У суботу, 27 червня 2026 року, Університет Григорія Сковороди в Переяславі запрошує випускників усіх поколінь, викладачів та друзів на масштабний зліт з нагоди 40-річчя свого поступу та відновлення багатовікової традиції вищої освіти краю.

Зустріч відбудеться під гаслом «40 років. Тисячі історій» і об’єднає святкові заходи, благодійні ініціативи на підтримку Збройних Сил України та теплі зустрічі в рідних стінах. Якщо ви давно хотіли приїхати в гості до університету і постійно відкладали – це саме той знак від долі, на який ви чекали.

У цей день на центральній алеї університету розгорнеться масштабний благодійний ярмарок. Кожен з факультетів готує частування, страви та напої, а майстрині представлять унікальні іграшки та сувеніри ручної роботи. Почнемо з 9:30.

Усі зібрані під час ярмарку кошти будуть спрямовані на забезпечення захисників-сковородинівців в межах акції «Сродний збір».

Банка: https://send.monobank.ua/jar/8XyyPhMU9f
Карта: 4441 1111 2116 0612

Урочиста частина зльоту розпочнеться об 11:00 в актовій залі, де, поміж іншими урочистими і щемкими моментами, ми вручимо дипломи з відзнакою, зокрема випускникам-військовослужбовцям та ветеранам.

Ключовою подією зустрічі стане ексклюзивний показ документального фільму «УГСП: історія, що триває». Над його створенням протягом кількох місяців працювала команда відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю університету. Працюючи над кінохронікою вони знайшли та опрацювала сотні фотографій, десятки годин відео, записали п’ять годин інтерв’ю з людьми, які протягом цих 40 років творили і творять історію університету. Стрічка вперше і абсолютно унікально розкриє поступ закладу від перших днів його заснування і донині, крізь горнило викликів сьогодення. Це змога побачити альма-матер у постатях та вимірі тяглості вікових освітніх традицій.

Програму доповнять вітання від ректора, музичні номери, а також виступи відомих випускників і почесних гостей. Неодмінно згадаємо про тих, хто загинув, перебуває в полоні чи зник безвісти.

З 13:30 до 15:00 матимемо час для неформального спілкування в навчальних корпусах. На випускників чекають екскурсії оновленим аудиторним фондом та затишні зустрічі на рідних факультетах, де можна буде поспілкуватися з улюбленими викладачами й однокурсниками, випускниками всіх років. Приготуйтесь до неймовірних зустрічей та щирих емоцій, сповістіть про свій намір приїхати одногрупників та знайомих – разом відзначати день народження рідного університету буде веселіше й атмосферніше.

Сподіваємося, ви ще не забули як доїхати до рідного університету зі столиці – традиційно кожні півгодини у Переяслав їздять маршрутки від метро «Чернігівська», «Позняки» та «Харківська». Ціна квитка – 200 гривень (неодмінно скажіть водію, що вам до університету), час в дорозі – близько півтори години.

У місті для зручності варто пересуватись на таксі. Викликати можна через мобільний додаток «OnTaxi», а також скориставшись телефонами місцевих служб:

• «Просто таксі»: 7788, (045 67) 5-88-88
• «Таксі 5-10-10»: (045 67) 5-10-10
• «Еліт Таксі»: (045 67) 5-10-09, (066) 253-72-79
• «Таксі Класік»: (073) 286-18-19, (050) 286-18-19

Для зручності гостей оргкомітет надає можливість проживання в університетських гуртожитках за попереднім запитом за незмінним телефоном фахівця з поселення соціально-гуманітарного відділу Михайла Бойка – +380(93) 972-99-03 . Не прогавте нагоди провести ніч у гуртожитку і згадати старі-добрі студентські роки. Поспішайте – кількість місць обмежена.

Не встигнете поселитися? Не біда, до ваших послуг готелі міста:

• Farmer`s Hotel – найновіший готель розташований поруч з центром міста, з власним рестораном та крамницею фермерських товарів на нижніх поверхах
• Любокрай – популярний готельний комплекс за містом серед хвойного лісу на березі озера, який часто обирають для відпочинку навіть українські зірки.
• Пектораль – зручний готель у самому серці міста, звідки легко діставатися до головних туристичних локацій і, звісно ж, університету.
• Артак – сучасний та комфортний готель у мікрорайоні Підварки у кількасот кроках від альма-матер.
• Три коня – затишний хостел/готель європейського типу на вулиці Героїв Дніпра, який пропонує комфортні умови за цілком доступними цінами.

40 років поступу Університету Григорія Сковороди в Переяславі – це не просто ювілейна дата в календарі, а свідчення незламності та безперервного розвитку вищої освіти нашого краю. Цей зліт є унікальною можливістю на один день повернутися у часи безтурботного студентства, на власні очі побачити, як змінилася альма-матер, та обійняти людей, з якими пов’язані найкращі роки життя. Проте сьогодні наші зустрічі мають ще глибший сенс: згадуючи минуле, ми разом допомагаємо теперішньому, перетворюючи світлі спогади на реальну підтримку для наших воїнів.

Не відкладайте життя на потім – бронюйте квитки, зідзвонюйтеся з одногрупниками та приїздіть. Переяслав та рідна альма-матер чекає на ваші історії!

22 травня 2026 року в актовій залі Університету Григорія Сковороди в Переяславі було сповнено гомоном, усмішками та піднесеним настроєм студентів, викладачів, науковців та почесних гостей. Тут відбулося масштабне дійство, яке об’єднало одразу дві вагомі події – відзначення Дня науки та продовження святкування 40-річчя новітнього поступу нашого закладу.

За чотири десятиліття альма-матер виплекала не одне покоління талановитих педагогів, науковців та патріотів, тож свято зібрало справжнє сузір’я почесних гостей, викладачів та співробітників, здобувачів вищої освіти та випускників альма-матер.

Урочиста частина розпочалася зі вступного слова незмінного ведучого ключових сковородинівських заходів, провідного фахівця відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександра Молоткіна, який привітав учасників урочистого засідання наглядової ради та наголосив, що цей рік проходить під знаком 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Олександр Юрійович відзначив історичний шлях закладу: від невеликої філії столичного інституту до потужного, знаного в Україні та світі самостійного університету. Подякувавши попередникам і нинішньому колективу за невтомну розбудову альма-матер, промовець висловив тверду впевненість, що попереду на велику університетську родину чекають нові сторінки славної історії, які вони продовжуватимуть успішно писати разом.

Після того як присутні згуртувалися довкола виконання Державного Гімну України, вони схилили голови у журбі перед світлою пам’яттю захисників та захисниць України, мирних жертв що полягли у горнилі російсько-української війни. Почесне право покласти квіти до погруддя Григорію Сковороди на території університету було надано студенту IV курсу факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Петру Жилі та студентці факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Анастасії Чуприні.

Офіційну частину урочистостей відкрив ректор Віталій Коцур – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.

«Доброго дня, сковородинівці! Щиро вітаю вас із сьогоднішнім святом. Це лише початок нашого річного відзначення 40-річного поступу університету. За ці роки сформувалася потужна наукова школа, ми випустили тисячі фахівців, які сьогодні навчають і виховують молоде покоління на засадах людиноцентризму, патріотизму, любові до рідного краю та гідності. Ми виховали воїнів, ветеранів і тих людей, які нині творять сучасну Україну.
Сьогодні Університет Григорія Сковороди в Переяславі знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Нас знають як заклад, що готує не лише сильних педагогів, а й потужних управлінців, психологів, лідерів і державотворців. Особливо важливо, що 10% нашої університетської родини – це учасники бойових дій та ветерани. Саме тому сучасна місія університету – це не лише якісна освіта, а й потужна соціальна відповідальність і підтримка тих, хто боронить державу.
Що таке Університет Григорія Сковороди в Переяславі? Це дух історії, це наше гасло «Libertas per Sapientiam» – «Свобода через мудрість». Це понад 300 років освітньої традиції Переяславщини – від Переяславського колегіуму до сучасного класичного університету.

УГСП – це не просто заклад освіти. Це родина. Це місце, де об’єдналися люди з усіх куточків України, де знайшли підтримку наші колеги зі Сходу та Півдня. Я пишаюся тим, що маю честь працювати поруч із вами, бути частиною цієї великої команди та разом продовжувати нашу освітню традицію. Бажаю всім нам витримки, стійкості та єдності. Продовжуємо трьохсотлітню освітню традицію і святкуємо 40-річний поступ! Слава Україні!» – наголосив Віталій Вікторович.

 Надалі з екрану до сковородинівської спільноти звернувся Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий:

«Шановні колеги, шановна спільнота університету, дорогі друзі. Щиро вітаю вас із цією важливою датою 40-річчям відновлення традиції вищої освіти в Переяславі. Це не лише про дату, це про тяглість і про роль, яку університет відіграє сьогодні. Такий університет, як ваш, відноситься до містоутворюючих закладів, які є опорними точками для міста і регіону, формують середовище, утримують молодь, створюють можливості.

І це особливо важливо зараз. Окрім того, сьогодні окрема місія у педагогічних університетів, адже через підготовку вчителя ми фактично працюємо з майбутнім поколінням цієї країни. І це пряма відповідальність за якість школи, за підготовку вчителя і за ті результати, які ми побачимо вже найближчими роками. Але слід усвідомлювати, що сьогодні вища освіта виконує не лише освітню, але й важливу функцію стійкості.

Вона дає молоді можливість залишатися в Україні, навчатися, розвиватися, пов’язувати своє майбутнє з країною. Ми змінюємо підходи до фінансування вищої освіти, зокрема запускаємо систему грантів, щоб підтримувати вступників і давати їм більше можливостей обирати навчання в Україні. Паралельно ми розвиваємо можливості в науці, через проектну аспірантуру, через формування національної системи дослідників.

Це про те, щоб молоді люди могли не лише навчатися, а й реалізовувати себе в дослідженнях тут, в Україні. Для держави принципово важливо, щоб молодь залишалася в Україні, навчалася, розвивалася і бачила тут своє майбутнє. Наше завдання створювати для цього реальні можливості. Саме це ми робимо разом з вами», – йшлося у зверненні Оксена Васильовича.

Музичним подарунком для всіх присутніх став надзвичайно чуттєвий виступ студентки факультету української та іноземної філології університету Ольги Шевчук, яка виконала відому композицію із репертуару Алессандро Сафіна «Luna tu».

Наймасштабнішою частиною дійства стала церемонія нагородження. Спершу для вручення високих відзнак на сцену запросили Президента Національної академії педагогічних наук України, академіка НАПН України, доктора філософських наук, професора, голову Наглядової ради УГСП Василя Кременя.

«Доброго дня, шановні друзі. Шановний пане ректоре, студенти, викладачі, співробітники! Дозвольте від Наглядової ради вашого славного університету та від Національної академії педагогічних наук України щиро і сердечно привітати вас зі святом! Щойно відбулося засідання Наглядової ради, де ми заслухали звіт ректора Віталія Вікторовича про роботу за останній рік та й, власне, за всі п’ять років. Хочу доповісти вам, що Наглядова рада одноголосно високо оцінила діяльність і ректора, і всього колективу університету.

40 років – з одного боку, багато, як для життя людини, а з іншого, як для колективу, не так і багато. Але цей університет розвивався на моїй пам’яті, і я можу сказати, що зроблено було надзвичайно багато. Якщо порівняти стан речей 40 років тому і нинішній, то це абсолютно різні речі. У чому причина успіху? Перш за все, я думаю, у тому колективі, у всіх його поколіннях, які ці 40 років творили і сьогодні працюють в університеті. І, безумовно, це велика заслуга очільників закладу. Тому сьогодні я хотів би віддати особливе належне попередньому ректору – Віктору Петровичу Коцуру…», – на цих словах Василя Григоровича зала вибухнула гучними оплесками. Усі присутні підвелися зі своїх місць і стоячи аплодували протягом двох хвилин, віддаючи шану людині, яка присвятила своє життя становленню альма-матер. Розчулений Віктор Петрович вийшов на сцену і став поруч із Василем Кременем, який після овацій продовжив свою промову:

«Шановні друзі, я дуже радію з того, що був причетний до певних сторінок розвитку вашого університету. Пригадую 2000 рік: я тільки став Міністром освіти і науки, і тоді за клопотанням закладу ми вперше надали йому третій рівень акредитації. У 2002 році я підписав подання до Кабінету Міністрів щодо перетворення вашого інституту на університет. А вже у 2004 році, за поданням ректора Віктора Петровича Коцура, університет отримав найвищий, четвертий рівень акредитації.

Була й ще одна цікава сторінка нашої співпраці. Років десять тому ми разом із Віктором Петровичем були в Польщі, в Університеті Адама Міцкевича в Познані. Нам дуже сподобався їхній європейський формат назви: без оцих довгих і громіздких «державний вищий навчальний заклад, національний технічний…» і так далі. Ми обмінялися думками, і я сказав: «А чому б не зробити в Переяславі щось подібне?». Віктору Петровичу ідея теж припала до душі. І ось у 2021 році з’явилася ця лаконічна, красива назва – Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ви – спадкоємці потужних освітніх традицій. Таке глибоке історичне коріння, як у Переяславі, знайти десь в Україні важко. Нагадаю лише 1702 рік: за ініціативи Івана Мазепи тут була створена перша школа при єпархіальній кафедрі. До речі, пане ректоре і пане мере, це гарна нагода наступного року відзначити 325-річчя освітньої діяльності в місті Переяславі.

Ваш сьогоднішній успіх стоїть на плечах попередників, але він примножений завдяки вашим зусиллям. Я щиро дякую вам за творення цього потужного університету. Мені дуже приємно свідчити, що заклад має надзвичайно тісні зв’язки з Національною академією педагогічних наук України – у нас багато спільних проєктів, захистів та іншої співпраці. Тому НАПН України вирішила щедро, наскільки ми можемо, відзначити працівників університету. Вам 40 років, і ми прикинули, що по одній нагороді за кожен рік – це буде якраз. Тож маємо 40 нагород, і доведеться трохи зачекати, поки їх усі вручать. Дякую вам!», – підсумував президент НАПН України.

Спершу за багаторічну плідну науково-дослідну діяльність, зокрема вагомий внесок у вивчення інтелектуальної спадщини видатних діячів аграрної науки України та успішний захист дисертаційного дослідження на базі Університету; відзначаючи системну підтримку освітніх ініціатив, надання благодійної допомоги для розбудови інфраструктури закладу та вагомий особистий внесок у реалізацію соціально значущих проєктів; а також з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі медаллю Національної академії педагогічних наук України «Володимир Мономах» нагородили кандидата історичних наук, мецената та випускника університету Юрія Павлушка.

Надалі за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок у підготовку педагогів, розвиток вітчизняної науки й техніки та з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі були відзначені:

• Медаллю «Григорій Сковорода»: Коцур Віталій Вікторович, Джуран Василь Миколайович, Хомич Валерій Феодосійович, Троценко Валерій Володимирович, Чернов Борис Олексійович.
• Медаллю «Леся Українка»: Коцур Надія Іванівна, Доброскок Ірина Іванівна, Ігнатенко Наталія Вікторівна, Левченко Тетяна Миколаївна, Калмикова Лариса Олександрівна, Кучеренко Світлана Юріївна, Тютюнник Оксана Михайлівна, Шапран Ольга Іллівна, Токмань Ганна Леонідівна.
• Медаллю «Іван Франко»: Коцур Віктор Петрович, Куйбіда Віктор Віталійович, Козубенко Леонід Миколайович, Мірошніченко Денис Анатолійович, Потапенко Олександр Іванович.
• Медаллю «Ушинський К. Д.»: Васенко Василь Васильович, Дудар Василь Леонідович, Різник Вячеслав Володимирович, Сіропол Володимир Олександрович.
• Почесною грамотою Національної академії педагогічних наук України: Вінс Вікторія Анатоліївна, Воловик Людмила Михайлівна, Ткаченко Олеся Віталіївна, Соловйова Тетяна Миколаївна, Харченко Наталія Валентинівна.
• Грамотою Національної академії педагогічних наук України: Опанасенко Наталія Іванівна, Черненко Галина Миколаївна, Лохвицька Любов Василівна, Малашевська Ірина Анатоліївна, Руденко Оксана Володимирівна.
• Подякою Національної академії педагогічних наук України: Ковальська Катерина Володимирівна, Козубенко Юрій Леонідович, Перчук Оксана Володимирівна, Редзюк Вячеслав Володимирович, Хмельницька Олена Сергіївна, Хмельницька Людмила Василівна, Шемуда Марина Григорівна.

Перехід до наступного блоку привітань прикрасив виступ студента факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Іллі Головка, який виконав невмирущу пісню «Два кольори» (муз. О. Білаша, сл. Д. Павличка) у супроводі концертмейстера Світлани Чорнобай.

Церемонію продовжив Віце-президент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, член Наглядової ради Олег Рафальський.

«Надзвичайно приємно бути сьогодні в цьому залі, адже свята у нас зараз бувають не так часто, і тому радість від цього, мабуть, іще більша. Якщо ж говорити серйозно, то маю доручення від Президії Національної академії наук України привітати вас із 40-річним ювілеєм!

Коли ми думали, як вас привітати, то спробували проаналізувати: а якою ж є співпраця між Національною академією наук України та Переяславським університетом? Хотілося, щоб вона була такою ж системною, ґрунтовною та інституційною, як у Василя Григоровича з НАПН України. І виявляється, у нас теж є чим пишатися! Почнемо з основного: інститути Академії наук, зокрема Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, з 2011 року виховали вам діючого ректора. Він і досі працює у нас за сумісництвом та є прикладом для багатьох, як потрібно працювати в сучасному науковому світі – світі, де науковець має бути в рейтингах, відповідати найвищим стандартам та невпинно розвиватися.

По-друге, виявляється, частина наших інститутів уже давно системно співпрацює з університетом. Це Інститут історії України, Інститут філософії, Інститут джерелознавства. Як ви помітили, більшість із них суспільно-гуманітарного профілю, адже і сам заклад займається саме такими напрямами. Але є інститути й абсолютно іншого характеру, проте дуже важливі – це Інститут гідробіології, Інститут географії. Тобто ми маємо справжню інституційну співпрацю, яка в нинішніх умовах повинна тільки ширитися й розвиватися.

Наука і освіта нероздільні. Це можна зробити тільки штучно, адже ми всі знаємо: науковець, який не вчиться, перестає бути науковцем, а освітянин, який не займається наукою і не підтримує свій рівень, перестає бути освітянином. Ми – як сполучені посудини, настільки близькі, що розділити нас неможливо. Тому нині у світі, зокрема за океаном, популярний новий термін – «наукова освіта». За цим велика перспектива, і ми, чесно кажучи, з цим сперечатися не будемо, бо впевнені, що так воно і має бути.

Національна академія наук теж готувалася до свята. На минулому тижні ми провели спеціальне засідання Президії, де одностайно висловилися за те, щоб привітати і відзначити найкращих працівників вашого університету нашими академічними нагородами. Тому я прошу мені допомогти. З величезним задоволенням маю честь оголосити…», – зазначив Олег Олексійович, перейшовши до приємної місії відзначення сковородинівців.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок працівників Університету Григорія Сковороди в Переяславі у розвиток освіти, науки, підготовку педагогічних і науково-педагогічних кадрів та утвердження авторитету вітчизняної науки Національна академія наук України нагородила: Коцура Віталія Вікторовича (відзнакою «За професійні здобутки»), Шапрана Юрія Петровича (відзнакою «За підготовку наукової зміни»), Брехунця Анатолія Івановича (Почесною грамотою Президії НАН України і ЦК профспілки), Гончаренка Олексія Миколайовича, Дем’яненка Бориса Леонідовича, Рика Сергія Миколайовича (Подякою НАН України).

За тим естафету привітань перейняв Голова Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт:

«Шановні друзі, шановні колеги, дорогий Віталію Вікторовичу, дорогий Вікторе Петровичу! У мене сьогодні також свято, і я поясню чому. Щиро вітаю вас, адже кожне таке святкування нині – це певне психологічне розвантаження і відпочинок від того надскладного світу, у якому ми живемо.

Травневими весняними днями 1986-го року – професор Потапенко і Віктор Петрович не дадуть збрехати – ми разом із Сергієм Миколайовичем вперше з’явилися на цій землі, у Переяславському університеті. Відтоді, як влучно зазначив Віталій Вікторович, цей заклад став для мене справжнім затишком, став рідним і надзвичайно важливим у моєму житті – багато в чому завдяки нашій багаторічній дружбі з Віктором Петровичем та університетською родиною.

Майже щорічно я маю честь вручати відзнаки на ваших конференціях. Лише тиждень тому ми передали сюди 17 чи 18 нагород! Думаю, якщо порахувати всі відзнаки, які за ці роки вручила вам Національна спілка краєзнавців України, їх кількість буде не меншою, ніж в Академії наук. І це абсолютно заслужено! Адже та робота, яку проводить переяславська краєзнавча спільнота – вкрай важлива, часто волонтерська, спрямована на підтримку всіх нас. Проведення щорічних конференцій, круглих столів, наших краєзнавчих та історичних експедицій, підготовка видань – усе це було б просто неможливим без Переяслава і без вашої колосальної підтримки. Дякую вам за це! А зараз я з великою радістю перейду до вручення сьогоднішніх нагород», – вітально анонсував Олександр Петрович.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий внесок у підготовку педагогів, розвиток вітчизняної науки й техніки та з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі Національна спілка краєзнавців України нагородила: Березанську Ірину Михайлівну, Ващенка Сергія Володимировича, Водяного Олега Миколайовича, Козубенка Юрія Леонідовича, Коцур Лесю Михайлівну.

Нотку патріотичної енергетики у залі запалив фахівець навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко, виконавши легендарну композицію Володимира Івасюка «Червона рута».

Яскравим візуальним доповненням до урочистих промов та привітань став показ нового промо-відео Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Присутні в залі мали змогу переглянути динамічний ролик, який у ключових датах підсумував величний 300-річний поступ освітньої традиції на Переяславщині. Ця захоплива відеомандрівка крізь століття – від зародження Переяславського колегіуму до потужного сучасного закладу вищої освіти – наочно продемонструвала глибоке історичне коріння, тяглість поколінь та незламний дух сковородинівської родини, яка продовжує творити історію, яка триває.

Безумовно, Університет є серцем Переяславської громади, тому до вітань не міг не долучитися міський голова міста Переяслава Вячеслав Саулко.

«Бути сьогодні на такому святі – це велика честь. Переяслав – це історія, культура і духовність, це місто, де зароджувалася нація. З давніх-давен він був потужним центром розвитку мови, науки та культури. І ми пишаємося, що ця славетна історія продовжується донині, і продовжуєте її саме ви! Щойно ми бачили на екрані віхи нашого поступу, а до цього – вітали на сцені відданих своїй справі людей. Саме ці науковці, професори та викладачі є величчю нашого міста.

У Переяславі діє понад два десятки музеїв, але однією з найяскравіших перлин громади є Університет Григорія Сковороди. Завдяки вам Переяслав знає весь світ – варто лише згадати, скільки ваших вихованців, олімпійських чемпіонів, підіймають прапор України на світових аренах! Окремо хочу звернутися до студентів: саме ви сьогодні творите славу університету і країни, ви – наше майбутнє.

Місто і університет – це неподільне ціле. Ми маємо надзвичайно тісну співпрацю з вашим чудовим, найенергійнішим та найспортивнішим ректором Віталієм Коцуром. Як один із прикладів нашої єдності – спільними зусиллями висаджений дендропарк, що вже став окрасою і закладу, і всієї громади. Слава нашому університету, слава викладачам, слава нашим героям-захисникам і слава Україні! А тепер маю велику честь відзначити подяками від міської ради тих сковородинівців, які примножують славу нашого краю», – ствердив Вячеслав Володимирович.

За особисті наукові здобутки, високу публікаційну активність і науково-пошукову діяльність та з нагоди Дня науки Переяславська міська рада нагороджує: Дзюбенко Олену Володимирівну, Костика Євгенія Петровича, Кравченко Тетяну Петрівну, Хараджи Марину Вікторівну, Шевчук Ларису Дмитрівну, Костінську Ольгу Миколаївну, Красюк Валентину Михайлівну, Лоху Анатолія Анатолійовича, Обертій Ніну Павлівну, Погребну Людмилу Миколаївна, Рубан Інну Володимирівну, Семененко Олену Газисівну, Товкун Лідію Павлівну.

Музичним акордом перед фінальним блоком знову стала пісня «Ми – українці» (муз. І. Корнілевича, сл. А. Матвійчука) у виконанні студента Іллі Головка.

Кульмінацією заходу стало вручення відзнак згідно з наказом ректора Віталія Коцура. З метою відзначення працівників і підбиття підсумків наукової та науково-педагогічної діяльності університету за багаторічну сумлінну працю, вагомі творчі досягнення, професійну майстерність та з нагоди Дня науки наказом університету було затверджено:

• Нагородити відзнакою університету «Орден княгині Ольги»: Онищенко Наталію Петрівну, Базилевич Наталію Олександрівну.
• Нагородити відзнакою університету «Орден Володимира Мономаха»: Кириченко Тараса Григоровича.
• Нагородити грамотою університету: Левченко Інну Миколаївну, Молоткіну Валентину Костянтинівну, Волженцеву Ірину Вікторівну, Доцевич Тамілію Іванівну, Литвина Андрія Федоровича, Мисан Інну Володимирівну, Ніколаєва Леоніда Олеговича, Стеценко Аллу Іванівну, Юзковець Ірину Олександрівну, Крикун Валентину Сергіївну, колектив Центру ветеранського розвитку (керівник – Т.М. Кузьменко).
• Оголосити подяку із занесенням у трудову книжку: Довжуку Ігорю Володимировичу, Калмикову Георгію Валентиновичу, Довгополій Людмилі Іванівні, Летючій Любові Петрівні, Пивовару Андрію Анатолійовичу, Якубі Василю Володимировичу.
• Оголосити подяку університету співробітникам бібліотеки за вагомий внесок в організацію інформаційно-бібліографічної роботи: Забарило Любові Михайлівні, Деркач Тетяні Леонідівні.
• Оголосити подяку співробітникам університету за допомогу в організації та забезпеченні наукової діяльності: Гагаріній Ірині Станіславівні, Йосипенко Олені Вікторівні, Лесик Людмилі Олександрівні, Шкирі Ользі Іванівні, Савенку Ігорю Васильовичу, Паламарчук Оксані Миколаївні, Плужник Оксані Василівні, Юхименко Наталії Федорівні, Герасимчуку Віктору Петровичу, Вовкодаву Андрію Михайловичу, Омельченко Вікторії Олександрівні, Потупі Тетяні Василівні, Бабаку Олександру Анатолійовичу.

За перемоги у престижних всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних змаганнях (зокрема форумі «Дотик природи–2025», конкурсі «Освіта для сталого розвитку», мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка та конкурсі з української мови та літератури) грамотами університету нагородили: Острадчука Олександра, Ситник Карину, Сентіщеву Юлію, Пушкар Алевтину та Авраменко Анну. Окрему подяку за підготовку талановитих студентів-переможців висловили Великдан Юлії Віталіївні.

Натомість за плідну науково-дослідну роботу та активну участь у діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених грамотами нагородили: Березіна Антона, Лилу Діану, Омельяненко Вікторію, Пипко Катерину, Середу Ірину, Спасуна Олександра, Захарченка Дениса, Шепель Анастасію, Герасименка Олексія, Рижука Антона, Євдоченка Владислава, Гречку Назара, Марущака Івана, Меренкова Артема, Мисан Вікторію, Острадчука Олександра, Петренко Юлію, Ющенко Ангеліну, Калюжку Мирославу та Шевчук Ольгу.

На завершення цього величного свята випускниця університету Ганна Мельник виконала зворушливу фінальну пісню Назарія Яремчука «Родина». Ця композиція якнайкраще підкреслила головний лейтмотив заходу: Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це міцна, згуртована і непереможна родина, яка вже 40 років гідно тримає освітній та науковий стрій України. Це історія, що триває.

Усі фото від фотографині університету Ірини Середи з нагородження знайдете за посиланням: https://fex.net/uk/s/b2yfmxa