СТУДЕНТСЬКА НАУКА Архіви - Університет Григорія Сковороди в Переяславі

В УГСП відбулася XX ювілейна Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених»: синергія знань, інновацій та незламність освіти

Журналіст — Tue, 09 Jun 2026 12:37:53 +0000

9 червня 2026 року в стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася справді визначна та масштабна наукова подія – XX Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів та студентів під назвою «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», яку незмінно організовує Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених під керівництвом Оксани Луцик.

Ювілейний захід об’єднав амбітну молодь, досвідчених наставників та іноземних партнерів, ставши потужним майданчиком для обміну ідеями. У межах роботи конференції було представлено близько сотні змістовних доповідей, які продемонстрували, що попри всі виклики воєнного часу, українська наука продовжує впевнено крокувати вперед.

Прикметно, що географія учасників конференції у 2026 році значно розширилася та вийшла далеко за межі нашої Батьківщини. До наукового діалогу активно долучилися представники Бельгії, зокрема з Брюсселя, а також провідних українських освітніх інституцій із Києва, Вінниці, Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Дрогобича та Хмельницького. Серед них – Український державний університет імені М.П. Драгоманова, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», ПВНЗ «Київський медичний університет», Київський інститут Національної гвардії України, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Харківський національний медичний університет, Запорізький національний університет та багато інших поважних закладів.

Захід щирими вітальними словами відкрили кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології, географії і методики навчання, проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко; кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри екології, географії і методики навчання Людмила Воловик та доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри політології та журналістики Леся Коцур. Вони наголосили на важливості продовження дослідницької діяльності молоді, адже саме нинішнім студентам та аспірантам належить розбудовувати повоєнну Україну.

Особливо щемким і мотиваційним став виступ іноземного гостя – доктора філософії Матеуша Каміонки, польського політолога, який спеціалізується на польсько-українських відносинах, питаннях безпеки в Центральній та Східній Європі, а також порівняльному аналізі політичної свідомості молоді. Як ад’юнкт кафедри польсько-українських студій Ягеллонського університету в Кракові, він зазначив, що такі конференції є чудовим стартом для подальшої наукової кар’єри, та висловив щире сподівання відвідати українських колег наживо одразу після завершення війни.

Також до привітань долучилися присутні члени оргкомітету: кандидат біологічних наук, доцент кафедри природничих дисциплін і методики навчання Олена Дзюбенко; кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Світлана Герасіна; викладач кафедри професійної освіти Марина Калашник та кандидат історичних наук, доцент кафедри екології, географії та методики навчання Катерина Ковальська.

Подальша робота конференції охопила відразу кілька ключових напрямів, кожен з яких відзначився гострими темами та жвавими дискусіями. У межах секції інформаційно-комунікаційних технологій розгорнулася справжня аналітика щодо трансформації сучасного медіапростору.

Здобувач 2 року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика Університету Григорія Сковороди в Переяславі Єгор Данильчев зосередив увагу присутніх на українській тележурналістиці в умовах глобалізації.

Своєю чергою студент 3 курсу спеціальності 015 «Професійна освіта (Цифрові технології)» факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Вадим Юрченко підняв надзвичайно практичну тему впливу UI/UX дизайну освітніх платформ на успішність студентів.

Здобувачка 2 року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика Вікторія Ляшенко поділилася роздумами про роль подкастів як новітньої форми радіожурналістики, відзначивши їхній асинхронний формат та здатність вибудовувати глибокий емоційний зв’язок з аудиторією.

Не менш інтригуючою стала доповідь здобувачки 3 року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика Дар’ї Рудь, яка розкрила механізми сенсаційності та хайпу як інструментів маніпуляції у цифрову епоху.

Міждисциплінарний підхід яскраво продемонструвала студентка 2 курсу спеціальності 222 «Медицина» 1 медичного факультету Харківського національного медичного університету Аліса Санькова. У своїй доповіді вона філігранно поєднала філологію, психологію та медицину, дослідивши міфологічні образи в сучасній науковій термінології.

Переходячи до секції природничо-економічних наук, варто відзначити ґрунтовний виступ здобувача освіти спеціальності 015 «Професійна освіта (Товарознавство)» факультету фінансово-економічної і професійної освіти Євгена Сиверина. Доповідач закцентував увагу на цифровій компетентності викладачів закладів вищої освіти, наголосивши, що в епоху воєнних викликів володіння освітніми технологіями є категоричною необхідністю.

Органічним доповненням цього блоку стало дослідження студентки 1 курсу магістратури спеціальності «Середня освіта (Географія)» факультету природничої освіти Валерії Мирончук, яка детально проаналізувала суспільно-географічні особливості функціонування аграрного виробництва в Україні, закликавши до переходу на більш сталі моделі господарювання.

Психолого-педагогічний напрям також відзначився глибокими дослідженнями. Магістрантка кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Воскобоєва презентувала результати власного емпіричного вивчення емоційного вигорання серед майбутніх психологів, запропонувавши дієві інструменти саморегуляції та тайм-менеджменту.

Водночас здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, групи ОПН-41 кафедри освітології та педагогічної інноватики Анастасія Палатна комплексно охарактеризувала стан освіти України в умовах воєнного стану, відзначивши безпрецедентну стійкість та тотальну цифровізацію навчального процесу.

Завершальним, але не менш потужним акордом стала доповідь аспіранта ІІІ року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Максима Левченка в межах історико-філософської секції. Він занурив слухачів у захопливу ретроспективу еволюції партійної друкованої преси в Україні у період з 1991 по 2014 роки. Дослідник простежив шлях від ідейних вісників початку дев’яностих до утворення гігантських олігархічних медіахолдингів.

Підсумовуючи результати насиченого дня, організатори та члени комітету висловили щире захоплення рівнем підготовки всіх доповідачів. Ця ювілейна конференція вкотре довела, що незважаючи на надскладні обставини, молоді науковці генерують інноваційні ідеї, демонструють критичне мислення та готовність розбудовувати майбутнє нашої держави. Усі матеріали представлених досліджень незабаром будуть опубліковані в офіційному збірнику наукових праць конференції. Наразі пропонуємо вашій увазі фотозвіт наукового зібрання від майстрині сковородинівських світлин Ірини Середи за посиланням: https://fex.net/uk/s/xpcs2vy

Запис В УГСП відбулася XX ювілейна Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених»: синергія знань, інновацій та незламність освіти спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Молодіжна політика в дії: магістранти УГСП дослідили потреби та рівень участі молоді громад Київщини

Журналіст — Wed, 03 Jun 2026 09:17:43 +0000

Упродовж травня 2026 року студенти магістерської освітньої програми D4 «Публічне управління та адміністрування» Університету Григорія Сковороди в Переяславі долучилися до проведення практичного наукового дослідження «Оцінка актуальних потреб та рівня залучення молоді до участі у процесах ухвалення рішень у Переяславській, Циблівській та Дівичківській громадах Київської області».

Дослідження реалізовувалося в межах вивчення вибіркової дисципліни «Молодіжна політика та молодіжна робота» та стало прикладом поєднання академічної підготовки з практичною діяльністю у громадах. Участь у проєкті дала магістрантам можливість долучитися до проведення фасилітаційних зустрічей, ознайомитися з практичними підходами до дослідження потреб молоді та побачити, як інструменти молодіжної роботи застосовуються під час взаємодії з громадами.

У межах проєкту було проведено шість виїзних фасилітаційних зустрічей у закладах освіти Переяславської, Циблівської та Дівичківської громад. Робота відбувалася у форматі фокус-груп, командних обговорень, інтерактивних вправ та фасилітаційних сесій, під час яких молоді люди аналізували виклики, з якими стикаються у своїх громадах, визначали пріоритетні потреби та напрацьовували власні пропозиції щодо розвитку молодіжного середовища.

Загалом дослідження охопило 230 молодих людей. Серед учасників було 121 дівчина (52,6%) та 109 хлопців (47,4%). До дослідження також були залучені представники різних соціальних груп, зокрема молодь із числа внутрішньо переміщених осіб (7%), молодь з інвалідністю (4,8%) та представники національних меншин (9,1%).

Важливою особливістю дослідження стало широке залучення молоді із сільської місцевості. Так, 189 учасників (82,2%) представляли сільські населені пункти, тоді як молодь міських територій становила 41 особу (17,8%). Це дозволило отримати об’єктивне бачення потреб молоді як міських, так і сільських громад.

Найбільше учасників було залучено з Циблівської громади – 84 особи (37%). Переяславську громаду представляли 76 молодих людей (33%), а Дівичківську громаду – 70 осіб (30%).

Отримані результати підтвердили актуальність теми молодіжної участі та необхідність посилення діалогу між молоддю та органами місцевого самоврядування. Лише 13% учасників зазначили, що знають про механізми впливу на процеси ухвалення рішень і вважають, що можуть реально впливати на розвиток своєї громади. Водночас 67,8% молодих людей розрізняють основні інструменти громадської участі, а 43% висловили готовність долучатися до процесів ухвалення рішень через різні форми громадської активності.

Серед головних бар’єрів молодіжної участі респонденти найчастіше називали недостатню комунікацію з органами місцевого самоврядування, відчуття непричетності до процесів розвитку громади, недостатню поінформованість про механізми участі та обмежені можливості для самореалізації молоді, особливо в сільській місцевості.

Аналіз отриманих даних дав змогу визначити ключові потреби молоді

Міська молодь насамперед акцентувала увагу на необхідності розвитку сучасних і комфортних просторів для відпочинку, благоустрою та екологічної інфраструктури, доступу до якісних медичних послуг, а також розширення можливостей для неформальної освіти, профорієнтації, підприємництва, цифрової грамотності та розвитку творчого потенціалу.

Для молоді сільських громад найбільш актуальними виявилися питання створення просторів для саморозвитку та дозвілля, розвитку спортивної інфраструктури, покращення транспортного сполучення між населеними пунктами, забезпечення безпечної та доступної мобільності, модернізації освітнього середовища, організації культурно-мистецьких заходів та створення можливостей для працевлаштування молодих людей.

«Сучасна підготовка магістрів у сфері публічного управління та адміністрування неможлива без безпосередньої взаємодії з громадами та розуміння реальних суспільних процесів. Участь студентів у такому дослідженні дозволяє не лише поглибити теоретичні знання, а й сформувати практичні навички аналізу потреб громад, ознайомитися з сучасними інструментами молодіжної роботи та фасилітації, а також долучитися до підготовки рекомендацій для ухвалення управлінських рішень. Саме через такі практичні кейси формується нове покоління управлінців, здатних працювати на засадах партнерства, участі та відкритого діалогу», – зазначає декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Редзюк.

Освітній компонент «Молодіжна політика та молодіжна робота» передбачає вивчення механізмів участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики, діяльності молодіжних рад, молодіжних центрів і просторів, а також сучасних підходів до розвитку молодіжної роботи як інструменту розвитку громади та соціальної згуртованості. Проведене дослідження стало логічним продовженням практичної підготовки магістрантів та дозволило перевірити ефективність теоретичних підходів у реальних умовах громад. Водночас участь у дослідженні сприяла формуванню у студентів практичних компетентностей у сфері аналізу потреб молоді, молодіжної політики, проєктного менеджменту та дослідницької діяльності.

На думку Вячеслава Володимировича, результати дослідження можуть стати важливим інструментом для органів місцевого самоврядування, молодіжних рад, закладів освіти та громадських організацій під час планування програм підтримки молоді, розвитку молодіжної інфраструктури та впровадження нових форматів молодіжної роботи.

Результати дослідження будуть використані для підготовки практичних рекомендацій щодо розвитку молодіжної політики в громадах, удосконалення механізмів молодіжної участі, посилення взаємодії між молоддю та органами місцевого самоврядування, а також розвитку молодіжної інфраструктури та неформальної освіти.

Ініціатива стала яскравим прикладом того, як університетська освіта може поєднувати навчання, наукові дослідження та реальну взаємодію з громадами, сприяючи підготовці фахівців, здатних працювати над розвитком громад, посиленням молодіжної участі та впровадженням сучасних підходів до публічного управління.

Ініціативу «Оцінка актуальних потреб та рівень залучення молоді до участі у процесах ухвалення рішень в Переяславській, Циблівській та Дівичківській громадах Київської області» реалізовано в межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.

Запис Молодіжна політика в дії: магістранти УГСП дослідили потреби та рівень участі молоді громад Київщини спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.