Перший місяць нового 2026 року для сковородинівської спільноти минув у відносно спокійному ритмі, однак був насичений подіями, ініціативами та приємними інформаційними приводами. Найцікавіше й найважливіше з життя університету ми традиційно зібрали для вас в одному огляді від пресслужби Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

«Головне за січень» – це стислий дайджест ключових новин, досягнень і подій університетської родини, які могли залишитися у вирі святкової метушні та стрімких інформаційних потоків.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур вже традиційно увійшов до «ТОП-100 найвпливовіших людей Київщини» у 2025 році. Такий рейтинг щорічно оприлюднює регіональне видання «Моя Київщина». У році що минув очільник альма-матер обійняв 61-шу позицію.

У 2026 році науково-педагогічні працівники та здобувачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі мають можливість продовжувати користуватися безоплатним доступом до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році. Більше про це тут.

8 січня 2026 року на стадіоні Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Першість університету з лижних перегонів серед викладачів, співробітників і здобувачів освіти під назвою «Новорічні старти». Хто переміг?

8 січня 2026 року на факультеті української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулися урочистості з нагоди вручення дипломів та випуску 86 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти денної та заочної форми навчання за спеціальностями «Середня освіта», за якими здобули якісні знання на факультеті. Принагідно студенти розповіли про те, з якими враженнями лишають альма-матер.

8-9 січня 2026 року в Києві відбулися ХХХІ всеукраїнські змагання з легкої атлетики у приміщенні «Різдвяні старти» – традиційний і наймасовіший зимовий старт країни. У 2026 році турнір зібрав понад 300 спортсменів із 19 регіонів України, які змагалися в захопливій боротьбі за нагороди перших змагань нового року.

Особлива гордість нашого університету – викладачі та студенти факультету фізичної культури, спорту і здоров’я, які гідно представили альма-матер на національному рівні. Які результати здобули?

12 січня 2026 року ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України  Віталій Коцур взяв активну участь у засіданні бюро Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, яке відбулося 12 січня 2026 року. Переповідаємо якими були ключові питання обговорення.

13 січня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася урочиста церемонія вручення дипломів магістра випускникам спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Подія, яка співпадає з 5-річчям кафедри публічного управління та адміністрування факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій зібрала випускників, їхні родини, викладачів, представників місцевої влади та почесних гостей. Розповідаємо, як це було.

13 січня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі провели навчально-методичний семінар «Відкрита наука в університеті: стратегія, політика та інструменти реалізації», спрямований на підвищення обізнаності науково-педагогічних працівників щодо актуальних вимог Політики  відкритої науки та на посилення координації між структурними підрозділами у її впровадженні. Усі деталі зібрання тут.

13-14 січня 2026 року на факультеті гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулося урочисте вручення дипломів про здобуття вищої освіти. 

Наприкінці минулого року сучасний український письменник-постмодерніст, поет, есеїст, перекладач Юрій Андрухович зробив чудовий різдвяний подарунок читачам бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, подарувавши 24 книги, які відчутно збагатили бібліотечний фонд літературою українською та іноземною мовами. Які книги тепер доступні сковородинівцям?

У четвер, 15 січня 2026 року, в урочистій атмосфері зали інформаційних технологій «Чумацький шлях» Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся випуск студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету природничої освіти. Подія стала знаковим моментом для майбутніх педагогів, які здобули ступінь магістра за спеціальностями середньої освіти та готові передавати знання з біології та географії учням закладів освіти різного рівня в Україні.

22 січня 2026 року о 10:00 укриття №1 корпусу №1 Університету Григорія Сковороди в Переяславі стало символічним простором української соборності. Саме тут, під бетонними перекриттями, десятки переяславців – сковородинівців, освітян, музейників – зібралися, щоб відзначити 107-ту річницю Акту Злуки 1919 року – дня, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка проголосили об’єднання в єдину соборну державу. З цієї нагоди в університету відкрили постійно діючу виставку «Соборна українська держава – вільна і міцна». Детальніше тут.

22 січня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром та Маріупольський державний університет офіційно на чолі з в.о. ректора Тетяною Мареною підтвердили наміри до довготривалої академічної взаємодії, підписавши Меморандум про співпрацю. Про що домовились?

Університет Григорія Сковороди в Переяславі серед 50 перших ЗВО, які включено до Державного реєстру наукових установ з державною підтримкою. Відповідне рішення ухвалено Міністерством освіти і науки України та затверджено наказом МОН України № 85 від 22 січня 2026 року. Розповідаємо про те, що це означає для нашого закладу.

23 січня 2026 року, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур та помічник ректора, кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Денис Мірошніченко відвідали Баришівську селищну раду (Броварський район Київської області), де було підписано два важливі документи про партнерство з громадою в особі секретаря ради Олександра Ільченка. Усі деталі.

25 січня 2026 року у мистецькій галереї КЗ «Переяславський ЦКМ» відбулася тепла й глибоко зворушлива подія – презентація другого випуску альманаху «Як пахне мир? Мозаїка відчуттів у відчуттях. Феєрія квітів» та відкриття однойменної виставки. Ініціаторками та авторками проєкту є поетеса, заслужена працівниця культури України, директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шкира та кандидатка психологічних наук, старша викладачка кафедри психології соціально-психологічного факультету, керівниця арт-студії MALEN Людмила Башук разом зі своїми юними вихованцями. Уся інформація.

29 січня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі (УГСП) відбулося спільне засідання ректорату та Вченої ради, під час якого ректор, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур вручив відомчі нагороди та відзнаки, атестати про вчені звання та дипломи доктора філософії (PhD). Як це було?

23 січня 2026 року став днем особливого свята для соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі, зокрема випускників спеціальності 012 «Дошкільна освіта», які здобули повну вищу освіту другого (магістерського) рівня й отримали свої довгоочікувані дипломи.

У 2026 році Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує бути згуртованою академічною спільнотою, у якій панують взаєморозуміння та підтримка, а кожен усвідомлює власну відповідальність у реаліях сучасних викликів.

Секрет відомого проєкту альма-матер «Відкритий університет», що втілюється зусиллями Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Наукового товариства університету, серед іншого, полягає у наполегливості. Іноді на те, аби хтось із високоповажних гостей університету знайшов можливість завітати до Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Так сталося саме у цій історії – чотири роки як не пандемія, то війна ставала на заваді приїзду відомого українського письменника, поета та прозаїка, перекладача, есеїста, співзасновника постмодерністської течії в українській літературі, живого класика Юрія Андруховича. І от 6 квітня 2023 року численні поціновувачі його таланту з університету та міста Переяслава мали нагоду зустрітися, послухати поезію та прозу письменника, задати йому запитання, надихнутися мудрістю та досвідом того, хто вже записаний до підручників з української літератури у якості її «Патріарха».

Візит письменника до Переяслава, який би навряд чи вдався без підтримки в межах проєкту #МолодьТУТ програми USAID «Мріємо та діємо», IREX Ukraine та ГО «Молодіжна платформа», почався з оглядин сковородинівського простору – бібліотеки, мистецьких аудиторій, «родзинок» закладу. Екскурсію дорогому гостю особисто проводив ректор університету Віталій Коцур. У цей час у залі вже чекали численні прихильники таланту світоча слова. Поки чекали, мали змогу придбати собі за приємною ціною щось із творчого доробку письменника – таку можливість надали організатори спільно з видавництвом «Meridian Czernowitz», що видало три останні новинки автора – збірку «Лексикон інтимних міст» та романи «Коханці юстиції» й «Радіо Ніч».

Появу автора в залі привітали гучними оплесками. У вітальному слові він зазначив, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі чудовий, і він, навіть, заздрить не так викладачам альма-матер, як тим, хто тут навчається. Додав, що нині університети стають в нашій країні чимось іншим, ніж вони були за часів його студентства. Зізнається, що сам свого часу злякався філології й інженерно-технічний освітній заклад – Український поліграфічний інститут (нині – Українська академія друкарства), де серед близько трьох десятків студентів вивчали й журналістику. Каже, напевно, не помилився тоді з вибором проте, якби повернувся в ті часи і побачив наш заклад, то б, напевно, обрав його для навчання.

Спершу, модератор заходу, задаючи тон діалогу зі сковородинівцями, запитав у Андруховича як змінило його життя повномасштабне вторгнення та яким був його поступ протягом цієї війни. Пригадувати Юрій Ігорович почав з 2014 року, як часу відколи особисто для нього почався насичений період. Зазначає, дуже важливим переломом став Євромайдан і, відповідно, та перемога українського народу, яка тоді відбулася, – позбавлення від дуже ймовірної диктатури. Диктатури тим гіршої, що вона мала бути повністю контрольована з москви. Серед іншого підкреслює, що Революція Гідності дозволила українському суспільству будувати своє подальше демократичне майбутнє.

«Я завжди розумів, що це, звичайно буде дратувати нашого ворога, москву, і що раніше чи пізніше вона цю свою обмежену гібридну війну поведе в масштабах – ми кажемо «повномасштабна», «широкомасштабна» і т. д. А взагалі я вживав би вислів «Велика війна» – в ньому немає нічого такого оригінального, але це саме той випадок. Повних масштабів ще, на щастя, не досягнуто, тобто у ворога ще залишаються можливості ескалації, але ми не про це сьогодні», – зазначив Андрухович, додавши, що минулого року він очікував початку цих дій. Помилився на день, бо думав що росіяни оберуть для наступу символічну дату 23 лютого – Дєнь совєтской армії чи Дєнь защітніка атєчєства. Ті дні для мене минали під знаком постійних телефонних розмов із західними журналістами. 23 лютого, приблизно о 13:00, він мав розмову із швейцарським радіо й, пригадує, сказав журналістці: «Ви знаєте, я очікував цієї ночі початку Великої війни, але якось не трапилося. Маємо 23 лютого, ворог чомусь не напав. Тому я починаю думати, що, може, все ж ці плани змінилися». Нині визнає, це було наївно.

«Початком нової реальності» для Юрія Андруховича стали російські ракети, що у перші дні війни «долетіли» в івано-франківський аеропорт. «Чорний дим тоді увійшов і в мене, і він дотепер в мені, і його можна виживати з себе якось поступово, напевно, за допомогою писання, реагуючи на те, що відбувається навколо нас», – розповідає Андрухович.

Рік повномасштабної війни складався для Андруховича по-різному. Перші два місяці згадуються як час інтенсивної роботи, передусім, з медіа – здебільшого закордонними. Тоді він припинив написання тієї книжки, яку розпочав до війни. Навіть не через переляк чи паніку, а аби  фізично дізнаватися про новини, якось їх встигати інтерпретувати і потім уже «навантажувати» західну аудиторію нашим наративом. Андрухович в умовах війни став таким собі пропагандистом. Поза тим домовився з колегами-митцями про те, що якщо ворог наблизиться до Франківська там створять певний маленький партизанський загін зі своїх.

Далі у ході діалогу зі сковородинівцями і містянами Андрухович розповідав про книгу, яку ще не видав; секрети творчої лабораторії та те, скільки часу приділяє письменницькій праці й який прибуток прпносить автору його творчість. На запитання однієї з переяславок згадав про закулісся зародження відомого угрупування «Бу-Ба-Бу», розповів кого з українських письменників він читає сам та кого вважає конкурентом по слову. Юрій Андрухович поділився досвідом того, чому він не мандрує як турист. Зазначимо, що охочим почути відповіді на всі питання слід звернути увагу на трансляцію, що відбувалася на сторінці УГСП в Instagram:

Уже вдвадцять перший раз сьогодні, 9 листопада – у День української писемності та мови українців об’єднав загальнонаціональний «Радіодиктант національної єдності». Як і завжди взяти участь у його написанні могли усі охочі. Уже втретє поспіль Відділ PR-технологій та зв’язків з громадськістю Університету згуртував сковородинівців задля підтримання цієї чудової україновимірної традиції.

Зважаючи на дистанційне навчання, захід проводили на платформі Microsoft Teams – із конференц-залу імені Василя Сухомлинського процес координували Оксана Луцик, Максим Левченко та Олександр Молоткін, а на платформі та поза нею до написання, за загальними підрахунками, долучилося понад півсотні осіб.

Текст роботи, який мав назву «Слідом за пам’яттю» та розповідав про дитячі спогади та осінній парк, зачитував безпосередній автор – український поет, прозаїк, перекладач і есеїст Юрій Андрухович. За його словами, це був початок майбутньої книги – роману або збірки оповідань, який тепер однозначно буде ним закінчено. До диктанту ввійшли перші 199 слів твору. Працювати над книгою автор почав місяць тому й уже неодноразово змінював написане – «це була 25-та (або 35-та) версія». Більше того, перед радіодиктантом письменникові довелося задовольнити побажання організаторів щодо нарощування складності тексту, бо його версія була більш простою. Відповідаючи на питання щодо авторських знаків, письменник не виключав, що в моментах, де буде кілька варіантів розділових знаків він робитиме певні підказки. Як було безпосередньо під час написання можна пересвідчитися тут:

День української писемності та мови – свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада, у день пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Крім того, саме у цю дату всі охочі пишуть традиційний радіодиктант від «Українського радіо», який відбувається вже 21 рік поспіль. Відтак, за кількарічною традицією, зранку, о 10:00 усі охочі сковородинівці теж можуть долучитися до його проведення на платформі Microsoft Teams за покликанням: https://cutt.ly/nR7PVWH.

Кілька днів тому стало відомо, що цьогорічний радіодиктант національної єдності створить і прочитає письменник Юрій Андрухович. Транслюватиметься він на всіх платформах Суспільного мовлення, а тему оголосять найближчим часом. По завершенню ретрансляції, учасники онлайн-зібрання матимуть змогу обговорити складність та суперечливі моменти диктанту а також поспілкуватися щодо значення української мови у сьогоденні з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української лінгвістики та методики навчання факультету української та іноземної філології факультету української та іноземної філології Людмилою Довбнею.

«Це не перевірка знань, ми нікого не хочемо карати і робити зауваження. Ми хочемо спонукати звернути увагу на українську мову. У хабі Українського радіо упродовж тижня перед акцією проходитимуть обговорення мовних питань. Ми зачепимо питання і політичного характеру: закон про мову, мовні квоти», – зазначає член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитро Хоркін.

Користуючись нагодою, привідкриємо завісу проєкту «Відкритий університет» – якщо ситуація з COVID-19 покращиться, уже незабаром до Університету Григорія Сковороди в Переяславі завітає безпосередній творець та читець цьогорічного диктанту, український поет, прозаїк, перекладач і есеїст Юрій Андрухович. Тож обов’язково слідкуйте на нашими анонсами на сайті університету та у соціальних мережах.

Вчіть українську, шануйте її та неодмінно долучайтеся до флешмобу!