30 квітня 2025 року у читальній залі імені Сигізмунда III Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася зустріч, що об’єднала дослідників, краєзнавців і поціновувачів творчості Тараса Шевченка. Гостями Університету Григорія Сковороди в Переяславі стали видавець Марко Мельник, автор презентованої книги «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» Євген Букет й дослідники шевченкового роду Євген Матвієнко й Олексій Дєдуш.

Презентацію відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Такі книги, як у Євгена, формують нашу українську ідентичність – ту, за яку нині бореться весь народ. Чим більше буде таких авторських колективів, тим міцнішим стане фундамент української мови й культури. Це саме ті видання, які надихають на нові ідеї, проєкти, дослідження. Євген уже двічі надихнув мене на власні ініціативи. Тому щиро рекомендую всім ознайомитися з цим виданням і співпрацювати з його авторами. Бажаю всім гарної презентації та плідної роботи».

Подальший хід зустрічі знайомив сковородинівців та гостей альма-матер із масштабним науково-дослідницьким проєктом – книгою «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», яка є результатом глибокого архівного вивчення родоводу Тараса Шевченка. Це унікальне видання охоплює понад 2000 персоналій, пов’язаних з родинами Шевченка, Бойків, Швеців, Кошиців та інших жителів Моринців і Кирилівки – сіл, тісно пов’язаних з біографією Кобзаря.

У книзі систематизовано дані з понад 500 архівних документів з Києва, Черкас і Чернігова. Окрім того, вперше представлені джерела, які раніше не були доступні широкому загалу. У публікації вміщено понад 450 QR-кодів з прямими посиланнями на цифрові копії першоджерел, що дозволяє читачу самостійно перевірити та дослідити факти.

«Ця книга – про найцінніше, що є для кожного українця: про Тараса Шевченка, його родину, його коріння. Вона допомагає побачити не лише поета, а й людину, яку формувало середовище, родина, вчителі, кохані. Це історія, яка оживає через тисячі імен і сотні документів. Це справжній «сад», у якому проросло Шевченкове слово», – зазначає автор книги Євген Букет.

Своєю чергою дослідник Євген Матвієнко розповів про спростування міфів, зокрема щодо козацького походження, участі діда в Коліївщині чи «поховання в саду» матері Тараса; визначення точних дат народження і смерті рідних, нащадків та предків поета; вивчення походження подвійного прізвища Шевченко-Грушівський, його вживання у метричних записах; розгляд біографій найближчих родичів Тараса – батьків, сестер, братів, дядьків, прабабусі, мачухи та ін.; встановлення споріднення із відомими постатями XX століття, зокрема диригентом Олександром Кошицем.

У книзі йдеться про цікаві знахідки, які стосуються не лише кровних родичів, а й духовного та соціального оточення Шевченка:

• Перші вчителі Кобзаря, зокрема дяк Петро Богорський і священник Василь Губський;
• Найближчі друзі та куми, як-от Варфоломій Шевченко і Григорій Кошиць;
• Біографії осіб, яких Шевченко згадував або до яких мав особисті почуття – Феодосії Кошиць, Ликерії Полосмак, Харитини Довгополої.

Окремо подано дослідження про викуп Шевченка з кріпацтва – із розрахунками у сріблі та перерахунком вартості в сучасні гроші.

У завершальній частині подано інформацію про нащадків роду Шевченків у XX столітті – отаманів вільного козацтва, фотохудожників, митців, а також зв’язок родини з подіями Визвольних змагань і Української Народної Республіки.

Також Олексій Дєдуш поділився історією власного родоводу та тим, як виявив свою пряму спорідненість із Тарасом Шевченком:

«Моє відкриття родинного зв’язку з Тарасом Шевченком стало не просто несподіванкою – воно змінило моє ставлення до історії власної родини. Поступово, через архіви й метричні книги, я з’ясував, що походжу з роду доньки діда Кобзаря, Івана Андрійовича. Це дало мені мотивацію долучитися до книги «Шевченків сад» і внести свою частку в те, щоб ім’я Шевченка оживало не лише в підручниках, а й у живій пам’яті нащадків».

Видавець Марко Мельник зазначив, що ця книга є масштабною та унікальною працею:

«Її головна цінність у тому, що вона повертає Тараса Шевченка з площинної іконографії в реальне життя. Вона показує Шевченка не як закам’янілого символа, а як живу людину з оточенням, впливом, корінням. І найголовніше – як ідеолога українського націоналізму, який першим проголосив боротьбу за свою державу і націю. Його творчість, зокрема образ Гайдамаків, це не просто література, це заклик до дії, що залишається актуальним і сьогодні. У час, коли українці знову виборюють незалежність, саме державницька ідея – та, що заклав Шевченко – тримає нас. Ця книга олюднює його, вписує у живе середовище та показує, як сильно він впливав і продовжує впливати. Вона – справжній артефакт епохи. Кожен українець повинен її мати».

Презентація книги «Шевченків сад» стала не лише культурною подією, а й глибоким зануренням у витоки української ідентичності. Видання поєднує історію, генеалогію, архівні джерела й живі людські історії, відкриваючи Шевченка – якого ми ще досі не знали. На згадку про зустріч спікери лишили автограф на стіні зали інформаційних технологій «Чумацький шлях».

Уже завтра, 27 жовтня 2021 року, о 12:00 у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» в рамках науково-просвітницького проекту «Краєзнавчі зустрічі» відбудеться зустріч з краєзнавцем, журналістом, громадським діячем Євгеном Букетом.

У програмі:

– обговорення теми «Гайдамацький рух і Переяславщина»;

– презентація книги Євгена Букета «Семен Неживий – лицар Холодного Яру» та видання «Коліївщина: право на повстання».

Модератор: кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» Тарас Нагайко.

Про проєкт. Науково-просвітницький проєкт «Краєзнавчі зустрічі» започатковано в жовтні 2018 р. при науково-дослідному відділі історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основна увага в межах його реалізації зосереджується на оприлюдненні наукової інформації щодо важливих історичних подій, висвітленні ролі та значення відомих постатей, поширенні відомостей про об’єкти історико-культурної спадщини, що мають безпосередній взаємозв’язок з Переяславщиною.

Проєкт має на меті популяризацію знань про історичне минуле Переяславщини та спрямований на відновлення історичної пам’яті та виховання патріотизму шляхом донесення актуальної інформації до широкого загалу слухачів. Цільову аудиторію проєкту складають історики, краєзнавці, освітяни, викладачі, студенти, учителі, учні, працівники культурних установ та містяни, що цікавляться історичним минулим рідного краю.

У основу впровадження ідеї проєкту покладається принцип наукової об’єктивності та публічності. Проект реалізується на базі наукових, навчально-освітніх та культурних закладів, громадських майданчиків міста Переяслава-Хмельницького та району. Передбачено такі форми проведення: лекторії; презентації; круглі столи; семінари тощо.

Більш детальну інформацію про проект читайте у прес-анонсі.

Нагадаємо, що захід відбувається в рамках науково-просвітницького проекту «Краєзнавчі зустрічі», започаткованого в жовтні 2018 р. при науково-дослідному відділі історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Інформацію надано на умовах партнерства з НІЕЗ «Переяслав»