Передувала виїзду координаційна нарада, яка відбулася сьогодні вранці у княжому Переяславі. Участь у засіданні, окрім членів делегації, взяв художник-реаліст Григорій Єгоров. Головним питанням порядку денного стало обговорення завершення роботи над списком знаменитої ікони Григорія Честахівського «Святитель Тарасій Царгородський і преподобний Михаїл Синайський». Цей духовний образ історично присвячений вшануванню пам’яті Тараса Шевченка та його близького соратника Михайла Лазаревського, а його сучасний список було створено спеціально для подальшого встановлення в канівському Успенському соборі.

Одразу після завершення нарадової частини в Переяславі, делегація прибула до міста Канів, де, найперше, відвідала Успенський собор Св. Георгія ХІІ століття. Храм, збудований ще у 1144 році, зберіг свій автентичний вигляд часів Київської Русі. Для національної пам’яті цей простір є сакральним: саме тут із 20 по 22 травня 1861 року перебувала домовина з прахом Тараса Шевченка під час прощання з великим Кобзарем.

Безпосередньо в соборі до переяславської делегації приєдналися виконувач обов’язків генерального директора Шевченківського національного заповідника Анатолій Кононенко та військовослужбовці Збройних Сил України. У межах візиту відбулася урочиста передача новостворених пам’яток: делегація офіційно передала собору написаний художником Дмитром Єгоровим список ікони та встановила в храмовому просторі копію посмертної маски Кобзаря. Вона замінила образ Олександра Нєвського – постаті, яка не має жодного стосунку до духовної традиції Канева.

Під час перебування в соборі громадський діяч Микола Томенко подякував побратимам з Міжвидового центру з підготовки підрозділів ракетних військ і артилерії та зазначив:

«Сьогодні в Каневі ми завершуємо важливий історико-культурний проєкт, присвячений Тарасу Шевченку. За загальним задумом, копії посмертної маски Кобзаря мали бути встановлені в усіх храмах і соборах, пов’язаних із прощанням із поетом. Наразі цей замисел уже реалізовано в Ніжині та Переяславі, а сьогодні черговим етапом став Успенський собор Канева. Це глибоко символічно, адже саме в його стінах 20 травня 1861 року відбулося прощання з Тарасом Шевченком перед перепохованням на Чернечій горі.

Наше завдання сьогодні – повернути в цей сакральний простір питомий український дух, національний зміст та історичну пам’ять. Собор, повернутий українській державі та українській церкві, має утвердитися як місце сили, повністю очищене від маркерів «русского міра» й наповнене сенсами нашої національної історії. Окрім копії посмертної маски, відтепер у храмі зберігатиметься й список знакової ікони, написаної Григорієм Честахівським на честь його близьких соратників – Тараса Шевченка та Михайла Лазаревського.

Попереду залишається масштабний обсяг роботи, до якого маємо активно залучати меценатів, органи влади та місцеву громаду. Наша мета – зробити так, щоб дзвони Успенського собору надихали людей, а його годинник ішов виключно за українським часом. Крок за кроком ми відновлюємо український світ на Канівщині. Вірю, що собор стане потужним центром тяжіння для кожного, хто відвідує ці місця, аби люди піднімалися на Чернечу гору духовно збагаченими та сповненими енергії нашого великого Кобзаря».

Про значення реалізованої ініціативи для освітнього простору та збереження національної пам’яті висловився ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Символічно й надзвичайно важливо, що сьогодні під егідою фонду «Рідна країна» Микола Томенко в Успенському соборі Канева ми не просто вшанували пам’ять Тараса Шевченка, а зробили ще один крок до повернення українського духу в одну з  важливих святинь Київської Русі. Разом із Університетом Григорія Сковороди в Переяславі ми також долучилися до відновлення українського духовного простору. Також разом із делегацією відвідали місце поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі – сакральне місце сили для кожного українця. Саме тут особливо гостро відчувається глибина Шевченкового слова, його духу та пророчої любові до України.

Це не просто окремі символічні події. Це повернення українського змісту, української історії та української ідентичності у простір, який десятиліттями намагалися наповнити чужими імперськими сенсами. Ми поступово очищуємо наші святині від залишків «русского міра» та повертаємо їм справжню українську сутність.

Переконаний, що Успенський собор має стати місцем української сили, пам’яті та духовного єднання для всіх, хто приїжджає до Шевченка. Адже шлях на Чернечу гору починається не лише сходами, а й усвідомленням власної національної гідності, історії та духовної спадщини. Дякую всім, хто долучився до цієї знакової події!»

Утвердження національної ідентичності, очищення духовного простору від імперських маркерів та збереження спадщини Кобзаря залишаються незмінним вектором соціокультурної роботи університету. Сьогоднішня подія у Каневі вкотре доводить, що академічна спільнота Переяслава бере активну участь у процесах духовного відродження, послідовно зміцнюючи ціннісний фундамент нашої державності.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур взяв участь у меморіальних заходах до 165-річчя перепоховання Тараса Шевченка в Каневі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.