10 липня 2026 року на благодатних нивах Переяславщини відбулася знакова та глибоко символічна подія – «Воєнні зажинки – 2026». Цьогоріч старовинний український обряд першого снопа приймало фермерське господарство «Святослав» землі якого розташовані на території Дівичківської громади. Організаторами масштабного дійства традиційно виступили Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Університет Григорія Сковороди в Переяславі та місцева громада.

Глядачами та учасниками свята стали численні гості, серед яких народна артистка України, переможниця багатьох пісенних конкурсів Жанна Боднарук, композитор та лауреат музичних конкурсів Анатолій Карпенко. Особливої значущості заходу додала присутність військовослужбовців 43-ї окремої артилерійської бригади та бійців Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів НГУ на чолі з командиром полковником Гратнюком. Духовну підтримку забезпечували капелан військової частини А2399 протоієрей Сергій та капелан 47-ї окремої артилерійської бригади священник Дмитро Волошин.

Зустріч розпочалася з пошанування мирної праці хлібороба. Ведучий заходу Олександр Молоткін наголосив, що жодне публічне зібрання сьогодні не може розпочатися без хвилини мовчання та схилених у невимовній жалобі голів перед пам’яттю тих, хто віддав життя за Україну. Він підкреслив, що вічна слава належить козакам і козачкам, які своїми тілами створюють неподоланну лінію, яку ніколи не здолає ворог, і саме вони дають надію нашій державі та дітям на світле майбутнє.

Ідейний натхненник відродження давніх традицій, відомий український історик та очільник фонду «Рідна країна» Микола Томенко розповів, що сучасні зажинки проводяться вже всімнадцяте. Ініціатива, що зародилася у 2008 році, мала на меті стерти радянські наративи та повернути українцям їхнє справжнє духовне коріння. У своєму виступі він звернув увагу на глибокий символізм того, що відбувається довкола:

«Сьогодні, у п’ятий рік повномасштабної війни, ми проводимо саме воєнні зажинки. Ворог не припиняє обстрілів ані на хвилину, але так само невтомно, ні на мить не зупиняючись, працює український хлібороб. Подивіться навколо: синє небо та золота пшениця зливаються в наш національний стяг. А під нашими ногами – плодючий український чорнозем, за який проливають кров наші захисники. Це і є наш червоно-чорний стяг незламної боротьби за право жити на своїй землі, говорити рідною мовою та плекати власну культуру».

Виняткову роль збереження історичної пам’яті у формуванні молодої генерації підкреслив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Він зауважив, що утвердження національної ідентичності є місією, яку університет щоденно втілює в життя:

«Часто доводиться чути, що сьогодні першочерговим є вивчення точних наук. Безперечно, математика вкрай потрібна, щоб розраховувати траєкторії та запускати ракети. Проте саме знання історії визнає, куди і навіщо ці ракети мають летіти. У генетичному коді українців споконвіку нерозривно переплетені дві великі місії – невтомний землероб і незламний борець за свободу. Тому найперше, що повинна реалізовувати наша нація в ці буремні часи, – це міцно тримати в руках зброю і глибоко знати свою історію».

Теплі слова підтримки хліборобам висловив очільник Дівичківської громади Олександр Слюсар. Він із гордістю зазначив, що перший сніп врожаю зажинається саме на їхній землі, та нагадав, що Переяславщина традиційно славиться високими врожаями і є визнаним лідером в аграрному секторі. Голова громади побажав Божого благословення на перший сніп, а всім фермерам – легкого початку зажинків та успішного збору врожаю під мирним українським небом.

Його слова доповнив командир Міжвидового центру підготовки підрозділів НГУ полковник Гратнюк, акцентувавши на єдності фронту та тилу:

«Поки військові міцно тримають у руках зброю та захищають кордони, українські аграрії виконують свою надважливу місію – вирощують хліб, щоб годувати армію, народ та наших дітей. Щиро бажаю всім господарям зібрати цей врожай під безхмарним небом».

Будь-яка велика справа в Україні починається з молитви. Чин освячення ниви та молитву за українське військо провели капелан військової частини А2399 протоієрей Сергій та капелан 47-ї окремої артилерійської бригади священник Дмитро Волошин. Звертаючись до громади, отець Дмитро нагадав, що зажинки є не лише святом врожаю, а й величним днем вшанування праці на благо Батьківщини. Згадавши важкі перші роки повномасштабного вторгнення, коли ворог безжально палив наші поля і знищував хліб, він закликав Господнє благословення на добрі справи кожного присутнього та попросив сили для захисників. Після цього духовні наставники окропили поле свяченою водою, закликаючи Божу опіку над кожним колоском.

Автентичну магію стародавнього обряду неперевершено відтворив Народний аматорський колектив української пісні «Калинонька» із села Єрківці під керівництвом Миколи Робахи. Жінки вийшли в поле під супровід прадавніх пісень та замовлянь сплітаючи колосся, вони зробили символічний хрест на знак пам’яті про початок війни. Згодом перший, пишно заквітчаний сніп нового врожаю був урочисто переданий господарю поля Святославу Білоуську як символ достатку та розквіту.

Золотою кульмінацією цьогорічного обряду стала знакова зміна вікової традиції. Якщо століттями почесне право першого покосу довіряли найстаршому та найдосвідченішому господарю села, то в умовах воєнного часу ця місія абсолютно справедливо перейшла до головних людей нашої держави – українських захисників. Під щирі оплески та слова безмежної вдячності військовослужбовці взялися за коси й зробили перші впевнені кроки полем, вправно скошуючи налите сонцем колосся. Цей глибоко символічний жест став найвищим виявом народної шани до справжніх титанів сучасності, які на своїх плечах тримають українське небо і залишаються непохитними навіть там, де плавиться метал і кришиться бетон.

«Воєнні зажинки – 2026» стали не просто давньою традицією, а потужним ствердженням нашого майбутнього. Доки українські воїни боронять кордони, хлібороби невтомно працюють на землі, а освітяни бережуть духовну спадщину нації – наша держава залишається нездоланною. Щоб відчути особливу атмосферу єдності, почути автентичні пісні та побачити, як українські захисники роблять символічний перший покіс на благодатній ниві Переяславщини, пропонуємо переглянути відеоверсію події за посиланням:

5 липня 2022 року, вже вп’яте в історії Переяславщини, поблизу місць бойової слави гетьмана Тараса Трясила відомої на сторінках історії як «Тарасова ніч», за ініціативи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Фонду Миколи Томенка «Рідна країна», Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся етнографічний обряд зажинків – виготовлення першого снопа, що символізує початок жнив. Розповідаємо як це було.

Про мету та важливість проведення дійства у 2024 році традиційно розповів політик та громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко:

«Мій фонд «Рідна країна» ініціював відродження цього історичного, етнографічного обряду – зажинки. Вперше це було у 2008 році на Черкащині. Традиційно, коли ми проводили зажинки, ми брали відомих людей. Логіка була простою – по «старих» часах  жнива були ключовою подією в житті українців. Не лише ті хто косять і жнуть – усі вболівали за врожай, і всіх запрошували долучитися. Радянська влада робила рівно навпаки – там головне свято були обжинки: селяни працювали, а керівники приходили пити чарку і давати грамоти наприкінці жнив. Насправді, дуже важливим є початок жнив – те, з якою душею і яким настроєм ви приходите. Усі мусять долучитися до цієї справи, а тоді справжні жниварі доводять її до кінця. Сьогодні ж ми на Переяславщині розпочинаємо наші воєнні зажинки – бо вони знову починаються в часі війни. Та й як вчили наші відомі інтелектуали, зокрема один з найвизначніших політологів В’ячеслав Липинський, аби здобути незалежність і свободу Української держави треба зробити найбільшу ставку на два стани – військових і хліборобів. Це головні соціальні групи. Педагоги і працівники культури – третя, яка працює світоглядно аби, як казав класик, «не плутати в кого стріляти».

Надалі Томенко передав слово ректору Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталію Коцуру, який, найперше, подякував присутнім військовим і відзначив слушність слів попереднього промовця, адже «в українській традиції воїн і хлібороб – дві головні професії»:

«Не забуваймо про відновлення і збереження наших історичних традицій. Активно займаємося цим в нашому університеті, зокрема спільно з фондом «Рідна країна» та НІЕЗ «Переяслав». У наших освітніх програмах враховуємо історію, побут України. Відтворюємо традиції, які в радянський період підмінювалися іншими. Молоді люди повинні знати правдиву, прадідівську історію і звичаї. Не лише читати про них на папері, а й бачити – відроджувати та популяризувати».

Зі свого боку генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич додав наступне:

«Багато хто називає цю війну «війною ідентичності». Тому наш Заповідник береться за збереження тих традицій і звичаїв, що були притаманні українському народу впродовж багатьох сотень років. Їх підтримка і популяризація сприяє гуртуванню народу. Якомога більша кількість населення, особливо на певних проблемних територіях, розумітиме що є певна межа ідентичності – між українцями та іншими етносами. Звісно ж, порівнюючи, люди це переосмислюють і, в загальному контексті, бачать цю різницю. Надзвичайно важливою вона є у часі світоглядного, екзистенційного вибору. Працюємо над їх збереженням, передачею наступним поколінням».

Надалі до справи взявся народний фольклорний ансамбль «Громиця», який спільно з військовими 117-ї окремої механізованої бригади – процес супроводжували обрядові пісні та примовлянь.  Усі охочі гості свята мали нагоду повправлятися у вмінні жнивування та трішки попрацювати косою чи серпом.

Усі зажинкові активності відбувалися на полях, де гартувалася наша козацька слава в XVII столітті. У цих боях під Переяславом козацьке військо під проводом Тараса Трясила активно використовувало артилерію. Сьогодні ж наші артилеристи, які взяли участь у знаменитому хліборобському дійстві, продовжують славні традиції козацьких гармашів.

Хай щастить нам на полях – хліборобських і військових. Цінуймо, примножуймо, захищаймо своє!

8 липня 2022 року, вже втретє в історії Переяславщини, неподалік села Циблі за ініціативи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Фонду Миколи Томенка «Рідна країна», підтримки Циблівської ОТГ, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Управління туризму КОДА та Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся етнографічний обряд зажинків – виготовлення першого снопа, що символізує початок жнив. Розповідаємо як це було.

Слід зазначити, що у зв’язку з війною захід не міг бути таким же повномасштабним і масовим, як два роки до того. Але, видається, від того він не втратив своєї душевності і ваги:

Про мету та важливість проведення дійства у 2022 році розповів політик та громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко:

«Сьогодні ми зібралися тут, аби, як зазвичай, пропагувати старовинний український обряд зажинків – з нами духовенство, яке освятить цей чин, з нами хлопці та дівчата які продемонструють нам цей обряд. Я вчу свого сина, що кожен українець має вміти багато речей, зокрема й косити. Нині маємо плани щодо розвитку культурних і просвітницьких традицій на Переяславщині, які неодмінно втілимо після перемоги».

Зі свого боку генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич додав наступне:

«Заповідник – це не тільки про те, щоб зберігати пам’ятки і церкви, а й наша духовна сутність. Уособлення культури етносу, збереження традицій яким ми займаємося. Радий, що Микола Володимирович перевіз цей захід з нашої з ним рідної Черкащини на Київщину. Вдячні, що нас активно підтримує Управління туризму КОДА. Незабаром перемога буде за нами, і я переконаний що це свято розростеться в куди більш ширший формат, враховуючи наші рекреаційні можливості, зокрема в Циблівській громаді. Усім мирного неба та гарного врожаю».

Вагомою була й промова не менш важливого співорганізатора та рушія освітніх та просвітницьких процесів, ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура:

«Сьогодні ми з вами робимо внесок у збереження нашої української культури і традицій. Нині ми маємо свято берегти наші цінності і надбання нашого народу. Завдання університету – виховати не тільки фахівця, а й патріота рідної Батьківщини, виховати і плекати в ньому ті цінності, які би допомогли б навчитися існувати усім нам як невід’ємним частинкам нашої держави. Такі заходи мають дуже великий виховний момент. Університет Григорія Сковороди в Переяславі завжди підтримує та бере у них участь».

Було що сказати Віталію Вікторовичу і з поправкою на ситуацію в країні:

«Нам доводиться жити в досить складний час – усі ми бачили в новинах як від дій орків горять комбайни в полях на Миколаївщині, як горить хліб. І ця цінність хлібу усвідомлюється зараз нами найбільше. Усе про що нам розповідали наші бабусі і дідусі зараз відбувається на наших очах, набувається наново і в куди більш жорсткій формі. Колись ми не розуміли всієї суті побажання «мирного неба», не розуміли наскільки важлива Україна як аграрна держава для всього світу. Про це мало говорили в публічній площині, і знали здебільшого фермери – наскільки ми сильні, потужні і маємо стержень. Ми стоїмо пліч-о-пліч всією країною. Зичу плекати традиції, гуртуватися і запрошую на гостину до нашого університету».

Після того як усі слова було скзаано, розпочалося безпосереднє дійство – отець, настоятель місцевого храму Степан звершив традиційний чин богослужіння, з якого, як правило розпочинаються зажинки розпочалося безпосереднє дійство – у святковому одязі, з серпами та косами на поле вийшли два куми, гурт жіноцтва та дівчатка, які у супроводі обрядових пісень та примовлянь, які поза своєю автентичністю, сценарно, робили поправку на сучасний стан в країні розпочали жнива. Наприкінці обряду голові Циблівської ОТГ Олександру Палагуті, як безпосередньому господарю свята, вручили перший сніп, рясно прикрашений польовими квітами та стрічками. Надалі усі охочі гості свята мали нагоду повправлятися у вмінні жнивування та трішки попрацювати косою чи серпом. Спробували себе у цій справі й представники УГСП, зокрема, ректор.

Наостанок усі вирушили на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, де на гостей чекав майстер клас із приготування вареників на пару та галушок, організований кафедрою професійної освіти факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Ароматні, повітряні й просто невагомі – з чим тільки не готували вареників організатори-сковородинівці та всі охочі. Краще слів про цей захопливий процес можуть розповісти відео:

У 2022 році на Переяславщині вже втретє поспіль проведуть традиційний для українських земель старовинний хліборобський обряд, присвячений початку жнив – зажинки або зажинання першого снопа. Цьогоріч він пройде у п’ятницю, 8 липня 2022 року, в селі Циблі та продовжиться в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Подивитися й доєднатися до втілення давніх традицій зможуть усі охочі переяславці, на свято традиційно завітають відомі українці. 

Ініціює збереження та відтворення таких традицій Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» та Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», підтримують Циблівська ОТГ, Управління туризму КОДА, Університет Григорія Сковороди в Переяславі та Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Відтворення етнографічного обряду зажинків (виготовлення першого снопа) розпочнеться о 13:00 у с. Циблі Бориспільського р-ну Київської обл. Потім о 15:30 вже на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини пройде майстер клас із приготування вареників на пару та галушок.

Повідомляється, що ті хто не зможе взяти участі в дійстві наживо матиме змогу переглядати он-лайн трансляцію події – де її дивитися анонсують ближче до заходу.

«Наша головна ідея – відродити традицію, за якою не лише село, а й вся громада, вся країна турбується про врожай в Україні. Водночас, ми залучаємо до святкування зажинок шанованих і знаних людей, які пропагують національну культуру, представляють нашу державу в світі, щоб вони власним прикладом заохочували любити рідну країну – Україну!» – зазначають організатори.

Захищаємо нашу українську землю та вболіваємо за рідну країну та її врожай!

Інформацію надано організаторами