Запис Випускникам УГСП, які уклали договір про роботу на посадах педпрацівників, незмінно передбачена одноразова адресна грошова допомога: як її отримати спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Протягом п’яти днів учасники не лише слухали лекції провідних дослідників, а й працювали з історичними джерелами, відвідували археологічні пам’ятки та історичні локації, знайомилися з міською історією Вільнюса, Кернаве, Тракая та Медінинкая.

Перший день літньої школи розпочався у Вільнюському університеті. Після вступних слів модератора, ректора університету, доктор історичних наук, професора Віталія Коцура, представників Вільнюського університету та організаторів, учасники прослухали доповідь Олівера Шмітта «Чому історія Великого князівства Литви є важливою? Західноєвропейська перспектива».

Під час першого дня, окрему увагу, приділили темі приватних маєтків як своєрідної «держави в державі» та джерелам до вивчення етнічних і конфесійних спільнот Великого князівства Литовського. До обговорень долучилися науковці з України та Литви, зокрема Наталія Білоус, Олег Однороженко та Ігор Тесленко.

Однією з важливих частин програми стало неформальне спілкування учасників. Після навчальних занять українська, литовська та австрійська групи мали можливість поспілкуватися поза аудиторією та продовжити знайомство вже в неформальній атмосфері. Кожен австрійський студент розповів власну історію, що пов’язує його з країною, яку він представляв на проєкті. Литовська сторона також активно розповідала про Литву. Зокрема, учасники підготували тест, за кожну правильну відповідь у якому можна було отримати невеличкий смаколик.

Оскільки інтеграційний вечір відбувся 24 серпня, у День Незалежності України, українські студенти підготували відео, у якому розповіли історію нашої Незалежності. Протягом усього перегляду відео в бібліотеці, де відбувався неформальний вечір, панувала тиша. Після перегляду Вікторія Пивовар презентувала презентацію про український оберіг – мотанку, а Валерія Денисюк провела майстер-клас із плетіння мотанок.

Другий день школи учасники провели у Кернаве – одному з найважливіших історичних місць Литви. Тут говорили про формування політичної нації та особливості розвитку Великого князівства Литовського. Окремою темою стала історія українсько-литовських історичних студій в Україні та 35 років їхнього розвитку. Практичну частину дня продовжила сесія, присвячена археологічним джерелам з історії Великого князівства Литовського.

Третій день знову пройшов у Вільнюсі. Учасники працювали з темою джерел до вивчення конфесійного життя Великого князівства Литовського, після чого вирушили на археологічну екскурсію «Мультиетнічне місто Великого князівства. Приклад Вільнюса». Саме під час цієї частини програми молодь мала можливість побачити історію міста не лише через лекційний матеріал, а безпосередньо у міському просторі. Окремо говорили про Вільнюс як багатокультурне та багатоконфесійне місто, в якому протягом століть взаємодіяли різні спільноти.

Четвертий день літньої школи був присвячений Тракаю. Учасники вирушили до міста, де продовжили роботу з візуальними джерелами з історії Великого князівства Литовського. Після цього відбулася екскурсія до Тракайського замку та містом. Завершення дня стало своєрідним поєднанням історії та сучасної академічної співпраці – у Національному музеї «Палац Великих князів Литовських» відбулася презентація видань Едвардаса Гудавічюса та Рімвідаса Петраускаса в перекладі українською та англійською мовами.

П’ятий, заключний день школи учасники провели у Медінинкаї. Тут увагу зосередили на актових книгах і роботі канцелярії у Великому князівстві Литовському. Після лекційної частини відбулася екскурсія, а завершила програму спільна зустріч учасників та офіційне завершення літньої школи.

Одним із головних аспектів цьогорічної програми стало саме поєднання теоретичної та практичної роботи. Студенти протягом п’яти днів переходили від лекцій про політичну, конфесійну та соціальну історію Великого князівства Литовського до безпосереднього знайомства з археологічними, візуальними та писемними джерелами.

Здобувачка четвертого курсу Вікторія Пивовар розповідає:

«Поїздка до Литви стала для мене цінним досвідом, який поєднав навчання, практичну роботу, культурний обмін і можливість відкрити для себе багато нових знайомств. Особливо запам’яталися екскурсії, адже вони дали змогу ближче познайомитися з історією, культурою та архітектурою Литви й побачити місто з іншого боку. Сам Вільнюс справив дуже приємне враження, у якому поєднуються історична спадщина, сучасність і особливий ритм життя. Загалом ця поїздка подарувала мені не лише нові знання та навички, а й багато яскравих вражень, цікавих знайомств і спогадів, які ще довго залишатимуться зі мною»

Для українських учасників школа стала можливістю поглянути на історію України та Литви у ширшому європейському контексті, побачити місця, про які йдеться у наукових працях, та поспілкуватися з дослідниками й студентами з інших країн. Окрім навчальної програми, важливою складовою проєкту став міжкультурний діалог. Спільні лекції, дискусії, поїздки та неформальне спілкування створили простір, у якому студенти України та Литви могла не лише більше дізнатися про спільне минуле, а й налагодити особисті та професійні конта кти.

«Поїздка до Литви для мене стала справді особливим досвідом. За цей тиждень я не лише дізналася більше про історію та культуру Литви, а й побачила наскільки багато спільного мають наші країни. Особливо цінним було спілкування з литовськими та австрійськими студентами, нові знайомства й можливість обговорювати історію не лише на заняттях, а й у зовсім неформальній атмосфері. Вільнюс дуже сподобався своєю атмосферою, архітектурою та людьми, а сама поїздка залишила багато теплих спогадів і бажання ще раз повернутися до цієї країни», – говорить студентка спеціальності «Історія та громадянська освіта» Таміла Назаренко.

Цьогорічна літня школа вкотре показала, що спільна історія України та Литви є важливою основою для сучасного академічного діалогу. Вивчення Великого князівства Литовського дозволяє краще зрозуміти політичні, культурні, релігійні та суспільні процеси, які відбувалися на українських землях у XIV-XVI століттях.

«Дуже вдячна за можливість стати частиною цього проєкту та представляти Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Окрема подяка декану Вячеславу Редзюку та ректору Віталію Коцуру за підтримку, довіру та можливість отримати такий важливий міжнародний досвід. Для мене це була не просто поїздка, а тиждень нових знань, знайомств, емоцій і вражень, які точно залишаться зі мною надовго», – ділиться учасниця проєкту Вікторія Ляшенко.

П’ять днів навчання, археологічних екскурсій, роботи з джерелами та живого спілкування стали для учасників можливістю не просто вивчати історію, а буквально побачити її у просторі Вільнюса, Кернаве, Тракая та Медінинкая. Літня школа завершилася, однак започаткований нею діалог продовжується – через нові знайомства, наукові контакти, спільні дослідження та майбутні українсько-литовські освітні проєкти.

Запис Літня школа історії у Вільнюсі: українська та литовська молодь досліджувала спільну історичну спадщину спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід об’єднає ключові структурні підрозділи університету, які презентують першокурсникам практичні інструменти для адаптації та позанавчального розвитку. Соціально-гуманітарний відділ представить напрями патріотичного виховання та анонсує найближчі масштабні події – від традиційного «Студпікніка» й «Lip Sync Battle» до роботи молодіжного простору «ТВіСТ», відновлених вокальних і театральних студій, кіноклубу та регулярних донорських акцій.

Наукове товариство студентів, аспірантів та докторантів презентує спільноту, що об’єднує молодь навколо ідей та проєктів. Учасникам розкажуть про флагманські ініціативи закладу – «Відкритий університет» та «Платформу можливостей», роботу «Нічної бібліотеки», «Кінопідпілля», а також можливості здобути бонусні бали до рейтингу через участь у листопадових конференціях та семінарах з академічної доброчесності.

Своєю чергою, відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю запросить першокурсників долучитися до медійного життя університету: створення контенту для соцмереж, тіктоків, зйомок на офіційному YouTube-каналі та участі у промокампаніях закладу.

Довершить презентацію Студентська Рада УГСП та студентське бюро, які окреслять ключові завдання самоврядування у захисті прав студентів, організації спортивних турнірів, волонтерських ініціатив та культурно-масових заходів.

Організатори обіцяють неформальний інтерактивний формат зустрічі із залаштунковими секретами та приємними сюрпризами. За активність, підписку на університетські ресурси та презентацію власних мрій на навчальний рік першокурсники зможуть виграти мерч та сюрпризи від парнерів закладу, розпочавши свій шлях у великій сковородинівській родині.

Запис Формула успішного студентства: завтра в УГСП відбудеться інтеграційний івент для першокурсників «Start Up! 2026» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Уже з пів на одинадцяту ранку сковородинівські простори наповнювалися гомоном студентів та викладачів, які побачилися чи не вперше від початку літа, а також першокурсників які тільки но знайомилися між собою. Поступово епіцентр уваги зміщувався до прихистку під головним корпусом університету, де лічені хвилини відділяли від старту урочистостей.

Об 11:00 ведучий заходу, провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін офіційно відкрив сковородинівське зібрання, привітавши викладачів, студентів, батьків та поважних гостей. День знань для університету – це завжди свято єдності. Це час, коли дружна родина поповнюється першокурсниками, які роблять свої перші кроки у статусі студентів, а для старшокурсників починається фінішна пряма перед випуском.

Можливість вільно зібратися, співати Гімн та гордо підіймати синьо-жовтий стяг сьогодні дається надвисокою ціною. Саме тому найгучніші оплески та слова безмежної вдячності від усієї університетської спільноти пролунали на адресу тих, хто тримає над нами небо: Збройних Сил України, Сил оборони та протиповітряної оборони, Національної гвардії, прикордонників, фахівців ГУР та СБУ, рятувальників ДСНС, Національної поліції, а також медиків, волонтерів, освітян і всіх нескорених українців. Вшановуючи пам’ять полеглих, присутні схилили голови у хвилині мовчання, згадуючи загиблих захисників, студентів, випускників, співробітників закладу та мешканців Переяславщини.

Зберігаючи традиції пам’яті навіть у таких складних умовах, університет делегував право покласти квіти до знакових місць найкращим здобувачам освіти. Студент другого курсу спеціальності «Середня освіта (Географія та краєзнавчо-туристична робота)» Василь Бондарчук та третьокурсниця спеціальності «Середня освіта (Українська мова та література)» Євгенія Власенко поклали квіти до меморіального комплексу воїнам, полеглим у війні з росією. Водночас другокурсник спеціальності «Практична психологія» Максим Баранов та студентка третього курсу спеціальності «Середня освіта (Англійська мова та література)» Альбіна Терещенко віддали шану видатному філософу, поклавши квіти до погруддя Григорія Сковороди. Атмосферу єднання доповнив зворушливий вокальний номер «Пісня буде поміж нас» у виконанні третьокурсниці Ольги Шевчук.

Звертаючись до присутніх, ректор Віталій Коцур відверто зауважив, що проведення свята під землею є серйозним викликом, але безпека залишається абсолютним пріоритетом.

«Ми вперше за війну, за п’ятий рік війни, проводимо 1 вересня в укритті… Тому ми повинні чітко усвідомлювати, що безпека для нас – це перш за все, – наголосив очільник альма-матер, – Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це не просто заклад вищої освіти, це філософія. Це освітні традиції поколінь, які тут навчалися, починаючи з 1738 року, де був створений Переяславський колегіум, звідки тоді виходила вся еліта України… Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це люди, і тому для нас кожен студент, кожна думка дуже важлива. Ми сповідуємо філософію студентоцентризму і поваги один до одного», – підсумував Віталій Вікторович.

Підтримав молодь і присутній міський голова Вячеслав Саулко, нагадавши про величну історію Переяслава як колиски української державності, де зароджувалася Київська Русь та звідки пішов Тризуб.

«На превеликий жаль, в Україні немає свята. В Україні йде жорстока війна. І це потрібно визнавати, і це потрібно розуміти, – звернувся до молоді Вячеслав Володимирович. – Для вас сьогодні бути тут, навчаючись у стінах цього університету, це є велика честь, але й велика відповідальність. Відповідальність перш за все перед собою, відповідальність перед країною… Кожен із вас повинен зробити все максимально для того, щоб вийти з цих стін дійсно воістину великими патріотами», – акцентував очільник міста.

Кульмінацією заходу стала традиційна посвята в першокурсники. Очільниця органів студентського самоврядування Юлія Сентіщева, згадавши свій вступ три роки тому, подякувала українським воїнам за можливість проводити свято у вільній і нескореній державі. Діставши свій збережений ще з першого курсу зім’ятий аркуш, вона зачитала слова обітниці. Під гучне та багаторазове колективне «Клянусь!» першокурсники пообіцяли відстоювати інтереси держави, долучатися до розбудови незалежної України, сумлінно здобувати знання та шанувати своїх викладачів.

Одразу після проголошення клятви відбулася незмінна церемонія передачі символічних атрибутів. З рук ректора Віталія Коцура студент першого курсу спеціальності «Консультативна психологія» Володимир Приходько отримав символічний ключ від країни знань, а першокурсниця спеціальності «Середня освіта (Біологія)» Надія Жила – великий студентський квиток.

Символічну крапку в офіційній частині поставила життєствердна композиція «Бути щасливими», яку виконала студентка четвертого курсу спеціальності «Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво)» Анастасія Чуприна.

Незмінно усі світлини, які протягом дня зробила Оксана Луцик, шукайте за посиланням. Не забудьте відзначити сторінки університету викладаючи їх у соцмережах.

Попри те, що цьогорічний старт відбувся в укритті, він довів незламність сковородинівського духу. Щойно дозволила безпекова ситуація, уся велика університетська родина за традицією зробила спільне фото на порозі рідної альма-матер та впевнено розпочала новий навчальний рік зустрічами із кураторами на факультетах. Нехай він буде мирним та успішним для всіх нас!

Запис Безпека, єдність та відданість традиціям: як в УГСП розпочали новий навчальний рік урочистостями в укритті спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Незабутні імена: дати пам’яті про героїв-сковородинівців полеглих у горнилі російсько-української війни у вересні спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Після напруженої вступної кампанії та літніх канікул студмістечко знову наповнилося життям, а нові студенти з різних куточків України готові розпочати новий навчальний рік. Пресслужба університету традиційно фіксувала, яким було поселення цьогоріч.

За усталеною традицією, процес поселення проходив організовано: від отримання ордерів та оформлення документів у представників деканатів до безпосереднього знайомства зі своїми новими кімнатами та сусідами. Команда УГСП незмінно зробила усе можливе, аби забезпечити комфортні умови проживання для кожного.

Цього року кампанія з поселення продемонструвала високу активність студентства. За словами представників комісії з поселення, за підсумками відведених днів до гуртожитків УГСП заселилося (на момент публікації – прим.авт.) 123 студенти. Левова частка з них – це першокурсники, для яких цей переїзд став першим серйозним кроком у доросле, самостійне життя далеко від батьківського дому.

Прогулюючись студмістечком, пресслужба університету зустріла безліч нових облич. Найцікавіше під час поселення – спостерігати за новачками, які перебувають у передчутті нового етапу. З-поміж них і першокурсниця соціально-психологічного факультету Аліна Клепань. Дівчина зізнається, що переїзд викликав багато емоцій:

«Після поселення я була безмежно щаслива, адже мої очікування щодо кімнати повністю виправдалися. Її стан був бездоганним – дуже пощастило, що попередні мешканці так дбайливо ставилися до майна. Тепер ще більше кортить розпочати навчання та знайти нових друзів», – ділиться враженнями Аліна.

Своєю чергою Руслана Балховітіна, яка вступила на факультет технологічної і математичної освіти, подолала сотні кілометрів зі Сходу України, аби здобувати фах саме в Переяславі:

«Я приїхала здалеку, тому поселялася вже на другий день. Майже одразу вдалося завести нові знайомства, і це стало надзвичайно приємним сюрпризом. Незважаючи на черги та повітряну тривогу, перепустку я отримала дуже швидко, а сама кімната виявилася повністю обладнаною для комфортного життя. Перші враження виключно позитивні, чому я безмежно радію!»,  – розповідає студентка.

Життєві обставини бувають різними, тому адміністрація університету нагадує: студенти, які з поважних причин не змогли з’явитися на поселення у відведений період, матимуть можливість заселитися з 1 по 10 вересня 2026 року у робочий час, звернувшись до деканату свого факультету.

З нетерпінням чекаємо, коли нові студенти повноцінно долучаться до нашого активного життя. Попереду на вас чекають перші лекції, нові друзі та справжня студентська романтика. Навчальний рік готовий до старту!

Запис Як пройшло поселення до студентських гуртожитків УГСП у 2026 році: підсумки та перші враження спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Практичні інструменти для аплікантів та підсумки трирічної роботи «Офісу Горизонт Європа в Україні»: ключові події серпня для НКП «Нова європейська ініціатива Баугауз» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

25 небайдужих містян, основу яких склали вихованці спортивного клубу «Сильні Переяслава» та сковородинівці, самоорганізувалися, щоб спільно подолати дистанцію та віддати шану землякам, які поклали життя за незалежність нашої держави.

Серед долучених до патріотичної ініціативи представники двох вікових груп клубу – старшої та молодшої, їхній наставник та тренер Ігор Юрченко, а також учасниці об’єднання родин зниклих безвісти та полонених захисників Переяславщини.

Забіг відбувся у максимально стриманому форматі: без гучних офіційних промов чи великих скупчень людей. Кожен із присутніх біг за конкретних місцевих героїв, закріпивши на грудях іменні бірки, та віддавав їм шану безпосередньою дією і фізичним зусиллям.

Символічний маршрут пам’яті розпочався на території Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Зібравшись біля альма-матер, учасники вшанували полеглих захисників хвилиною мовчання. Після старту колона бігунів рушила центральною вулицею Богдана Хмельницького. Найбільш щемливим моментом заходу стала зупинка на Алеї Героїв. Там спортсмени завмерли, аби віддати данину глибокої поваги всім загиблим воїнам Переяславської громади, після чого продовжили рух і повернулися до університетського кампусу.

Особливістю цьогорічного забігу стало глибоке символічне поєднання двох важливих дат. Позаяк 30 серпня світова спільнота відзначає Міжнародний день зниклих безвісти, переяславські бігуни вирішили підтримати ще одну надзвичайно важливу ініціативу – всеукраїнську соціальну акцію «Дзвін надії». За сприяння «Платформи Громадської Підтримки» спортсмени долали весь свій маршрут із маленькими золотими дзвіночками в руках.

Звук дзвіночків на вулицях міста став гучним нагадуванням суспільству про кожного українського військового та цивільного, чия доля в умовах жорстокої війни досі залишається невідомою. Цей безперервний дзвін під час бігу означав, що надію не втрачено, а родини зниклих не залишилися наодинці зі своїм болем. Він лунав як віра у повернення тих, кого так сильно чекають вдома, та як надія на майбутні теплі зустрічі, міцні обійми і щасливі українські ранки без повітряних тривог.

Запис Сковородинівці та СК «Сильні Переяслава» об’єднали пам’ять полеглих та надію для зниклих безвісти під час патріотичного забігу містом спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Історія Пересопницького Євангелія, що створювалося у 1556–1561 роках, тісно переплетена з Переяславом. Саме Іван Мазепа у 1701 році подарував рукопис місцевому Вознесенському собору, після чого він ціле століття зберігався в бібліотеці колегіуму. Тут із ним працював видатний філолог Осип Бодянський, увівши пам’ятку до наукового обігу, а також залишив свої нотатки Тарас Шевченко.

Під час зустрічі особливу увагу приділили ролі цієї унікальної пам’ятки в освітньому процесі. Керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства, кандидатка філософських наук, доцент Наталія Юхименко наголосила на нерозривному зв’язку Євангелія з Переяславщиною та його вазі для сучасного студентства. За її словами, для майбутніх істориків, філологів і фахівців із бібліотечної та архівної справи можливість на власні очі бачити й досліджувати факсимільне видання першосвятині є надзвичайно цінним досвідом. Вона відзначила, що така дотичність формує глибоке розуміння власної культурної спадщини.

Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко, який свого часу виступив одним із меценатів створення факсиміле, поділився деталями цієї масштабної роботи. За його словами, до відтворення долучилася велика група художників, використовувалося спеціальне обладнання та замовлений зі Швейцарії папір. Поза тим, очільник громади озвучив амбітну мрію: після повного відновлення Вознесенського собору, який зводився коштом Івана Мазепи, звернутися до держави з проханням повернути до Переяслава оригінал святині, створивши там музей славетного гетьмана.

Виконувачка обов’язків генерального директора НІЕЗ «Переяслав», докторка філологічних наук Марина Навальна розкрила унікальність мови та процесу перекладу книги. Завідувач відділу краєзнавства Заповідника, кандидат історичних наук Тарас Нагайко зосередився на історичних перипетіях довкола рукопису.

Народний депутат України кількох скликань, один з батьків відновленої Незалежності України Іван Заєць розповів історію зародження сучасної традиції складання президентської присяги на Пересопницькому Євангелії, ініціатором якої свого часу виступив дипломат Роман Лубківський.

Нині Переяслав володіє чотирма точними факсимільними копіями Пересопницького Євангелія. Один із цих унікальних примірників, який повністю відповідає оригіналу навіть за вагою – 9 кілограмів 300 грамів –  з 2021 року зберігається в нашому університеті в спеціальній експозиції куточка державності на другому поверсі головного корпусу. Інші три копії представлені в Меморіальному музеї Григорія Сковороди, Музеї «Заповіту» Т.Г. Шевченка та безпосередньо в кабінеті міського голови.

Запис Представники УГСП долучилися до масштабного відзначення ювілею Пересопницького Євангелія спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис 4 нових доктори філософії PhD захистилися в УГСП у останній тиждень літа: вітання захищеним спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис У понеділок, 31 серпня 2026 року, відбудеться спільне засідання ректорату та Вченої ради спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Представники УГСП Вячеслав Різник та Юлія Сентіщева долучилися до участі у серпневій педагогічній конференції «Освіта у розвитку людського капіталу» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Метою візиту та глибокого спілкування з генеральною директоркою школи Оленою Внуковською стало обговорення подальшої інтеграції української освіти в європейський простір, протидії російській пропаганді та механізмів збереження людського капіталу, переповідає пресслужба університету посилаючись на RadioUA.LT

Співпраця між УГСП МУШ, де навчається понад 2,5 тисячі українських дітей, вже вийшла за межі декларацій та перетворилася на дієвий освітній міст. У коридорах колишнього радіофакультету педінституту у Вільнюсі, який ще у 2022 році стояв пусткою без вікон і дверей, сьогодні вирує життя та звучить українська мова. Нині тут діє найбільший український освітній хаб в Європі – Міжнародна українська школа (МУШ) Литви. Саме тут за участі Віталія Вікторовича та Вячеслава Володимировича відбулося обговорення подальшої інтеграції вітчизняної освіти в європейський простір, механізмів збереження нашого людського капіталу та протидію пропаганді.

Ректор Віталій Коцур наголосив, що сьогодні ми маємо реальний освітній міст між державами. Зокрема, випускники МУШ Литви вже стали студентами Університету Григорія Сковороди в Переяславі, отримавши змогу здобувати вищу освіту на державній формі за результатами НМТ, у тому числі дистанційно.

Водночас учителі-переселенці литовської школи активно вступають до УГСП для здобуття другої вищої освіти за педагогічними, психологічними чи управлінськими спеціальностями. Це дозволяє їм легалізувати свої знання та кваліфіковано керувати українськими осередками за кордоном. Окрім того, заклади спільно формують сталу екосистему для міжнародної мобільності через грантові програми, зокрема Erasmus+, об’єднуючи українців незалежно від кордонів.

Важливим етапом партнерства стала розробка нових безпекових механізмів, що виникли як відповідь на колосальну психологічну напругу еміграції. Каталізатором змін стала трагічна втрата в колективі школи — через зупинку серця пішла з життя вчителька-переселенка. Ця трагедія оголила жахливу соціальну та правову вразливість українців за кордоном, які працюють під шаленим емоційним тиском.

Реагуючи на ці виклики, керівництво МУШ Литви спільно з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі ініціювало масштабний проєкт – будівництво українських шкіл-пансіонів у Литві та безпосередньо в Переяславі. Ці заклади мають забезпечити цілодобове навчання та проживання для дітей, які втратили батьків на війні, сиріт та напівсиріт. Водночас для збереження ментального здоров’я вчителів у цих пансіонах планується запровадити вахтовий метод роботи, що дозволить педагогам приїжджати на певний період, а потім повертатися додому для фізичного та психологічного відновлення.

Варто зауважити, що в умовах, коли ворог витрачає мільярди на створення історичних фейків в Європі, освіта стає повноцінною лінією фронту. Ректор Віталій Коцур під час зустрічі детально зупинився на змінах у підходах до викладання. Він зазначив, що Університет Григорія Сковороди, який має глибоке історичне коріння з 1738 року, сьогодні формує нову ідентичність, розвінчуючи міфи про «братні народи».

«Надважливо, щоб ми набували суб’єктності в науці — щоб нас сприймали як окрему державу в європейському контексті. Знання історії — це наша велика зброя», – підкреслив ректор УГСП.

Стратегічну важливість такої роботи підтвердив і керівник експертної групи МОН Сергій Шкабко, який також долучився до делегації. Він зазначив, що держава працює над механізмами визнання результатів закордонного навчання, аби не втратити покоління молоді та інтегрувати його у повоєнну відбудову України.

Спільна робота освітян продовжиться вже в жовтні цього року на Третьому форумі українських освітян Європи в Литві. Унікальний інноваційний досвід викладання в еміграції, зібраний школами з різних країн ЄС, буде систематизовано у спільні з переяславським університетом методичні посібники. Це остаточно закріпить дієвий ланцюг ефективного партнерства: школа – університет – професійний розвиток педагога.

Запис УГСП розширює європейське партнерство: спільні освітні проєкти з найбільшою українською школою в Литві спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

З вітальним словом до учасників семінару звернувся проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко. Він привітав присутніх із початком нового навчального року та акцентував увагу на важливості своєчасного й належного впровадження освітнього компонента «Основи національного спротиву» в освітній процес УГСП. У своєму виступі проректор наголосив на необхідності системної організації навчання, чіткого дотримання нормативних вимог та узгодженої роботи гарантів освітніх програм і відповідних структурних підрозділів університету.

Основну увагу під час семінару було зосереджено на нормативних, організаційних та методичних засадах запровадження ОК «Основи національного спротиву», який прийшов на зміну освітньому компоненту «Базова загальновійськова підготовка».

Керівниця навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Бокшиц разом із фахівцями центру представила учасникам презентацію, у якій детально розкрито організаційні та методичні засади введення ОК «Основи національного спротиву» до освітніх програм першого (бакалаврського) рівня.

Особливу увагу було приділено особливостям упровадження компонента для здобувачів 1-го та 2-го курсів, визначенню його місця в структурі освітніх програм і навчальних планах, а також необхідності внесення відповідних змін до освітньо-професійних програм, структурно-логічних схем, матриць відповідності програмних компетентностей і результатів навчання.

У межах презентації було акцентовано увагу на тому, що впровадження нового освітнього компонента потребує не лише внесення його до навчальної документації, а й узгодженого оновлення всього комплексу навчально-методичного забезпечення.

Окремо розглянуто питання організації освітнього процесу у 2026–2027 навчальному році, зокрема особливості реалізації ОНС для здобувачів, які розпочали навчання у 2025 році.

Керівник навчального відділу Анатолій Брехунець детально зупинився на питаннях організації виконання вимог щодо ОНС в освітньому процесі університету. У своєму виступі він розкрив особливості теоретичної та практичної складових освітнього компонента, звернув увагу на їх співвідношення, організацію навчальних занять та особливості відображення відповідних видів навчальної діяльності в навчальних планах.

Окремо було розглянуто місце ОК «Основи національного спротиву» в навчальних планах, питання розподілу навчального навантаження, організації аудиторної та самостійної роботи здобувачів освіти, а також практичної підготовки.

Учасникам семінару було наголошено на необхідності забезпечення логічної узгодженості між освітньою програмою, навчальним планом, робочою програмою освітнього компонента та фактичною організацією освітнього процесу.

Під час семінару також було розглянуто вимоги Типової програми навчальної дисципліни «Основи національного спротиву», затвердженої наказом МОН України від 30 червня 2026 року № 1002. Зазначено, що освітній компонент передбачає 5 кредитів ЄКТС, або 150 годин, та поєднує теоретичну, практичну й самостійну підготовку.

Учасники семінару обговорили основні змістові напрями ОНС, зокрема національний спротив та його правові засади, безпеку і цивільний захист, домедичну допомогу, мінну безпеку, орієнтування та навігацію, психологічну стійкість, інформаційну безпеку, основи тактичної та вогневої підготовки, а також дії в кризових ситуаціях.

Окремий акцент зроблено на безпечній організації практичної підготовки, належному кадровому та матеріально-технічному забезпеченні, використанні тренажерів і симуляцій, а також організації навчання в умовах воєнного стану.

Значну увагу під час семінару було приділено практичним аспектам роботи гарантів освітніх програм. Учасникам надано рекомендації щодо внесення необхідних змін до освітніх програм і навчальних планів, оновлення навчально-методичного забезпечення та забезпечення відповідності освітнього процесу нормативним вимогам.

За результатами семінару визначено основні завдання для гарантів освітніх програм, пов’язані з належним упровадженням ОК «Основи національного спротиву», актуалізацією освітньої документації та організацією його реалізації для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Проведення такого навчально-методичного семінару стало важливим етапом підготовки університету до нового навчального року та забезпечення єдиного підходу до організації, нормативного й методичного супроводу викладання «Основ національного спротиву» в освітніх програмах УГСП.

Спільна робота адміністрації університету, навчального відділу, навчально-наукового центру забезпечення якості освіти, гарантів освітніх програм та науково-педагогічних працівників має забезпечити послідовне й якісне впровадження нового освітнього компонента в освітній процес університету.

Запис «Основи національного спротиву»: нотатки на полях навчально-методичного семінару щодо впровадження освітнього компонента спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Академічний грант на навчання: як отримати до 40 тисяч гривень на освіту в УГСП спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Із понад 80 претендентів до участі в проєкті було відібрано лише 24 молодих лідерів з усієї країни, які вже мають реальний досвід у громадському секторі. Відбір представника нашого університету та Переяславської громади став цілком закономірним, адже окрім основної комунікаційної роботи та політологічної освіти, здобутої в нашому університеті, нині він активно співкоординує публічні молодіжні проєкти «Відкритий університет» та «Платформа можливостей», ініціативу «Сродний збір», є радником керівниці Офісу фандрайзингу та парнерства Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Протягом чотирьох днів інтенсивної роботи учасники занурилися в лекції, майстер-класи, дебати, практикуми з дизайну проєктів та фінальну пітч-сесію. Головною метою навчання було опанування навичок переконливої комунікації, перетворення ідей на дієві проєкти та законного впливу на рішення влади.

Навчальну програму відкрив директор Українського парламентського інституту Ігор Когут із сесією про виклики для демократії та дискусією «Україна після війни: яку роль має молодь?». Експерт наголосив, що є час абсорбувати знання, а є час втілювати їх у життя, підкресливши: «Без мінімальних знань дуже-дуже важко людям пізніше включатися в суспільно-політичний процес. Я думаю, що це буде дуже часто вибір сміливих».

Особливу увагу на школі приділили комунікаціям. Тренерка з впливових комунікацій та публічних виступів, засновниця агенції з розвитку особистих брендів Ярина Мірко провела потужний майстер-клас із самопрезентації. За її словами, вміння говорити сьогодні є критично необхідним: «Кожного дня молодій людині потрібно завойовувати своє місце під сонцем. Ми виходимо на співбесіди, проходимо стажування, знайомимося з новими людьми. І нам банально потрібна навичка говорити, яка переконує і веде до певних цілей. Тому вміння говорити – це найпотрібніша навичка сьогодні для того, щоб свої ідеї презентувати великій кількості людей».

Секретами демократичного самоврядування та механізмами ухвалення рішень на місцевому рівні поділився директор програм практичної політики Інституту політичної освіти, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку» Олександр Солонтай. Він зазначив, що воєнний стан вимагає неймовірної гнучкості, але базис залишається незмінним: «Дуже важлива стійкість, наявність цінностей, ідеології, бачення змін, прагнення, а також спілкування з людьми. Лідер політичний чи громадський — це людина, яка працює на суспільство, працює з іншими людьми і на благо інших людей».

Своїм досвідом із молоддю також ділилися експертка Фонду Президента України Катерина Бова, керівник Відділу комунікацій Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Кульчицький, засновниця Української Волонтерської Служби Анна Бондаренко та фасилітатор Павло Медина.

Ділячись враженнями від інтенсивного навчання, нетворкінгу та здобутого досвіду, провідний фахівець університету Максим Левченко зазначає:

«Молодь – це не майбутнє демократії, а її дієве сьогодення. Здобуті знання та практичні навички обов’язково знадобляться для вдосконалення комунікаційної стратегії нашого університету, а також для посилення курсу на фандрайзинг, який ми активно впроваджуємо з кінця минулого року. Надзвичайно цінним стало мережування зі спікерами та молодими лідерами з усіх куточків України, частина з яких уже виявила зацікавленість у співпраці з нашим закладом. Окрім того, ми обговорили реальні інструменти залучення коштів для втілення спільних проєктів в університеті та громаді, механізми адвокації та ефективної співпраці з органами місцевої влади. Щиро дякую організаторам за цю унікальну змогу отримати якісні знання, які чудово поєдналися з можливостями для ментального та фізичного відновлення в мальовничому українському місті-курорті Трускавці».

За підсумками школи, наданими організаторами, учасники надзвичайно високо оцінили свій навчальний прогрес – середня оцінка покращення знань та впевненості склала 4,46 із 5 балів. Уже зараз понад 70% випускників планують реалізувати власні ініціативи, а більше половини готові подавати грантові заявки.

Захід відбувся в рамках проєкту DARE 2.0 («Демократична інтеграція, стійкість та залучення в Україні – новий етап демократичного розвитку») за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» та Центром політико-правових реформ.

Запис Провідний фахівець Максим Левченко представив університет у рамках третьої «Школи демократії для молоді» від DRI у Трускавці спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.