Протягом п’яти днів учасники не лише слухали лекції провідних дослідників, а й працювали з історичними джерелами, відвідували археологічні пам’ятки та історичні локації, знайомилися з міською історією Вільнюса, Кернаве, Тракая та Медінинкая.

Перший день літньої школи розпочався у Вільнюському університеті. Після вступних слів модератора, ректора університету, доктор історичних наук, професора Віталія Коцура, представників Вільнюського університету та організаторів, учасники прослухали доповідь Олівера Шмітта «Чому історія Великого князівства Литви є важливою? Західноєвропейська перспектива».

Під час першого дня, окрему увагу, приділили темі приватних маєтків як своєрідної «держави в державі» та джерелам до вивчення етнічних і конфесійних спільнот Великого князівства Литовського. До обговорень долучилися науковці з України та Литви, зокрема Наталія Білоус, Олег Однороженко та Ігор Тесленко.

Однією з важливих частин програми стало неформальне спілкування учасників. Після навчальних занять українська, литовська та австрійська групи мали можливість поспілкуватися поза аудиторією та продовжити знайомство вже в неформальній атмосфері. Кожен австрійський студент розповів власну історію, що пов’язує його з країною, яку він представляв на проєкті. Литовська сторона також активно розповідала про Литву. Зокрема, учасники підготували тест, за кожну правильну відповідь у якому можна було отримати невеличкий смаколик.

Оскільки інтеграційний вечір відбувся 24 серпня, у День Незалежності України, українські студенти підготували відео, у якому розповіли історію нашої Незалежності. Протягом усього перегляду відео в бібліотеці, де відбувався неформальний вечір, панувала тиша. Після перегляду Вікторія Пивовар презентувала презентацію про український оберіг – мотанку, а Валерія Денисюк провела майстер-клас із плетіння мотанок.

Другий день школи учасники провели у Кернаве – одному з найважливіших історичних місць Литви. Тут говорили про формування політичної нації та особливості розвитку Великого князівства Литовського. Окремою темою стала історія українсько-литовських історичних студій в Україні та 35 років їхнього розвитку. Практичну частину дня продовжила сесія, присвячена археологічним джерелам з історії Великого князівства Литовського.

Третій день знову пройшов у Вільнюсі. Учасники працювали з темою джерел до вивчення конфесійного життя Великого князівства Литовського, після чого вирушили на археологічну екскурсію «Мультиетнічне місто Великого князівства. Приклад Вільнюса». Саме під час цієї частини програми молодь мала можливість побачити історію міста не лише через лекційний матеріал, а безпосередньо у міському просторі. Окремо говорили про Вільнюс як багатокультурне та багатоконфесійне місто, в якому протягом століть взаємодіяли різні спільноти.

Четвертий день літньої школи був присвячений Тракаю. Учасники вирушили до міста, де продовжили роботу з візуальними джерелами з історії Великого князівства Литовського. Після цього відбулася екскурсія до Тракайського замку та містом. Завершення дня стало своєрідним поєднанням історії та сучасної академічної співпраці – у Національному музеї «Палац Великих князів Литовських» відбулася презентація видань Едвардаса Гудавічюса та Рімвідаса Петраускаса в перекладі українською та англійською мовами.

П’ятий, заключний день школи учасники провели у Медінинкаї. Тут увагу зосередили на актових книгах і роботі канцелярії у Великому князівстві Литовському. Після лекційної частини відбулася екскурсія, а завершила програму спільна зустріч учасників та офіційне завершення літньої школи.

Одним із головних аспектів цьогорічної програми стало саме поєднання теоретичної та практичної роботи. Студенти протягом п’яти днів переходили від лекцій про політичну, конфесійну та соціальну історію Великого князівства Литовського до безпосереднього знайомства з археологічними, візуальними та писемними джерелами.

Здобувачка четвертого курсу Вікторія Пивовар розповідає:

«Поїздка до Литви стала для мене цінним досвідом, який поєднав навчання, практичну роботу, культурний обмін і можливість відкрити для себе багато нових знайомств. Особливо запам’яталися екскурсії, адже вони дали змогу ближче познайомитися з історією, культурою та архітектурою Литви й побачити місто з іншого боку. Сам Вільнюс справив дуже приємне враження, у якому поєднуються історична спадщина, сучасність і особливий ритм життя. Загалом ця поїздка подарувала мені не лише нові знання та навички, а й багато яскравих вражень, цікавих знайомств і спогадів, які ще довго залишатимуться зі мною»

Для українських учасників школа стала можливістю поглянути на історію України та Литви у ширшому європейському контексті, побачити місця, про які йдеться у наукових працях, та поспілкуватися з дослідниками й студентами з інших країн. Окрім навчальної програми, важливою складовою проєкту став міжкультурний діалог. Спільні лекції, дискусії, поїздки та неформальне спілкування створили простір, у якому студенти України та Литви могла не лише більше дізнатися про спільне минуле, а й налагодити особисті та професійні конта кти.

«Поїздка до Литви для мене стала справді особливим досвідом. За цей тиждень я не лише дізналася більше про історію та культуру Литви, а й побачила наскільки багато спільного мають наші країни. Особливо цінним було спілкування з литовськими та австрійськими студентами, нові знайомства й можливість обговорювати історію не лише на заняттях, а й у зовсім неформальній атмосфері. Вільнюс дуже сподобався своєю атмосферою, архітектурою та людьми, а сама поїздка залишила багато теплих спогадів і бажання ще раз повернутися до цієї країни», – говорить студентка спеціальності «Історія та громадянська освіта» Таміла Назаренко.

Цьогорічна літня школа вкотре показала, що спільна історія України та Литви є важливою основою для сучасного академічного діалогу. Вивчення Великого князівства Литовського дозволяє краще зрозуміти політичні, культурні, релігійні та суспільні процеси, які відбувалися на українських землях у XIV-XVI століттях.

«Дуже вдячна за можливість стати частиною цього проєкту та представляти Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Окрема подяка декану Вячеславу Редзюку та ректору Віталію Коцуру за підтримку, довіру та можливість отримати такий важливий міжнародний досвід. Для мене це була не просто поїздка, а тиждень нових знань, знайомств, емоцій і вражень, які точно залишаться зі мною надовго», – ділиться учасниця проєкту Вікторія Ляшенко.

П’ять днів навчання, археологічних екскурсій, роботи з джерелами та живого спілкування стали для учасників можливістю не просто вивчати історію, а буквально побачити її у просторі Вільнюса, Кернаве, Тракая та Медінинкая. Літня школа завершилася, однак започаткований нею діалог продовжується – через нові знайомства, наукові контакти, спільні дослідження та майбутні українсько-литовські освітні проєкти.

Запис Літня школа історії у Вільнюсі: українська та литовська молодь досліджувала спільну історичну спадщину спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

До складу делегації увійшли: провідний фахівець відділу міжнародних зв’язків Тетяна Лялька,  доцент кафедри філології, перекладу та методики навчання Юлія Молоткіна, викладач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Ірина Марущак, а також здобувачки освіти Вікторія Омельченко, Юлія Орел та Вікторія Пивовар.

У рамках проєкту учасники з України мали змогу працювати пліч-о-пліч із колегами з Німеччини, Франції, Угорщини, Палестини та Туреччини, обмінюватися досвідом, долучатися до семінарів, рольових ігор, дискусій і створювати практичні інструменти сталого розвитку агрокультури.

Однією з центральних тем програми стала продовольча безпека в умовах глобальних викликів, з акцентом на роль сільського господарства в забезпеченні сталого розвитку. Українська делегація представила тему агросектора, що зазнає негативного впливу війни, – зокрема мінуванням полів, руйнуванням інфраструктури, екоцидами та порушенням екосистем.

Юлія Молоткіна, доцент кафедри філології, перекладу та методики навчання:

«Я мала честь виступити в Анкарі з презентацією «Україна – житниця під вогнем. Боротьба України за продовольчу безпеку». Мені було важко говорити – голос тремтів, а на очі наверталися сльози. Та попри це я безмежно вдячна за можливість говорити правду на міжнародному рівні. Розповідати про українські чорноземи, хліб як святиню, про Голодомор – спробу знищити українське село. Я говорила про те, як росія цілеспрямовано б’є по нашому агросектору, мінує поля, спричиняє екоцид, підірвала Каховську ГЕС – і як це вплинуло не лише на Україну, а й на продовольчу безпеку світу. Закінчила свій виступ історією про пса Патрона – бо навіть маленький може зробити велике. Можливо, мій виступ не змінить світ, але якщо хоча б одна людина сьогодні щось зрозуміла – це вже не даремно».

Вікторія Омельченко, здобувачка факультету української та іноземної філології:

«Екологія – одна з глобальних проблем, які ми маємо обговорювати постійно. Я рада, що мала змогу дізнатися більше про агрокультуру інших країн, обмінятися культурним досвідом, знайти нових друзів і здобути корисні навички».

Окрему увагу приділили міжкультурному діалогу: учасники обмінювалися практиками, досвідом, перспективами розвитку агрокультури в різних країнах. Культурна частина програми включала екскурсії, знайомство з місцевими традиціями та заходи обміну, що сприяли порозумінню між учасниками з різних культур.

Юлія Орел, здобувачка факультету української та іноземної філології:

«Подорож була неймовірно цікавою та пізнавальною, вона подарувала мені не лише професійний досвід, а й незабутні враження. Щиро сподіваюся ще раз відвідати це місто та долучатися до подібних проєктів!»

Вікторія Пивовар, здобувачка освіти факультету гуманітарної освіти та соціальних технологій:

«Цей міжнародний обмін дав мені шанс познайомитися з людьми з усього світу, дізнатися більше про культуру й традиції інших національностей і розширити свої знання про агрокультуру»

Поїздка була успішно реалізована за підтримки ректора Віталія Коцура, проректора з міжнародних зв’язків і проєктної діяльності Оксани Ковтун та начальника відділу міжнародних зв’язків Валентини Крикун, які взяли на себе організаційний супровід та координацію участі команди університету.

Участь у цьому міжнародному проєкті стала для Університету Григорія Сковороди ще одним кроком у розвитку міжнародної співпраці, екологічної освіченості та міжкультурного діалогу. Українська команда не лише мала змогу донести свої виклики й здобутки на міжнародному рівні, а й отримала нові знання, знайомства та натхнення для подальших ініціатив.

Також, завдяки цій поїздці, університет упевнено закріплює свою позицію в міжнародній мережі Erasmus+, демонструючи здатність реалізовувати сміливі проєкти, спрямовані на сталий розвиток та соціальну відповідальність.

Запис Команда УГСП взяла участь у міжнародному проєкті програми Erasmus+ «If You Want To See A Miracle, Plant A Seed» у Туреччині: враження та результати спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.