29 червня 2026 року спеціалізованою разовою Вченою радою за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки (01 Освіта / Педагогіка) було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Шелеста Леоніда Леонідовича на тему «Формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах інтернаціоналізації вищої освіти».

Науковим керівником роботи виступила доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри освітології та педагогічної інноватики Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шапран.

Повідомляється, що у дисертації презентовано сучасне бачення проблеми формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах інтернаціоналізації вищої освіти. Актуальність дослідження підсилюється необхідністю розв’язання суперечностей між проголошеною на державному рівні підтримкою інтернаціоналізації вищої освіти та часто декларативним характером її реалізації на практиці. Зважаючи на глобалізаційні процеси, зростає попит на багатомовність та міжкультурну комунікацію, що потребує якісних змін у підготовці вчителів іноземних мов, здатних до вільного спілкування та активної діяльності в іншомовному соціокультурному середовищі.

Як йдеться у анотації до роботи, практичне значення отриманих результатів полягає в експериментальній апробації авторської моделі та педагогічних умов формування соціокультурної компетентності майбутніх фахівців. Крім того, дисертантом створено комплексну методику діагностики та розроблено низку методичних рекомендацій для формування досліджуваного феномена за законодавчим, університетським, управлінсько-організаційним та технологічно-методичним напрямами.

Наукова спільнота високо оцінила актуальність дисертаційної роботи, її фундаментальність та важливе теоретичне і практичне значення в умовах інтеграції сучасної системи освіти України до європейського простору.

Захищена вами дисертація – це вагомий крок у розвитку наукової спільноти нашої альма-матер, значний внесок у вивчення міжкультурної комунікації та вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

Від щирого серця вітаємо вас та вашого наукового керівника з успішним захистом і бажаємо подальших наукових досягнень та професійних звершень. Ваша праця служить чудовим прикладом для молодих дослідників, які лише готують свої наукові розвідки та планують свій захист.

Нехай ваші подальші наукові дослідження принесуть нові знання та сприятимуть покращенню освітньої практики у вищій школі!

19 червня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського спеціалізованою разовою Вченою радою за спеціальністю 053 Психологія було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Скляренка Сергія Руслановича на тему «Психологічні чинники розвитку асертивності психологів-консультантів у процесі професійної підготовки».

Науковим керівником роботи виступив кандидат психологічних наук, доцент Ніколаєв Леонід Олегович.

Повідомляється, дисертаційне дослідження присвячено професійній асертивності психологів-консультантів – життєво важливій здатності фахівця тримати баланс між глибокою емпатією до проблем клієнта та чітким збереженням власних психологічних меж. В умовах сучасних викликів (зокрема, війни в Україні та масової травматизації суспільства) психологи стикаються з екстремальним емоційним навантаженням. Дисертація доводить, що асертивність для них – це не просто побутове вміння сказати «ні», а комплексна професійна якість, яка захищає від вигорання, дозволяє керувати процесом терапії та робить психологічну допомогу дійсно ефективною.

У анотації  наголошено на тому, що у роботі:

• Розроблено теоретичну базу: Асертивність розкладено на чотири компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий, ціннісний), які формують два ключові рівні — базові навички (інструментальний) та глибинну професійну позицію (екзистенційний).
• Проведено масштабний аналіз: На вибірці з майже 400 студентів та діючих психологів дослідник визначив, що головним рушієм асертивності є професійна самоповага та рефлексія. Також було виділено три типи консультантів (від зрілих професіоналів до тих, хто схильний до залежно-конформної поведінки).
• Створено практичне рішення: Найважливішим результатом є розробка та успішна перевірка 12-тижневої тренінгової програми «Асертивний консультант». Експеримент довів, що цю компетенцію можна і треба цілеспрямовано тренувати під час навчання у закладах вищої освіти.

Як наслідок, це ґрунтовне прикладне дослідження дає чітку відповідь на питання: як підготувати стійкого психолога, який зможе ефективно лікувати інших, не руйнуючи при цьому власну психіку. Його актуальність та важливість високо оцінила наукова спільнота.

Успішний захист вашої дисертації – це визначна подія для наукової спільноти нашої альма-матер. Ваше дослідження робить глибокий внесок у розуміння психології розвитку особистості та вдосконалення підготовки майбутніх психологів.

Щиро вітаємо вас і вашого наукового керівника із цим знаменним етапом! Бажаємо невичерпної енергії для нових професійних і наукових звершень. Ваша ґрунтовна праця є чудовим орієнтиром для молодих науковців, які тільки починають свій дослідницький шлях.

Нехай ваші майбутні проєкти збагачують психологічну науку свіжими ідеями та приносять відчутну користь практичній діяльності.

На завершення робочого тижня маємо гарну новину – раді привітати Людмилу Мельниченко з отриманням довгоочікуваного диплому доктора філософії (PhD), за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки».

Нагадаємо, що дисертацію пані Людмили на тему «Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи засобами STEM-технологій» було прийнято до захисту спеціалізованою разовою Вченою радою 17 лютого 2022 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського.

Науковим керівником роботи виступила Наталія Вікторівна Ігнатенко, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

«Реформування освіти на сучасному етапі її розвитку зумовлює необхідність у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема процесу формування дослідницьких умінь засобами STEM-технологій.

У дисертації вивчено теоретичні основи формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи засобами STEM-технологій, обґрунтовано його структурно-функціональну модель і педагогічні умови, оптимізовано формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи засобами STEM-технологій», – йдеться в анотації до дисертації.

Матеріали цього дослідження можуть використовуватися для організації дослідницької діяльності студентів в навчальний і позанавчальний час, підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, розвитку їхніх дослідницьких умінь в контексті Нової української школи, проведення і демонстрації досліджень в освітньому процесі початкової школи, зокрема під час викладання мовно-літературної, природничої, математичної освітніх галузей.

У ході захисту наукова спільнота високо оцінила актуальність дисертаційної роботи та її важливе теоретичне і практичне значення в умовах розвитку сучасної системи освіти в Україні.

Щиро вітаємо Людмилу Ігорівну з цією важливою подією. Зичимо Вам невичерпної енергії, натхнення до праці, втілення планів і задумів! Нехай оптимізм, віра та надія й надалі допомагають Вам досягти високих цілей у науково-педагогічній діяльності.

Інформацію надано відділом аспірантури та докторантури

П’ятниця багата на добрі новини для сковородинівської родини, зокрема для відділу аспірантури та докторантури університету, Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю й кафедри документознавства та методики навчання – їх випускниця, керівниця та викладачка (відповідно) Оксана Луцик отримала довгоочікуваний диплом доктора філософії (PhD), за спеціальністю 032 «Історія та археологія».

Оксана зізнається, що у написанні та захисті дисертації велику роль відіграли: голова Вченої ради університету та спеціалізованої вченої ради ДФ 27.053.012 й наукова керівниця: доктор історичних наук, професор Віктор Коцур та кандидат історичних наук, доцент, завідувачка кафедри документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Алла Зленко.

Дисертація Оксани Олександрівни мала тему «Місцеве самоврядування України в умовах соціально-економічних та політичних трансформацій 1991-2020 рр. (на прикладі столичного регіону)». Вона була подана на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Захист відбувся 28 січня 2022 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі. У зв’язку з війною затвердження рішення колегією Міністерства освіти і науки України відбулося лише на початку червня, а Вчена рада університету затвердила його ще за кілька тижнів.

У дисертаційній роботі досліджено феномен місцевого самоврядування у вітчизняній та зарубіжній історіографії, провідні тенденції становлення й функціонування інституту місцевої влади, її соціально-економічних, політичних трансформацій, децентралізації влади, насамперед, столичного регіону, визначено перспективи цього поступу та з’ясовано реалізацію реформи адміністративно-територіального устрою.

Наукова спільнота високо оцінила актуальність дисертаційної роботи та її важливе теоретичне і практичне значення в умовах розвитку сучасної системи освіти в Україні.

Щиросердно вітаємо Оксану Олександрівну та її наукову керівницю із блискучим захистом і впевненим фаховим визнанням. Бажаємо успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні й у майбутніх наукових пошуках. Нехай доля дарує тільки щасливі миті життя та втілює все задумане. Ми дуже пишаємося, що Ви є частиною нашої університетської родини, та бажаємо вам не зупинятися на досягнутому!

Інформацію надано відділом аспірантури та докторантури

У вівторок, 9 лютого 2021 року, у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 Філологія аспірантки нашого університету Молоткіної Юлії Олександрівни на тему: «Функціонально-стильова диференціація новітніх запозичень у сучасній українській мові». Роботу було написано під науковим керівництвом доктора філологічних наук, професорки Навальної Марини Іванівни.

Відомо, що дисертаційну розвідку присвячено дослідженню функціональностильових виявів новітніх запозичень іншомовного походження в сучасній українській мові. Аналіз стильових виявів новітніх запозичених лексем здійснено крізь призму соціальних трансформацій суспільства та в контексті активних лексико-семантичних процесів, міжгалузевих зсувів та інноваційних зміщень у стильовій системі.

Поза тим, визначено зміст та обсяг понять запозичені слова, іншомовні слова, запозичення, новітні запозичення, неозапозичення, порушено проблему функціонально-стильових виявів новітніх запозичень, закцентовано на особливостях їхнього вживання в сучасних мовних стилях, обґрунтовано вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на розвиток і збагачення словникового складу сучасної української літературної мови. Доведено, що англійська мова (особливо її американський варіант) є головним джерелом новітніх запозичень через свій статус мови міжнародної науки, політики та мистецтва.

Наголошено, що протягом тривалого часу запозичення були в статусі частини термінології в писемних стилях, а новітні запозичення в розмовному та публіцистичному стилях розглядалися як іншомовні вкраплення. Такі лексичні одиниці не вважалися самостійною частиною словникового складу із системою жанрових різновидів та підстилів через неоднозначне ставлення мовознавців до запозичень, зокрема через вузьку сферу застосування іншомовізмів наприкінці ХХ ст. Закцентовано увагу й на розширенні діапазону тематики запозиченої лексики з 10-х років ХХІ ст., що спричинило потребу в детальнішому аналізі тематичних груп новітніх запозичень та їх функціонально-стилістичних виявів. Продемонстровано лексичну дифузність новітніх запозичень, що є одним із наслідків загальномовної тенденції розмиття стилістичних меж.

Простежено, що з ХХІ ст. в українську мову почали запозичуватися лексеми з різноманітних шарів лексики англійської мови. Доведено, що проникнення запозичень із різних стилів мови-донора (найчастіше – з англійської мови і особливо з її американського варіанта) є наслідком процесів демократизації суспільства та лібералізації літературної української мови.

Окреслено тенденції проникнення в науковий та офіційно-діловий мовопростори неозапозичень зі сфери науково-технічної, зокрема комп’ютерно-інформаційної термінології. Доведено, що серед сучасної запозиченої лексики в науковому та офіційно-діловому дискурсах домінують запозичення, які позначають найменування різних видів сучасної техніки та засобів, які забезпечують функціонування інтернет-комунікації. У межах конфесійної лексики також виявлено запозичення, що позначають засоби комунікації вірян в інтернет-просторі, проте їх відсоток є набагато меншим, ніж у науковому та офіційно-діловому стилях. Це свідчить про те, що сучасний сакральний стиль української мови найменше потрапив під вплив активізації процесу запозичення. Виявлено тенденцію активізації проникнення запозичень до таких гуманітарних наук, як психологія та педагогіка.

Проаналізовано номінації іншомовного походження в художньому стилі, які засвідчили розширення своєї семантики. Увиразнено, що проникнення запозичень до художнього стилю та зміни їхньої семантичної структури пов’язані із загальномовною тенденцією детермінологізації наукової термінології.

Схарактеризовано динаміку засвідчених у публіцистичному стилі новітніх запозичень, закцентовано на дифузних процесах у лексичній системі української мови. Вирізнено й проаналізовано новітні тематичні групи неозапозичень, зафіксованих у текстах сучасних українських інтернетвидань, наголошено на використанні різногалузевої лексики із кодифікованими в лексикографічних працях і новими переносними значеннями, які виконують роль засобів суб’єктивного увиразнення мовлення й орозмовлюють публіцистичний текст. Зазвичай такі мовні одиниці слугують для зображення негативних процесів у суспільстві.

Крім аналізу новітніх лексем іншомовного походження в сучасній публіцистиці, розглянуто специфіку українського публіцистичного тексту в ракурсі його трансформаційних змін, викликаних процесами діджиталізації суспільства, сфокусовано на ролі Інтернету в трансформації української публіцистики.

Крім того, у дисертаційній праці розглянуто стилістичні вияви новітніх запозичень у сучасному розмовному стилі української мови. Системно описано підстилі, жанрові різновиди і тематичні групи неозапозичень у розмовному дискурсі. Уживання неозапозичень продемонстровано на прикладах текстів популярних соціальних мереж в Україні, розглянуто також особливості соціальних мереж як суспільного феномену, специфіку мови загалом та стилю зокрема. Проаналізовано віковий діапазон користувачів популярних в Україні соціальних мереж (станом на 2017–2020 рр.), що є важливою умовою для розуміння тематики запозичень у розмовному стилі та причин виникнення нових шарів запозиченої лексики.

На прикладі текстів соціальних мереж виявлено такі різновиди лексичної підсистеми, як міжстильова і субстандартна лексика англомовного походження, обґрунтовано причини їх виникнення. Досліджено специфіку відносно нових для розмовної мови явищ – «підліткового жаргону» та «молодіжного сленгу» англомовного походження, які виникли унаслідок демократизації суспільства та динамічних процесів у системі іншомовної лексики, запозиченої наприкінці ХХ ст. Проаналізовано активізацію вульгаризмів іншомовного походження у складі запозиченої субстандартної лексики. Окреслено перспективи подальших досліджень субстандартної лексики англомовного походження з урахуванням сучасної соціальної динаміки.

І врешті, там зауважено на дифузності новітньої запозиченої лексики, наголошено на тяглості тенденції запозичення в українську мову лексем з різноманітних шарів лексики мови-джерела, що відображається у функціонуванні в межах однієї тематичної групи чи стильового різновиду новітніх запозичень поруч із запозиченими раніше лексемами, а також акцентовано увагу на подальшому розвитку процесу лексичного запозичання, можливості виникнення нових тематичних груп та стилістичних різновидів запозиченої лексики.

Сердечно вітаємо Юлію Олександрівну із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

 

Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури

У четвер, 28 січня 2021 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 26.373.005 у ННСГБ НААН відбувся захист дисертації Морей Тетяни Василівни на тему: «Історико-правові виміри становлення та розвитку наукових основ системи медичної допомоги населенню Київської губернії (кінець ХVІІІ – початок 60-х рр. ХІХ ст.)», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».

Роботу було написано під науковим керівництвом кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Костенко Оксани Олексіївни.

Дисертаційну роботу Тетяни Василівни присвячено історико-правовому аналізу становлення та розвитку наукових, організаційних, нормативно-правових засад системи медичної допомоги населенню Київської губернії наприкінці ХVІІІ – на початку 60-х рр. ХІХ ст. На основі виявлення та дослідження історіографічного матеріалу та джерельної бази у роботі реконструйовано найважливіші етапи розвитку державного регулювання медичної галузі від нормативно-правового становлення наукових основ системи медичної допомоги населенню до законодавчого закріплення інституту охорони здоров’я.

Наукова новизна дослідження полягає, насамперед, у тому, що у дисертації вперше здійснено комплексний історико-правовий аналіз системи медичної допомоги населення Київської губернії наприкінці ХVІІІ – на початку 60-х рр. ХІХ ст. Дисертація виконана на засадах соціальної історії, історії повсякдення і краєзнавства. Зокрема:

• запропоновано історіографічний пласт обраної теми умовно поділити на три тематичні блоки: юридичний (правовий складник регулювання та забезпечення охорони здоров’я), соціальний (медична та соціальна сфери після проведення медичної реформи 1797 р.), краєзнавчий (особливості процесів на території Київської губернії);

– на основі порівняльного та багатофактологічного матеріалу реконструйовано найважливіші етапи розвитку державного регулювання медичної галузі – від нормативно-правового становлення до законодавчого закріплення інституту охорони здоров’я населення;

– з’ясовано повноваження губернських та повітових медичних установ (службовців) у системі державної медичної допомоги і специфіку фінансування галузі;

– встановлено, що медичну допомогу одержували різні категорії населення Київської губернії, а форми медичної допомоги залежали від соціальної приналежності особи, матеріального становища, професійної діяльності, вікової групи тощо;

– узагальнено нові дані про масштаби й характер надання медичної допомоги населенню міста й села;

– окреслено становлення та розвиток наукових основ системи медичної допомоги, інтелектуальний, соціокультурний портрет працівника медичної сфери досліджуваного періоду в контексті викликів часу;

удосконалено:

– джерелознавче поле дослідження шляхом уведення до наукового обігу не опрацьованих раніше архівних документів, що сприяло формуванню нового погляду на відомі або маловідомі науковій спільноті явища і події;

– методику розмежування повноважень медичних службовців за основними напрями їх діяльності; визначено особливості відносин центральних органів влади з київськими посадовцями та місцевим самоврядуванням, проаналізовано професійний рівень чиновників та його вплив на якість надання медичної допомоги населенню Київської губернії;

– методологію історико-правового аналізу регіонального розвитку, в основу якого покладено аналіз становлення та функціонування медичної галузі, надання медичної допомоги населенню на прикладі дослідження Київської губернії.

Комплексне дослідження історико-правового та соціального розвитку системи медичної допомоги населенню окремого регіону є внеском у розвиток історико-краєзнавчої науки. Результати праці можуть бути застосовані у:

науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення проблем державного управління в частині організації медичного забезпечення населення, проведення узагальнювальних досліджень соціальної історії України, історії медицини, історії держави і права України аналізованого періоду, підготовки навчально-методичної літератури; опрацьовані матеріали можуть бути корисними у процесі підготовки біографічних словників та енциклопедій при створенні біографій вітчизняних медиків;

науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення проблем державного управління в частині організації медичного забезпечення населення, проведення узагальнювальних досліджень соціальної історії України, історії медицини, історії держави і права України аналізованого періоду, підготовки навчально-методичної літератури; опрацьовані матеріали можуть бути корисними у процесі підготовки біографічних словників та енциклопедій при  створенні біографій вітчизняних медиків;

навчальному процесі – при викладанні дисциплін з історії України, історії держави та права України, медичного права, інших загальних курсів та спецкурсів;

музейній і краєзнавчій роботі – при розвитку однієї з галузей краєзнавства – медичного, що досліджує різні аспекти медицини та охорони здоров’я певного регіону в ретроспективі та сьогоденні.

Сердечно вітаємо Тетяну Василівну із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури