Університет Григорія Сковороди в Переяславі вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодоморів 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. Уважність до минулого – це не лише пам’ять про свої коріння, але й зобов’язання перед майбутніми поколіннями.

Голодомор 1932-1933 років став однією з найбільших та найжахливіших сторінок в історії України. Наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років сталінський режим впровадив політику колективізації, що призвела до штучно створеного голоду, спричиненого конфіскацією зерна та продуктів сільськогосподарської продукції. Мільйони українців опинилися без їжі та води, ставши жертвами масового геноциду.

Університет Григорія Сковороди відчуває моральну зобов’язаність вшановувати пам’ять про всіх, хто постраждав від Голодоморів. Пам’ятати про це не лише у День пам’яті жертв Голодоморів. Ми віримо, що знання та розуміння минулого допомагають сьогоднішнім поколінням зберегти та захистити цінності гідності, свободи та людської гідності.

У останні роки УГСП став одним із центрів наукових студій про Голодомор. Саме тут захищено першу докторську дисертацію про цю тему. Наразі сковородинівським університетом розпочато лекторій з історії України для військовослужбовців у руслі просвітницької і національно-патріотичної роботи, розвінчання історичних та пропагандистських міфів. Ключовою темою даних проєктів є лекції про Геноцид 1932-1933 рр. та його соціокультурні, посттравматичні наслідки.

Сьогодні наша університетська родина пліч-о-пліч з всією Батьківщиною, усім цивілізованим світом вшановує цю важливу сторінку української історії та бере на себе подальше зобов’язання робити все можливе, щоб ця трагедія ніколи не повторилася.

Університет Григорія Сковороди прагне сприяти розумінню та розкриттю історичних подій, щоб кожне нове майбутнє покоління могло оцінити цінність свободи та гідності. Нехай ця пам’ять буде не лише нагадуванням про минуле, але й настановою для майбутніх дій у побудові сильної, об’єднаної та вільної країни.

Нехай кожен крок, який ми робимо сьогодні, буде присвячений пам’яті жертв Голодоморів, їхній гідності та надії на краще майбутнє. Слава пам’яті тим, хто не забутий!

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цьогоріч сумні ювілейні роковини припадають на 26 листопада.

Унаслідок Голодомору і масових штучних голодів Україна втратила мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

У 2022 році ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками. Геноциди Сталіна та Путіна – спроби зупинити творення модерної української нації. Вони розуміли, що політичне усамостійнення України було лише питанням часу, і тоді вони б точно втратили Україну.

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.

Жертви Голодомору обчислюються мільйонами. Страшні обставини злочину роблять неможливим встановлення і точної кількості викликаних голодом смертей невинних людей, і вичерпного поіменного списку.

У вирі повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Не забудьте завтра 26 листопада, о 16:00, долучитися до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі закликає не забувати нашу історію!

Німецько-українське наукове Об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина (Мюнхен), Міністерство освіти і науки України, Науковий центр імені Юрія Бойка Блохина при Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, Білоцерківський національний аграрний університет в особі Міжнародного навчально-наукового інвестиційного центру, кафедри мовної підготовки та музею університету запрошує усіх охочих до участі в міжнародній конференції за матеріалами проєкту «Голодомор та голоди ХХ ст. в Україні: Україна пам’ятає – Світ визнає!», яка відбудеться 18 жовтня 2021 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.

 Шановні Українці! Шановні Неукраїнці, всі кому доля нашого народу не байдужа!

Долучайтесь до роботи, збирайте факти та спомини  свідків про сумну та жахливу історію України в роки Голодомору 1932-33 рр. та  штучних Голодів  в роки 1921-22 рр., 1928-29 рр. та  1946-47 рр.  в Західній Україні.

Правда повинна бути  почута народами всього світу – як хотіли наші «старші брати» знищити  чудову націю, заподіяли  справжнє ґето для народу, не шкодуючи навіть дітей. Такого жаху історія світу не знала! І зараз  наші завойовники піднімають руку на остаточне знищення східних областей України та Криму, користуючись  новими методами пропаганди, підбурюють людей проти України, поширюють наклепи, хочуть скрити ці страшні  сторінки нашої історії фальшивою пропагандою з метою порушити мир між народами, знищити все, що народ придбав, довести знову країну до  остаточного зубожіння.  Розвивають ворожнечу між народом, який збіднів і різними подачками, неправдивими  фактами  хочуть  народ підкупити.  Не закривайте очей на правду! 

Народи будьте  солідарними! «Борітеся,  поборите! Вам Бог помагає!

Деякі  країни і до цих пір  під дією брехні і пропаганди не признали Голодомору,  не говорячи уже про те, що це був Ґеноцид проти   українського   народу, а тому наше завдання  робити все, щоб  винести правду на суд всього світу,  і винуватців слід  покарати, щоб не готовили  наступного голоду в Україні.  Ми просимо збирати факти про Голодомор і надсилати на електронну адресу «Німецько-українського наукового Об’єднання»: volochaiolya@ukr.net та darjana.blochyn@gmail.com.

Подаємо  напрямки  Міжнародної конференції, яка відбудеться в Мюнхені і в Україні восени 2021 році (дата залежить від обстановки карантину та зібраного  матеріалу).

І. Теоретична частина. Міжнародна конференція:

«Голодомор і Голоди ХХ ст. в Україні: Україна пам’ятає – Світ визнає» 

Напрямки  Міжнародної конференції:

• Політичний ґрунт та обстановка в Україні в часи Голодомору1932-33 рр. та Голодів в Україні.
• Економічне становище в Україні напередодні Голодомору.
• Звіти газет та журналів про Голодомор в Україні – Боротьба радянських спецслужб  проти  релігії.
• Застосування теми Голодомору українського народу 1932-33 рр. в окупаційній практиці адміністрації Райхскомісаріату «Україна» в роки Другої Світової війни.
• Дані про Голодомори в областях Сходу України.
• Голодомор в  Україні в документах: фото,  музика, мистецтво.
• Увічнення пам’яті Жертв Голодомору та Голодів в Незалежній Україні.
• Сучасний стан вивчення Голодомору історії України в школах та навчальних інституціях.
• Відомості та матеріали українських вчених за межами України про Голодомор.
• Спогади очевидців та їх дітей,  родичів про Голодомор та Голоди в Україні
• Аналіз виданої літератури  про Голодомор і Голоди в Україні та за кордоном
• Співпраця з Інститутом історії АН України у Києві про Голодомор
• Презентація книг про Голодомор та Збірників НУНО
• Виставки дитячих малюнків та картин про Голодомор

ІІ. Практична частина:

1. Збір матеріалів: спогади, документи, фотографії, тощо. Залучити викладачів студентів, аспірантів та очевидців,  їх родин до збору матеріалів
2. Видання книги в німецькій мові: «Діяльність НУНО у дослідженні Голодоморів і Голодів ХХст.  в Україні»

Прошу подати Ваші пропозиції до  Програми конференції  та  видання книги про Голодомор і взяти участь в її підготовці.

Керівники проекту: Проф. д-р. Д. Блохин,  маґ. історії  Т.Федорів, доценти Ольга  та Андрій Будугаї, асистентка Блохинознавчого  наукового центру в Переяславському  університеті Ольга Науменко

Просимо розповсюдити  цю інформацію.

Робочі мови конференції: українська, німецька, англійська.

Форми участі: очна, заочна, онлайн (в разі продовження карантину).

Для участі в науковому зібранні та складання програми конференції просимо надіслати електронну заявку. Просимо надсилати Ваші матеріали доповідей, статті на адресу організаторів  конференції: volochaiolya@ukr.net до  25 вересня   2021 р.

Публікація матеріалів. Статті, доповіді будуть опубліковані у ХІV-му науковому збірнику «Німецько-українського наукового Об’єднання імені  Ю. Бойка-Блохина». Публікація платна, плата за сторінку буде залежати від кількості учасників та обсягу поданого матеріалу.

Відповідно до Постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України» (Бюлетень ВАК України. – 2003. – № 1) наукова стаття має містити такі  обов’язкові елементи: «постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із  важливими науковими чи практичним завданнями; аналіз останніх досліджень і  публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається  автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим  присвячується означена стаття; формулювання цілей статті (постановка  завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням  отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи  подальших розвідок у даному напрямку».

Учасник конференції повинен мати: роздруковану статтю (вичитану); тези німецькою мовою (обсяг 1,5-2 сторінки; для німців), які при Вашому бажанні будуть опубліковані; за бажанням можна підготувати відео-доповідь виступу (якщо доведеться проводити конференцію в онлайн форматі). 

Вимоги до оформлення статті у Збірнику 

Текст статті (обсяг – від 15-20 тис. друкованих знаків (8-12 сторінок) у  редакторі Microsoft Word 97–2003 (формат тексту *doc) шрифтом Times New Roman; інтервал – 1,5; кегль – 14; поля: ліве – 3cм, праве – 1см, верхнє і нижнє – 2 см, абзацний відступ 1,25 см.

У першому рядку в лівому куті – шифр УДК; у правому – ім’я і прізвище  автора, під ними – дані про автора: науковий ступінь і назва установи  (напівжирним, інтервал одинарний). Через рядок друкується назва статті  (відцентрована, великими напівжирними літерами).

Через один рядок – анотація українською мовою. На наступному рядку з  абзацу – ключові слова (курсивом).

Через один рядок – прізвище з ініціалом імені, назва статті (великими буквами), анотація, ключові слова (4-6 слів) німецькою чи англійською мовами. Нижче – основний текст статті. Ілюстративний матеріал друкується курсивом.

Посилання в тексті оформляти за зразком: [3, с. 15], де перша цифра – номер джерела в загальному списку літератури, друга – цитована сторінка. Слово Література друкується напівжирними літерами через рядок після основного тексту з абзацу. Список літератури просимо подати загальним списком у кінці статті згідно з вимогами ДСТУ 2015.

У тексті розрізняти тире (–) і дефіс (-); використовувати французькі лапки («…»). За точність викладених фактів, цитат і посилань відповідають автори.

Проїзд, проживання – за рахунок учасників конференції.  Запрошення на конференцію можна отримати від БНАУ за зверненням в оргкомітет конференції. 

З повагою, Дарина Блохин, Президент НУНО (Мюнхен, ФРН)

Кожної четвертої суботи листопада ми згадуємо велику трагедію в українській історії – День пам’яті жертв голодоморів. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

Голодомор 1932-1933 років в Україні – не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. Понад 7 мільйонів українців заморили штучним голодом для досягнення злочинної політичної мети – ослаблення та винищення волелюбного українського селянства – соціальної основи нації.

Період української Незалежності став часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. Нині ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.

Університет Григорія Сковороди закликає кожного з Вас вшанувати жертв Голодомору хвилиною мовчання чи молитвою, а о 16:00 запалити свічку пам’яті на вікнах власних осель або біля меморіалів Голодомору.

Не забуваймо про одну з найтрагічніших сторінок історій українського народу, яка забрала мільйони життів невинних людей.

У четвер, 21 листопада 2019 року, об 11:20 години у холі головного корпусу (2 поверх) відбудеться загальноуніверситетська акція «Запали свічку. Хвилина мовчання» до Дня Гідности і Свободи та Дня пам’яті жертв голодоморів!