Зустріч стала не просто традиційним заходом, а черговим кроком у зміцненні 20-річного досвіду успішної співпраці між закладами, який гармонійно співпадає з 40-річчям поступу нашого університету. За два десятиліття партнерства це сотні й тисячі випускників коледжу імені Агатангела Кримського, які вже здобули або продовжують здобувати вищу освіту в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2026 році наші лави знову поповнило чимало талановитих юнаків та дівчат, адже з року в рік близько пів сотні випускників із Володимира обирають саме наш заклад для продовження свого професійного шляху.

Перевагою є і те, що випускні спеціальності Володимирського фахового коледжу є повністю суміжними з нашими напрямами підготовки – зокрема, це Дошкільна освіта, Початкова освіта, Середня освіта (Фізична культура), Середня освіта (Образотворче мистецтво), Середня освіта (Музичне мистецтво), Середня освіта (Трудове навчання та технології), Професійна освіта (Цифрові технології), Філологія, Соціальна робота та інші.

Налагоджена роками система перезарахування кредитів та адаптації студентів дозволяє їм максимально ефективно продовжувати навчання на бакалаврському та магістерському рівнях без зайвих академічних бар’єрів.

Дорогі друзі з Володимирського коледжу, ви – невіддільна частина нашої великої сковородинівської родини. Ми щиро пишаємося тим, що ви щороку довіряєте нам своє професійне становлення, і відкриті до подальших спільних ініціатив заради майбутнього української освіти!

Запис УГСП відвідала делегація з Володимирського фахового педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Під час зібрання методист Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко ознайомить здобувачів із базовим поняттям «академічна доброчесність» та детально розкриє її головні складові. Окрім того, учасники семінару обговорять ключові положення та норми Закону України «Про академічну доброчесність».

Приєднатися до наради в Microsoft Teams:
Посилання: https://teams.microsoft.com/meet/327617626627207?p=iHgJqcqn4FPsY4DWP6
Ідентифікатор наради: 327 617 626 627 207
Код доступу: gf6xW67L

Зустріч стане чудовою можливістю для всіх учасників освітнього процесу дізнатися більше про етичні стандарти в академічному середовищі, обмінятися досвідом та поставити запитання експерту. Запрошуємо здобувачів долучитися до заходу та поглибити свої знання у цій важливій сфері!

Запис Академічна доброчесність в освітньому процесі – анонсовано науково-практичний семінар для здобувачів із фахівцем Борисом Любченком спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Центральною темою зустрічі стала безпека студентів. Учасникам нагадали, що в умовах воєнного стану під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» необхідно обов’язково залишати житлові кімнати та організовано спускатися до найближчого укриття. Особливу увагу звернули на першокурсників, а старостам поверхів і кімнат доручили допомогти новачкам швидко адаптуватися до умов проживання і вивчити найбезпечніші маршрути до сховищ.

Поза безпековими питаннями, студентам детально нагадали про дотримання Правил внутрішнього розпорядку, чистоти та дбайливого ставлення до університетського майна. У разі виникнення будь-яких побутових проблем із сантехнікою чи електрикою мешканцям радять не зволікати, а одразу звертатися до комендантів.

Окремо роз’яснили правила внутрішньої дисципліни: у гуртожитках категорично заборонено палити, вживати алкогольні, слабоалкогольні чи наркотичні речовини. Самовільне переселення між кімнатами заборонене, а тривалий виїзд на канікули чи практику вимагає обов’язкового повідомлення адміністрації.

Особливий акцент зробили на створенні комфортного мікроклімату та взаємоповазі між сусідами, адже гуртожиток є спільним простором для десятків людей із різними режимами дня. Студентів закликали уникати надмірного шуму й гучної музики, а також нагадали, що візити гостей дозволені лише в установлений час із 8:00 до 22:00 під повну відповідальність того, хто їх запросив.

Ще у ході зборів окреслили діяльність Координаційної ради, пояснивши студентам, що цей орган створений не для покарань, а для спільного вирішення нагальних проблем за участю студентського самоврядування та адміністрації. Навіть фіксація пізніх повернень розглядається індивідуально з’ясуванням усіх обставин.

Незмінно такі зустрічі мають на меті не лише нагадати про обов’язки, а й зробити гуртожиток безпечним, дружнім та комфортним середовищем для молоді.

Запис Безпека, правила та взаємоповага: в УГСП відбулися щорічні збори мешканців студентських гуртожитків спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

EAIE brings together representatives of universities, educational organisations and international networks from across the world. It provides a unique platform for professional dialogue, the exchange of experience, the development of partnerships and discussions on future educational, research and international project initiatives.

It was particularly valuable to meet our trusted long term partners, with whom the University already shares successful projects, mutual trust and many years of cooperation. At the same time, the conference offered excellent opportunities to establish new professional contacts and initiate partnerships that may lead to international projects, academic mobility programmes, joint research and new educational initiatives.

Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav expresses its sincere gratitude to Cormack Consultancy Group, and personally to Charles Cormack and Oleksandr Smirnov, for their continuous support, valuable initiatives and commitment to Ukrainian universities. These opportunities enable Ukrainian higher education institutions to expand their international networks, identify new partners, develop project consortia, strengthen institutional capacity and create new opportunities for students and staff. Such support makes a meaningful contribution to the growth of Ukrainian universities and their further integration into the European higher education area.

The University administration attaches strategic importance to the development of international cooperation. Rector Vitalii Kotsur and Vice Rector for International Relations and Project Activities Oksana Kovtun view participation in events of this level as an essential part of the University’s internationalisation. Professional contacts and personal meetings should lead to concrete agreements, sustainable institutional partnerships and practical opportunities for the entire university community.

Oksana Kovtun returns from EAIE with new contacts, project ideas and promising opportunities that the University team will continue to develop. A modern university must be visible, open to the world and actively engaged in international educational, research and project cooperation.

Запис Strengthening International Partnerships: Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav at EAIE 2026 спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід пройшов у форматі живої, глибокої дискусії між провідними українськими та литовськими істориками, видавцями, викладачами та студентами. Пропонуємо зануритися в атмосферу зустрічі крізь призму прямих мов та найяскравіших цитат її учасників.

Ще 8 вересня 2026 року солідна литовська делегація та представники вітчизняної наукової спільноти розпочали презентаційний тур із Луцького національного технічного університету. Долучився до цієї події і ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Під час візиту до ЛНТУ гості на чолі з депутатом Сейму Литви Валдасом Ракутісом, професором Альвідасом Нікжентайтісом та представниками Форуму Єжи Гедройця зустрілися з ректоркою університету Іриною Вахович, оглянули сучасні навчальні простори та презентували студентам фундаментальні видання – «Велике князівство Литовське: політика та суспільство доби пізнього середньовіччя» та «Історія Литви: з найдавніших часів до 1569 року». Зустріч у Луцьку стала потужним стартом для налагодження нових міжвузівських контактів та обміну досвідом.

Естафету мандрівки цими знаковими книжками вже за два дні, 10 вересня 2026 року, прийняв Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Після зустрічі та прогулянки територією університету, у 114 аудиторії Центру інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center» розгорнулася масштабна історична панель, яка об’єднала провідних дослідників двох країн.

Відкриваючи захід, ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур наголосив на гострій необхідності переосмислення нашого минулого та подолання імперських стереотипів:

«Кожна сторінка історії України, свого часу, була дуже сильно заангажована радянською історіографією і російською історією. Якщо ми зараз подивимося, на яких ми книжках виросли, то там будуть Татіщев і Карамзін тощо. Але це інший погляд на нашу історію. Все-таки історія України повинна бути українською», – висловив переконання Віталій Вікторович та розповів про системну роботу університету та анонсував нові амбітні ініціативи:

«Коли ми вперше потрапили до Вільнюса на Конгрес дослідників історії, який організовував пан Альвідас, виникло чітке усвідомлення: на превеликий жаль, знань з історії Литви у нас в країні дуже мало. Особливо базових знань для всіх: у школах, коледжах, університетах. Саме тому виникла ідея заповнити ці прогалини у вивченні історії Великого князівства Литовського. Ми стартували в цьому напрямі: цього року провели вже другу літню школу, є студенти, які відвідували Литву, захищаються докторські дисертації. У нас є великі плани по створенню спеціалізованого центру, адже є і матеріали, і фахівці, які за це вболівають».

Головний ідеолог проєкту, директор Інституту історії Литви, професор Альвідас Нікжентайтіс поділився думками про те, чому Переяслав став однією з ключових точок презентації:

«Сама ідея про те, що Велике князівство Литовське – це не тільки литовська історія, а й українська історія – часто лунала від моїх українських колег. І коли ми приїхали сюди, в Переяслав, почали говорити з вашим ректором, з того все і почалося. Наша програма складається з трьох частин: серія онлайн-лекцій для українських університетів, організація спільних літніх шкіл (цього року до нас долучилися й студенти з Віденського університету), і третя складова – видавничий проєкт. План – видати серію із 30 книжок до кінця цього року».

Принагідно, литовський історик також звернув увагу на важливий політологічний вимір:

«У Литві немає жодних сумнівів, що суверенітет країни лежить не на сході, з Московією, а на заході. Саме з Великого князівства Литовського почалися зв’язки Литви, України, Білорусі з усією Європою. Тоді вперше європейський напрямок став очевидним. Тому це надзвичайно важлива тема і для політологів».

Видавець, засновник видавництва «Вільні люди» Владислав Сидоренко розповів про масштабну роботу над перекладами та ідеологічні виклики минулого:

«Питання, яке мене бентежило все життя: чому історія України вивчається починаючи з Київської Русі, потім Річ Посполита, а далі відразу Російська імперія і СРСР? Куди поділися 300 років історії Великого Князівства Литовського? Насправді це був найбільш вдалий період в історії України – величезний європейський блок із сучасними цивілізаційними цінностями та конфедеративним устроєм. Я дійшов висновку, що відсутність інтересу до цього періоду – результат ефективної ідеологічної роботи Москви, яка тривала століттями».

Розповідаючи про видавничі плани, пан Владислав зазначив:

«Ми підготуємо десяток академічних робіт, які дадуть можливість запускати повноцінні освітні курси в українських закладах вищої освіти вже починаючи із січня. А загалом проєкт розрахований на 30 книг. Ми намагаємося своїми силами повернути те, що в нас уже було. Європейський Союз – це багато в чому нащадок Великого князівства Литовського. Ми не прагнемо кудись іти – ми маємо відновлювати те, що було нашим споконвіку».

Відомий український історик-геральдист Олег Однороженко підкреслив, що доба ВКЛ є ключем до розуміння української ідентичності:

«Дотепер в українській історіографії існує міф про «темні віки» після монгольської навали, ніби наша історія стояла на паузі. Це абсолютно не так! Джерел мільйони, але їх немає кому вивчати, бо немає загальної візії. Наше завдання – створити цю критичну масу академічної літератури, щоб виховати нові кадри істориків».

Порівнюючи державотворчі моделі минулого із сучасністю, пан Олег зазначив:

«Пориньте в історію Великого князівства Литовського і порівняйте її з теперішнім Євросоюзом. Це була спільнота різних етносів, де українські землі мали серйозну автономію, самоврядність і власні еліти. Що характерно – там не було міжетнічного чи релігійного антагонізму. Вже тоді існувало чітке неприйняття московської деспотичної моделі, бо люди прагнули повної самореалізації та свободи».

Виконуюча обов’язки директорки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Марина Навальна акцентувала увагу присутніх на важливості компромісів та діалогу в науці:

«Видання книжок – це завжди наукове свято. Спільні проєкти завжди спрямовані на компроміси та комунікацію. Це означає, що науковці й політики знайшли згоду і зробили крок уперед. Ми раді вітати наших литовських друзів у Переяславі й готові відкривати для них нові локації нашого заповідника», – ствердила Марина Іванівна.

Натомість завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» Тарас Нагайко додав історичних паралелей:

«Переяслав – дуже хороший лакмусовий папірець для того, щоб проявилися ці складні сторінки. У нас є Переяславська рада, з якою ми постійно ідеологічно боремося, розуміючи, що не можна дивитися на історію звужено. А от праці на кшталт досліджень про битву під Синіми Водами, Грюнвальд чи Оршу доводять нашу нерозривну тяглість до європейського простору. Ці нові книги стануть справжнім дороговказом для подальших студій», – засвідчив Тарас Юрійович.

На завершення офіційної частини наукова бібліотека УГСП презентувала гостям пам’ятний альманах «Закарбовані миті». Продовженням насиченого дня стало ознайомлення делегації з матеріально-технічною базою університету та велика екскурсійна програма музеями НІЕЗ «Переяслав».

Презентація литовських новодруків в нашому університету довела, що спільне європейське минуле України та Литви є потужним фундаментом для сучасного партнерства, освітянського розвитку й ментального єднання двох народів.

Запис В УГСП презентували фундаментальні праці з історії Великого князівства Литовського: чому це важливо для майбутнього України спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Нова традиція безбар’єрності: в УГСП відбувся перший товариський турнір зі стрітболу 3х3 на кріслах колісних спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

7 вересня було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Тарана Максима Вікторовича на тему «Розвиток волонтерського руху в Україні в умовах російсько-української війни (2014-2022)» (наукові керівники: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Дудар Василь Леонідович та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Сіропол Володимир Олександрович). Актуальність дослідження розвитку волонтерського руху, здійсненого Максимом Тараном, згідно змісту його дисертації, зумовлена безпрецедентними масштабами та значенням волонтерства в Україні після Революції Гідності та з початком російсько-української війни, коли він трансформувався у ключовий компонент громадянського суспільства та невід’ємну складову національного руху опору.

Цього ж дня, 7 вересня, було прийнято до захисту дисертацію Зозулі Володимира Сергійовича на тему «Журнал «Краєзнавство» в соціокультурному, краєзнавчому просторі України ХХІ ст.» (наукові керівники: доктор історичних наук, професор Черкаського державного технологічного університету Лазуренко Валентин Миколайович та доктор історичних наук, професор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Коцур Віталій Вікторович). Актуальність вивчення ролі журналу «Краєзнавство», здійсненого Володимиром Зозулею, згідно змісту його дисертації, пояснюється вагомим впливом наукової періодики гуманітарного профілю на формування сучасного соціокультурного та краєзнавчого простору України, збереження культурної спадщини та формування національно-історичної свідомості.

Наступного дня, 8 вересня, спеціалізована вчена рада прийняла до розгляду дисертацію Сливи Андрія Олександровича на тему: «Соціоцивілізаційні орієнтири трансформації українського суспільства» (науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія Юхименко Наталія Федорівна). Актуальність соціально-філософського осмислення трансформаційних процесів, здійсненого Андрієм Сливою, згідно змісту його дисертації, випливає з нагальної потреби аналізу розвитку українського суспільства на тлі глобалізаційних змін та збройної боротьби з російською федерацією. У контексті євроінтеграції особливої ваги набуває пошук балансу між адаптацією до культурно-нормативного простору ЄС та збереженням глибинних національних традицій.

Ще за день, 9 вересня, до захисту було прийнято кваліфікаційну працю Краснокутського Дениса Борисовича, присвячену темі: «Формування прогностичної компетентності майбутніх менеджерів освіти у процесі професійної підготовки» (науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та педагогічної інноватики Університету Григорія Сковороди в Переяславі Хмельницька Олена Сергіївна). Актуальність дослідження формування прогностичної компетентності, здійсненого дослідником Краснокутським, згідно змісту його дисертації, зумовлена сучасними вимогами до професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти в умовах євроінтеграційних процесів, де ключовою складовою успішної діяльності стає здатність фахівця швидко вирішувати складні завдання та моделювати сценарії розвитку закладу.

Своєю чергою, 10 вересня на розгляд наукової спільноти винесено дисертаційне дослідження Омельченка Євгенія Віталійовича на тему: «Формування соціально-правової компетентності майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук засобами інтеграційних технологій навчання» (науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та педагогічної інноватики Університету Григорія Сковороди в Переяславі Онищенко Наталія Петрівна). Актуальність вивчення проблеми формування соціально-правової компетентності, здійсненого Омельченком, згідно змісту його дисертації, обумовлена стратегічним курсом України на інтеграцію до Європейського Союзу, що вимагає глибокої модернізації освітньої сфери та впровадження новітніх інтеграційних технологій навчання.

Підсумовує цей насичений науковий тиждень дисертація Мельнікова Максима Олександровича, яку прийнято до захисту 11 вересня. Тема його роботи – «Органи місцевого управління та поліції у Голокості на теренах Райхскомісаріату «Україна» в 1941-1944 рр.: сучасна вітчизняна історіографія» (науковий керівник: доктор історичних наук, професор, професор кафедри теорії і методики технологічної освіти та комп’ютерної графіки Гончаренко Олексій Миколайович). Актуальність комплексного історіографічного дослідження, здійсненого Максимом Мельніковим, згідно змісту його дисертації, зумовлена гострою необхідністю узагальнення історіографічного доробку щодо участі місцевих органів Райхскомісаріату «Україна» в політиці Голокосту, що особливо важливо в умовах сучасних викликів та російської збройної агресії.

Родина Університету Григорія Сковороди в Переяславі, відділ аспірантури та докторантури щиро вітають здобувачів та їхніх наукових керівників із цим важливим етапом. Бажаємо успішного проходження процедури захисту, невичерпної енергії, наснаги та нових вагомих здобутків на ниві української науки!

Запис Ще 6 нових докторів філософії (PhD) захистилися в УГСП: щирі вітання науковцям спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Метою заходів було надання методичної та консультативної підтримки щодо підготовки акредитаційних матеріалів, удосконалення освітніх програм і навчально-методичного забезпечення, а також підготовки науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти до взаємодії з експертною групою.

Під час воркшопів опрацьовано практичні аспекти заповнення відомостей самооцінювання, формування доказової бази та забезпечення узгодженості інформації в освітній програмі, відомостях самооцінювання і документах, що підтверджують її реалізацію.

Окрему увагу приділено актуалізації освітніх програм, зокрема їх цілей, програмних результатів навчання та освітніх компонентів, забезпеченню їх взаємозв’язку і відповідності сучасним вимогам професійного середовища та потребам стейкхолдерів. Розглянуто питання вдосконалення робочих програм освітніх компонентів і силабусів, їх узгодження з освітньою програмою та навчальним планом, а також аналізу структури й змісту навчальних планів, обсягу кредитів ЄКТС, послідовності вивчення дисциплін та форм контролю.

У межах кадрового забезпечення проаналізовано відповідність науково-педагогічних працівників освітнім компонентам, актуальність відомостей про їх освіту, наукові ступені, вчені звання, професійну та наукову діяльність, підвищення кваліфікації й практичний досвід.

Значний блок роботи було присвячено внутрішньому забезпеченню якості освітніх програм: аналізу результатів опитувань здобувачів освіти, НПП, випускників і роботодавців, урахуванню пропозицій стейкхолдерів, перегляду та вдосконаленню освітніх програм, а також документуванню відповідних рішень.

Розглянуто питання академічної доброчесності, функціонування механізмів її забезпечення та готовності НПП і здобувачів освіти продемонструвати їх практичне застосування під час акредитаційної експертизи.

Практична частина воркшопів передбачала обговорення проблемних питань, аналіз типових недоліків в акредитаційних матеріалах та надання рекомендацій щодо їх доопрацювання. Особливий акцент зроблено на тому, що акредитація передбачає оцінювання не лише документального забезпечення, а й реального функціонування освітньої програми, результативності внутрішньої системи забезпечення якості та спроможності університету здійснювати її постійне вдосконалення.

Проведені заходи сприяли підвищенню готовності гарантів, груп забезпечення, науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти до проходження акредитаційної експертизи, систематизації акредитаційних матеріалів та подальшому вдосконаленню якості освітніх програм.

Запис В УГСП триває підготовка освітніх програм другого (магістерського) рівня вищої освіти до акредитації спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Повідомляється, що вагомим приводом для відзнаки стала участь відділу в масштабному проєкті «Найкращий роботодавець 2026». Ця ініціатива успішно об’єднує представників бізнесу, закладів освіти та студентів задля розширення професійних можливостей і побудови якісної комунікації на сучасному ринку праці.

Фахівчині відділу профорієнтації та працевлаштування системно працюють над створенням сприятливих умов для кар’єрного старту здобувачів освіти. Підрозділ регулярно організовує зустрічі з потенційними роботодавцями, проводить різнопланові профорієнтаційні заходи та допомагає налагодити пряму взаємодію між академічною сферою і реальним сектором економіки.

«Отримана подяка – це не лише приємне визнання щоденної праці команди відділу, а й потужна мотивація розвивати партнерські зв’язки й надалі, підтримуючи молодь у її професійному становленні», – зазначає керівниця відділу Ольга Хмелькова.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром щиро дякує команді UGEN за довіру, плідну співпрацю та спільну роботу над успішним майбутнім українських студентів.

Запис Відділ профорієнтації та працевлаштування УГСП отримав відзнаку від команди UGEN спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис У вівторок, 15 вересня 2026 року, відбудеться засідання ректорату спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Музика, творчі інсайти та несподівані життєві історії: як фронтмен гурту «NAZVA» Павло Гоц відкрив новий сезон «University Live Stage» в УГСП спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Інноваційна інтеграція розпочалася зі встановлення спеціальних ідентифікаційних табличок поруч із ключовими видами рослин на території парку. Сканування їхніх QR-кодів відкриває прямий доступ до електронного каталогу культурної флори на сайті УГСП. Цей ресурс є відкритим і динамічним, що дозволяє постійно оновлювати базу та миттєво надавати студентам чи гостям вичерпну інформацію про місцеве та інтродуковане біорізноманіття.

Логічним продовженням цієї ініціативи став запуск науково-просвітницького проєкту «Парк Університету Григорія Сковороди в Переяславі». Його реалізувала кафедра природничих наук і методики навчання за підтримки ректора Віталія Коцура, декана факультету природничо-історичної освіти і мистецтва Юрія Козубенка та доцентки кафедри природничих дисциплін і методики навчання Людмили Довгополої.

Проєкт працює на базі популярного застосунку iNaturalist, який за допомогою штучного інтелекту автоматично розпізнає види рослин, фіксує їхні точні геодані та залучає світову наукову спільноту до верифікації спостережень.

Дендропарк УГСП багато років слугує «живим» лабораторним майданчиком для проведення практичних занять, польових досліджень та екологічної просвіти. Завдяки новим інструментам цей естетично-рекреаційний простір перетворився на сучасний хаб для створення масштабного цифрового гербарію.

Долучитися до моніторингу та збереження зеленого багатства альма-матер може кожен охочий. Для цього достатньо завантажити застосунок iNaturalist на смартфон, зареєструватися, приєднатися до сторінки проєкту УГСП та просто фіксувати місцеві рослини на камеру свого телефону.

Запис Дендропарк УГСП цифровізували: університет запустив проєкт на платформі iNaturalist та встановив QR-коди для рослин спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід пройде у форматі відкритої історичної панелі, яка об’єднає провідних литовських і українських дослідників для глибокого обговорення багатовікового українсько-литовського державотворчого діалогу. Початок об 11:00.

Запланована програма заходу органічно поєднує насичену академічну складову та культурно-пізнавальні активності. Після ранкової реєстрації та урочистого відкриття зустрічі ректором, доктором  історичних наук, професором Віталієм Коцуром на учасників чекає ґрунтовна панельна дискусія. У її межах видавець Владислав Сидоренко та керівник експертної групи з європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН і національний координатор від України в Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи Сергій Шкабко поділяться деталями проєкту, а історик, науковець, директор Інституту історії Литви Альвідас Нікжентайтіс розкриє історичний контекст українсько-литовського діалогу, а дослідник Рімвідас Петраускас проведе авторську презентацію книг із подальшим відкритим обговоренням.

Завершивши інтелектуальну частину, поважна делегація ознайомиться з матеріально-технічною базою університету, а після обідньої перерви вирушить на велику екскурсію музеями Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Запрошуємо науковців, студентів, краєзнавців та всіх поціновувачів історії долучитися до відкритої наукової дискусії та відкрити для себе нові сторінки українсько-литовського державотворення.

Запис В УГСП презентують фундаментальні видання з історії Великого князівства Литовського спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Офіційний старт змагань заплановано на 13:00. Організатори закликають долучитися всіх охочих випробувати свою швидкість, витривалість та жагу до перемоги. Важливий бонус для учасників: мати власний двоколісний транспорт необов’язково – кафедра забезпечує велосипедами всіх, хто вийде на старт!

Щоб зареєструватися та стати учасником перегонів, звертайтеся безпосередньо на кафедру спортивних дисциплін і туризму (навчальний корпус №2, аудиторія 104).

У разі виникнення питань чи для отримання додаткової інформації телефонуйте за номером: (093) 600-54-93.

Долучайтеся до спортивного життя університету, адже бути здоровим і активним – завжди в тренді!

Запис В УГСП до Дня фізичної культури і спорту відбудеться першість із велогонки на вибування: запрошуємо учасників спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Повідомляється, що це високе визнання стало результатом глибокої та системної наукової роботи Ірини Володимирівни, присвяченої дослідженню біологічних ефектів тривалого радіонуклідного забруднення водних екосистем Чорнобильської зони відчуження. Затверджена тема її наукового дослідження звучить як «Репродуктивні та цитогенетичні біомаркери макрофітів як індикатори радіоекологічного стану водних екосистем у Чорнобильській зоні відчуження», і вона є надзвичайно актуальною для сучасної екологічної науки нашої держави.

У межах своєї дисертаційної роботи дослідниця детально вивчає реакцію водних рослин – макрофітів – на тривале радіаційне навантаження. Для цього Ірина Марущак використовує складний комплекс репродуктивних і цитогенетичних біомаркерів. Такий інноваційний та багатовимірний підхід дає змогу науковцям оцінювати приховані зміни не лише на рівні зовнішніх ознак окремого організму, а й зазирати значно глибше – безпосередньо на клітинний та репродуктивний рівні, де зароджуються перші адаптації до забрудненого середовища.

Особливу увагу в цьому масштабному дослідженні приділено визначенню найбільш інформативних показників, які в майбутньому можуть бути стандартизовані та використані для біоіндикаційної оцінки радіоекологічного стану водойм. Для проведення точного порівняльного аналізу науковиця використовує водні об’єкти Чорнобильської зони відчуження та водойми міста Переяслава. Таке географічне зіставлення дозволяє чітко простежити біологічні особливості розвитку одних і тих самих видів рослин за абсолютно різних рівнів екологічного та антропогенного навантаження. Завдяки своїй здатності акумулювати та відображати сукупний вплив різноманітних чинників середовища, саме водні макрофіти визначені як найбільш перспективні об’єкти для сучасного біомоніторингу.

Практична цінність роботи виходить далеко за межі суто теоретичної науки. Отримані результати відкривають нові можливості для здійснення точного біологічного моніторингу, оцінювання реального екологічного стану водойм та своєчасного виявлення територій із підвищеним рівнем радіонуклідного впливу. У перспективі виокремлений комплекс досліджуваних показників стане основою для розроблення універсального інтегрального біоіндикаційного показника. Це дозволить налагодити систему довготривалого спостереження за водними екосистемами як безпосередньо у Чорнобильській зоні відчуження, так і на інших територіях України.

Призначення президентської стипендії є не лише видатним особистим професійним здобутком Ірини Марущак, а й переконливим свідченням потужного дослідницького потенціалу молодих науковців Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Щиро вітаємо!

Запис Викладачка УГСП Ірина Марущак здобула стипендію Президента України за унікальні дослідження екосистем Чорнобиля спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур долучився до відзначення 20-річчя фонду Миколи Томенка «Рідна країна» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.