Видається, що для кожного із нас карантин, окрім великої кількості вільного часу з її необмеженими можливостями для саморозвитку, приніс і частку депресивного настрою. І це взагалі то природньо, – ми починаємо цінувати прості речі, які раніше навіть не помічали. Тож в такий нелегкий час Відділ освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» підготував для Вас бомбезний сюрприз – інтерв’ю із відомим футболістом, правим вінгером київського «Динамо» та національної збірної України, випускником сковородинівського університету Віктором Циганковим.

Якщо погортати сторінки життєпису нашої альма-матері, пов’язані з футболом, то 17 грудня 2019 року до них було додано чи не найкращий фрагмент у вигляді зустрічі із зірковою людиною. А як інакше, якщо до рідного університету для захисту дипломної роботи та здачі державних іспитів завітала легенда українського футболу і наш магістрант Віктор Циганков. Коли до іспитів лишалися лічені години, Віктор люб’язно погодився зустрітися з медійною командою нашого університету та дати ексклюзивне інтерв’ю, що супроводжувалося щедрою порцією світлин та автографів.

Ми довго тримали інтригу і не опубліковували цю розмову, адже такі гості в нас бувають не часто. Але ось настав той момент, коли практично всі сковородинівці вимушені знаходитися вдома сумують за університетом з його бурхливим громадським життям та заходами, які в ньому регулярно відбуваються. Впевнені, що саме такої публікації вам зараз дійсно не вистачає, тож пропонуємо вам почитати, про що цікаве нам розповів Віктор.

– Вікторе, для початку нам хотілося б дізнатися про твої останні перемоги та досягнення.

– Останнім часом наші перемоги чергувалися з нічиєю та поразками. Це був не найкращий період для мене. Найбільше закарбувалося в пам’яті те, що «Динамо» Київ не вийшло з групи Ліги Європи. Тому нам варто багато працювати в майбутніх матчах. Сподіваюсь, що вже з наступного сезону, якщо брати єврокубки, то у нас вийде грати і у Лізі чемпіонів. Головне – за ці півроку гарно підготуватися, згуртуватися з командою і здобувати ті перемоги, які дозволять нам грати на таких турнірах.

– Чому ти обрав своєю професією саме футбол?

– Мій тато – в минулому футболіст, тому я вважаю, що вибір був очевидним. З дитинства моя перша іграшка – футбольний м’яч, тому все життя я бачив себе футболістом і йшов до цього. Я вдячний Богу, що в мене все так склалось і що я займаюсь своєю улюбленою справою.

– Окрім футболу маєш якісь хобі, цікаві захоплення?

– Якщо обирати серед видів спорту, то мені подобається великий теніс, баскетбол. А якщо брати повсякдення, то люблю музику, ходити в кіно, проводити час з сім’єю. Я маю багато хобі, але головне – це, звичайно, футбол, на нього я витрачаю найбільше часу.

– Чи є у тебе футбольні перемоги, якими ти найбільше пишаєшся?

– Поки що таких гучних перемог не було, лише один трофей з «Динамо» Київ. Я сподіваюсь, що всі мої найбільші перемоги ще попереду.

– Можливо, є щось, що тебе надихає на ці перемоги?

– Мене завжди мотивувала любов до роботи. Це змушує мене з кожним днем ставати кращим, ходити на тренування, вдосконалюватися і пізнавати щось нове для себе. Безперечно, хочеться рости у цій сфері, переходити на новий рівень, грати краще. Я працюю над цим і сподіваюсь, що у мене все вийде.

– Розкажи про те, як спорт і, зокрема, футбол впливає на характер і виховання.

– Безумовно, він загартовує, в першу чергу. Футбол – це ж бажання перемогти. Воля до перемоги, прояв характеру і лідерських якостей – це все допомагає людині у повсякденному житті досягати якихось своїх цілей.

– Можеш щось порадити хлопцям і дівчатам, які тільки визначаються, яким видом спорту займатись, чи то починають свою футбольну кар’єру?

– Найголовніше, на мою думку, це любити свою справу, те, чим ти займаєшся. Я впевнений, що якщо ти це дійсно любиш і робиш все для того, аби досягнути якихось результатів у цьому виді спорту, то успіх гарантовано! Просто треба обирати серцем і максимально працювати.

– Кого ти вважаєш своїм наставником, кому найбільше вдячний за все те, чого досягнув?

– Звичайно, найбільше я вдячний своїй сім’ї і батьку, який все життя мені допомагав, вів мене до цього. Якби не він, моя доля, можливо, склалась би зовсім по-інакшому.

– Кому першому телефонуєш, аби повідомити про якусь чергову перемогу?

– Найчастіше телефоную рідним. Як після перемог, так і після поразок, це люди, які завжди підтримають і підберуть потрібні на дану мить слова.

– Ми всі знаємо, що спорт – це великі навантаження як фізичні, так і емоційні. Знаючи про усі складнощі, через які ти пройшов, бажав би своїм дітям такої долі?

– Чому б ні? Я впевнений, що футбол – чудовий інструмент для розвитку дітей, їх бажання кудись подіти свою енергію, адже в дитинстві тієї енергії забагато. Головне те, що вони самі оберуть для себе. Я, в свій час, ходив ще й на плавання і в якийсь момент повинен був обрати, чого ж я хочу більше. Я обрав футбол. Кожен повинен мати свій вибір.

– Кого вважаєш своїм кумиром в спорті?

– Якщо брати зарубіжних футболістів, то я завжди захоплювався кар’єрою Кріштіану Роналду, його роботою над собою. У першу чергу йдеться не про те, що він один із кращих футболістів в історії, а тим, що він більше за всіх хотів і більше за всіх працював – так завжди говорили його партнери. А якщо говорити про українських футболістів, то це, звичайно, Андрій Шевченко.

– Тебе уже знає достатньо велика кількість людей, у тебе багато шанувальників, ти береш участь у різних рекламних кампаніях. Чи маєш ти, можливо, якийсь свій власний слоган, який пропагуєш серед людей?

– Якогось певного слогану, в принципі, нема. Мрійте і працюйте, адже мрії здійснюються тільки тоді, коли ви робите все можливе для того, аби вони втілилися в життя. Головне – працюйте над собою і вірте в себе.

– З твоїх різноманітних цитат та інтерв’ю зрозуміло, що з фразою «Головне не перемога, а участь» ти не погоджуєшся?

– Звісно, ні.

– Звідки ж така цілеспрямованість?

– Знову ж таки, якщо хочеш досягати якихось цілей, то ти повинен виходити на футбольне поле і грати тільки на перемогу, робити все для перемоги. Тому що в футболі головне – це результат і всі пам’ятають тільки результат. Бажання перемогти і бути кращим завжди є і це один із найголовніших принципів в футболі.

– Які плани на найближче майбутнє? Чи входить в них бути тренером?

– Поки що я над цим не задумуюсь, все-таки я ще доволі молодий футболіст. Все ще попереду, думаю сконцентруватися поки що на кар’єрі футболіста, а там буде видно.

Про інтерв’ю з Віктором дізнався і його маленький фанат, син кандидата педагогічних наук, методиста І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Алевтини Опольської, Дмитро Шейко. Коли Діма та його мама почули про те, що зірковий випускник приїздить до альма-матер, вони звернулися до Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності з проханням, аби кумир хлопчика підписав для нього сувеніри та відповів на декілька запитань, які Дмитро заздалегідь підготував. Віктор із великим задоволенням залишив автограф для свого вболівальника та поділився тим, що так цікавило юного репортера:

– Як ви гадаєте, у збірної України на Євро-2020 група прохідна в плей-офф чи будуть проблеми?

– Сподіваюсь, проблем не буде, тому що все-таки це такий турнір, де, мені здається, немає слабких команд. Якщо команди туди проходять, значить вони відповідають рівню чемпіонату Європи і я сподіваюсь, що наша збірна все ж зможе вийти з такої групи.

– Багато хто говорить, що ви повинні перейти в якийсь європейський футбольний клуб, наприклад, «Ліверпуль» чи «Реал Мадрид». На вашу думку, це реально, чи ще треба почекати?

– Я думаю, що все можливо. Головне – наше ставлення до роботи, любов до роботи і я впевнений, що якщо працювати, то можна досягнути найбільших висот у футболі.

Так здійснилась, напередодні дня Святого Миколая, одна маленька мрія Дмитра. Сподіваємось колись побачити хлопчика у складі одного з найвідоміших футбольних клубів. І, можливо, сьогодні він просить автограф у свого кумира, а в майбутньому стане його гідною заміною.

Ми безмежно вдячні Віктору Циганкову за таку щиру розмову і такі мудрі настанови для молоді, адже, і справді, якщо йти до своєї мрії, не дивлячись ні на що, то можна досягти всього, чого прагнеш. Головне – вірити в себе і ніколи, ні при яких обставинах не опускати руки!

Б’ємося об заклад, що в тридцятитрьохлітній історії альма-матер ще не було жодного проєкту, який анонсувавшись менш ніж за тиждень та ще й в період сесії, здачі річних звітів й проведення акредитацій набрав такого розголосу та настільки вразив своїм масштабом, грандіозністю, неймовірною емоційністю та щедрістю сюрпризів. Певне, йдучи увечері 5 грудня 2019 року до розважального клубу «Адреналін» на перше в історії університету танцювальне шоу «SKOVORODANCE 2019» кілька сотень глядачів, яким врешті поталанило побачити все це на власні очі, сподівалися на щось неймовірне, але ніхто не очікував що це буде аж ТАК!

Протягом кількох останніх тижнів осені шість пар впізнаваних викладачів та студентів факультетів нашого університету таємно і наполегливо готувалися, вигадували неймовірні образи та під пильним наглядом хореографа Бориса Шевчука працювали над тим, аби цього вечора зійтися у грандіозному герці за право стати кращими серед кращих та написати нову, танцювальну історію Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

І ось один із найкращих та найтанцювальніших днів у році настав – більш ніж за годину до початку дійства у клуб масово почали сходитися численні наукового-педагогічні працівники, співробітники, студенти, активні містяни. Констатуємо, що прогнозовано їх було справді багато і в один момент організаторам навіть почало здаватися, що клуб не вмістить такої кількості охочих на власні очі побачити дійство. Попри відвертий скепсис декого з гостей з приводу браку сидячих місць, все ж слід констатувати, що, на прикрість, наше місто та університет поки не має більш вдалої локації, де б можна було провести танцювальне шоу, забезпечивши при цьому рівномірний та широкоградусний огляд усього дійства й комфорт відвідувачів яким би, при бажанні, не довелося кілька годин поспіль просидіти в одному положенні. До слова, вхід до клубу протягом вечора для студентів і аспірантів (за пред’явленням студентського чи читацького квитка), викладачів та співробітників університету (за пред’явленням запрошення) був вільний, а для решти випадків і гостей – 50 гривень.

Попри подібну щедрість, як для заходу такого масштабу та рівня підготовки, організатори зазделегідь анонсували, що втілюють цей захід ще й з благодійною метою – віддячити за безкоштовний вхід можна було пожертвою до спеціальної скриньки, кошти з якої були спрямовані на реабілітацію студента педагогічного факультету Вадима Скробача, студентки фінансово-гуманітарного факультету Вікторії Гузовської та лікування студента філологічного факультету Олександра Магдича. Забігаючи наперед, зазначимо, що протягом вечора до цієї скриньки було зібрано майже 4000 гривень, які вже наступного дня були рівномірно розподілені між потребуючими та передані представникам факультетів для подальшого перерахунку нашим студентам.

І ось інтро сповістило про довгоочікуваний початок вечора, а на сцену для виконання спільного танцю вийшли найкращі, найвідважніші та найдивовижніші люди цього вечора, цього року, цього університету – викладачі та студенти альма-матер, які першими зважилися на подібний експеримент та виявили бажання відстояти свої факультети в рамках цієї сміливої й творчої авантюри: допитливий і веселий викладач Юрій Козубенко та граційна студентка Людмила Голуб з природничо-технологічного факультету; пара істориків – викладачка Анастасія Ставицька та юний студент Вадим Осадчук з соціоісторичного факультету; одна з найулюбленіших викладачок міжфаку Катерина Варивода та студент факультету фізичного виховання, що полонив не одне дівоче серце Вадим Бовшик; вишуканий і неповторний викладач з ароматом французького парфуму Микола Шабінський та витончена Катерина Харченко з філологічного факультету; інтелігентна й запальна Леся Тірбах та харизматичний і рішучий студент фінансово-гуманітарного факультету Артем Усенко, а також анонсована раніше пара «сюрприз» від педагогічного факультету, якою у висновку вечора виявилися викладач, художник та музикант Роман Мотузок та студентка, художниця й просто красуня Вікторія Марченко з педагогічного факультету. У ці миті глядачам справді можна було позаздрити, адже попереду на них чекало кілька годин непередбачуваних перевтілень та постановок від учасників, які, у цей же час, ледь стримуючи своє хвилювання та приховуючи свої образи за класичними білими футболками та синіми джинсами стояли на паркеті у бойовій готовності, готуючись показати максимум танцювальної техніки та яскравого шоу.

Увесь вечір на паркеті за перебігом подій слідкував та вів програму доволі неочікуваний та напрочуд харизматичний дует ведучих у складі легендарного та імпозантного Олександра Молоткіна і милої й перспективної студентки Яни Проворової. Поки учасники готувалися до танцю вони коротко розповіли глядацтву про історію народження проєкту та представили членів поважної журівської колегії, яким у цей вечір було доручено належно оцінити танцювальний хист та загальну концепцію кожного з шести номерів. Склад журівської колегії тривалий час тримався в секреті, та врешті набув наступного вигляду: кандидат психологічних наук, професор, завідувачка кафедри психології університету, яка до того ж ще й неймовірно гарно танцює Галина Хомич; креатор, енерджайзер та голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених, керівник Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету, аспірантка та помічниця ректора Оксана Луцик. Зазначимо, що цього вечора до суддівської колегії мали долучитися доктор історичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, ректор університету Віктор Коцур та всесвітньовідомий та легендарний український танцівник та хореограф, народний артист України, прославлений танцюрист Державного ансамблю танцю УРСР під керівництвом Павла Вірського, багаторазовий лауреат міжнародних конкурсів, головний танцмейстер Віденських балів України, незмінний член журі телепроекту «Танці з зірками», творець і художній керівник «Школи танцю Чапкіса» Григорій Чапкіс, проте в останній момент у обох з’явилися обставини, які, на прикрість, унеможливили їхню присутність та суддівство на заході. І якщо Віктора Петровича з легкістю зміг замінити його син, викладач університету, політолог та науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Віталій Коцур, то над кандидатурою яка б належно замінила Григорія Миколайовича довелося думати аж надто раптово та зважено. Врешті, було вирішено запросити в журі не меншого ніж Чапкіс вершителя доль (особливо у період здачі сесії) старшого викладача, провідного фахівця відділу інформаційних технологій та моніторингу якості освіти Ярослава Щоголєва. Час та події довели, що сукупний вибір журівської колегії, з огляду на ситуацію, був більш ніж вдалим та виправданим.

Коли інтрига, здавалося б, досягла свого максимуму на паркет вийшла перша пара учасників шоу, яка представляла велику родину істориків, політологів, педагогів, дошкільнят та психологів соціоісторичного факультету – викладачка Анастасія Ставицька та першокурсник Вадим Осадчук. Завдяки ним гості вечора з легкістю перенеслися у атмосферу казкового балу, де принц (Вадим) серед півдесятка красунь обирає для танцю свою Попелюшку (Анастасія). Слід відзначити, що класичний вальс у їх виконанні одразу ж задав танцювальному вечору відповідного градусу, який, після перших коментарів журі, продовжила збільшувати наступна пара учасників – вишуканий і неповторний дует викладача філологічного факультету Миколи Шабінського та витонченої студентки яка любить і вміє танцювати Катерини Харченко. Певно, це був саме той випадок, коли постановка прийшлася до смаку глядачам з перших секунд – варто було лише Миколі Євгеновичу увійти до залу в образі мачо як зал буквально вибухнув оваціями. Сюжет відповідав атмосфері – нічний бар, дорогий алкоголь, пристрасне танго і неймовірні рухи та карколомні підтримки.

Слід зазначити, що перед кожним із танців на спеціально встановленому екрані транслювалися зазделегідь підготовані відеощоденники, у яких учасники поділилися історією становлення своєї пари, секретами підготовки. Ролики були сповнені вдалих дотепів, відвертості та стали справжнім сюрпризом для кожної з пар, адже творці поспілкувалися з найдорожчими для учасників людьми – їх колегами, друзями та рідними людьми. А чого були варті лише самі коментарі хореографа проєкту Бориса Шевчука, який відверто, влучно та щиро розповідав про свої враження та досвід роботи з кожною з пар. За загальним враженням намагання медійної команди проєкту були не марними!

Наступний блок виступів пройшов не лише в атмосфері запеклої боротьби між природничо-технологічним факультетом та факультетом фізичного виховання а й у дусі здорової внутрішньоколективної конкуренції, адже обидвоє учасників-викладачів (Юрій Козубенко та Катерина Варивода – прим.авт.) є вихідцями з однієї кафедри – медико-біологічних дисциплін і валеології. Обираючи навіть між ними було б справді важко віддати комусь одноосібну перевагу, адже номер представників природничо-технологічного, а саме веселого викладача Юрія Козубенка та граційної студентки Людмили Голуб був сповнений правдивої української містики, масштабності, несподіваних образів та танцювальної містерії. Натомість, контемп у виконанні пари факультету фізичного виховання – чуттєвої викладачки Катерини Вариводи та підкорювача дівочих сердець, студента-красеня Вадима Бовшика вразив глибиною своєї внутрішньої історії, палітрою сокровенних почуттів, широтою захоплюючих і, в чомусь, достатньо несподіваних рухів.

Ми до останнього тримали цей анонс у таємниці, хоч вже більше ніж місяць активно готувалися до нього. А втім сарафанне радіо вже робить йому чи не саму кращу промоцію. Отже, пані та панове, ми набрали в груди як найурочистішого тону й сердечно запрошуємо Вас на перше в історії університету танцювальне шоу «SKOVORODANCE 2019».

«SKOVORODANCE» – це абсолютно новий і не бачений раніше на теренах нашої альма-матер формат танцювального шоу, апробований та втілений в життя Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та Відділом освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету.

Протягом кількох тижнів шість пар у складі впізнаваних викладачів та студентів факультетів нашого університету таємно і наполегливо готувалися, вигадували неймовірні образи та під пильним наглядом хореографа проєкту Бориса Шевчука працювали над тим, аби саме цього вечора зійтися у грандіозному суперфіналі та визначити – який із сковородинівських факультетів є найтанцювальнішим та яка пара отримає Кубок та довічне звання перших, в історії університету, чемпіонів «SKOVORODANCE».

На глядачів чекають кілька годин непередбачуваних перевтілень та постановок улюблених колег та викладачів, студентів та друзів, які готуються показати максимум танцювальної техніки та яскраве шоу.

Отже, вже 5 грудня 2019 року о 19:00 в нічному клубі «Адреналін» на паркеті зійдуться: викладач, художник та музикант Роман Мотузок та студентка, художниця й просто красуня Вікторія Марченко з педагогічного факультету; допитливий та веселий викладач Юрій Козубенко та граційна студентка Людмила Голуб з природничо-технологічного факультету; пара істориків – викладачка Анастасія Ставицька та юний студент Вадим Осадчук з соціоісторичного факультету; одна з найулюбленіших викладачок міжфаку Катерина Варивода та студент факультету фізичного виховання, що полонив не одне дівоче серце Вадим Бовшик; вишуканий та неповторний викладач з ароматом французького парфуму Микола Шабінський та витончена філологиня Катерина Харченко, а також інтелігентна та запальна Леся Тірбах та харизматичний і рішучий студент фінансово-гуманітарного факультету Артем Усенко. Ведучі вечора – легендарний та імпозантний Олександр Молоткін та мила й перспективна Яна Проворова.

Склад журі поки тримається в суворому секреті, проте повірте, що він вразить вас своєю вагомістю та зірковістю, як і спеціально запрошені творчі гості цього вечора – танцюристи, виконавці та гумористи університету та ще безліч сюрпризів.

І так, ледь не забули – вхід до нічного клубу «Адреналін» протягом вечора для студентів (за пред’яленням студентського та читацького квитка) та викладачів та співробітників університету (за пред’явленням запрошення, яке можна взяти у Науковому товаристві університету) вільний, для решти випадків і гостей – 50 гривень.

Втім, ми будемо дуже вдячні, якщо ви віддячите за безкоштовний вхід на шоу пожертвою на реабілітацію студента педагогічного факультету Вадима Скробача та лікування студента філологічного факультету Олександра Магдича – відповідні скриньки стоятимуть на вході до клубу.

Переконані, що в залі пануватиме неймовірна святкова атмосфера та насичений адреналіном настрій – певне, важко собі уявити кращий початок зими та вдаліше завершення сесії.

Поринь у непередбачуваний та вируючий світ під назвою «SKOVORODANCE» разом із нами!

Письменник Макс Кідрук вирушає в чергову мандрівку країною, аби презентувати новий роман «Доки світло не згасне назавжди». Цьогоріч розмова буде не лише про книгу, а й про спеціально розроблений до неї мобільний додаток.

До міста Переяслава-Хмельницького Макс завітає 12 листопада. Презентація відбудеться о 12:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди» (корпус № 2, ауд. 205, вул. Сухомлинського, 30). Вхід, як завжди, вільний.

Про роман:

За словами автора, «Доки світло не згасне назавжди» – це суміш драматичної історії та фантастики. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Інді навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з’являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини.  Щоправда Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.

Мобільний додаток:

Найбільш ефектною частиною додатку буде інтерактивна обкладинка, але найважливішою – додаткові тексти або відгалуження основного сюжету, які описуватимуть другопланових героїв, розкриватимуть невидимі зв’язки, показуватимуть той чи той епізод з абсолютно несподіваного боку. Що це дає? Для читача – глибину, для автора – можливість створити об’ємну історію з купою взаємопов’язаних деталей, складність і продуманість яких обмежується лише його уявою.

Більше про книгу й додаток можна буде дізнатися під час презентації, яка, традиційно, вже вдруге відбудеться у стінах нашого університету у форматі постійно діючого партнерського проекту «Відкритий університет».

Організатор туру – Мистецьке об’єднання «Стендаль», інформаційний партнер – Територія. Співорганізаторами зустрічі у Переяславі стануть Наукове товариство студентів, аспірнатів, докторантів і молодих вчених та Відділ освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету, до організації долучається і Бібліотека альма-матер.

Вже на початку нового навчального року на нашому сайті буде оприлюднено анонс дебютного, у осінньому сезоні «Відкритого університету», гостя. Обіцяємо, Вам сподобається!

Відділ освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» не припиняє запускати нові проєкти та робити все для того, аби студентські будні були водночас і цікавими, і корисними. Так, 17 жовтня 2019 року о 10:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського університету за активної ініціативи та співучасті кандидата історичних наук, доцента, заступника декана фінансово-гуманітарного факультету з виробничих питань Павла Дрока, Фінансово-гуманітарного факультету та Наукового товариства університету розпочалася зустріч із представниками всесвітньовідомої компанії, глобального та впливового роботодавця «Coca Cola–HBC». Із цієї зустрічі, власне, й стартував новостворений проєкт «Платформа можливостей», що ставить на меті познайомити студентів та навіть викладачів університету з успішними роботодавцями, лідерами ринку, впливовими громадськими організаціями та інціативами, представниками неформальної освіти, молодіжними лідерами.

У гості до сковородинівців завітали провідний фахівець з розвитку потенціалу персоналу Михайло Бугаєв, менеджерка департаменту комерційного сервісу Наталія Ємцева та менеджерка по персоналу комерційної функції Марія Стеценко.

Спілкування розпочав Михайло Бугаєв, який відповідає у компанії «Coca-Cola Hellenic» за розвиток талантів в Україні, Арменії та Молдові. Він зазначив, що сьогодні кожен з них буде розповідати про те, за що відповідає і запросив до слова Марію Стеценко, яка почала свою розповідь із питання «Хто з вас уже працював або починав працювати?» і приємно здивувалась, коли руку простягнули майже усі присутні студенти. Вона поділилась, що в той час, коли вона шукала роботу, великого міжнародного бізнесу в її місті, Харкові, майже не було, а студентів випускалось досить багато: «Зараз, дивлячись на вас і на ситуацію, яка наразі в Україні, не дивлячись на усі труднощі, з якими стикається країна, я дуже рада, що у вас, як у молодого покоління, є можливість починати свій шлях у великій кількості міжнародних компаній. Протягом останніх років їх дійсно стало дуже багато. Ви навіть можете брати участь у різних спеціалізованих програмах. Компанія, яку ми представляємо, називається «Coca–Cola Hellenic». «Coca–Cola» є одним із найдорожчих брендів у світі. Є бренди і дорожчі, за версіями різноманітних джерел, але вони є інформаційними. Серед них «Google», «Apple», «Microsoft». А «Coca–Cola» – це єдиний бренд, який займає практично ту ж нішу, що й інформаційні бренди за своєю вартістю. Ми є партнерами компанії «Coca–Cola». Наша особливість полягає в тому, що ми виготовляємо ті самі чудові напої «Coca–Cola», «Fanta», «Sprite», «BonAqua», «Schweppes» разом із нашими партнерами і продаємо. В Україні наша компанія існує досить довго і зупинятися на досягнутому ми не плануємо. У нас дуже амбіційні плани – продовжувати і розвиватися, як компанія, і розвивати разом з вами та людьми, які уже приєдналися до нас, українську економіку. Ми продаємо дуже багато різноманітних смачних напоїв і чаїв. Ми працюємо не самі, а входимо до одного великого бізнес-юніта, куди входить ще Молдова та Вірменія, що дозволяє нам отримати перший міжнародний досвід роботи за кордоном, до того дуже легко, адже ми, ніби частини одного цілого. Загалом, я можу розповісти про компанію дуже багато, також багато інформації можна знайти в інтернеті, проте зараз я хотіла б розповісти про можливості, які ми маємо для вас» – підсумувала пані Марія та продовжила, «Останнім часом ми приділяємо дуже багато уваги молодим талантам, адже ми віримо у покоління Z. У вас нестандартний погляд на процеси, які для нас здаються звичними, ви маєте багато цікавих ідей і ми дуже сподіваємось, що хтось із вас стане тим, з ким ми почнемо співпрацювати. У нас є дві програми стажування. Одна з них – «Coca–Cola Hellenic Management Trainee» призначена для випускників, або для молодих талантів, які працюють уже 1-2 роки. Її суть полягає в тому, що ми дуже ретельно відбираємо кадровий потенціал і протягом 2 років у різних напрямках розвиваємо майбутніх менеджерів. Через 2 роки кожен учасник програми стане керівником у тому чи іншому напрямку. Ця програма досить успішно працює у відділі продажу, маркетингу, фінансах, і відділі планувань, тому ми нею пишаємося. У рамках цієї програми учасники мають можливість брати участь у великій кількості тренінгів, освітніх модулів, спробувати свої сили у різних відділах. Тому ми закликаємо вас по закінченню університету спробувати взяти участь у цій програмі. Сподіваємось, ви станете тими, хто через кілька років займе керуючі позиції у нашій компанії. Крім цього, у нас є ще одна програма – стажування. Вона дозволяє, в першу чергу, зрозуміти вам формат міжнародного бізнесу. Програма «Management Trainee» направлена на те, що ви уже знаєте, чого хочете, наприклад, розвиватися у фінансовому напрямку і швидко стати керівником. А якщо ви поки не визначились і хочете, наприклад, влітку весело провести час, або хочете спробувати себе у міжнародному бізнесі і не впевнені, що це ваше, то програма стажувань – це чудова можливість для вас спробувати себе у цій сфері. Цю програму ми запустили цьогоріч, вона існує в різних відділах. Ці програми – це справжня робота, за яку ви отримуєте гроші. Більшість людей, які приходять до нас на стажування, зазвичай, залишаються з нами, чому ми надзвичайно раді.»

По завершенні свого спічу пані Марія передала слово спеціалісту з підбору персоналу Марії Голокоз, яка розповіла, що в компанії є ряд позицій, куди можна потрапити без досвіду роботи, серед яких, до прикладу, спеціаліст по внесенню баз даних. Потрібно лише володіти навичками роботи з Microsoft Excel: «Ще у нас є стартова позиція оператора у відділу продажів. З цієї позиції починали дуже багато наших співробітників, які зараз досягли досить високих посад. Це та позиція, після якої можна розвиватися в інших наших відділах. Також у нас є 11 виробничих ліній, 95% з яких уже завантажені. Але ми хочемо далі розвиватися і вакансія оператора виробничих ліній завжди актуальна для нас. Щоб ним стати, бажано мати технічну освіту, а головне – потенціал і бажання розвиватися. Таких кандидатів ми завжди готові розглянути. І найголовніший корпус у нас – це, звісно, продажі, де є потреба у торгових представниках. Обов’язком цих людей є прийом замовлень від клієнтів та підтримка території, на якій вони працюють. Головна вимога до кандидата на цю вакансію – мати права не менше, ніж 2 роки. Але якщо наш кандидат не має прав, у нас є програма стажування, яка в період, коли у вас немає прав, дозволяє навчатись основам продажів даної позиції». Одна із студенток поцікавилась, чи обов’язковою умовою є володіння англійською мовою, на що пані Наталія відповіла: «Це не обов’язково, але може стати у нагоді в майбутньому для кар’єрного зросту».

Цікавими фактами поділилась зі сковородинівцями і Наталія Ємцева, яка, до слова, родом із Переяслава: «Моя розповідь, мабуть, буде більше із практичної сторони, адже я відповідаю в компанії за такий великий відділ як Кол-центр і Відділ аналітики. Щойно Марія розповідала, що спеціаліст кол-центру – це одна з наших стартових позицій. Оскільки я взагалі із Переяслава, то хотіла б власним прикладом показати, що ви можете працювати в будь-якому місці і неважливо, звідки ви родом, чи в якому університеті ви навчалися, головне – бажання. У нашій компанії від цього залежить дуже багато. До нас приходять люди різних вікових категорій і, звичайно, студенти, які націлені відразу робити старт у якійсь великій компанії, приходять до нас. Але також приходять люди, яким не дуже далеко до пенсії, які просто хочуть знайти роботу. Тож у нас можна працювати, як у 23-25 років, так і людям, у яких, можливо, вже є навіть внуки. І при цьому вони дуже круто вживаються, адже люди різних вікових категорій доповнюють одне одного. У молодших завжди є якийсь драйв, енергія. Вони дуже швидко навчаються. А ті, хто трохи старший, маючи певний досвід, знають правильний підхід до людини, щоб зуміти щось продати. На що я звертаю увагу, коли шукаю людину у свій відділ? У першу чергу, для мене важливо, наскільки чітко людина сформувала для себе ціль. Якщо приходять люди і кажуть: «Мені просто потрібна робота», це не дуже вражає. Тому що на роботу ви повинні ходити із задоволенням. А приходити лише для того, щоб в кінці місяця отримати зарплату, це добре, але вас так на довго не вистачить. А оскільки ми хочемо, щоб ви у нас затримувалися, то все-таки я шукаю якісь нотки, які підкажуть, що ви дійсно хочете працювати в нас. Ви маєте бути зацікавлені саме в своїй позиції. Якщо ми говоримо про роботу у кол-центрі, то це, звичайно, гарна українська та російська мова. Адже коли людина телефонує в якусь інстанцію, їй хочеться, щоб з нею, як мінімум, говорили гарною мовою, з позитивним настроєм і так далі. Звичайно, людина повинна мати бажання продавати, а також допомагати людям. Адже наша вхідна лінія націлена на те, щоб люди, які купують у нас продукцію, маючи якісь проблеми чи питання, телефонують і просять про допомогу. Оператор має або швидко дати відповідь, або переорієнтує людину на того, хто їй допоможе. З точки зору технічної підготовки, всі ми працюємо в певних системах, тому бажано знати певні програми, наприклад Excel та Word. Адже якщо ви прийшли до нас працювати і знаєте тільки, де знаходиться кнопка для вмикання комп’ютера, то цього, можливо, і вистачить на перші два тижні, але точно не буде достатньо на найближчі роки. Мабуть, у компанії вже немає жодного відділу без людини, яка починала працювати оператором з продажу по телефону. У нас є якісь стартові позиції, де ти, пройшовши певний шлях в компанії, маєш знання роботи компанії, маєш розуміння, чим займаються відділи, знаєш якісь стратегічні напрямки, тому навіть це допомагає прокладати собі професійний шлях. Щодо англійської мови, то для позиції оператора вона не обов’язкова – до нас не телефонують люди із закордону. Але на будь-яку іншу позицію, особливо якщо ви хочете стати спеціалістом чи навіть провідним спеціалістом у якомусь відділі, то для цього хоча би середній рівень володіння англійською мовою – обов’язкий. Крім того, у нас є колеги, які приїздять із Молдови та Вірменії і розмовляють лише англійською мовою. А з ними треба підтримувати комунікацію, тому розмовний рівень англійської вам не завадить».

У свою чергу, Михайло Бугаєв поділився секретами ефективного резюме та проходження першої співбесіди, адже він особисто бачив багато різноманітних резюме та неодноразово проводив співбесіди. Він зазначив, що хоча ця тема і є досить популярною і поширеною в інтернеті, проте, як показує практика, багато людей допускаються тих самих помилок і, на жаль, не завжди розуміють, як краще підійти до цього питання. Він ознайомив студентів із такими важливими моментами працевлаштування, як: коли краще працевлаштовуватися, як обрати компанію, що таке неоплачувані стажування та як впливає робота на виробничу практику і диплом. Пан Михайло наголосив на тому, що відсутність чіткої структури, неакуратне форматування, вихід за межі абзаців; використання прикрас та специфічних шрифтів; граматичні помилки, друкарські помилки; неточна, неповна контактна інформація або її відсутність; великий перелік особистих якостей, опис хобі та особистому житті; переписана посадова інструкція; «спеціаліст широкого профілю»; одне резюме на всі вакансії; відсутність потрібної інформації або занадто великий обсяг; професійний сленг, незрозумілі фрази і словосполучення – це типові помилки при написанні резюме. На прикладі світлин Бреда Пітта доповідач не лише привернув увагу слухачів, але й продемонстрував, які фотографії не слід додавати до резюме – воно повинно відповідати офіційно-діловому стилю. Важливим є те, що досвід роботи описується за схемою: назва компанії (напрям діяльності компанії якщо необхідно); термін роботи (місяць і рік влаштування/звільнення); займана посада; основні обов’язки; досягнення, які повинні бути конкретними і підтвердженими, бажано вказати їх відображення в реальних цифрах; якщо Ви тільки починаєте свій професійний шлях, а відтак Вам варто розповісти про студентські перемоги. Також присутні були ознайомлені з вимогами до обсягу та оформлення резюме. Крім того, Михайло Бугаєв поділився секретами підготовки до співбесіди. До прикладу, текст для цього підготувати майже неможливо, а от налаштувати себе морально – можна і навіть треба. Дуже важливо на такі зустрічі не запізнюватися і пам’ятати, що співбесіда це діалог, у ході якої кандидат говорить більше. Типовими питаннями на співбесідах є: що вас привабило в цій вакансії; як ви уявляєте собі ідеальну роботу; чого ви очікуєте від цієї позиції; які ваші кар’єрні очікування; ким ви бачите себе через рік? три? десять?; чому саме ви. Крім цього, наш гість розповів про можливі психологічні бар’єри, які не повинні заважати вам влаштуватись на роботу. Неможливо перерахувати усіх корисних порад, про які розповів Михайло Бугаєв. Надзвичайно приємно, що ці поради будуть корисними не лише для тих, хто хоче пов’язати своє життя із компанією «Coca Cola-HBC», а для всіх, на кого чекає ця непроста процедура працевлаштування.

По закінченню бесіди, студенти із зацікавленістю підходили до наших гостей, аби взяти буклети із контактною інформацією, запитували усе, що їх цікавило та із приємними враженнями виходили із зали.

Старт нового проєкту «Платформа можливостей» можна вважати успішним, адже після зустрічі як представники «Coca–Cola HBC», так і студенти залишились задоволеними. Можливо, навіть хтось із сковородинівців проявить бажання приєднатися до дружньої родини професіоналів «Coca–Cola Hellenic». Тож з нетерпінням чекаємо на продовження серії зустрічей!

«Платформа можливостей» – це новий проєкт Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», що ставить на меті познайомити студентів та навіть викладачів університету з успішними роботодавцями, лідерами ринку, впливовими громадськими організаціями та інціативами, представниками неформальної освіти, молодіжними лідерами.

Старт нової ініціативи намічено на 17 жовтня 2019 року, коли о 10:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського університету за активної ініціативи та співучасті Фінансово-гуманітарного факультету та Наукового товариства університету розпочнеться зустріч із представниками всесвітньовідомої компанії, глобального та впливового роботодавця «Coca Cola HBC» у складі: провідного фахівеця з розвитку потенціалу персоналу Михайла Бугаєва, менеджерки департаменту комерційного сервісу Наталії Ємцевої та менеджерки по персоналу комерційної функції Марії Стеценко.

У ході зустрічі усі охочі матимуть можливість ознайомитися з діяльністю компанії та інформацією про кар’єрні можливості для студентів і випускників а також взяти участь у майстер-класі «Написання ефективного резюме та підготовка до співбесіди».

«Платформа можливостей» розпочинає свою роботу – долучайтеся буде мегапізнавально!

Видається, партнерський проект Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених й Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності нашої альма-матер «Відкритий університет» вже встиг стати доброю традицією, на яку кожного разу з нетерпінням чекають студенти, викладачі і працівники університету, учні Переяслав-Хмельницького ліцею-інтернату «Патріот», та уся громада Переяслава, яка ще задовго до початку нового навчального року, та, відповідно, осіннього сезону проекту, цікавилася про те, коли чекати повернення та хто стане першими гостями, а також радила кандидатури людей, з якими їм було б цікаво поспілкуватися. І от по опівдні 18 вересня 2019 року «Відкритий університет» знову зібрав до конференц-зали імені Василя Сухомлинського усіх спраглих до спілкування та нових знань, аби познайомити їх з першим спікером, що завітав цієї осені до нашого міста та університету – політологом, директором аналітичного центру «Політика», менеджером виборчих та PR кампаній, політичним консультантом Миколою Давидюком.

«Відкритий університет» стартував! Не встигла відлунати зустріч з першим гостем, як Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та Відділ освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету готові анонсувати Вам наступну здибанку у форматі свого постійно діючого партнерського проекту.

Вже 25 вересня 2019 року о 12:00 вітатимемо в стінах конференц-зали імені Василя Сухомлинського ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» особливого гостя – учасника АТО, львівського журналіста та мандрівника, розробника освітніх, симуляційних ігор, сертифікованого тренера, фасилітатора у сфері неформальної освіти Андрія Мочурада.

Упродовж двох місяців він спостерігав за життям полярників на станції «Академік Вернадський», куди добирався автостопом, а відтак люб’язно погодився розповісти сковородинівцям про свій досвід у цій медійній експедиції, написання книги та роботу над науковим фільмом.

Саме у Переяславі буде продемонстровано унікальні кадри з цієї подорожі та поштівки, які ексклюзивно приїдуть до нашого міста прямо із Форуму видавців, що цими днями проходить у Львові, і де їх вперше буде презентовано.

І це ще не все, адже у другій частині зустрічі Андрій презентує проект «Як запровадити безпілотники і 3D принтери в школи» та «Змагання Джура 2.0», а також запросить Вас долучатися до проекту, який вже 4-5 жовтня 2019 року буде презентовано у Львові на розширеному зібранні щодо модернізації шкільних змагань «Джура», яке підтримано Міністерством молоді та спорту України.

Прогнозуємо, як завжди, цікаву та знакову зустріч із неймовірною особистістю, яка неодмінно запам’ятається Вам на довгий час та неодмінно стане відправною точкою до нових горизонтів розвитку та пізнання. Ми чекатимемо саме на Вас!

Ми й не зчулися, як пролетіло не лише літо, а й перші два тижні нового навчального року. Разом із поверненням до стін альма-матер активного навчального процесу та семінарських занять, ми сповіщаємо Вас про старт нового осіннього сезону проекту «Відкритий університет / Open University», який цього семестру чи не щотижня дивуватиме Вас неймовірними гостями, які люб’язно зголосилися поділитися з Вами своїми думками, творчістю та разом з координаторами проекту, Науковим товариством університету і Відділом освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності зробити все для того, аби позааудиторне проведення часу в нашому університеті було для Вас так само цікавим та корисним. Кілька годин тому стало відоме ім’я нашого довгоочікуваного і першого в цьому семестрі гостя – це політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній, політичний консультант Микола Давидюк.

Як зробити Україну успішною? Така назва книжки політолога Миколи Давидюка, яку вже 18 вересня 2019 року він представить у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» у рамках партнерського проекту «Відкритий університет / Open University» яке втілює Наукове товариство університету.

Початок – о 13:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського.

«Як зробити Україну успішною» – це спроба почати загальнонаціональний діалог, велику суспільну дискусію про те, як зробити Україну успішною. Дати відповідь на просте запитання: а що я можу зробити для успіху країни? Усі герої цієї книжки розуміють виклики, які стоять перед ними та їхньою галуззю загалом. Водночас вони впевнені: потрібно починати з себе, і тоді все вийде, й Україна стане такою, якою ми хочемо її бачити» – каже автор.

Борис Гудзяк: В Україні триває боротьба між тими, хто бачить Україну в негативному світлі, підкреслює її слабкості, просякнуті песимізмом, і тими, хто має сильну візію майбутнього.

Ярослав Грицак: Народів у світі приблизно у 10 разів більше, аніж націй. Тобто шанси на успіх націотворчого процесу дуже низькі – приблизно 1:10. Ми маємо багато прикладів, коли окремі народи зникали безслідно, або розчинялися у чужому національному тілі. Українцям вдалося уникнути одного і другого, і стати повноправною нацією в дуже поганих умовах. Тому українську історію можна і треба оповідати як історію успіху й перемоги.

Відомо, що для того аби написати цю працю, Микола Давидюк залучив найвідоміших представників місцевого самоврядування, безпекового комплексу, мистецтва, економіки та інших – їхні рецепти і стали основою цього збірника.

Команда проекту «Відкритий університет / Open University» запрошує всіх викладачів та студентів університету не тільки прийти на презентацію, а й активно долучитися до діалогу! Також раді будуть бачити активних містян, постійних гостей наших заходів, представників ЗМІ!