Українських освітян запрошують на зимову дистанційну сесію «STEM-школа – 2023», яка відбуватиметься протягом 21 лютого – 1 березня 2023 року. Про це повідомляють в Інституті модернізації змісту освіти.

Сесія проходитиме за наступним планом:

21-25 лютого – навчання;

26-28 лютого – тестування;

1 березня – видача сертифікатів слухачам та спікерам.

Повідомляється, що у програмі сесії будуть представлені матеріали з актуальних питань STEM-освіти для педагогічних працівників усіх рівнів освіти за напрямами:

– науково-методичні засади розвитку STEM-освіти в Україні в умовах воєнного часу;

– STEM-середовище – дієвий інструмент формування soft skills учнівської молоді;

– створення і проведення STEM-уроків;

– STEM-проєкти: від теорії до практики;

– партнерська взаємодія для кращих результатів.

На вас очікують 5 днів інтенсивного онлайн-навчання на платформі Українського проєкту «Якість освіти» (рубрика «STEM-школа – 2023»). Щодня з 21 по 25 лютого о 10.00 слухачам буде надаватися доступ до нових навчальних матеріалів.

«Спікери поділяться своїми ідеями, досвідом та практичними кейсами методичних матеріалів. Учасники мають свободу вибору навчальних матеріалів, місця, часу і темпу навчання за дистанційною формою», – розповідають ініціатори.

Під час сесії передбачено зворотний зв’язок: слухачі можуть ставити спікерам запитання на каналі YouTube, оцінювати запропоновані матеріали, спілкуватися між собою. Також слухачі опрацьовують кейси методичних матеріалів до навчальних відео: авторські методичні матеріали, рекомендації, приклади розробок уроків/проєктів.

Для навчання, отримання матеріалів і сертифіката учасникам необхідно заповнити до 25.02.2023 реєстраційну форму за посиланням. Після реєстрації автоматично буде створено особистий кабінет слухача на платформі ЄАС (Єдина атестаційна система).

Через кабінет:

– учасники будуть мати доступ до підсумкового тесту;

– отримують сертифікат з нарахуванням 30 академ. годин (1 ETSC) за результатами успішного виконання підсумкового тестування (80% правильних відповідей).

Надалі педагогічні працівники можуть на безоплатній основі користуватися власним кабінетом та накопичувати сертифікати/довідки від будь-яких установ, у яких пройдено підвищення кваліфікації, а також зберігати іншу необхідну інформацію для атестації.

Запитання можна надсилати на е-mail webstemschool2020@gmail.com.

Сьогодні, 2 березня 2020 року, у актовій залі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбулося урочисте відкриття форуму «ІІ конгрес STEM-освіти». У цей день славетна і древня Переяславщина підхопила естафету й ініціативу в Чернігівщини, де на початку цього року відбувся перший подібний Конгрес.

 У відкритті конгресу взяли участь: ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Віктор Коцур, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, в.о. директорки Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Жанна Осипенко, голова підкомітетету Верховної Ради України з питань професійно-технічної та передвищої освіти Ольга Коваль, голова підкомітету Верховної Ради України з питань, освіти, науки та інновацій Валерій Колюх, міський голова міста Переяслава Тарас Костін, голова Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Сергій Дяченко, а також засновник громадської організації «Центр освітніх реформ «Наші діти»» Євген Халімон.

Урочистості відкрив незмінний ведучий найвагоміших подій міста та університету Олександр Молоткін. Після оголошення учасників, перед якими, у цей день, гостинно відкрив двері сковородинівський виш, про більш як тисячолітню історію міста за кілька хвилин у креативній формі розповіла майстриня пісочної анімації Маргарита Таїшева, з-під ніжних рук якої, з допомогою піску, на очах глядацької зали з’являлися то прадавні обриси міста, то обриси облич Хмельницького, Сковороди чи Шевченка, а то впізнавані обриси пам’яток міста чи мапи нашої держави. Варто підзначити, що ця лірична нота викликала велике зачарування учасників зібрання та була щедро і заслужено винагороджена зливою вдячних оплесків. Протягом відкриття чудовими українськими піснями традиційно радували гостей конгресу чарівні сковородинівські вокалістки – Ганна Ляч та Анастасія Петрова.

Найперше, про STEM-освіту в університетській стратегії ХХІ століття  йшлося у вітальному слові ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доктора історичних наук, професора, академіка НАПН України Віктора Коцура. На початку своєї промови Віктор Петрович привітав учасників конгресу та побажав їм плідної роботи заради подальшого поступу вітчизняної освіти. Ректор університету зазначив, що STEM-освіта допомагає опанувати «навичками ХХІ століття» та формує фундамент майбутньої професійної діяльності, розвиває інтегроване мислення і вчить командної роботи.

«Запроваджуючи STEM-освіту, Україна спирається на зарубіжний досвід, наприклад, Фінляндії, де вважають, що кожна молода людина, завершуючи навчання в школі, має володіти актуальним запасом практичних знань з сучасних комп’ютерних технологій, вміти самостійно шукати потрібну інформацію. Усе це, на думку зарубіжних фахівців, принесе користь не лише молодій людині, а й державі» – відмітив виступаючий.

Учений наголосив на тому, що розвиток STEM-освіти є пріоритетним напрямком роботи Міністерства освіти і науки України і очолюваного ним університетського соціуму, який також активно працює у даному напрямку, бере активну участь у міжнародних ґрантових проєктах, які дозволяють впроваджувати інноваційність в освітньому процесі.

Зазначимо, що педагогічний університет Переяслава є партнером проєкту програми ЄС Erasmus+ напрямку KA2 «Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних інструментів навчання – MoPED», який спрямований на впровадження STEM у навчальний процес. Метою участі університету в проєкті є модернізація освітніх програм шляхом уведення нових курсів, інформаційно-комунікаційних технологій та STEM в освітній процес.

Відтак, університет працює над розробкою семестрових дисциплін, навчальних матеріалів по STEM-освіті, які будуть введені до навчальних планів; відбувається перепідготовка викладацького складу університету для модернізації наявних навчальних курсів і розробки нових; створено «Інноваційний клас» (ICR) на педагогічному факультеті (під час екскурсії пропонуємо ознайомитися); триває активна співпраця в цьому плані з університетами України і Європи.

Відомо, що учасники проєкту від університету розробляють посібник з формування цифрової компетентності педагога із застосуванням інноваційного вітчизняного та європейського досвіду; удосконалюють навички володіння іноземною мовою; формують англомовні навчальні курси для майбутніх бакалаврів з різних галузей знань; обмінюються досвідом з європейськими партнерами шляхом проведення тренінгів, конференцій, майстер-класів, робочих семінарів. З метою впровадження і розвитку STEM-освіти в університеті затверджено відповідну концепцію і створено ICR-кімнату. Концепт ICR-кімнати складається з 3 робочих зон: зона проєктів, зона презентацій, лінгафонна зона, які в разі потреби можуть трансформуватися в один освітній простір для широкої аудиторії слухачів. Четверта Fab-Lab зона, інтегрована в інноваційну кімнату, оснащену на педагогічному факультеті університету відповідно до вимог нової української школи. На базі ICR впроваджено: Регіональний ресурсний центр STEAM-освіти, Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, Центр підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. Названі центри розкривають нові можливості плідної співпраці нашого університету із партнерськими навчальними закладами: школами, коледжами, інститутами, університетами, громадськими організаціями, відділами освіти заради подальшого поступу вітчизняної освіти, досягнення окреслених горизонтів якісної освіти для потреб держави, суспільства і особистості.

Привітати учасників зібрання до зали завітав і очільник міста Тарас Костін, який побажав шановним гостям плідної праці та чудових митей перебування у музейній столиці України, а також відзначив, що наше місто пишається своєю вікопомною історією, та, зокрема, тим, що університет Григорія Сковороди у Переяславі віддавна і донині є потужним освітнім центром не лише міста, а й всього столичного регіону. Тарас Вікторович подякував ректорові вишу за плідну співпрацю, а організаторам конгресу за те, що честь приймати його на своїй території випала саме Переяславу.

У свою чергу, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин у своєму виступі відійшовши від лірики та детальніше зупинився на сумній реальності, яка полягає в тому, що за результатами наукового дослідження природничо-математичної грамотності PISA 36% українських дев’ятикласників не демонструють базового рівня знань з математики, 29% – з літератури (що відповідає за критичне мислення – прим.авт.) і близько 27% з природничих дисциплін. У той же час, за всіма показниками ООН, якщо такий показник є вищим за 15% то це свідчить про те, що така держава не має умов для сталого економічного розвитку та можливості формування доданої вартості, що є передумовою для того, аби вона була суто сировинною. Сергій Валерійович змушений констатувати, що за даними цього дослідження ми знаходимося в стані кризи. Відтак, на думку доповідача, STEM-освіта для України має надзвичайну актуальність, і очолюваний ним Комітет, у свою чергу, теж приділяє цьому велику увагу. «Такі обговорення не можуть не вітатися» – переконаний столичний гість, який поділився результатами крайніх напрацювань у цьому процесі, що відзначені позитивними зрушеннями.

Голова підкомітетету Верховної Ради України з питань професійно-технічної та передвищої освіти, народна депутатка України Ольга Коваль у своєму вітальному слові наголосила на тому, що STEM-освіта нині має надзвичайно важливе значення та є пріоритетною для освітньої галузі. Ольга Володимирівна поділилися власними думками з означеної тематики заручившись при цьому власним досвідом, позаяк навчаючись на технічній спеціальності та, надалі, готуючи своє дисертаційне дослідження вона відчула усі мінуси цього процесу на собі. Не могла виступаюча не відзначити і перших успіхів, які робить нинішня влада у цьому напрямку.

Від імені обласної влади в.о. директорки Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Жанна Осипенко подякувала організаторам та колективу університету за такий надзвичайно важливий конгрес, та в деталях поділилася успіхами Київщини в успішному впровадженні STEM-освіти. «У нас ще є багато роботи, проте перші результати приємно тішать – нам є чим похвалитися, і є над чим працювати. Переконана, Київщина буде лідером у впровадженні STEM-освіти» – зазначила Жанна Жоржівна.

Крім того, до вітальних слів долучився і новообраний голова Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Сергій Дяченко, а голова підкомітету Верховної Ради України з питань, освіти, науки та інновацій Валерій Колюх детальніше зупинився на викликах, які нині стоять перед парламентарями у процесі впровадження STEM-освіти. «Ми хотіли б почути від вас на секційних засіданнях конкретні пропозиції щодо реформування нормативної бази, які ми можемо впроваджувати як на рівні Комітету так і на рівні Міністерства освіти і науки України» – наголосив Валерій Вікторович.

Підсумовуючи першу частину зібрання засновник громадської організації «Центр освітніх реформ «Наші діти»» Євген Халімон подякував усім присутнім та тим, хто завітав на Конгрес з інших міст, коротко розповівши про його історію та подальші плани організаторів. «Я хочу аби ви сьогодні дали для себе відповідь на питання, що таке STEM – всі напрямки окремо, чи разом? Як це має реалізовуватися? З чого ми маємо почати? Насправді, нині запитань набагато більше ніж відповідей. STEМ-освіта крокує світом вже 20 років – за цей час багато концепцій змінилося, а до цього процесу додалося багато інших напрямків. STEM-освіта, як на мене, є надзвичайно важливою, бо ми розуміємо що навчальні програми мають змінюватися. Крім того, має відбуватися інтеграція навчальних предметів, отримання учнями нових навичок та інформації, яка буде об’єднувати різні напрямки в одне ціле, аби вже там учень шукав частини. Успішне впровадження stem-підходів може дати поштовх  для реформування змістової освіти» – вважає Євген Валентинович.

По обіді робота конгресу продовжилася у трьох секціях. Відтак, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського своїми думками з приводу  освіти в цифрову епоху знову ж таки поділився засновник громадської організації «Центр освітніх реформ «Наші діти»» Євген Халімон докладніше зупинившись на ризиках та можливостях для громади; консультант Асоціації міст України, спеціаліст із питань освітніх субвенцій і проектів Микола Силенко розповів про державну фінансову підтримку освіти в контексті реалізації стратегії розвитку ОТГ, а кандидат педагогічних наук, доцент кафедри документознавства, керівник соціально- гуманітарного відділу ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Андрій Іващенко презентував проект по діджиталізації громадського простору «Місто мрій» на прикладі міста Переяслава.

У другій секції, що розгорнула свою роботу у залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях» кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської cправи Київського національного торговельно-економічного університету Наталія Маслова поділилася своїми міркуваннями з теми «Школа як центр створення екосистем розвитку покоління Z», а соросовський учитель, автор навчальних посібників, видавець, громадська діячка Тетяна Роєва розповіла про те, як допомогти вчителю математики сформувати освітні компетентності у контексті вимог STEM-освіти, PISA-2021.

Плідністю відзначилася і робота третьої секції, за участі кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та культури України, заступника декана соціоісторичного факультету з навчальної роботи Василя Дудара та кандидата історичних наук, доцента кафедри математики, інформатики та методики навчання Олександра Васенка, якими було проведено робочий семінар під назвою «Інноваційні технології та інструменти в освітній діяльності» в рамках Міжнародного проекту програми ЄС Erasmus + KA2 «Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних інструментів викладання – MoPED». Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Людмила Кондратова поділилася своїми розвідками щодо використання цифрових технологій та мобільних додатків в STEM-освіті.

Відомо, що акронім STEM розшифровується так: S – science (наука), T – technology (технологія), Е – engineering (інженерія), М – mathematics (математика). Це – напрям в освіті, за якого в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент у поєднанні з інноваційними технологіями. Багато розвинених країн, такі як Австралія, Китай, Великобританія, Ізраїль, Корея, Сінгапур, США проводять державні програми в галузі STEM-освіти. Нині цей тренд активно впроваджується в Україні в межах концепції Нової української школи.

Захід відбувався за ініціативи та всебічної підтримки Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Київська обласна державна адміністрація, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та Громадської організації «Центр освітніх реформ «Наші діти»».