Подія була приурочена до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та присвячена тяглості злочинної політики кремля – від Голодомору-геноциду 1932-1933 років до сучасної повномасштабної агресії проти України.

Презентований збірник матеріалів є унікальним науково-правовим інструментом. У виданні зібрано важливі виступи Президента України (2005-2010) Віктора Ющенка, відомих громадських діячів та представників української діаспори. Важливою складовою стали наукові статті провідних правників та істориків, які аргументовано спростовують російські міфи та пропагандистські наративи. Автори подають задокументовані факти геноцидів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти української нації та кримськотатарського народу, а також детально досліджують воєнні злочини, злочини проти людяності та акти геноциду, які російська окупаційна армія вчиняє в Україні з 2014 року. Окрему цінність для доказової бази становлять матеріали міжнародної комплексної судової історико-правової експертизи у кримінальному провадженні №22019000000000309 щодо виконавців геноциду українців 1932–1933 років.

Окремий розділ книги присвячено публікаціям провідних європейських медіа. У них порушуються питання протидії російській дезінформації, викриття правди про злочини проти української нації та висвітлюється діяльність проросійських мереж впливу, що діють під час російсько-української війни.

Урочистий захід відкрив директор Інституту журналістики Юрій Бондар. Він наголосив на важливості поширення знань про геноцидні практики Кремля у світі та поділився важливою новиною: у двадцятих числах травня 2026 року на території Інституту буде відкрито памʼятний знак на пошану журналістів, які розповідали світові про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні. Директор підкреслив, що журналіст не може бути байдужим до подій, які висвітлює, бо байдужість шкодить українській справі.

До фахового обговорення долучилося авторитетне коло спікерів. Своїми думками та експертними оцінками поділилися голова Кримськотатарського ресурсного центру і член Меджлісу кримськотатарського народу Ескандер Барієв; віцепрезидент Національної академії правових наук України та директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік Олександр Скрипнюк; завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, професор Володимир Сергійчук; ректор Київського університету права НАН України, професор Юрій Бошицький; докторка історичних наук, дослідниця геноцидів і професорка Університету штату Каліфорнія Вікторія Малько, а також голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Олеся Стасюк.

Надзвичайно емоційним був виступ відомого громадського діяча Павла Мовчана, який поділився страшними спогадами своєї родини про перенесені жахи радянського Голодомору-геноциду, коли заради виживання люди змушені були їсти отруєний горох, вапно та трухляву картоплю. Спираючись на цей досвід та аналізуючи нинішні події, він закликав повсюдно досліджувати злочини росіян та активно розповідати про них молоді. Привертали увагу і слова присутнього на події академіка НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Конгрес Української Інтелігенції» Георгія Філіпчука.

Виступаючи перед присутніми, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур високо оцінив презентоване видання та поділився досвідом співпраці сковородинівців із упорядниками книги, зокрема у проведенні спільних наукових заходів, конференцій та фахових дискусій.

«Мені надзвичайно почесно бути сьогодні гостем на цій події, яка об’єднала провідні інтелектуальні сили нашої країни та закордону. Англомовне видання «Kremlin’s Genocides» – це результат колосальної праці потужної команди. Те, що над цим проєктом спільно працювали академік Олександр Скрипнюк та Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, авторитетний суддя Богдан Футей, докторка історичних наук Олеся Стасюк як упорядник та професорка Вікторія Малько, свідчить про найвищий уровень наукової відповідальності та залізобетонну якість кожного наведеного факту.

Фундаментальна правова наука сьогодні презентується у стінах Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, і це прекрасний приклад того, як академічні знання отримують потужний медійний голос для всього світу.

Сьогодні, 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми особливо чітко усвідомлюємо надважливість цієї праці. Почерк Кремля не змінюється століттями – від Голодомору та депортацій до сьогоднішніх звірств у наших містах і селах. Проєкт «Kremlin’s Genocides» покликаний розбити викривлену оптику російських наративів на Заході. Це не просто книга – це готова правова зброя, покликана перетворити історичну правду на юридичний вирок міжнародних трибуналів».

Принагідно, Віталій Вікторович детально зупинився на проєктах, які успішно реалізуються в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. У межах міжнародної співпраці університет активно долучений до діяльності Обсерваторії з викладання історії при Раді Європи (Observatory on History Teaching in Europe при Council of Europe), що стала новим дієвим майданчиком для поширення знань про злочини Кремля. На рівні державницьких досліджень науковці закладу працюють над масштабним проєктом «Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик», де комплексно вивчаються як сучасні злочини рф, так і злодіяння періоду радянської доби та Російської імперії. Крім того, в університеті діють традиційні студії із систематичного проведення профільних історичних конференцій, присвячених проблемам Голодомору-геноциду 1932–1933 років, зокрема згадавши про проведення в закладі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Голодомор-геноцид українців 1932–1933 рр.: постгеноцидний синдром». Ректор наголосив, що ця тематика має виходити за межі суто академічних кіл та через медіа й освітні ініціативи максимально доноситися до молоді, формуючи в неї національну свідомість і розуміння ціни свободи.

Підсумовуючи науковий захід, учасники дійшли спільного висновку, що сучасна путінська росія повністю унаслідувала радянські практики урбіциду, екоциду та привласнення чужої історії. Однією з найнебезпечніших геноцидних практик сьогодення визнано викрадення та депортацію українських дітей. Історики провели трагічну паралель: якщо у 1932-1933 роках радянський режим морив дітей голодом (через що до 1940 року 40% українських дітей так і не змогли піти до першого класу), то у XXI столітті Кремль викрадає українських дітей для так званого «перевиховання». Це є прямим замахом на знищення української національної ідентичності, адже геноцид – це не лише фізичне вбивство, а й стирання національної свідомості та пам’яті.

Презентація збірника «Kremlin’s Genocides» вкотре довела, що українська наукова та освітня спільнота тримає міцний інтелектуальний та світоглядний тил, наближаючи справедливе покарання для агресора на міжнародному рівні. Переконані, що презентоване видання буде максимально корисним для політиків, дипломатів, науковців, правозахисників, журналістів та всіх, хто досліджує масштаби й наслідки геноцидної політики росії на міжнародному рівні.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та доцент Леся Коцур взяли участь у презентації англомовного збірника «Kremlin’s Genocides» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

На початку зібрання хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав своє життя у горнилі російсько-української війни – військових та мирних жертв найжахливішої сторінки новітнього етапу нашої національної історії. На прикрість, вже четвертий рік зібрання відбувається у часі повномасштабного вторгнення – війни росії проти України.

У цей день із 124 обраних постійних делегатів конференції у залі, на момент початку зібрання, зареєструвалося 115 осіб. Решта не змогла з’явитися на конференцію з поважних причин. Врешті присутня кількість становила кворум і дала підстави вважати роботу зібрання легітимною. Голова профспілкового комітету університету Сергій Закопайло довів до відома присутніх те, що у зв’язку зі змінами у складі науково-педагогічних працівників, на зборах структурних підрозділів університету були внесені зміни щодо складу делегатів конференції трудового колективу. Обрані делегати присутні на конференції. Сергій Анатолійович запропонував затвердити постійно діючий склад делегатів у кількості 124 особи. Рішення було підтримано більшістю голосів делегатів.

У зв’язку зі змінами у складі президії конференції трудового колективу, було запропоновано вивести зі складу президії Вячеслава Різника та ввести до складу президії Володимира Носаченка. Відтак, у 2025 році до президії увійшли: ректор Віталій Коцур,  голова профспілкового комітету Сергій Закопайло, проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко, керівник навчального відділу Анатолій Брехунець (він був головуючим зібрання), керівниця відділу документообігу та діловодства Ірина Гагаріна.

Одноголосно підтримали й запропоновані порядок денний та регламент зібрання, після чого обрали лічильну (у складі завідувачки кафедри екології, географії і методики навчання Людмили Воловик, заступника декана ФФЕПО Євгенія Костика і представницю студентського самоврядування Катерини Тригубчук – прим.авт.) і редакційну (у складі керівниці відділу кадрів Людмили Погребної, заступниці декана ФГОСТ Людмили Ісак та завідувачки кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Юлії Бродюк – прим.авт.) комісії.

Учетверте на посаді ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур прозвітував, незмінно поділивши свій виступ на дві частини – відеопрезентацію та деталізовану промову.

Загалом було відмічено, що у 2025 році в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі тривала модернізація освітнього середовища, матеріально-технічної інфраструктури та впровадження сучасних цифрових і штучно-інтелектуальних технологій.  Зупинимося на найголовніших тезах:

Контингент здобувачів вищої освіти. Станом на 1 грудня 2025 року в університеті навчаються 5928 здобувачів, з них 5687 студентів, 226 аспірантів і 15 докторантів. За державним замовленням навчається 1934 особи, за кошти фізичних та юридичних осіб – 3994, тобто співвідношення державної та контрактної форм становить 32,6% до 67,4%. За словами ректора, це важливо не лише як статистика, а як показник фінансової й організаційної реальності альма-матер: істотна частка доходів університету пов’язана зі спеціальним фондом, а отже – із якістю набору, утриманням студентів і репутацією університету.

Кадровий потенціал. Освітній процес в УГСП забезпечують 332 науково-педагогічних працівників, із яких 313 – штатні. 256 особи мають наукові ступені та вчені звання, серед них 63 доктори наук, професори, та 193 кандидат наук, доцент. Ці цифри означають, що університет входить у 2026 рік із достатньою кадровою спроможністю підтримувати академічну якість, розвивати наукову діяльність і посилювати міжнародну складову.

Система забезпечення якості. У 2025 році університет реалізує 38 бакалаврських спеціальностей, 34 магістерські програми та 12 освітньо-наукових програм підготовки доктора філософії. Значна частина цих програм уже акредитована, і це – важливий результат системної роботи. Але одночасно це й чіткий сигнал: у 2026 році маємо завершити підготовку та проходження акредитацій там, де вони ще тривають, і перейти до наступного рівня – підготовки нормативної та організаційної бази для інституційної акредитації.

Рейтингування. У академічному рейтингу «Топ-200 Україна 2025» за участі міжнародної групи експертів серед 200 кращих університетів України наш ЗВО посів 135 місце. У рейтингу Scopus університет займає 133 місце серед українських ЗВО. Серед 55 кращих українських ЗВО у щорічному глобальному рейтингу закладів вищої освіти «University Impact Rankings 2025».

Результати вступної кампанії та перспективи формування контингенту студентів. За наказами про зарахування у 2025 році на навчання зараховано 1941 особу: на бакалаврат – 1001 особа, на магістратуру – 922 особи, на рівень доктора філософії – 18 осіб. Ці дані підтверджують: конкуренція за абітурієнта посилюється, а вибір вступників стає більш прагматичним і чутливим до якості, вартості, безпеки, сервісів та перспектив працевлаштування.

Забезпечення освітнього процесу: УГСП у 2025 році – це 8 факультетів, 31 кафедра, близько 80 різноманітних освітніх програм, зокрема 38 бакалаврських, 28 магістерських та 12 освітньо-наукових. Освітній процес забезпечують 332 науково-педагогічні працівники, серед яких 313 (94,3%) – штатні працівники.

Аспірантура та докторантура: Підготовка здобувачів вищої освіти за третім рівнем здійснюється за освітньо-науковими програмами 5 галузей Переліку 2015 року і 4 галузей Переліку 2024 року та 12 спеціальностями, з яких шість акредитовані НАЗЯВО.  У 2025 р. аспірантами університету захищено 23 дисертації на здобуття ступеня PhD, з них 6 – НПП університету. У звітному році створено 24 разові спеціалізовані вчені ради.

Держбюджетні проєкти та госпрозрахункові послуги. У 2025 році до НДДКР (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), що фінансувалися МОН, включено дослідження молодих учених «Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик» (керівник Л. М. Коцур). Також виконано 2 госпрозрахункові дослідження з біоіндикації ґрунтів та впливу кліматичних змін на агроекосистеми ПП «Соснова» (керівник О. Дзюбенко).

Наукові публікації. Відзначено стабільне зростання кількості праць, які опубліковані науково-педагогічними працівниками в журналах, що індексуються в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science. У 2025 р. опубліковано 46 статей.

Бібліотека. У 2025 році електронний архів продовжував активно поповнюватися науковими документами. Станом на 01.12.2025 р. кількість публікацій становить 7 407 одиниць наукових і навчально-методичних документів.

Міжнародна діяльність. У міжнародній та проєктній діяльності ключовими стали участь ЗВО в Erasmus+ проєктах із модернізації педагогічної освіти та сталого розвитку, травмоорієнтованої підготовки педагогів і психосоціальної стійкості, розвитку цифрової педагогіки та ШІ (MOTIVET4UA), а також завершення проєкту Жан Моне EUsds:pUA. Важливим напрямом стало партнерство з Liverpool Hope University (Twinning) і реалізація молодіжних обмінів та літніх шкіл у межах Erasmus+.

Інфраструктура. УГСП поліпшує свою навчальну базу. Розбудовуються укриття для забезпечення безперебійного навчального процесу в умовах війни, нові аудиторії для покращення умов для освітнього та наукового зростання наших здобувачів та придбанням сучасних ноутбуків для цифрового модуля навчання.

«Підсумовуючи, хочу підкреслити головне. 2025 рік підтвердив спроможність університету працювати системно: ми зберегли контингент і кадровий потенціал, забезпечили фінансову дисципліну, інвестували кошти спеціального фонду в розвиток матеріальної бази та посилили міжнародну активність. У 2026 році наш фокус має бути максимально практичним: якість освіти, контингент, фінансова стійкість, міжнародність і репутація, підкріплені вимірюваними показниками, зрозумілими процедурами та персональною відповідальністю. Дякую всім працівникам університету, студентам і партнерам за спільну роботу у 2025 році. Прошу підтримати визначені пріоритети та завдання на 2026 рік як наш спільний план дій», – серед іншого додав ректор Віталій Коцур у ході свого безпосереднього виступу. Згодом повну версію звіту можна буде переглянути на інформаційних ресурсах університету.

За згодою трудового колективу, у ході конференції й майже перед початком загального обговорення, делегати заслухали й звіт голови профспілкового комітету університету Сергія Закопайла за 2025 рік. Спершу він зазначив, що наразі на обліку в профспілковій організації стоїть 2055 членів, і наголосив, що головним завданням комітету є правовий і соціальний захист членів профспілки відповідно до чинного законодавства України, Статуту профспілки працівників освіти і науки та Статуту університету. За словами Сергія Анатолійовича, особлива увага приділяється виконанню колективного договору, який є основним документом захисту трудових і соціальних прав колективу.

Надалі голова профспілкового комітету зупинився на фінансовому звіті, перевіреному та затвердженому ревізійною комісією членів трудового колективу, та зачитав витяг з акту ревізії надходження, обліку та використання коштів профспілковим комітетом:

Фізкультурно-спортивна робота: проведення 26 загальноуніверситетських змагань, де використовувалися кошти на організацію, проведення змагань та нагородження переможців; допомога у поїздках на спортивні змагання; допомога в реконструкції стадіону; допомога в ремонті спортивних залів.

Культурно-масова робота: поїздка колективу бібліотеки; поїздка викладачів і студентів факультету фізичного виховання до басейну міста Бориспіль; участь в організації та проведенні Дня відкритих дверей; відвідування поранених учасників бойових дій у госпіталі; допомога «Червоному хресту»; квіткові подарунки ювілярам; участь у покладанні квітів до меморіалів міста; участь у підготовці свят Дня знань, Міжнародного жіночого дня, Дня козацтва, Дня студента, Дня працівників освіти, свята Нового року для дітей працівників (включаючи новорічні подарунки дітям); допомога у відзначенні професійних свят; допомога у організації двох освітніх виставок у місті Київ.

Оздоровча робота: надано матеріальну допомогу 180 членам профспілки; допомога на лікування у стаціонарному відділенні лікарень та допомога на операції; допомога на поховання; допомога з народження дитини; надавалася допомога внутрішньо переміщеним особам із зони військових конфліктів із числа студентів та викладачів.

Ще голова профспілки детально зупинився на оновленому Положенні про порядок та умови здійснення профспілкових виплат (затвердженому протоколом №1 від 31 січня 2025 року та уточненому протоколом №9 від 29 вересня 2025 року), яке визначає чіткі підстави та розміри допомоги, зокрема при реєстрації шлюбу, народженні дитини, похованні, лікуванні (включаючи онкологічні захворювання), скрутному матеріальному становищі студентів та підтримці сімей загиблих військовослужбовців.

«Профком намагається брати активну участь у житті університету і колективу, який не стоїть на місці і рухається. Хочеться зазначити, що члени профспілкового комітету з перших днів війни вступили до територіальної оборони міста та району, де продовжують нести службу донині поєднуючи громадянські, службові, виробничі обов’язки. Військовий стан обмежив культурно-масові та спортивні заходи, які проходили в університеті на які виділялися наші кошти. Але у цей нелегкий для кожного з нас час збільшилася кількість наших колег, які потребують підтримки і допомоги. Тому прошу керівників структурних підрозділів, які краще знають своїх працівників і ситуації в їхніх родинах та їхні потреби – інформувати профспілковий комітет, якщо є необхідність допомоги. Профспілковий комітет розглядає всі звернення від членів профспілки. Іноді члени профспілки запрошуються на засідання комітету профспілки для більш детального ознайомлення з проблемою», – додав голова профспілкового комітету університету та наголосив на тому, що допомога у проведенні загальноуніверситетських заходів проводиться профспілковим комітетом лише з тих фінансових залишків, які залишилися після того, як проведені всі профспілкові виплати, матеріальні допомоги членам профспілки, які цього потребують. Разом з тим, Сергій Анатолійович зауважив, що жодне звернення до профспілкового комітету не залишається поза увагою і вирішується у законному порядку, або консультативно, або практично.

«Маю прохання до членів профспілки – звертайтеся, пишіть заяви і якщо є питання, які потрібно буде вирішувати, інформуйте заздалегідь. Всі питання, звернення, заяви розглядаються і вирішуються колегіально на засіданні профспілкового комітету. Ні голова профспілкового комітету, ні жоден член профспілкового комітету не може самостійно прийняти рішення. Принагідно хочеться подякувати членам профспілкового комітету, яких ви делегували для допомоги у вирішенні наших спільних справ. Це ті люди, які працюють на громадських засадах, для всіх нас витрачають свій час, живуть проблемами колективу. Це люди, яких ви обрали, яким ви довіряєте, які є авторитетами і користуються повагою у колективі. Хочу від себе і від вашого імені подякувати цим людям. На закінчення хочу висловити подяку адміністрації, в особі ректора, всім членам профкому, всім вам за розуміння того, що лише разом, у взаємодії та взаємодопомозі, ми зможемо жити та працювати у цей нелегкий час, за допомогу, яку ми надавали один одному, і побажати Вам успіхів в подальшому житті і роботі. Перемог, миру, здоров’я, достатку», – підсумував свій виступ Сергій Закопайло.

Надалі делегати конференції заслухали доповідь ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура, який презентував Концепцію та Стратегію розвитку закладу. Документ визначає стратегічну рамку для подолання сучасних викликів – повномасштабної війни, демографічного спаду, конкуренції за абітурієнтів, цифровізації та змін на ринку праці. За словами Віталія Вікторовича, ця концепція не є переліком окремих ініціатив чи планом ремонтів, а системним баченням університету як сильної інституції: з високою якістю освіти, результативною наукою, міжнародною інтеграцією, фінансовою стійкістю, цифровою зрілістю, безбар’єрністю та соціальною відповідальністю.

Ключова ідея напрацювання – створення конкурентного, авторитетного та надійного університету, достойного місця для навчання й роботи. Для цього Концепція базується на восьми системних «опорах»:

• Якість освіти: перехід до сталої системи внутрішнього забезпечення якості з регулярним моніторингом, самооцінюванням, управлінськими рішеннями на основі даних та незалежною експертизою. Акцент — на студентському досвіді та відповідності потребам суспільства.
• Контингент і студентський досвід: комплексна боротьба за студента через якісний зміст програм, гнучкі траєкторії, менторство, зниження відсіву, комфорт кампусу та сучасну профорієнтацію (відкриті події, амбасадори, виїзні формати).
• Наука й інновації: розвиток наукових шкіл, підтримка молодих учених, інтеграція досліджень в освіту, міждисциплінарність та інноваційна інфраструктура.
• Інтернаціоналізація: системні партнерства, спільні програми, англомовні модулі, очна, змішана та віртуальна мобільність для видимості та конкурентності на міжнародній арені.
• Цифрова трансформація: створення єдиного цифрового середовища для освіти, науки, управління та аналітики, що підвищить ефективність і якість сервісів.
• Інклюзія та безбар’єрність: універсальний дизайн навчання, підготовка персоналу, фізична та цифрова доступність як стандарт зрілості закладу, особливо в умовах війни.
• Кампус, безпека, енергоефективність: укриття, модернізація корпусів і гуртожитків, здоров’язбереження, спорт, зелені зони та енергоефективні рішення (пріоритети для грантів і меценатів).
• Фінансова стійкість: зростання власних доходів, стратегічне планування, оптимізація витрат, грантова активність, ендавмент і фандрайзинг для інвестицій у людей та інфраструктуру.

Окремо ректором було підкреслено суспільну місію альма-матер: підтримка ветеранів, психосоціальна допомога, культура пам’яті та громадянська стійкість. Також реалізація передбачає управління на основі даних, проєктний підхід, дорожні карти, моніторинг і щорічне звітування.

«Дякую кожному з вас за роботу в складний час і за готовність тримати університет сильним. Концепція та Стратегія розвитку – це наш спільний намір і спільна відповідальність. Якщо ми будемо діяти узгоджено, університет не просто витримає виклики, а стане ще більш конкурентним, людяним і впливовим для країни та громади», – акцентував наостанок ректор Віталій Коцур.

У обговореннях питань порядку денного брали участь завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Юрій Шапран, декан факультету української та іноземної філології Оксана Тютюнник, декан факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Віктор Куйбіда, декан факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Наталія Ігнатенко, завідувач відділу аспірантури та докторантури Володимир Сіропол,  керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування Ольга Костюкевич й голова студентської ради університету Петро Жила.

Усі вони ділилися спостереженнями, досвідом та здобутками своїх підрозділів за 2025 рік, схвально відгукувалися про діяльність ректора, адміністрації та профспілкового комітету, дякуючи за підтримку, створення умов для розвитку, міжнародної співпраці, наукової роботи та патріотичного виховання. Роботу керівництва визнали ефективною, стратегічно правильною та прогресивною в непростих умовах. Водночас окремі промовці звертали увагу на певні проблемні моменти – навантаження на викладачів, матеріально-технічну базу факультетів, а також необхідність посилення профорієнтації та якості освітнього процесу, які планується виправити в робочому порядку найближчим часом.

Більшістю голосів делегатів конференції трудового колективу роботу ректора та профспілкового комітету визнано «задовільною», а концепцію розвитку університету на наступні роки – підтримано. Редакційний комітет зібрання в особі керівниці відділу кадрів університету Людмили Погребної зачитала проєкт рішення конференції трудового колективу.

Переконані, що завдяки спільним зусиллям ми досягнемо вагомих результатів у розвитку Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Наше прагнення – сформувати навчальне середовище, в якому кожен студент і викладач зможе повністю розкрити свій потенціал та реалізуватися як висококласний фахівець. Активна співпраця з науковими інституціями та бізнес-партнерами дозволить готувати спеціалістів, що відповідають найвищим міжнародним стандартам. Ми ставимо за мету перетворити УГСП на потужний центр інновацій та лідера в галузі освіти.

Запис Конференція трудового колективу УГСП у 2025 році: звіт ректора і очільника профкому та важливі стратегічні рішення спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.