Запис Спорт, наука, творчість і волонтерство: головне за листопад спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур долучився до презентації світоглядних проєктів Фонду «Рідна країна» й Миколи Томенка спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ініціатором події виступив Центр громадської експертизи за підтримки Київської обласної державної адміністрації, Переяславської міської ради та Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Круглий стіл проводився в межах проєкту «БізОН», який реалізується за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та фінансової допомоги уряду Японії.

Під час відкриття заходу ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Віталій Коцур наголосив на тому, що регіональна стійкість починається з освіти, яка враховує реальні потреби бізнесу.

«Круглий стіл заклав підґрунтя для системного партнерства, і Університет Григорія Сковороди готовий бути його каталізатором», – констатував ректор.

Керівник проєктів Центру громадської експертизи Любомир Чорній зазначив, що ідея ініціативи виникла тоді, коли  побачили, що існує розрив між освітньою підготовкою та реальними потребами бізнесу. За його слова, задля усунення цього дисбалансу потрібно налагодити ефективну комунікацію між усіма зацікавленими сторонами. Серед іншого, він висловив очікування, що завдяки цьому діалогу вдасться створити сучасні навчальні формати, які відповідатимуть викликам ринку.

«На лівобережжі Київщини дедалі поширенішими стають ініціативи з модернізації регіональної економіки, які відображають загальноукраїнські тренди, але водночас мають локальну специфіку. Тут поступово формується нова економічна інфраструктура: з’являються індустріальні парки, логістичні хаби, галузеві кластери. Особливого значення набувають такі галузі й сектори, як високотехнологічне сільське господарство, агропереробка, виробництво будівельних матеріалів, а також фармацевтика. Переяслав з огляду на своє географічне розташування та потенціал поступово перетворюється на важливий центр підприємництва і ділової активності. Водночас актуальні виклики воєнного часу та трансформація економічної інфраструктури створюють суттєві бар’єри для бізнесу, зокрема у сфері пошуку кваліфікованих кадрів, адаптації до цифровізації виробничих процесів, підвищення рівня підприємницьких компетентностей», – задекларували у концепції заходу.

На думку ініціаторів проведення, заклади освіти регіону, серед яких вагому роль відіграє Університет Григорія Сковороди в Переяславі, намагаються оперативно реагувати на зміни, формуючи нові освітні програми й освітньо-професійні траєкторії, орієнтовані на потреби бізнесу. Водночас бракує постійної платформи для діалогу між бізнесом, закладами освіти й органами місцевого самоврядування.

Надалі протягом кількох годин говорили про те, як сформувати ефективну модель взаємодії між підприємцями, освітянами та представниками влади для консолідації зусиль у напрямі сталого економічного розвитку Переяслава та лівобережжя Київщини: визначали механізми співпраці, розвитку різних форм освіти, підвищення інвестиційної привабливості регіону та підтримки локальних ініціатив.

Директорка департаменту економіки КОВА Наталія Погребна, керівниця апарату Бориспільської районної військової адміністрації Катерина Середа та заступниця міського голови Переяслава Оксана Степаненко наголошували на важливості налагодження сталого діалогу між бізнесом, владою та освітою як запоруки економічного відновлення регіону в умовах війни. Разом з тим, представники органів влади підтвердили готовність підтримувати спільні ініціативи, спрямовані на розвиток регіональної економіки та освіти.

У дискусійних панелях підприємці, зокрема Андрій Пироговський (ТМ «Переяслав Хліб»), Андрій Біліченко («Фокус-медіа») та Євгеній Бридун («СК «Престиж»»), Сергій Олін (ТОВ «Завод металовиробів «Вертикаль») поділилися своїм досвідом співпраці з освітніми установами та окреслили запити бізнесу: нестача кадрів, потреба в адаптованих до сучасних умов навчальних програмах, брак практикоорієнтованої підготовки.

Декан факультету фінансово-економічної та професійної освіти Світлана Кучеренко та заступниця директора Переяславського професійного коледжу Ірина Слюсар відзначили труднощі, пов’язані з оновленням програм, кадровим забезпеченням і необхідністю синхронізації з ринком праці.

Особливу увагу учасники приділили взаємодії між трьома ключовими секторами – бізнесом, освітою та місцевим самоврядуванням. Павло Шеремета, амбасадор проєкту «БізОН», акцентував на необхідності нової моделі співпраці, яка базуватиметься на гнучкості, відкритості до змін та орієнтації на практичний результат. У ході роботи зібрання відомий український економіст і освітянин, наголосив, що успіх країни у війні та післявоєнній відбудові залежить від продуктивності працівників, яку можна підвищити лише через якісну освіту та сучасний менеджмент.

По обіді у конференц-залі імені Василя Сухомлинського день продовжила відкрита лекція Павла Михайловича, яка зібрала повну аудиторію – серед гостей були студенти, викладачі, переяславці та всі, кому не байдуже майбутнє. Фактично, вона продовжила дискурс круглого столу.

Павло Шеремета говорив про продуктивність, економічний розвиток, інноваційне мислення, лідерство і формування візії – змістовно, глибоко й натхненно.  У світі, за словами нашого гостя, ведуться дебати про те, які інновації кращі: еволюційні чи підривні, як краще стимулювати інфузію передових технологій, наскільки підприємництво – це вроджений талант чи набута навичка. А от на круглому столі в Переяславі –  «Яка бізнес-освіта потрібна бізнесу на Київщині?» – дискусії вийшли значно брутальнішими. Від «чи винні західні компанії в тому, що Україна є сировинним придатком» – до «чи виправдовують “досягнення” Сталіна його методи». Це був справжній інтелектуальний двобій, у стилі Шеремети.

Особливо символічною ця зустріч стала ще й тому, що саме Павло Шеремета у 2017 році став першим гостем проєкту «Відкритий університет» і залишив свій підпис на знаменитих дверях Наукового товариства УГСП. З того часу ці двері стали артефактом – літописом нашої спільної історії.

Круглий стіл «Яка бізнес-освіта потрібна на Київщині?» став вагомим кроком у формуванні нової освітньо-економічної екосистеми Переяслава та лівобережної Київщини. Захід став першим кроком до започаткування відкритого діалогу між представниками влади, бізнесу та освітньої сфери щодо розвитку якісних навчальних програм, які відповідатимуть потребам ринку та сприятимуть економічному зростанню регіону.

Подія відбулася в межах проєкту «БізОН – промоція, трансформація та інклюзивний розвиток бізнес-освіти у вибраних регіонах України», який реалізується за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії.

Запис «Яка бізнес-освіта потрібна на Київщині?»: в УГСП відбувся масштабний круглий стіл спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Серед понад сотні учасників зустрічі – представників бізнесу, місцевої влади та закладів освіт всіх рівнів з різних куточків Київщини, які долучилися наживо та онлайн, і представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Віталій Коцур, керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування Ольга Костюкевич та психологиня університету, керівниця Центру ветеранського розвитку УГСП Тетяна Кузьменко.

«БізОН» – це проєкт, який реалізується за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки уряду Японії для дослідження стану, потреб і перспектив бізнес-освіти в Україні. Він охоплює Вінницьку, Київську, Одеську і Харківську області. На Київщині він реалізується у співпраці з Київською обласною державною адміністрацією.

Проєкт передбачає створення якісних навчальних програм в університетах та закладах профтехосвіти, які відповідатимуть сучасним потребам бізнесу. «БізОН» спрямований на налагодження ефективного діалогу між бізнесом, закладами освіти і владою, щоб розробити якісні навчальні програми для бізнесу, сприяючи промоції бізнес-освіти і поширенню підприємницьких навичок.

Повідомляється, що у зустрічі взяли участь заступник голови Київської ОДА Євген Коваленко, директор департаменту освіти і науки Київської ОДА Ярослава Тростянська, директор департаменту економіки КОВА Наталія Погребна, керівник проєктів Центру громадської експертизи Любомир Чорній, відомий економіст і освітянин, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета, представники навчальних закладів та бізнесу.

Планується, що «БізОН» включатиме серію вебінарів, круглі столи, форум та воркшопи. «Наше завдання – поєднати зусилля освіти та бізнесу, щоб підготувати потрібних економіці спеціалістів», – підкреслює Наталія Погребна.

Надалі Любомир Чорній зазначив, що наразі незадоволений запит бізнесу на підготовку спеціалістів, які б володіли сучасними знаннями та навичками.

«Українському бізнесу, щоб він вистояв, конкурував, був успішним, потрібно постійно навчатися. Ми такий фокус проєкту поставили. Потрібні сучасні освітні програми. Вважається, що бізнес-освіта — це дорогі, тривалі, громіздкі навчальні програми на базі бізнес-шкіл. Ми у своєму проєкті хочемо запропонувати інший погляд на бізнес-освіту. Так, це і бізнес-школи, але це можуть бути й короткі курси , тренінгові програми, дуже різні формати, метою яких є передача знань та навичок для розвитку бізнесу. Вони не завжди дорогі й не завжди тривалі. Ми за різноманіття форм. Працюємо над тим, щоб заклади освіти почули бізнес, і щоб в цей процес залучити місцеву владу, яка може виступати координатором такого спілкування, допомагати у вивченні потреб», – сказав керівник проєктів Центру громадської експертизи.

«Університет Григорія Сковороди в Переяславі приділяє значну увагу партнерству з бізнесом, роботодавцями та місцевою громадою,       має позитивні кейси співпраці, адже зорієнтований на підготовку компетентних фахівців, затребуваних сучасним ринком праці. Саме тому актуальним видається подальша співпраця з проєктом «БізОН», який спрямований на розвиток бізнес-освіти у регіонах через діалог між владою, бізнесом і освітянами. Університет стане центром проведення спільних тренінгів у сфері популяризації бізнес-освіти на лівобережжі Київщини», – сказав у ході зустрічі ректор Віталій Коцур.

Також сковородинівці розповіли присутнім про ініціативи Університету Григорія Сковороди в Переяславі, зокрема Інститут міжнародної  освіти і співпраці з бізнесом й програму підвищення кваліфікації «Підвищення економічної спроможності ветеранів».

«Після повернення з військової служби ветерани стикаються з новими викликами, серед яких – адаптація до мирного життя, пошук роботи, перекваліфікація або започаткування власної справи. Економічна незалежність є важливим чинником успішної соціалізації та психологічної стабільності ветеранів. Центр ветеранського розвитку Університету Григорія Сковороди в Переяславі розпочинає проєкт, спрямований на посилення економічної спроможності ветеранів через навчання, наставництво, підтримку у працевлаштуванні та підприємницьку активність. Його мета – сприяння економічній інтеграції ветеранів шляхом надання знань, практичних інструментів та платформ для розвитку професійних навичок, працевлаштування або започаткування власного бізнесу», – додала з цього приводу керівниця Центру ветеранського розвитку УГСП Тетяна Кузьменко.

У рамках заходу учасники заходу почули мотиваційний виступ від Павла Шеремети, обговорили, як має виглядати дорожня карта з реалізації проєкту.

«Нам треба думати як перемогти! Для цього нам потрібна економіка перемоги – конкурентна, інноваційна, продуктивна, та якісні кадри із сучасними знаннями, з амбіцією перемагати і розвиватися», – зазначив Шеремета, який у 2017 році, до слова, був першим гостем в історії проєкту «Відкритий університет».

«Бізнес має визначати основні напрями розвитку освіти. Потрібно шукати ефективні механізми співпраці бізнесу та закладів освіти, які дозволять впроваджувати необхідні навчальні програми вже зараз. Обласна державна адміністрація готова допомагати в цьому», – зазначив заступник голови Київської ОДА Євген Коваленко.

Безумовно, для того, щоб регіональна економіка Київщини розвивалась навіть в умовах воєнного часу, потрібні фахівці нового покоління – з актуальними знаннями та сучасними навичками. Саме тому бізнес, освіта та влада повинні співпрацювати задля формування потужного кадрового резерву для регіону.

Ініціативу реалізує Центр громадської експертизи в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки уряду Японії.

Довідково. Платформа «Діалог влади та бізнесу» – це постійно діюча ініціатива, яка забезпечує відкриту комунікацію між підприємцями та органами влади. Її мета – розробка ефективних механізмів підтримки бізнесу, адаптація регіональної політики до потреб підприємців та спільне напрацювання стратегій розвитку.

Запис Представники УГСП на чолі з ректором Віталієм Коцуром долучилися до презентації у Київській ОДА проєкту «БізОН» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Життєвий стиль Олександри – це чесність, гострота і тонка іронія, а її розповіді завжди надихають та спонукають до роздумів. Так було й цього ранку в Центрі інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center», де відбувалася зустріч. Якщо, з якоїсь причини, ви не змогли відвідати захід наживо, то ми вже готові переповісти вам ключові тези розмови про журналістику та поезію, важливість фільтрування інформації, культивування українського культурного простору та багато чого іншого.

Зустріч почалася з традиційного питання про те, чи вперше Саша у Переяславі та що знає про наше місто. Після цього вона трішки поділилася спогадами про дитинство 90-х і 2000-х, яке, як і в багатьох присутніх, припало на період засилля в українському медіапросторі російського за походженням, мовою і сенсовим наповненням, контенту. Каже, її мама дуже слушно вважала це деградантством.

«Якби не моє захоплення літературою в широкому сенсі, то я б не зробила з себе нормальну людину. Рада, що мала бібліотеку, в яку ходила і цікавилася ще чимось крім російської літератури», – зазначила Саша Гонтар.

Не менш бажаною гостею зустрічі стала собачка Марла, про яку точно знають ті, хто слідкує за соціальними мережами і публічними з’явами Саші чи, бодай, слухають пісні її чоловіка Сергія Гусака (Ницо Потворно) – у ході зустрічі вона то сиділа на руках гості, час від часу гавкотом засуджуючи тих, хто вирішив кудись вийти, то гралася з присутніми. Забігаючи наперед, по завершенню розмови вона прогулялася з новоявленою зіркою сковородинівської альма-матер – песиком Аскольдом.

Надалі говорили про освіту, позаяк Олександра вчителька початкових класів. Каже, що працювати за набутим фахом не склалося адже зрозуміла, що це взагалі не її:

«Можливо, просто треба спробувати для того, щоб відчути. На другому курсі в нас була практика «перші дні дитини в школі». Ми там спостерігали за тим, як все це відбувається. Якось мала відбутися групова фотосесія першокласників. Ми всі біля приміщення школи допомагали зібрати дітей – ніби це курчата, і вони зараз всі порозбігаються. І стояв осторонь хлопчик, який колупався в землі. Ми підходимо, а там такий жучок-солдатик бігає, і він намагається його задушити палкою. Кажемо йому, мовляв, цьому жучку боляче. А він відповідає: «А може я просто хочу вбивати?». Потім я зрозуміла, що діти, мабуть, це не найдобріші істоти. Ну, тобто, вони добрі, але вони не завжди здатні зрозуміти якісь межі дозволеного. Не те, щоб я була людина, яка могла б їм пояснити це. Повертаючись назад, той хлопчик перестав вбивати жука, і, можливо, в мене таки є якийсь педагогічний талант, або ж ми просто його переконали вербально. Ну і власне, це все. Я потім ще була, звісно, на практиці, де частину уроків викладала вчителька, на яку я дивилася, а вона, намагаючись пояснити якийсь там принцип додавання, виглядала як людина на межі нервового зриву. За цим було прикро спостерігати. Практика, мені здається, має не існувати для того, щоб хтось все-таки дістався до школи потім. Ось така промоція. Хоча, мабуть, це тільки мій досвід», – відверто поділилася Олександра.

Надалі Саша розповіла, що займалася пошуком того, що їй подобається. У якийсь момент потрапила у «вир роботи в закладах громадського харчування», з чого її витяг перехід на опанування спеціальності «Журналістика», де викладачка давала їй цікаві завдання щодо створенням оглядів новин, які побачила команда «Телебачення Торонто» і запросила її до співпраці. До слова, десь у той же момент вона зрозуміла, що ніколи не зможе працювати в кропивницькій журналістиці.

Після цього говорили про адаптацію до столичного життя, яку, імовірно, доведеться відчути комусь із присутніх здобувачів які, по завершенню навчання, не лишаться у Переяславі чи вирішать не повертатися у рідні населені пункти.

«Ніколи не любила Київ, він не відповідав моєму темпоритму. Ці всі столичні відстані мене завжди дратували. Коли б я не приїхала туди, зі мною просто якийсь треш ставався. Це не місто де ти можеш йти і щось роздивлятися, бо в якийсь момент, умовно, можеш провалитися в люк. Здавалося, що це останнє місто на землі, куди я могла би переїхати. Потім, раптово, подумала, що може це і не надто погана ідея. Цьому передував якийсь мій один приїзд, де у мене все було добре. Зараз, здебільшого влаштовано так, що нам не треба їхати в мегаполіс для того, щоб отримати всі «блага світу і цивілізації». Це можна робити будь-де. Ну, звісно, десь тобі треба більше зусиль прикласти до того, щоб чогось досягнути, а десь менше. Якщо ти в якомусь місті можливостей перебуваєш, то там може статися з тобою щось набагато швидше. Але, зрештою, зі мною сталося те, що я почала працювати на «Телебаченні Торонто» сценаристкою, хоч на початку цієї роботи ще жила в Кропивницькому», – ділилася Гонтар, принагідно, пригадавши, що, після переїзду до столиці, певний час працювала редакторкою ранкової стрічки новин, де добряче кепкувала з колегами при написанні заголовків. Також додала, що нині життя в Києві вже не видається їй таким магічним і неймовірним, як це було раніше. Каже, знову мріє переїхати в Івано-Франківськ, тому що це, на її думку, якесь затишне місто мрії, де все неймовірно і класно.

Говорили й про те, як трансформувалася робота команди «Телебачення Торонто» в умовах повномасштабного вторгнення:

«Мабуть, наш щоденний режим уявляється якось яскраво і непересічно: ми сідаємо за круглий стіл, на якомусь борді пишемо маркером якісь геніальні теми і дискутуємо над їх нормальністю. Насправді ж, зазвичай, це досить нудна робота – ми просто приходимо з кислим обличчям, сідаємо біля ноутбука і дивимось в нього. Іноді говоримо щось одне одному. На початку 2022 року нас застало колективне вигорання, і ми думали про те, що, мовляв, все навколо погано і ми ненавидимо нашу роботу. Бо що б ти не робив, принаймні у медіа чи й будь де, ця така певна циклічність є неуникною. А потім виявилось, що від цього можна зцілитися тим, що почнеться повномасштабне вторгнення, і ці думки відійшли на другий план. У своїй роботі ми відійшли від формату дайджестів новин, бо все дуже «неслося» і важко було зняти бодай якийсь випуск, щоб потім не відбулося ще багато різних подій за кілька днів до його виходу. Перші тижні, перші місяці вторгнення ми робили стріми, і це було досить дивно. Дивно, ьо ми вирішили, що все, що ми вміємо, – це якось нервово жартувати з того, з чого, мабуть, не варто було би сміятися. Подумали, що, можливо, це комусь допоможе на початку повномасштабного вторгнення, а тому спочатку намагалися відійти у бік новин, стати «самі собі телемарафон». Пізніше зрозуміли, що без гумору досить складно розповідати новини, які тоді відбувалися. Багато людей саме цього тоді й потребували і, дійсно, досі дякують нам за те, що ми були єдині хто тримав їхню «кукуху». Мені здається, тоді ми досить вдало робили те, що й мали робити. Зрештою повернулися до більш сталого контенту, сфокусувалися на загальноосвітніх відео. Робимо так, аби українці пишалися тим, що вони українці. Бо за меншовартісними моментами багато хто про це, на той час, призабув», – поділилася редакторка і ведуча та уточнила, що наразі над «магією Телебачення Торонто» працює значно менше людей, ніж до вторгнення, – чотири редактори, операторка, режисер монтажу, гримерка, операційний директор, бухгалтерка та ще один сценарист який працює віддалено.

Що ж до особистої трансформації Олександри, то вона ділиться, що її життя в умовах повномасштабного вторгнення нормалізувалося – каже, психіка прийняла складне рішення переключати свою увагу на щось функціональне.

Говорячи про те, як Саші вдається витримувати баланс між гумором і серйозними темами у своїй професійній діяльності, сказала наступне:

«В принципі це щось таке, де ти відчуваєш внутрішню межу. Бо основна мета це ж не посміятися, а, зрештою, розповісти про щось важливе, що ми зазвичай і робимо з використанням гумору. Не пригадую, чи були такі випадки коли б я сильно захопилася. Не можу й сказати про те, чи є певна кількість жартів яку потрібно використати аби це не було занадто. Можливо, я колись збожеволію і перестану відчувати цю межу», – зазначила Гонтар.

Разом з тим, серед найцікавішого, цікавилися секретами успіху сюжетів та передумовами завдяки яким вони точно «вистрілюють», запитували як знайти свою нішу в YouTube:

«У 2022 році український сегмент YouTube почав квітнути, як і заповідав Владлен Мараєв. Будь що, що б ти не випустив, було неймовірно успішним. Згодом відбулося перенасичення розмовами про декомунізацію і «пишання своїм», які, на той час, побутували. Нині ж, аби зробити успішне відео, треба прийти до розважального формату – це має бути щось ескапістське, не про Трампа чи актуальні події які з нами відбуваються, а приміром «собачка бігає 10 годин» чи підходити до людей і питати, скільки вони заробляють. Зараз спостерігається тенденція того, що у кожного коміка є свій подкаст і цього, здавалося б, вже достатньо. А потім той же Василь Байдак робить дещо нове, запрошуючи експертів з якими обговорює цікаві речі, а не просто говорить «про жизнь». Треба дивитися не на конкретну нішу, а на те, що б ти хотів у ній зробити. Попри те, що створюється дуже багато каналів, не всі вони продовжують свою діяльність, поставити собі питання «а щоб що?»»

Також однією з тем розмови стала поетична творчість Саші Гонтар, яка у 2019 році випустила у київському видавництві «Люта справа» свою книгу під назвою «Жери землю». Каже, поезія в її житті з’явилася після «ревізії» своїх талантів у дитячому віці – співати вона не вміла, а гурток по вирізанню з дерева швидко згорнув свою діяльність через свою непопулярність. Згодом дійшла до того, що поезія є доступним форматом творчої роботи, адже усі вміють писати, знають слова і здатні викладати свої думки в римованому чи іншому форматі. Спершу, навіть, їй здавалося що писати вірші може будь хто.

«У школі це був певний момент моєї соціалізації з однокласниками, бо я писала якісь вірші про наших вчителів і ми з них сміялися. У якийсь момент поезія стала для мене звичним способом самовираження – ходила на різні поетичні читання і битви поетів у Кропивницькому. Свою першу поетичну перемогу чекала десь років чотири. Це завжди було весело, цікаво і авантюрно. Бо тебе оточують люди з якими ти маєш щось спільне. Тому й продовжила цим займатися, зокрема після переїзду до столиці. Зі своїм видавцем познайомилася на літературному фестивалі, а далі це приятелювання переросло у цю роботу», – пригадує поетка та зізнається, що, на жаль, зараз втратила у собі потяг до рефлексування у форматі поезії. Каже, аби нині щось писати треба позбавитися внутрішньої цензури і модерації всього, про що вона хотіла б висловитися. «Маю цього позбутися, аби знову повернутися до творчості», –  додала.

В умовах великої кількості інформаційних потоків, що оточують українців, одна із учасниць зустрічі не могла не поцікавитися тим, з яких джерел черпає інформацію особисто Олександра Гонтар:

«Я читаю новини в Telegram. Не будемо говорити про якусь етичність перебування там, а зійдемося на тому, що це сприяє якісь твоїй компульсивній поведінці – дуже звикаєш до того, що будь якої миті ти береш до рук телефон і дивишся, що ж там в новинах. Певно, треба було б цього уникати і модерувати час, який ми витрачаємо на споживання новин аби це не відбувалося якось нездорово. Я підписана на різні українські медіа – «hromadske», наш інформаційний канал «Телебачення Торонто»… Не знаю, що мене змусило б прийти на якийсь сайт читати новини, бо наше життя, на жаль, дуже змінилося. Зараз навіть в Instagram можна дивитися свіжі новини. Не важлива кількість джерел – важлива їх якість. Щоб це не були великі анонімні канали, а були якісь адекватні медіа які сповідують журналістські стандарти», – поділилася Гонтар.

Питань було багато, тому, майже наостанок, вирішили виділити ще кілька цікавих фактів із проговореного Олександрою:

• Сприймає читання книг як вид дозвілля, не надаючи жодній з прочитаних якогось особливого титулу;
• Не вважає, що когось із митців можна вважати недооціненими – вони завжди цікаві для якоїсь ніші людей, і, можливо, у цьому і є їхня винагорода;
• Крінжує з деяких перекладених з російської на українську мову пісень, приміром композиції «Шльопки» Олі Полякової;
• Стала грубошкіра і не сприймає побажань накшталт «помри в муках», які можуть комусь писати хейтери в мережі;
• Не надто дратувало коли хтось підходив з мемною фразою «А це пам’ятник свині» чи, на противагу, вражав вимовою назви проєкту «#@₴?$0», але сумнівно коли підходять і кажуть «Привіт, Ярославо» (плутають з екс-ведучою каналу Ярославою Кравченко – прим.авт.)

Під бурхливі оплески присутніх модератор подарував гості квіти від сковородинівців та шматок збитого, напередодні, переяславськими добровольцями «шахеда» з дарчим підписом.

«Ще у 2022 році я зрозуміла, що у мене є особиста задача – не поїхати «кукухою» і триматися «в ресурсі» настільки довго, наскільки я зможу. Треба оптимально розраховувати свої сили, бо ми будемо потрібні нашій країні ще тривалий час. Якщо зараз ми «посиплемося», ніхто нас потім не збере назад окрім нас самих. Тому, перш за все, треба прислухатися до себе і прагнути до відчуття чи достатньо ти робиш на своєму місці, і чи маєш наснагу робити ще більше», – сказала наостанок зустрічі Саша Гонтар.

Під весняним теплим сонцем, на центральній алеї університету, присутні зробили спільні світлини на згадку про цю зустріч. Відшукати себе можете у фотоархіві від нашої Ірини Середи за цим посиланням: https://fex.net/uk/s/4t3xosm

Наостанок перебування в стінах альма-матер, за доброю і усталеною традицією ініціаторів проєкту, Саша Гонтар залишила автограф на дверях офісу Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених університету.

Попереду – нові зустрічі, що відкривають горизонти пізнання і вірних українських сенсів. Слідкуйте за анонсами, незабаром продовжимо.

Запис На «Платформі можливостей» відбулася чесна, гостра і натхненна розмова з Сашею Гонтар, редакторкою та ведучою «Телебачення Торонто» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

«Телебачення Торонто» – це завжди гостро, сміливо та дотепно. А коли мова йде про Сашу Гонтар – то ще й дуже чесно та натхненно. Пересвідчитись у цьому можна вже у прийдешню п’ятницю, 14 березня 2025 року о 10:00 у 114 аудиторії Центру інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center».

У ході розмови Саша розповість про свій творчий шлях у журналістиці та поезії, поділиться думками про роль медіа в часи змін і надихне на активні дії у складні часи для нашої країни.

Як бути корисним Україні тут і зараз? Як фільтрувати інформацію та не вестися на маніпуляції? Чому культурний простір варто плекати, а російський контент – ігнорувати? Про це та багато іншого говоритимемо наживо та відверто.

Приготуйтеся до відвертих відповідей на гострі запитання, теплих обіймів, сповнених тепла світлин на пам’ять і, можливо, чудової іронічної поезії. Окрім того, зустріч відвідає ще одна не менш важлива гостя, натяк на яку знайдете на афіші. Приходьте, буде важливо, натхненно й цікаво!

Проєкт «Платформа можливостей» реалізується відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Саша Гонтар з «Телебачення Торонто» стане першою гостею весняного сезону проєкту «Платформа можливостей» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Про переваги Університету Григорія Сковороди в Переяславі учням розповіли керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування УГСП, доктор філософії (PhD) Ольга Костюкевич разом із фахівчинями відділу Діаною Сентіщевою та Наталією Насібовою. Вони наголосили на тому, що навчання в університеті відкриває перед студентами широкі перспективи, зокрема: доступ до сучасних освітніх програм, викладання висококваліфікованими викладачами, практичне навчання у провідних компаніях та установах, а також сприятливе освітнє середовище для наукової роботи та досліджень.

Промовиці додали, що завдяки активній участі університету у міжнародних проєктах, студенти можуть долучатися до різних грантових програм та наукових конференцій, брати участь в міжнародній академічній мобільності. За їх словами, це дозволяє студентам проходити навчання та стажування в європейських університетах-партнерах.

Разом з тим були висвітлені питання позанавчальної діяльності. Йшлося про спортивні секції, мистецькі гуртки, діяльність студентського самоврядування та волонтерські проєкти, які сприяють всебічному розвитку молоді.

Надалі учням пояснили особливості вступної кампанії 2025 року, зокрема, умови складання та подачі результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ). Фахівці детально розповіли про структуру тесту, його формат та мінімальні прохідні бали для різних спеціальностей. Також було наголошено на можливості отримання додаткових балів за участь у підготовчих курсах університету.

Важливим аспектом зустрічі стала інформація про можливість скористатися ваучером для здобуття освіти. Цей механізм надає право на безоплатне навчання для певних категорій громадян, зокрема внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій та інших пільгових груп.

Поза тим, фахівці відділу профорієнтації ознайомили учнів із роботою освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Ці центри забезпечують спрощену процедуру вступу для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій. Завдяки їхній діяльності вступники можуть подавати документи безпосередньо до університету, без необхідності складання НМТ (згідно з правилами 2024 року).

«Наш університет відкриває безліч можливостей для молоді, і ми раді допомагати учням зорієнтуватися у виборі професії. Важливо, щоб кожен абітурієнт знайшов свій шлях та здобув якісну освіту, яка допоможе йому реалізувати свої мрії та професійні амбіції», – зазначила керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування УГСП, доктор філософії (PhD) Ольга Костюкевич.

Зустріч відзначилася високою зацікавленістю учнів, які активно ставили запитання про умови навчання, можливості працевлаштування після завершення університету та перспективи професійного розвитку. Фахівці університету надали вичерпні відповіді, підкресливши важливість правильного вибору професії та усвідомленого підходу до майбутньої кар’єри.

Профорієнтаційні заходи, подібні до цього, є надзвичайно важливими для допомоги молоді у виборі майбутнього шляху. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує активно працювати над залученням абітурієнтів, пропонуючи якісну освіту, міжнародні можливості та сприятливі умови для всебічного розвитку студентів.

Запис Команда УГСП провела дистанційну профорієнтаційну зустріч з учнями Ліцею №1 Горностаївської селищної ради на Херсонщині спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Більше того, така зустріч вже запланована й відбудеться у форматі вашого улюбленого гостьового проєкту «Платформа можливостей». Помітьте у календарях, що ми зустрічаємося у прийдешній понеділок, 18 листопада 2024 року о 13:00 у 114 аудиторії Центру інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center»)

Олександр «Фоззі» Сидоренко – один із батьків українського хіп-хопу та артист, який не боїться озвучувати свою громадянську позицію. На піснях ТНМК, автором слів до яких є Фоззі, вже виросло не одне покоління українців. Разом із гуртом він створював україномовний музичний контент, ще коли це не було мейнстримом. Поза тим, він не лише учасник гурту культового «ТНМК», а й волонтер, письменник, футбольний фанат і ведучий youtube-проєкту «Пряма червона».

Під час здибанки у Переяславі поговоримо про життя і музику, літературу і волонтерство. Зокрема, у відведений на зустріч час, гутіркуватимемо про те, чим «танки» займаються після 24 лютого 2022 року та як акумулюють кошти на аптечки для військових у іноземних турах. Спілкуватимемося й про те, як війна змінила рідне (не менш сковородинівське – прим.авт.) місто музикантів – Харків. Сидоренко привідкриє завісу того, чи могли українські артисти й музиканти стати успішними та відомими в 90-х та нульових без виступів у росії та розповість ще багато багато цікавого, звісно ж не забувши відповісти на усі ваші питання.

Планується, що у ході зустрічі Фоззі презентує щонайменше дві свої нещодавні книжкові новинки – мова про перевидання історії «Червоні хащі» та свій новий роман «Хеві-метал».

Книга «Хеві-метал» – роман про життя за лаштунками шоубізнесу і про життя після шоу. «Реальність диктує свої умови, в яких складно вижити, самореалізуватись, зберегти взаємини, відрізнити фальш від правди, не зрадити себе, а ще – зробити вибір. Бо цей вибір може бути дуже несподіваним», – йдеться в описі до книги на сайті видавництва.

Також на зустрічі з письменником, принагідно, можна буде обговорити і іншу його книгу – «Червоні хащі». Вперше ця книга вийшла ще у 2019 році. Зараз її тираж закінчився і у видавництві зробили перевидання роману.

«Це книжка про те, як віднайти загублений або забутий чи вичерпаний роками сенс життя. Це історія мешканців будинку для людей похилого віку, який стоїть посеред лісу біля Черкас».

Звісно ж, зустріч із зіркою української хіп-хоп сцени та письменником, що, згідно до попередніх планів, привезе у Переяслав свої книги, не обійдеться без автограф-сесії, спільних фото та теплих обіймів.

Незмінними організаторами зустрічі є Відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.

Запис На «Платформу можливостей» завітає український музикант та письменник Олександр «Фоззі» Сидоренко: говоритимемо про музику, літературу та волонтерство спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Інша Україна: що відкриває реальна історія?»: в УГСП відбудеться розмова з Акімом Галімовим в форматі «Платформа можливостей» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Не словом, а ділом ідею Дениса щодо організації та проведення такої зустрічі підтримав наш колега – провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, випусковий редактор сайту Університету Григорія Сковороди в Переяславі, гостьовий координатор проєктів «Відкритий університет» та «Платформа можливостей», мовний омбудсмен закладу, журналіст Максим Левченко. Нагадаємо, минулої осені Олег Симороз був гостем нашого закладу, де діалогував зі сковородинівцями на тему «Громадянське суспільство в умовах повномасштабної війни. Кожен важливий!». Такий же дискурс обрали і для розмови з горностаївськими ліцеїстами.

Близько опівдня учні зібралися на онлайн урок на платформі «Zoom». Ліцей знаходиться на окупованій частині Херсонщини – у Каховському районі. Нині більшість дітей і вчителів виїхали, проте були на уроці й ті, хто нині перебуває в окупації.

Після вітального слова Скрипця, присутні вшанували пам’ять захисників і захисниць, мирних жертв, що полягли у горнилі російсько-української війни. Після цього, власне, стартувала безпосередня розмова, що відбувалася у форматі інтерв’ю Левченка з Симорозом.

Говорили про значення Дня захисників та захисників України у наш час, шлях громадського активіста, що розпочався ще із шкільних років та продовжився донині. Також Симороз розповів про свою участь у Революції Гідності, боротьбу з корупцією та початок повномасштабного вторгнення, коли Олег пліч-о-пліч зі своїм батьком став до лав Збройних Сил України. Розповів про те, що воював на Ірпінському напрямку. Потім підрозділ Симороза перемістили на Донеччину. У жовтні 2022-го він підірвався на протитанковій міні під Кремінною. Втратив ноги, пошкодив руки та обличчя. Нині активно проходить реабілітацію.

Мали про що запитати й учні та педагоги  Горностаївського ліцею №1 на Херсонщині. Їх цікавили деталі бойового шляху гостя, його мотивація жити та бути корисним для суспільства, плани на майбутнє, бачення розвитку України та багато іншого.

«Радію, що молоде покоління говорить про подальше життя в цій країні. Це дуже болить – коли ти береш зброю в руки, коли ти отримуєш поранення чи гинуть твої побратими. Моя мрія, щоб в нашій Україні говорили на рівних, і казали, що це велика і могутня країна, яка змогла. Країна у якої є правосуддя, у якої є поняття справедливості. Це моя мрія», – зазначив, відповідаючи на одне з питань Симороз.

«Дякуємо нашому захиснику за таку змістовну зустріч! Ми пишаємось нашими Героями!», – відрефлексували на сторінці закладу.

«Говорили про майбутнє країни та мотивацію боротьби за нашу країну. Чудові, світлі діти. Ми обов’язково повернемося! Дякую за запрошення!», – поділився у своїх соціальних мережах Олег Симороз навзаєм.

Звісно ж, Денис Скрипець та Максим Левченко не оминули нагоди розповісти ліцеїстам про Університет Григорія Сковороди в Переяславі у вимірі освітніх та неформальних можливостей, які надає наш заклад. Сподіваємося, побачити випускників ліцею у лавах здобувачів університету уже в найближчі кілька років.

Нагадаємо, що цього вівторка режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв відкриє осінній сезон зустрічей проєкту «Відкритого університету».

Запис З нагоди Дня захисників та захисниць України сковородинівці організували та змодерували зустріч з ветераном ЗСУ Олегом Симорозом для учнів Горностаївського ліцею №1 на Херсонщині спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Український журналіст-розслідувач Денис Бігус відкриє лік зустрічей у рамках проєкту «Open University» у травні спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис УГСП відвідає відомий український видавець та поет Іван Малкович: зустріч у форматі «Open University» відбудеться 16 квітня спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП завітає культовий гурт Schmalgauzen: коли та де відбудеться творча зустріч спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Військовий Антон Бондаренко завітав до УГСП й розповів про своє дослідження культу вовка у військових традиціях України спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис У вівторок Олексій Ковжун стане першим гостем весняного сезону «Відкритого університету»: говоритимуть про плани на майбутнє в часи невизначеності спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Навчи батьків читати ЗМІ»: в університеті відбудеться презентація книги дослідниці Оксани Мороз «Боротьба за правду» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.