Від після початку російської окупації Криму та Севастополя та початку війни на Сході України у 2014 році, національний пантеон полеглих українських героїв поповнюється все новими і новими іменами. У перший день осені згадуймо про сковородинівців, які віддали життя за Україну та повернулися до рідного дому «на щиті» у вересні.

• 12 вересня – 29-річчя випускника-політолога, захисника Івана Маковецького. Після отримання диплома в 2019 році був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Захисник Іван Маковецький з Ковельщини загинув на фронті за пів року до того, як народилася його донька. Ще до своєї смерті він обрав для дитини ім’я, але не встиг побачити її усмішку. Його історія, якою нещодавно поділилося інтернет-видання «БУГ» – це біль, гордість і незламна любов до України та родини.
• 28 вересня – 33-річчя випускника бакалаврату факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі 2021 року випуску Романа Шаповала, який загинув 27 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в Куп’янському районі на Харківщині, поблизу населеного пункту Петропавлівка. Указом Президента України №108 від 21 лютого 2025 року, йому посмертно присвоєно найвище державне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»

• 8 вересня 2022 року – треті роковини смерті захисника, випускника університету Олександра Підборіжного. Близько 12:00 5 вересня 2022 року по позиції, де перебував старший солдат Олександр Підборіжний, противник наніс ворожий удар «дроном-камікадзе», внаслідок чого останній отримав тяжкі поранення. На місці події старшому солдату було надано домедичну допомогу та евакуйовано до медичного закладу в місто Дніпро для надання медичної допомоги. Попри намагання медиків, 8 вересня 2022 року  близько 23:30 хвилин старший солдат Підборіжний від отриманих травм загинув.
• 19 вересня 2022 року – біля села Барабашівка на Харківщині загинув випускник факультету гуманітарно-природничої освіти та соціальних технологій, уродженець Полтавщини, старший лейтенант Валерій Хохлов. Сковородинівець підірвався на мінно-вибуховому пристрої, який встановили російські військові. У Валерія залишилися батьки, дружина та донька.
• 1 вересня 2024 року – другі роковини загибелі випускника 2007 року спеціальності «Середня освіта (Музичне мистецтво)» факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Андрія Місюкевича. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист своєї країни у лавах місцевої ТрО. Згодом долучився до Добровольчого Українського Корпусу, а потім опинився у 67-й окремій механізованій бригаді ЗСУ. Під час виконання бойового завдання боєць зазнав смертельної вибухової травми. Воїнові було 37 років. Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали Андрія у селі Супоївка на Київщині. Удома на воїна чекали син Назар, батько Микола Іванович і мати Галина Семенівна.
• 10 вересня 2025 року – перша річниця загибелі випускник 2007 року за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура» Романа Смаржа. Після початку повномасштабного вторгнення він разом з братом став до лав місцевого ДФТГ. Спочатку хлопці облаштували укриття для своєї родини, а потім допомагали прикордонникам, патрулювали вулиці громади. Роман знав, що коли настане його час йти захищати свою Батьківщину, він не стане цього уникати та не буде від цього тікати. Як згадують рідні, коли Роман отримав повістку, йому стало легше, адже стояти осторонь, це не його шлях. 26 грудня 2024 року Роман був призваний на військову службу. З легкістю пройшов навчання, адже мав відмінну спортивну форму. Отримав посаду старшого стрільця-оператора 3 стрілецької роти військової частини А7092. Виконував бойові завдання в найгарячіших точках,  не розказував рідним про свої бойові виходи та місця завдань. Про місце свого останнього завдання Сказав лише брату і просив залишити це в таємниці. 10 вересня, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області, Роман отримав важке поранення. Під час евакуаційних заходів серце Героя зупинилося…

Ми зобов’язані берегти їхні імена та історії, передаючи їхній героїчний приклад майбутнім поколінням. Нехай світло їхньої пам’яті завжди освітлює шлях до миру та свободи для всіх нас.

Випускники та здобувачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі – справжні герої, чиї імена навічно вкарбовано золотими літерами в історію нашої Батьківщини. Назавжди у наших серцях!

Продовжується робота Національного контактного пункту Програми «Горизонт Європа» за напрямом New European Bauhaus на чолі контактною особою – доценткою кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяслав, кандидатом філологічних наук Олеся Скляренко.

У серпні 2026 року в Києві відбулися два всеукраїнські заходи, присвячені участі України у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Події об’єднали представників Міністерства освіти і науки України, Європейської комісії, Національного фонду досліджень України, закладів вищої освіти, наукових установ, бізнесу та громадського сектору. Переповідаємо усі деталі.

 

19 серпня 2026 року відбувся інформаційний семінар, присвячений окремим аспектам участі у Програмі «Горизонт Європа». Його головною метою було надати українським дослідникам і потенційним заявникам практичні інструменти для підготовки успішних грантових заявок та реалізації міжнародних проєктів.

Під час заходу учасники ознайомилися з можливостями Funding & Tenders Portal – офіційної платформи Європейської комісії для пошуку конкурсів, партнерів і реєстрації організацій. Також були представлені особливості фінансування проєктів «Горизонт Європа», грантові можливості для бізнесу, інструменти підтримки молодих дослідників у межах програми Marie Skłodowska-Curie Actions, а також нові можливості співпраці з Об’єднаним дослідницьким центром Європейської комісії (JRC) та Європейським оборонним фондом.

Для Національних контактних пунктів такі навчальні заходи є важливою частиною професійної діяльності, адже дозволяють отримувати актуальні роз’яснення щодо конкурсних процедур і передавати їх українським заявникам під час консультацій та інформаційних заходів.

25 серпня 2026 року відбулася підсумкова конференція «Україна в Рамковій програмі «Горизонт Європа»: досягнуті результати, системні виклики та шляхи їх подолання», яка стала завершальним заходом трирічного етапу роботи «Офісу Горизонт Європа в Україні» як проєкту Європейської комісії.

Учасники обговорили результати інтеграції України до Європейського дослідницького простору, розвиток міжнародного наукового партнерства та перспективи подальшої участі українських організацій у конкурсах Програми.

Під час відкриття заходу заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов представив результати участі України у «Горизонті Європа» за останні три роки. За цей період суттєво зросли кількість українських заявок, підтриманих проєктів, обсяг залученого фінансування та число українських організацій, які беруть участь у Програмі.

Важливою новиною стало підтвердження від Європейської комісії про продовження фінансування діяльності «Офісу Горизонт Європа в Україні» ще на три роки. Це рішення засвідчує ефективність роботи української команди та її внесок у розширення участі України в європейських дослідницьких і інноваційних програмах.

Особливе місце в програмі конференції посіла панельна дискусія «Україна в Європейському дослідницькому просторі та представництво інтересів на міжнародному рівні», до участі в якій була запрошена Олеся Скляренко як Національна контактна особа напряму New European Bauhaus.

Під час дискусії представники Міністерства освіти і науки України, Делегації Європейського Союзу в Україні, наукової діаспори, програмних комітетів та мережі Національних контактних пунктів обговорили механізми посилення присутності України у Європейському дослідницькому просторі, розвиток міжнародних партнерств, участь українських установ у європейських інноваційних екосистемах та представлення українських інтересів на рівні Європейської комісії.

У своєму виступі Олеся Скляренко акцентувала увагу на ролі ініціативи New European Bauhaus у процесах відновлення України, розвитку міжсекторальної співпраці між освітою, наукою, громадами та креативними індустріями, а також на важливості залучення українських організацій до міжнародних консорціумів у межах цього напряму.

Участь представників Університету Григорія Сковороди в Переяславі у заходах «Офісу Горизонт Європа в Україні» підтверджує активну роль університету у розвитку міжнародної наукової співпраці та діяльності мережі Національних контактних пунктів України.

Отримані під час серпневих заходів напрацювання та актуальна інформація будуть використані для подальшого консультування українських дослідників, підготовки грантових заявок і розвитку партнерств у межах Програми «Горизонт Європа», зокрема за напрямом New European Bauhaus.

Новий європейський Баугауз стає дедалі важливішим елементом не лише європейської, а й української стратегії відновлення. Від наукових дискусій до практичних міських сесій і міжнародної координації – NEB об’єднує різні спільноти навколо спільної мети: створення більш сталого, красивого та інклюзивного майбутнього для України.

26 серпня 2026 року представники університету – доктор педагогічних наук, професор кафедри цифрових технологій навчання Вячеслав Різник та голова студентського самоврядування Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлія Сентіщева презентували альма-матер та її освітні можливості на серпневій педагогічній конференції «Освіта у розвитку людського капіталу».

Захід організував відділ освіти, молоді та спорту, туризму, культури та релігії Бишівської сільської ради. Конференція зібрала керівників закладів загальної середньої та дошкільної освіти, заступників директорів шкіл і педагогічних працівників громади.

Серед доповідачів конференції – Тетяна Семенова, заступниця голови Київської обласної ради; Наталія Сперкач, заступник голови Фастівської районної державної адміністрації; Іван Рознай, голова Бишівської сільської територіальної громади; Антоніна Макаревич, заступниця керівника офісу впровадження нової української школи при МОН України; Лариса Кабан, учений секретар Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (КНЗ КОР «КІПОПК»); Вікторія Остапенко, агентка з впровадження державної освітньої екосистеми «Мрія»; Неллі Ангеліта Хорхівна Ернандес, директорка КЗ КОР «Макарівський медичний фаховий коледж»; Людмила Локотова, завідувачка ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти КНЗ КОР «КІПОПК»; Вікторія Бабенко, начальник відділу освіти, молоді та спорту, туризму, культури та релігії Бишівської сільської ради.

• Синергія освіти, влади і громади в розвитку людського потенціалу – про освіту як стратегічну інвестицію в громаду та сучасного педагога як ключову постать цього розвитку.
• НУШ – хаб розвитку людського потенціалу – про профільне навчання, індивідуальні освітні траєкторії та трансформацію середньої освіти у воєнний і повоєнний час.
• Цифровізація, штучний інтелект та STEM-інновації в освіті – про цифрову педагогіку, роль штучного інтелекту у формуванні компетентного фахівця та ефективні моделі інтеграції цифрових рішень у STEM-освіту.
• Up To You: інклюзивне, безбарʼєрне освітнє середовище для ментального здоровʼя – про інклюзію, безбарʼєрність та партнерство інклюзивно-ресурсних центрів із родинами.
• «Від мрії до професії»: як допомогти підлітку знайти свій шлях у світі можливостей – про профорієнтацію підлітків та поєднання їхніх інтересів із кадровими потребами громади.

Представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі виступили доповідачами на третій панельній дискусії – «Цифровізація, штучний інтелект та STEM-інновації в освіті», у межах якої обговорювали, як цифрова педагогіка, штучний інтелект та STEM/STEAM-підходи стають драйверами розвитку людського потенціалу регіону.

«Роль сучасного вчителя стрімко змінюється: він дедалі менше є єдиним джерелом знань і дедалі більше – тим, хто вчить дитину орієнтуватися в потоці інформації, відрізняти суттєве від шуму та мислити критично. Університет прагне бути партнером шкіл і громад у підготовці педагогів, які впевнено працюють із цифровими інструментами та штучним інтелектом і водночас вчать дітей зберігати ясність мислення», – зазначив Вячеслав Різник.

Юлія Сентіщева представила присутнім студентське життя університету та можливості, які має молодь для розвитку – від академічної мобільності до студентського самоврядування.

Участь у конференції стала для університету ще однією нагодою поговорити з педагогічною спільнотою Київщини напряму – не лише представити можливості закладу вищої освіти, а й долучитися до дискусії про те, яким має бути освітній простір громади, що готує людей до викликів цифрової доби.

У 2026 році держава розширила програму академічних грантів на навчання. Відтепер фінансову підтримку можуть отримати не лише вступники на бакалаврат, а й ті, хто вступає до магістратури на основі ступеня бакалавра. Розміри грантів також збільшили.

Які гранти передбачені, як їх отримати та кому їх не дають, та що буде у разі, якщо студент перервав навчання розповідає пресслужба університету з посиланням на МОН.

Академічний грант – це безповоротна державна допомога для студентів, які навчаються за контрактом. Кошти спрямовують безпосередньо закладу вищої освіти, а студент не отримує їх на власний рахунок. Грант може повністю або частково покрити вартість навчання.

Право на грант визначають автоматично за результатами вступних випробувань. Для вступників на перший курс бакалаврату, а також на медичну, фармацевтичну та ветеринарну магістратуру враховують результати НМТ. Для вступників до магістратури на основі бакалаврату – результати ЄВІ, ЄФВВ та/або ЄДКІ. Оцінки, отримані безпосередньо у закладі вищої освіти, для призначення гранту не враховуються.

Для вступників на бакалаврат та медичну, фармацевтичну й ветеринарну магістратуру передбачено два рівні підтримки:

• грант першого рівня – від 18 500 грн, якщо з кожного з двох предметів НМТ вступник набрав щонайменше 150 балів. Для спеціальностей з особливою державною підтримкою поріг становить 140 балів;
• грант другого рівня – від 27 000 грн, якщо з кожного з двох предметів НМТ отримано щонайменше 170 балів.

Для вступників до магістратури на основі бакалаврату:

• грант першого рівня – від 27 000 грн, якщо з відповідних вступних випробувань отримано щонайменше 140 балів, а для спеціальностей з особливою підтримкою – 130 балів;
• грант другого рівня – від 40 000 грн, якщо з двох відповідних випробувань отримано щонайменше 160 балів.

Фактична сума може бути більшою за базову. Для окремих спеціальностей застосовують коефіцієнти 1,3 або 1,5.

Коефіцієнт 1,5 передбачений, зокрема, для галузей освіти, природничих наук, математики та статистики, інженерії, виробництва та будівництва, сільського, лісового, рибного господарства і ветеринарної медицини, а також для спеціальності “Терапія та реабілітація”.

Коефіцієнт 1,3 застосовують, зокрема, до мистецьких спеціальностей, інформаційних технологій, низки медичних спеціальностей та окремих спеціалізацій з філології.

Окремо передбачено коефіцієнт 1,5 для вступників, які у 2026 році здобули повну загальну середню освіту в Запорізькій, Миколаївській, Сумській або Харківській області та вступають до закладу вищої освіти в одній із цих областей. Такий коефіцієнт не застосовують, якщо вступник із цих регіонів навчатиметься в іншій області, або якщо вступник з іншого регіону обирає прифронтовий ЗВО.

Окрему заяву на академічний грант подавати не потрібно. Для вступників, які відповідають вимогам програми, сертифікат формується автоматично на підставі інформації в ЄДЕБО.

Сертифікати для вступників 2026 року почнуть формувати з 15 вересня. Документ надійде до застосунку «Дія». У ньому зазначатимуть рівень гранту, суму підтримки на навчальний рік, заклад освіти та освітню програму.

Після отримання сертифіката вступник має перевірити дані та підтвердити згоду через Дія.Підпис у встановлений строк. Після цього Міністерство освіти і науки затверджує надання гранту, а кошти перераховують безпосередньо закладу освіти.

Якщо сума гранту не покриває повну вартість контракту, різницю має сплатити студент або інша фізична особа.

Академічний грант не можна одночасно отримувати з іншим державним фінансуванням навчання. Зокрема, його не призначають тим, хто паралельно навчається за кошти державного чи місцевого бюджету або коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Також право на грант втрачається, якщо вступник відмовився від бюджетного місця, на яке його було рекомендовано.

Грант першого рівня не надається за низкою спеціальностей, зокрема за напрямами бізнесу, адміністрування та права, економіки та міжнародних економічних відносин, міжнародних відносин, журналістики, готельно-ресторанної справи та кейтерингу, туризму та рекреації, стоматології, а також більшістю спеціалізацій філології. Виняток становлять окремі спеціалізації з української мови та літератури, кримськотатарської мови та літератури та фольклористики.

У 2026 році передбачили можливість поновити грант після відрахування. Якщо підтримку було припинено через відрахування, студент може повернутися до навчання з нового навчального року протягом двох років із дати відрахування. Поновитися можна як у попередньому, так і в іншому ЗВО, якщо виконуються умови програми.

Також передбачено повторне формування сертифіката, якщо студент не зміг підтвердити його вчасно через технічні проблеми.

Програма академічних грантів діє з 2024 року. За перші дві вступні кампанії державну підтримку отримали понад 28 тисяч здобувачів. У 2026 році її поширили на магістратуру та збільшили базові суми грантів.

21 серпня 2026 року, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур долучився до робочої зустрічі членів ГО «Спілка ректорів закладів вищої освіти України». Головною темою заходу стало обговорення механізмів реалізації положень нового Закону України «Про академічну доброчесність», який офіційно набрав чинності 31 липня цього року.

Масштабна координаційна зустріч освітян відбулася на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України у Києві. Захід проходив у змішаному форматі, що дозволило об’єднати керівників закладів вищої освіти з усієї країни як очно, так і дистанційно.

Ключовою спікерком та модератором діалогу виступив заступник головаи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Іван Назаров. До фахової дискусії також долучилися провідні експерти Агентства, які безпосередньо відповідають за імплементацію норм нового законодавства в освітній та науковий процеси.

Під час зустрічі учасники детально обговорили практичні аспекти застосування закону, виклики, що постають перед університетськими спільнотами в умовах сучасних трансформацій, та нові вимоги до гарантування якості вищої освіти. Було наголошено, що академічна доброчесність є фундаментом довіри до результатів навчання та наукових досліджень.

«Для Університету Григорія Сковороди в Переяславі нульова толерантність до плагіату та дотримання високих стандартів академічної етики є незмінними пріоритетами, важливими для своєчасної адаптації внутрішніх політик університету до оновлених державних вимог», – підкреслює Віталій Вікторович.

До того ж, аби забезпечити максимально ефективне впровадження нових правил безпосередньо на факультетах і кафедрах УГСП, до онлайн-формату роботи долучилися профільні фахівці нашого університету, які курують цей напрямок.

2025-2026 навчальний  рік в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі вкотре довів: наш заклад – це потужний магніт для інтелектуальної, культурної та громадської еліти країни. Від топменеджерів і дипломатів до військових, популярних блогерів та зірок шоу-бізнесу — стіни нашої альма-матер чули десятки унікальних історій успіху, відвертих зізнань та глибоких роздумів.

Раніше ми вже робили огляд знакових зустрічей в УГСП за позаминулий навчальний рік, проте цей, ювілейний для університету, навчальний рік перевершив усі очікування. Тож пропонуємо згадати, як крок за кроком, місяць за місяцем ми творили новітню історію університету разом із тими, хто творить історію України.

17 вересня 2025 року сезон зустрічей в університеті відкрила знакова подія в межах проєкту Українського ПЕН «Мереживо. Літературні читання в містечках України». Студенти, викладачі та бібліотекарі занурилися в сучасний літературний процес разом із письменником і журналістом Олегом Криштопою, перекладачкою та літературною критикинею Роксоляною Свято, а також письменницею, художницею та кураторкою культурних проєктів Оленою Павловою. Говорили про те, як література допомагає осмислювати реальність і чому культурна децентралізація критично важлива.

Зустріч розпочалася з розмови про Тараса Шевченка, чия творчість залишається джерелом національної ідентичності та натхнення. Олена Павлова наголосила: «Шевченко – це не лише постать із підручників, а жива людина, яка любила, страждала і боролася. Його творчість – це про нас сьогодні, про нашу боротьбу і любов до України».

Олег Криштопа презентував свої нові книжки – «Останні українці: історії депортованих родин у Польщі після акції «Вісла» (2025) та «Радіо «Афродіта» (2025). Він зазначив: «Це історії про боротьбу за ідентичність, про українців, які вигризали право бути собою в чужому середовищі. Це про те, як важливо пам’ятати свою історію, особливо зараз».

Роксоляна Свято розповіла про свою перекладацьку діяльність, підкресливши важливість передачі духу твору: «Перекладачу недостатньо знати мову. Треба відчути настрій, стиль і емоції автора. Мої переклади біографій Франца Кафки та Германа Гессе – це спроба наблизити цих письменників до українського читача, показати їх як живих людей на тлі їхньої епохи».

7 жовтня 2025 року яскраво стартував осінній сезон проєкту Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих вчених та Наукового товариства університету «Платформа можливостей». «Першою ластівкою» став Лев Жиденко, співзасновник мережі «Аврора». Протягом півтори години він не лише розбирав кейс створення компанії, що виросла з ідеї до мільярдного бізнесу, а й відверто ділився власними принципами успіху та факапами, які зробили команду сильнішою.

На початку зустрічі Лев розповів, що ідея створення «Аврори» належить його партнеру Тарасу Панасенку, який, будучи студентом, запропонував відкрити магазини у форматі натхненній американськими крамницями «one dollar stores». Хоча спочатку Лев скептично поставився до ідеї, вважаючи її надто простою порівняно з його інженерним бізнесом у сфері енергетики, він вирішив інвестувати не стільки в саму ідею, скільки в потенціал Тараса.

«Я інвестував у людину, в її амбіції та здатність втілювати ідеї. Ідеї самі по собі нічого не варті, якщо немає команди, яка може їх реалізувати», – підкреслив Жиденко.

9 жовтня 2025 року університет в рамках цього ж проєкту зустрів харизматичну Юлю Карпову – тоді ще ведучу ранкового шоу «Хеппі Ранок» на Хіт FM та засновницю фонду «Юлині бабусі». Вона понад годину ділилася секретами радіоефіру, досвідом волонтерства та своєю радикальною проукраїнською позицією, заряджаючи аудиторію гумором і щирістю.

Юля розпочала свою кар’єру в 16 років, коли, будучи ученицею 10-го класу, побачила оголошення про набір ведучих на місцеве радіо. «Мені сказали: «Ти не медійна, не радійна, ти ніяка. Іди додому»», – згадує вона. Проте Юля не здалася: «Я дзвонила щотижня, брала їх «на виснаження». Через рік я стала ведучою новин». Згодом ї наполегливість призвела до роботи на Хіт FM, хоча шлях туди був тернистим: півроку кастингів, відмови, але зрештою її унікальний сміх, який вона вважала комплексом, став «суперсилою». «Мій найбільший комплекс став моєю суперсилою. Якщо вам щось у собі не подобається, одного дня це може стати вашим козирем», – поділилася Юля зі студентами.

Ще Юля пригадала роки навчання в університеті, де через роботу перейшла на заочне навчання, адже «радіо було ультрацікавим». Вона закликала студентів не боятися браку досвіду:

• Будьте наполегливими: пишіть, дзвоніть, стукайте в двері роботодавців.
• Використовуйте свою унікальність: щирість і харизма важливіші за ідеальне резюме.
• Пробуйте все: різносторонній розвиток – ключ до успіху в медіа.

28 жовтня 2025 року на «платформі» відбулося занурення у світ українського слова з Ольгою Дубчак – відомою мовознавицею та співзасновницею видавництва «Віхола». Учасники говорили про лінгвістичні відкриття, популяризацію української мови та виклики, які стоять перед книговиданням у час великої війни.

«У 2020-му українського нон-фікшну майже не було. На той час знайти такого автора на українському ринку було чимось майже нереальним. Ринок був абсолютно завалений російськомовною літературою і перекладами. Ми були навчені нашим попереднім власником, що українські автори не вміють і не можуть писати нон-фікшн. Мовляв, вони до цього не здатні, у них нібито немає якогось життєвого досвіду для цього. Ми вирішили з цим посперечатися», – зазначила видавчиня та підтвердила успіх задуму тим, що у 2024 році «Віхола» потрапила до топ-100 успішних малих компаній України за версією «Forbes».

«У топах продажів – Володимир Станчишин «Стіни в моїй голові» (перша книга, п’ять років у топах), Катя Бльостка (мегауспіх через аудиторію блогерки), Андрій Сем’янків «Медицина доказова і не дуже» та  медичний триллер «Танці з кістками» (Книга року BBC, третій рік у топах), Андрій Сагайдак «Болота українського Полісся» (екскурсії, участь автора у телешоу «Ле Маршрутка»), – говорить видавчиня про це. 6 березня 2026 року напередодні 212-ї річниці від дня народження Кобзаря вона відвідала й просвітницький захід «Шевченкова мова – мова нації», що ще раз підтверджує тезу про те, що якщо хтось раз відвідав Переяслав то відтоді незмінно сюди повертатиметься.

10 листопада 2025 року в межах «Університетських зустрічей» відбулася розмова із народним артистом України, культовим актором, режисером і справжньою легендою українського мистецтва Богданом Бенюком. Культовий актор та народний артист України ділився життєвою мудрістю, акторськими байками та роздумами про силу української ідентичності.

Серед іншого Бенюк згадав зйомки у своєму першому кінофільмі – стрічці «Ати-бати, йшли солдати…» яке зрежисерував Леоніда Бикова. Згадує, як після першого курсу асистенти привели його до Леоніда Федоровича. Бенюк розповів режисеру про страхи дитинства – щоб мама не померла, щоб в житті не було похорон і траурної музики. Биков це використав і вплинув на емоцію починаючого актора – під час зйомки Бенюку, якого перед тим мало що проймало в кадрі, ввімкнули похоронну музику, і сльози в кадрі пішли…

За мить на екрані у залі – кінофрагмент цієї відомої стрічки: молодий Бенюк за роллю у формі, сльози, два шматки господарського мила який, за сценарієм, мав переслати матері яка в тилу помирала з голоду:

«При перегляді мама в залі плакала: «Ай, сину, нащо ти вкрав то мило?» – це втрапляло в десятку до моєї життєвої ситуації, певною мірою. І те, що ти навіть своїх рідних переконав на сцені чи на екрані – це найкраща похвала для актора», – констатує нині народний артист України.

21 листопада 2025 року університет мав честь приймати делегацію на чолі з Регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи Бобом Сомом. Його візит став майданчиком для прямого діалогу з академічною спільнотою про євроінтеграцію та архіважливу роль українських університетів у процесі повоєнного відновлення.

«Спочатку фіксують руйнування, потім дивляться на майбутні потреби регіону. Найвищі пріоритети зараз – житло (єВідновлення), енергетика (зелена енергія) і транспортно-логістична інфраструктура. Усі пріоритети щороку оновлюються у спільному звіті Світового банку, уряду України, ЄС та ООН – Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA). Документ відкритий, його можна знайти на сайті банку», – зазначив Боб Сом відповідаючи на питання про пріоритети відновлення.

24 лютого 2026 року, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення, УГСП зустрічав особливо символічну гостю. Диплом магістра за спеціальністю «Політологія» отримала ветеранка, засновниця батальйону «Госпітальєри» та народна депутатка Яна Зінкевич.

«Я дуже раджу Університет Григорія Сковороди у Переяславі, адже тут сильна команда на чолі з молодим амбітним ректором, які бачать можливості розвитку цієї структури, бачать нові напрямки. Тут буде новий напрямок, реабілітаційна сфера і навчання реабілітологів, і це чудово. Насамперед, я б хотіла також порадити не поспішати йти працювати, адже ви не можете встигнути все зробити одночасно. Так, здобування освіти – це тривалий процес, але він того вартує. Якщо ви тільки закінчуєте школу, обов’язково пробуйте, обов’язково вступайте. Попрацювати ви завжди встигнете. А от здобути досвід і здобути інформацію і знання саме в той час, коли ви якраз максимально сильні фізично і морально, і здатні навчатися це дуже цінно», – зазначила Яна у коментарі пресслужбі університету.

9 березня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі було сповнене особливого символізму. Тут офіційно відкрили 40-й в Україні осередок громадської організації «ВПО-Україна». Гостями закладу стало одразу кілька народних депутатів – співзасновників організації: Максим Ткаченко, Олександр Федієнко, Сергій Козир, Євгеній Брагар, Георгій Мазурашу та Владлен Неклюдов, а також велика кількість переселенців, представників органів місцевого самоврядування.

Новий штаб розмістився у гуртожитку №1 університету, ставши ювілейним простором великої мережі, яка об’єднує переселенців по всій країні. Подія стала результатом тісної співпраці волонтерів, народних депутатів та керівництва закладу і міста, з яким у цей день підписали меморандум про підтримку людей, що через війну втратили свій дім.

13 березня 2026 року весняний сезон зіркових зустрічей в університеті стартував із візиту українського блогера, коміка і креативника Саші Потупи, більш відомого десяткам тисяч підписників за ніком @potupoid. Зустріч зібрала повну аудиторію молоді та задала легкий, життєствердний тон на весь наступний семестр.

«Я пишаюся тим, що наше місто завжди було і залишається україномовним. Коли мене питають, чи переходив я на українську, я кажу, що завжди нею говорив. Переяслав розвивається: тут відкриваються круті кав’ярні, тут живуть талановиті люди. Не бійтеся вчитися тут, головне – ваше бажання рухатися вперед», – підсумував Саша.

16 березня 2026 року ознаменувалося гучним стартом нового культурно-благодійного проєкту «University Live Stage». Київська поетка та музикантка, лідерка проєкту «Skladno» та учасниця гуртів «Zwyntar» і «Folkulaka» Саша Кладбіще поєднала щиру розмову з живою музикою, презентувавши збірку «Складно. Слова війни та любові» та розповівши про творчість, що народжується в часи випробувань.

«Тільки під час війни людина може дійсно зрозуміти, що таке відчувати справжню любов і справжню ненависть. У мирний час ми живемо «за течією», а коли стається війна, ти робиш важкий вибір, зазнаєш втрат і розумієш справжню ціну почуттів. Любов під час війни розкривається на повну силу», – переконана мисткиня.

3 квітня 2026 року відбулася масштабна дискусія з акулами вітчизняного медіаринку: засновниками «Новинарні» Дмитром Лиховієм і Лесею Шовкун та головредом «ШоТам» Сергієм Колесніковим. Вони пояснили, як якісна журналістика впливає на долі держав, які реальні заробітки в галузі та як медіа адаптуються до викликів штучного інтелекту.

«Якісний журналіст – це «штучний товар». Це людина, яка вміє писати «під ключ», знає бекграунд, має контакти й не лінується. Такий автор на вагу золота, він може диктувати свої умови й претендувати на високу зарплату. Ми в «Новинарні» не опускаємося до «жовтизни», ми намагаємося підтягувати читача до свого рівня», – акцентував Дмитро Лиховій.

«ChatGPT та інші – це помічники. Робот не візьме інтерв’ю – ну, хіба що вигадають якогось Термінатора, який зможе поговорити на складну тему. Але ШІ допоможе розшифрувати розмову за дві хвилини замість двох діб. Журналіст має бути господарем інструменту, а не його асистентом. До речі, ChatGPT – це вчорашній день, раджу Claude для роботи з текстами», – порадив Сергій Колесніков.

«Коли щось викликає у вас надзвичайно сильну емоцію – ви обов’язково маєте спершу подумати: а чому воно так подано? Російська пропаганда використовує емоції як зброю. Буває, що маніпуляція запакована у 80% правди. Ваша відповідальність як журналістів – не йти на поводі у хайпу, а формувати суспільну думку фахово», – підкреслила пані Леся Шовкун.

9 квітня 2026 року про спорт вищих досягнень говорили з чотириразовим чемпіоном світу із сумо Святославом Семикрасом та головною тренеркою збірної України, нашою випускницею Вікторією Царук. Відвертий діалог в аудиторії плавно перейшов у відкрите тренування у спортивній залі.

«Святослав Семикрас – жива легенда України на даний момент. Він у нас у штатній збірній з 18 років. Якщо ви не знаєте, це робота спортсмена: у трудовій книзі йде стаж, є заробітна плата, посада – спортсмен-інструктор. Але щоб тут втриматися, треба постійно показувати найвищі результати. Насправді виграти один раз чемпіонат світу набагато простіше, ніж вигравати його чотири рази, бо від тебе вже очікують тільки перемоги, і сам від себе ти меншого не чекаєш», – підкреслила Вікторія Царук.

15 квітня 2026 року в межах «University Live Stage» до закладу завітав фронтмен легендарного гурту «Нумер 482», а нині боєць Краматорської мобільної групи «Культурних сил» Віталій Кириченко. Зустріч стала унікальним переплетінням військового досвіду та музики, яка допомагає тримати стрій.

«Ви як молоді люди, які починають життя, маєте розуміти: що б ви не робили, вас завжди будуть критикувати. Хто хоч щось робить, його завжди сварять, а хто нічого не робить – той завжди хороший», – зазначив музикант та детально розповів про роботу «Культурних сил» – підрозділу, який проводить культурно-просвітницьку роботу безпосередньо в зоні бойових дій. Географія їхньої праці вражає: від Покровська до Лимана, Куп’янська, Костянтинівки та Бахмута. Кириченко представив свою мистецьку команду, згадавши побратимів.

22 квітня 2026 року, до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС, в закладі вкотре вітали українського поета, прозаїка, видавця, громадського, політичного та державного діяча, нашого краянина Володимира Шовкошитного.

Він презентував п’яте перевидання своєї значущої книги «Чорнобиль: я бачив». Автор ділився особистими спогадами про ліквідацію наслідків аварії та глобальні висновки, які світ мав би з неї зробити.

29 квітня 2026 року актова зала перетворилася на епіцентр «дорослої розмови». Близько півтисячі студентів і ліцеїстів зустрілися в університеті з громадським діячем та волонтером Сергієм Притулою, який обговорив із молоддю відповідальність поколінь, волонтерство та шляхи наближення перемоги.

«Я завжди на таких зустрічах кажу, що я приходжу не давати поради, тому що це дуже марна справа – будучи людиною 40+ років, давати поради тим, кому 18-17. У очах цієї молодої людини ти вже «динозавр», ні на що не спроможний в сенсі порад. Але мій життєвий шлях був доволі цікавий і з нього можна щось почерпнути, якщо захочеться. Чому я тут? Бо нас стало менше в Україні з огляду на війну. Я дуже багато ваших ровесників зустрічаю за межами України під час відряджень у справах фонду або адвокації. Мені цікаво спілкуватися з вами не тільки в Україні, бо часто больові точки і запитання співпадають, незалежно від того, де молоді українці знаходяться. Минулого року в межах двох тижнів я мав зустріч зі студентами Дніпровської політехніки і студентами-українцями університету Пенсильванії у Філадельфії. І я бачив однаковий зріз проблеми: молодь дезорієнтована, бо їй ніхто не розказує, що її чекає в майбутньому. Ті, що в Америці, хотіли почути щось, щоб прийняти рішення повернутися. Ви – щоб прийняти рішення залишитися. Тому я чекаю пас від вас», – серед інших важливих тез, зазначив відомий громадський діяч і волонтер під час вже другої своєї зустрічі зі сковородинівцями.

30 квітня 2026 року в межах формату «Клуб випускників» відбулася тепла зустріч із письменницею та блогеркою Іриною Говорухою. Авторка вже втретє повернулася до стін, де провела студентські роки, аби презентувати сковородинівцям свою нову книгу.

У невимушеній, затишній атмосфері письменниця розповіла про історію та обставини написання нового роману «Гойдаша» – про те, як постійно спілкувалася з жінкою, яка стала прообразом героїні роману, як її життєва історія, бачення й відчуття світу тісно переплелися у чомусь із самою авторкою.

28 травня 2026 року читальна зала бібліотеки стала майданчиком для міжнародного круглого столу за участю британського письменника Тоні Бауера та ілюстраторки Клер Бауер. Обговорювали актуальні гуманітарні виклики та роль мистецтва під час війни, практикуючи англійську з носіями мови.

Під час презентації Тоні Бауер провів чіткі паралелі між боротьбою юного Давида проти велетня та сучасним героїчним протистоянням України російській агресії. Основний акцент було зроблено на фундаментальних цінностях: мужності та безстрашності перед обличчям переважаючого ворога; незламній стійкості духу, а також беззаперечній вірі у перемогу світла над темрявою.

Цікавим доповненням стала розповідь Клер Бауер про візуальну складову видання. Вона поділилася професійними секретами створення ілюстрацій, детально пояснивши, як саме обиралися художні рішення, щоб врахувати психологічні особливості дитячого сприйняття такої складної інформації. Крім того, мисткиня розповіла про специфіку роботи художника-фрілансера у Великій Британії.

27 червня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі гучно відзначив своє 40-річчя. На дводенні урочистості завітали найвідоміші зіркові випускники: реп-виконавиця alyona alyona, телеведучий Сергій Костира та соліст Хору Верьовки Дмитро Цимбал. Ювілей об’єднав покоління та перетворився на потужний волонтерський майданчик – спільними зусиллями вдалося зібрати понад 175 тисяч гривень на потреби ЗСУ.

Варто згадати, що наш університет є беззаперечним центром культурного життя громади. Протягом року на сцені відбувалися аншлагові концерти та вистави провідних зірок. Серед тих, хто зривав овації: Kozak System, Іво Бобул, Віталій Козловський, Олена Тополя, Наталія Бучинська, Volkanov, Тоня Матвієнко, гурт «100лиця», переможці Євробачення Kalush Orchestra, колективи НАОНІ та Національний хор імені Г. Верьовки, гумористи «VIP Тернопіль». А також блискучі актори театру та кіно: Ольга Сумська, Григорій Бакланов, Дар’я Петрожицька, Арам Арзуманян, Анна Кошмал, Григорій Паволоцький, Ольга Атанасова, Ксенія Вертинська, Наталія Васько, Катерина Варченко, Віра Кобзар.

Звісно ж, скорочений формат такого не здатен переповісти кожен день – за минулий навчальний рік, без перебільшень, поріг нашого закладу переступило тисячі успішних, амбітних, чудових українців та закордонних гостей. Про всі їзх ми пам’ятаємо, всіма надихаємося.

Наразі ми активно формуємо гостьовий список та розсилаємо запрошення на новий навчальний рік, зокрема готуючи нові візити лідерів думок у межах ініціативи «Відкритий університет» та інших наших проєктів.

Ми хочемо почути вашу думку! Кого з відомих громадських діячів, митців, науковців чи блогерів ви мрієте побачити на гостині в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі? Пишіть свої пропозиції у коментарях до наших публікацій, а ми зробимо все можливе, щоб ці зустрічі стали реальністю!