Пресслужба університету також завітала до конференц-зали імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди, де зібралися близько сотні викладачів, здобувачів освіти та співробітників, аби спільно долучитися до написання тексту-2025 під назвою «Треба жити».

Поки у трансляції на телеканалі «Суспільне Культура» тривали прямі включення з різних міст України та світу, на локації в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі до присутніх звернувся мовний омбудсмен закладу Максим Левченко, який наголосив, що День української писемності і мови та Радіодиктант національної єдності з року в рік гуртує українців, незалежно від часових поясів та місця перебування. Він підкреслив, що участь у диктанті – це не лише перевірка знань мови, а й знак національної єдності, спільного прагнення підтримувати рідне слово та культуру.

Після вступних слів усі погляди були звернені до прямого ефіру, де за лічені хвилини текст диктанту зачитала народна артистка України Наталя Сумська. У 2025 році авторкою тексту стала знана українська літераторка Євгенія Кузнєцова, відома своєю прозою, зокрема романами «Спитайте Мієчку» та «Драбина». Текст під назвою «Треба жити!», написаний авторкою для диктанту, закликає українців продовжувати жити попри всі незгоди та горя, які наразі переживаємо. Насолоджуватися приємними моментами життя й дозволяти собі переживати власні емоції.

Як зауважили сковородинівці, перше речення диктанту відсилається до п’єси Леся Подерв’янського, але з певними, притаманними Євгенії Кузнєцовій, змінами: «Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувати Пса Патрона». Також в диктанті з’явилися кілька слів з різних українських діалектів та говірок, приміром:

• «Сукні з лелітками» – тут згадують про блискучі цяточки, кружальця, якими прикрашають одяг, які нерідко називають також «паєтками».
• «Пітятко» – маленьке курчатко, як його називають закарпатським діалектом.
• «Допіру» – діалектний прислівник, що означає «Тільки що, щойно»
• «Кияхи» – діалектне слово, яким позначають качан кукурудзи.

Також у тексті диктанту Кузнєцова згадує про балістичні ракети, дрони та абревіатуру РЕБ – радіоелектронна боротьба, яку застосовують для переваги у бойових умовах.

Кузнєцова зазначила, що працювала над текстом кілька тижнів, аби кожне речення несло емоційний заряд і глибокий зміст.

Як і завжди, у залі панувала особлива атмосфера зосередженості: шурхіт паперу, тихі подихи, обережні рухи ручок, подивовані вигуки коли Наталія Сумська пришвидшувала темп і хтось за нею не встигав. Сковородинівські учасники писали уважно та натхненно, адже для них цей диктант – не просто перевірка грамотності, а символ єдності, любові до українського слова та вдячності всім, хто захищає рідну країну.

 «Ми сьогодні зібралися не просто, щоб перевірити грамотність, а щоб відчути єдність через українське слово. Кожен такий диктант – це сторінка нашої історії, доказ того, що українська мова живе, звучить і гуртує навіть у найтяжчі часи. Текст цьогорічного диктанту теплий, щирий, світлий – такий, як сама Україна. І я мрію дожити до того дня, коли в ефірі диктант читатиме вчитель української мови, адже саме вчитель – це справжнє обличчя України», – прокоментувала після завершення диктанту доцентка кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмила Довбня, яка цього року завершила свій багаторічний педагогічний шлях і вийшла на заслужений відпочинок.

Свої враження від диктанту висловив і провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, незмінний модератор та ведучий більшості науково-популярних заходів університету. Він зауважив, що цьогорічний диктант був дещо складним через надто швидке читання тексту, однак водночас щиро подякував Наталії Сумській за її емоційність і щирість. За словами Олександра Юрійовича, головне не ідеальність написання, а єдність і спільне прагнення берегти українське слово. Він також підтримав думку, що надалі текст мав би читати фахівець із української мови, аби забезпечити точність і комфорт для всіх учасників.

Зауважимо, що всі охочі також можуть надіслати написаний диктант на перевірку до організаторів – у електронному або паперовому форматі.

• У електронному вигляді: необхідно сфотографувати або відсканувати текст (jpg, png, jpeg, tiff або pdf) і надіслати до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media
• Паперовим листом: відправити текст за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001, зі штемпелем, датованим не пізніше 28 жовтня.

Правильний текст диктанту буде опубліковано 29 жовтня об 11:00 на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура, що дасть змогу перевірити себе самостійно.

Підсумки Радіодиктанту будуть оприлюднені після ретельної перевірки всіх надісланих робіт комісією. Конкретну дату оголошення повідомлять додатково. Сподіваємося, що серед найкраще написаних диктантів обов’язково будуть і сковородинівські.

Написання Радіодиктанту – це щорічна традиція, що виявляє нашу повагу та відданість українській мові, яка є невід’ємною частиною національної ідентичності. Мова, що живе і чинить опір, залишається символом незламності українців. Як нагадує авторка цьогорічного тексту, Євгенія Кузнєцова, наш голос завжди залишатиметься почутим і непохитним.

Організаторами заходу традиційно виступили Наукове товариство та відділ інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю Університету Григорія Сковороди в Переяславі, які щороку підтримують цю важливу освітню та національно-об’єднавчу ініціативу.

Запис «Треба жити»: сковородинівці незмінно долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Як і в попередні роки, за ініціативи Відділу інформаційних технологій та зв’язків із громадськістю, а також Наукового товариства студентів, аспірантів і докторантів, усі охочі сковородинівці можуть приєднатися до написання диктанту. Захід відбудеться у понеділок, 27 жовтня, о 11:00 в конференц-залі імені Василя Сухомлинського. У разі повітряної тривоги диктант писатимемо в укритті першого корпусу університету.

Всеукраїнський Радіодиктант національної єдності запровадило Українське радіо 24 травня 2000 року. Спершу його проводили у день перепоховання Тараса Шевченка, але згодом дату перенесли на День української писемності та мови. До 2022 року акція відбувалася 9 листопада, а тепер її проводять 27 жовтня через перехід України на новоюліанський церковний календар.

У 2025 році авторкою тексту Радіодиктанту національної єдності – 2025 стане українська письменниця, перекладачка та науковиця Євгенія Кузнєцова. Читатиме Радіодиктант народна артистка України, акторка та телеведуча Наталія Сумська.

Якщо цього дня ви не будете на території кампусу і не зможете писати диктант разом з усією сковородинівською родиною, то пам’ятайте, що 27 жовтня об 11:00 Радіодиктант національної єдності звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, транслюватиметься в ефірі телеканалу Суспільне Культура, з будь-якого континенту світу можна писати з трансляцією ютуб-каналу Українського Радіо у застосунках suspilne.radio та Дія.

Радіодиктант національної єдності – це більше, ніж традиція, це символ незламності духу. Усі, хто бере в ньому участь, об’єднані любов’ю до української мови, демонструють стійкість, пишучи його в укриттях, на передовій, в евакуації чи навіть на окупованих територіях. Долучайтеся до нашого кола! Мета не лише в бездоганному написанні, а й у єднанні навколо рідної мови та цінностей Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Започаткований у 2000 році командою Українського радіо, Всеукраїнський радіодиктант став масштабним україномовним флешмобом, що об’єднує українців і поціновувачів мови по всьому світу. Найактивнішими учасниками є школярі, студенти й викладачі, але щороку до нього долучаються люди різного віку та професій із усіх куточків планети. Минулого року найстаршому учаснику виповнилося 99 років, а наймолодшим – лише 7. Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів із більш ніж 30 країн.

Запис УГСП знову напише Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – традицію буде підтримано за тиждень, 27 жовтня спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У неформальній обстановці як першокурсники так і вже бувалі сковородинівці могли ближче познайомитись між собою, працівниками університету, своїми студентськими деканами і навіть знайти нових друзів. Алгоритм був незмінним: студентські декани та лідери організували закупівлю продуктів і приготування різних страв по своїх факультетах, завчасно подбали про наявність дров. Техніки зробили імпровізовану сцену, перенесли до дендропарку світлове та звукове обладнання тощо. Студенти швидко облаштувались, розділились по факультетах і юрбах друзів, почали приготування: хтось готував шашлик чи запікав картоплю, хтось нарізав овочі, хтось робив бутерброди – кожен займався своєю роботою.

Перед початком зібрання з вітальним словом до студентів звернувся ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.

Уже традиційно на заході відбувся «Відкритий мікрофон», модератором якого став керівник соціально-гуманітарного відділу Вадим Домарецький. Студенти мали нагоду продемонструвати свої таланти – співали, танцювали та читали авторську поезію.

«Студентський пікнік – це не просто розвага, а можливість для кожного знайти себе у творчості, відкрити нові таланти і показати їх всій університетській родині. Саме такі заходи згуртовують нас, роблять справжньою командою і створюють унікальну атмосферу єдності», – зазначив Вадим Сергійович.

Концертну програму відкрив яскравий виступ танцювального колективу «Flawless». Надалі публіку радували вокальними номерами та віршами студенти різних факультетів. Зокрема, факультет української та іноземної філології представив цілу низку музичних композицій, а студентки цього ж факультету – Євгенія Власенко та Юлія Петренко – поділилися власною поезією, а також до програми також увійшли яскраві сольні виступи студентів різних факультетів свої таланти, серед інших, продемонстрували – Влада Гриценко (соціально-психологічний факультет), Анастасія Шепель (факультет фізичної культури, спорту і здоров’я). Загалом, свої таланти представили студенти всіх факультетів університету та, навіть, деякі співробітники університету.

Неодмінно шукайте себе на світлинах з місця події від фотографині університету Ірини Середи: https://8623-irina.gallera.io/423407-studpiknik

«Студентський пікнік – 2025» ще раз довів, що університетська молодь – творча, активна і натхненна. Традиція, започаткована кілька років тому, стає все більш масштабною та улюбленою серед студентської молоді, об’єднуючи сковородинівців у атмосфері дружби, музики та натхнення.

Запис «Студентський пікнік» у 2025 році незмінно згуртував сковородинівців у дендропарку УГСП спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ми з вдячністю згадуємо кожного, хто цього року завершив активну педагогічну діяльність:

• ГРЕЙЛІХ Ольга Олексіївна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології соцільно-психологічного факультету (працювала з 17 вересня 1987 року). Її заняття з психології допомогли тисячам студентів зрозуміти не лише науку, а й себе.
• КАПЛЮК Микола Порфирійович – з 09 вересня 2003 року незмінно працював комендантом гуртожитку №2. Без нього складно уявити кількох поколінь сковородинівців, які проживали в другому.
• КРЕЦУЛ Наталія Іванівна –  кандидат історичних наук, доцент кафедри природничих дисциплін і методики навчання факультету природничої освіти (з 20 жовтня 1992 року). Її наукова і педагогічна праця поєднувала точність знань і тепло серця.
• ГУБАР Микола Григорович –  доцент кафедри музичного мистецтва і методики навчання факультету мистецтва, менджменту, педагогіки і психології (з 22 жовтня 1988 року). Його голос та інструментальна музика стали частиною історії університету, наповнюючи студентські роки гармонією.
• ДОВБНЯ Людмила Еммануїлівна –  кандидат філологічних наук, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання факультету української та іноземної філології (з 18 вересня 1989 року). Вона навчала бачити красу рідного слова й берегти силу української мови.
• ТОВКАЙЛО Тамара Іванівна –  кандидат філологічних наук, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання факультету української та іноземної філології (з 12 листопада 1987 року). Її відданість справі й любов до студентів назавжди залишаться прикладом.
• ЧУБАНЬ Тетяна Василівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання факультету української та іноземної філології (з 1 вересня 1991 року). Вона виховала покоління філологів, що нині несуть слово у школи та громади.
• ДАНИЛКО Валентина Миколаївна –  викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту факультету фізичної культури, спорту і здоров’я (з 1 вересня 1990 року). Вона навчала студентів любові до руху, сили й витривалості, формуючи справжніх спортсменів і педагогів.
• ДЕМ’ЯНЕНКО Віра Миколаївна – кандидат політичних наук, доцент кафедри політології (з 1 вересня 1994 року). Її лекції формували мислення молоді, здатної критично оцінювати політичні процеси та відстоювати демократичні цінності.

Це не просто завершення офіційного професійного шляху – це підсумок великої справи, яка продовжує жити у здобутках їхніх вихованців, у традиціях університету, у кожному слові, мелодії, лекції чи відкритті.

Шановні наставники!

Кожен із вас залишив яскравий слід в історії університету. Ваші лекції були не лише про знання, а й про мудрість, вашу працю пам’ятатимуть студенти, цінуватимуть та примножуватимуть колеги.

Ви назавжди залишитеся частиною великої університетської родини. Дякуємо вам за роки самовідданої праці, за невичерпну любов до науки й молоді, за людяність, терпіння і натхнення. Ваш шлях у нашому університеті – це сторінка історії, яка завжди буде написана золотими літерами.

Бажаємо міцного здоров’я, радості від життя, нових відкриттів та приємних хвилин поруч із близькими. Пам’ятайте, ми завжди раді бачити вас в коридорах альма-матер!

Запис УГСП дякує своїм майстрам: на заслужений відпочинок вийшли науково-педагогічні працівники, які стояли біля витоків відродження освітніх традицій краю спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід проходив під гаслом: «Захищаємо нашу українську землю та вболіваємо за рідну країну та її врожай», підкреслюючи важливість хліборобства і захисту рідної землі в умовах війни. Його організаторами незмінно стали Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» та приватне підприємство «Соснова».

Зажинки – це старовинний обряд початку жнив, що сягає корінням у глибоку давнину. Він символізує гармонію українців із природою, повагу до землі та вдячність за її дари. У воєнний час зажинки набувають особливого значення, поєднуючи хліборобські традиції з вдячністю захисникам України, які забезпечують можливість працювати на землі. Як зазначив засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, «якщо буде хліб, країна буде жити».

Урочисте відкриття розпочалося з хвилини мовчання за полеглими у горнилі російсько-української війни. На мить на полі усі завмерли у пам’ять про усіх тих, хто своїм життям дав нам життя й можливість зустрічати світанки і проводжати захід сонця, сподіватися і вірити у майбутнє.

Після цього духовний зв’язок українців із землею своїми піснями підкреслила запрошена на свято заслужена артистка України Олена Білоконь.

Громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко підкреслив унікальність українських традицій та їх геополітичне значення:

«Сьогодні в 17-те ми проводимо цей давньоукраїнський обряд зажинок на Переяславській землі. Це не концерт, не мітинг, а спроба усвідомити значимість жнивних традицій. Бо буде хліб – країна буде жити, а в наших умовах – буде хліб, буде і перемога. У воєнний час ці зажинки – воєнні, адже військові дають нам можливість зібрати хліб і здобути перемогу. Українська нація народилась у гармонії з природою, і ми мусимо показати світу унікальність нашої культури!»

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур наголосив на ролі освіти у збереженні національної ідентичності:

«Це свято – про утвердження громадянської ідентичності. Воно гуртує всіх, кому близька українська земля, культура, традиції. На цій землі століттями жили люди, які займалися хліборобством і військовою справою. Сьогодні ми поєднуємо ці традиції. Університет Григорія Сковороди в Переяславі долучається до таких заходів, щоб передати наше коріння майбутнім поколінням»

Голова Бориспільської районної військової адміністрації Руслан Дяченко подякував аграріям і захисникам:

«Дякую організаторам і захисникам за можливість проводити це свято. П’ять років тому я познайомився з обжинками, а тепер розумію, з чого починаються жнива – з зажинок. Аграрії – наша опора, вони наповнюють бюджет і допомагають ЗСУ. Низький уклін! Бажаю, щоб врожай швидше перекочував у комору. Слава Україні!»

Заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав» з наукової роботи Олександр Колибенко розповів про історичну значимість місця проведення:

«Від імені Заповідника дякую всім, хто допомагає зберігати нашу культурну спадщину. Зустріч на Соснівських полях невипадкова. Дев’ять років ми досліджували унікальну пам’ятку Черняхівської культури IV століття, що увійшла в усі підручники з археології. Завдяки їй село Соснова відоме в історії України»

Поза тим стало відомо, що нині НІЕЗ «Переяслав» працює над включенням обряду зажинок до списку нематеріальної культурної спадщини України та світу.

Керівник ПП «Соснова» Юрій Павлушко благословив поле та учасників:

«Вітаю з великим святом зажинок! Воно символізує нашу підготовку до збирання врожаю, закладеного ще восени. Сьогодні чекаємо, що Бог дасть великий урожай, і ми досягнемо економічної могутності. У цьому врожаї – перемога України. Серпи, коси, дівчата, які в’яжуть снопи, комбайни – все готове. Божого благословіння, вступаємо в жнива! Слава Україні!»

Слід зазначити, що на заході були присутні численні гості, які не брали публічного слова, але своєю участю підтримали обряд. Серед інших, мова йде про Сергія Захаріна – заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Жанну Боднарук – народну артистку України, переможницю багатьох пісенних конкурсів, зокрема «Червоної пути»; Анатолія Карпенка – композитора, лауреата низки музичних конкурсів; представників 3-ї окремої штурмової бригади й Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів НГУ. Їх присутність додала заходу особливої теплоти та значущості, стала ще одним свідченням того, що українська земля – не лише поле бою, а й поле надії, праці та єдності.

Надалі особливу атмосферу проведення створили обряди зажинок у виконанні народних фольклорних ансамблів – столичної «Громиці» з Києва та «Помокляночка». Кожен з колективів привітав гостей і відтворив традиційний обряд. Як зазначили артисти, зажинки завжди починалися з пісні, коли люди йшли з села на поле. Вони додали святу автентичності, виконуючи пісні, що супроводжували зажинки в давнину.

Надалі присутні на полі захисники України зробили символічний перший укіс, демонструючи, що українська земля – це не лише поле бою, а й праці та надії. За кілька митей спільним обрядом зажинання першого снопа вже перейнялися усі присутні. Після обряду та фото на згадку усі розходилися з поля лишаючи наостанок щирі побажання миру, добробуту й щедрого врожаю. Жнива офіційно стартували.

«Воєнні зажинки – 2025» стали не лише відтворенням давньої традиції, а й потужним духовним актом, що нагадує: хліб і свобода народжуються в боротьбі, любові та єдності.

Запис Команда УГСП долучилася до проведення «Воєнних зажинків – 2025»: це традиція, що об’єднує покоління та гуртує українців спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Одягни вишиванку – підтримай захисника»: благодійна акція в УГСП вчетверте об’єднала серця та зібрала майже 100 000 гривень захисникам спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Знайомимо вас із програмою заходів, які розгорнуться 14 травня біля головного корпусу Університету Григорія Сковороди в Переяславі та 15 травня  у середмісті, в скверику біля Вознесенського собору й фонтану «Серце Переяслава». У обидва дні проведення програма триватиме з 11:00 до 18:00, тож, як і в попередні три роки проведення, слідуйте вже звичному алгоритму – одягайте вишиванку, беріть родину, коханих людей або друзів, й приходьте до зазначених локацій згідно програми:

Поза тим, у якості вдячності, кожен з вас може принести і подарувати для наших воїнів якусь необхідну річ (футболку, шкарпетки, засоби гігієни, смаколики тощо) та заповнити листівку з побажаннями для захисників. Також з 14 травня до 15 травня буде відкрито «банку» для донатів. Усі зібрані речі, листівки і кошти буде передано землякам, що нині боронять Україну.

Минулоріч, разом під час акції вдалося зібрати 114 624 гривень. Загальна сума по місту 16 травня – 50 780 гривень, по університету 22 травня – 55 110 гривень. Також на картку Monobank небайдужі переяславці надіслали 8 734 грн. На що витратили ці кошти можна пригадати тут.

Вишиванка – це не просто одяг та тренд у моді, а душа нації, її генетичний самобутній код. Приходь та відзнач це свято у колі однодумців, які щиро залюблені в рідну країну та, щонайменше з 2022 року, прискорюють нашу Перемогу!

Запис «Одягни вишиванку – підтримай захисника»: якою буде програма благодійної акції в УГСП та середмісті 14-15 травня 2025 року спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

За допомогою гри, до якої задіяли понад 100 українських хітів, перевірили, наскільки добре учасники сприймають українську музику та працюють в команді.

Спершу ведуча заходу, керівниця студентського бюро університету Вікторія Власюк ознайомила учасників та глядачів з правилами гри та подякувала адміністрації університету та профспілковому комітету за сприяння у її проведенні.

Гра складалася з двох раундів та фіналу, в кожному з яких гравці могли заробити певну кількість балів. Перший з них мав назву «Кнопка» –  тут кожна підгрупа команд слухала мелодії пісень. Яка з них першою здогадувалася що ж це за композиці та натискала кнопку швидше від суперників та й мала змогу відповісти. Бал зараховувався у разі надання відповіді, що містила вірну назву виконавця та композиції. У разі помилки, бал переходив команді суперників. За кожну правильну відповідь учасники отримували 1 бал, раунд тривав до тієї миті, поки одна з команд не набрала 5 балів. Після першого раунду гру покинуло одразу 4 команди, що не вийшли переможцями зі своїх підгруп.

Другий раунд мав назву «5 слів» – на екрані по черзі для кожної команди з’являлися по 5 закритих слів. За кожне не відкрите слово учасники могли отримати +1 бал. По закінченню цього раунду вибуло ще дві команди, котрі набрали найменше балів у своїх підгрупах.

У фіналі все було просто – командам необхідно було вгадати пісню по емоджі, але, що важливо зашифрована була не назва, а якийсь рядок із пісні. Бал зараховувався тільки тоді, коли гравці правильно вказували назву композиції та її виконавця. Право називати мав той,  хто першим натисне кнопку, а всього було 11 пісень.

Уже вдруге в історії конкурсу перемогу здобула команда факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології.

Захід був реалізований за сприянням студентського бюро соціально-гуманітарного відділу Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП визначили переможців міжфакультетського батлу «Музичний крокодил»: як грали цього разу та хто переміг спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Попри складні обставини воєнного стану, культурне життя університетської спільноти не зупиняється. Такі поїздки стали доброю традицією, що не лише дарує натхнення, а й зміцнює моральний дух колективу в непрості часи. Вистава зібрала повний зал, подарувала глядачам щирі емоції та можливість на кілька годин відволіктися від тривог.

«У ці складні часи дуже важливо зберігати відчуття єдності, духовного зв’язку та підтримки. А театр – це місце, де ми не лише маємо можливість відпочити, а й переосмислити реальність», – зазначила одна з учасниць поїздки.

Учасники відзначають, що живе спілкування з мистецтвом надихає, підтримує, згуртовує колектив і додає сил для професійного та особистого відновлення:

«Це не просто культурна подія – це спільне переживання чогось доброго та світлого», – кажуть вони.

Профспілковий комітет Університету Григорія Сковороди в Переяславі й надалі підтримуватиме такі ініціативи, адже культура – це ще серцевина формування нашої національної стійкості і віри в перемогу.

Запис Сковородинівці вже втретє відвідали театральну виставу в Києві за підтримки профспілкового комітету спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Протягом трьох місяців команди з різних куточків регіону змагалися за звання чемпіона, демонструючи високу майстерність та спортивний дух.

«Університетська команда «Матадор-Університет» дуже потужно провела друге коло чемпіонату. Хоча вони зазнали поразки у першій грі другого кола від «Ратибору», у решті матчів святкували перемогу. Завдяки цьому університетська команда перед останнім туром піднялася на четверту сходинку в турнірній таблиці. Після нічиєї «Juk Store» у них з’явився шанс поборотися за бронзові нагороди чемпіонату, і вони скористалися цією можливістю, мінімально перемігши чемпіона «Вовчків-2» із рахунком 2:1», – пише про поступ команди інтернет-видання «Переяслав City».

Цей сезон виявився надзвичайно напруженим, з безліччю захоплюючих матчів, де кожна команда боролася за перемогу до останньої хвилини. Після завершення турніру, після виконання Гімну України та хвилини мовчання, відбулося нагородження команд. У церемонії взяли участь міський голова Вячеслав Саулко та ректор університету Віталій Коцур. Команди, які посіли IV-VІІІ місця, отримали заохочувальний приз.

Бронзові нагороди здобув ФК «Матадор-Університет», срібло дісталося команді «Boss», а золото вкотре вибороли футзалісти «Вовчків-2». Окрім цього, організатори визначили найкращих гравців, менеджерів та вболівальників у десяти номінаціях.

• Кращий бомбардир: Владислав Ковальов («Вовчків») – 25 забитих м’ячів.
• Найкрасивіший гол: Вадим Митрофаненко («Juk Store»).
• Кращий гравець ліги: Дмитро Чайка («Boss»)
• Кращий вболівальник: Олексій Виноградній.
• Кращий воротар: Андрій Таранущенко («JukStore»)
• Найдосвідченіший гравець: Віктор Куйбіда.
• Кращий захисник: Юрій Кривенко («Матадор-Університет»)
• Кращий спортивний менеджер: Юрій Кононенко («Вовчків»).
• Наймолодший гравець: Данило Довголюк («Матадор-Університет»)
• Кращий тренер: Олександр Видолоб («Гайшин»)

Футзальна ліга Переяславщини 2025 року стала важливою подією для всіх учасників та вболівальників. Змагання не лише підвищило популярність футзалу в регіоні, але й сприяло розвитку командного духу та єдності серед учасників.

Безумовно, сковородинівський «Матадор» продемонстрував чудову гру, і усі ми. Сковородинівці, пишаємося досягнутим футзалістами результатом.

Запис ФК «Матадор-Університет» став бронзовим призером «Футзальної ліги Переяславщини» сезону 2024-2025 років спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зібрання стало традиційною платформою для зустрічі українських провідних експертів, освітніх лідерів і практиків для обговорення ключових питань розвитку освіти. Акцентом конференції у 2025 році стало залучення експертів з педагогіки, IT, соціології, психології, економіки до обговорення викликів цифровізації в освітній галузі та спільного пошуку шляхів  їх вирішення в сучасних умовах.

За повідомленням організаторів, разом з науково-теоретичним осмисленням сучасних  освітніх проблем й необхідністю розвитку педагогічних наук, реалізації наукових досліджень, особливу увагу учасників привернули презентації дієвих практичних кейсів використання цифрових технологій в освітньому середовищі для забезпечення стабільності освітнього процесу та якості освіти в Україні в умовах війни від представників  освітньо-громадського середовища.

Керівниця регіонального осередку ГО «Інноваційний університет» Ірина Доброскок, акцентувала увагу учасників на стратегіях розвитку інноваційного освітнього простору закладів освіти, сучасних можливостях оновлення університетської освіти і забезпечення якості підготовки кадрів.

Директорка з партнерств та комунікацій Асоціації EdTech Ukraine, засновниця сервісу School Navigator Ірина Єцкало, поділилася своїм досвідом про вплив стартап-культури на трансформацію освітнього середовища, а менеджерка освітніх проєктів,  здобувачка третього рівня вищої освіти Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка Ярослава Мозгова представила напрацювання щодо подолання освітніх втрат.

Надалі учитель-методист вищої категорії української мови і літератури, зарубіжної літератури Ліцею №86 «Консул», м. Києва Ірина Забашта, тренер педагогів НУШ акцентувала увагу учасників на особливостях упровадження інноваційних стратегій для формування позитивно орієнтованого освітнього середовища при викладанні предметів мовно-літературної галузі.

Важливою і корисною стала практико-орієнтована презентація низки ресурсів інтелектуального збагачення, мінімізації наслідків освітніх розривів в умовах війни й розвитку стресостійкості    для педагогічних працівників, освітніх менеджерів і батьків представлена методисткою ГО «Смарт освіта» Катериною Молодик.

Про діджитальне збереження культурного надбання як сучасний підхід у розвитку освіти, акцентуючи увагу на важливості інтеграції технологій у навчальні програми говорила  докторка філософії, засновниця ГО «Цифровізація туризму та культури», в.о. начальника управління комерційно-інтеграційного розвитку проєктів в Комунальному підприємстві  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» ВО КМР (КМДА) м. Київ, кураторка проєкту цифровізацїї напрямків туризм та культура в м. Київ Олена Чернега.  У виступі зроблений акцент на інтеграції цифровізації яка є ключовим фактором у побудові стійкої та сучасної системи освіти.

Ресурсному забезпеченню формування професійної компетентності у проєктній діяльності був присвячений виступ докторки педагогічних наук, професорки Запорізького університету Лариси Безкоровайної, яка представила актуальні можливості залучення здобувачів до проєктної діяльності, наголошуючи на важливості активної участі молоді у сучасних освітніх ініціативах. У майстерні педагога (EdHub) працювали над розробкою питань розвитку педагогічної етики та академічної доброчесності у цифрову епоху та формування соціально-емоційного інтелекту в умовах цифровізації.

Подія об’єднала представників різних галузей, закладів освіти України, які не лише здобули нові знання і досвід, а й стали частиною інноваційної освітянської спільноти Центру інноваційного навчання та трансферу технологій  Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Резюмуючи, зазначили, що розвиток нової генерації покоління цифрової доби актуалізує забезпечення науково-інноваційно-дослідницького   середовища закладів освіти, формування стартап – підприємницької культури, підтримки реалізації педагогічних, міждисциплінарних ініціатив у проєктній  діяльності на основі людино центрованих цінностей європейського громадянського суспільства.

Учасники відзначили, що щорічна січнева конференція  «Педагогіка сучасності: виклики та перспективи цифрової доби» в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі є дієвою комунікаційною платформою і яскравим прикладом розбудови партнерської взаємодії  влади, громадських організацій, здобувачів освіти, освітян, новаторів, експертів галузі, сприяє розв’язанню нагальних освітніх проблем задля майбутнього  української освіти.

Запис В УГСП вчетверте відбулась Всеукраїнська конференція «Педагогіка сучасності: виклики та перспективи цифрової доби» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис На базі УГСП знову стартує «Футзальна ліга Переяславщини» сезону 2024-2025: розклад ігор першого туру спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Сковородинівська родина надсилає сердечні вітання з нагоди Нового року! спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Єднання заради підтримки»: випускниці УГСП організували благодійний захід для родин військових спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Участь у круглому столі взяли понад 100 науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої, фахової передвищої, післядипломної, професійної (професійно-технічної) освіти, здобувачі освіти, роботодавці, ключові внутрішні і зовнішні стейкґолдери. Його модерувала завідувачка кафедри педагогіки, психології та менеджменту БІНПО, докторка економічних наук, професорка Юлія Герасименко.

Під час роботи круглого столу було обговорено низку актуальних питань, пов’язаних із участю студентів у забезпеченні якості освіти, підходами до оцінювання знань, упровадженням новітніх освітніх технологій та інтеграцією української освіти у міжнародний освітній простір.

Роботу круглого столу відкрила директорка Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «УМО» НАПН України, докторка педагогічних наук, професорка Вікторія Сидоренко із доповіддю: «Забезпечення академічної доброчесності у сфері вищої освіти: політика, стандарти і процедури дотримання». У ній Вікторія Вікторівна розповіла про досвід і політику БІНПО у сфері дотримання академічної доброчесності як здобувачами вищої освіти, так і науково-педагогічними працівниками. Кожен із них підписує декларацію про дотримання академічної доброчесності, розроблено відповідне Положення, усі кваліфікаційні роботи магістрів перевіряються системою Unicheck.

Представниця УГСП Оксана Луцик виступила із доповіддю: «Якість системи вищої освіти в Україні: погляд здобувачів освіти». Серед іншого говорила про наукову складову, зокрема щосеместрову профільну конференцію, науково-методичні семінари зі здобувачами щодо академічної доброчесності, традицію проведення щорічного всеукраїнського радіодиктанту національної єдності, покази фільмів у рамках проєкту «Нічна бібліотека», зустрічі в рамках проєктів «Відкритий університет», «Платформа можливостей» та «Клуб випускників університету», роботу Центру ветеранського розвитку та заходи у рамках програми ментального здоров’я «Ти як?», традицію івентів «Караоке в укритті», Кубок університету з «Брейн-Ринг». Згадала й про те, що цієї осені УГСП акумулював майже півтори тони російськомовної літератури в підтримку збору на мобільну станцію ППО.

Загалом, під час круглого столу, його учасники зазначили, що питання якості вищої освіти в Україні потребує глибшої уваги, а також ефективних і сучасних підходів для вдосконалення освітнього процесу, особливо в умовах воєнного стану. Студенти звернули увагу на недостатній практичній спрямованості освітніх програм, що часто не відповідають вимогам ринку праці. Також учасники обговорили необхідність забезпечення більшої прозорості в оцінюванні, інтеграції цифрових технологій у освітній процес, а також створення сприятливих умов для розвитку студентської ініціативи.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі дякує всім учасникам круглого столу за зворотній зв’язок та професійну комунікацію.

Запис Докторка філософії Оксана Луцик долучилася до круглого столу «Якість вітчизняної системи вищої освіти: погляд студентів» у БІНПО спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2024 році конференція зібрала понад 170 доповідей, частину з яких було презентовано наживо та онлайн. Слід зазначити, що переважну більшість учасників цього разу склали аспіранти, які активно долучилися до обговорень і презентацій.

Захід відкрила голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету, доктор філософії Оксана Луцик. Саме завдяки її невтомності й підтримці та зусиллям вже близько десятиріччя, з року в рік, ця подія об’єднує молодих учених, аспірантів і студентів з усієї України й  продовжує бути важливою платформою для розвитку та співпраці нового покоління дослідників.

«Нарешті ми зібралися в цьому дружньому колі. Раді вітати, і дуже приємно бачити, як багато учасників приєдналося з різних міст, зокрема з Ніжина, Кривого Рогу, Рівного, Києва, Кам’янця-Подільського, Миколаєва, Дрогобича. Попри всі труднощі, нам вдалося об’єднатися та розпочати нашу конференцію», – зазначає Оксана Луцик.

Також до привітань долучився ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, підкресливши, що кількість учасників є свідченням давніх традицій та міцної історії наукової спільноти:

«Сьогодні студентам надзвичайно пощастило мати змогу брати участь у таких конференціях, адже раніше це було доступно лише викладачам і доцентам. Зараз кожен може публікувати свої дослідження та презентувати їх широкому загалу. У складних умовах війни з’являється безліч нових тем для досліджень, і важливо, що молодь виявляє до них інтерес. Це справжній виклик і мотивація»

Надалі учасників зібрання вітала консультант Переяславської громади з ментального здоров’я, кандидат психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри практичної психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вікторія Вінс. Серед іншого вона нагадала про те, що у 2024 році у партнерстві з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» триває проєкт «Щоденники стійкості». Їх створено, щоб голоси українців лунали і особистісні історії збиралися у загальнонаціональну мозаїку стійкості. Спецпроєкт стартував  відразу після Радіодиктанту національної єдності й триватиме до 27 листопада 2024 року.

Проєкт заохочує людей писати про пережите. Адже ментальна практика записування переживань і думок на папері має терапевтичний ефект і допомагає вивільнити емоційне навантаження, проаналізувати ситуації та знайти конструктивні рішення.

«Кожен, хто хоче долучитися до проєкту «Щоденники стійкості», має нагоду написати власну історію, згадати той самий день, коли точно зрозумів/-ла, що́ йому / їй дає сили й допомагає знаходити світло посеред темряви. Ми запрошуємо вас написати кілька речень про себе, про те, що вам допомагає триматися. Адже сам процес ословлення надає наснаги, допомагає переосмислити себе, свої потреби і бажання, допомагає бути стійкими у складні моменти», – додала Вікторія Анатоліївна.

Долучитися до проєкту може кожен і кожна. Для цього потрібно завантажити свою історію на спеціальну сторінку «Щоденники стійкості» на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Крім того, можна розповісти про цю сторінку у соцмережах – так друзі дізнаються про онлайн-архів і теж зможуть поділитися своїми емоціями та досвідом.

Також з вітальними словами виступили кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмила Довбня та кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик які відзначили важливість конференції як простору для обміну науковими ідеями та висловили вдячність за відмінну організацію заходу.

Як і кілька років до того, модератором події виступив почесний член Наукового товариства університету, адміністратор інформаційних ресурсів Петро Шихов, а конференційні напрями охоплювали сім секцій: інформаційно-комунікаційні науки, історико-філософські науки, політико-правові науки, природничо-економічні науки, психолого-педагогічні науки, фізична культура і спорт, філологічні науки.

Серед інших чималу зацікавленість учасників зібрання викликали доповіді: магістранта І року навчання 013 «Початкова освіта» факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки та психології УГСП Романа Цимбала розповідь якого стосувалася «Формування математичної компетентності молодших школярів за допомогою інноваційних технологій»; студентки 3 курсу «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету УГСП Катерини Пипко, яка ділилася результатами дослідження на тему «Соціалізація дітей дошкільного віку засобами масової інформації», секція психолого-педагогічні науки»; магістранта ІІ року навчання 014 «Середня освіта (історія)» історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Богдана Філіпчука який розповідав про «Передумови та підготовку операції «Аваланч» (за матеріалами Національного архіву Великої Британії)».

Студентка І курсу факультету української та іноземної філології УГСП Анастасія Гигола говорила про «Особливості вивчення фонетики або фонетичних процесів в ЗЗСО», а студентка IV курсу соціально-психологічного факультету УГСП Анастасія Гурт викликала інтерес темою «Соціально- психологічна адаптація вимушених українських переселенців за кордоном». Магістрантка 2 року навчання «Початкова освіта» УГСП Дана Махмудова говорила про те, що «Громадянська освіта – ключова компетентність  молодших школярів у Новій українській школі», а студентка 4 курсу «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету УГСП Карина Степаненко – про «Вплив гаджетів на психіку дітей дошкільного віку».

Засідання тривало, і свої роботи презентували: аспірант 1  року навчання  011 «Освітні, Педагогічні науки» соціально-психологічний факультет УГСП Олексій Шапран, який говорив про «Особливості формування акмеологічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи»; магістрантка ІІ року навчання соціально-психологічного факультету УГСП Олена Замазалова – про «Арт-терапевтичний супровід українських жінок в умовах еміграції в Чехії», секція психолого-педагогічні науки; магістрантка ІІ року навчання «Психологія консультування» УГСП Євгенія Каленченко – про «Ізраїльський протокол про 6 каналів ресурсу, як його у себе віднайти. МК для слухачів з пошуку свого каналу»; аспірант ІІ року навчання 032. «Історія та археологія» УГСП Максим Левченко – про «Європейські цінності у дискурсі українських медіа українських ЗМІ на початку ХХІ ст», секція історико-філософські науки; студентка ІІ курсу 014 «Середня освіта (Природничі науки)» факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлія Сентіщева представила результати власної розвідки на тему «Дослідження процесів розкладу біопакетів у навколишньому середовищі», секція природничо-економічні науки», студентка 1 курсу 013 «Початкова освіта» факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Евеліна Храмова з темою «Особливості застосування мультимедійних засобів для розвитку мовлення молодших школярів»; магістрантка ІІ року навчання Консультативна психологія УГСП Наталія Крамар закрила пленарне засідання розкриттям теми «Життєва філософія на життєвий успіх».

Електронний варіант збірник наукових праць матеріалів конференції буде готовий наприкінці листопада та надісланий за  вказаними вами, при реєстрації, електронні скриньки.

Варто констатувати, що конференція продовжує бути важливим інструментом для розвитку молодих дослідників, сприяючи їхньому професійному зростанню та налагодженню співпраці між університетами і науковими установами. Попри складні умови, пов’язані з війною, цей захід продемонстрував значний інтерес молоді до наукових досліджень, що є важливим стимулом для подальших досягнень.

Організатори висловлюють надію, що наступного разу конференція відбудеться наживо, і вірять у перемогу та світле майбутнє наукової спільноти України.

Запис В УГСП відбулася XVІ Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених»: що нині цікавить молодих студентів та аспірантів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.