Попри складні реалії сьогодення та нічні ворожі атаки, 2 червня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі вкотре став епіцентром надзвичайно важливої події національного масштабу. Тут пройшов Форум ветеранів, ветеранок, захисників, захисниць та членів їх родин «Сковородинівська стійкість: від відновлення до суб’єктності – 2026».

Масштабне зібрання об’єднало військовослужбовців, представників влади, міжнародних партнерів, науковців та фахівців з реабілітації задля спільного пошуку дієвих рішень розбудови системи надання послуг представникам ветеранської спільноти. Переповідаємо ключові деталі події.

Захід розпочався з урочистого відкриття у конференц-залі імені Василя Сухомлинського з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання в пам’ять про полеглих Героїв і Героїнь.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, відкриваючи захід, наголосив на тому, що заклад освіти сьогодні є не просто місцем навчання, а повноцінним центром підтримки та перекваліфікації захисників. Віталій Вікторович акцентував увагу присутніх на особливій ролі університету в Переяславі, в якому нині навчається понад 600 захисників і захисниць України, у житті громади та формуванні державної ветеранської політики:

«Університет Григорія Сковороди в Переяславі нині є місточком між напрямками ветеранської політики, реабілітації, адаптивного спорту. Ми собі чітко усвідомлюємо і бачимо, яке значення і місце маємо для ветеранської політики, для хлопців, які в нас навчаються, перекваліфіковуються, здобувають вищу освіту. УГСП вийшов за рамки тільки надання освітніх послуг, він, по суті, є хабом для розвитку», – серед іншого підкреслив Віталій Коцур.

Непересічною подією офіційної частини стало вручення диплома доктора філософії (PhD) з публічного управління та адміністрування ветерану, випускнику закладу Юрію Мануйлову. Більше деталей з цього приводу розповімо у окремій публікації нашого сайту.

Народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, який прибув на Форум безпосередньо після нічних обстрілів столиці, звернув увагу присутніх на феноменальну стійкість української нації. Політик підкреслив необхідність створення комплексних екосистем для відновлення тих, кого війна виснажує фізично та морально:

«Ми – одна з багатьох націй світу, яка не тільки постійно відбудовується, ми тримаємо на собі ту навалу, яка йде від ворога. І створення цієї дієвої платформи – це не просто місточок, це та екосистема, яка повинна допомагати відновлюватись нашим хлопцям і дівчатам, захисникам та захисницям, яких дійсно і фізично, і морально руйнує війна», – зазначив Олександр Павлович.

Крім того до обговорення долучився голова Бориспільської районної державної адміністрації Руслан Дяченко. Керівник району озвучив статистичні дані, згідно з якими на Бориспільщині проживає близько 6,5 тисяч учасників бойових дій, і наголосив, що обов’язок кожного представника влади на місцях – забезпечити ветеранам всебічну шану та безбар’єрний доступ до послуг.

«На Бориспільщині близько 6,5 тисяч учасників бойових дій, які частково повернулися, майже 1200 із них перебувають на обліку у фахівців із супроводу ветеранів, а інші – в процесі повернення. З усіма із ними треба працювати, треба створити підтримку, підґрунтя, треба створити ті умови, коли ветеран буде відчувати себе комфортно, буде відчувати, що йому віддають всю ту належну шану, на яку він заслужив», – зауважив очільник району.

Про важливість спортивного вектора реінтеграції у громадах Київщини заявив радник голови Київської обласної військової адміністрації Олексій Міщенко. Посадовець підкреслив, що обласна влада ставить у пріоритет розвиток територіальних адаптивних команд, а Переяславська громада має стати флагманом цього процесу завдяки місцевим лідерам ветеранського руху.

«Зараз будемо формувати в кожній територіальній громаді ветеранську команду з адаптивних видів спорту. Плануємо десь в кожній територіальній громаді, щоб команда була 10-15 чоловік. Адміністрація буде підтримувати, територіальні громади будуть підтримувати. Тут в Переяславі є активний ветеран Богдан Бутович, і я думаю, що на його плечі ляже формування цієї команди саме в цій територіальній громаді», – повідомив Олексій Міщенко.

Народний депутат, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України Анатолій Остапенко сконцентрував увагу на освітньому аспекті реінтеграції. Він наголосив, що ветеран – це насамперед громадянин із попереднім життєвим та професійним досвідом, якому зараз держава має надати якісну перекваліфікацію, академічну підтримку та можливості для подальшого працевлаштування:

«Фахівці, які стають на захист Батьківщини, які потім повертаються і розвивають наше суспільство, повинні мати всі можливості для того, щоб достойно повернувшись додому, отримати освіту, перекваліфікацію і, звісно, бути почутими в нашій державі. Саме головне – це спілкування. Я дякую університету, що він створив ті ветеранські простори», – зауважив Анатолій Остапенко.

Заступник керівника управління адаптивного спорту ДУ «Агенція масового спорту України» (Мінмолодьспорту) Руслан Іщенко поділився власним баченням спорту як ключового інструменту для повернення сенсу життя тим, чия реальність кардинально змінилася через бойові дії. Посадовець висловив переконання, що фізична культура здатна стабілізувати ментальний стан людини:

«На моє глибоке переконання, масовий адаптивний спорт є одним із найважливіших інструментів в реінтеграції ветеранів до цивільного життя, в набутті нового сенсу. Адаптивний спорт і взагалі спорт в цілому є тією чарівною пігулкою, яка допоможе абсолютно всім людям повернутись або триматись у сучасному світі в нормі», – розповів Руслан Іщенко.

Директор Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА Ігор Мещан відзначив першість УГСП у відкритті ветеранських центрів та підготовці фахівців із супроводу. Він підкреслив, що саме ветерани з їхнім унікальним досвідом мають стати ключовими експертами у процесі навчання соціальних працівників нової формації:

«Тільки ви, ветерани, знаєте, як викладати фахівцям із супроводу ветеранів… Це має бути продукт спільної роботи спільноти ветеранів, науковців і всіх професійних соціальних працівників. Саме у цьому я бачу сенс нашого зібрання. І назва «Сковородинська стійкість: від відновлення до суб’єктності» має стати не тільки назвою заходу, а нашим гаслом», – підкреслив Ігор Мещан.

Генеральна директорка Центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції м. Переяслав Раїса Голованова закликала суспільство і колег до активних дій, спираючись на свій багаторічний досвід впровадження інклюзивних практик. Вона поділилася досвідом виведення людей із важкими ментальними травмами в громаду і наголосила, що безбар’єрність починається з готовності кожної людини стати особистим прикладом для інших.

«Якщо ти ставиш за мету от саме тут в громаді зробити цю доступність, інклюзію, безбар’єрність, рівність – починай з себе, ставай прикладом, рухай і все буде. Не треба боятися вводити ветеранів. Вони самі прийдуть. Їх не треба вести, вони самі прийдуть. Треба просто їх розуміти. З ними треба просто бути як з людьми, звичайними людьми», – закликала Раїса Петрівна.

 Начальник Відділу ветеранської політики Бориспільської районної державної адміністрації Тетяна Коцар звернула увагу присутніх на гостру потребу в розширенні мережі кваліфікованих психологів у громадах. Вона зазначила, що ветеран повертається з фронту безпосередньо у родину, тому психологічної підтримки та навчання культурі взаємодії потребують і члени сімей військовослужбовців.

«Хочеться сказати не тільки за ветеранів, а й за їхні родини. Про те, що потрібно їм також допомогти сприймати своїх рідних і близьких, які пройшли пекло, дійсно пекло, отримали не тільки певні фізичні ураження, а ще й психологічні. Повертаючись з війни, повертаючись з передової, вони приходять насамперед в громаду. Громада повинна підхопити, допомогти, стабілізувати стан ветерана в сім’ї», – переконана Тетяна Коцар.

 Також до вітань в онлайн-форматі долучилася декан з питань глобальної взаємодії Центру міжнародних студентів та партнерств університету Ліверпуль Хоуп (Велика Британія) Венді Бігнолд (Wendy Bignold). Вона висловила щирі слова підтримки українцям, наголосивши, що британські партнери високо цінують спільну роботу заради інклюзивної освіти та соціальної стійкості:

«Стійкість, мужність та рішучість, які демонструють українські ветерани, захисники та їхні родини, продовжують надихати людей у всьому світі… До всіх ветеранів, які сьогодні присутні: прийміть нашу найглибшу повагу та вдячність. Ваша служба та самопожертва сприяють не лише майбутньому України, але й захисту демократичних цінностей у всій Європі», – резюмувала британська колега.

Перша панель, яку модерував провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, об’єднала фахівців, спортсменів та ветеранів навколо теми відновлення через фізичну активність. Учасники панелі, зокрема ветерани та представники громадських організацій, зосередилися на проблемах адаптивного спорту як методу емоційного розвантаження, формування нової ідентичності та профілактики депресивних станів серед ветеранів. Ключовий акцент було зроблено на тому, що спортивна реінтеграція є двостороннім процесом: ветеранська спільнота готова демонструвати силу волі, але цивільне суспільство на місцях має створити умови – від інклюзивної інфраструктури до банальної присутності глядачів на трибунах під час змагань.

Під час цієї панелі розгорнулося живе обговорення за участю ветеранів та представників громадських організацій. Директор Комунального некомерційного товариства Броварської міської ради Броварського району «Центр фізичного здоров’я», випускник університет Руслан Семенець розповів про успішний досвід взаємодії ветеранського руху, волонтерів та місцевої влади, який увінчався підписанням офіційної угоди про співпрацю з УГСП та ГО «Сильні Переяслава».

Ветеран та учасник всеукраїнських змагань Олександр Колоша наочно продемонстрував можливості адаптивних ігор на прикладі петанку, зазначивши, що цей спорт практично не має фізичних обмежень і дозволяє залучати ветеранів із важкими ампутаціями на рівних умовах із цивільними.

Представник проєкту peer-to-peer підтримки «Рівний – Рівному» (Superhumans Center) Герман Золотарьов розповів про практичний досвід залучення військових до адаптивного спорту. Він наголосив на проблемах логістики та фінансування інклюзивних просторів у невеликих громадах, а також підкреслив важливість проведення спільних спортивних заходів за участю дітей.

«У великих містах це більш легше робити, бо вже є великі ком’юніті… Але дуже хотілось би, щоб осередки створювалися і в невеликих громадах. Тут уже виникає питання фінансування, бо цей простір повинен бути інклюзивним, доступним, із забезпеченою логістикою. Також було б дуже непогано робити всеукраїнські турніри, де долучались би і діти, і ветерани, щоб діти бачили своїх героїв і тих людей, які вкладаються в країну», – зазначив Герман Золотарьов.

Гострою критикою соціуму відзначився виступ капітана збірної України на «Invictus Games 2026» Олексія Тюніна. Він закликав змінити вектор уваги державних програм та розпочати масштабну інформаційно-просвітницьку роботу серед цивільного населення, яке через власні страхи та стереотипи часто виявляється менш психологічно стійким, ніж військові.

«Громадам варто звернути увагу на своїх цивільних… На мою думку, вже треба працювати з цивільними і пояснювати їм, щоб вони просто брали приклад і не заважали нам, якщо вони не знають як допомогти. Працюйте зі своїм цивільним населенням, тому що жодні спортивні змагання не будуть мати ніякого сенсу, якщо на змаганнях не буде глядачів. На сьогоднішній день це велика проблема: купа змагань, а глядачів нема», – емоційно висловився Олексій Тюнін.

Ветеран 30-ї окремої механізованої бригади, здобувач ОР «Магістр» ОП «Практична психологія» УГСП, спеціаліст з кінезіотерапії Андрій Семиног поділився досвідом створення низових ветеранських ініціатив, таких як проєкт психологічного та фізичного розвантаження «Браток, відпочинь». Він вказав на надмірну бюрократизованість державних органів соціального супроводу, через яку фахівці на місцях тонуть у звітах замість реальної допомоги людям.

Своїм досвідом подолання поствоєнного синдрому поділилася захисниця Києва, ветеранка 204-го окремого батальйону ТрО та нинішня студентка магістратури з психології УГСП Інесса Алябєдєва. Вона розповіла, що знайшла свою реабілітацію у щоденній 11-годинній праці на оборонному виробництві дронів та у бажанні здобути фах психолога, аби професійно нести правильні наративи в маси.

Її посестра, сержант медичної служби Любов Чорна, яка провела на передовій понад чотири роки та пройшла Бахмут, відверто розповіла про психологічну прірву, яка зустрічає військового після повернення додому. Вона наголосила, що цивільні люди часто залишаються абсолютно далекими від розуміння фронтового болю, через що комунікація з ними потребує від ветеранів колосальних внутрішніх зусиль.

Підсумував ветеранську дискусію аспірант Університету Григорія Сковороди в Переяславі Владислав Горанін. Він зазначив, що травматичний досвід війни капсулюється на нейронному рівні структури мозку, тому ветерани завжди залишаться окремим прошарком суспільства, а завдання держави – виховати цивільних медіаторів, здатних до взаємоінтеграції.

«Стоїть питання не в інтеграції ветеранів в суспільство, стоїть питання в взаємоінтеграції суспільства і ветеранського руху, бо зараз кожен третій-четвертий – це людина, яка пережила психотравмуючий досвід війни. Нам доведеться виділятися в окремий прошарок, окрему верству, бо наш досвід неможливо буде до кінця розчинити в цивільному суспільстві. Відповідно, з цим щось треба робити, воно завжди буде жити і його якось треба адаптувати», – підкреслив Владислав Горанін.

Другий тематичний блок, де розмову модерував провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Максим Левченко, був присвячений практичним аспектам реабілітації та побудові правильного маршруту пацієнта. Ключовою темою став розбір сучасного маршруту пацієнта від моменту поранення до повернення у громаду. Фахівці детально обговорили роботу мультидисциплінарних реабілітаційних команд (МДРК) та допротезну підготовку. Було наголошено, що застаріла радянська система «лікування за вказівкою лікаря» має остаточно поступитися західним протоколам, де пацієнт є головним та активним учасником визначення цілей реабілітації.

У ході панелі виступив фізичний терапевт Superhumans Center Нестор Бабський. Він детально зупинився на технічних та фізіологічних асиметріях реабілітаційного процесу, пояснивши, як еластичне бинтування, формування правильної конусоподібної форми кукси та розробка сили м’язів безпосередньо впливають на те, чи зможе людина в майбутньому ефективно ходити на протезі. Він також акцентував на зміні ролі самого пораненого в медичній системі.

«Оцей основний підхід, який зараз змінюється, що не пацієнт з травмою, і до нього прийшов лікар і говорить йому, що його чекає. Пацієнт в тому приймає активну участь, і я вважаю, що ми на правильному шляху до зміни нашої медичної структури», – заявив Нестор Бабський.

Його колега, ерготерапевт Superhumans Center Марта Мостецька, розкрила аудиторії ключову відмінність ерготерапії від класичної фізкультури. Вона пояснила, що завдання її професії – повернути людині повну побутову незалежність через відновлення дрібної моторики рук (роботу з триподами) та адаптацію житлового простору. Фахівчиня закликала кожного українця розпочати реальну боротьбу за безбар’єрність у власних під’їздах та на вулицях.

«Ми працюємо з відновленням максимальної незалежності людини в повсякденному житті. Це є сім’я, робота, хобі, це є повністю встати, помитись, почистити зуби, вдягнутися, приготувати їсти, відвести дітей в садочок… Якщо ви бачите десь в своєму просторі, біля свого будинку якась дорога і вона там – ну там буде важко проїхати на кріслі, просто подумати за це. І якось зробити крок до того, щоб ця дорога була для всіх. Починати зміни з себе», – закликала Марта Мостецька.

Третю панель, присвячену національним стратегіям та регіональним пріоритетам охорони ментального здоров’я, модерувала керівниця Центру ветеранського розвитку, психологиня університету Тетяна Кузьменко.

«Наше завдання – не просто говорити про допомогу, а шукати підходи, які повертають людині саму себе, – задала тон розмові Тетяна Кузьменко, відкриваючи панель, – Усе, що ми сьогодні обговорюємо, працює на одну головну мету Форуму – відновлення суб’єктності ветеранів і ветеранок».

Першим виступив Іван Дмитрик – PhD, викладач кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, психолог, психотерапевт, співзасновник Molfa Hub. Він представив 7-крокову модель ресурсної психотерапії в інтеграції з психоделічною підтримкою.

«Резистентні форми посттравматичного стресового розладу – це ті випадки, коли традиційні методи не дають достатнього ефекту, і людина роками лишається наодинці зі своїм болем, – пояснив Іван Дмитрик. – Наш підхід будується на ресурсному супроводі на кожному етапі терапії. Ми не штовхаємо людину крізь травму, а спираємось на її внутрішні сили – крок за кроком».

Естафету продовжив Ігор Каніфольський – лікар-психотерапевт, викладач та дослідник психотерапії, автор інноваційного інтегративного підходу «Терапія усвідомленням», член Української спілки психотерапевтів та Американської психологічної асоціації, почесний член Асоціації українських психологів та психотерапевтів Бенелюксу, автор статей і книжок (Київ). Він зосередився на потенціалі терапії для відновлення суб’єктності ветерана.

«Травма війни часто забирає в людини відчуття, що вона – автор власного життя, – наголосив Ігор Каніфольський. – Через усвідомлення власних станів людина поступово повертає собі цю здатність. Вона перестає бути заручником пережитого й знову стає тим, хто ухвалює рішення про своє майбутнє».

Завершив панель Владислав Горанін – аспірант кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, клінічний психолог, КПТ-консультант, тренер за принципом «рівний – рівному» в роботі з ветеранами, ветеран та екскомандир малих тактичних груп «Молот». Він поділився практичними результатами авторського методу психосоціоінженерії в роботі з психічними станами осіб, які постраждали від бойових дій.

«Я говорю з ветеранами не лише як психолог, а як той, хто сам пройшов через це, – зазначив Владислав Горанін. – І коли побратим бачить, що перед ним людина, яка розуміє його зсередини, з’являється довіра. А без довіри жоден метод не працює». Поєднання особистого бойового досвіду з фаховою психологічною підготовкою надало його доповіді особливої переконливості.

«Сучасні терапевтичні стратегії мають не лише знімати симптоми. Вони покликані повертати людині суб’єктність – здатність самостійно ухвалювати рішення, спиратися на власні ресурси та активно долучатися до життя громади. Саме в цьому ми бачимо справжнє відновлення», – звернула увагу на спільний лейтмотив усіх виступів Тетяна Кузьменко.

Спорт як ресурс відновлення був реалізований на Форумі не лише в теорії. Як і анонсувалося напередодні на сайті університету, у рамках заходу в спортивній залі пройшов масштабний турнір з настільного тенісу. Змагання стали чудовим інструментом для психологічного розвантаження, формування атмосфери довіри та здорової спортивної конкуренції між ветеранами, їхніми родинами та студентством. Детальні підсумки турніру, яскраві емоції учасників та імена переможців будуть опубліковані днями у окремому матеріалі.

Поза спортивними активностями організатори подбали про глибоке психологічне розвантаження – простір, де можна було видихнути, прислухатися до себе й торкнутися того, що часто залишається невисловленим.

Арттерапевтична сесія «Моя самоцінність – запорука життєстійкості» під керівництвом Світлани Коломієць, керівниці Центру опіки і піклування дітей дошкільного віку, стала тихою, але глибокою розмовою людини із собою. Через малюнок, колір і образ учасники й учасниці досліджували власне ставлення до себе, обережно відновлювали контакт із емоціями, які довелося приховувати, і вчилися створювати всередині підтримувальний, теплий простір.

«Самоцінність – це не про те, що ми зробили чи здобули. Це про право бути собою, просто тому, що ти є, – звернулася до присутніх Світлана Коломієць. – Коли людина дозволяє собі відчути власну цінність, у неї з’являється опора, яку не можуть зруйнувати жодні обставини. Саме звідси починається життєстійкість».

Учасники говорили, що вперше за довгий час дозволили собі не оцінювати себе, а просто бути – і саме в цій тиші народжувалося відчуття внутрішньої сили.

Паралельно гарденотерапевтична сесія «Нові сенси як психологічна опора», яку провела Ірина Варивода, повернула присутніх до простого й цілющого –до землі, рослин, живого дотику природи. У взаємодії з нею люди знаходили внутрішню рівновагу, переосмислювали власні цінності й відчували, як проростають нові життєві орієнтири.

«Коли ми доглядаємо за рослиною, ми вчимося терпіння й віри в те, що життя триває попри все, – поділилася Ірина Варивода. – Насінина не поспішає, вона проростає у свій час. Так само і людина має право відновлюватися поступово, у власному ритмі. Природа не вимагає – вона приймає. І в цьому прийнятті ми знаходимо нові сенси».

Для багатьох ця сесія стала миттю справжнього заземлення: відчути долонями ґрунт, побачити, як із малого зерна народжується життя,  і повірити, що так само можливе оновлення й у власній долі.

Форум «Сковородинівська стійкість – 2026» наочно продемонстрував: українське суспільство перебуває на етапі докорінної трансформації, де ветеранський рух виступає не пасивним споживачем пільг, а потужним інтелектуальним та ціннісним драйвером розвитку держави. Підсумкові рекомендації та напрацьовані учасниками Форуму пропозиції щодо зміни ветеранського законодавства будуть офіційно передані до профільних комітетів Верховної Ради України та міністерств.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі щиро дякує всім спікерам, модераторам, державним діячам та міжнародним партнерам. Але найголовніша подяка – нашим ветеранам, захисникам і захисницям за їх відвертість, стійкість та готовність спільно будувати майбутнє України.

7 травня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі став епіцентром кар’єрних можливостей, соціальної інтеграції та стратегічного партнерства. Фестиваль кар’єри «Pereiaslav Career Fest 2026», який вперше в регіоні об’єднав понад пів тисячі учасників на унікальному майданчику, де професійні амбіції молоді зустрілися з реальними запитами роботодавців та державною політикою підтримки ветеранів і ВПО. Переповідаємо вам хронологію перебігу подій на території альма-матер у цей непересічний день.

Урочиста частина заходу розпочалася в конференц-залі імені Василя Сухомлинського, де до вітального слова було запрошено ректора  університету, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України Віталія Коцура, який наголосив на унікальності події – першої такого рівня та настільки практичного спрямування на теренах Переяславської громади, Бориспільського району та всього Лівобережжя Київщини.

«Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це не просто заклад вищої освіти, який забезпечує якісну підготовку фахівців і відкриває випускникам дорогу в професійне життя. Сьогодні університет є справжнім хабом можливостей, центром підтримки та простором додаткових сервісів для громади й регіону в умовах війни.

Ми бачимо це на практиці. Саме тому важливо, щоб усі ми мали можливість об’єднуватися, ділитися досвідом і напрацюваннями. Щоб школярі, абітурієнти, студенти могли побачити сучасні освітні можливості, сервіси, а також потенціал наших партнерів і роботодавців, які долучаються до розвитку освітніх програм та надалі створюють професійні можливості для наших студентів і випускників», – зазначив Віталій Вікторович. У своїй промові ректор також акцентував на соціальній місії підтримки захисників і захисниць України, ветеранів і ветеранок та їх адаптації до цивільного життя після повернення з поля бойових дій, а також внутрішньо переміщених осіб, які живуть у громаді та, зокрема, є працівниками університету.

Надалі вітальне слово мала заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк:

«Вітаю усіх учасників першого Фестивалю кар’єри! Ми живемо у складний час, коли працевлаштування є основною вимогою нашої сучасності. Нині дійсно час великих викликів, але, з іншого боку, це час великих можливостей. Бізнес Київщини постійно каже, що 50% вакансій взагалі не заповнені через брак кваліфікованих кадрів. Ми кажемо, що Київщина є лідером серед рівня середньої заробітної плати по регіонах України – ми займаємо третє місце, і нам дійсно є чим пишатися. Кожного кварталу створюється понад 5 000 нових бізнесів, і ми маємо величезну потребу у кадровому потенціалі. Наша головна задача – обійти всіх: від школярів, які мають знати, куди вони підуть працювати, до студентів. Ми бачимо дефіцит професій у робітничій, будівельній галузі. Наша задача – налагодити ці місточки. Бажаю всім продуктивного дня. Нехай фестиваль стане місцем, де народжується майбутня сильна Київщина», – підкреслила Наталія Олегівна.

Народний депутат України, голова підкомітету комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко акцентував на віковому питанні:

«Дякую за запрошення. Я собі занотував слово «розрив». Я маю на увазі розрив вікової групи до 25 років і вікової групи після 25 років з урахуванням військового стану. Вікова група до 25 років – це саме та аудиторія, з якою нам всім треба працювати. Це та аудиторія, яка буде відновлювати країну і будувати економіку, поки інша вікова категорія буде захищати країну. Мені дуже хотілось би, щоб соціальна місія була почута нашими громадянами, які дійсно для себе в майбутньому обирають місце життя, роботи, свого кар’єрного зростання саме Україну. Зі свого боку буду максимально долучатися до підтримання таких верств громадян України як в парламенті, так і на місцевому рівні», – задекларував Олександр Павлович.

Керівник управління адаптивного спорту ДУ «Агенція масового спорту України» Єгор Алєксєєнко привітав присутніх, подякував ректору та команді університету за цей важливий фестиваль, а також присутнім захисникам і ветеранам за захист і оборону держави.

«На наших плечах дуже велика соціальна відповідальність. Я готовий поділитися від імені Міністерства молоді та спорту України та ДУ «Агенція масового спорту України», що ми зараз робимо для ветеранів, людей з інвалідністю, ВПО та для їхніх родин. На панельній дискусії поділюсь нашим досвідом, які можливості створює держава для підсилення цих напрямків. Слава Україні», – анонсував Єгор Юрійович.

Директорка Департаменту освіти і науки Київської ОДА Ярослава Тростянська відзначила масштабність заходу та висловила сподівання, що фестиваль стане традиційною платформою для партнерства.

«Профорієнтація має бути ще з дитячого садочку, щоб на виході випускники розуміли свої можливості. Сьогодні унікальний захід, бо тут і студенти, і роботодавці, і ветерани – людський капітал, який потрібен для нашої економіки. Освіта без бізнесу не дієва. На Київщині професійна освіта знаходиться на рівні,  матеріальна база покращується. Щодо підтримки ветеранів – створено 12 ветеранських хабів. Знаю, що в цьому університеті діє потужний Центр ветеранського розвитку. Тут ветерани та члени їхніх сімей можуть проходити і перекваліфікацію, і отримувати психологічну підтримку. Працюємо разом для наших дітей і на перемогу!», – підкреслила Ярослава Іванівна.

Директор Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА Ігор Мещан звернувся до присутніх школярів з пропозицією звернути увагу на супер шанс спробувати себе у соціальній сфері, влучно порівнявши її з «первісною Америкою»:

«На Київщині 238 875 внутрішньо переміщених осіб. Це ставить величезне завдання, адже 109 800 з них – працездатні, і це фантастична інвестиція в бізнес Київщини. 47 300 дітей приїхали до нас і будуть вчитися в наших закладах вищої освіти. Перенавчайтеся на соціальних працівників, на ерготерапевтів, на психологів, на реабілітологів – всьому цьому можна навчитися в УГСП. На жаль, війна не робить націю здоровою – у нас величезна кількість осіб з інвалідністю, з якими треба працювати. В УГСП одними із перших було надано місця в гуртожитках для переселенців. Пан ректор молодий і активний, він запросив до себе кращих професорів і студентів із числа ВПО, разом з командою створивщи позитивний досвід інтеграції переселенців. Не спіть, це час ваших можливостей!», – пробудив молоду аудиторію Ігор Вікторович.

Директор Київського обласного центру зайнятості Денис Дармостук наголосив на плідній співпраці з УГСП нагадавши, що тільки за період повномасштабного вторгнення клієнтам було видано 191 ваучер на навчання тут.

«Київщина є лідером у 2025 році по кількості виданих грантів. Ми видали 160 грантів нашим шановним ветеранам, якими створено понад 500 нових робочих місць. Приємно, що ветерани, які відкривають бізнес, беруть на роботу побратимів. Щодо ринку праці, то до великої війни було три безробітних на одну вакансію. Сьогодні в Бориспільському районі на одного безробітного – чотири вакансії. Брак кадрів гострий. Тому ми працюємо з дітьми вже з дев’ятих класів, розповідаємо про ринок праці. Буває, батько хоче, щоб син був юристом, мама – лікарем, а у сина не запитали. А дитина хоче бути психологом або IT-спеціалістом. Ми демонструємо всі сучасні професії. Запрошую ветеранів відкривати власний бізнес або отримувати другу вищу освіту», – поінформував Денис Георгійович.

Начальник Бориспільської районної державної адміністрації Руслан Дяченко висловив назвичайну приємність від присутності на такому масштабному заході.

«Фестиваль кар’єри об’єднав дуже широкі категорії – від зовсім юних школярів до ветеранів. Я ще студентом оцінював захід по тому, скільки високопосадовців мають що сказати на початку. Теза, яку я хотів сказати: така співпраця влади, бізнесу і навчальних закладів у нас в районі вже є – і в Бориспільському, і в Переяславському коледжах. Бажаю цій ініціативі стати ще грандіознішою. Слава Україні!», – ствердив Руслан Олексійович.

Заступник військового комісара Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Ватрич:

«Я хочу розвіяти страх щодо військових комісаріатів, адже крім мобілізації ми займаємося великим спектром завдань для ветеранів саме в площині соціального захисту. Майбутнє тільки за нашою молоддю. Бажаю вам всотувати сьогодні все краще, що пропонує університет та цей фестиваль. Сьогодні одночасно можна здобувати декілька освіт – скористайтеся цим. Дуже велика робота приділяється підтримці ветеранів та сім’ям загиблих героїв. Прошу представників бізнесу звернути увагу на працевлаштування наших героїв, які повертаються з фронту», – закликав Юрій Олексійович.

Очільник Переяславської громади Вячеслав Саулко так само мав що сказати молоді, зокрема студентам на яких покладено історичну місію формувати новітній поступ нашої держави.

«Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це флагман освіти, науки, державотворення і духовності. Він має масштаби національного та європейського закладу. Сьогодні важко уявити Переяслав без університету, ми працюємо як одне тіло. Ми відроджуємо славу Київської Русі і нашого славетного університету. Я вірю, що ці панельні дискусії дадуть користь, і ви знайдете себе там, де мрієте. Слава нашій нації!», – наголосив Вячеслав Володимирович.

В.о. генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Марина Навальна зазначила, що Заповідник є не лише парнетром, а й рободавцем для сковородинівців, позаяк найбільше наукових працівників НІЕЗ «Переяслав» – це саме випускники УГСП.

«Сьогодні ми маємо переконати молодь, що наша освіта не гірша, і перспектива працевлаштування є. Заповідник теж має вакантні місця – нам потрібен художник-реставратор. Про нашу співпрацю свідчить факт: з 1 травня випускниця магістратури прийшла до нас екскурсоводом і в перший же день стала вести екскурсію в музеї просто неба. Вона вже освоїла локації. Запрошуємо всіх гостей після роботи до наших музеїв – усі вони сьогодні працюють», – закликала Марина Іванівна.

Наостанок офіційної частини слово тривала заступниця директора ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» Ірина Слюсар:

«Ми представляємо можливості отримувати сучасні професії, затребувані на ринку праці. Запрошуємо всіх на Ярмарок професій на вулиці. Ми давні партнери з університетом: студенти проходять у нас практику, а потім працевлаштовуються педагогами. Зараз маємо вакансії майстрів виробничого навчання. Також маємо пропозиції для ветеранів та ВПО – програми перепідготовки та підвищення кваліфікації. Будемо раді працювати разом», – підсумувала Ірина Володимирівна.

Після завершення офіційної частини ректор Віталій Коцур підкреслив широку географію учасників, серед яких були гості з Канівщини, Золотоніщини, а також усього Правобережжя та Лівобережжя Київщини, побажавши всім плідної роботи.

Слід зазначити, що активними учасниками подій цього дня були здобувачі та освітяни, увагою яких свідчили: Канівська загальноосвітня школа I-III ступенів №1 імені Т.Г. Шевченка Канівської міської ради Черкаської області; Канівська гімназія імені Івана Франка Канівської міської ради Черкаської області; Канівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3 Канівської міської ради Черкаської області; Канівська загальноосвітня школа I-III ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області; Канівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов Канівської міської ради Черкаської області; Зазимський ліцей «Академія успіху» Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (з яким, принагідно, було укладено договір про співпрацю – прим.авт.); Таращанський академічний ліцей «Ерудит» Таращанської міської ради Київської області; Дівичківський ліцей Дівичківської сільської ради; Циблівський ліцей Циблівської сільської ради; Полого-Вергунівський ліцей Ташанської сільської ради Київської області; Великодимерський ліцей Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області та Яготинський ліцей №1 Яготинської міської ради.

Надалі конференц-зала імені Василя Сухомлинського залишилася основною локацією для освітян – тут під чітким модеруванням провідного фахівця відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександра Молоткіна разом із представниками ГО «Навчай для України» відкрили дискусію про системний підхід до залучення та підтримки вчительства. Програма, що працює з 2017 року, стала справжнім відкриттям для студентів та освітян, адже вона пропонує молодим спеціалістам будь-якого профілю змінити життя дітей у громадах. Учасники обговорили місію вчителя як агента змін, який протягом одного-двох років роботи в селі чи містечку не лише викладає предмет, а й розвиває власний лідерський потенціал.

Спікери детально зупинилися на умовах підтримки: вчителям пропонують фінансову стабільність у вигляді щомісячної стипендії до 12 000 гривень додатково до зарплати, індивідуальний менторський супровід та доступ до глобальної мережі «Teach For All». Поза професійними аспектами, локація громадської організації розміщена на ярмарку запам’яталася неформальною атмосферою. Тут гості проходили інтерактивні тести, визначаючи свій тип «мемного вчителя», та шукали ціннісні сенси на спеціальних стендах, що допомогло зняти напругу та продемонструвати сучасну школу як простір для креативу.

А тим часом у 114-й аудиторії університетського Центру інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center», модератор – провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Максим Левченко розпочав одну з найважливіших дискусій під назвою «Ветерани. Бізнес. Держава: економіка без бар’єрів» за участю вищезгаданих у публікації Дениса Дармостука, Єгора Алєксєєнка, Юрія Ватрича та представника університету Василя Якуби. Основний фокус був спрямований на «економіку без бар’єрів», де ветеран має стати успішним підприємцем. Директор Київського обласного центру зайнятості презентував систему грантів до 1 мільйона гривень, а заступник військового комісара закликав не боятися юридичних труднощів, обіцяючи ветеранам повний супровід від створення бізнес-плану до отримання коштів.

Окрему увагу приділили фізичній та психологічній реабілітації через спорт і освіту. Єгор Алєксєєнко представив модель створення безкоштовних адаптивних клубів для ветеранів, які мають стати осередками соціалізації та підтримки побратимів. Представник приймальної комісії університету пояснив умови вступу без НМТ та успіх ваучерної програми, за якою більшість ветеранів обирають фах психолога. Завершилася зустріч обговоренням ризиків: Денис Дармостук запевнив, що держава готова бути партнером і підтримувати бізнес навіть у складних кризових ситуаціях.

Натомість панельна дискусія у 100 аудиторії (Інститут міжнародної освіти та співпраці з бізнесом) під модеруванням голови Ради з ВПО при виконавчому комітеті Переяславської міської ради, вчителя історії Горностаївського ліцею №1 (Херсонщина) Дениса Скрипця перетворилася на гострий діалог про професійну інтеграцію переселенців в сучасний ринок праці. Народний депутат Олександр Федієнко, начальник Бориспільської РВА Руслан Дяченко та директор Департаменту соцзахисту КОВА Ігор Мещан шукали шляхи вирішення житлового питання. Центральною темою став юридичний механізм передачі «відумерлої спадщини» для проживання переселенців, що могло б значно полегшити проблему розселення людей у громадах.

Економічний блок дискусії доповнили виступи начальника управління соцзахисту населення Переяславської міської ради Володимира Марченка, начальника Переяславського управління Бориспільської філії  КОЦЗ Любові Красової та представниці приймальної комісії УГСП Валентини Губенко, які зосередилися на перекваліфікації ВПО та особливих умовах вступу до університету для людей з тимчасово окупованих територій. Учасники також порушили критично важливе питання побуту волонтерів: забезпечення теплим приміщенням жінок-переселенок, які плетуть маскувальні сітки для фронту. Це підкреслило головний підсумок панелі – інтеграція ВПО можлива лише через поєднання гідних житлових умов, стабільної роботи та активної участі в житті громади.

Надалі епіцентр уваги учасників зібрання перемістився до головну алею університету, де розгорнувся Ярмарок вакансій. Урочистість моменту підкреслило виконання Державного Гімну України. Проте свято кар’єри не затьмарило усвідомлення ціни нашої свободи: присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять захисників, які віддали життя за те, щоб українська молодь мала можливість мріяти та будувати плани.

Ректор університету Віталій Коцур, звертаючись до учасників на цій локації, підкреслив стратегічну важливість об’єднання:

«Ми намагалися об’єднати молодь, школярів з різних регіонів, з різних ОТГ – Київщини та Черкащини – і бізнес, де можна реалізувати себе після навчання. Соціальна місія, яку несе університет зараз – робота з ветеранами та ВПО – є визначальною для стійкості нашої держави. Дякую всім партнерам, які долучаються до розвитку громади та України в цілому. Слава Україні!», – зазначив звертаючись до присутніх Віталій Вікторович.

Одразу після офіційних промов майданчик перетворився на живий вузол комунікацій. Ректор та модератор висловили особливу подяку партнерам, які попри виклики часу інвестують у людський капітал. На локації були присутні потужні виробники та компанії: ТОВ «Костал Україна», ПАТ «МХП», ТОВ «Миза», ТОВ «Переяслав-Молпродукт», СП ТОВ «Нива Переяславщини», ПП «JukStore» та завод металовиробів «Вертикаль».

Міжнародний досвід презентувала логістична компанія «FM Logistic», а фінансовий сектор – банк «ПУМБ». Не менш важливим був сектор безпеки та послуг: Бориспільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Переяславське управління Бориспільської філії КОЦЗ, 7 батальйон 114 ОБр ТрО та Переяславське ДФТГ №2, які знайомили молодь із перспективами служби та захисту правопорядку. Культурний та освітній сектори представляли НІЕЗ «Переяслав» та ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж».

Біля безлічі стендів роботодавці відкривали молоді реальні перспективи та можливості й миттєві атракції: від стажування для студентів до постійної роботи для випускників. Це був формат «без краваток», де кожен школяр чи студент міг особисто потиснути руку майбутньому керівнику, дізнатися про рівень заробітної плати та умови праці.

Ректор слушно підсумував, що такий фестиваль має стати традиційним, щороку збираючи активну молодь у стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі задля розвитку особистості та держави в цілому.

Особливою частиною «Pereiaslav Career Fest 2026» став цикл терапевтичних сесій, покликаних допомогти молоді та ветеранам знайти внутрішні опори в умовах невизначеності. Робота відбувалася в унікальних локаціях університету, кожна з яких мала свою особливу енергетику. У тіні центральної алеї університету розгорнулася глинотерапевтична сесія «Маяк моєї мети», яку провела керівниця Центру ветеранського розвитку та психолог університету Тетяна Кузьменко. Ведуча наголосила, що кар’єра – це не просто рядки в резюме, а жива матерія, яка чекає на руки свого творця. Через роботу з глиною учасники вчилися виліплювати власну мету, перетворюючи сумніви на тверду впевненість. Символічний маяк, створений власними руками, став для присутніх символом непохитності серед штормів сучасного ринку праці та дороговказом до справжнього покликання.

Не менш глибокою була гарденотерапевтична сесія «Сила ресурсу та стійкості», яка проходила під відкритим куполом університету. Завідувачка Навчально-наукової лабораторії гарденотерапії та клінічний психолог Центру ветеранського розвитку Ірина Варивода провела паралелі між професійним зростанням та життям рослини. Вона пояснила учасникам, що кожному успіху потрібен правильний ґрунт, час та невидима внутрішня сила, щоб пробитися крізь асфальт перешкод. Через контакт із живим ресурсом та мудрістю природи присутні віднаходили свої «приховані корені», вчилися трансформувати втому у впевненість, а кризу сприймати як простір для нового росту. Віднайдений внутрішній сад став для багатьох джерелом натхнення та доказом того, що кожна перепона є лише ресурсом для майбутніх перемог.

Завершальним акордом ментального блоку стала арттерапевтична сесія «Ресурси для кар’єрного зростання» в 106 аудиторії, яку вела завідувачка Навчально-наукової лабораторії мультимодальної супервізії та інтервізії Світлана Коломієць. Використовуючи метод метафоричних карт, практичний психолог допомогла учасникам зазирнути у власну підсвідомість, де вже приховані відповіді на всі кар’єрні запитання. Карти стали своєрідним дзеркалом, у якому кожен побачив не те, ким він «має бути» за чужим очікуванням, а те, ким він є насправді. Це занурення у світ образів та сенсів дозволило розблокувати унікальні ресурси, підсвітити неочевидні рішення та сформувати особисту карту майбутнього успіху.

Лейтмотивом усіх етапів фестивалю кар’єри став благодійний ярмарок на університетському кампусі. До ініціативи долучилися ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж», Студентська рада Університету Григорія Сковороди в Переяславі та майстрині, працівниці університету Інна Рубан, Анна Самолюк й Ірина Гагаріна. Спільними зусиллями вдалося акумулювати понад 18 000 гривень для підтримки 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Кошти вже передали відомій переяславській волонтерці Інні Марченко.

Повний фоторепортаж з місця події від фотографині університету Ірини Середи знайдете за посиланням: https://8623-irina.gallera.io/625790-festival-karjeri.

Поєднання професійного пошуку, психологічної реабілітації та волонтерського духу зробило «Pereiaslav Career Fest 2026» не просто івентом, а потужним фундаментом для сильної та професійної Київщини. Кожна сесія, кожен потиск руки на ярмарку та кожна відверта відповідь під час дискусій стали кроком до створення спільноти, де молодь, ветерани та бізнес працюють як єдине ціле заради перемоги та розвитку нашої держави. Дякуємо усім, хто створив цю історію разом з нами!