Семінар відкрили керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська та керівник навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Бокшиц. Цього разу розмова вийшла далеко за межі формального ознайомлення з вимогами академічної доброчесності. Учасники говорили про те, як нормативні вимоги, цифрові технології та внутрішні університетські процедури взаємодіють у щоденній роботі викладача, науковця, кафедри й факультету.

Перший змістовий блок семінару присвятили видам порушень академічної доброчесності. Про них говорив фахівець навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко, а у центрі уваги були як поширені форми порушень – академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація та фальсифікація, – так і ті випадки, які не завжди одразу асоціюються з академічною недоброчесністю. Зокрема, йшлося про приписування авторства, недоброчесне оцінювання, несамостійне виконання завдань, недозволену допомогу, академічний саботаж та схиляння до порушення академічної доброчесності.

Окремо розглянули питання використання результатів, створених за допомогою штучного інтелекту. Акцент було зроблено на необхідності належного зазначення такого використання та неприпустимості представлення згенерованого результату як власного без відповідного розкриття інформації.

Практичний вимір теми стосувався й відповідальності за порушення академічної доброчесності. Учасникам представили передбачені для працівників санкції – від обмеження окремих академічних і наукових можливостей до дисциплінарних заходів, зокрема догани та звільнення.

Окрему увагу приділили роботі системи StrikePlagiarism та критеріям оцінювання її звітів під час перевірки кваліфікаційних робіт різних рівнів вищої освіти.

Наступний блок семінару стосувався організації роботи з кваліфікаційними роботами. Керівниця навчально-наукового відділу Ірина Каменська представила доповідь на тему «Сучасні інструменти забезпечення академічної доброчесності».

У центрі уваги – зміни, які роблять процедуру підготовки та захисту кваліфікаційної роботи більш прозорою і технологічно впорядкованою. Йшлося, зокрема, про цифрову ідентифікацію авторства за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вимоги до цифрового пакета документів, перевірку текстів та їх оприлюднення.

Учасникам нагадали, що відповідно до пункту 6.4 Положення про кваліфікаційні (випускні) роботи (2026) повний цифровий пакет документів подається на кафедру не пізніше ніж за 15 днів до початку роботи екзаменаційної комісії. Він включає кваліфікаційну роботу у форматі PDF із накладеним КЕП, відгук наукового керівника, рецензію з рекомендованою оцінкою за національною шкалою та наукові публікації.

Окремо було акцентовано на оприлюдненні кваліфікаційної роботи до її захисту. Такий підхід посилює відкритість процедури та дає змогу забезпечити доступ до результату роботи ще до моменту її публічного захисту.

Важливою технічною вимогою залишається й машинозчитуваний формат PDF. Він необхідний не лише для коректної роботи програмних засобів перевірки тексту, а й для повнотекстового пошуку та подальшого доступу до наукового результату. Таким чином, цифровий формат кваліфікаційної роботи розглядається не як формальна технічна вимога, а як один із механізмів забезпечення прозорості, перевірюваності та доступності академічного результату.

Ще однією темою семінару стала презентація університетської платформи «EduRank». Вона об’єднує в єдиній системі рейтинг науково-педагогічних працівників, розподіл ставок і планування наукової роботи. Платформа працює на власному сервері університету та замінює попередню систему розрахунків у Google Таблицях. Її можливості представив провідний фахівець навчально-наукового відділу Сергій Вольський.

Під час презентації учасники побачили основні етапи роботи з платформою: авторизацію за допомогою корпоративної електронної пошти, заповнення наукового профілю, внесення інформації про наукові досягнення, автоматизоване формування характеристики відповідно до пункту 38 Ліцензійних умов, а також функціональні можливості системи для завідувачів кафедр і деканів.

Важливим є те, що EduRank має стати єдиним середовищем для відповідних процедур. Водночас на етапі впровадження системи особливого значення набуває зворотний зв’язок від її користувачів. Саме тому учасників семінару запросили повідомляти про виявлені недоліки та пропонувати зміни, які допоможуть удосконалити роботу платформи.

Усі три тематичні блоки семінару фактично об’єднала одна ідея: академічна доброчесність і наукова ефективність потребують не лише чітких правил, а й зрозумілих процедур та сучасних цифрових інструментів їх реалізації.

Перевірка академічних текстів, цифрове підтвердження авторства, своєчасне оприлюднення кваліфікаційних робіт, фіксація наукових досягнень і систематизація інформації про результати діяльності – це взаємопов’язані процеси, які формують сучасне академічне середовище університету.

Відтак, подібні зустрічі мають практичне значення не лише як можливість ознайомитися з новими вимогами чи програмними рішеннями. Вони створюють простір для професійного обговорення, уточнення процедур і безпосереднього діалогу між тими, хто організовує відповідні процеси, та їхніми безпосередніми учасниками. Завершився семінар обговоренням і відповідями на запитання учасників.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує розвивати систему забезпечення академічної доброчесності та впроваджувати цифрові інструменти, спрямовані на підвищення прозорості, якості та ефективності освітньої і наукової діяльності.

Запис Академічна доброчесність, цифрові інструменти та наукова ефективність: в УГСП відбувся тематичний семінар спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.