Віталій Коцур – ректор університету, син завідувачки кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності Надії Коцур:

«Велике щастя зростати в інтелектуальній професорській родині. Наступність покоління педагогів і сімейних традицій завжди не давали мені спокою, водночас нескінченне терпіння, віддача, любов, ніжність, мудрість матері налаштовували на нові життєві перемоги. Турбота, мудрі поради, підтримка мами є запорукою успіху її дітей.

Дякую за терпіння, дивовижну мудрість і мужність, з якими Ви, долаючи всі негаразди, виховали своїх дітей».

 Наталія та Олександр Швеці – викладачі кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання, діти викладачки кафедри Тетяни Швець:

Наталія: «Працювати разом з мамою – це бути впевненою, що на роботі завжди є людина, яка підтримає, порадить і підкаже у разі необхідності; а ще – це відсутність зайвих хвилювань про мамин день, бо ти в курсі її справ і розпорядку дня.

У цей святковий день бажаю мати достатньо здоров’я, натхнення і підтримки для подальшого особистого і професійного розвитку».

Олександр: «Сьогодні найважливіше свято в році – День матері! У твоє свято я хочу побажати тобі мільйон усмішок і завжди гарного настрою.

Кохана мамусю, для мене ти завжди будеш найкращою, найтурботливішою й найуважнішою мамою на світі! Адже ти як справжній ангел-охоронець, який оберігає від образ і розчарувань, від сліз і помилок, від бід і втрат.

Дозволь сказати слова подяки і любові до тебе. Матусю, дякую тобі за ласку і ніжність, за довгі, безсонні ночі, за переживання, за турботу. За те, що завжди віддавала себе без залишку нам, за слова напуття і благословення. Будь, рідна моя, щаслива і здорова ще багато років, нехай твої очі не знають сліз, а руки важкої праці.

Моя найдорожча, щиро бажаю, щоб твоє натхнення, любов, доброта, чарівність та всі найкращі якості завжди були з тобою, щоб оточення цінувало кожне твоє слово та дію».

Володимир Носаченко – проректор з навчально-методичної роботи, син колишньої викладачки Тетяни Носаченко:

«Працювати з мамою в одній установі досить відповідально. Вітаючи зі святом я бажаю їй міцного здоров’я, творчої наснаги та драйву».

Юлія Городніченко – викладачка кафедри фінансів, донька заступниці головної бухгалтерки університету Олени Лой:

«Навчатись в одній установі з мамою, свого часу, було для мене додатковою відповідальністю – ти не маєш права підвести! Ти не бачиш, але відчуваєш, що ти під мікроскопом. Якщо ж виникне бажання прогуляти пари, то ти десятки разів подумаєш про те, чи варто це робити.

Матусю! Прийми мої вітання в День матері. У мене не вистачає ніжних слів, щоб висловити всю свою любов до тебе. Ти найближча і найдорожча мені людина, яка завжди підтримає у складну хвилину і розділить радість. Я хочу побажати тобі міцного здоров’я, щастя та успіхів у справах!».

Наталія Мойсіяха – випускниця, колишня співробітниця університету, донька комендантки гуртожитку №1 Любові Мойсіяхи:

«Працювати з мамою в одному закладі комфортно, і я дуже ціную підтримку, дружню пораду і, без перебільшення, кожну хвилину спілкування.

Улюблена мама, спасибі тобі за все, що ти для мене зробила і продовжуєш робити! Щиро бажаю, щоб твоє натхнення, любов, доброта, чарівність та усі найкращі якості завжди були з тобою, щоб оточуючі цінували кожне твоє слово та дію! Твоя турбота і материнська любов завжди та всюди мене оберігають. Будь щаслива, рідна, міцного тобі здоров’я і довгих років життя. Люблю і цілую, рідненька!».

Яна Зленко – випускниця, викладачка кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності, донька завідувачки кафедри Алли Зленко:

«Навчатися та працювати з мамою в одному університеті класно – вона завжди підтримає, допоможе в будь-яку хвилину. Мама стає прикладом для мене, вона не просто Мама, вона подруга для мене!

У цей чудовий день хочу побажати мамусі залишатися такою ж доброю, мудрою і розуміючою. Немає в світі людини дорожчої і ближчої людини, ніж мама!».

Юлія Молоткіна – випускниця, PhD, викладач кафедра іноземної філології, перекладу та методики навчання, донька завідувачки кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Валентини Молоткіної:

«Складно сказати, що саме ти бажаєш людині, яка є для тебе прикладом і кумиром із самого дитинства. Людині, яка є твоїм ідеалом краси, жіночності, розуму, мудрості, наполегливості та сили. Людині, яка завжди вчила тебе не здаватися, стояти на своєму і не розкисати.

Тому я просто побажаю залишатися такою ж прекрасною як ти є, і знати, що я безмежно вдячна за те, що саме ти моя мама».

Руслана Тимченко – випускниця, колишня співробітниця, донька викладачки кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту Тетяни Троценко.

«Нам з братом завжди була цікава мамина професія. Із самого малечку ми ходили з мамою на роботу – це нам дуже подобалось, адже вона працює на факультеті фізичної культури, спорту і здоров’я нашого університету. Завджи цікаво було приходити на її заняття, на тренування і змагання. Мама навіть дозволяла нам грати у різні види спорту – для дітей це найкраща розвага!

Зараз я і мій брат (Дмитро Троценко – викладач кафедри спортивних ігор – прим.ред.) також працюємо в університеті, маємо змогу звернутися до мами за порадою і допомогою, адже у неї величезний досвід викладання.

Хочеться побажати матусі сил і натхнення і далі працювати за професією викладача та надихати своїм прикладом нас!».

 Павло Шкира – випускник та колишній співробітник університету, син директорки бібліотеки університету Ольги Шкири:

«Навчання та робота в одній структурі з мамою, супроводжувалась підвищеною увагою оточення, що мотивувало думати двічі. Мамо, дякую за твої уроки та закладений фундамент. З днем мами!».

Людмила Яременко – викладачка кафедри фінансів, обліку і оподаткування, донька помічника ректора з фінансових питань Ольги Яременко:

«Мама перше й найважливіше слово. Проводити більше часу не лише вдома, а й на роботі – це не лише велике задоволення, а й постійна підтримка. Інколи буває, що ми й не бачимось, проте завжди знайдеться можливість забігти до мами хоча б на хвилинку.

Вітаю всіх мам зі святом! Здоров’я міцного Вам, любові й радості! З Днем матері, моя найрідніша!».

 Аліна Сидорець – старший лаборант кафедри спортивних дисциплін і туризму, донька викладачки кафедри екології, географії,  і методики навчання Рімми Бондаренко:

«Працювати з мамою – це ранкові запитання: Де шапка? Чому така коротка спідниця? і т.п.. А якщо серйозно, то це рідна людина поряд, яка завжди вислухає, підтримає та дасть пораду!

Дорога моя, нехай кожен твій новий день буде прекрасний, неповторний та сповнений посмішок! Нехай тебе оточують найдорожчі твоєму серцю люди.  Дякую за твою теплоту, турботу, ніжність!».

 Леся Тірбах – викладачка кафедри економіки, донька колишньої викладачки Галини Чабан:

«Працювати з мамою означає завжди мати підтримку і опору. А ще – не забути списати всі години у табелі.  З твоїм днем, мамо! Спасибі, що ти в мене є!».

Владислав Ляшко – аспірант університету, син викладачки кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін  Людмили Хмельницької:

«За моїми плечима не один рік навчання у рідному для мене університеті, і за цей час я збагнув одну істину – материнська любов буває різною. Вступивши на поріг alma-mater, я побачив перед собою вже не маму, яка мене виховує із дитинства, а висококваліфікованого фахівця, що викликає велику повагу у студентів. Із перших днів навчання я всіляко намагався замовчувати факт свого «рідства» з нею, переймаючись за можливе упереджене ставлення від одногрупників. Але, за словами більшості знайомих, ми – як дві краплі води: відрізняємось зовні, проте дуже схожі за характерами та манерами спілкування. Ми завжди є опорою одне одного у будь-якій складній ситуації, часто підштовхуємо один одного до новий звершень. Я вдячний долі за таку маму!

У день найбільш зворушливого свята, хочу побажати всім мамам, щоб кожен день дарував їм обійми та веселі посмішки. Люба матусю, я вітаю тебе з цим святом – Днем матері!»

Дорогі, любі, наймиліші та найдорожчі наші матусі!

Знаємо, що немає нічого сильнішого, ніж ваша материнська любов. Світ не знайде нічого важливішого, ніж ваше материнське серце. У кожного з нас немає нічого безціннішого, аніж ваше материнське тепло.

У найголовніший для всього людства день календарного року бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, радості і достатку. Ми у вічному боргу перед вами за ту любов, турботу і тепло, які постійно зігріває наші серця, навіть коли ми не поруч з Вами фізично. Зичимо вам більше спокою на серці, тепла, безтурботних днів та повсякчасно чудового настрою

Нехай завжди Бог береже світле почуття, що зв’язує душі матері і дитини. Радійте життю, квітніть і радуйте нас. Ми дуже Вас любимо!

P.S.: Не забудьте привітати своїх матусь – нині чи не найкраща можливість нагадати мамам, як сильно ми їх любимо та цінуємо. Нехай сьогоднішній день стане чудовим приводом для того, аби приїхати до мами, чи бодай зателефонувати їй і висловити вдячність за її самовідданість, любов і підтримку.

А ще ми дуже-дуже хочемо, аби ця рубрика надихнула Вас на певний челенж – хутчіш викладайте у соцмережах свої світлини з найріднішими, прикрасивши її гарними словами і побажаннями та активною поміткою наших сторінок у соціальних мережах а також тегом #ДеньМоєїМами2025 – усі світлини вподобаємо, а кращі неодмінно поширимо на наших ресурсах. Ваші мами варті того, аби усі дізналися про те, що вони найкращі!

Анатолій Брехунець, керівник навчального відділу, кандидат педагогічних наук, доцент:

«Загалом рік нормальний – аби не гірше. Не зважаючи на все, і в особистому житті і в плані професійному я пересвідчився, що згуртувавшись разом ми спроможні подолати будь яке лихо – життєве, медичне, суспільне. Коли є єднання помислів і дій то завжди й не зважаючи ні на що є позитивний результат. Слава Богу, протягом року ніхто з моїх рідних та близьких не долав пандемію, проте колектив університету це, все ж, не оминуло. А втім, з іншого боку, це, водночас, мобілізувало його, дало можливість піти далеко вперед, освоїти нові сучасні інформаційні та освітні технології. 2020 рік став роком переосмислення життя, і вкотре дав зрозуміти що воно лише одне. Вдалося переглянути та по-новому оцінити свої відносини з колегами та всіма хто мене оточує. Ще раз зробив висновок, що слід цінувати кожну особистість та життя у кожній його миттєвості. На 2021-ий рік насамперед в плані університету, адже 80% нашого життя, як відомо, припадає на роботу, то я хочу аби нарешті стабілізувалася ситуація в країні, була можливість реалізувати свої плани і своє бачення розвитку університету. Хочу аби ми мали роботу, свого роботодавця – нашого студента. І як казав один мудрець, найкраще побажання для оточуючих і для керівництва – не заважати. А далі самі розберемося. Бо я пригадую слова мого колеги, який колись працював в Міністерстві освіти і науки України: «аби нам менше заважали, то ми мали б ще більші досягнення ніж маємо». Усіх вітаю з прийдешніми святами, та зичу найголовнішого – здоров’я. Давайте берегти та дбати один про одного!»

Олеся Скляренко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології:

«Мені дуже хотілося б сказати, що 2020 був надзвичайним – але, на жаль, це складно. Бо розпочався він пожежами в Австралії, а закінчився пандемією, яку, на щастя, людство намагається перемогти. У особистому плані рік був звичайним – все було, як і завжди. А от у плані роботи він приніс багато викликів. Зокрема, коли у березні повідомили про карантин, то спочатку я подумала «ну тиждень або два відпочинемо і знову працюватимемо» – ніхто і подумати не міг, що закінчувати його ми будемо в онлайн-режимі. Хто раніше міг припустити, що державні іспити можна здавати дистанційно. До слова, особисто я вже неодноразово практикувала онлайн-заняття, тому новим для мене це не було, адже мала учнів і в Австрії, і в Італії, які лише так могли займатися. Проте аж такі масові заняття були для мене в новизну, і від того було дещо складно. Якщо відверто, то заняття «віч-на-віч» я почала цінувати більше, бо вони як мають чи не найбільше позитивних якостей. Безпомильно, усі переймалися запланованою поїздкою до Німеччини, яка мала відбутися у липні: десять сковородинівських студентів чекали можливості попрактикуватися в іноземній мові та навичках перекладу у рамках програми DAAD Demokratie und interkulturelle Kommunikation. Проте очікувана мить початку подорожі усе відтягувалася й відтягувалася. У жовтні уряд Німеччини нарешті дозволив нам прилетіти, проте постали проблеми, про які ми раніше і не думали: спершу здача ПЛР-тестів у режимі живого часу. Річ у тім, що вони були англійською та ще й максимум як за 48 годин мали показати негативний результат. Відтак, ми шукали лабораторії, записувалися на аналіз – насправді робити це групою дуже довго. Потім ми мали зробити спеціальні медичні страховки на випадок COVID-19. Проте наші зусилля були варті тих емоцій, які нам подарувала Німеччина. Щодо планів на 2021-ий, то головним для мене, як гаранта освітньої програми «Германські мови та літератури (переклад включно)», є позитивне проходження акредитації. Наразі, це моє пріоритетне завдання. Також хотілося б знову поринути у процес тренінгів, коли можна наживо а не дистанційно спілкуватися з колегами. Тоді й народжуються нові ідеї викладання, нові підручники. На разі головне побажання всім – бути здоровими! Ловити від життя позитив та самим заряджати ним усіх навколо»

Максим Левченко, фахівець Відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю:

«Так, цей рік був значно складнішим та суперечливішим за попередні, але, особисто я, не наважусь назвати його аж таким жахливим – хто хотів, той все рівно досягав свого, невпинно працював і, наскільки це було можливо, подорожував та втілював свої задуми і плани. Якщо комусь не вдалося щось з того, що можна було втілити й не зважаючи на пандемію, то хто ж вам, шановні, винен, що ви вчасно не призвичаїлися до реалій цих «нових темних віків»? Так, хроніки пандемії, на прикрість, таки позбавили нас насолоди частіше бачитися наживо, зустрічатися на якихось атракціях чи активностях. Проте, не чесно буде не відмітити, що на противагу, цей рік, завдяки першому локдауну навесні, дав нам можливість провести більше часу зі своїми рідними та близьким, провести купу часу з батьками, врешті – разом посадити картоплі. Успіхів теж було чимало – приміром, до нашого університету нарешті вдалося приїхати Сергію Жадану й Оксані Мороз, мені – поїхати до Одеси. Літературному товариству імені Ярослава Потапенка вдалося видати свій перший міжнародний альманах, тощо – усього світлого й гарного у ці темні часи було складно б не помітити.  Прикро, що нашому Відділу таки не вдалося провести усі заплановані на 2020-ий зустрічі в форматах «Відкритий університет» та «Платформа можливостей», ми не втілили цьогорічний «Skovorodance 2020» на який, мабуть, усі б чекали за кращих епідеміологічних обставин, та ще низку креативних та несподіваних задумів та планів.  Усі розуміють, чому склалося так а не інакше. Проте немає біди, бо це лише відкладена в часі приємність – я впевнений, що у прийдешню новорічну ніч ми всі замовимо під ялинку послаблення пандемії і 2021 рік подарує нам в рази більше приємних та корисних, а головне безпечних зустрічей. Крім того, плануємо ввести в університеті правила інформаційної політики – відтак, буду просити під ялинку аби всі колеги взяли їх до уваги, та неодмінно керувалися у своїй діяльності. Зичу щоб з першою різдвяною зіркою до кожної української оселі увійшов мир, радість, достаток, добро та любов. Хай наступні 365 днів, як мінімум, надолужать все те, що ми прогавили за час пандемії, а як максимум – в рази примножать наші успіхи і здобутки. Будьте здорові, і хай все бажане й намріяне неодмінно почне втілюватися в реальність одразу після дванадцятого удару годинника, а все погане назавжди піде з Вашого життя»

Юлія Кролівець, заступниця декана факультету історичної і соціально-психологічної освіти, викладачка кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти:

«Особисто для мене, 2020 рік був досить продуктивним, оскільки я закінчила аспірантуру, захистила дисертацію та першою в нашому університеті здобула науковий ступінь доктора філософії зі спеціальності «Психологія». Не дивлячись на те, що мій захист перенесли на два місяці у зв’язку з карантином, я все рівно рада, що все склалося саме так. У 2021 році планую займатися методичною та науковою діяльністю, а саме: підготовкою лекцій, методичних матеріалів до практичних занять, оновленням освітньої програми, написанням публікацій тощо. А увесь інший час присвятити своїм рідним і близьким людям. Вітаю всіх з Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай 2021 рік дарує багато приводів для радості, щасливих моментів, незабутніх вражень. Бажаю, щоб здоров’я та творча наснага дали можливість здійснити всі мрії»

Ярослав Ярощук, магістрант ІІ року навчання факультету історичної і соціально-психологічної освіти:

«У 2020 році мої плани кардинально змінилися у зв’язку з пандемією. Як і всім, мені довелося пристосовуватися до онлайн-навчання, але, загалом, це не вплинуло на його якість, і я успішно завершив і попередній навчальний рік і цей семестр. Щодо планів на 2021-ий, то в першу чергу – це закінчити навчання в університеті, та покращувати рівень вищої освіти в університеті та країні, зокрема й працюючи в Національному агентстві забезпечення якості освіти. Сподіваюся,  що 2021 рік  прийде з подарунками для кожного з нас. Той, хто хотів знайти роботу своєї мрії нехай її неодмінно знайде, а хто волів знайти кохання – стовідсотково відшукає його. Нехай кожен отримає те щастя на яке заслуговує!»

Наталія Заболотня, студентка IV курсу факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій:

«2020-й рік не є найлегшим в моєму житті, але попри це, рік багато змінив як в особистому житті, так і у робочому процесі. Початок загальнонаціонального карантину докорінно змінив життя не лише працівників університету, а і студентів: далеко не кожен розумів, як буде відбуватися дистанційний процес навчання, тому ми адаптувалися до нових умов роботи зі студентами та викладачами.  Новий навчальний рік розпочався доволі незвично, адже у зв’язку зі створенням нового факультету в нашому деканаті почалася робота з сімома спеціальностями, а не двома, як було раніше. Мені здається, що початку 2020-2021 навчального року найбільше раділи студенти, котрі повернулися з дистанційного навчання в стіни рідного університету. Позитивних моментів, а водночас і тяжких, цього року було багато: створення нового факультету, перший досвід роботи з студентами в умовах карантину – все це ставило перед нами, працівниками деканату, нові виклики, які варто було вирішувати дистанційно. Пандемія негативно вплинула на цей рік, оскільки не всі плани та задуми були втілені в життя. Але варто відмітити, що 2020 рік став роком переосмислення життя до та під час карантину. З впевненістю можу сказати, що цього року я почала цінувати, в першу чергу, свободу. Адже до початку карантинних обмежень ставлення до життя, в цілому, було інакшим. Насправді, планів та задумів на 2021-й рік дуже багато. Варто відмітити, що у зв’язку з локдауном не всі задуми можливо здійснити, тому більшість планів, я думаю, буде втілено навесні або вже влітку. Наперед забігати не стану, але одним з пунктів на зимовий період є перша в житті поїздка на ковзанку, бо це одна з дитячих мрій, яку, все ж, варто нарешті втілити в життя. Як складеться далі – буде видно, оскільки все зараз залежить не лише від мене, а й від життєвих обставин. Сподіваюсь, що карантинні умови скоро закінчаться і кожен з нас повернеться до активного життя без масок та обмежень. Власне, цього і побажаю всім нам на Новий рік! ».

Аліна Лялька, студентка І курсу факультету технологічної і математичної освіти:

«2020 рік для мене був вирішальним у плані освіти, адже головною метою було успішно скласти зовнішнє незалежне оцінювання та вступити до університету за рахунок коштів державного бюджету. Я плідно працювала для цього, і, на щастя, все склалося навіть краще, ніж очікувалося. Щодо пандемії, то вона перевернула моє життя на 180°. Більшість планів на цей рік залишилися нереалізованими. Але це не так важливо, бо найголовніший урок, який мені залишає цей рік –  це берегти своє здоров’я та здоров’я своїх рідних. І я вважаю, що це саме те, за що йому потрібно подякувати – такому непростому, але все ж важливому 2020 року. Моєю мрією на 2021 рік є те, щоб вчені знайшли надійну та безпечну вакцину від вірусу, та щоб всі люди відповідальніше ставилися до свого життя та цінували те, що мають. Якщо говорити про плани, то у 2021-му я хочу взяти участь в багатьох заходах, насамперед пов’язаних з  благодійністю та волонтерською діяльністю. Також дуже хотілось би підкорити найвищу точку Карпат – Говерлу, і якомога більше подорожувати Україною. Того ж бажаю і іншим – багато подорожей, ще більше вражень та здоров’я аби все це реалізовувати»

Богдан Яценко, аспірант І року навчання спеціальності 032 Історія і археологія:

«За підсумками 2020-го року я вагаюсь робити якісь висновки, адже, з одного боку, його початок ознаменував для мене закінчення навчання в магістратурі, а з іншого світ почав котитись кудись у напрямку дна. Усі заборони та обмеження, введені у зв’язку з пандемією, вкрай заважають нормальному процесу життя у більшості населення світу, і як же добре, коли твоя звична поведінка, пов’язана із стійким небажанням виходити із дому, починає називатись соціально відповідальною. Тому не можу сказати що дані обмеження сильно на мене вплинули, хоча прикро, що тепер не можна так легко їздити за кордон, а отже і міжнародні програми по співпраці перейшли в онлайн (хоча це плюс, певною мірою). У 2021 році планую активно працювати в науковій сфері, адже світ зараз мінливий і нестабільний, тому планувати щось аж на рік вперед вважаю занадто великою розкішшю. Усім добра!»

Алла Овсієнко, викладачка кафедри документознавства, аспірантка IV року навчання:

«Для мене 2020 рік був справді непростим та повним різноманітних викликів: оголошений загальнонаціональний карантин дозволив випробувати нові унікальні методи комунікації та навчання та отримати позитивний досвід; дистанційне навчання відкрило мені доступ до нетрадиційних джерел інформації, дало зовсім нові можливості для знаходження і закріплення різних професійних навичок, дозволило реалізувати принципово нові форми та методи навчання. Не мала можливості відвідувати різноманітні заходи очно, але займалася самоосвітою на українських онлайн-платформах. Під час карантину робота над написанням дисертації не припинилася, комунікація з науковим керівником велася постійно. Сучасний «онлайн-світ» дає велику можливість працювати дистанційно з великою кількістю інформації. Приймала участь в онлайн-конференціях, працювала над написанням тез та статей по досліджуваній тематиці. Тому загалом можу зробити висновок, що рік був плідним та цікавим, сподіваюся що новий рік принесе ще більше успіхів та радості всім нам»

Роман Мацьовка, студент ІІ курсу факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва, голова Наукового товариства факультету:

«Загалом 2020-й був означений для мене пандемією. Бракує слів, аби описати його, адже навчальний процес, фактично, було перервано, через що я майже не мав нормального живого спілкування. Хороший цей рік був лише тим, що я все ж семестр, хоч і неповний, зміг повчитися в університеті. У зв’язку з пандемією я постійно і майже без діла сиджу вдома, часто роздратований, хоча це не стосується моментів коли я проводжу час поряд з родиною, і тих, коли я займаюся творчістю. На 2021-ий я боюсь щось планувати – рік планується незбагненний, і цілком можливо буде мати ще якісь виклики, які збурять звичний уклад речей. Тому буду дивитися по ситуації, і не хочу розкривати всіх планів,, аби не зурочити. Звісно ж планую почати працювати за профілем з початку нового навчального року, потроху запускати свою роботу, зайнятися портретистикою і досконало оволодіти англійською мовою. Вітаю всіх зі святами і бажаю усім спокою в душі та довкола!»

Діана Пастушенко та Аліна Опанасенко, фахівці відділу кадрів університету

Д.П.: «Не так багато часу лишилося до закінчення року цієї вреднючої тварини – Щура, яка змусила нас, подібно собі, заховатися в нірку – тобто сидіти по домівках під час карантину, уникати одне одного та боятись спілкування один з одним. Хто б міг подумати, що навіть в університеті ми будемо старатися бути осторонь з метою протиепідеміологічної безпеки, проте всіляко намагатися підтримувати своїх колег. Багато кого пандемія таки не оминула, і вони таки захворіли і були вимушені лікуватися від цієї невідомої і, від того, страшної хвороби. Добре, що цей рік минає й дуже хочеться, аби разом з ним у минуле відійшли й ті негаразди та проблеми, на які він був багатий. Напередодні свята, хочу побажати усім викладачам, співробітникам та студентам, аби символ нового року – Білий Бик – був лагіднішим та добрішим, і примножив наше життя виключно позитивними емоціями та прекрасними митями. Зичу вам та вашим родинам затишку, добра та злагоди. Нехай всі труднощі оминають ваші домівки, нехай здійснюються мрії та задуми, а душі будуть переповнені любов’ю і вірою у світле майбутнє!»

А.О.: «2020 рік видався тяжким роком випробувань, як в особистому житті так і в плані роботи. Усі ми опинилися у новій реальності, на яку мало хто очікував. Однак, не варто забувати, що все погане з часом минає, і навіть 2020-й рік от-от закінчиться, і от-от на зміну прийде 2021-ий. Сподіваюсь, що для всіх нас він буде означений лише хорошим.  Зокрема я протягом прийдешнього року планую поглиблювати свої знання кадрового діловодства, опановувати нові програми, зокрема на часі освоєння електронних трудових книжок та е-лікарняних. Вітаю всіх з Новим роком, і бажаю простого людського щастя, родинного тепла, професійних успіхів та міцного здоров’я»

На порозі Нового року ми дякуємо усім студентам, викладачам та співробітникам, за злагоджену та продуктивну співпрацю, завдяки якій нашому університету вдалося подолати карантинні виклики та ефективно організувати дистаційне навчання. Нашим головним завданням на 2021 рік залишається забезпечення якісної підготовки фахівців, формування інтелектуального, соціального та духовного капіталу, підготовка конкурентоспроможних й готових до викликів майбутнього фахівців. Безперечно, попереду багато складної та напруженої роботи, цікавих задумів та перспективних проєктів. Керівництво університету сподівається на подальшу плідну співпрацю та взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу задля успішного розвитку.

Сердечно вітаємо усіх з прийдешніми святами та бажаю, щоб Новий рік був сповнений приємними та радісними подіями щастям, добром та позитивом. Будьте здорові, багаті та веселі в 2021-му!