19 червня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського спеціалізованою разовою Вченою радою за спеціальністю 053 Психологія було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Скляренка Сергія Руслановича на тему «Психологічні чинники розвитку асертивності психологів-консультантів у процесі професійної підготовки».

Науковим керівником роботи виступив кандидат психологічних наук, доцент Ніколаєв Леонід Олегович.

Повідомляється, дисертаційне дослідження присвячено професійній асертивності психологів-консультантів – життєво важливій здатності фахівця тримати баланс між глибокою емпатією до проблем клієнта та чітким збереженням власних психологічних меж. В умовах сучасних викликів (зокрема, війни в Україні та масової травматизації суспільства) психологи стикаються з екстремальним емоційним навантаженням. Дисертація доводить, що асертивність для них – це не просто побутове вміння сказати «ні», а комплексна професійна якість, яка захищає від вигорання, дозволяє керувати процесом терапії та робить психологічну допомогу дійсно ефективною.

У анотації  наголошено на тому, що у роботі:

• Розроблено теоретичну базу: Асертивність розкладено на чотири компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий, ціннісний), які формують два ключові рівні — базові навички (інструментальний) та глибинну професійну позицію (екзистенційний).
• Проведено масштабний аналіз: На вибірці з майже 400 студентів та діючих психологів дослідник визначив, що головним рушієм асертивності є професійна самоповага та рефлексія. Також було виділено три типи консультантів (від зрілих професіоналів до тих, хто схильний до залежно-конформної поведінки).
• Створено практичне рішення: Найважливішим результатом є розробка та успішна перевірка 12-тижневої тренінгової програми «Асертивний консультант». Експеримент довів, що цю компетенцію можна і треба цілеспрямовано тренувати під час навчання у закладах вищої освіти.

Як наслідок, це ґрунтовне прикладне дослідження дає чітку відповідь на питання: як підготувати стійкого психолога, який зможе ефективно лікувати інших, не руйнуючи при цьому власну психіку. Його актуальність та важливість високо оцінила наукова спільнота.

Успішний захист вашої дисертації – це визначна подія для наукової спільноти нашої альма-матер. Ваше дослідження робить глибокий внесок у розуміння психології розвитку особистості та вдосконалення підготовки майбутніх психологів.

Щиро вітаємо вас і вашого наукового керівника із цим знаменним етапом! Бажаємо невичерпної енергії для нових професійних і наукових звершень. Ваша ґрунтовна праця є чудовим орієнтиром для молодих науковців, які тільки починають свій дослідницький шлях.

Нехай ваші майбутні проєкти збагачують психологічну науку свіжими ідеями та приносять відчутну користь практичній діяльності.

Знаковою подією для психологічної спільноти Університету Григорія Сковороди в Переяславі стало обрання психологині університету, керівниці Центру ветеранського розвитку, старшого викладача кафедри практичної психології факультету мистцтва, менеджменту, педагогіки і психології Тетяни Кузьменко новою головою Київської філії Української Спілки психотерапевтів (КФУСП). Рішення було ухвалене на загальних зборах інституції шляхом голосування.

Обрання представниці університету на чільну посаду регіональної структури однієї з найавторитетніших фахових спільнот країни не є випадковим. Воно органічно продовжує багаторічну традицію співпраці переяславських психологів з Українською Спілкою психотерапевтів і засвідчує визнання наукового, методичного й практичного доробку представників психологічної спільноти УГСП.

Українська Спілка психотерапевтів (УСП) – всеукраїнська громадська організація, головною метою якої є сприяння розвитку сучасної психотерапії в Україні. Спілку було засновано 1996 року та зареєстровано Міністерством юстиції України; того ж року ухвалено Статут і розроблено Етичний кодекс організації, які й донині визначають професійні та етичні орієнтири її членів.

Від 1997 року УСП є дійсним членом Європейської Асоціації Психотерапії (ЄАП), що інтегрує українських фахівців у європейський професійний простір і відкриває їм доступ до Європейського сертифіката психотерапії та єдиних стандартів підготовки. Сьогодні Спілка об’єднує близько півтори тисячі активних членів – психологів, психотерапевтів, психіатрів – з усіх регіонів України, які представляють десятки психотерапевтичних напрямів і працюють у межах профільних секцій.

Діяльність УСП охоплює широкий спектр напрямів, серед яких варто виокремити такі:

• формування й підтримання професійних і етичних стандартів психотерапевтичної практики, зокрема через роботу Етичної комісії;
• ведення Реєстру психотерапевтів, що засвідчує відповідність фахівців високим вимогам підготовки, узгодженим з ЄАП;
• організація щорічних конференцій, навчальних програм, супервізій та інших форм безперервного професійного розвитку;
• представництво інтересів української психотерапевтичної спільноти на національному та міжнародному рівнях.

В умовах війни роль Спілки набуває особливого значення: професійна психотерапевтична допомога стає одним із ключових ресурсів збереження психічного здоров’я нації – ветеранів, родин захисників, внутрішньо переміщених осіб, дітей і молоді.

Українська Спілка психотерапевтів діє на засадах добровільності, рівноправності членів, самоврядування, законності, а також виборності та підзвітності керівних органів і гласності в роботі. Саме ці принципи лежать в основі формування керівництва філій.

Голову Київської філії було обрано на загальних зборах КФУСП – найвищому органі філії, до якого входять її члени. Загальні збори розглянули питання про обрання керівництва, заслухали кандидатури та шляхом відкритого голосування підтримали кандидатуру Тетяни Миколаївни. Така процедура забезпечує легітимність обрання, прозорість ухвалення рішення й підзвітність новообраної голови перед спільнотою, інтереси якої вона представлятиме.

На базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі з 2018 року діє Переяславський осередок Київської філії Української Спілки психотерапевтів. За роки роботи він об’єднав чималу когорту членів Спілки – викладачів-психологів кафедр та випускників профільних освітніх програм, які пов’язали свій професійний шлях із психотерапевтичною практикою, консультуванням і психологічною допомогою.

Осередок став майданчиком, де академічна підготовка психологів поєднується з реальною фаховою спільнотою: студенти й випускники мають можливість долучатися до професійного середовища, переймати етичні та практичні стандарти, брати участь у заходах Спілки. Обрання Тетяни Кузьменко головою всієї Київської філії стало логічним розвитком цієї традиції та визнанням внеску переяславської психологічної школи.

Розвиток фахових професійних об’єднань – одна з визначальних ознак зрілості будь-якої галузі. Для психології та психотерапії вони виконують низку незамінних функцій: унормовують професію та захищають її від профанації, утримують високі етичні стандарти, забезпечують безперервний розвиток фахівців через навчання й супервізію, створюють середовище взаємної підтримки та обміну досвідом, а також інтегрують національну спільноту у європейський і світовий професійний простір.

У реаліях воєнного часу, коли запит на якісну психологічну й психотерапевтичну допомогу зростає, а навантаження на фахівців є безпрецедентним, саме професійні спільноти стають опорою – як для самих психотерапевтів, так і для людей, які до них звертаються. Належність до такої спільноти є гарантією фаховості, а її розбудова – внеском у психологічну стійкість суспільства.

Філософська традиція Григорія Сковороди, що надихає Університет, говорить про «споріднену працю» – діяльність, до якої людина покликана за своєю природою. Обрання нашої колеги на відповідальну посаду в Українській Спілці психотерапевтів є втіленням цієї ідеї: служіння справі, що поєднує покликання, фаховість і відповідальність перед спільнотою.

Колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі щиро вітає Тетяну Кузьменко з обранням на посаду голови Київської філії Української Спілки психотерапевтів і бажає наснаги, мудрості та вагомих здобутків на новому відповідальному шляху!

19 травня 2026 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі проходить День спільнодії – захід, присвячений підтримці ментального здоров’я освітян і мешканців Переяславської громади.

Подія відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, та має на меті зменшити стигматизацію психологічної допомоги, поглибити культуру самопіклування й сформувати в учасників практичні навички підтримки інших у кризових ситуаціях. Упродовж останніх років УГСП є системним партнером програми у Київській області.

Травень в Україні та світі – це місяць обізнаності про ментальне здоров’я. Цьогоріч він проходить під гаслом комунікаційної хвилі «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся», що розпочалася за ініціативою Олени Зеленської й охопила усі регіони України. УГСП незмінно долучається до цієї хвилі проведенням Дня спільнодії на власній базі.

Як зазначають організатори, День спільнодії – це передусім простір для обміну досвідом між освітянами й практиками, майданчик для осмислення нових викликів та можливість для закладу вищої освіти продемонструвати свої напрацювання у сфері психосоціальної підтримки. Захід об’єднує науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, психологів, представників громади, ветеранів і ветеранок, фахівців структурних підрозділів університету.

Команда УГСП на чолі з ректором, доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Віталієм Коцуром послідовно представляє Переяславську громаду на регіональних і всеукраїнських заходах Програми. Серед них – День спільнодії в Бучанській громаді, низка тематичних подій до Всеукраїнського дня психолога, Міжнародна науково-практична конференція «Ментальне здоров’я та психологічне благополуччя: наука і практика». Координує впровадження Програми «Ти як?» у Переяславській громаді кандидат психологічних наук, доцент, завідувачка кафедри практичної психології Вікторія Вінс.

Відкриваючи День спільнодії, керівниця Центру ветеранського розвитку, психолог університету Тетяна Кузьменко звертається до колег зі словами, які задають тон усьому дню:

«Сьогодні ми об’єдналися під запитанням «Ти як?», бо чітко розуміємо, що довготривалий період ми стійко йдемо до святої перемоги України. На цьому шляху чимало викликів, і найперше перед нами як особистостями: представниками освітньої і медичної галузі, міських і громадських організацій. Тут і зараз кожен із нас має змогу бути частиною відповіді на це запитання – і не просто як особистість, а як професіонал», – зазначила керівниця Центру ветеранського розвитку УГСП, психолог університету Тетяна Кузьменко.

Центральною подією Дня спільнодії стає навчання «Перша психологічна допомога та самодопомога в кризових і екстремальних ситуаціях». У сучасних реаліях кожна людина може опинитися поруч із тими, хто переживає сильний стрес, втрату, шок, паніку або наслідки травматичних подій. У такі моменти надзвичайно важливими стають не лише професійні знання, а й базові навички психологічної підтримки, здатність стабілізувати себе та допомогти іншому до отримання спеціалізованої допомоги.

Як наголошують організатори, перша психологічна допомога – це вміння розпізнати кризовий стан; здатність підтримати людину без ретравматизації; навички емоційної стабілізації та саморегуляції; формування внутрішньої стійкості в умовах невизначеності та високого навантаження. Ці знання сьогодні є важливою складовою безпеки, професійної компетентності та психологічної культури кожного освітянина.

Аби охопити максимальну кількість учасників і водночас зберегти якість роботи у малих групах, навчання проходить у форматі трьох паралельних груп:

Працюючи з учасниками своєї групи, керівниця Навчальної лабораторії опіки і піклування дітей дошкільного віку, фахівчиня Центру «Резильєнс» Світлана Коломієць звертає увагу на те, що базові навички психологічної підтримки сьогодні мають стати частиною щоденного інструментарію кожного освітянина:

«Освітянин сьогодні – це людина, до якої першою приходять і батьки, і діти, коли стається біда. Ми не маємо права залишатися беззахисними перед чужим болем – і не лише з гуманістичних міркувань, а з суто професійних. Перша психологічна допомога – це не імпровізація і не співчуття «на око». Це чіткий алгоритм: безпека, контакт, стабілізація, інформування, з’єднання з ресурсами. Коли ці кроки стають внутрішнім автоматизмом, ми перестаємо боятися кризових ситуацій і починаємо в них діяти. Саме цьому ми вчимо колег на нашій сесії», – зазначила Світлана Григорівна.

Поряд із навчанням першої психологічної допомоги до програми Дня спільнодії увійшли три арттерапевтичні сесії. Усі вони об’єднані спільним фокусом – ресурс, стійкість і пошук власного професійного шляху. Це особливо актуально для аудиторії освітян і здобувачів вищої освіти, які щодня балансують між викликами війни та необхідністю продовжувати навчально-виховний процес.

Глинотерапевтична сесія «Маяк моєї мети»

Кар’єра – це не лише рядки в резюме, а жива матерія, яка чекає на руки. На цій сесії учасники ліплять із сирої глини власний Маяк – символ, що стоятиме непохитно серед штормів ринку праці та вказуватиме шлях до справжнього покликання. Глина не терпить фальші: вона відчуває силу і сумніви водночас. Це робота про те, щоб перестати бути просто шукачем – і стати скульптором власної долі.

Гарденотерапевтична сесія «Сила ресурсу та стійкості»

Професійне зростання подібне до життя рослини: йому потрібен правильний ґрунт, час і невидима внутрішня сила, щоб пробитися крізь асфальт перешкод. Звернувшись до мудрості природи, учасники працюють із прихованими коренями власної стійкості. Через контакт із живим ресурсом вони відчувають, як трансформувати втому у впевненість, а кризу – у простір для нового росту. Це сесія про віднайдення свого внутрішнього саду, де кожна перепона стає ресурсом для майбутніх перемог.

Веде сесію клінічний психолог, фахівчиня Центру ветеранського розвитку, керівниця Навчально-наукової лабораторії гарденотерапії Ірина Варивода, для якої гарденотерапія є не просто методом, а доказовою практикою відновлення, особливо цінною для роботи з ветеранами:

«Гарденотерапія — це не «полити квіти і заспокоїтись». Це доказова психотерапевтична практика, у якій рослина стає метафорою і водночас реальним партнером відновлення. Коли людина після тривалого стресу торкається землі, доглядає за паростком, бачить результат своєї уваги – у неї повертається відчуття контролю, цілісності, причетності до життя. Для ветеранів і ветеранок, для освітян, для всіх, хто несе на собі тягар війни, це особливо цінно: природа не вимагає від тебе бути сильним. Вона просто дає тобі простір рости у власному темпі», – зазначає Ірина Василівна.

Арттерапевтична сесія «Ресурси для кар’єрного зростання»

Метафоричні асоціативні карти стають дзеркалом, у якому учасники бачать не те, ким вони «мають бути», а те, ким є насправді. Підсвідомість, як стверджують ведучі, уже знає відповіді на більшість кар’єрних запитань – потрібно лише дозволити їм проявитися. Випадково витягнута карта здатна підказати неочевидне рішення та підсвітити унікальний шлях до успіху.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» – це ініціатива першої леді України Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я. Супровід розробки та впровадження Програми здійснює Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Дні спільнодії – один із форматів, що дозволяє «звірити годинники» між тими, хто приймає рішення, хто впроваджує Програму на місцях, і тими, хто безпосередньо працює з людьми. Це майданчик, де громади презентують власні напрацювання, обговорюють маршрути перенаправлення між надавачами послуг і опановують нові інструменти – від базових технік стабілізації до глибинних арттерапевтичних практик. Саме цю місію продовжує Університет Григорія Сковороди в Переяславі, приймаючи сьогодні колег на власній базі.

День спільнодії 19 травня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі – це не разова подія в календарі, а закономірний етап системної роботи, яку веде роками сковородинівський університет. Тут готують фахівців нової генерації – тих, хто не просто надає допомогу, а створює суспільну культуру турботи про ментальне здоров’я. І саме тому запитання «Ти як?» у стінах УГСП звучить сьогодні не як формальна ввічливість, а як справжнє запрошення до розмови – про себе, про іншого, про спільну стійкість.

Адже ментальне здоров’я – це така ж щоденна гігієна, як і фізична. А звертатися по підтримку – не соромно, а відповідально.

19 травня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбудеться навчання для представників усіх структурних підрозділів університету на тему «Перша психологічна допомога та самодопомога в кризових і екстремальних ситуаціях».

У сучасних реаліях кожна людина може опинитися поруч із тими, хто переживає сильний стрес, втрату, шок, паніку або наслідки травматичних подій. У такі моменти надзвичайно важливими стають не лише професійні знання, а й базові навички психологічної підтримки, здатність стабілізувати себе та допомогти іншому до отримання спеціалізованої допомоги.

• уміння розпізнати кризовий стан;
• здатність підтримати людину без retraуматизації;
• навички емоційної стабілізації та саморегуляції;
• формування внутрішньої стійкості в умовах невизначеності та високого навантаження.

Ці знання сьогодні є важливою складовою безпеки, професійної компетентності та психологічної культури кожного освітянина.

• Група 1: 11:00-13:00, зала інформаційних технологій «Чумацький шлях», Координаторка – Кузьменко Тетяна Миколівна, психолог університету;
• Група 2: 13:00-15:00, зала інформаційних технологій «Чумацький шлях», Координаторка – Коломієць Світлана Григорівна, практикуючий психолог, завідувачка Навчально-наукової лабораторії мультимодальної супервізії та інтервізії;
• Група 3: 10:00-12:00, конференц-зал імені Василя Сухомлинського, Координаторка – Варивода Ірина Василівна, клінічний психолог, фахівець Центру ветеранського розвитку.

Запрошуємо долучитися до навчання всіх, хто прагне не лише професійно реагувати у складних ситуаціях, а й зберігати власну психологічну стійкість, підтримувати колег, студентів та близьких у часи викликів.

Разом формуємо культуру психологічної безпеки та взаємопідтримки!

10 березня 2026 року молодіжний простір «ТВіСТ» став майданчиком для народження нової важливої ініціативи в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Свою роботу, як частинка еклосистеми збереження і відновлення фізичного та ментального здоров’я, офіційно розпочала Студентська волонтерська служба психологічної підтримки.

Перша зустріч, до якої долучилися, стала не просто офіційним відкриттям, а глибоким зануренням у тему ментального відновлення. Під керівництвом координаторки служби, першокурсниці-психологині Вікторії Левченко та її одногрупників – теж майбутніх психологів відбувся майстер-клас «Кола сили: де ми беремо ресурс», який згуртував кілька десятків студентів та, навіть, викладачів і співробітників закладу. Розповідаємо як це було.

Зустріч розпочалася зі знайомства, де волонтери одразу окреслили свій підхід: це не кабінетна психотерапія з суворими правилами, а простір, де «свої допомагають своїм». Служба була створена, щоб нормалізувати турботу про себе в умовах війни та академічного тиску.

«Просити про допомогу – це не слабкість, а культура дбайливого ставлення до свого життя», – підкреслили ініціатори та додали, що їх робота базується на етиці, конфіденційності та професійному нагляді досвідчених викладачів-менторів.

Центральною темою заходу став майстер-клас «Кола сили: де ми беремо ресурс». Ведуча, координаторка служби Вікторія Левченко розкрила учасникам секрет популярності нейрографіки.

«Коли ми просто думаємо про проблеми, наш мозок «ходить по колу». Проте, виносячи ці стани на папір, ми об’єктивуємо свій стан. Використання геометричних фігур дозволяє мозку перестати сприймати стрес як щось абстрактне та непереможне. Кожне намальоване коло – це зафіксований факт наявності сили, будь то підтримка мами, улюблена пісня чи спогад про море», – серед іншого зауважила Вікторія.

Надалі учасники вчилися говорити з власною підсвідомістю за допомогою «геометричного алфавіту».

• Коло стало головним героєм – як символ безпеки та ідеалу, де немає точок напруги.
• Нейролінія (лінія Піскарьова) вела руку кожного туди, де він не очікував її побачити, руйнуючи старі стереотипи мислення.
• Округлення кутів стало справжньою магією трансформації: зафарбовуючи кожне гостре перетинання ліній, учасники психологічно «мирили» різні частини своєї особистості та згладжували гострі кути своїх життєвих обставин.

Сама практика нагадувала творчу медитацію. Після ритуалу заземлення та фокусування на диханні, учасники наповнювали аркуші колами різних розмірів – великими опорами та маленькими приємними дрібницями. Потім через ці «джерела сили» пропускали потоки нейроліній, об’єднуючи їх у єдину нейронну мережу стійкості.

Етап архетипування (наповнення кольором) дозволив кожному інтуїтивно обрати емоційне паливо: енергію жовтого, спокій блакитного або відновлення зеленого.

Фіналом зустрічі стало нанесення «Ліній поля» – товстих ліній енергії, що пов’язують особисті ресурси людини з великим світом. Кожен обрав свою ключову «точку опори» на малюнку, виділивши її жирним контуром.

Завершився захід написанням фраз-активацій на звороті робіт, які тепер слугуватимуть учасникам візуальними якорями спокою.

Студентська волонтерська служба психологічної підтримки нагадала: їхні двері завжди відкриті для кожного, кому потрібна опора, чай або просто тиха розмова в колі тих, хто розуміє. Принагідно, вітаємо її з успішним стартом.

12 лютого 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулося засідання спеціалізованої вченої ради ДФ 27.053.013 зі спеціальності 053 «Психологія», на якому було ухвалено рішення про прийняття до захисту дисертації Мелані Вайсберг на здобуття ступеня доктора філософії. Сьогодні, 2 березня 2026 року, ректор Віталій Коцур урочисто вручив здобувачці диплом доктора філософії (PhD) в стінах університету.

Нагадаємо, що у межах дисертаційного дослідження пані Мелані було проаналізовано теоретичні та прикладні засади формування соціально-психологічної компетентності фахівців військово-медичних закладів в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій. У центрі уваги дослідниці – специфіка професійного функціонування військових лікарів і медичних сестер у ситуаціях підвищеного емоційного навантаження, моральних дилем, дефіциту ресурсів і постійної загрози життю, що зумовлює необхідність розвитку інтегративних психологічних ресурсів адаптації та стійкості.

У анотації до дисертації наголошується, що соціально-психологічну компетентність у роботі представлено як багаторівневу метаздатність, яка поєднує емоційно-регулятивний, мотиваційний, етико-ціннісний і комунікативний компоненти. Вона виконує функцію структурно-функціонального посередника між екстремальними організаційно-контекстуальними вимогами та результативністю професійної діяльності військово-медичного персоналу.

Емпіричні результати засвідчили, що впровадження спеціально розроблених тренінгових програм сприяє підвищенню рівня емоційної саморегуляції, професійної мотивації, розвитку етичної орієнтації та комунікативної компетентності, а також зменшенню проявів емоційного вигорання й зміцненню психологічної стійкості.

Прийміть щирі вітання від усіх сковородинівців, адміністрації університету, відділу аспірантури та докторантури, з нагоди успішного здобуття ступеня доктора філософії (PhD). Нинішня подія є переконливим свідченням Вашої наполегливості, високого професіоналізму та відданості науковій справі. Обрана тема дослідження має особливу суспільну вагу та відповідає актуальним викликам сьогодення.

Бажаємо Вам подальших наукових здобутків, реалізації інноваційних ідей, професійного зростання та нових вагомих досягнень на благо української освіти й науки.