16-17 квітня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі спеціалізовані разові вчені ради за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» прийняли до захисту три дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.

У цей день до захисту було прийнято роботу за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Орлова Олексія Олександровича на тему: «Інноваційність як іманентна складова розвитку системи охорони здоров’я України: управлінський аспект». Науковим керівником виступила доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна.

Актуальність дослідження Олексія Олександровича зумовлена об’єктивною потребою модернізації системи охорони здоров’я України в умовах глобальних викликів, цифрової трансформації та руйнівних наслідків війни, що вимагає переходу від традиційних адміністративних підходів до інноваційної моделі публічного управління. Сучасні тенденції розвитку галузі потребують створення гнучкої управлінської архітектури, здатної ефективно інтегрувати технологічні рішення (e-Health, телемедицину, штучний інтелект) та забезпечувати баланс між державним регулюванням, автономією медичних закладів і потребами пацієнтів.

П’ятниця продовжила наукову естафету захистом двох дисертаційних досліджень у межах тієї ж спеціальності.

Першою свою роботу на тему «Публічне управління розвитком спроможних територіальних громад в сучасних умовах» представила Гримак Ірина Ярославівна. Наукове керівництво роботою здійснювала Бурик Зоряна Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування.

У дослідженні обґрунтовано об’єктивну необхідність удосконалення публічного управління спроможністю територіальних громад в умовах системних трансформацій, спричинених реформою децентралізації та критичними викликами воєнного стану. Сучасні тенденції розвитку місцевого самоврядування потребують відходу від вузькогалузевих підходів на користь комплексної моделі, що інтегрує політико-суспільну, адміністративну, фіскальну та цифрову спроможність. В умовах обмеженості ресурсів та потреби у повоєнному відновленні особливої ваги набуває здатність громад адаптуватися до нових реалій, забезпечуючи безпеку населення, підтримку ВПО та стійкість критичної інфраструктури.

Завершальним етапом став захист дисертації Панової Тетяни Віталіївни на тему: «Механізми формування  і реалізації публічного управління для стимулювання сталого розвитку регіону». Науковий керівник – Бурик Зоряна Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування.

Автором дослідження представлено комплексний аналіз і обґрунтовано об’єктивну необхідність удосконалення механізмів публічного управління для стимулювання сталого розвитку регіонів України в умовах глобальної нестабільності та повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена потребою подолання структурних дисбалансів між економічними інтересами, екологічними обмеженнями та соціальними зобов’язаннями держави, що вимагає переходу до моделі динамічної рівноваги регіональних систем. Сучасні тенденції розвитку потребують відхід від формального планування на користь інклюзивного врядування, базованого на принципах поліцентричності, субсидіарності та цифровізації моніторингу цілей сталого розвитку (ЦСР).

Шановні доктори філософії PhD та їх наукові керівники!

Щиро вітаємо Вас із успішним захистом дисертацій та отриманням ступеня доктора філософії! Символічно, що цей науковий марафон був присвячений саме публічному управлінню – фаху, від якого залежить майбутнє нашої країни. Ваша наполегливість і високий інтелектуальний рівень стали гідним внеском у скарбницю новітніх досягнень Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Нехай цей успіх відкриє перед Вами нові горизонти для впровадження реформ, наукових відкриттів та реалізації найсміливіших державотворчих проєктів. Бажаємо невичерпної енергії, професійного визнання та нових звершень на благо українського народу!

З 2 по 5 вересня 2025 року в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі спеціалізовані разові вчені ради за спеціальностями 015 «Професійна освіта», 017 «Фізична культура і спорт» та 053 «Психологія» прийняли до захисту три дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.

У останній робочий день тижня, 23 лютого 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського спеціалізованими разовими Вченими радами за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки (01 Освіта / Педагогіка) було прийнято до захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії Іваненка Олександра Олександровича на тему «Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаного навчання» та Сідіропуло Катерини Миколаївни на тему «Формування управлінської компетентності майбутніх викладачів вищої школи з використанням інноваційних освітніх технологій».

Науковими керівниками робіт, відповідно, виступили доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юрій Петрович Шапран; доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри освітології та педагогічної інноватики Університету Григорія Сковороди в Переяславі Шапран Ольга Іллівна; кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Різник Вячеслав Володимирович.

Актуальність дослідження Олександра Іваненка обумовлена стрімким розвитком інноваційних технологій, появою моделей дистанційного й змішаного навчання, що доповнюють традиційне викладання у закладах вищої освіти новими моделями організації навчання.

«У процесі реформування і модернізації вищої педагогічної освіти базовим складником законодавчо-нормативних і кваліфікаційних вимог до сучасного вчителя, у тому числі й фізичної культури, стає здатність навчатися упродовж життя, адаптуватися до змінних умов суспільства, отримувати знання і навички цифрової грамотності. Ці зміни активізувалися у зв’язку з установленням карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19 та введенням воєнного стану в Україні. Тому професійно-педагогічна діяльність сьогодні вимагає від майбутнього фахівця фізичної культури послідовних дій, певної логіки мислення у новий і складний для України воєнний час реорганізації діяльності вищої школи», – обґрунтовує Олександр Олександрович у анотації до своєї роботи.

Натомість актуальність дисертаційного дослідження Катерини Сідіропулу зумовлена новизною тематики в системі освіти України, де відбуваються кардинальні зміни, пов’язані з необхідністю формування управлінської компетентності майбутніх викладачів вищої школи з використанням інноваційних освітніх технологій.

«У системі вищої освіти виникає потреба в створенні нового типу управлінця, який професійно-компетентний, володіє високою управлінської культурою, орієнтований на вимоги часу, відкритий для освітніх інновацій та нових технологій, здатний уміло поєднувати функції менеджера, модератора, фасилітатора. Управлінська компетентність стає складовою професійної кваліфікації майбутніх викладачів, визначальним чинником результативності їх управлінських дій», – йдеться у анотації Катерини Миколаївни.

Наукова спільнота традиційно оцінила актуальність дисертаційних робіт та їх важливе теоретичне і практичне значення в умовах розвитку сучасної системи освіти в Україні на належному рівні.

Шановні захищені, наукові керівники робіт!

Сердечно вітаємо вас із цим важливим, як науковців та особистостей, кроком життя. Бажаємо вам подальших успіхів й нових наукових досягнень, що сприяють успішному поступу української науки на теренах світу. Здоров’я, натхнення та прихильності долі!

Верховна Рада України ухвалила закон щодо удосконалення атестації здобувачів вищої освіти та унормування процедури присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. Відповідний законопроєкт №4667-1 у другому читанні та в цілому підтримали 299 депутатів – повідомляє «Укрінформ».

Ухвалений закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності» вносить зміни до деяких законів України, зокрема до закону «Про вищу освіту», згідно з якими ступінь доктора філософії присуджується тільки разовою спеціалізованою вченою радою.

Уточнюється, що особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою. Зокрема, під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації.

Поміж тим, йдеться про те, що атестація докторів мистецтва здійснюється шляхом публічного захисту дисертації. Так, публічний захист творчого мистецького проєкту транслюється закладом вищої освіти на його офіційному вебсайті в режимі реального часу.

Крім того, до закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» вносяться доповнення, згідно з якими здобувач наукового ступеня, а також опоненти, які надали позитивні висновки на його дисертацію, позбавляються права участі в атестації кадрів вищої кваліфікації строком на два роки у разі виявлення в роботі не тільки академічного плагіату, як було в попередній редакції закону, а ще й фабрикації чи фальсифікації.

Відомо, що ухвалений закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень, які передбачають внесення правок до атестації докторів мистецтва. Згідно з прикінцевими положеннями, ці норми набирають чинності з 1 вересня 2021 року.

Як зазначається у пояснювальній записці, запровадження змін, передбачених законом, дасть змогу шляхом системного реформування положень чинного законодавства унормувати процес підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та врахувати основні аспекти кращих європейських практик у сфері освіти і науки.

 

За матеріалами «Укрінформ»

Учора, 30 березня 2021 року, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів» (реєстраційний №4667-1). За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, зазначені зміни до законодавства покликані розблокувати процес захисту дисертацій на здобуття ступенів кандидата та доктора наук – йдеться на сайті МОН.

«Здобувачі зможуть захищатися в постійно діючих докторських спеціалізованих вчених радах без встановлення обмежувальних термінів», – коментує Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

У МОН зазначають, що закон комплексно вирішує питання присудження наукових ступенів шляхом внесення змін до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту».

Раніше ж у МОН повідомляли про те, Україна приєдналася до Боннської заяви щодо свободи наукових досліджень, що є важливим інструментом поглиблення співпраці з науковою спільнотою ЄС та адаптації стандартів і норм Європейського Союзу у сфері науки та інновацій.

Поза тим, вдосконалюватиметься й процес атестації кадрів на здобуття ступеня доктора філософії.

Нагадаємо, що перший в історії Університету Григорія Сковороди в Переяславі захист на здобуття освітнього рівня доктора філософії (PhD) відбувся в нашому університеті влітку минулого року, а до нинішнього дня в університеті відбувалося ще три такі захисти.

За матеріалами сайту МОН України

Сьогодні, 19 березня 2021 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбулося два захисти на здобуття освітнього рівня доктора філософії (PhD).

До захисту було прийнято дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Плужник Оксани Василівни на тему: «Підготовка вчителів початкової школи в університетах Чехії до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти». Cпеціальність – 011 Освітні, педагогічні науки. Науковий керівник – Шапран Ольга Іллівна, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

У дисертації, яку, принагідно, ви можете переглянути тут подано результати теоретичного дослідження проблемипідготовки майбутніх учителів початкової школи до діяльності в умовах інклюзивної освіти на основі вивчення досвіду Чехії.

Наступною до захисту було прийнято дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Бабченко Наталії Василівни на тему: «Професійна підготовка магістрів з фізики в системі вищої освіти Республіки Польщі». Спеціальність – 011 Освітні, педагогічні науки. Науковий керівник робота – та ж Шапран Ольга Іллівна.

Дисертацію, яку присвячено актуальній проблемі професійної підготовки магістрів з фізики у системі вищої освіти Республіки Польща ви можете переглянути  тут.

Мета дослідження передбачає здійснення аналізу досвіду професійної підготовки магістрів з фізики в системі вищої освіти Республіки Польщі та окреслення можливостей використання прогресивних ідей та досвіду Польщі в умовах вищої освіти України.

Повідомляємо, що з анотацією, відгуками та висновками про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації Оксани Василівни можна ознайомитися тут, а у випадку Наталії Василівни – тут.

Нам залишається сердечно привітати нових докторів філософії  (PhD) та їх наукову керівницю із блискучими захистами та побажати їм неодмінного втілення їх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні й майбутніх наукових пошуках!

Нехай підґрунтям плідної професійної діяльності надалі буде лише міцне здоров’я та удача, натхненна думка й щирі почуття, підтримка родини та колег. Щиро радіємо вашим успіхам!

У вівторок, 26 січня 2021 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 26.373.004 у ННСГБ НААН відбувся захист дисертації Потапенко Руслани Михайлівни на тему: «Науково-педагогічна інтелігенція Української РСР в умовах соціогуманітарних змін 1985-1991 рр.», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».

Роботу було написано під науковим керівництвом кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Тарапон Оксани Анатоліївни.

Відомо, що в дисертаційній праці на основі аналізу широкої джерельної бази та з урахуванням здобутків української історіографії з’ясовано роль та місце науково-педагогічної інтелігенції Української РСР в процесах соціогуманітарних змін 1985-1891 рр.

Методологічну основу роботи склали принципи історизму, науковості, всебічності, системності, об’єктивності та соціального підходу, завдяки яким досліджено становище та діяльність науково-педагогічної інтелігенції в контексті соціогуманітарних змін 1985-1991 рр. В основу дисертації покладено сукупність загальнонаукових та спеціальних  історичних методів (описовий, аналітичний, синтезу, узагальнення, проблемно-хронологічний, класифікації, критичний, періодизації, статистичний, історико-ситуаційний тощо), що дало можливість проаналізувати соціогуманітарну складову діяльності науково-педагогічної інтелігенції в умовах «перебудови» 1985-1991 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, передусім, у постановці та науковій розробці проблеми, яка на сьогодні не знайшла системного аналізу в науковій літературі. У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз соціогуманітарної складової діяльності науково-педагогічної інтелігенції в умовах суспільно-політичних та соціокультурних змін «перебудови».

Здійснено власний науково-методологічний аналіз поняття «інтелігенція» як особливої соціокультурної та професійної групи суспільства, дано її кількісні та якісні характеристики.

Охарактеризовано діяльність науковців та педагогів в умовах наростання системної кризи державної ідеології; показано негативні наслідки залучення науково-педагогічних працівників до поширення комуністичної пропаганди засобами освіти, науки. Доведено, що демократичні зміни у науково-педагогічному середовищі зумовили процеси деполітизації освіти, внесли зміни в систему підготовки кадрів.

Доведено ключову роль науково-педагогічних кадрів у процесах модернізації освітнього простору через призму його інформатизації та посилення соціогуманітарної складової в навчанні, пошуку нових форм і методів викладання циклу суспільно-гуманітарних дисциплін; охарактеризовано співпрацю науково-академічних і педагогічних кіл України в руслі оновлення змісту і методів навчання.

Показано активну громадянську позицію вчителів і науково-педагогічних працівників вищої школи в підготовці та реалізації Закону про мови в Україні; доведено, що реалізація мовного законодавства в 1989 р. з одного боку, відбувалася під впливом національно-свідомої інтелігенції, в т.ч. педагогів-гуманітаріїв, з другого, – заклала основи підготовки науково-технічних, гуманітарних кадрів на національній мові, що відіграло ключову роль у процесах державного будівництва незалежної України.

Проаналізовано місце та роль науково-педагогічної інтелігенції в процесах національного відродження, формування історичної пам’яті, утвердження національної ідентичності засобами освіти. Показано результати взаємодії наукових та педагогічних кадрів у процесі реалізації українознавчих студій та їх запровадження в освітній процес; висвітлено внесок науково-педагогічних працівників у відродження народознавства та формування ідеології незалежності України.

Здійснене дослідження дало можливість зробити аргументований висновок про особливе, виняткове становище науково-педагогічної інтелігенції в умовах «перебудови» як в науково-освітній сфері, так і в державницьких суспільно-політичних процесах. Її аналіз дав можливість реконструювати картину місця та ролі науково-педагогічної інтелігенції в історії України доби «перебудови» 1985 – 1991 рр., суттєво доповнити, а разом з іншими пострадянськими дослідженнями, зафіксувати динаміку світоглядних і професійних трансформацій у науково-педагогічних колах через соціогуманітарну призму.

Науково-педагогічна інтелігенція проаналізована у загальноісторичному аспекті, цінним для дослідження є з’ясування внеску науково-педагогічної інтелігенції в реалізацію державних завдань у системі освіти, підготовки національних кадрів на засадах демократизації, гуманізації, гуманітаризації освітнього процесу, її впливу на свідомість соціуму у переломний період історії.

Практичне застосування отриманих результатів полягає у можливості використання представлених у роботі матеріалів дослідження для подальшої розробки даної теми або окремих її аспектів. Результати дисертації можуть бути використані при розробці нормативних, спеціалізованих курсів лекцій з історії України доби «перебудови». При написанні узагальнюючих праць з історії інтелігенції, науково-освітнього розвитку України, при підготовці підручників і посібників з новітньої історії України, історії науки і техніки, а також у навчальній роботі вузів. Практичні висновки та теоретичні узагальнення можуть бути цінними при реформуванні освітньої галузі, формуванні державної стратегії в руслі співпраці з інтелігенцією, подолання негативних явищ в соціогуманітарній сфері на сучасному етапі розвитку Української держави.

Сердечно вітаємо Руслану Михайлівну із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури

У понеділок, 28 грудня 2020 року, в Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту відбувся захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії Юзковець Ірини Олександрівни на тему «Комплексний розвиток фізичних здібностей учнів молодших класів засобами міні-баскетболу» з галузі знань 01 «Освіта», за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт». Захист проходив за адресою: кім. 20, навчальний корпус № 1, вул. Набережна Перемоги, м. Дніпро.

Роботу було написано під науковим керівництвом доктора наук з фізичного виховання та спорту, професора Пангелової Наталії Євгенівни.

У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено ефективність програми «Помаранчевий м’яч» з учнями 3-4 класів загальноосвітньої школи для підвищення рівня їх морфофункціонального стану та фізичної підготовленості

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

– вперше було обґрунтовано і розроблено програму комплексного розвитку фізичних здібностей учнів 3-4 класів засобами міні-баскетболу «Помаранчевий м’яч», яка включала: мету, завдання, принципи і педагогічні умови її реалізації в процесі урочної форми занять, а також критерії ефективності;

– вперше визначено педагогічні умови реалізації запропонованої програми урочних занять міні-баскетболом, які включали в себе: спрямованість педагогічних дій; методи навчання техніко-тактичних дій мінібаскетболу і розвитку фізичних здібностей; засоби реалізації програми, якими були як традиційні фізичні вправи (об’єднані за способами рухової діяльності згідно діючої навчальної програми з фізичної культури для 1-4 класів), так і засоби міні-баскетболу (вправи для навчання техніко-тактичних дій мінібаскетболу; рухливі ігри та естафети з елементами міні-баскетболу; двостороння гра);

– вперше було розроблено моделі поєднаного розвитку фізичних здібностей дітей 9-10 років в процесі навчання елементів міні-баскетболу, які містять: опис вправи; її графічне зображення; фізичну здібність, яка переважно розвивається в процесі виконання вказаної вправи; параметри фізичних навантажень (інтенсивність, обсяг, інтервали відпочинку), які відповідають вимогам спрямованого розвитку тієї або іншої фізичної здібності;

– вперше було розроблено загальну структуру річного циклу урочних занять і тематичне планування навчального матеріалу програми «Помаранчевий м’яч» для учнів 3-4 класів;

– доповнено сучасні дані про вікові та статеві особливості фізичного розвитку, функціонального стану та фізичної підготовленості учнів 9-10 років;

– дістали подальшого розвитку положення про значення та організаційно-методичні особливості урочних занять з фізичної культури з використанням нових видів рухової активності з учнями початкової школи.

Практична значущість роботи полягає у впровадженні розробленої програми у навчальний процес учнів 3-4 класів, що сприяло підвищенню рівня їх морфофункціонального стану та фізичної підготовленості.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у навчальний процес загальноосвітньої школи I ступеня №6 м. Переяслава, Київської області.

Крім того, всі основні положення дисертації використані для вдосконалення змісту навчальної дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання», «Теорія і методика викладання баскетболу» і впровадженні у навчальний процес підготовки студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ), ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та навчальнотренувальний процес ДЮСШ м. Переяслав, що підтверджується відповідними актами.

Сердечно вітаємо Ірину Олександрівну із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

 

Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури

У вівторок, 22 грудня 2020 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 26.373.003 у ННСГБ НААН відбувся захист дисертації Коцура Романа Володимировича на тему: «Професор Валентин Федорович Ніколаєв (1889–1973) – вчений, педагог, організатор вітчизняної природоохоронної та краєзнавчої справи», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».

Роботу було написано під науковим керівництвом доктора історичних наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента НААН, головного наукового співробітника сектору наукової бібліографії та біографістики Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Бея Романа Васильовича.

Відомо, що дисертацію присвячено комплексному дослідженню професійної та наукової діяльності видатного вченого-природознавця, кандидата біологічних наук, професора Валентина Федоровича Ніколаєва (1889–1974). У роботі розкрито умови та ключові чинники формування наукового світогляду вченого, проаналізовано організаційну, науково-дослідну та педагогічну діяльність, з’ясовано та охарактеризовано основні напрями його наукових досліджень. Для поглиблення історико-аналітичного дослідження здійснено періодизацію професійної та  наукової діяльності вченого. Відтворити наукові інтереси вченого вдалося завдяки дослідженню його 40 праць. Відтворення цілісної картини професійної, наукової та історіографічної біографії професора В. Ф. Ніколаєва дозволило актуалізувати значення його наукового доробку для подальшого розвитку вітчизняної ботанічної науки та її історії.

Наукова новизна дисертації зумовлена тим, що вперше в українській історіографії на документальній основі здійснено всебічне, комплексне вивчення наукової біографії, науково-організаційної та педагогічної роботи видатного вченого-природознавця, професора В.Ф. Ніколаєва. Виділено найважливіші чинники його становлення як науковця та запропоновано періодизацію професійної і наукової роботи В.Ф. Ніколаєва. Проведено історико-науковий аналіз творчих здобутків В.Ф. Ніколаєва за основними напрямами його наукової діяльності. Проаналізовано особистий внесок професора в розвиток вітчизняної ботанічної науки, музейної та природоохоронної справи.

Поза тим, у контексті дослідження проблематики персоналізований підхід дає змогу визначити найважливіші етапи розвитку наукових напрямів, надає історії вітчизняної науки й техніки портретної конкретики, актуалізує людиновимірні аспекти пошукової роботи. У цьому контексті актуальним постає завдання щодо вивчення наукової спадщини знаного українського вченого-природознавця, кандидата біологічних наук, професора Валентина Федоровича Ніколаєва (1889–1974). В.Ф. Ніколаєв проявив себе як завідувач Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Учений здійснював активну природоохоронну діяльність, був одним з організаторів Полтавського товариства любителів природи, першим запропонував проєкт заповідної мережі Полтавської губернії. Однак серед найвагоміших здобутків В.Ф. Ніколаєва – збагачення науки визначними результатами з удосконалення субтропічних рослин, за що він отримав серед фахівців-ботаніків звання одного з кращих знавців субтропічних культур.

Наукова, професійна, історіографічна біографія українського вченого – кандидата біологічних наук, професора В.Ф. Ніколаєва вперше стала об’єктом дисертаційного дослідження. Аналіз сучасного стану наукової розробки основоположних проблем теми дисертаційної роботи засвідчив відсутність комплексних фундаментальних досліджень наукової та організаційної діяльності вченого, а опубліковані праці лише частково, фрагментарно розкривають життєвий і творчий шлях В.Ф. Ніколаєва. За результатами аналізу джерельної бази встановлено, що у своїй сукупності вони дозволяють досягти мети дисертаційного дослідження – показати значення концептуальних засад наукової спадщини вченого для розвитку біологічної науки.

Висвітлено маловідомі факти про діяльність В.Ф. Ніколаєва на посаді завідувача Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, де він проявив різносторонній талант організатора, експозиціонера, дослідника земської музейної справи, відіграв важливу роль у її збереженні в роки революції і громадянської війни. Робота В.Ф. Ніколаєва з поповнення фондів музею сприяла утворенню нових філій: центральної наукової бібліотеки, центрального архіву і художнього музею, які зараз є окремими культурно-просвітницькими установами обласного значення. Також В.Ф. Ніколаєва і його колег з музею можна вважати одними з організаторів архівної справи на Полтавщині та фундаторами сучасного Державного архіву Полтавської області.

Встановлено вагомий внесок В.Ф. Ніколаєва в музейне будівництво Полтавщини, створення наукових товариств в Полтаві і повітових центрах, участь у діяльності губернського комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва, формування яскравого колективу дослідників і експозиціонерів Центрального пролетарського музею Полтавщини.

Крім того, у дисертаційній праці встановлено, що його природоохоронні погляди В.Ф. Ніколаєва сформувалися під впливом викладачів Харківського університету, організаторів Харківського товариства любителів природи В.І. Талієва та В.Г. Аверіна, а також брата М.Ф. Ніколаєва, з яким вони взяли участь у підготовці першої в Російській імперії виставки охорони природи (22 грудня 1913 – 12 січня 1914 рр.). В.Ф. Ніколаєв першим підійшов до конкретизації заходів із заповідної справи, окресливши питання стану лісів та повної охорони деяких найцікавіших урочищ та масивів.

І врешті, результати дослідження свідчать, що особливо педагогічний талант В.Ф. Ніколаєва розкрився в Уманському сільськогосподарському інституті імені О.М. Горького, де він застосував увесь досвід різнопланової діяльності в різних навчальних закладах Радянського Союзу – викладацької, адміністративної, науково-організаційної, видавничої, просвітницької тощо. Результати дослідження засвідчують, що в «уманський період» (1954–1964) творчої діяльності В.Ф. Ніколаєв проявив себе як досвідчений педагог (ним розроблено методичні рекомендації з проведення лабораторно-практичних занять з анатомії, морфології і систематики рослин, літньої навчальної практики), організатор нових наукових досліджень з інтродукції і селекції низки квіткових і цибулинних культур, популяризатор ботанічних знань. Учений здійснював активну видавничу діяльність, зокрема працював у редакційних колегіях з підготовки видань по впровадженню у виробництво передового досвіду та досягнень науки, збірників студентських наукових робіт, науково-технічного бюлетеня, виставок з наукової та навчальної роботи тощо.

Сердечно вітаємо Романа Володимировича із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

 

Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури