Минулого тижня у Києві, в рамках одного з напрямів Програми ЄС Erasmus «Жан Моне» «EU security and defense system: prospects for Ukraine», де вивчається й аналізується досвід політики безпеки й оборони ЄС, співробітництва з іншими європейськими країнами та організаціями в умовах військово-політичних викликів XXI століття (до якого вже тривалий час успішно долучений наш університет – прим.авт.), відбулася панельна дискусія на тему «Війна в Україні як поштовх до перегляду системи безпеки в Європі: регіональний та глобальний контекст». Її активним учасником, в якості експерта, виступив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.

Серед кола експертів, спільно з якими дискутував Віталій Вікторович, були: доктор політичних наук, ад’юнкт-професор політології Королівського військового коледжу Канади Фредерік Лабарр та співредактор UA:Ukraine Analytica, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Капітоненко. Спікери розглядали різні аспекти динаміки конфліктів в Україні за три роки повномасштабного вторгнення з погляду країн Європейського Союзу (далі текстом – ЄС) та інших країн які є світовими лідерами.

У своїй доповіді доктор політичних наук, ад’юнкт-професор політології Королівського військового коледжу Канади Фредерік Лабарр аналізував перспективи врегулювання війни на третьому році повномасштабного вторгнення. Зауважував, що очікування швидкого вирішення конфлікту, який триває, значною мірою залежить від результатів майбутніх виборів у США:

 «Малоймовірно, що війна завершиться протягом наступних шести-семи місяців. Тим не менш, реальна гострота ситуації відрізняється від тої, як про неї говорять у засобах масової інформації. Попри відсутність протиповітряної оборони, Україна зберігає паритет з росією в плані переваги в повітрі над своєю територією. Найперше це відбувається через затримку надання необхідної допомоги з боку західних та інших країн. Ця затримка, можливо, пов’язана з перебільшеним сприйняттям рівня загрози з боку росії. Допоки таке сприйняття зберігатиметься серед західних лідерів, конфлікт триватиме», – зауважив Лабарр. Окрім цього, говорив про дилему парадигми в американських та європейських елітах і суспільствах й важливість детального вивчення міжнародного права та його норм. Зауважив, що не менш важливим є питання його дотримання. «Конфлікт в Україні є симптомом мінливої рівноваги, що спричинена саме правовою нестабільністю у світі», – зазначив промовець.

Також канадський політолог висловив свою позицію щодо перешкод на шляху вступу України до євроатлантичних альянсів. Наголосив на тому, що критерії, які висувають перед Україною на членство в ЄС чи НАТО, мають переважно політичний, а не нормативний характер:

«На оцінку близькості України до членства в ЄС чи НАТО впливають постійні політичні розбіжності всередині цих структур, що призводить до запровадження додаткових політичних передумов. Приклад Угорщини ілюструє це явище, оскільки внутрішня динаміка країни перешкоджає досягнення консенсусу всередині Європейського Союзу, створюючи перешкоди для інтеграційних зусиль України».

Теми України та її членства в ЄС у своїй доповіді торкався й експерт панельної дискусії співредактор UA:Ukraine Analytica, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Капітоненко. Мова йшла про двосторонні угоди, укладені між Україною та країнами ЄС:

«Перш за все, я сприймаю ці угоди як такі, що слугують замінником чітких гарантій безпеки, концепції, яка є ключовою у підтримці слабших країн сильнішими державами. Традиційно, сильніша країна, яка стикається з необхідністю надання допомоги слабшій, могла або розширити свої гарантії безпеки, або надати фінансову та військову допомогу без надання формальних гарантій безпеки. В останні десятиліття, особливо щодо України, Сполучені Штати Америки все частіше віддають перевагу останньому варіанту, надаючи зброю та фінансову допомогу без зобов’язань щодо надання повноцінних гарантій безпеки. Цей стратегічний вибір відображає ширшу тенденцію в західній політиці».

Після завершення заходу її учасники відвідали Університет Григорія Сковороди в Переяславі, де продовжили обговорення теми безпеки вже в сегменті її локального значення на прикладі ЗВО. Ректор Віталій Коцур провів екскурсію аудиторіями та навчальними лабораторіями закладу, продемонстрував гостям укриття сковородинівської альма-матер, яке слугує не лише місцем захисту для працівників та студентів УГСП, а й «Пунктом Незламності» для жителів мікрорайону.

Поза оглядовою екскурсією Віталій Вікторович та гість із Канади, доктор політичних наук, професор Королівського військового коледжу Фредерік Лабарр обговорили подальшу співпрацю:

«Під час екскурсії університетом, було обговорено чимало питань, що стосуються не лише безпеки навчання та надання якісної освіти в умовах війни, а й планів щодо подальшої співпраці. Зокрема, домовилися про курс відкритих лекцій для здобувачів освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі з фахівцями галузі політології, серед яких професор політології Королівського військового коледжу Канади Фредерік Лабарр», – написав на своїй сторінці у Facebook Віталій Коцур висловивши впевненість у тому,  що це буде надзвичайно корисна співпраця для студентів і викладачів УГСП, адже в цьому ключі обговорюватимуться питання перспектив для України в системі безпеки і оборони Європейського Союзу.

На долю українців випало пройти тривалий і тернистий шлях до європейської спільноти – у 2013 р. громадяни України відстояли європейський вибір у внутрішній політиці, звершили Революцію Гідності й відстояли підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У 2022 році українці відзначають День Європи в умовах повномасштабної війни з російською федерацією.

Угода підписана у 2014 р. дала змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Нині, коли рашисти вбивають наших дітей, ґвалтують жінок і дівчат, руйнують наші міста і села, Збройні Сили України захищають європейські цінності у кривавих битвах на теренах України. Право бути повноцінним членом ЄС українцям дається ціною життів найкращих громадян. У цей трагічний час українська влада зробила ще один важливий крок і вже заповнила анкету-опитувальник для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. 18 квітня 2022 р. Президент України Володимир Зеленський передав заповнену цей документ главі представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу. Він зазначив, що це один з етапів для нашої держави до вступу у ЄС:

«Поступ нашої держави до ЄС відбувається в дуже трагічний час, коли багато українців, які сповідують європейські цінності, втрачають життя. Однак народ України об’єднаний цією метою – відчувати себе нарівні, частиною Європи, частиною Європейського Союзу. Ми віримо, що здобудемо підтримку й станемо кандидатом на вступ. Після цього розпочнеться фінальний етап. Дуже віримо, що ця процедура відбудеться в найближчі тижні і що вона буде позитивною для історії нашого народу, зважаючи на ціну, яку він заплатив на шляху до незалежності й демократії» – підкреслив президент.

Ставши частиною ЄС, Україна отримає багато вигод, зокрема економічних – що полягають у широкому доступі до європейського ринку, що сприятиме економічному зростанню та підвищенню рівня благополуччя людей. Маючи потужних партнерів, Україна зможе відчувати себе у безпеці, водночас вона буде корисною і привабливою для своїх партнерів. Також посиляться соціальна, економічна, культурна, наукова сфери, зростуть стандарти життя. І звичайно, політична і правова сфери набудуть потужності розвитку. Укріпляться демократичні цінності, верховенство права, відповідальність, справедливість тощо. Але європейські вигоди можливі лише за умови повної перемоги над  рашизмом. Тому українцям потрібно докласти ще чимало зусиль для поборення ворога, укріплення демократії та миру.

Інформацію підготовано пресцентром факультету історичної та соціально-психологічної освіти

Рада міністрів Європейського союзу перерозподілить кошти фондів ЄС на освіту, завдяки чому буде виділено кошти на підтримку української освіти і науки. Про це повідомляє сайт «Osvita.ua».

За інформацією яка є у розпорядженні Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідне рішення було ухвалено 16 березня 2022 року під час наради міністрів освіти Ради Європейського Союзу щодо підтримки України у сфері освіти і науки.

Йдеться, що міністр національної освіти, молоді та спорту Французької Республіки Жан-Мішель Бланке, який головує у Раді міністрів, у своєму Твіттері повідомив про ухвалене рішення за результатами цього засідання.

Відтак Радою міністрів ЄС ухвалено рішення щодо перерозподілу коштів фондів ЄС на освіту: на підтримку українських дітей у школах; на полегшення вступу на навчання учнів та студентів; на забезпечення доступу до спільних онлайн-ресурсів вчителям.

Також буде виділено кошти на постійний доступ до української системи освіти та вивчення української мови, зокрема через Всеукраїнську школу онлайн та на відновлення української системи освіти.

Напередодні міністр освіти і науки Сергій Шкарлет звернувся до міністрів освіти Ради Європейського Союзу з проханням про підтримку і розвиток Всеукраїнської школи онлайн, а також надання спеціальних грантів для наповнення її новими матеріалами з різних предметів, зокрема психологічної підтримки дітей в умовах війни.

Інформація із сайту «Osvita.ua»

Опівдні, 25 лютого 2019 року, у актовій залі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» не проштовхнутись – вся перспективна молодь Київщини та, в переважній більшості, студенти університету, науково-педагогічна еліта вишу та численні можновладці зібрались тут, аби обговорити перспективи вступу нашої країни до ЄС та НАТО. У залі ідуть останні приготування, транслюються фільми про сковородинівську альма-матер, звучать переспіви відомої пісні «Два кольори» – відчувається, що очікують на приїзд Президента України.

         Коли у залі вже починає бракнути місця, а почесні гості, делегації – студенти, молодь та представники громадський організацій остаточно займають свої місця, ведучі відкривають роботу форуму, та проголошують його ключову мету – акцентування уваги участі молоді у процесах Європейської інтеграції  та вступу України до Північноатлантичного альянсу, оскільки, сьогодні, ці тенденції є головним вектором стратегії розвитку України, який, без зайвих заперечень є визначальними для майбутнього української молоді. Саме до них вона проявляє особливий інтерес та є їх активним рушієм.

Розділяють цю думку і представники нинішньої влади та почесні гості, які цього дня завітали до Переяслава розділити погляди молодих українців: Хьюг Мінгареллі – голова Представництва Європейського Союзу в Україні; Олександр Терещук – голова Київської ОДА; Тарас Костін – міський голова міста Переяслава-Хмельницького; Юрій Клименко – голова Переяслав-Хмельницької РДА; Олександр Ярема – заступник Міністра молоді та спорту України; Віктор Коцур – ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Після виконання учасниками Форуму гімну України, на правах господаря, його роботу відкрив ректор університету Віктор Коцур. У своєму виступі Віктор Петрович утвердив думку про те, що українці – європейська нація і її рух до ЄС є закономірним процесом. Упродовж десятиліть Москвою насаджувалося пропагандистська думка про спільну історію, один корінь походження українського і російського народів, яка не є дійсністю, оскільки ми відрізняємося від росіян своєю історією, культурою, ментальністю і належимо до європейського соціокультурного простору. Ректор, як історик, навів цьому фахове історичне обґрунтування, ключовою тезою якого стало доведення того, що росіяни не мають слов’янських коренів, а українці є давнім слов’янським народом, державотворчою нацією, яка на всіх історичних етапах тяжіла до європейської цивілізації. Саме тому нині ми рухаємося в Європейський Союз:        українці отримали безвізовий режим, відбувається академічний обмін, інтеграція науки і освіти у європейській цивілізаційний простір. Відрадно, що у європейському векторі модернізується університетська освіта. Помітно це і в педагогічному університеті міста Переяслава, який бере активну участь у європейських молодіжних проектах Еразмус+ КА2 за їх різноманітним спрямуванням, інших міжнародних проектах.

На думку Віктора Петровича, інтеграція університетської освіти в європейський простір збагачує викладачів і студентів новими знаннями, освітніми технологіями, розширює горизонти культурного пізнання, а подальший рух до європейських цивілізаційних цінностей можливий лише в умовах зміцнення безпекових позицій України, що досягається єдиним шляхом – вступом до військово-політичного альянсу НАТО, який, нині, неабияк актуалізує анексія Росією Криму і війна на Сході України. Саме тому Європейський Союз і НАТО – це цивілізаційний вибір українського народу, який розкриває перспективу соціально-економічного розвитку, зміцнення безпеки і захисту прав людини.

Наступним свою  промову виголосив європейський гість, голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі, що висловив приємність перебування на цій події і наголосив на чіткій позиції євроспільноти, яка всіляко підтримує рух України у європейському напрямі. На переконання пана Хьюга, Україна в Європі є бажаною, бо ми стоїмо на засадах однакових принципів, цінностей та політичних прав. На переконання гостя, Європі важлива підтримка України в її політичному та економічному напрямах, і нині тенденції євроінтеграційних процесів в нашій державі поглиблюють політичну співпрацю та економічну інтеграцію нашої Батьківщини до Європи, свідченням чого є поступовий перехід нашої країни на європейські ринки. Хьюг Мінгареллі засвідчив, що Європейський Союз виступає категорично проти війського втручання та анексії українських територій, адже світове співіснування має базуватись на взаємопідтримці, співпраці і, неухильно, повинно рухатися в правовому полі. «Не залежно від того, якого Президента та парламент обере Україна цього року ЄС підтримуватиме всі рішення українського народу» – відмітив гість.

Після цього до зали зайшов, за спостереження, чи не найочікуваніший гість заходу – Президент України Петро Порошенко. На початку свого вітального слова Петро Олексійович наголосив, що сьогодні він знаходиться у Переяславі та звертається до гостей форуму не як кандидат, а чинний Президент держави. Високоповажний гість засвідчив, що молодь є рушійною силою України на її шляху до Європейського Союзу та НАТО.

«Думка молоді – надзвичайно важлива, і є визначальною. Саме молодь сьогодні є рушійною силою, яке забезпечувала раніше, і забезпечує зараз рух України вперед, повернення нашої держави до європейської родини народів. Молодь – це і є майбутнє країни.  Студентство – найактивніша частина молоді. Ми маємо його моделювати так, щоби воно виявилося максимально цікавим і перспективним насамперед для вас, для молоді, для студентів. Майбутнє України – в Євросоюзі та НАТО», – сказав Президент.

Петро Порошенко наголосив, що членство в ЄС та НАТО є «запорукою суверенітету, добробуту, високих стандартів життя і безпеки»: «Це – гарантія того, що у ваше мирне життя ніколи не увірвуться російські танки і не настане російська диктатура. Бо до НАТО входять три десятки країн, і там діє принцип «один за всіх, і всі за одного. Ми туди йдемо не з порожніми руками. У нас одна із найсильніших армій, але гуртом стримувати Росію безумовно легше», – додав він.

Гарант Конституції наголосив, що рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції серед  молоді є набагато вищим, ніж в середньому. «А це значить, наша формула майбутнього – правильна. Не існує альтернатив нашому руху вперед. І я гордий тим, що, будучи вихованим колись в радянській системі освіти, є однодумцем з тим поколінням, яке вже молодше навіть від нашої Незалежності», – відмітив Президент.

У ході виступу Петро Олексійович пригадав події Революції Гідності, коли саме студенти, які вийшли на Майдан, захистили європейський вибір: «Я дуже добре пам’ятаю 21 листопада, в день, коли тодішній прем’єр-міністр Азаров за вказівкою тодішнього президента Януковича оголосили у Верховній Раді про припинення переговорів щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це породило Революцію Гідності. І цю Революцію почали не політики, її почали студенти, бо їм було небайдуже якою буде Україна через 5, 10, чи 15 років. Вона їм належить. Вони вийшли на Майдан… Студенти вимагали руху до Європи», – констатував Президент.

Крім цього, глава держави підкреслив активну роль молоді у волонтерському та добровольчому русі: «Так само бачимо молодь серед добровольців і волонтерів, воїнів, які зі зброєю в руках боронять цей європейський вибір на полі бою. Бо вони захищають суверенітет і територіальну цілісність не лише нашої держави, вони захищають європейський вибір і європейське майбутнє України і українців».

Свій виступ Пан Президент резюмував так: «Саме від Вас, молодь, залежить майбутнє України, залежить від кожного з нас.  Від вашої активності, від вашої принциповості, від вашої небайдужості, від вашої віри врешті-решт. Це майбутнє може бути або вільним європейським, або поверненням назад в обійми Росії… Погодьтеся, що друга опція – це взагалі не майбутнє. Це жахливе минуле, це позбавлення України перспективи. Це минуле, з якого ми з вами вирвалися дорогою ціною, і за цей прорив заплачена надзвичайно велика ціна – життя українців, Героїв Небесної Сотні і наших воїнів на фронті, життя цивільних, які стали жертвами російської агресії», –  наголосив Президент.

Загалом, на переконання Президента, Україна має йти власним шляхом до остаточного звільнення від російської колоніальної залежності, повернення до цивілізованого й демократичного світу. Йти до майбутнього, яке втілиться у вільній, заможній, гордій і впевненій у своїх силах нашій державі – Україні.

Наостанок, свого перебування в Переяславі Президент Порошенко відповів на питання кількох охочих студентів, подякував за теплий прийом, та зробив щедру порцію спільних світлин чи не з усіма бажаючими.

Попри це, форум мусив тривати далі, аби остаточно засвідчити важливість та надзвичайну актуальність долученості молоді до суспільно важливих процесів та подій в Державі, її включеність до прийняття рішень на місцевому рівні та використання всіх можливостей співпраці з країнами ЄС для розвитку потенціалу власного навчального закладу та громади. Про активну і системну роботу в цьому напрямі йшла мова у виступі заступника Міністра молоді та спорту України Олександра Яреми, де він поділився інформацією щодо виконання Рамкової програми співробітництва між Міністерством молоді та спорту України та Радою Європи у сфері молодіжної політики на 2016-2020 роки, а також розповів про можливості реалізації спільних проектів молоді з країнами ЄС та мобільність молоді, як таку.

Не меншу важливість ніс і виступ президента European Democracy Youth Network, голови ВГО «Солідарна Молодь» Дінари Габібуллаєвої під назвою «Європа для нас: освітні, політичні програми і стажування для молоді», адже процес євроінтеграції є глибоким процесом, що безумовно охоплює усі сфери нашого життя, і має на меті процес реформації України до стандартів ЄС.

У свою чергу голова ВГО «Громадська Ліга України – НАТО» Сергій Джерджа поділився своїми міркуваннями щодо євроатлантичної стратегії в Україні як моделі безпеки, що є важливим в контексті системного розгляду суттєвих чинників, що слугують правильній побудові зовнішньополітичної стратегії держави.

Про можливості в рамках партнерства, заходи й мобільність у сфері освіти, підготовки молоді і спорту у зв’язку з активним використанням Україною доступу до молодіжних програм ЄС, зокрема, до програми «Еразмус+» йшлося у промові менеджерів Національного Еразмус+ офісу в Україні Іванни Атаманчук та Вероніки Ткаченко.

Відповіді на запитання що таке міжнародна академічна мобільність та як користуватися програмами навчального обміну та які перспективи має цей напрям надала студентка ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Олена Шитлюк, а заключне слово про Європейський союз очима молоді у контексті його можливостей та перспектив випала нагода виголосити голові Ірпінської молодіжної громадської ради Олені Рожанській.

Проведення в Україні та, особливо, на теренах Київщини таких молодіжних форумів, як на мене, констатує те, що сьогодні наша молодь має як ніколи великі можливості для розвитку свого всебічного потенціалу, і тому повинна про них знати і активно їх реалізовувати. Нині ми неухильно маємо всією країною, поколінням всіх молодих українців, слідувати цьому вектору, і не словами а реальними справами доводити, що молодь – це рушій майбутнього. У своїй державній політиці українська влада, хто б в ній не знаходився в той чи інший момент, завжди повинна спиратись на думку молоді і враховувати її потреби та інтереси. Бо думка молоді навіть більше ніж просто важлива, вона – життєво необхідна для успішного існування нашої нації та такої ще молодої української держави. Хочеться вірити, що все лише починається.

Максим Левченко