Зустріч стала частиною серії публічних подій, спрямованих на вшанування спадщини видатного українського філософа та мислителя. Організатори наголосили, що популяризація ідей Григорія Сковороди сьогодні набуває нового звучання, адже його вчення про свободу, самопізнання й моральну стійкість є надзвичайно актуальними в сучасних українських реаліях.

Громадський діяч Микола Томенко у ході свого виступу поділився досвідом реалізації проектів  популяризації історико-культурної спадщини та  військово-патріотичного виховання в Національній академії Служби Безпеки України, Київським національним університетом будівництва та архітектура і Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Серед іншого Микола Володимирович розповів про видання «Воюючий Шевченко. Мала світоглядна книга українського воїна», яка була створена спільно з науковцями Черкаського державного технологічного університету на чолі з ректором Олегом Григором для військових, волонтерів, медиків. За підтримки Всеукраїнської аграрної ради й Товариства сприяння обороні Україні вона вийшла накладом 13 тисяч примірників. Також Томенком було презентовано видання «Абетка громадянина України» яке охоплює ключові аспекти історії та конституційного ладу України, знайомить читача із видатними українцями, культурними символами нашого народу та об’єктами національної спадщини, що входять до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Обидві видання Микола Володимирович передав бібліотеці Полтавської політехніки.

У своєму виступі ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур приділив значну увагу державотворчим аспектам ідей українського мислителя та їх сучасному значенню для освіти й громадянського виховання. Почавши з цитати Григорія Сковороди «Мені сопілка і вівця дорожче царського вінця», він підкреслив, що філософ свідомо відмовився від почестей і кар’єрних можливостей, обравши шлях просвітницької діяльності та поширення духовних і моральних цінностей серед суспільства. Ректор презентував та подарував Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» видання «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» виданого за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» та нові томи чернівецько-переяславської «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», що днями була презентована в університеті.  Презентовані та подаровані видання демонструють тісний зв’язок філософії Григорія Савича з релігійними традиціями України. Віталій Вікторович наголосив на тому, що університет продовжує традиції Сковороди, організовуючи освітні та просвітницькі заходи, подорожуючи по закладах вищої освіти та пропагуючи наукові надбання серед студентів і науковців.

Керівниця Центру Сковородинознавства УГСП, кандидат філософських наук Наталія Юхименко презентувала колективну монографію «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» присвячену 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди (1722–1794). Розповідає, що над нею працювали 52 дослідники з України та зарубіжжя. Видання стало підсумком багаторічної роботи Центру Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі та продовженням традиції Сковородинівських читань, що проводяться з 1984 року кожні два роки і у 2024-му відбулися вже вдруге після початку повномасштабної війни.

Ідея створення монографії виникла 2011 року на XV Сковородинівських читаннях, а структуру та авторський колектив затвердили у 2013-му. Проєкт підтримав ректорат УГСП (зокрема тодішній ректор Віктор Коцур, а згодом Віталій Коцур), а друк став можливим завдяки благодійному фонду «МХП- Громаді». Книга на 528 сторінок, надрукована у Чернівцях, складається з п’яти розділів і багате ілюстрована.

Перший розділ висвітлює українське XVIII століття: Просвітництво, освіту, педагогіку, музику, роль церкви, економічні реалії та біографічні локалізації Сковороди (Чорнухи, Київ, Переяслав, Коврай, Харківщина, Сковородинівка). Другий розділ детально простежує життєвий шлях філософа – від родоводу й навчання в Києво-Могилянській академії до переяславського, коврайського, харківського періодів та останніх мандрівних десятиліть.

Третій, центральний розділ аналізує Сковороду як філософа, педагога, богослова, письменника, автора байок, пісень, листів і творів із виразним психологічним виміром. Четвертий розділ показує місце його спадщини в українській та європейській культурі, включно з ноосферно-синергетичним аспектом. П’ятий розділ присвячений рецепції образу й вчення Сковороди в фольклорі, літературі, мистецтві XIX–XXI ст. та його ролі як виразника релігійного духу українства.

«Монографія узагальнює досягнення сучасного сковородинознавства, демонструє європейський вимір мислення філософа та підкреслює незмінну актуальність його ідей (самопізнання, кордоцентризм, гармонійне виховання) для формування національної ідентичності й подолання постколоніальних викликів, особливо в умовах війни та боротьби за самостійність України», – підсумувала Наталія Федорівна.

Розмова, яку модерував  полтавський вчений, краєзнавець і журналіст Гліб Кудряшов завершилася сесією питань і відповідей.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром дякує команді Полтавської політехніки на чолі з Володимиром Онищенком за організацію дискусії та незмінну гостинність. Продовжуємо сковородинівську просвітницьку подорож – на черзі Харків.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур, очільниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко та громадський діяч Микола Томенко взяли участь у панельній дискусії про Григорія Сковороду у Полтаві спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Як розповідають сковородинівці, спершу час на Харківщині присвятили відвідуванню Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди та покладанню квітів на могилу мислителя.  Зауважимо, що в травні 2022 року російська орда вбивць, варварів та мародерів влучила ракетою в Музей Григорія Сковороди.

Як розповів у своєму Facebook Микола Томенко, учасники зустрічі обговорили з очільницею Музею Наталією Мицай стан збереження обʼєктів нашої історико-культурної спадщини на Харківщині. Домовилися, що за сприяння ректора Київського національного університету будівництва та архітектури Олексія Дніпрова, музейне приміщення буде підготовлено до зими. У свою чергу ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур передав керівництву Музею «Сковородинівські щорічники» для заохочення меценатської допомоги.

Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття», до якої переяславці долучилися у Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди була присвячена пам’яті видатного українського літературознавця, професора Леоніда Ушкалова й проводилася у змішаному форматі з дотриманням вимог безпеки. Її проведення включало пленарне засідання яке передбачило презентацію університету, роботу виставок, круглий стіл та секційні засідання.

Слід зауважити, що вранці, напередодні конференції, російська орда влучила в центральний корпус ХНПУ. Символічно, що із трьох вітражів вцілів лише вітраж Сковороди. Вітражі Василя Сухомлинського і Антона Макаренка були розбиті. Вибиті й шибки в багатьох аудиторіях та в кабінеті ректора Юрія Бойчука.

Серед основних напрямів роботи конференції були: проблеми буття української літератури в наукових студіях Леоніда Ушкалова; філософські теорії буття людини і Всесвіту в наративах митців давньої України; духовний і душевний простір буття в літературі; екзистенційний вимір особистісних і суспільних викликів в умовах війни; українська і світова література, а також категоріальні контури буття у вербальних і невербальних формах, стильових і поетикальних рівнях художнього вираження.

Особливий інтерес викликав круглий стіл «Місце Григорія Сковороди в національному пантеоні історичних героїв України», модератором якого виступив Юрій Бойчук. Доповідачі, серед яких Микола Жулинський та Георгій Філіпчук, розглядали вплив Сковороди на формування української національної ідентичності та його духовну спадщину.

У своїй промові ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур зауважив, що наш заклад відіграє особливу роль у збереженні та популяризації спадщини Сковороди. За його словами, розташований у місті, тісно пов’язаному з життям мислителя, він став інтелектуальним і культурним центром, що підтримує дослідження його творчості, а освітні програми закладу нині спрямовані на формування у студентів національної свідомості та впровадження філософських ідей Сковороди у сучасне життя. Університет організовує конференції, культурні заходи та наукові проєкти, присвячені філософу, тим самим забезпечуючи постійний зв’язок між минулим і сучасністю.

«У наш час ідеї Сковороди стають основою для переосмислення української ідентичності в умовах глобалізації. Його акцент на моральності, свободі та гармонії допомагає українцям зрозуміти своє місце у світі та утвердитися як самобутня нація. Університет Григорія Сковороди в Переяславі є живим прикладом того, як спадщина великого філософа інтегрується у сучасну культуру, освіту та національну рефлексію. Його ідеї залишаються дороговказом для українців у пошуках духовної глибини, моральної стійкості та національного самоусвідомлення», – підкреслив Віталій Вікторович. Принагідно, учасники переяславської делегації презентувала свої наукові та науково-просвітницькі проекти.

Конференція засвідчила важливість міждисциплінарного підходу до вивчення літератури, об’єднавши дослідників, чиї ідеї сприяють поглибленню знань про культурну спадщину України та світу.

Зауважимо, що вже завтра ми познайомимо вас із програмою заходів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди, які розпочнуться в стінах альма-матер з 2 грудня 2024 року.

Запис Делегація УГСП відвідала Харківщину напередодні 302-річчя Григорія Сковороди спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис 4 березня 2019 року відбудеться університетська науково-практична конференція зі Сковородинознавства спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.