Захід був присвячений обговоренню стратегічних питань розвитку вітчизняного краєзнавства, збереженню культурної спадщини в умовах сьогодення, а також ухваленню важливих кадрових рішень. Переповідаємо які стратегічні вектори було напрацьовано, інформуємо щодо нових призначень.

Під час засідання провідні науковці країни під головуванням очільника НСКУ, члена-кореспондента НАН України Олександра Реєнта, за активної участі співдоповідачів – членів-кореспондентів НАН України Олександра Удода й Олександра Лисенка та докторки історичних наук Руслани Маньковської — детально обговорили проєкт Програми розвитку краєзнавства на 2026–2035 рр. Окрему увагу було приділено відзначенню Всеукраїнського дня краєзнавства обласними організаціями НСКУ у 2026 р., присудженню Премії імені академіка Петра Тронька в 2026 р., а також підготовці та проведенню XVII Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції на тему: «Краєзнавство у системі збереження історико-культурної спадщини України в умовах збройної агресії: втрати та відновлювальні практики». Крім того, було розглянуто питання участі НСКУ в організації та проведенні ІІ Міжнародної практичної конференції «ЮНЕСКО у дзеркалі досліджень молоді: культурна та освітня дипломатія й міжнародна солідарність» та V літньої наукової школи з музейної педагогіки «Культурна спадщина ЮНЕСКО в Україні: проблеми збереження».

Ключовою подією засідання для спільноти нашого університету стало ухвалення низки важливих кадрових рішень, які підтверджують високий авторитет нашого закладу вищої освіти у краєзнавчому русі України. Зокрема, Президія НСКУ обрала ректора Віталія Коцура заступником голови Національної спілки краєзнавців України Олександра Реєнта.

Окрім цього, значні зміни відбулися і на регіональному рівні. Багаторічний очільник Київської обласної організації НСКУ, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Савченко за станом здоров’я склав свої повноваження голови обласного осередку.

Наш університет та його науковці традиційно є найбільшим та найактивнішим ядром Київської обласної спілки краєзнавців. Зважаючи на вагомий особистий внесок у розвиток регіональної історії, Григорій Савченко особисто рекомендував Віталія Коцура на посаду керівника обласної організації.

Президія НСКУ підтримала цю ініціативу. Відповідно до процедури, найближчим часом Віталій Вікторович спільно з Григорієм Петровичем проведуть загальні збори (з’їзд) Київської обласної організації НСКУ для остаточного затвердження цього рішення.

Спільнота Університету Григорія Сковороди в Переяславі висловлює щиру та глибоку вдячність Григорію Петровичу за багаторічну самовіддану працю, високий професіоналізм та розвиток краєзнавчих студій на Київщині. Його внесок у збереження нашої ідентичності є неоціненним.

Професорсько-викладацький та студентський колективи УГСП, краєзнавча спільнота Переяславщини приєднується до привітань Віталія Вікторовича із високою довірою колег та призначенням на відповідальну посаду заступника голови. Бажаємо наснаги, нових звершень та успішної реалізації масштабних краєзнавчих і наукових проєктів задля розвитку української науки та культури.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур взяв участь у засіданні Президії Національної спілки краєзнавців України: нові призначення та стратегічні вектори спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Передувала виїзду координаційна нарада, яка відбулася сьогодні вранці у княжому Переяславі. Участь у засіданні, окрім членів делегації, взяв художник-реаліст Григорій Єгоров. Головним питанням порядку денного стало обговорення завершення роботи над списком знаменитої ікони Григорія Честахівського «Святитель Тарасій Царгородський і преподобний Михаїл Синайський». Цей духовний образ історично присвячений вшануванню пам’яті Тараса Шевченка та його близького соратника Михайла Лазаревського, а його сучасний список було створено спеціально для подальшого встановлення в канівському Успенському соборі.

Одразу після завершення нарадової частини в Переяславі, делегація прибула до міста Канів, де, найперше, відвідала Успенський собор Св. Георгія ХІІ століття. Храм, збудований ще у 1144 році, зберіг свій автентичний вигляд часів Київської Русі. Для національної пам’яті цей простір є сакральним: саме тут із 20 по 22 травня 1861 року перебувала домовина з прахом Тараса Шевченка під час прощання з великим Кобзарем.

Безпосередньо в соборі до переяславської делегації приєдналися виконувач обов’язків генерального директора Шевченківського національного заповідника Анатолій Кононенко та військовослужбовці Збройних Сил України. У межах візиту відбулася урочиста передача новостворених пам’яток: делегація офіційно передала собору написаний художником Дмитром Єгоровим список ікони та встановила в храмовому просторі копію посмертної маски Кобзаря. Вона замінила образ Олександра Нєвського – постаті, яка не має жодного стосунку до духовної традиції Канева.

Під час перебування в соборі громадський діяч Микола Томенко подякував побратимам з Міжвидового центру з підготовки підрозділів ракетних військ і артилерії та зазначив:

«Сьогодні в Каневі ми завершуємо важливий історико-культурний проєкт, присвячений Тарасу Шевченку. За загальним задумом, копії посмертної маски Кобзаря мали бути встановлені в усіх храмах і соборах, пов’язаних із прощанням із поетом. Наразі цей замисел уже реалізовано в Ніжині та Переяславі, а сьогодні черговим етапом став Успенський собор Канева. Це глибоко символічно, адже саме в його стінах 20 травня 1861 року відбулося прощання з Тарасом Шевченком перед перепохованням на Чернечій горі.

Наше завдання сьогодні – повернути в цей сакральний простір питомий український дух, національний зміст та історичну пам’ять. Собор, повернутий українській державі та українській церкві, має утвердитися як місце сили, повністю очищене від маркерів «русского міра» й наповнене сенсами нашої національної історії. Окрім копії посмертної маски, відтепер у храмі зберігатиметься й список знакової ікони, написаної Григорієм Честахівським на честь його близьких соратників – Тараса Шевченка та Михайла Лазаревського.

Попереду залишається масштабний обсяг роботи, до якого маємо активно залучати меценатів, органи влади та місцеву громаду. Наша мета – зробити так, щоб дзвони Успенського собору надихали людей, а його годинник ішов виключно за українським часом. Крок за кроком ми відновлюємо український світ на Канівщині. Вірю, що собор стане потужним центром тяжіння для кожного, хто відвідує ці місця, аби люди піднімалися на Чернечу гору духовно збагаченими та сповненими енергії нашого великого Кобзаря».

Про значення реалізованої ініціативи для освітнього простору та збереження національної пам’яті висловився ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Символічно й надзвичайно важливо, що сьогодні під егідою фонду «Рідна країна» Микола Томенко в Успенському соборі Канева ми не просто вшанували пам’ять Тараса Шевченка, а зробили ще один крок до повернення українського духу в одну з  важливих святинь Київської Русі. Разом із Університетом Григорія Сковороди в Переяславі ми також долучилися до відновлення українського духовного простору. Також разом із делегацією відвідали місце поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі – сакральне місце сили для кожного українця. Саме тут особливо гостро відчувається глибина Шевченкового слова, його духу та пророчої любові до України.

Це не просто окремі символічні події. Це повернення українського змісту, української історії та української ідентичності у простір, який десятиліттями намагалися наповнити чужими імперськими сенсами. Ми поступово очищуємо наші святині від залишків «русского міра» та повертаємо їм справжню українську сутність.

Переконаний, що Успенський собор має стати місцем української сили, пам’яті та духовного єднання для всіх, хто приїжджає до Шевченка. Адже шлях на Чернечу гору починається не лише сходами, а й усвідомленням власної національної гідності, історії та духовної спадщини. Дякую всім, хто долучився до цієї знакової події!»

Утвердження національної ідентичності, очищення духовного простору від імперських маркерів та збереження спадщини Кобзаря залишаються незмінним вектором соціокультурної роботи університету. Сьогоднішня подія у Каневі вкотре доводить, що академічна спільнота Переяслава бере активну участь у процесах духовного відродження, послідовно зміцнюючи ціннісний фундамент нашої державності.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур взяв участь у меморіальних заходах до 165-річчя перепоховання Тараса Шевченка в Каневі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Подія була приурочена до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та присвячена тяглості злочинної політики кремля – від Голодомору-геноциду 1932-1933 років до сучасної повномасштабної агресії проти України.

Презентований збірник матеріалів є унікальним науково-правовим інструментом. У виданні зібрано важливі виступи Президента України (2005-2010) Віктора Ющенка, відомих громадських діячів та представників української діаспори. Важливою складовою стали наукові статті провідних правників та істориків, які аргументовано спростовують російські міфи та пропагандистські наративи. Автори подають задокументовані факти геноцидів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти української нації та кримськотатарського народу, а також детально досліджують воєнні злочини, злочини проти людяності та акти геноциду, які російська окупаційна армія вчиняє в Україні з 2014 року. Окрему цінність для доказової бази становлять матеріали міжнародної комплексної судової історико-правової експертизи у кримінальному провадженні №22019000000000309 щодо виконавців геноциду українців 1932–1933 років.

Окремий розділ книги присвячено публікаціям провідних європейських медіа. У них порушуються питання протидії російській дезінформації, викриття правди про злочини проти української нації та висвітлюється діяльність проросійських мереж впливу, що діють під час російсько-української війни.

Урочистий захід відкрив директор Інституту журналістики Юрій Бондар. Він наголосив на важливості поширення знань про геноцидні практики Кремля у світі та поділився важливою новиною: у двадцятих числах травня 2026 року на території Інституту буде відкрито памʼятний знак на пошану журналістів, які розповідали світові про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні. Директор підкреслив, що журналіст не може бути байдужим до подій, які висвітлює, бо байдужість шкодить українській справі.

До фахового обговорення долучилося авторитетне коло спікерів. Своїми думками та експертними оцінками поділилися голова Кримськотатарського ресурсного центру і член Меджлісу кримськотатарського народу Ескандер Барієв; віцепрезидент Національної академії правових наук України та директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік Олександр Скрипнюк; завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, професор Володимир Сергійчук; ректор Київського університету права НАН України, професор Юрій Бошицький; докторка історичних наук, дослідниця геноцидів і професорка Університету штату Каліфорнія Вікторія Малько, а також голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Олеся Стасюк.

Надзвичайно емоційним був виступ відомого громадського діяча Павла Мовчана, який поділився страшними спогадами своєї родини про перенесені жахи радянського Голодомору-геноциду, коли заради виживання люди змушені були їсти отруєний горох, вапно та трухляву картоплю. Спираючись на цей досвід та аналізуючи нинішні події, він закликав повсюдно досліджувати злочини росіян та активно розповідати про них молоді. Привертали увагу і слова присутнього на події академіка НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Конгрес Української Інтелігенції» Георгія Філіпчука.

Виступаючи перед присутніми, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур високо оцінив презентоване видання та поділився досвідом співпраці сковородинівців із упорядниками книги, зокрема у проведенні спільних наукових заходів, конференцій та фахових дискусій.

«Мені надзвичайно почесно бути сьогодні гостем на цій події, яка об’єднала провідні інтелектуальні сили нашої країни та закордону. Англомовне видання «Kremlin’s Genocides» – це результат колосальної праці потужної команди. Те, що над цим проєктом спільно працювали академік Олександр Скрипнюк та Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, авторитетний суддя Богдан Футей, докторка історичних наук Олеся Стасюк як упорядник та професорка Вікторія Малько, свідчить про найвищий уровень наукової відповідальності та залізобетонну якість кожного наведеного факту.

Фундаментальна правова наука сьогодні презентується у стінах Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, і це прекрасний приклад того, як академічні знання отримують потужний медійний голос для всього світу.

Сьогодні, 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми особливо чітко усвідомлюємо надважливість цієї праці. Почерк Кремля не змінюється століттями – від Голодомору та депортацій до сьогоднішніх звірств у наших містах і селах. Проєкт «Kremlin’s Genocides» покликаний розбити викривлену оптику російських наративів на Заході. Це не просто книга – це готова правова зброя, покликана перетворити історичну правду на юридичний вирок міжнародних трибуналів».

Принагідно, Віталій Вікторович детально зупинився на проєктах, які успішно реалізуються в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. У межах міжнародної співпраці університет активно долучений до діяльності Обсерваторії з викладання історії при Раді Європи (Observatory on History Teaching in Europe при Council of Europe), що стала новим дієвим майданчиком для поширення знань про злочини Кремля. На рівні державницьких досліджень науковці закладу працюють над масштабним проєктом «Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик», де комплексно вивчаються як сучасні злочини рф, так і злодіяння періоду радянської доби та Російської імперії. Крім того, в університеті діють традиційні студії із систематичного проведення профільних історичних конференцій, присвячених проблемам Голодомору-геноциду 1932–1933 років, зокрема згадавши про проведення в закладі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Голодомор-геноцид українців 1932–1933 рр.: постгеноцидний синдром». Ректор наголосив, що ця тематика має виходити за межі суто академічних кіл та через медіа й освітні ініціативи максимально доноситися до молоді, формуючи в неї національну свідомість і розуміння ціни свободи.

Підсумовуючи науковий захід, учасники дійшли спільного висновку, що сучасна путінська росія повністю унаслідувала радянські практики урбіциду, екоциду та привласнення чужої історії. Однією з найнебезпечніших геноцидних практик сьогодення визнано викрадення та депортацію українських дітей. Історики провели трагічну паралель: якщо у 1932-1933 роках радянський режим морив дітей голодом (через що до 1940 року 40% українських дітей так і не змогли піти до першого класу), то у XXI столітті Кремль викрадає українських дітей для так званого «перевиховання». Це є прямим замахом на знищення української національної ідентичності, адже геноцид – це не лише фізичне вбивство, а й стирання національної свідомості та пам’яті.

Презентація збірника «Kremlin’s Genocides» вкотре довела, що українська наукова та освітня спільнота тримає міцний інтелектуальний та світоглядний тил, наближаючи справедливе покарання для агресора на міжнародному рівні. Переконані, що презентоване видання буде максимально корисним для політиків, дипломатів, науковців, правозахисників, журналістів та всіх, хто досліджує масштаби й наслідки геноцидної політики росії на міжнародному рівні.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та доцент Леся Коцур взяли участь у презентації англомовного збірника «Kremlin’s Genocides» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.