У вітальному слові Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Митрополит Епіфаній підкреслив значення енциклопедії й загалом української богословської літератури для виховання молодого покоління священнослужителів і глибокого осмислення справжньої історії українського народу, а також наголосив на важливості подальшої підготовки нових видань і розвитку співпраці між навчальними закладами.

За заслуги перед Помісною Українською Православною Церковою та побожним народом, за жертовність і любов до України, Блаженніший Митрополит Епіфаній відзначив Василя Балуха й Віталія Коцура церковними нагородами – орденами святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня та медаллю святого Архістратига Михаїла відповідно.

Четвертий том, як і попередні, містить понад 2 тисячі словникових статей, розміщених за алфавітом. У них подано термінологічні визначення та історичний розвиток понять із догматики, літургіки, канонічного права, морального й пастирського богослов’я, біблієзнавства, герменевтики, а також ґрунтовні біографії релігійних і церковних діячів, описи географічних місць, подій і явищ, що формували релігійну історію людства й зокрема України.

«Це видання узагальнює багатий науковий доробок кількох поколінь українських учених і є важливим внеском у становлення автокефальної Православної Церкви України», при – наголосив ректор УГСП Віталій Коцур.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі залишається одним із ключових осередків підготовки фахівців, які працюють над відновленням і популяризацією національної історико-богословської спадщини. Підтверджуємо готовність і надалі розвивати співпрацю з Православною Церквою України та провідними академічними центрами країни.

Запис В КПБА відбулася презентація нового тому Історико-богословської енциклопедії: ректор УГСП Віталій Коцур удостоєний високої церковної нагороди від Блаженнішого Митрополита Епіфанія спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис У понеділок в УГСП проведуть зустріч пам’яті до 60-річчя фотолітописця альма-матер Віктора Сокола: триває збір фото і спогадів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та професор Анатолій Коцур долучилися до відзначення 90-річчя з дня народження Петра Коцура у Недригайлові спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур взяв участь у відзначенні 150-річчя Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Попри відсутність широкого анонсу в межах безпекових заходів, зустріч зібрала понад сотню здобувачів освіти, викладачів, науковців, вихованців ліцею «Патріот», працівників університету та активних містян.

Ранковий візит розпочався з відвідин Віктором Андрійовичем університетської каплички святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, де разом зі сковородинівцями – ректором, професором Віталієм Коцуром та головою Вченої ради, академіком Віктором Коцуром, а також гостями із Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – ректором Олександром Черевком та членом наглядової ради закладу Геннадієм Ліневичем, він вшанував пам’ять студентів і працівників університету, які пішли у засвіти та загинули у горнилі російсько-української війни.

Об 11:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського стартувала головна подія – «Розмова поколінь», в якій взяли участь представники понад 20 освітніх спеціальностей: історики, політологи, управлінці, психологи, журналісти, філологи, економісти, природничники, педагоги та інші. Але про все по порядку.

Спершу усі присутні виконали Державний Гімн України та хвилиною мовчання вшанували пам’ять про вшанували світлу пам’ять всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну, невинних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Віталій Коцур, відкриваючи зібрання, зазначив наступне:

«Наш захід є непересічним, адже сьогодні, в умовах війни, ми маємо можливість почути третього Президента України, який багато років формує нашу національну і громадянську ідентичність. Колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі з великою повагою ставиться до Вас, Вікторе Андрійовичу, і цінує Ваш внесок у розвиток національної пам’яті і культури України, усі ті речі, які ви робили як протягом своєї каденції, так і зараз. Ви дбаєте про нашу державу. Прийміть від нас високу університетську нагороду – «Орден Володимира Мономаха», який в Переяславі правив понад 20 років, а на київському престолі був лише 7. Усе виходить з Переяслава. Ви для нинішньої держави, видається, зробили не менше ніж, свого часу, він зробив для України-Руси», – зазначив Віталій Вікторович та вручив гостю цю відзнаку під оплески всіх присутніх у залі.

Після цього відбулася урочиста церемонія підписання договору про співпрацю між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі в особі ректора Віталія Коцура та Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького (головою наглядової ради якого є Віктор Ющенко – прим.авт.) в особі ректора Олександра Черевка, про що детальніше розповість одна з наступних публікацій нашого сайту.

Безпосередню, майже двогодинну, «розмову поколінь» третій Президент України Віктор Ющенко, почав із таких слів звернення до здобувачів:

«Я тішусь тим, що я серед вас і знаходжусь на такій святій, такій вузловій для нашої національної пам’яті землі. Скажу відверто, що дуже важливо, що ми з вами сьогодні спілкуємося у такому фантастичному часі. Дорога молодь – у вас все попереду, і ви маєте ті можливості, яких не мало моє покоління. Бо ми дограємо, а може й дограли другий тайм – а у вас все попереду. І коли ми говоримо про наш зв’язок, нашу розмову і її тематику, то найбільше б хотілося через систему освіти і спілкування передати вам те, що, можливо, на нашу думку, вам найбільше знадобиться в житті. Аби ви по ньому не блукали, і яким би довгим те життя не було – це, всього-на-всього, мить. І втратити на великі пошуки своєї стежки багато часу – це значить у попередні роки бути невизначеним. Господь вас зробив здібними, і мета моєї розмови полягає в тому аби ми, як спільнота, потурбувалися про те, щоб наше суспільство було доброчинне у можливостях розквіту кожного національного покоління, і не дали вам пропустити той багаж, який ви повинні взяти в дорогу. Очевидно, що ви розумієте – виграє нація та, яка найкраще сформулювала естафету поколінь. Яка, як на будові, передає цеглину від покоління до покоління аби виник храм. Мова про націю, яка живе в гармонії, і я мільйон разів підкреслю вам слово «нація», адже народ це статистична множина. Росіян ніколи не назвеш нацією, бо немає нічого спільного між татарами, дагестанцями і московитами. Їх нічого не об’єднує, крім тюрми».

Надалі Віктор Андрійович зауважив, що у 90-х рр. ХХ ст. Україна ставила перед собою дуже важливе і чутливе національне питання. Розпочав з передісторії того, що в ХХ ст. ніяка нація стільки разів не проголошувала свою незалежність, як українська. Ми мали незалежності, що трималися півтори доби – мова про Карпатську Україну. Держава Степана Бандери проіснувала три дні, а московити зробили ненависний, наглий і неправдивий образ цієї історичної постаті.

«ХХ століття було дуже кривавим з точки зору нашого життя: 1922-1923 рр., коли голод забрав 3,5 мільйони українців; до кінця не пораховано скільки забрала в нас московська громадянська війна; 1932-1933 рр. – 10,5 мільйонів; 1946-1947 рр. – 1 мільйони українців. Друга світова війна забирає в українців 14 мільйонів. Слухайте, як можна вижити? Як вижити тоді, коли цифра наших жертв потребує дванадцяти нулів?», – порахував та риторично запитував Ющенко у присутніх розкриваючи тему.

Надалі спікер зауважив, що практично кожний національний рух, який був в Україні, жив під одним гаслом – «Подалі від Москви!». На його думку, нині ми маємо дати відповідь у чому корінь лиха, і коли її отримаємо зрозумієте, куди спрямовуємо дорогу наших цінностей.

«Знаючи цю систему, у нас буде ясно прокладена для кожного покоління стежка цілі – покрокова дорога», – переконаний Віктор Андрійович.

Неодноразово протягом розмови третій Президент України говорив про нинішню росію і її ставлення до України:

«Як ви збираєтеся жити у такому світі, в якому є сучасна росія? Рів не викопаєш, води не напустиш, крокодилів не заведеш. Ми будемо дихати одним повітрям, яке вони будуть отруювати. Подивіться на політичний лад. Президент Зеленський шостий рік на посаді, а путін каже – з ким в Україні підписувати угоду, якщо там одні нелегітимники? Нема з ким. А він сидить 25 років – діти народилися при ньому, а дехто встиг померти на фронті вже. І крім путіна вони нікого не знали. Це «легітимно»?!. Країна, яка в умовах війни бореться з нібито найбільшою армією світу, нібито неправильно свій політичний устрій зробила. Якщо ви народилися в рф і хочете зайнятися там політикою, то майте на увазі – ви собі обираєте дуже трагічну долю. Як мій друг, Боря Нємцов. Демократію там не збудувати, там завжди буде одна відповідь, і вона – імперська. Не буде там руху, на який ми можемо сподіватися і зняти з порядку денного «російське лихо». Я не вірю в це».

Принагідно, Віктор Ющенко поділився думками стосовно контуру нашої майбутньої перемоги:

«Що таке контур нашої перемоги? Це дійти до хутора Михайлівського? І все так залишити? Я не думаю, що це дефініція до якої ми повинні прагнути. Це не так, бо це не повна формула. Можливо, це половина нашої перемоги. Бо, якщо ми залишимо в існуванні путінський режим таким як він є, а він інакшим не буде, то це не є наша перемога. Я не уявляю, як віддати хай навіть 10 сантиметрів квадратних нашої території. Ким треба бути, аби сісти за стіл з путіним, який рушником витирає руки від крові і каже «давайте щось підписувати». Хто сяде за такий стіл? Який військовий чи українець дозволить це комусь зробити? Хто далі піде по формулі Трампа, яка сама по собі є нісенітницею? Зараз така велика держава як США не «в матеріалі», не дивиться глибоко. Які 5 областей? Кому їх лишати? Лишіть тоді їм Аляску свою. Будь хто на Заході був би готовий віддати свою землю комусь у ХХІ столітті? Це не можливо», – розмірковував Віктор Андрійович та підвів до того, що найбільшим ресурсом нашої перемоги є ми самі. Ми нація, яка чинить спротив – це головний ресурс, який ми кладемо на вівтар не тільки своєї перемоги, а й безпеки західної, є «кращим бронежилетом Європи». Наш воїн здатен воювати будь-якою зброєю, яку йому дають.

«Національний опір виникає тоді, коли є нація, яка говорить одним голосом і, спираючись на питання пам’яті і культури, формує свій національний дух курсом до перемоги. За 33 роки незалежності ми пройшли велику школу нашого національного усвідомлення, пройшли складну дорогу…», – переконаний Ющенко.

Надалі Віктор Андрійович говорив про сумну тенденцію квотування української мови, проводив паралелі до національного самоусвідомлення поляків і акцентував, що завдяки своєму унікальному прогресу з «квазінації» ми стали «нацією», повернулися до витоків.

«За національні ознаки треба боротися як за святість. А ще маємо працювати над тим, аби імена, які в нас забрали росіяни, працювали на Україну – Петро Чайковський, Юхим Ріпа, Антон Чехов, Архип Куїнджі, Іван Айвазовський, Микола Гоголь. За кожного велета нам треба боротися, починаючи із засвоєння хрестоматії та його роботи і закінчуючи академічною стороною. Треба боротися за наші постаменти, попри складність утверджувати велич нації. І зовсім не важливо хто де жив», – акцентував та, поміж тим, аргументував кожен приклад промовець. Надалі розлого розмірковував про нашу майбутню безпекову політику.

«Ви дуже цікаве, молоде, одароване покоління. Кращого ніж ви, настільки усвідомленого та інформативного покоління, у нас ще не було. Будь ласка, я хочу аби ви були окрилені. Аби у вас панував національний дух, і ви обов’язково були небайдужі – бо громадянин відповідає за все, і кожен новий день присвячує змінам. Якби ми мали ваше усвідомлення 33 роки тому ми були б в іншому, кращому світі. Усвідомлення приходить щосекунди, тож глибоко шануймо наших військових, тих хто обрав цей шлях свідомо – у нас колосальний борг перед цими людьми. Бо ми втрачаємо найкращих, путін – найгірших», – звернувся Віктор Андрійович до молоді, зокрема присутніх у залі вихованців ліцею «Патріот» перед тим, як перейти до блоку відповідей на студентські питання.

Серед іншого третій Президент відзначив, що спираючись на історію, знав, що росія рано чи пізно піде війною. Питання було у тому, чи зможемо ми за відведений час добігти до межі нашої національної єдності. Привівши кілька політичних прикладів, констатував – формально, при владі у парламенті були проросійські сили, а демократичні лишалися не згуртованими і, подекуди, «блукаючими».

Звісно ж, ми маємо змогу викласти лише стислий варіант розмови, без великої кількості деталей, які глибоко розкривали оповідь третього Президента України – повну лекцію Віктора Андрійовича та його відповіді на питання студентів (про те, що дивіться у YouTube, який досвід попередніх поколінь не варто черпати, ким з історичних постатей захоплюється найбільше чи хто має увійти до нашого пантеону національної пам’яті, де він має бути і чому цей проєкт не було втілено за президентської каденції Ющенка тощо – прим.авт.) усі охочуть зможуть переглянути на youtube-каналі нашого університету вже у прийдешню п’ятницю, 30 травня. Неодмінно підпишіться на нього і поставте дзвіночок, аби не пропустити прем’єри. Запевняємо, вона буде варта того.

Наостанок зустрічі Віктору Андрійовичу подарували картину з переяславськими мотивами від переяславського художника, старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва і методики навчання  Романа Мотузка. Ще двадцять хвилин приділили на автографи на прапорах, книжках й листівках, неформальні рефлексії і прохання учасників зустрічі та серію спільних світлин зі сковородинівцями.

Також, за усталеними традиціями закладу, гість залишив свої розчерки та побажання у залі інформаційних технологій «Чумацький шлях» та в офісі Наукового товариства університету, де, навіть, намалював автентичний український рисунок.

Після того як Віктор Ющенко відзнявся у тіктоці для сторінки університету й погрався з університетським улюбленцем – песиком Аскольдом, йому провели екскурсію мистецькими просторами факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології університету – аудиторіями, наповненими культурою, естетикою та духом творчості.

Тут Ющенко заявив про бажання долучення сковородинівських митців до оформлення тематичних музеїв, будівником яких він є. Неодмінно розповідатимемо про цей поступ у наступних публікаціях сайтів університету.

Загалом, зустріч з Віктором Андрійовичем стала не лише вікопомною подією, яку вже вкарбовано в новітню історію альма-матер, а живою історією, що не інакше як надихнула усіх її учасників на дії, посприяла формуванню нашої громадянської свідомості і нагадала про цінності свободи, пам’яті й ідентичності.

Вдячні пану Президенту за візит, щирість і довіру. І за віру в тих, хто творить майбутнє вже сьогодні – нашу молодь!

Незмінними організаторами зустрічей у форматі «Open University» є Відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених університету. Планується, що нові зустрічі у цьому форматі відбудуться вже на початку осені, дочекайтесь.

Запис «Найбільшим ресурсом нашої країни є ми!»: до УГСП в рамках проєкту «Open University» завітав Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП відбулась презентація двох монографій Павла Гай-Нижника й Леоніда Чупрія: нотатки зустрічі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У наступну п’ятницю, 23 травня 2025 року о 10:00 в 114 аудиторії (в Центрі інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center») відбудеться презентація потужних монографій за участі їх авторів – доктора історичних наук Павла Гай-Нижника та доктора політичних наук Леоніда Чупрія.

Павло Гай-Нижник. «Зазирнути у вічі Путіну»: російський синдром української «дипломатії війни і миру». Пекельна весна 2022-го. Київ: Саміт-книга, 2025. – 256 с., іл.

У книзі на основі відкритих джерел детально реконструйовано хід мирних переговорів між Україною та Російською Федерацією після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Автор аналізує формування делегацій, логіку перемовного процесу, позиції сторін, міжнародну реакцію, а також компроміси, які обговорювалися у Стамбулі. Особливу увагу приділено ризикам, які несли запропоновані домовленості для української державності.

Павло Гай-Нижник, Леонід Чупрій. Російський вузол: розв’язати чи розрубати (війна і перспективи розпаду РФ). Київ: Саміт-книга, 2025. – 176 с., іл.

Це дослідження аналізує сучасну війну як каталізатор внутрішніх процесів у Російській Федерації, ставить питання її потенційного розпаду, політичної трансформації та наслідків цих процесів для України і світу.

На вас чекає жива дискусія, відповіді на запитання, обговорення варіантів виходу з воєнно-політичної кризи, а також можливість придбати книги з автографами авторів.

Зустріч відбудеться за ініціативи бібліотеки університету, відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених.

Запрошуємо всіх небайдужих до долі України та майбутнього світопорядку

Запис Дипломатія війни і миру та російський вузол: в УГСП відбудеться зустріч-презентація монографій Павла Гай-Нижника і Леоніда Чупрія спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Делегація УГСП здійснила робочий візит до Литви й Естонії: обговорювали майбутні плани та можливості спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Спротив російській окупації в АР Крим, місті Севастополь та на інших тимчасово-окупованих територіях»: фахівець соціально-гуманітарного відділу Денис Скрипець провів лекцію для учнів 11-х класів Переяславського академічного ліцею імені Івана Мазепи спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Починаючи з 2022 року, у вільний від роботи та навчання час, сковородинівці чергують та бережуть мирне небо над Україною ворожих безпілотників типу «Shahed». Багато хто з підрозділу нині захищає нашу Батьківщину в зоні бойових дій, хтось волонтерить. На рахунку підрозділу уже 20 збитих цілей, більшість – саме сковородинівцями.

У цей день бійці які збили від одного до п’яти ворожих безпілотників типу «Shahed», за ініціативи та підтримки ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура були відзначені грошовими преміями у розмірі 2000 гривень.

Звертаючись до добровольців із вітальним словом, ректор університету на важливості цієї події для кожного українця, який поважає свою державу.

«Цей день є знаковим в історії нашої країни, адже саме 22 січня 1919 року відбулося проголошення Акта Злуки між УНР та ЗУНР. Проте нам слід пам’ятати не лише про величні моменти, а й про уроки історії. У 1917-1920-х роках українці отримали унікальний шанс на створення власної незалежної держави, однак тодішнє керівництво не завжди діяло рішуче, а політичні суперечності та внутрішні розбіжності призвели до втрати незалежності. Тогочасне суспільство також не завжди повною мірою усвідомлювало всю відповідальність за долю країни, що стало однією з причин її поразки.

Сьогодні ж ситуація зовсім інша. Ми маємо не лише усвідомлення важливості незалежності, але й сучасних героїв, якими пишаємося. Це і наші полеглі захисники, і ті, хто нині боронить Україну на передовій – на Сході та Півдні. Окремо слід згадати і тих, хто захищає мирне небо над Київщиною, забезпечуючи безпеку нашого регіону.

Важко навіть уявити, якою могла б бути безпекова ситуація в нашому місті, якби не мужність та самовідданість наших добровольців. Особливо хочу відзначити Добровольче формування Переяславської громади №2, яке відіграє надзвичайно важливу роль у підтриманні стабільності в регіоні. Завдяки їхнім зусиллям наша громада може почуватися захищеною, а університет має змогу працювати у відносно стабільних умовах.

Україна зараз перебуває на складному, але вирішальному етапі боротьби за свою свободу. Ми маємо реальний шанс на перемогу, хоча ситуація залишається напруженою, і давати точні прогнози поки що важко. Тим не менш, ключ до успіху – це рішучість, єдність і готовність докладати всіх можливих зусиль для зміцнення нашої обороноздатності.

Ми повинні розуміти, що безпека нашої країни – це відповідальність кожного. Лише завдяки єдності, згуртованості та готовності захищати свою землю ми зможемо вистояти та перемогти. Тому важливо підтримувати тих, хто стоїть на передовій, працювати на розвиток нашої держави, берегти її культурну спадщину та виховувати нові покоління в дусі патріотизму та відповідальності», – підкреслив ректор.

Надалі за активну участь в обороні громади, мужність, патріотизм, самовідданість, ефективне виконання робіт по захисту Київщини від ворожих цілей та допомогу Збройним Силам України грамотами, сувенірами від УГСП, преміями за збиті «шахеди», було нагороджено сковородинівці-добровольці:

• Бойко Михайло Михайлович – член профспілкового комітету університету, кандидат історичних наук;
• Куліков Валентин Юрійович – здобувач 1-го курсу денної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти соціально-психологічного факультету, спеціальність 053 Психологія;
• Лукавенко Степан Олександрович – здобувач 4-го курсу денної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, спеціальність 015.39 Професійна освіта (цифрові технології);
• Молоткін Олександр Юрійович – провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю;
• Шихов Петро Володимирович – провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю;
• Щоголєв Ярослав Юрійович – старший викладач кафедри цифрових технологій навчання факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій;
• Яценко Богдан Григорович – фахівець Інституту міжнародної освіти та співпраці з бізнесом, аспірант університету;
• Братишко Олександр Іванович – здобувач 1-го курсу денної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету технологічної і математичної освіти, спеціальність 015.15 Професійна освіта (охорона праці);
• Палатний Ігор Анатолійович – кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри спортивних дисциплін та туризму, факультету фізичної культури, спорту і здоров’я;
• Рибець Дмитро Сергійович – здобувач 1-го курсу денної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти соціально-психологічного факультету, спеціальність 014 Середня освіта (Захист України);
• Щоголєв Артем Юрійович – завідувач навчально-методичної лабораторії штучного інтелекту та цифрової освіти.

З особливою повагою та любов’ю, під бурхиві оплески побратимів та сковородинівців, вітали трьох жінок зі складу формування – це:

• Горобченко Софія Анатоліївна – здобувач 1-го курсу денної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, спеціальність 015.39 Професійна освіта (цифрові технології);
• Канівець Катерина Олександрівна – здобувач 2-го курсу денної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології, спеціальність 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація;
• Рагиня Вікторія Вікторівна – здобувач 3-го курсу денної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету природничої освіти, спеціальність 014 Середня освіта (біологія та здоров’я людини).

Приймаючи високі нагороди, добровольці подякували Віталію Коцуру та усій родині Університету Григорія Сковороди в Переяславі за увагу, теплі слова та нагороди. Принагідно, запевнили, що й надалі робитимуть усе належне для того, аби берегти мирне небо над Україною, належно дбати про безпеку регіону.

Впевнені, ми ще неодноразово почуємо про звитяги переяславських добровольців. Міцного здоров’я, життєвих та професійних успіхів й військового талану вам. Пишаємося та дякуємо!

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур нагородив та преміював сковородинівців-членів Добровольчого формування Переяславської громади №2 з нагоди Дня Соборності України спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Раді повідомити, що серед нагороджених – студентки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, здобувачка спеціальності 015 Професійна освіта (Цифрові технології) (група ЦТ-11пм, ФГОСТ) Софія Горобченко та здобувачка спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація (група ОМ-12, ФММПП) Катерина Канівець. Поза навчанням вони є активними представницями Добровольчого формування №2 Переяславської громади, а їхня самовідданість і патріотизм, особливо у часі повномасштабної фази війни, стали прикладом для багатьох.

За повідомленням сайту Proslav, вітаючи нагороджених, міський голова Переяслава Вячеслав Саулко зазначив, що сьогодні, в умовах війни, ідея соборності набуває особливого значення. Наголосив, що завдяки таким людям, як Софія та Катерина, ми можемо пишатися своєю країною.

«За сумлінне виконання обов’язків із захисту громади та активну громадянську позицію дівчата» отримали подяки та символічні подарунки. Відзначили й випускника факультету фінансово-економічної та професійної освіти 2016 року випуску, нині старшого солдата Дмитра Мішкурова.

Сковородинівська родина, рідні факультети, щиро вітають Софію Анатоліївну та Катерину Олександрівну із заслуженим визнанням. Ви є гордістю нашого закладу, а ваш патріотизм та відданість служінню Україні викликають захоплення.

Ми пишаємося вами і дякуємо за те, що несете світло надії та єдності у наш непростий час. Нехай ваша сила духу й надалі буде джерелом натхнення для всіх нас, а ваша діяльність приносить мир і спокій нашій країні. Разом – до перемоги!

Довідково. День Соборності України символізує об’єднання українських земель і утвердження національної єдності. Ця дата увібрала в себе дві важливі події: проголошення 22 січня 1918 року IV Універсалу, який утвердив незалежність Української Народної Республіки, та проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР у 1919 році. Ці історичні події надихають і сьогодні, об’єднуючи українців у боротьбі за свободу.

Запис Студентки Університету Григорія Сковороди в Переяславі отримали нагороди з нагоди Дня Соборності України спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис УГСП висловлює співчуття з приводу смерті доктора історичних наук, професора Василя Шевчука спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Перед початком зустрічі консультант ЦПРПП РМР Павлина Глушенко привітала учасників зустрічі, та зазначила, що усвідомлення своєї ролі в українській історії та культурі, формування національної ідентичності та виховання справжніх патріотів – це надважливі завдання під час вивчення історії на сьогодні. Надалі передала слово Віталію Вікторовичу, який представив увазі добірного товариства презентацію на тему «Україна у вимірі європейської історії».

Як учасник численних міжнародних історичних форумів та конференцій, Віталій Коцур розповів про заходи та активності історико-культурної тематики, до яких він долучився як учасники або які ініціював чи які відбулися в УГСП вже в умовах повномасштабного вторгнення російських військ на територію України: Зупинився на аспектах успішної проєктної діяльності закладу, українсько-литовській співпраці в галузі історії, міжнародну наукову діяльність університету, підготовку фахівців-істориків на освітньо-професійній та освітньо-науковій програмах, в аспірантурі; про діяльність на кафедрах, у центрах та лабораторіях та її віддзеркалення у наукових виданнях. Також, за ініціативи Міністра у справах ветеранів України, сковородинівська альма-матер долучилася до розробки та реалізації проєкту «Підготовка асистента ветерана», тут запроваджено курси «Основи національного спротиву» від Сил територіальної оборони ЗСУ, розроблено онлайн-курс «Єдина Україна: становлення національної ідентичності» та багато іншого. Йшлося й про нещодавній методичний семінар «Освітні тренди в історії: підходи та практики» й курси «Підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» та багато іншого.

«Університет Григорія Сковороди в Переяславі відіграє важливу роль у розбудові історичної обізнаності й культури в Україні, особливо в умовах повномасштабної агресії російської федерації. Вина спричинила необхідність переосмислення підходів до викладання історії та посилення уваги до патріотичного виховання та національної ідентичності. Науковці університету працюють над створенням «Сторінок пам’яті» з метою збереження колективної пам’яті про тих, хто віддав життя боронячи Україну від російської навали. Ми завжди поруч та готові розділяти ваші ідеї, втілювати спільні ініціативи, проводити заходи», – підкреслив Коцур

Наступною слово тримала кандидат історичних наук, доцентка кафедри публічного управління та адміністрування і кафедри політології Леся Коцур, яка у своїй доповіді висвітлила процеси утвердження української національної та громадянської ідентичності. Під час виступу Леся Михайлівна говорила  про державну політику, спрямовану на підтримку цієї ідентичності, та представила перелік онлайн-курсів, розроблених для формування в українців глибшого розуміння національних і громадянських цінностей. Запросила педагогів Роменщини активно долучатися до цих процесів разом зі сковородинівцями.

Своєю чергою керıвниця вıддıлу профорıєнтацıї та працевлаштування УГСП,  доктор фıлософıї (PhD) Ольга Костюкевич розповіла учасникам зібрання про стратегії підтримки  здобувачів вищої освіти  у навчанні та кар’єрному  зростанні, зупинившись на програмах та  ініціативах університету. Серед іншого розповіла про пріоритети у роботі закладу, можливості навчання за ваучером та партнерські проєкти «Відкритий університет» та «Платформа можливостей», що втілюються Відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та низкою партнерських організацій.

Учасники зустрічі подякували команді Університету Григорія Сковороди в Переяславі в особі ректора Віталія Коцура  за співпрацю, цікаву, змістовну та актуальну інформацію. Не інакше, як попереду нас чекають цікаві та перспективні спільні здобутки.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур, Леся Коцур та Ольга Костюкевич поспілкувалися з педагогами громадянської та історичної освітньої галузі Роменщини спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Учасниками конференції стали понад 90 науковців як з України, так і закордону, які говорили про надзвичайно важливу сферу життя країни – культурну спадщину. Усьоме подія об’єднала небайдужих до культурно-історичної спадщини та її збереження краєзнавців, істориків, науковців, освітян, музеєзнавців, етнографів, громадських діячів, студентів.

Перед початком конференції гості університету та учасники події вшанували пам’ять «батька Конституції України», поклавши квіти до пам’ятного знаку Михайлу Сироті. Надалі урочисте відкриття події розпочалося зі слів вдячності Збройним силам України та вшанування пам’яті полеглих Героїв хвилиною мовчання. Далі учасників конференції привітав вокальний колектив ЧДТУ під керівництвом народної артистки України Лідії Зайнчківської.

«Черкащина – багата історією та культурою, тут народилися відомі на весь світ люди: державники, діячі культури.. На Черкаській землі багато історичних місць, які необхідно відновлювати і зберігати для нащадків. І ми маємо це зробити спільними зусиллями», – наголосив у вітальному слові ректор ЧДТУ, доктор політичних наук, професор Олег Григор, побажавши учасникам конференції цікавої та плідної роботи.

Своєю чергою заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук, доцент Олександр Шамрай зауважив, що Черкаська обласна військова адміністрація підтримує всі ініціативи зі збереження історико-культурної спадщини, адже спільними діями ми зберігаємо нашу національну ідентичність, зберігаємо всі надбання нашого народу, популяризуємо її серед молоді, зокрема і завдяки таким заходам, як ця наукова конференція у ЧДТУ.

У своїй вітальній промові ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур неодноразово наголошував на важливості популяризації історичної і культурної спадщини, на синтезі історії та сучасних технологій, на формуванні національно-громадянської ідентичності молодого покоління.

«Для того, щоб зробити історію популярною, публічною, треба працювати. Черкащина – це про історію, це той край, на прикладі якого має формуватися національна ідентичність. Щодня треба говорити про історико-культурну спадщину і про формування національної громадянської ідентичності, адже нам треба виховати ту людину, яка б залишилася в Україні, яка потім би будувала цю державу і яка була б на українських позиціях», – акцентував Віталій Вікторович.

Надалі про важливість  вивчення історії, відновлення історичної правди, збереження розмаїтої історико-культурної спадщини та її популяризації  у своїх вітальних виступах говорили: доктор філологічних наук, професор, доцент Економіко-гуманітарного університету у Варшаві (м. Варшава, Республіка Польща) Ян Капранов; доктор філософії (соціальні науки), доцент Економіко-гуманітарного університету у Варшаві (м. Варшава, Республіка Польща) Божена Івановська; директорка Державного архіву Черкаської області, кандидатка історичних наук, доцентка Тетяна Клименко та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Молоткіна. Особливу увагу вони звернули на те, що в умовах російської агресії особливо гостро стоїть питання не тільки збереження різних пам’яток культури, а й їх примноження; на ролі культурної спадщини в контексті національно-патріотичного виховання.

Пленарне засідання розпочав український громадський діяч, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, засновник Фонду «Рідна країна», член Національної спілки краєзнавців України, член Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації і тоталітаризму (2022–2023) Микола Томенко з доповіддю про уроки державної політики дерусифікації та деколонізації публічного простору України.

Серед інших до обговорень актуальних питань спонукав виступ кандидатки історичних наук, доцентки кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Лесі Коцур, у поле досліджень якої потрапив соціально-економічний потенціал України  у сфері музейного туризму. Натомість про досвід Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» щодо збереження культурної спадщини в умовах російсько-української війни йшлося у розповіді кандидатки історичних наук, доцентки кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін, провідної наукової співробітниці НІЕЗ «Переяслав». У свою чергу доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Руслана Потапенко ділилися напрацювань щодо національно-патріотичного виховання під час російсько-української війни.

Загалом, доповіді учасників засвідчили, що українська культурна спадщина свідомо знищується росіянами, з метою зробити нашу націю бездуховною та безликою. Тому, завдання нинішнього покоління не допустити цього.

Після пленарного засідання учасники конференції працювали у секціях за трьома напрямами: історико-культурна спадщина: стан, проблеми, перспективи; роль музеїв у формуванні  історичної пам’яті нації; актуальні питання історичної науки.

VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» ставила за мету теоретичне узагальнення наукових досліджень, аналіз та розробку практичних рекомендацій щодо збереження й використання культурно-історичної спадщини, ролі музеїв в її збереженні, а також формування професійних компетенцій фахівців у сферах, пов’язаних із вивченням і дослідженням культурно-історичної спадщини.

Загалом, 85 авторів (співавторів) з України, Польщі, Німеччини, Норвегії надали 75 статей для збірника матеріалів конференції, які отримали усі учасники.

Варто зауважити, що впродовж роботи конференції діяла виставка тематичних плакатних робіт учасників Міжнародної мистецької акції «ВОЛЬНАНОВА», присвяченої героїчному спротиву Українського народу в російсько-українській війні та майбутньому розквіту України, організатором якої є кафедра дизайну ЧДТУ і Черкаський обласний художній музей.

VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» вчергове стала відкритою платформою для взаємного обміну думками та ідеями, напрацювання спільних практичних ідей задля знаходження, дослідження, збереження та примноження культурно-історичних цінностей нашої держави, відродження історичної справедливості, зміцнення національної свідомості та ідентичності.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України; Черкаський державний технологічний університет (кафедра історії та права); Державний архів Черкаської області; Національна спілка краєзнавців України; Університет Григорія Сковороди в Переяславі; Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України; Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»; Кам’янський державний історико-культурний заповідник; Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник; Черкаський обласний краєзнавчий музей; Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей; Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України; Фонд «Рідна країна»; Громадська організація «Національна академія наук вищої освіти України».

Запис «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження»: делегація істориків УГСП на чолі з ректором Віталієм Коцуром взяла участь у роботі конференції з міжнародною участю в ЧДТУ спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Команда УГСП на чолі з ректором Віталієм Коцуром взяла участь у регіональному Конгресі дослідників історії PL-LT-UA-BY: «Історична співдружність чотирьох народів: спадок ідеї та перспективи» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зустріч стосувалася питань співпраці Литви та України у сфері науки, освіти, культури та збереження спадщини Великого Князівства Литовського. Цікаво, що ця зустріч стала першою для Інги Станітє-Толочкєнє у статусі Посла Литви в Україні, оскільки її було призначено на цю посаду буквально напередодні.

Серед іншого учасники обговорили можливості співпраці між обома країнами, наголосивши на важливості наукових досліджень та освітніх проєктів. Особливу увагу, у ході розмови, приділили обговоренню наукових досліджень, які проводяться саме в Університеті Григорія Сковороди. На кафедрі політології факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій доцентами Лесею Коцур та Юрієм Войтенком наразі готуються дві докторські дисертації, присвячені політичним процесам у Литві.

У результаті зустрічі було досягнуто домовленості про активізацію співпраці між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Посольством Литви в Україні, зокрема у галузі науки, культури та освіти. Наостанок зустрічі ректор вручив пані Послу символічний «прапор перемоги», а також подарунки від майстринь університету.

Нагадаємо про те, що днями в УГСП заклали стартову точку для розширення горизонтів наукової та міжнаціональної співпраці між Україною та Литвою.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур долучився до зустрічі в Посольстві Литви в Україні: говорили про науку, освіту, культуру і збереження спадщини Великого Князівства Литовського спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.