Коцур</strong> та керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства <strong>Наталія Юхименко</strong>, які в урочистій атмосфері, під оплески понад сотні гостей заходу, нагородили переможців ХІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо у майбутнє», потішилися що цій традиції не стають на заваді пандемії і війни:</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>У</em></strong> <strong><em>номінації «Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій)»:</em></strong></p>
<p><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65818" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3478.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3478.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3478.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3478.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3478.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І місце:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Чугай Наталія – </em></strong><em>здобувачка І курсу другого рівня вищої освіти факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі </em><strong><em>Ткаченко Олеся Віталіївна</em></strong><em>).</em></li>
<li><strong><em>Волинець Анна</em></strong><em> – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів та природокористування України (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України </em><strong><em>Сидоренко Ірина Григорівна</em></strong><em>).</em></li>
<li><strong><em>Харченко Назар</em></strong><em> – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія,Університету Григорія Сковороди в Переяславі </em><strong><em>Харченко Лариса Миколаївна</em></strong><em>).</em></li>
<li><strong><em>Науменко Ольга</em></strong><em> – асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник професор, доктор  Університету Григорія Сковороди в Переяславі,президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина </em><strong><em>Блохин Дарина Дмитрівна</em></strong><em>).</em></li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><strong>ІІ місце:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Черниш Юлія – </em></strong><em>здобувачка </em><em>вищої освіти ІІ курсу кафедри міжнародних відносин та журналістики, спеціальність «Культурологія» ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» (керівник завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» <strong>Момот Неля Миколаївна</strong>).</em></li>
<li><strong><em>Зайковська Єлизавета</em></strong><em> – здобувачка вищоїосвіти І курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі <strong>Харченко Лариса Миколаївна</strong>).</em></li>
<li><strong><em>Олефіренко Максим – </em></strong><em>здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі <strong>Харченко Лариса Миколаївна</strong>).</em></li>
<li><strong><em>Юрченко Вадим</em></strong><em> – здобувач вищої освіти ІІ курсу факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі </em><strong><em>Березанська Ірина Михайлівна</em></strong><em>.).</em></li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><strong><em>У номінації «Краєзнавча Сковородіана»:</em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І місце:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Опалінська Валентина</em></strong><em> – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
<li><strong><em>Малимон Людмила</em></strong><em> – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Горошко Любов</em></strong><em> – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
<li><strong><em>Руденко Юлія</em></strong><em> – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Київського кооперативного інституту бізнесу і права.</em></li>
</ul>
<p style="text-align: center;"><strong><em>У номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди»:</em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65825" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3501.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3501.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3501.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3501.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3501.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І місце</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>Брик Юлія</em></strong><em> – здобувачка вищої освіти ІІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в  Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі <strong>Харченко Лариса Миколаївна</strong>).</em></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>У номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства»:</em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І місце:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Опалінська Валентина</em></strong><em> – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
<li><strong><em>Малимон Людмила</em></strong><em> – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
<li><strong><em>Горошко Любов</em></strong><em> – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
</ul>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>У номінації «Методичні плани вивчення творчости Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів»</em></strong><strong><em>:</em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І</strong><strong> місце</strong><strong>:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Різник Людмила</em></strong><em> – директор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.</em></li>
<li><strong><em>Кучеренко Раїса</em></strong><em> – викладач математики вищої категорії, викладач-методист ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж», м. Переяслав, Київської області.</em></li>
</ul>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>У номінації </em></strong><strong><em>«Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві»</em></strong><strong><em>:</em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І місце:</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>Мельник Оксана – </em></strong><em>здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом (керівник кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом Холод Ганна Ярославівна).</em></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>У номінації «Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього»:</em></strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>І місце:</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>Рева Віктор – </em></strong><em>композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної Спілки Композиторів України.</em></p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65827" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3511.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3511.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3511.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3511.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3511.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Поза тим, за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність у підготовці студентів до конкурсу подяками були нагороджені:</p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Харченко Лариса Миколаївна </em></strong><em>– кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;</em></li>
<li><strong><em>Ткаченко Олеся Віталіївна </em></strong><em>– кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання, заступник завідувача кафедри з виробничих питань, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;</em></li>
<li><strong><em>Холод Ганна Ярославівна</em></strong><em> – кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом, керівник студентів-переможців конкурсу;</em></li>
<li><strong><em>Березанська Ірина Михайлівна</em></strong><em> – кандидат історичних наук, доценткафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;</em></li>
<li><strong><em>Момот Неля Миколаївна</em></strong><em> – завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», керівник студентів-переможців конкурсу;</em></li>
<li><strong><em>Сидоренко Ірина Григорівна</em></strong><em> – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, керівник студентів-переможців конкурсу.</em></li>
<li><strong><em>Блохин Дарина Дмитрівна</em></strong><em> – професор, доктор, президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина.</em></li>
<li><strong><em>Потапенко Олександр Іванович &#8211; </em></strong><em>кандидат педагогічних наук, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність та багаторічну участь у культурно-мистецьких заходах по вшануванню пам’яті Григорія Сковороди.</em></li>
</ul>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65834" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3593.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3593.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3593.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3593.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3593.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Яскравим акордом завершення відзначення 302-річчя від дня народження Григорія Сковороди став вже <a href="http://surl.li/twkfh" target="_blank" rel="noopener">не перший у стінах альма-матер</a> виступ військового оркестру 25-ї БрОГП ім. князя Аскольда Національної Гвардії України на чолі з начальником, військовим диригентом, старшим лейтенантом Василем Канчієм.  З перших же хвилин виступу він задав настрою відзначенню знаменної дати попурі на українські пісні «О, Україно!» Надалі виконали кілька пісень, які опроявила російсько-українська війна – «Воїни світла» (із репертуару гурту «Ляпіс Трубецькой»), «Героям» (із репертуару гурту «Без Обмежень») та «Їхали козаки» (із репертуару гурту «Тінь Сонця»). Також у програмі лунала низка пісень авторства Володимира Івасюка, зокрема «Червона рута» та «Пісня буде поміж нас». Поруч з тим сковородинівців та гостей закладу дивували як улюбленими композиціями, які виконує вже кілька поколінь українців – «Черемшина», так і відносними новинками – шевченківські «Думи, мої думи» у аранжуванні Артема Пивоварова, «Гуляли» із репертуару Козака Сіромахи та «Кацапи» із репертуару гурту «ТіК», а також англомовною «Gonnaа fly now» композиторів Білла Конті й Керол Коннорс. Присутніх зачаровував вокал: <strong><em>Вікторії Сімонової, Аліни Губської, Олександра Андрейцева </em></strong>й<strong><em> Антона Панькіна</em></strong>. Під бурхливі оплески вдячних слухачів виступ завершили справжнім гімном опору українців – «Ой, у лузі червона калина».</p>
<p style="text-align: justify;">Слід зазначити, що протягом дня для гостей були організовані мистецькі виставки, художні майстерні, майстер-класи та книжкова виставка «Мислитель Григорій Сковорода», яка надала можливість більш глибоко ознайомитись із творчістю і життям цього видатного українця.</p>
<p style="text-align: justify;"><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-65805" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3371.jpg?resize=1150%2C768&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="768" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3371.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3371.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3371.jpg?resize=1024%2C684&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/12/dsc_3371.jpg?resize=768%2C513&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></p>
<p style="text-align: justify;"><em>Захід став яскравим прикладом того, як культурні і наукові заходи можуть об’єднувати людей різних поколінь навколо спадщини великого філософа, чия мудрість і сьогодні надихає на нові пошуки у розумінні людських цінностей та життєвих орієнтирів.</em></p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2024/12/04/prezentacziyi-vystup-orkestru-vidznachennya-krashhyh-forum-filosofiya-svobody-i-poshuku-zgurtuvav-vsyu-ukrayinu-navkolo-302-yi-richnyczi-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody/">Презентації, виступ оркестру, відзначення кращих: форум «Філософія свободи і пошуку» згуртував всю Україну навколо 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">65765</post-id>	</item>
		<item>
		<title>«Філософія свободи і пошуку»: в УГСП проведуть форум до 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди (програма заходів)</title>
		<link>https://uhsp.edu.ua/2024/11/28/filosofiya-svobody-i-poshuku-v-ugsp-provedut-forum-do-302-yi-richnyczi-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody-programa-zahodiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 28 Nov 2024 14:30:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Анонси]]></category>
		<category><![CDATA[Анонси Центру Сковородинознавства]]></category>
		<category><![CDATA[«Філософія свободи і пошуку»]]></category>
		<category><![CDATA[Виступи]]></category>
		<category><![CDATA[Гості]]></category>
		<category><![CDATA[Григорій Сковорода]]></category>
		<category><![CDATA[Зібрання]]></category>
		<category><![CDATA[Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[Презентації]]></category>
		<category><![CDATA[Савич]]></category>
		<category><![CDATA[УГСП]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Урочистості]]></category>
		<category><![CDATA[форум]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://uhsp.edu.ua/?p=65508</guid>

					<description><![CDATA[<p>У прийдешній вівторок Україна та світ відзначать 302-річчя від дня народження видатного українського філософа, богослова, поета, музиканта та педагога Григорія Сковороди. Звісно ж, ​​ми, родина Університету в Переяславі, що з [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2024/11/28/filosofiya-svobody-i-poshuku-v-ugsp-provedut-forum-do-302-yi-richnyczi-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody-programa-zahodiv/">«Філософія свободи і пошуку»: в УГСП проведуть форум до 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди (програма заходів)</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><em>У прийдешній вівторок Україна та світ відзначать 302-річчя від дня народження видатного українського філософа, богослова, поета, музиканта та педагога Григорія Сковороди. Звісно ж, ​​ми, родина Університету в Переяславі, що з гордістю носити ім&#8217;я Григорія Савича, аж ніяк не залишимо цю важливу дату поза увагою. </em></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>3 грудня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбудеться ряд культурно-мистецьких та наукових подій, які вкотре згуртують науковців, краєзнавців й шанувальників творчості найвидатнішого любомудра нашої нації не лише з альма-матер, але й з усіх куточків України. Знайомимо вас з програмою заходів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди в УГСП.</em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><em>Планується, що зі вступним словом до присутніх звернеться не лише ректор УГСП <strong>Віталій Коцур</strong>, а й запрошені гості – представники освітньої та наукової інтелігенції України, високопосадовці.</em></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Презентація книги Володимира та Світлани Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь. До 300-річчя від дня народження українського вчителя, просвітителя, філософа»</em></strong><em>, шлях якої розпочався ще у 2016 році з відвідування подружжям Петровських садиби у Сковородинівці, де Григорій Савич провів останні дні та години свого земного життя. Згодом відвідали Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, Меморіальний музей Г.С. Сковороди та Навчально-науковий Центр Сковородинознавства, що діє при Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, працювали з першоджерелами. Провідною ідеєю презентації видання стане обговорення актуальності, європейськості та людиновимірності філософії Сковороди.</em></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Презентація книги Юрія Садового «Легенда України Григорій Сковорода. Невпійманий світом»</em></strong><em>. У книзі автор не досліджує дивовижну біографію великого містика України, а лише робить спробу розібратися в філософії окремих творів величезної спадщини Григорія Сковороди. Мета автора вшанувати пам</em><em>’</em><em>ять нашого легендарного співвітчизника, та допомогти сучасному читачеві наблизитися до глибинних витоків філософа-гуманіста, що може привести сучасне людство до розуміння нових цінностей в житті.</em></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Презентація кращих робіт XI всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє»</em></strong><strong><em> у ном</em></strong><strong><em>інаціях:</em></strong></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><em>Робота-переможець у номінації </em><em>«Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознаства», </em></li>
<li><em>Робота-переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана» </em></li>
<li><em>Робота переможець у номінації </em><em>«Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві». </em></li>
<li><em>Робота переможець у номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди».</em></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Виступ хорової капели Університету Григорія Сковороди в Переяславі</em></strong><em>. Художнім керівником і диригентом колективу є професор <strong>Анатолій Мартинюк</strong>, який анонсує традиційну неймовірну концертну програму яка додасть культурологічного змісту та музичних фарб відзначенню 302-го дня народження Григорія Савича. Як це було у 2022 році можна </em><a href="http://surl.li/ecysg" target="_blank" rel="noopener"><em>переглянути тут</em></a><em>.</em></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Урочисте нагородження переможців XI всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє»</em></strong></li>
</ul>
<ul style="text-align: justify;">
<li><strong><em>Виступ військового оркестру 25-ї БрОГП ім. князя Аскольда Національної гвардії України</em></strong></li>
</ul>
<p style="text-align: justify;"><em>Також протягом дня на сковородинівців та гостей закладу чекатимуть мистецькі виставки, художні майстерні, майстер-класи й книжкова виставка «Мислитель Григорій Сковорода». </em></p>
<p style="text-align: justify;">Ті, хто з різних причин не зможу бути присутнім у дні вшанування в УГСП наживо, може долучитися до заходів в онлайн-режимі, з допомогою підключення на платформі Microsoft Teams: <a href="http://surl.li/ulccwi" target="_blank" rel="noopener">http://surl.li/ulccwi</a>.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Запрошуємо до участі в анонсованих заходах всіх, хто хоче осмислити життя та творчість українського просвітителя-гуманіста Григорія Сковороди й історію рідної Батьківщини крізь призму сучасності.</strong></p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2024/11/28/filosofiya-svobody-i-poshuku-v-ugsp-provedut-forum-do-302-yi-richnyczi-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody-programa-zahodiv/">«Філософія свободи і пошуку»: в УГСП проведуть форум до 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди (програма заходів)</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">65508</post-id>	</item>
		<item>
		<title>Сковородинівці завітали на Харківщину в рамках відзначення 250-річчя від дня написання Савичем «Байок Харківських»</title>
		<link>https://uhsp.edu.ua/2024/06/21/skovorodynivczi-zavitaly-na-harkivshhynu-v-ramkah-vidznachennya-250-richchya-vid-dnya-napysannya-savychem-bajok-harkivskyh/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 21 Jun 2024 11:38:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Центру Сковородинознавства]]></category>
		<category><![CDATA[Бабаї]]></category>
		<category><![CDATA[Байки харківські]]></category>
		<category><![CDATA[Відрядження]]></category>
		<category><![CDATA[Григорій Сковорода]]></category>
		<category><![CDATA[Круглий стіл]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Томенко]]></category>
		<category><![CDATA[Наталія Юхименко]]></category>
		<category><![CDATA[Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[Просвітницький відеопроєкт]]></category>
		<category><![CDATA[Савич]]></category>
		<category><![CDATA[Сергій Рик]]></category>
		<category><![CDATA[Стежками Сковороди]]></category>
		<category><![CDATA[УГСП]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Харківщина]]></category>
		<category><![CDATA[Центр Сковородинознавства]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://uhsp.edu.ua/?p=60275</guid>

					<description><![CDATA[<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2024/06/21/skovorodynivczi-zavitaly-na-harkivshhynu-v-ramkah-vidznachennya-250-richchya-vid-dnya-napysannya-savychem-bajok-harkivskyh/">Сковородинівці завітали на Харківщину в рамках відзначення 250-річчя від дня написання Савичем «Байок Харківських»</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="vc_row wpb_row vc_row-fluid"><div class="wpb_column vc_column_container vc_col-sm-12"><div class="vc_column-inner"><div class="wpb_wrapper">
	<div class="wpb_text_column wpb_content_element " >
		<div class="wpb_wrapper">
			<p style="text-align: justify;"><em>20 червня 2024 року на Харківщині відбувся урочистий Всеукраїнський круглий стіл «Людське буття у спадщині Григорія Сковороди», присвячений 250-річчю від дня написання «Байок Харківських». Ця подія згуртувала видатних науковців, політиків, громадських діячів та представників культурної спільноти з усієї України навколо пошанування пам’яті й дослідження спадщини одного з найвідоміших українських любомудрів.</em></p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-60306" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9930.jpg?resize=1150%2C767&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="767" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9930.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9930.jpg?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9930.jpg?resize=1024%2C683&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9930.jpg?resize=768%2C512&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Захід розпочався о 9:30 з покладання квітів біля пам’ятника Григорію Сковороді, де гостей свята зустрічав сам Савич змістовно нагадавши про поважність причини зібрання. По 10:00 в актовій залі Височанської селищної громади, після спільного виконання гімну голова Височанської селищної ради <strong>Олександр Мороз</strong> відкрив роботу круглого столу, а до вітального слова запросили ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Юрія Бойчука. Також свої найщиріші вітання учасникам поважного зібрання адресували ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур та генеральний директор-художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка Ігор Тулузов й інші учасники, деякі з яких, на прикрість, маючи на те поважні причини, не змогли долучитися до круглого столу наживо.</p>
<p style="text-align: justify;">Важливою частиною круглого столу стали доповіді та обговорення. Серед доповідачів слід відзначити політика та громадського діяча, засновника фонду «Рідна країна» <strong>Миколу Томенка</strong>, який, серед іншого, нагадав, що 250 років тому (в 1774 році,  напередодні Пʼятдесятниці – прим.пром.) знаменитий філософ і педагог Григорій Сковорода завершив роботу над цим своєрідним етичним кодексом людини саме в Бабаях. Принагідно, Микола Володимирович навернув увагу гостей урочистостей до просвітницького відеопроєкту УГСП, фонду «Рідна країна» й НІЕЗ «Переяслав» під назвою «Байки харківські» до 250-річчя від їх написання Григорієм Сковородою. Як розповів Томенко, його задумом було записати такий відеопроєкт, аби байки були доступнішими та зрозумілішими для школярів. Нині їх, адаптований для сучасного молодого читача як переяславцями, так і низкою відомих українців, показуватимуть на публічних заходах та у закладах освіти. Пропонуємо й вам переглянути сковородинівські відео просто в цій публікації:</p>

		</div>
	</div>
</div></div></div></div><div class="vc_row wpb_row vc_row-fluid"><div class="wpb_column vc_column_container vc_col-sm-12"><div class="vc_column-inner"><div class="wpb_wrapper">
	<div class="wpb_video_widget wpb_content_element vc_clearfix   vc_video-aspect-ratio-169 vc_video-el-width-100 vc_video-align-center" >
		<div class="wpb_wrapper">
			
			<div class="wpb_video_wrapper"><iframe title="«Байки харківські» до 250-річчя від їх написання Григорієм Сковородою / Просвітницький відеопроєкт" width="1150" height="647" src="https://www.youtube.com/embed/qwAv911JJqc?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></div>
		</div>
	</div>
</div></div></div></div><div class="vc_row wpb_row vc_row-fluid"><div class="wpb_column vc_column_container vc_col-sm-12"><div class="vc_column-inner"><div class="wpb_wrapper">
	<div class="wpb_text_column wpb_content_element " >
		<div class="wpb_wrapper">
			<p style="text-align: justify;">Разом з тим, від команди «Рідної країни», Томенко передав для школи та бібліотеки Бабаїв найновішу літературу в рамках проекту «Українську книгу &#8211; українським дітям», який реалізує Держкомтелерадіо разом із національними видавництвами, закликавши памʼятати історію й шанувати визначних українців. Не залишили бабаївські заклади без змістовних гостинців й переяславці – передали наукові праці зі скарбниці переяславської наукової школи з вивчення спадщини Григорія Сковороди, зокрема збірники наукових праць «Переяславські Сковородинівські студії» видані протягом 2021-2022 рр., а також наукову монографію Віталія Коцура на тему «Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст» й пам’ятний мерч УГСП.</p>
<p style="text-align: justify;">Безумовно, кожен подальший виступ привертав увагу до різних аспектів спадщини Сковороди – від його філософських поглядів до значення його творчості у сучасному контексті. Мали що сказати й присутні представники УГСП – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені І.П. Стогнія, керівник навчально-наукового центру Сковородинознавства <strong>Наталія Юхименко</strong> й завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія кандидат філософських наук, доцент <strong>Сергій Рик</strong>, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Конгрес Української Інтелігенції» <strong>Георгій Філіпчук</strong>.</p>
<p style="text-align: justify;">По завершенню обговорень учасники відвідали Бабаївський історико-краєзнавчий музей, де мали змогу ознайомитися з тематичною виставкою робіт художників та дизайнерів. Щире зацікавлення учасників викликала й театралізована прогулянка «Стежкою Сковороди», під час якої звучали виступи народних колективів, що створило атмосферу єднання з природою та культурним спадком Савича.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-60302" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9901.jpg?resize=1150%2C632&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="632" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9901.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9901.jpg?resize=300%2C165&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9901.jpg?resize=1024%2C562&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/06/img_9901.jpg?resize=768%2C422&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>Всеукраїнський круглий стіл «Людське буття у спадщині Григорія Сковороди» став важливою подією в культурному житті України. Він не тільки вшанував пам’ять великого філософа, але й сприяв глибшому розумінню його творчості та її актуальності у наш час. Учасники покидали Харківщину натхненними, окриленими новими ідеями для подальших розвідок та популяризації спадщини патрона нашого закладу.</em></strong></p>

		</div>
	</div>
</div></div></div></div>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2024/06/21/skovorodynivczi-zavitaly-na-harkivshhynu-v-ramkah-vidznachennya-250-richchya-vid-dnya-napysannya-savychem-bajok-harkivskyh/">Сковородинівці завітали на Харківщину в рамках відзначення 250-річчя від дня написання Савичем «Байок Харківських»</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">60275</post-id>	</item>
	</channel>
</rss>
